1
2
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 122) Па́вел, зван апо́стол Ісу́с Христо́в во́лею Божиєю, і Сосфе́н брат, | Павло, волею Божою покликаний апостол Ісуса Христа, і Сосфен, брат |
|
2
|
2
|
| Це́ркві Бо́жієй су́щей в Кори́нфі, освяще́нним о Христі́ Ісу́сі, зва́нним святи́м, со всі́ми призива́ющими і́м'я Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, во вся́цім мі́сті, тіх же і на́шем: | церкві Божій у Коринфі, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, хто призиває ім’я Господа нашого Ісуса Христа, у всякому місці, у них і у нас: |
|
3
|
3
|
| (Зач. 123) благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. |
|
4
|
4
|
| Благодарю́ Бо́га моєго́ всегда́ о вас, о благода́ті Бо́жієй да́нній вам о Христі́ Ісу́сі, | Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі, |
|
5
|
5
|
| я́ко во всем обогати́стеся о Нем, во вся́цім сло́ві і вся́цім ра́зумі, | бо в Hьому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, — |
|
6
|
6
|
| я́коже свиді́тельство Христо́во ізвісти́ся в вас, — | тому що свідчення Христове утвердилося у вас, — |
|
7
|
7
|
| я́ко вам не лиши́тися ні во єди́нім дарова́нії, ча́ющим открове́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, | так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, |
|
8
|
8
|
| І́же і утверди́ть вас да́же до конця́ непови́нних в день Го́спода на́шего Ісу́са Христа́. | Який і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа. |
|
9
|
9
|
| Ві́рен Бог, І́мже зва́ні би́сте во обще́ніє Си́на Єго́ Ісу́са Христа́, Го́спода на́шего. | Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим. |
|
10
|
10
|
| (Зач. 124) Молю́ же ви, бра́тіє, і́менем Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, да то́жде глаго́лете всі, і да не бу́дуть в вас ра́спрі, да бу́дете же утвержде́нні в то́мже разумі́нії і в тойже ми́слі. | Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці. |
|
11
|
11
|
| Возвісти́ся бо мі о вас, бра́тіє моя́, (по́сланним) от Хло́їса [от дома́шніх Хло́їса], я́ко рве́нія в вас суть. | Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки. |
|
12
|
12
|
| Глаго́лю же се, я́ко ки́йждо вас глаго́леть: аз у́бо єсьм Па́влов, аз же Аполло́сов, аз же Ки́фин, аз же Христо́в. | Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлів; я — Аполлосів; я — Кифин; а я — Христів. |
|
13
|
13
|
| Єда́ разділи́ся Христо́с, єда́ Па́вел расп'я́ться по вас? Іли́ во і́м'я Па́влово крести́стеся? | Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися? |
|
14
|
14
|
| Благодарю́ Бо́га, я́ко ні єди́наго от вас крести́х, то́чію Кри́спа і Га́я, | Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Криспа та Гая, |
|
15
|
15
|
| да не кто рече́ть, я́ко в моє́ і́м'я крести́х. | щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім’я. |
|
16
|
16
|
| Крести́х же і Стефани́нов дом; про́чеє не вім, а́ще кого́ іно́го крести́х. | Хрестив же я і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю. |
|
17
|
17
|
| Не посла́ бо мене́ Христо́с крести́ти, но благовісти́ти, не в прему́дрості сло́ва, да не іспраздни́ться Крест Христо́в. | Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 120) Сло́во бо крестноє погиба́ющим у́бо юро́дство єсть, а спаса́ємим нам си́ла Бо́жия єсть. | Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа. |
|
19
|
19
|
| Пи́сано бо єсть: погублю́ прему́дрость прему́дрих, і ра́зум разу́мних отве́ргу. | Бо написано: «Погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину». |
|
20
|
20
|
| Гді прему́др? Гді кни́жник? Гді совопро́сник ві́ка сего́? Не обуї́ ли Бог прему́дрость ми́ра сего́? | Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство? |
|
21
|
21
|
| Поне́же бо в прему́дрості Бо́жієй не разумі́ мир прему́дростію Бо́га, благоізво́лил Бог бу́йством про́повіді спасти́ ві́рующих. | Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих. |
|
22
|
22
|
| Поне́же і іуде́є зна́менія про́сять, і є́ллини прему́дрости і́щуть; | Бо й юдеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрости; |
|
23
|
23
|
| ми же пропові́дуєм Христа́ ра́сп'ята, іуде́єм у́бо собла́зн, е́ллином же безу́міє, | а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллінів безумство, |
|
24
|
24
|
| самі́м же зва́нним іуде́єм же і е́ллином Христа́, Бо́жию си́лу і Бо́жию прему́рость; | для самих же покликаних, юдеїв і еллінів, — Христа, Божу силу і Божу премудрість; |
|
25
|
25
|
| зане́ бу́єє Бо́жиє прему́дріє челові́к єсть, і немощно́є Бо́жиє кріпча́є челові́к єсть. | бо й безумне Боже мудріше від людського, і немічне Боже сильніше від людського. |
|
26
|
26
|
| (Зач.) Ви́діте бо зва́ніє ва́ше, бра́тіє, я́ко не мно́зі прему́дрі по пло́ті, не мно́зі си́льні, не мно́зі благоро́дні; | Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; |
|
27
|
27
|
| но бу́яя ми́ра ізбра́ Бог, да прему́дрия посрами́ть, і не́мощная ми́ра ізбра́ Бог, да посрами́ть крі́пкая; | але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; |
|
28
|
28
|
| і худоро́дная ми́ра і уничиже́нная ізбра́ Бог, і не су́щая, да су́щая упраздни́ть, | і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, — |
|
29
|
29
|
| я́ко да не похва́литься вся́ка плоть пред Бо́гом. | щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом. |
|
30
|
30
|
| Із Него́же ви єсте́ о Христі́ Ісу́сі, І́же бисть нам прему́рость от Бо́га, пра́вда же і освяще́ніє і ізбавле́ніє, | Від Hього і ви в Христі Ісусі, Який став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням та відкупленням, |
|
31
|
31
|
| да, я́коже пи́шеться: «Хваля́йся, о Го́споді да хва́литься». | щоб було як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом». |
1
2
