|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський; | Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський. |
|
2
|
2
|
| сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним. | Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним. |
|
3
|
3
|
| Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́; амі́нь, амі́нь глаго́лю Тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия. | Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого. |
|
4
|
4
|
| Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися? | Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися? |
|
5
|
5
|
| Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє; | Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. |
|
6
|
6
|
| рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть. | Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух. |
|
7
|
7
|
| Не диви́ся, я́ко ріх Ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше. | Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище. |
|
8
|
8
|
| Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха. | Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа. |
|
9
|
9
|
| Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти? | Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? |
|
10
|
10
|
| Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: Ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си? | Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш? |
|
11
|
11
|
| Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства на́шего не приє́млете; | Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте. |
|
12
|
12
|
| а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте? | Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне? |
|
13
|
13
|
| (Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́; | Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах. |
|
14
|
14
|
| і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському, | І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, |
|
15
|
15
|
| да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. | щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. |
|
16
|
16
|
| (Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. | Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. |
|
17
|
17
|
| Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир. | Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. |
|
18
|
18
|
| Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия. | Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. |
|
19
|
19
|
| Се́й же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла. | Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; |
