|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 6) І в тре́тій день брак бисть в Ка́ні Галиле́йстій; і бі Ма́ти Ісу́сова ту.
|
На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там.
|
|
2
|
2
|
|
Зван же бисть Ісу́с і ученици́ Єго́ на брак.
|
Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його.
|
|
3
|
3
|
|
І недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Ісу́сова к Нему́: вина́ не і́муть.
|
Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ла Єй Ісу́с: что (єсть) Мні і Тебі́, Же́но? Не у при́йде час Мой.
|
Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій.
|
|
5
|
5
|
|
Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́м: є́же а́ще глаго́леть вам, сотворі́те.
|
Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть.
|
|
6
|
6
|
|
Бі́ху же ту водоно́си ка́менні шесть, лежа́ще по очище́нію іуде́йську, вмістя́щії по двіма́ іли́ тріє́м мі́рам.
|
Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри.
|
|
7
|
7
|
|
Глаго́ла їм Ісу́с: напо́лніте водоно́си води́. І напо́лниша їх до верха́.
|
Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.
|
|
8
|
8
|
|
І глаго́ла їм: почерпі́те ни́ні і принесі́те архітрикли́нові. І принесо́ша.
|
І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли.
|
|
9
|
9
|
|
Я́коже вкуси́ архітрикли́н вина́ би́вшаго от води́, і не ві́даше, отку́ду єсть; слу́ги же ві́дяху поче́рпшії во́ду; пригласи́ жениха́ архітрикли́н.
|
Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха
|
|
10
|
10
|
|
І глаго́ла єму́: всяк челові́к пре́жде до́броє вино́ полагає́ть, і єгда́ упію́ться, тогда́ ху́ждшеє; ти (же) соблю́л єси́ до́броє вино́ досе́лі.
|
і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі.
|
|
11
|
11
|
|
Се сотвори́ нача́ток зна́менієм Ісу́с в Ка́ні Галиле́йстій і яви́ сла́ву Свою́; і ві́роваша в Него́ ученици́ Єго́.
|
Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його.
|
|
12
|
12
|
|
(Зач. 7) По сем сни́де в Капернау́м Сам і Ма́ти Єго́, і бра́тія Єго́; і ту не мно́гі дні преби́ша.
|
Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів.
|
|
13
|
13
|
|
І близ бі Па́сха Іуде́йська, і взи́де во Ієрусали́м Ісу́с
|
Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима.
|
|
14
|
14
|
|
і обрі́те в це́ркві продаю́щая о́вці, і воли́, і го́луби, і пі́няжники сідя́щия.
|
І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей.
|
|
15
|
15
|
|
І сотвори́в бич от ве́рвій, вся ізгна́ із це́ркве, о́вці і воли́; і торжнико́м разси́па пі́нязи і дски опрове́рже;
|
І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав.
|
|
16
|
16
|
|
і продаю́щим го́луби рече́: возьмі́те сія́ отсю́ду і не творі́те до́му Отця́ Моєго́ до́му ку́пленаго [ку́пли].
|
І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі.
|
|
17
|
17
|
|
Пом'яну́ша же ученици́ Єго́, я́ко пи́сано єсть: жа́лость до́му Твоєго́ сність М'я [ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ М'я].
|
При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене.
|
|
18
|
18
|
|
Отвіща́ша же Іуде́є і рі́ша Єму́: ко́є зна́меніє явля́єши нам, я́ко сія́ твори́ши?
|
На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити?
|
|
19
|
19
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ їм: разорите́ це́рков сію́, і тре́ми де́ньми воздви́гну ю.
|
Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його.
|
|
20
|
20
|
|
Рі́ша же Іуде́є: чети́редесять і шестію́ літ создана́ бисть це́рков сія́, і Ти ли тре́ми де́ньми воздви́гнеши ю?
|
На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його?
|
|
21
|
21
|
|
Он же глаго́лаше о це́ркві ті́ла Своєго́.
|
Він же говорив про храм тіла Свого.
|
|
22
|
22
|
|
Єгда́ у́бо воста́ от ме́ртвих, пом'яну́ша ученици́ Єго́, я́ко се глаго́лаше, і ві́роваша Писа́нію і словесі́, є́же рече́ Ісу́с.
|
Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус.
|
|
23
|
23
|
|
Єгда́ же бі в Ієрусали́міх в пра́здник Па́схи, мно́зі ві́роваша во і́м'я Єго́, ви́дяще зна́менія Єго́, я́же творя́ше.
|
І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив.
|
|
24
|
24
|
|
Сам же Ісу́с не вдая́ше Себе́ в ві́ру їх, зане́ Сам ві́дяше вся,
|
Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх;
|
|
25
|
25
|
|
і я́ко не тре́боваше, да кто свиді́тельствуєть о челові́цех; Сам бо ві́дяше, что бі в челові́цех.
|
і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині.
|
