При́тчі Соломо́на, си́на Дави́дова, і́же ца́рствова во Ізра́їлі,

позна́ти прему́дрость і наказа́ніє і уразумі́ти словеса́ му́дрости,

прия́ти же ізви́тія слове́с і разріше́нія гада́ній, уразумі́ти же пра́вду і́стинную і суд ісправля́ти;

да дасть незло́бивим кова́рство, отроча́ті же ю́ну чу́вство же і смисл.

Сих бо послу́шав, му́дрий прему́дріє бу́деть, а разу́мний строї́тельство стя́жеть;

Лу́чше і́м'я до́броє, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра́ і зла́та благода́ть блага́я.

Бога́т і нищ сріто́ста друг дру́га, обої́х же Госпо́дь сотвори́.

Худо́г, ви́дів лука́ваго му́чима крі́пко, сам наказу́ється; безу́мнії же мимоше́дше отщети́шася.

Род прему́дрости страх Госпо́день, і бога́тство і сла́ва і живо́т.

Волчці́ і сі́ті на путе́х стро́потних, храня́й же свою́ ду́шу ізбіжи́ть їх.

Бога́тії убо́гими і́муть облада́ти,

і раби́ свої́м господе́м взайм даду́ть.

Сі́явий зла́я по́жнеть зла́я, я́зву же діл свої́х соверши́ть.

Му́жа ти́ха і дая́теля лю́бить Госпо́дь, суєту́ же діл єго́ сконча́єть.

Ми́луяй ни́щаго сам препита́ється; от свої́х бо хлі́бов даде́ убо́гому. Побі́ду і честь устроя́єть дая́й да́ри, оба́че ду́шу погубля́єть стяжа́вших.