|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
И$ взя'ша же и^ноплеме'нницы кїѓ'тъ бж~їи, і^ и^знесо'ша е^го эT а^венезе'ра въ а^затоn”
|
Филистимляни ж узяли ковчег Божий і принесли його з Авен-Езера в Азот.
|
|
2
|
2
|
|
И$ прїе'мши и^ноплеме'нницы кїиѓ'тъ гн~ь, и^ внесоша и& въ хра'мъ даго'нь, и^ поста'виша и& ё^ дагона”
|
І взяли филистимляни ковчег Божий, і внесли його в храм Дагона, і поставили його поряд з Дагоном.
|
|
3
|
3
|
|
И$ ѓ^бъё^тренева'вше а^зо'ты наё%трїе, и^ внидо'ша въ хра'мъ даго'нь, и^ ё^ви'дњша и^ с^е даго'нъ быs спа'лъся на землю на лице` свое преD кїѓ%томъ бж~їимъ, и^ въздвиго'ша даго'на, и^ поста'виша и& на мњстњ е^го”
|
І встали азотяни вранці на другий день, і ось, Дагон лежить лицем своїм до землі перед ковчегом Господнім. І взяли вони Дагона і знову поставили його на своє місце.
|
|
4
|
4
|
|
И$ па'ки воста'ша заё%тра и^ ё^ви'дњша и^ с^е дагоn лежа'ше лицеM на земли` преD кїѓ'томъ бж~їимъ, гла'ва же даго'нова и^ ѓ'бњ дла'ни рђкђ е^го эTсњко'шася на пра'гђ, толи'ко хребетъ даго'новъ ѓ^ста` на мњ'сте своеM”
|
І встали вони вранці наступного дня, і ось, Дагон лежить ниць на землі перед ковчегом Господнім; голова Дагона й [обидві ноги його й] обидві руки його [лежали] відсіченими, кожна окремо, на порозі, залишився тільки тулуб Дагона.
|
|
5
|
5
|
|
И$ сего ради не стђпа'ше жеръцы даго'новы, и^ вс^и въходя'щїи въ хра'мъ даго'новъ, на пра'гъ даго'новъ, въ а^зоте даже до дне'сь”
|
Тому жерці Дагонові й усі, хто приходить у капище Дагона в Азот, не ступають на поріг Дагонів до цього дня, [а переступають через нього].
|
|
6
|
6
|
|
И$ ѓ^тя'гча` рђка` гн~я на а^зоты, и^ мђчи я& и^ поби я& въ вла'стехъ а^зо'тъскихъ, и^ предњлы и^хъ, и^ посредњ` земля` иX ё^мно'жишася мђхы, и^ бы'сть смђще'нїе смр~ти вели'ко въ' градњ”
|
І тяжіла рука Господня над азотянами, і Він вражав їх і покарав їх болісними наростами, в Азоті й в околицях його, [а всередині країни розмножилися миші, і був у місті великий розпач].
|
|
7
|
7
|
|
И$ ви'дњша мђ'жи а^зо'тъстїи, ја^кота'ко бы'сть, и^ гл~аша, ја^ко да не пребђ'деT кїѓ'тъ б~а і^и^л~ева с на'ми, ја%ко лю'та рђка` е^го, на' ны и^ на даго'на б~а на'шеh”
|
І побачили це азотяни і сказали: нехай не залишиться ковчег Бога Ізраїлевого у нас, бо тяжка рука Його і для нас і для Дагона, бога нашого.
|
|
8
|
8
|
|
И$ посла'вше събра'ша вс^я вое^воды и^ноплеме'нникъ а^зо'т#стїи къ себњ, и^ гл~аша чт^о сътвори'мъ кїѓ%тђ б~а і^и^л~ева, и^ рњша геџ#фе'и, да пре'идеT кїѓ%тъ б~а і^и^л~ева к наM въ геџъ, и^ прїиде кїѓ^тъ б~а і^и^л~ева въ геg”
|
І послали, і зібрали до себе усіх володарів филистимських, і сказали: що нам робити з ковчегом Бога Ізраїлевого? І сказали [гефяни]: нехай ковчег Бога Ізраїлевого перейде [до нас] у Геф. І відправили ковчег Бога Ізраїлевого у Геф.
|
|
9
|
9
|
|
И$ бысть по пришествїи е^го, и^ бы'сть рђка гн~я на гра'дњ и^ мя'теQ ве'лїи ѕњло бы'сть и^ порази` мђ'жи гра'да, эT мала до ве'ли'ка, и^ порази иX въ ѓ%бластеX и^хъ” И$ сътвори'ша геџ#фе'и себ'њ сњдњнїа зла'ты
|
Після того, як відправили його, була рука Господа на місті — жах дуже великий, і вразив Господь жителів міста від малого до великого, і з’явилися на них нарости.
|
|
10
|
10
|
|
и^ пђсти'ша кїѓ%тъ бж~їи въ а^скало'нъ, и^ бысть ја%ко въни'де киѓT б~а і^и^л~ева въ а^скало'нъ, и^ возопи'ша а^скалони'тяне гл~юще, почто` възврати'сте кїѓ'тъ б~а і^и^л~ева к наM, ё^мори'ти н^ы, и^ люди на'ша”
|
І відіслали вони ковчег Божий в Аскалон; і коли прийшов ковчег Божий в Аскалон, заволали аскалонитяни, говорячи: принесли до нас ковчег Бога Ізраїлевого, щоб умертвити нас і народ наш.
|
|
11
|
11
|
|
И$ посла'ша и^ събра'ша вс^я во'я и^ноплеме'нникъ, и^ рњша по'слете киѓ'тъ б~а і^и^л~ева, и^ да поста'вится на мњстњ свое^мъ, и^ да не ё^мори'тъ на'съ и^ людїи на'шихъ, ја%ко бы'сть мятежъ смр~ти въ всњ'хъ гра'дњхъ тя'жокъ ѕњло, ја%ко вни'де кїѓ%тъ б~а і^и^л~ева т^ђ”
|
І послали, і зібрали усіх володарів филистимських, і сказали: відішліть ковчег Бога Ізраїлевого; нехай він повернеться у своє місце, щоб не умертвив він нас і народ наш. Тому що смертельний жах був у всьому місті; дуже тяжіла рука Божа на них, [коли прийшов туди ковчег Бога Ізраїлевого].
|
|
12
|
12
|
|
И$ живђщїи и^ не ё^мръшїи, ё^ја%звишася на се'лњхъ, и^ възы'де во'пль граDныи до нб~си”
|
І ті, які не померли, вражені були наростами, так що волання міста піднімалося до небес.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
