|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
И$ бысть потрехъ дн~ехъ е^гDа преста` моли'тися, съвлечеся съ ри'зъ скорбныхъ, и^ ѓ^блечеся в ри'зы свњтлыа. и^ бысть добро`зрачна призыва'ющи все`виDца б~а и^ сп~сителя” И$ взя` двњ` дв~цњ съ собою` да и^дет# преDзря'щи е^ді'на, дрђга'я же послњдђю^щи да ѓ^блегчаеT ри'зы ея`. и^ сїя и^мђщи мла'дость красоты свое'я, и^ лице ея` ѓ^съсклабля'ющися ја%ко прелюбивњиша, н^о срDце ея` стеня'ше эT стра'ха, и^ прошеDше вс^я двери ста` преD цр~емъ” Цр~ь же седя'ше на прsтолњ црsтва свое^го, ѓ^болченъ въ ри'зы зла'ты съ ка'менїем# мно'гоцњнныM, и^ бя'ше стра'шенъ ѕњло`. и^ възведъ лице свое ѓ^гневиDно, и^ ѕњлною ја%ростїю възрњ. и^ паде цр~ца і^ и^змњни'ся лице ея` съ ѓ^слабленїемъ, и^ преклони'ся на главђ` двцы предъи^дђщеи. і^ и^змњни б~ъ дх~ъ цр~евъ въ смиренїе, и^ потща'вся сни'де съ престола свое^го, и^ въспрїя'тъ ея` любе'зно рђкама свои'ма, дондеже ста` и^ ё^тњши ю& гл~ы мирными” И$ реq е'и чт^оти е^сть е^сџи'ръ, а^зъ е^смь ја%ко бра'тъ твои, дръза'и не ё%мреши, ја%ко ѓ^б#ще повеленїе на'ше е^сть. пристђпи
|
На третій день Есфир [припинивши молитися, зняла одяг нарікання і] одяглася по-царськи, [і зробившись прекрасною, закликаючи всевидця Бога і Спасителя, узяла двох служниць, і на одну спиралася, ніби віддавшись насолоді, а друга йшла за нею, підтримуючи одіяння її. Вона була прекрасна в квітучості краси своєї, і лице її радісне, ніби сповнене любов’ю, але серце її було стиснуте страхом]. І стала вона на внутрішньому дворі царського дому, перед домом царя; цар же сидів тоді на царському престолі своєму, в царському домі, прямо навпроти входу у дім, [убраний в усі одіяння величі своєї, увесь у золоті і коштовних каменях, і був дуже страшний]. Коли цар побачив царицю Есфир, яка стоїть надворі, вона знайшла милість в очах його. [Звернувши лице своє, що полум’яніло славою, він глянув із сильним гнівом; і цариця впала духом і змінилася у лиці своєму від ослаблення і схилилася на голову служниці, яка супроводжувала її. І змінив Бог дух царя на лагідність, і поспішно встав він із престолу свого і прийняв її в обійми свої, поки вона не отямилася. Потім він утішив її ласкавими словами, сказавши їй: що тобі, Есфир? Я — брат твій; підбадьорься, не помреш, тому що наше володарювання спільне; підійди.]
|
|
2
|
2
|
|
и^ взя` зла'тыи жезлъ цр~ь възложи на вы'ю ея`, и^ ѓ^блобыза жезлъ е^сџи'ръ, и^ рече гл~и м^и” И$ реq е^мђ вижђ т^я господи'не мои ја^ко агг~ла бж~їя, и^ смяте'ся срDце мое эT стра'ха сла'вы твое'я, ја%ко ди'венъ е^си господи'не, и^ лице` твое блгDть ве'лїю и%мать” И$ е^гда` бесњ'довати е'и к немђ, паде эT ѓ^слабле'нїя е^я`” И$ цр~ь смяте'ся, и^ вси рабы` е^го ё^тњшахђ е^я”
|
І простягнув цар до Есфирі золотий скіпетр, що був у руці його, і підійшла Есфир і торкнулася кінця скіпетра, [і поклав цар скіпетр на шию її і поцілував її і сказав: говори мені. І сказала вона: я бачила в тобі, господарю, ніби ангела Божого, і збентежилося серце моє від страху перед славою твоєю, бо дивний ти, господарю, і лице твоє сповнене благодаті. — Але під час бесіди вона впала від ослаблення; і цар збентежився, і всі слуги його втішали її].
|
|
3
|
3
|
|
И$ рече цр~ь, чт^о хо'щеши е^сџиръ, и^ чт^о проше'нїе твое, бђдеT т^и да'же и^ до по'лђ црsтва мое^го”
|
І сказав їй цар: що тобі, царице Есфир, і яке прохання твоє? Навіть до половини царства дам тобі.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече е^сџи'рь дн~ь мое^го празнова'нїя, а^ще ё^бо го'дњ е^сть да прїидеши цр~ю съ а^ма'номъ на пи'ръ, е^же творю` дне'сь”
|
І сказала Есфир: [нині в мене день святковий;] якщо царю благоугодно, нехай прийде цар з Аманом сьогодні на бенкет, який я приготувала йому.
|
|
5
|
5
|
|
И$ рече цр~ь ё^борзи'те и^ти` по а^ма'на, да сътво'римъ сло'во е^сџи'рино” И$ прїидо'ста ѓ%ба на пи'ръ е^же сътвори е^сџи'рь”
|
І сказав цар: сходіть швидше за Аманом, щоб зробити за словом Есфирі. І прийшов цар з Аманом на бенкет, який приготувала Есфир.
|
|
6
|
6
|
|
На пирђ же реq цр~ь къ е^сџи'ри чт^оти е^сть е^сџи'рь цр~це, и^ чт^о е^сть мы'сль проше'нїя твое^го. дамъ т^и и^ до по'лђ црsтва мое^го, и^ сътво'римъ тебњ е^лико хо'щеши”
|
І сказав цар Есфирі під час пиття вина: яке бажання твоє? воно буде задоволене; і яке прохання твоє? хоча б до половини царства, воно буде виконане.
|
|
7
|
7
|
|
И$ реq е^сџи'рь проше'нїе мое и мы'сль моя`,
|
І відповіла Есфир, і сказала: ось моє бажання і моє прохання:
|
|
8
|
8
|
|
а^ще ѓ^брњто'хъ блгDть преD цр~емъ. да прїидетъ цр~ь и^ а^ма'нъ заё%тра на пи'ръ, е^гоже сътворю` па'ки има”
|
якщо я знайшла благовоління в очах царя, і якщо царю благоугодно задовольнити бажання моє і виконати прохання моє, те нехай цар з Аманом прийде [ще завтра] на бенкет, який я приготую для них, і завтра я виконаю слово царя.
|
|
9
|
9
|
|
И$зы'иде а^ма'нъ эT цр~я ѕњ'ло ра'достен# и веселъ” Ви'дњв же мардохея і^ё^деяни'на на дворњ цр~евњ не подвигнђвшася, и^ не кла'няющася преD ниM и^ въз#ја^ри'ся ѕњ'ло,
|
І вийшов Аман у той день веселий і добродушний. Але коли побачив Аман Мардохея біля воріт царських, і той не встав і з місця не рушив перед ним, тоді наповнився Аман гнівом на Мардохея.
|
|
10
|
10
|
|
и^ прїиде въ домъ свои. посла` и^ призва` дрђги своя`, и^ зосарђ женђ` свою.
|
Однак же стримався Аман. А коли прийшов у дім свій, то послав покликати друзів своїх і Зереш, дружину свою.
|
|
11
|
11
|
|
и^ показа и%ма богатьство свое, и^ сла'вђ е^ю'же възвели'чи е^го цр~ь. и^ ја%ко сотвори е^го пе'рвомђ бы'ти ё^ него, и^ правити црsтвїе”
|
І розповів їм Аман про велике багатство своє і про численних синів своїх і про все те, як звеличив його цар і як підніс його над князями і слугами царськими.
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече а^ма'нъ, не зва` цр~ца ни е^ді'наго на пи'ръ съ цр~емъ н^ото'чїю мене, и^ па'ки наё%трїя възва м^я.
|
І сказав Аман: та й цариця Есфир нікого не покликала з царем на бенкет, який вона приготувала, крім мене; так і на завтра я покликаний до неї з царем.
|
|
13
|
13
|
|
н^о сїя нњ'сть м^и ё^гоDна, е^гда` ви'жђ мардое'хя і^ё^деяни'на сњдя'ща на дворњ цр~евњ”
|
Але всього цього не достатньо для мене, доки я бачу Мардохея юдеянина, що сидить біля воріт царських.
|
|
14
|
14
|
|
И$ рече е^мђ зосара жена` е^го и^ дрђ'зи е^го, пригото'ви дре'во лакоT н~, и^ заё%тра рече'ши цр~еви да повњсится мардохе'и на не'мъ. ты же въни'ди съ цр~емъ на пи'ръ и^ весели'ся” И$ го'дњ бысть е^мђ гл~ъ се'и, и^ пригото'ви дре'во”
|
І сказала йому Зереш, дружина його, і всі друзі його: нехай приготують дерево висотою в п’ятдесят ліктів, і вранці скажи цареві, щоб повісили Мардохея на ньому, і тоді весело йди на бенкет з царем. І сподобалося це слово Аману, і він приготував дерево.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
