|
Глава 2
|
Глава́ в҃
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 5) Бисть же во дні ти́я, ізи́де повелі́ніє от ке́саря А́вгуста написа́ти всю вселе́нную.
|
(Заⷱ҇ е҃.) Бы́сть же во дни̑ ты̑ѧ, и҆зы́де повелѣ́нїе ѿ ке́сарѧ а҆́ѵгꙋста написа́ти всю̀ вселе́ннꙋю. |
|
2
|
2
|
|
Сіє́ написа́ніє пе́рвоє бисть владя́щу Сирі́єю Кирині́ю.
|
Сїѐ написа́нїе пе́рвое бы́сть владѧ́щꙋ сѷрі́ею кѷрині́ю.
|
|
3
|
3
|
|
І ідя́ху всі написа́тися, ко́ждо во свой град.
|
И҆ и҆дѧ́хꙋ всѝ написа́тисѧ, ко́ждо во сво́й гра́дъ.
|
|
4
|
4
|
|
Взи́де же і Іо́сиф от Галиле́ї, із гра́да Назаре́та, во Іуде́ю, во град Дави́дов, і́же нарица́ється Вифлеє́м, зане́ би́ти єму́ от до́му і оте́чества Дави́дова,
|
Взы́де же и҆ і҆ѡ́сифъ ѿ галїле́и, и҆з̾ гра́да назаре́та, во і҆ꙋде́ю, во гра́дъ дв҃довъ, и҆̀же нарица́етсѧ виѳлее́мъ, занѐ бы́ти є҆мꙋ̀ ѿ до́мꙋ и҆ ѻ҆те́чества дв҃дова,
|
|
5
|
5
|
|
написа́тися с Марі́єю обруче́ною єму́ жено́ю, су́щею непра́здною.
|
написа́тисѧ съ мр҃і́ею ѡ҆брꙋче́ною є҆мꙋ̀ жено́ю, сꙋ́щею непра́здною.
|
|
6
|
6
|
|
Бисть же, єгда́ би́ста та́мо, іспо́лнишася дні́є роди́ти Єй;
|
Бы́сть же, є҆гда̀ бы́ста та́мѡ, и҆спо́лнишасѧ дні́е роди́ти є҆́й:
|
|
7
|
7
|
|
і роди́ Си́на Своєго́ Пе́рвенця, і пови́т Єго́, і положи́ Єго́ в я́слех, зане́ не бі їм мі́ста во оби́телі.
|
и҆ родѝ сн҃а своего̀ пе́рвенца, и҆ пови́тъ є҆го̀, и҆ положѝ є҆го̀ въ ꙗ҆́слехъ: занѐ не бѣ̀ и҆́мъ мѣ́ста во ѡ҆би́тели.
|
|
8
|
8
|
|
І па́стиріє бі́ху в то́йже страні́, бдя́ще і стрегу́ще стра́жу нощну́ю о ста́ді своє́м.
|
И҆ па́стырїе бѣ́хꙋ въ то́йже странѣ̀, бдѧ́ще и҆ стрегꙋ́ще стра́жꙋ нощнꙋ́ю ѡ҆ ста́дѣ свое́мъ.
|
|
9
|
9
|
|
І се А́нгел Госпо́день ста в них, і сла́ва Госпо́дня осія́ їх; і убоя́шася стра́хом ве́ліїм.
|
И҆ сѐ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇нь ста̀ въ ни́хъ, и҆ сла́ва гдⷭ҇нѧ ѡ҆сїѧ̀ и҆̀хъ: и҆ оу҆боѧ́шасѧ стра́хомъ ве́лїимъ.
|
|
10
|
10
|
|
І рече́ їм А́нгел: не бо́йтеся; се бо благовіству́ю вам ра́дость ве́лію, я́же бу́деть всім лю́дем;
|
И҆ речѐ и҆̀мъ а҆́гг҃лъ: не бо́йтесѧ: се́ бо благовѣствꙋ́ю ва́мъ ра́дость ве́лїю, ꙗ҆́же бꙋ́детъ всѣ́мъ лю́демъ:
|
|
11
|
11
|
|
я́ко роди́ся вам днесь Спас, І́же єсть Христо́с Госпо́дь, во гра́ді Дави́дові;
|
ꙗ҆́кѡ роди́сѧ ва́мъ дне́сь сп҃съ, и҆́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ гдⷭ҇ь, во гра́дѣ дв҃довѣ:
|
|
12
|
12
|
|
і се вам зна́меніє: обря́щете Младе́нця пови́та, лежа́ща в я́слех.
|
и҆ сѐ ва́мъ зна́менїе: ѡ҆брѧ́щете младе́нца пови́та, лежа́ща въ ꙗ҆́слехъ.
|
|
13
|
13
|
|
І внеза́пу бисть со А́нгелом мно́жество вой небе́сних, хва́лящих Бо́га і глаго́лющих:
|
И҆ внеза́пꙋ бы́сть со а҆́гг҃ломъ мно́жество вѡ́й нбⷭ҇ныхъ, хва́лѧщихъ бг҃а и҆ глаго́лющихъ:
|
|
14
|
14
|
|
сла́ва в ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир, во челові́ціх благоволе́ніє.
|
сла́ва въ вы́шнихъ бг҃ꙋ, и҆ на землѝ ми́ръ, во человѣ́цѣхъ бл҃говоле́нїе.
|
|
15
|
15
|
|
І бисть, я́ко отидо́ша от них на не́бо А́нгели, і челові́ци па́стиріє рі́ша друг ко дру́гу: пре́йдем до Вифлеє́ма і ви́дім глаго́л сей би́вший, єго́же Госпо́дь сказа́ нам.
|
И҆ бы́сть, ꙗ҆́кѡ ѿидо́ша ѿ ни́хъ на не́бо а҆́гг҃ли, и҆ человѣ́цы па́стырїе рѣ́ша дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ: пре́йдемъ до виѳлее́ма и҆ ви́димъ глаго́лъ се́й бы́вшїй, є҆го́же гдⷭ҇ь сказа̀ на́мъ.
|
|
16
|
16
|
|
І прийдо́ша поспі́шшеся, і обріто́ша Маріа́м же і Іо́сифа, і Младе́нця лежа́ща во я́слех.
|
И҆ прїидо́ша поспѣ́шшесѧ, и҆ ѡ҆брѣто́ша мр҃їа́мь же и҆ і҆ѡ́сифа, и҆ младе́нца лежа́ща во ꙗ҆́слехъ.
|
|
17
|
17
|
|
Ви́дівше же сказа́ша о глаго́лі глаго́ланнім їм о Отроча́ті Сем.
|
Ви́дѣвше же сказа́ша ѡ҆ глаго́лѣ глаго́ланнѣмъ и҆̀мъ ѡ҆ ѻ҆троча́ти се́мъ.
|
|
18
|
18
|
|
І всі сли́шавшії диви́шася о глаго́ланних от па́стирей к ним.
|
И҆ всѝ слы́шавшїи диви́шасѧ ѡ҆ глаго́ланныхъ ѿ па́стырей къ ни̑мъ.
|
|
19
|
19
|
|
Маріа́м же соблюда́ше вся глаго́ли сія́, слага́ющи в се́рдці Своє́м.
|
Мр҃їа́мь же соблюда́ше всѧ̑ глаго́лы сїѧ̑, слага́ющи въ се́рдцы свое́мъ.
|
|
20
|
20
|
|
(Зач. 6) І возврати́шася па́стиріє, сла́в’яще і хва́ляще Бо́га о всіх, я́же сли́шаша і ви́діша, я́коже глаго́лано бисть к ним.
|
(Заⷱ҇ ѕ҃.) И҆ возврати́шасѧ па́стырїе, сла́вѧще и҆ хва́лѧще бг҃а ѡ҆ всѣ́хъ, ꙗ҆̀же слы́шаша и҆ ви́дѣша, ꙗ҆́коже глаго́лано бы́сть къ ни̑мъ.
|
|
21
|
21
|
|
І єгда́ іспо́лнишася осьм дній, да обрі́жуть Єго́, і нареко́ша і́м'я Єму́ Ісу́с, нарече́нноє А́нгелом пре́жде да́же не зача́тся во чре́ві.
|
И҆ є҆гда̀ и҆спо́лнишасѧ ѻ҆́смь дні́й, да ѡ҆брѣ́жꙋтъ є҆го̀, и҆ нареко́ша и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ, нарече́нное а҆́гг҃ломъ пре́жде да́же не зача́тсѧ во чре́вѣ.
|
|
22
|
22
|
|
І єгда́ іспо́лнишася дні́є очище́нія єю́, по зако́ну Моїсе́йову, (Зач. 7) вознесо́ста Єго́ во Ієрусали́м, поста́вити Єго́ пред Го́сподем,
|
И҆ є҆гда̀ и҆спо́лнишасѧ дні́е ѡ҆чище́нїѧ є҆ю̀, по зако́нꙋ мѡѷсе́овꙋ, (Заⷱ҇ з҃.) вознесо́ста є҆го̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, поста́вити є҆го̀ пред̾ гдⷭ҇емъ,
|
|
23
|
23
|
|
я́коже єсть пи́сано в зако́ні Госпо́дні: я́ко всяк младе́нець му́жеська по́лу, разверза́я ложесна́, свя́то Го́сподеві нарече́ться;
|
ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано въ зако́нѣ гдⷭ҇ни: ꙗ҆́кѡ всѧ́къ младе́нецъ мꙋ́жеска по́лꙋ, разверза́ѧ ложесна̀, ст҃о гдⷭ҇еви нарече́тсѧ:
|
|
24
|
24
|
|
і є́же да́ти же́ртву, по рече́нному в зако́ні Госпо́дні, два го́рличища іли́ два птенця́ голуби́на.
|
и҆ є҆́же да́ти же́ртвꙋ, по рече́нномꙋ въ зако́нѣ гдⷭ҇ни, два̀ гѡ́рличища и҆лѝ два̀ птєнца̀ голꙋби̑на.
|
|
25
|
25
|
|
(Зач. 8) І се бі челові́к во Ієрусали́мі, єму́же і́м'я Симео́н; і челові́к сей пра́веден і благочи́сти́в, ча́я уті́хи Ізра́їлеви; і Дух бі Свят в нем.
|
(Заⷱ҇ и҃.) И҆ сѐ, бѣ̀ человѣ́къ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, є҆мꙋ́же и҆́мѧ сѷмеѡ́нъ: и҆ человѣ́къ се́й пра́веденъ и҆ бл҃гочⷭ҇ти́въ, ча́ѧ оу҆тѣ́хи і҆и҃левы: и҆ дх҃ъ бѣ̀ ст҃ъ въ не́мъ.
|
|
26
|
26
|
|
І бі єму́ обі́щано Ду́хом Святи́м, не ви́діти сме́рти, пре́жде да́же не ви́дить Христа́ Госпо́дня.
|
И҆ бѣ̀ є҆мꙋ̀ ѡ҆бѣ́щано дх҃омъ ст҃ы́мъ, не ви́дѣти сме́рти, пре́жде да́же не ви́дитъ хрⷭ҇та̀ гдⷭ҇нѧ.
|
|
27
|
27
|
|
І при́йде Ду́хом в це́рков. І єгда́ введо́ста роди́теля Отроча́ Ісу́са, сотвори́ти ї́ма по оби́чаю зако́нному о Нем,
|
И҆ прїи́де дꙋ́хомъ въ це́рковь. И҆ є҆гда̀ введо́ста роди́тєлѧ ѻ҆троча̀ і҆и҃са, сотвори́ти и҆́ма по ѡ҆бы́чаю зако́нномꙋ ѡ҆ не́мъ,
|
|
28
|
28
|
|
і той приє́м Єго́ на руку́ своє́ю, і благослови́ Бо́га, і рече́:
|
и҆ то́й прїе́мъ є҆го̀ на рꙋкꙋ̀ своє́ю, и҆ благословѝ бг҃а, и҆ речѐ:
|
|
29
|
29
|
|
ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко, по глаго́лу Твоєму́, с ми́ром,
|
нн҃ѣ ѿпꙋща́еши раба̀ твоего̀, влⷣко, по глаго́лꙋ твоемꙋ̀, съ ми́ромъ:
|
|
30
|
30
|
|
я́ко ви́дісті о́чі мої́ спасе́ніє Твоє́,
|
ꙗ҆́кѡ ви́дѣстѣ ѻ҆́чи моѝ спⷭ҇нїе твоѐ,
|
|
31
|
31
|
|
є́же єси́ уго́товал пред лице́м всіх люде́й,
|
є҆́же є҆сѝ оу҆го́товалъ пред̾ лице́мъ всѣ́хъ люде́й:
|
|
32
|
32
|
|
світ во открове́ніє язи́ком, і сла́ву люде́й Твої́х Ізра́їля.
|
свѣ́тъ во ѿкрове́нїе ꙗ҆зы́кѡмъ, и҆ сла́вꙋ люде́й твои́хъ і҆и҃лѧ.
|
|
33
|
33
|
|
І бі Іо́сиф і Ма́ти Єго́ чудя́щася о глаго́лемих о Нем.
|
И҆ бѣ̀ і҆ѡ́сифъ и҆ мт҃и є҆гѡ̀ чꙋдѧ̑щасѧ ѡ҆ глаго́лемыхъ ѡ҆ не́мъ.
|
|
34
|
34
|
|
І благослови́ я Симео́н, і рече́ к Марі́ї, Ма́тері Єго́: се лежи́ть Сей на паде́ніє і на воста́ніє мно́гим во Ізра́їлі, і в зна́меніє пререка́ємо, —
|
И҆ благословѝ ѧ҆̀ сѷмеѡ́нъ, и҆ речѐ къ мр҃і́и мт҃ри є҆гѡ̀: сѐ лежи́тъ се́й на паде́нїе и҆ на воста́нїе мнѡ́гимъ во і҆и҃ли, и҆ въ зна́менїе пререка́емо:
|
|
35
|
35
|
|
і Тебі́ же Само́й ду́шу про́йдеть ору́жіє, — я́ко да откри́ються от мно́гих серде́ць помишле́нія.
|
и҆ тебѣ́ же само́й дꙋ́шꙋ про́йдетъ ѻ҆рꙋ́жїе: ꙗ҆́кѡ да ѿкры́ютсѧ ѿ мно́гихъ серде́цъ помышлє́нїѧ.
|
|
36
|
36
|
|
І бі А́нна проро́чиця, дщи Фану́їлева, от колі́на Аси́рова, сія́ заматорі́вши во днех мно́зіх, жи́вши с му́жем седьм літ от ді́вства своєго́;
|
И҆ бѣ̀ а҆́нна прⷪ҇ро́чица, дщѝ фанꙋ́илева, ѿ колѣ́на а҆си́рова: сїѧ̀ заматорѣ́вши во дне́хъ мно́зѣхъ, жи́вши съ мꙋ́жемъ се́дмь лѣ́тъ ѿ дѣ́вства своегѡ̀:
|
|
37
|
37
|
|
і та вдова́ я́ко літ о́сьмдесят і чети́ре, я́же не отхожда́ше от це́ркве, посто́м і моли́твами служа́щи день і нощ.
|
и҆ та̀ вдова̀ ꙗ҆́кѡ лѣ́тъ ѻ҆́смьдесѧтъ и҆ четы́ре, ꙗ҆́же не ѿхожда́ше ѿ це́ркве, посто́мъ и҆ моли́твами слꙋжа́щи де́нь и҆ но́щь.
|
|
38
|
38
|
|
І та в той час приста́вши іспові́дашеся Го́сподеві, і глаго́лаше о Нем всім ча́ющим ізбавле́нія во Ієрусали́мі.
|
И҆ та̀ въ то́й ча́съ приста́вши и҆сповѣ́дашесѧ гдⷭ҇еви, и҆ глаго́лаше ѡ҆ не́мъ всѣ̑мъ ча́ющымъ и҆збавле́нїѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
|
|
39
|
39
|
|
І я́ко сконча́шася вся по зако́ну Госпо́дню, возврати́шася в Галиле́ю, во град свой Назаре́т.
|
И҆ ꙗ҆́кѡ сконча́шасѧ всѧ̑ по зако́нꙋ гдⷭ҇ню, возврати́шасѧ въ галїле́ю, во гра́дъ сво́й назаре́тъ.
|
|
40
|
40
|
|
Отроча́ же растя́ше і кріпля́шеся ду́хом, ісполня́яся прему́дрости, і благода́ть Бо́жия бі на Нем.
|
Ѻ҆троча́ же растѧ́ше и҆ крѣплѧ́шесѧ дꙋ́хомъ, и҆сполнѧ́ѧсѧ премꙋ́дрости: и҆ бл҃года́ть бж҃їѧ бѣ̀ на не́мъ.
|
|
41
|
41
|
|
І хожда́ста роди́теля Єго́ на вся́ко лі́то во Ієрусали́м в пра́здник Па́схи.
|
И҆ хожда́ста роди́тєлѧ є҆гѡ̀ на всѧ́ко лѣ́то во і҆ерⷭ҇ли́мъ въ пра́здникъ па́схи.
|
|
42
|
42
|
|
І єгда́ бисть двоюна́десяти лі́ту, восходя́щим їм во Ієрусали́м по оби́чаю пра́здника,
|
И҆ є҆гда̀ бы́сть двоюна́десѧти лѣ̑тꙋ, восходѧ́щымъ и҆̀мъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ по ѡ҆бы́чаю пра́здника,
|
|
43
|
43
|
|
і сконча́вшим дні, і возвраща́ющимся їм, оста́ О́трок Ісу́с во Ієрусали́мі; і не разумі́ Іо́сиф і Ма́ти Єго́;
|
и҆ сконча́вшымъ дни̑, и҆ возвраща́ющымсѧ и҆̀мъ, ѡ҆ста̀ ѻ҆́трокъ і҆и҃съ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: и҆ не разꙋмѣ̀ і҆ѡ́сифъ и҆ мт҃и є҆гѡ̀:
|
|
44
|
44
|
|
мні́вша же Єго́ в дружи́ні су́ща, преідо́ста дне путь, і іска́ста Єго́ во сро́дниціх і в зна́ємих;
|
мнѣ̑вша же є҆го̀ въ дрꙋжи́нѣ сꙋ́ща, преидо́ста днѐ пꙋ́ть, и҆ и҆ска́ста є҆го̀ во сро́дницѣхъ и҆ въ зна́емыхъ:
|
|
45
|
45
|
|
і не обрі́тша Єго́, возврати́стася во Ієрусали́м, взиска́юща Єго́.
|
и҆ не ѡ҆брѣ̑тша є҆го̀, возврати́стасѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, взыска̑юща є҆го̀.
|
|
46
|
46
|
|
І бисть по тріє́х днех, обріто́ста Єго́ в це́ркві, сідя́щаго посреді́ учи́телей, і послу́шающаго їх, і вопроша́ющаго їх;
|
И҆ бы́сть по трїе́хъ дне́хъ, ѡ҆брѣто́ста є҆го̀ въ це́ркви, сѣдѧ́щаго посредѣ̀ оу҆чи́телей, и҆ послꙋ́шающаго и҆́хъ, и҆ вопроша́ющаго и҆̀хъ:
|
|
47
|
47
|
|
ужаса́хуся же всі послу́шающії Єго́ о ра́зумі і о отві́тіх Єго́.
|
оу҆жаса́хꙋсѧ же всѝ послꙋ́шающїи є҆гѡ̀ ѡ҆ ра́зꙋмѣ и҆ ѡ҆ ѿвѣ́тѣхъ є҆гѡ̀.
|
|
48
|
48
|
|
І ви́дівша Єго́, диви́стася; і к Нему́ Ма́ти Єго́ рече́: Ча́до, что сотвори́ на́ма та́ко? Се оте́ць Твой і Аз боля́ща іска́хома Тебе́.
|
И҆ ви̑дѣвша є҆го̀, диви́стасѧ: и҆ къ немꙋ̀ мт҃и є҆гѡ̀ речѐ: ча́до, что̀ сотворѝ на́ма та́кѡ; сѐ ѻ҆те́цъ тво́й и҆ а҆́зъ болѧ̑ща и҆ска́хома тебѐ.
|
|
49
|
49
|
|
І рече́ к ни́ма: что я́ко іска́ста Мене́? Не ві́ста ли, я́ко в тіх, я́же Отця́ Моєго́, досто́їть би́ти Мі?
|
И҆ речѐ къ ни́ма: что̀ ꙗ҆́кѡ и҆ска́ста менѐ; не вѣ́ста ли, ꙗ҆́кѡ въ тѣ́хъ, ꙗ҆̀же ѻ҆ц҃а̀ моегѡ̀, досто́итъ бы́ти мѝ;
|
|
50
|
50
|
|
І та не разумі́ста глаго́ла, єго́же глаго́ла Ї́ма.
|
И҆ та̑ не разꙋмѣ́ста глаго́ла, є҆го́же глаго́ла и҆́ма.
|
|
51
|
51
|
|
І сни́де с ни́ма, і при́йде в Назаре́т; і бі повину́яся ї́ма. І Ма́ти Єго́ соблюда́ше вся глаго́ли сія́ в се́рдці Своє́м.
|
И҆ сни́де съ ни́ма, и҆ прїи́де въ назаре́тъ: и҆ бѣ̀ повинꙋ́ѧсѧ и҆́ма. И҆ мт҃и є҆гѡ̀ соблюда́ше всѧ̑ глаго́лы сїѧ̑ въ се́рдцы свое́мъ.
|
|
52
|
52
|
|
І Ісу́с преспіва́ше прему́дростію і во́зрастом і благода́тію у Бо́га і челові́к.
|
И҆ і҆и҃съ преспѣва́ше премⷣростїю и҆ во́зрастомъ и҆ блгⷣтїю оу҆ бг҃а и҆ человѣ̑къ.
|
