Порівняти Біблія (Київський ізвод) з Brenton–Byzantine English Bible - Послання до Ефесян святого апостола Павла

Порівняти:

⇄

← Послання до Галатів святого апостола Павла

Послання до Филип’ян святого апостола Павла →

Послання до Ефесян святого апостола Павла	Ephesians

Глава 1	Chapter 1

1	1
(Зач. 216) Па́вел, посла́нник Ісу́с Христо́в во́лею Божиєю, святи́м су́щим во Єфе́сі і ві́рним о Христі́ Ісу́сі;	Paul, an apostle of Jesus Christ through the will of God, to the saints that are at Ephesus, and the faithful in Christ Jesus:
2	2
благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́.	Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.
3	3
Благослове́н Бог і Оте́ць Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, благослови́вий нас вся́цім благослове́нієм духо́вним в небе́сних о Христі́,	Blessed be the God and Father of our Lord Jesus Christ, who hath blessed us with every spiritual blessing in the heavenly places in Christ:
4	4
я́коже ізбра́ нас в Нем пре́жде сложе́нія ми́ра, би́ти нам святи́м і непоро́чним пред Ним в любві́,	even as he chose us in him before the foundation of the world, that we should be holy and without blemish before him in love:
5	5
пре́жде наре́к нас во усиновле́ніє Ісу́с Христо́м в Него́, по благоволе́нію хоті́нія Своєго́,	having foreordained us unto adoption as sons through Jesus Christ unto himself, according to the good pleasure of his will,
6	6
в похвалу́ сла́ви благода́ті Своєя́, є́юже облагодати́ нас о Возлю́бленнім;	to the praise of the glory of his grace, wherein he hath made us accepted in the Beloved:
7	7
(Зач. 217) о Не́мже і́мами ізбавле́ніє Кро́вію Єго́, і оставле́ніє прегріше́нії, по бога́тству благода́ті Єго́,	in whom we have our redemption through his blood, the forgiveness of our trespasses, according to the riches of his grace,
8	8
ю́же преумно́жил єсть в нас во вся́цій прему́дрості і ра́зумі,	which he made to abound toward us in all wisdom and prudence,
9	9
сказа́в нам та́йну во́лі Своєя́ по благоволе́нію Своєму́, є́же пре́жде положи́ в Нем,	making known unto us the mystery of his will, according to his good pleasure which he purposed in him
10	10
в смотре́ніє ісполне́нія време́н, возглави́ти вся́чеськая о Христі́, я́же на небесі́х і я́же на землі́ в Нем;	unto a dispensation of the fullness of the times, to sum up all things in Christ, the things in the heavens, and the things upon the earth; in him, I say,
11	11
в Не́мже і наслі́дници сотвори́хомся, пре́жде нарече́ни би́вше по прозрі́нію Бо́жию вся ді́йствующаго по сові́ту во́лі Своєя́,	in whom also we were made a heritage, having been foreordained according to the purpose of him who worketh all things after the counsel of his will;
12	12
я́ко би́ти нам в похвале́ніє сла́ви Єго́, пре́жде упова́вшим во Христа́;	to the end that we should be unto the praise of his glory, we who had before hoped in Christ:
13	13
в Не́мже і ви, сли́шавше сло́во і́стини, благовіствова́ніє спаcе́нія на́шего, в Не́мже і ві́ровавше зна́менастеся Ду́хом обітова́нія Святи́м,	in whom ye also, having heard the word of the truth, the gospel of your salvation—in whom, having also believed, ye were sealed with the Holy Spirit of promise,
14	14
І́же єсть обруче́ніє наслі́дія на́шего, во ізбавле́ніє снабді́нія, в похвалу́ сла́ви Єго́.	who is an earnest of our inheritance, unto the redemption of God’s own possession, unto the praise of his glory.
15	15
Сего́ ра́ди і аз сли́шав ва́шу ві́ру о Христі́ Ісу́сі і любо́в, я́же ко всім святи́м,	For this cause I also, having heard of the faith in the Lord Jesus which is among you, and the love which ye show toward all the saints,
16	16
(Зач. 218) не престаю́ благодаря́ о вас, помина́ніє о вас творя́ в моли́твах мої́х,	cease not to give thanks for you, making mention of you in my prayers;
17	17
да Бог Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, Оте́ць сла́ви, дасть вам Ду́ха прему́дрости і открове́нія, в позна́ніє Єго́,	that the God of our Lord Jesus Christ, the Father of glory, may give unto you a spirit of wisdom and revelation in the knowledge of him;
18	18
просвіще́нна очеса́ се́рдця ва́шего, я́ко уві́діти вам, ко́є єсть упова́ніє зва́нія Єго́, і ко́є бога́тство сла́ви достоя́нія Єго́ во святи́х,	having the eyes of your heart enlightened, that ye may know what is the hope of his calling, and what the riches of the glory of his inheritance in the saints,
19	19
і ко́є преспі́ющеє вели́чество си́ли Єго́ в нас, ві́рующих по ді́йству держа́ви крі́пости Єго́,	and what the exceeding greatness of his power to us-ward who believe, according to that working of the strength of his might
20	20
ю́же соді́я о Христі́, воскреси́в Єго́ от ме́ртвих і посади́в одесну́ю Себе́ на небе́сних,	which he wrought in Christ, when he raised him from the dead, and he made him to sit at his right hand in the heavenly places,
21	21
преви́ше вся́каго нача́льства і вла́сти і си́ли і госпо́дства, і вся́каго і́мене імену́ємаго не то́чію в ві́ці сем, но і во гряду́щем;	far above all rule, and authority, and power, and dominion, and every name that is named, not only in this world, but also in that which is to come:
22	22
(Зач. 219) і вся покори́ под но́зі Єго́, і Того́ даде́ главу́ ви́ше всіх Це́ркві,	and he put all things in subjection under his feet, and gave him to be head over all things to the church,
23	23
я́же єсть Ті́ло Єго́, ісполне́ніє ісполня́ющаго вся́чеськая во всіх.	which is his body, the fullness of him that filleth all in all.
Глава 4	Chapter 4

1	1
(Зач. 224) Молю́ у́бо вас аз, ю́зник о Го́споді, досто́йно ходи́ти зва́нія, в не́же зва́ні би́сте,	I therefore, the prisoner in the Lord, beseech you to walk worthily of the calling wherewith ye were called,
2	2
со вся́ким смиреному́дрієм і кро́тостію, с долготерпі́нієм, терп'я́ще друг дру́гу любо́вію,	with all lowliness and meekness, with long-suffering, forbearing one another in love;
3	3
тща́щеся блюсти́ єдине́ніє ду́ха в сою́зі ми́ра.	giving diligence to keep the unity of the Spirit in the bond of peace.
4	4
Єди́но ті́ло, єди́н дух, я́коже і зва́ні би́сте во єди́нім упова́нії зва́нія ва́шего;	There is one body, and one Spirit, even as also ye were called in one hope of your calling;
5	5
єди́н Госпо́дь, єди́на ві́ра, єди́но креще́ніє,	one Lord, one faith, one baptism,
6	6
єди́н Бог і Оте́ць всіх, І́же над всі́ми і чрез всіх і во всіх нас.	one God and Father of all, who is over all, and through all, and in us all.
7	7
(Зач.) Єди́ному же кому́ждо нас даде́ся благода́ть по мі́рі дарова́нія Христо́ва.	But unto each one of us was grace given according to the measure of the gift of Christ.
8	8
Ті́мже глаго́леть: возше́д на висоту́, пліни́л єси́ плін і даде́ дая́нія челові́ком.	Wherefore he saith, When he ascended on high, he led captivity captive, And gave gifts unto men.
9	9
А є́же, взи́де, что єсть, то́чію я́ко і сни́де пре́жде в до́лнійшия страни́ землі́?	(Now this, He ascended, what is it but that he also descended first into the lower parts of the earth?
10	10
Сше́дий, Той єсть і возше́дий преви́ше всіх небе́с, да іспо́лнить вся́чеськая.	He that descended is the same also that ascended far above all the heavens, that he might fill all things.)
11	11
І Той дал єсть о́ви у́бо апо́столи, о́ви же проро́ки, о́ви же благові́стники, о́ви же па́стирі і учи́телі,	And he gave some to be apostles; and some, prophets; and some, evangelists; and some, pastors and teachers;
12	12
к соверше́нію святи́х, в ді́ло служе́нія, в созида́ніє Ті́ла Христо́ва,	for the perfecting of the saints, unto the work of ministering, unto the building up of the body of Christ:
13	13
до́ндеже дости́гнем всі в соєдине́ніє ві́ри і позна́нія Си́на Бо́жия, в му́жа соверше́нна, в мі́ру во́зраста ісполне́нія Христо́ва;	till we all attain unto the unity of the faith, and of the knowledge of the Son of God, unto a full-grown man, unto the measure of the stature of the fullness of Christ:
14	14
(Зач. 225) да не бива́єм ктому́ младе́нці, вла́ющеся і скита́ющеся вся́ким ві́тром уче́нія, во лжі челові́честій, в кова́рстві ко́зней льще́нія;	that we may be no longer children, tossed to and fro and carried about with every wind of doctrine, by the sleight of men, in craftiness, after the wiles of error;
15	15
і́стинствующе же в любві́, да возрасти́м в Него́ вся́чеськая, І́же єсть глава́ Христо́с,	but speaking truth in love, may grow up in all things into him, who is the head, even Christ;
16	16
із Него́же все ті́ло, составля́ємо і счиніва́ємо прили́чні вся́цім осяза́нієм подая́нія, по ді́йству в мі́рі єди́ния коєя́ждо ча́сти, возраще́ніє ті́ла твори́ть в созда́ніє самаго́ себе́ любо́вію.	from whom all the body fitly framed and knit together through that which every joint supplieth, according to the working in due measure of each several part, maketh the increase of the body unto the building up of itself in love.
17	17
(Зач. 226) Сіє́ у́бо глаго́лю і послу́шествую о Го́споді, ктому́ не ходи́ти вам, я́коже і про́чії язи́ци хо́дять в суєті́ ума́ їх,	This I say therefore, and testify in the Lord, that ye no longer walk as the other Gentiles walk, in the vanity of their mind,
18	18
помраче́ні сми́слом, су́ще отчужде́ні от жи́зні Бо́жия, за неві́жество су́щеє в них, за окамене́ніє серде́ць їх;	being darkened in their understanding, being alienated from the life of God, because of the ignorance that is in them, because of the hardening of their heart;
19	19
і́же в неча́яніє вло́жшеся, преда́ша себе́ студодія́нію, в ді́ланіє вся́кия нечистоти́ в лихоіма́нії.	who being past feeling gave themselves up to lasciviousness, to work all uncleanness with greediness.
20	20
Ви же не та́ко позна́сте Христа́;	But ye did not so learn Christ;
21	21
а́ще у́бо [поне́же] сли́шасте Єго́ і о Нем научи́стеся, я́коже єсть і́стина о Ісу́сі;	if so be that ye heard him, and were taught in him, even as truth is in Jesus:
22	22
отложи́ти вам, по пе́рвому житію́, ве́тхаго челові́ка, тлі́ющаго в по́хотех преле́стних,	that ye put away, as concerning your former manner of life, the old man, that waxeth corrupt after the lusts of deceit;
23	23
обновля́тися же ду́хом ума́ ва́шего,	and that ye be renewed in the spirit of your mind,
24	24
і облещи́ся в но́ваго челові́ка, со́зданнаго по Бо́гу в пра́вді і в преподо́бії і́стини.	and put on the new man, that after God hath been created in righteousness and holiness of truth.
25	25
(Зач. 226) Ті́мже отло́жше лжу, глаго́літе і́стину ки́йждо ко і́скреннему своєму́, зане́ єсьми́ друг дру́гу у́дове.	Wherefore, putting away falsehood, speak ye truth each one with his neighbor: for we are members one of another.
26	26
Гні́вайтеся і не согріша́йте; со́лнце да не за́йдеть в гні́ві ва́шем;	Be ye angry, and sin not: let not the sun go down upon your wrath:
27	27
ніже́ даді́те мі́ста дия́волу.	neither give place to the devil.
28	28
Кради́й ктому́ да не кра́деть, но па́че да тружда́ється, ді́лая свої́ма рука́ма благо́є, да і́мать пода́яти тре́бующему.	Let him that stole steal no more: but rather let him labor, working with his hands the thing that is good, that he may have whereof to give to him that hath need.
29	29
Вся́ко сло́во гни́ло да не ісхо́дить із уст ва́ших, но то́чію є́же єсть бла́го к созда́нію ві́ри, да дасть благода́ть сли́шащим.	Let no corrupt speech proceed out of your mouth, but such as is good for edifying as the need may be, that it may give grace to them that hear.
30	30
І не оскорбля́йте Ду́ха Свята́го Бо́жия, І́мже зна́менастеся в день ізбавле́нія.	And grieve not the Holy Spirit of God, in whom ye were sealed unto the day of redemption.
31	31
Вся́ка го́ресть, і гнів, і я́рость, і кличь, і хула́ да во́зметься от вас, со вся́кою зло́бою;	Let all bitterness, and wrath, and anger, and clamor, and railing, be put away from you, with all malice:
32	32
бива́йте же друг ко дру́гу бла́зі, милосе́рді, проща́юще друг дру́гу, я́коже і Бог во Христі́ прости́л єсть вам.	and be ye kind one to another, tenderhearted, forgiving each other, even as God also in Christ forgave us.
Глава 6	Chapter 6

1	1
Ча́да, послу́шайте сво́їх роди́телей о Го́споді, сіє́ бо єсть пра́ведно.	Children, obey your parents in the Lord: for this is right.
2	2
Чти отця́ твоєго́ і ма́тер — я́же єсть за́повідь пе́рвая во обітова́нії:	Honor thy father and mother (which is the first commandment with promise),
3	3
да бла́го ті бу́деть, і бу́деши долголі́тен на землі́.	that it may be well with thee, and thou mayest live long on the earth.
4	4
І отці́, не раздража́йте чад свої́х, но воспитова́йте їх в наказа́нії і уче́нії Госпо́дні.	And, ye fathers, provoke not your children to wrath: but nurture them in the chastening and admonition of the Lord.
5	5
Раби́, послу́шайте госпо́дій (свої́х) по пло́ті со стра́хом і тре́петом, в простоті́ се́рдця ва́шего, я́коже (і) Христа́,	Servants, be obedient unto them that are your masters according to the flesh, with fear and trembling, in singleness of your heart, as unto Christ;
6	6
не пред очи́ма то́чію рабо́тающе, я́ко человікоуго́дници, но я́коже раби́ Христо́ви, творя́ще во́лю Бо́жию от душі́,	not in the way of eye-service, as men-pleasers; but as servants of Christ, doing the will of God from the heart;
7	7
со благоразу́мієм служа́ще, я́коже Го́споду, а не (я́ко) челові́ком,	with good will doing service, as unto the Lord, and not unto men:
8	8
ві́дяще, я́ко ки́йждо, є́же а́ще сотвори́ть благо́є, сіє́ при́йметь от Го́спода, а́ще раб, а́ще свобо́дь.	knowing that whatsoever good thing each one doeth, the same shall he receive again from the Lord, whether he be bond or free.
9	9
І госпо́діє, та́яжде творі́те к ним, послабля́юще (їм) преще́нія, ві́дуще, я́ко і вам самі́м і тім Госпо́дь єсть на небесі́х, і обинове́нія лиця́ ність у Него́.	And, ye masters, do the same things unto them, and forbear threatening: knowing that the Master of you yourselves also is in heaven, and there is no respect of persons with him.
10	10
(Зач. 233) Про́чеє же, бра́тіє моя́, возмога́йте во Го́споді і в держа́ві крі́пости Єго́:	Finally, my brethren, be strong in the Lord, and in the strength of his might.
11	11
облеці́теся во вся ору́жія Бо́жия, я́ко возмощи́ вам ста́ти проти́ву ко́знем дия́вольським,	Put on the whole armor of God, that ye may be able to stand against the wiles of the devil.
12	12
я́ко ність на́ша брань к [проти́ву] кро́ві і пло́ті, но к нача́лом, і ко власте́м (і) к миродержи́телем тьми ві́ка сего́, к духово́м зло́би поднебе́сним.	For our wrestling is not against flesh and blood, but against the principalities, against the powers, against the world rulers of the darkness of this world, against the spiritual hosts of wickedness in the heavenly places.
13	13
Сего́ ра́ди приймі́те вся ору́жія Бо́жия, да возмо́жете проти́витися в день лют і, вся соді́явше, ста́ти.	Wherefore take up the whole armor of God, that ye may be able to withstand in the evil day, and, having done all, to stand.
14	14
Ста́ните у́бо препоя́сани чресла́ ва́ша і́стиною, і обо́лкшеся в броня́ пра́вди,	Stand therefore, having girded your loins with truth, and having put on the breastplate of righteousness,
15	15
і обу́вше но́зі во угото́ваніє благовіствова́нія ми́ра;	and having shod your feet with the preparation of the gospel of peace;
16	16
над всі́ми же воспри́їмше щит ві́ри, в не́мже возмо́жете вся стрі́ли лука́ваго разжже́нния угаси́ти;	above all, taking up the shield of faith, wherewith ye shall be able to quench all the fiery darts of the evil one.
17	17
і шлем спаcе́нія восприймі́те, і меч духо́вний, і́же єсть Глаго́л Бо́жий.	And take the helmet of salvation, and the sword of the Spirit, which is the word of God:
18	18
(Зач. 234) Вся́кою моли́твою і моле́нієм моля́щеся на вся́ко вре́м'я ду́хом, і в сіє́ і́стоє бдя́ще во вся́ком терпі́нії і моли́тві о всіх святи́х	with all prayer and supplication praying at all seasons in the Spirit, and watching unto this very thing in all perseverance and supplication for all the saints,
19	19
і о мні, да да́сться мі сло́во во отверзе́ніє уст мої́х, с дерзнове́нієм сказа́ти та́йну благовіствова́нія,	and on my behalf, that utterance may be given unto me in opening my mouth, to make known with boldness the mystery of the gospel,
20	20
о не́мже посо́лствую во у́зах, да в нем дерза́ю, я́коже подоба́єть мі глаго́лати.	for which I am an ambassador in chains; that in it I may speak boldly, as I ought to speak.
21	21
Да уві́сте же і ви, я́же о мні, что ді́лаю, вся ска́жеть вам Тихик, возлю́бленний брат і ві́рен служи́тель о Го́споді,	But that ye also may know my affairs, how I do, Tychicus, the beloved brother and faithful minister in the Lord, shall make known to you all things:
22	22
єго́же посла́х к вам на сіє́ і́стоє, да уві́сте, я́же о нас, і да уті́шить сердця́ ва́ша.	whom I have sent unto you for this very purpose, that ye may know our state, and that he may comfort your hearts.
23	23
Мир бра́тії і любо́в с ві́рою от Бо́га Отця́ і Го́спода Ісу́са Христа́.	Peace be to the brethren, and love with faith, from God the Father and the Lord Jesus Christ.
24	24
Благода́ть со всі́ми лю́б'ящими Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в неістлі́нії. Амі́нь.	Grace be with all them that love our Lord Jesus Christ with a love incorruptible. Amen.

← Послання до Галатів святого апостола Павла

Послання до Филип’ян святого апостола Павла →

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт