1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 89
|
Κεφάλαιο 89
|
|
1
|
1
|
|
Моли́тва Моїсе́я, челові́ка Бо́жия, 89.
|
Προσευχὴ τοῦ Μωυσῆ ἀνθρώπου τοῦ Θεοῦ. ΚΥΡΙΕ, καταφυγὴ ἐγενήθης ἡμῖν ἐν γενεᾷ καὶ γενεᾷ·
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род.
|
πρὸ τοῦ ὄρη γενηθῆναι καὶ πλασθῆναι τὴν γῆν καὶ τὴν οἰκουμένην, καὶ ἀπὸ τοῦ αἰῶνος καὶ ἕως τοῦ αἰῶνος σὺ εἶ.
|
|
3
|
3
|
|
Пре́жде да́же гора́м не би́ти і созда́тися землі́ і вселе́нній, і от ві́ка і до ві́ка Ти єси́.
|
μὴ ἀποστρέψῃς ἄνθρωπον εἰς ταπείνωσιν· καὶ εἶπας· ἐπιστρέψατε υἱοὶ τῶν ἀνθρώπων.
|
|
4
|
4
|
|
Не отврати́ челові́ка во смире́ніє, і рекл єси́: обраті́теся, си́нове челові́честії.
|
ὅτι χίλια ἔτη ἐν ὀφθαλμοῖς σου ὡς ἡμέρα ἡ ἐχθές, ἥτις διῆλθε, καὶ φυλακὴ ἐν νυκτί.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, і́же ми́мо і́де, і стра́жа нощна́я.
|
τὰ ἐξουδενώματα αὐτῶν ἔτη ἔσονται. τὸ πρωΐ ὡσεὶ χλόη παρέλθοι,
|
|
6
|
6
|
|
Уничиже́нія їх лі́та бу́дуть; у́тро я́ко трава́ ми́мо і́деть, у́тро процвіте́ть і пре́йдеть; на ве́чер отпаде́ть, ожесті́єть і і́зсхнеть;
|
τὸ πρωΐ ἀνθήσαι καὶ παρέλθοι, τὸ ἑσπέρας ἀποπέσοι, σκληρυνθείη καὶ ξηρανθείη.
|
|
7
|
7
|
|
я́ко ізчезо́хом гні́вом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю смути́хомся.
|
ὅτι ἐξελίπομεν ἐν τῇ ὀργῇ σου καὶ ἐν τῷ θυμῷ σου ἐταράχθημεν.
|
|
8
|
8
|
|
Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Тобо́ю, вік наш в просвіще́ніє лиця́ Твоєго́.
|
ἔθου τὰς ἀνομίας ἡμῶν ἐναντίον σου· αἰὼν ἡμῶν εἰς φωτισμὸν τοῦ προσώπου σου.
|
|
9
|
9
|
|
Я́ко всі дні́є на́ші оскуді́ша, і гні́вом Твої́м ізчезо́хом;
|
ὅτι πᾶσαι αἱ ἡμέραι ἡμῶν ἐξέλιπον, καὶ ἐν τῇ ὀργῇ σου ἐξελίπομεν· τὰ ἔτη ἡμῶν ὡσεὶ ἀράχνη ἐμελέτων.
|
|
10
|
10
|
|
лі́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся; дні́є літ на́ших в ни́хже се́дьмдесят літ, а́ще же в си́лах — о́сьмдесят літ, і мно́жає їх труд і болі́знь: я́ко при́йде кро́тость на ни, і нака́жемся.
|
αἱ ἡμέραι τῶν ἐτῶν ἡμῶν ἐν αὐτοῖς ἑβδομήκοντα ἔτη, ἐὰν δὲ ἐν δυναστείαις, ὀγδοήκοντα ἔτη, καὶ τὸ πλεῖον αὐτῶν κόπος καὶ πόνος· ὅτι ἐπῆλθε πρᾳότης ἐφ᾿ ἡμᾶς, καὶ παιδευθησόμεθα.
|
|
11
|
11
|
|
Кто вість держа́ву гні́ва Твоєго́, і от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ ізчести́?
|
τίς γινώσκει τὸ κράτος τῆς ὀργῆς σου καὶ ἀπὸ τοῦ φόβου σου τὸν θυμόν σου ἐξαριθμήσασθαι;
|
|
12
|
12
|
|
Десни́цю Твою́ та́ко скажи́ мі, і окова́нния [і нака́занния] се́рдцем в му́дрості.
|
τὴν δεξιάν σου οὕτω γνώρισόν μοι καὶ τοὺς πεπαιδευμένους τῇ καρδίᾳ ἐν σοφίᾳ.
|
|
13
|
13
|
|
Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́.
|
ἐπίστρεψον, Κύριε· ἕως πότε; καὶ παρακλήθητι ἐπὶ τοῖς δούλοις σου.
|
|
14
|
14
|
|
Іспо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, і возра́довахомся і возвесели́хомся;
|
ἐνεπλήσθημεν τὸ πρωΐ τοῦ ἐλέους σου, Κύριε, καὶ ἠγαλλιασάμεθα καὶ εὐφράνθημεν ἐν πάσαις ταῖς ἡμέραις ἡμῶν· εὐφρανθείημεν
|
|
15
|
15
|
|
во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, лі́та, в ня́же ви́діхом зла́я.
|
ἀνθ᾿ ὧν ἡμερῶν ἐταπείνωσας ἡμᾶς, ἐτῶν, ὧν εἴδομεν κακά.
|
|
16
|
16
|
|
І при́зри на раби́ Твоя́ і на діла́ Твоя́, і наста́ви си́ни їх.
|
καὶ ἴδε ἐπὶ τοὺς δούλους σου καὶ ἐπὶ τὰ ἔργα σου καὶ ὁδήγησον τοὺς υἱοὺς αὐτῶν,
|
|
17
|
17
|
|
І бу́ди сві́тлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і діла́ рук на́ших іспра́ви на нас, і ді́ло рук на́ших іспра́ви.
|
καὶ ἔστω ἡ λαμπρότης Κυρίου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν ἐφ᾿ ἡμᾶς, καὶ τὰ ἔργα τῶν χειρῶν ἡμῶν κατεύθυνον ἐφ᾿ ἡμᾶς καὶ τὸ ἔργον τῶν χειρῶν ἡμῶν κατεύθυνον.
|
