|
Псалтир
|
Psalms
|
Псалтир Київський ізвод онлайн |
|
|
Псалом 1
|
Psalm 1
|
|
|
|
| Псало́м Дави́ду, 1. | |
|
1
|
1
|
| Блаже́н муж, і́же не і́де на сові́т нечести́вих, і на путі́ грі́шних не ста, і на сіда́лищі губи́телей не сі́де; | Blessed is the man who has not walked in the counsel of the ungodly, and has not stood in the way of sinners, and has not sat in the seat of evil men. |
|
2
|
2
|
| но в зако́ні Госпо́дні во́ля єго́, і в зако́ні Єго́ поучи́ться день і нощ. | But his pleasure is in the law of the Lord; and in his law will he meditate day and night. |
|
3
|
3
|
| І бу́деть я́ко дре́во насажде́нноє при ісхо́дищих вод, є́же плод свой дасть во вре́м'я своє́, і лист єго́ не отпаде́ть, і вся, єли́ка а́ще твори́ть, успі́єть. | And he shall be as a tree planted by the brooks of waters, which shall yield its fruit in its season, and its leaf shall not fall off; and whatsoever he shall do shall be prospered. |
|
4
|
4
|
| Не та́ко нечести́вії, не та́ко: но я́ко прах, єго́же возмета́єть вітр от лиця́ землі́. | Not so the ungodly;—not so: but rather as the chaff which the wind scatters away from the face of the earth. |
|
5
|
5
|
| Сего́ ра́ди не воскре́снуть нечести́вії на суд, ніже́ грі́шници в сові́т пра́ведних. | Therefore the ungodly shall not rise in judgment, nor sinners in the counsel of the just. |
|
6
|
6
|
| Я́ко вість Госпо́дь путь пра́ведних, і путь нечести́вих поги́бнеть. | For the Lord knows the way of the righteous; but the way of the ungodly shall perish. |
|
Псалом 2
|
Psalm 2
|
|
|
|
| Псало́м Дави́ду, 2. | |
|
1
|
1
|
| Вску́ю шата́шася язи́ци, і лю́діє поучи́шася тще́тним? | Wherefore did the heathen rage, and the nations imagine vain things? |
|
2
|
2
|
| Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́. | The kings of the earth stood up, and the rulers gathered themselves together, against the Lord, and against his Christ; |
|
3
|
3
|
| Расто́ргнем [расто́ргним] у́зи їх і отве́ржем [отве́ржим] от нас і́го їх. | saying, Let us break through their bonds, and cast away their yoke from us. |
|
4
|
4
|
| Живи́й на небесі́х посміє́ться їм, і Госпо́дь поруга́ється їм. | He that dwells in the heavens shall laugh them to scorn, and the Lord shall mock them. |
|
5
|
5
|
| Тогда́ возглаго́леть к ним гні́вом Свої́м і я́ростію Своє́ю см'яте́ть я; | Then shall he speak to them in his anger, and trouble them in his fury. |
|
6
|
6
|
| Аз же поста́влен єсьм Цар от Него́ над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́, | But I have been made king by him on Sion his holy mountain, |
|
7
|
7
|
| возвіща́яй повелі́ніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя; | declaring the ordinance of the Lord: the Lord said to me, Thou art my Son, to-day have I begotten thee. |
|
8
|
8
|
| проси́ от Мене́, і дам Ті язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ конці́ землі́; | Ask of me, and I will give thee the heathen for thine inheritance, and the ends of the earth for thy possession. |
|
9
|
9
|
| упасе́ши я жезло́м желі́зним, я́ко сосу́ди скуде́льничі сокруши́ши я. | Thou shalt rule them with a rod of iron; thou shalt dash them in pieces as a potter's vessel. |
|
10
|
10
|
| І ни́ні, ца́ріє, разумі́йте, накажі́теся* всі судя́щії землі́. | Now therefore understand, ye kings: be instructed, all ye that judge the earth. |
|
11
|
11
|
| Рабо́тайте Го́сподеві со стра́хом і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом. | Serve the Lord with fear, and rejoice in him with trembling. |
|
12
|
12
|
| Приймі́те наказа́ніє, да не когда́ прогні́вається Госпо́дь, і поги́бнете от путі́ пра́веднаго, єгда́ возгори́ться вско́рі я́рость Єго́; блаже́нні всі наді́ющіїся Нань. | Accept correction, lest at any time the Lord be angry, and ye should perish from the righteous way: whensoever his wrath shall be suddenly kindled, blessed are all they that trust in him. |
|
Псалом 3
|
Psalm 3
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, внегда́ отбіга́ше от лиця́ Авессало́ма, си́на своєго́, 3. | A Psalm of David, when he fled from the presence of his son Abessalom. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я, | O Lord, why are they that afflict me multiplied? many rise up against me. |
|
3
|
3
|
| мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спаcе́нія єму́ в Бо́зі єго́. | Many say concerning my soul, There is no deliverance for him in his God. Pause. |
|
4
|
4
|
| Ти же, Го́споди, засту́пник мой єси́, сла́ва моя́, і вознося́й главу́ мою́. | But thou, O Lord, art my helper: my glory, and the one that lifts up my head. |
|
5
|
5
|
| Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́. | I cried to the Lord with my voice, and he heard me out of his holy mountain. Pause. |
|
6
|
6
|
| Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я. | I lay down and slept; I awaked; for the Lord will help me. |
|
7
|
7
|
| Не убою́ся от тем люді́й, о́крест напа́дающих на м'я. | I will not be afraid of ten thousands of people, who beset me round about. |
|
8
|
8
|
| Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́. | Arise, Lord; deliver me, my God: for thou hast smitten all who were without cause mine enemies; thou hast broken the teeth of sinners. |
|
9
|
9
|
| Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́. | Deliverance is the Lord's, and thy blessing is upon thy people. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 4
|
Psalm 4
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, псало́м Дави́ду, 4. | For the end, a Song of David among the Psalms. |
|
2
|
2
|
| Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́; в ско́рбі распространи́л м'я єси́; уще́дри м'я і усли́ши моли́тву мою́. | When I called upon him, the God of my righteousness heard me: thou hast made room for me in tribulation; pity me, and hearken to my prayer. |
|
3
|
3
|
| Си́нове челові́честії, доко́лі тяжкосе́рдії? Вску́ю лю́бите суєту́ і і́щете лжі? | O ye sons of men, how long will ye be slow of heart? wherefore do ye love vanity, and seek falsehood? Pause. |
|
4
|
4
|
| І уві́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своєго́. Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́. | But know ye that the Lord has done wondrous things for his holy one: the Lord will hear me when I cry to him. |
|
5
|
5
|
| Гні́вайтеся, і не согріша́йте, я́же глаго́лете в сердця́х ва́ших, на ло́жах ва́ших умилі́теся; | Be ye angry, and sin not; feel compunction upon your beds for what ye say in your hearts. Pause. |
|
6
|
6
|
| пожрі́те же́ртву пра́вди і упова́йте на Го́спода. | Offer the sacrifice of righteousness, and trust in the Lord. |
|
7
|
7
|
| Мно́зі глаго́лють: кто яви́ть нам блага́я? Зна́менася на нас світ лиця́ Твоєго́, Го́споди. | Many say, Who will shew us good things? the light of thy countenance, O Lord, has been manifested towards us. |
|
8
|
8
|
| Дал єси́ весе́ліє в се́рдці моє́м; от плода́ пшени́ці, вина́ і єле́я своєго́ умно́жишася; | Thou hast put gladness into my heart: they have been satisfied with the fruit of their corn and wine and oil. |
|
9
|
9
|
| в ми́рі вку́пі усну́ і почи́ю, я́ко Ти, Го́споди, єди́наго на упова́нії всели́л м'я єси́. | I will both lie down in peace and sleep: for thou, Lord, only hast caused me to dwell securely. |
|
Псалом 5
|
Psalm 5
|
|
1
|
1
|
| О наслі́дствующем, псало́м Дави́ду, 5. | For the end, a Psalm of David, concerning her that inherits. |
|
2
|
2
|
| Глаго́ли моя́ внуши́, Го́споди, разумі́й зва́ніє моє́. | Hearken to my words, O Lord, attend to my cry. |
|
3
|
3
|
| Воньми́ гла́су моле́нія моєго́, Царю́ мой і Бо́же мой, я́ко к Тебі́ помолю́ся, Го́споди. | Attend to the voice of my supplication, my King, and my God: for to thee, O Lord, will I pray. |
|
4
|
4
|
| Зау́тра усли́ши глас мой, зау́тра предста́ну Ті, і у́зриши м'я; | In the morning thou shalt hear my voice: in the morning will I wait upon thee, and will look up. |
|
5
|
5
|
| я́ко Бог не хотя́й беззако́нія Ти єси́, не присели́ться к Тебі́ лука́внуяй, | For thou art not a God that desires iniquity; neither shall the worker of wickedness dwell with thee. |
|
6
|
6
|
| ніже́ пребу́дуть беззако́нници пред очи́ма Твої́ма; возненави́діл єси́ вся ді́лающия беззако́ніє, | Neither shall the transgressors continue in thy sight: thou hatest, O Lord, all them that work iniquity. |
|
7
|
7
|
| погуби́ши вся глаго́лющия лжу; му́жа крове́й і льсти́ва гнуша́ється Госпо́дь. | Thou wilt destroy all that speak falsehood: the Lord abhors the bloody and deceitful man. |
|
8
|
8
|
| Аз же мно́жеством ми́лости Твоєя́ вни́ду в дом Твой, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́, в стра́сі Твоє́м. | But I will enter into thine house in the multitude of thy mercy: I will worship in thy fear toward thy holy temple. |
|
9
|
9
|
| Го́споди, наста́ви м'я пра́вдою Твоє́ю, враг мої́х ра́ди іспра́ви пред Тобо́ю путь мой. | Lead me, O Lord, in thy righteousness because of mine enemies; make my way plain before thy face. |
|
10
|
10
|
| Я́ко ність во усті́х їх і́стини, се́рдце їх су́єтно, гроб отве́рст горта́нь їх, язи́ки свої́ми льща́ху. | For there is no truth in their mouth; their heart is vain; their throat is an open sepulchre; with their tongues they have used deceit. |
|
11
|
11
|
| Суди́ їм, Бо́же, да отпаду́ть от ми́слей свої́х; по мно́жеству нече́стія їх ізри́ни я, я́ко преогорчи́ша Тя, Го́споди. | Judge them, O God; let them fail of their counsels: cast them out according to the abundance of their ungodliness; for they have provoked thee, O Lord. |
|
12
|
12
|
| І да возвеселя́ться всі упова́ющії на Тя, во вік возра́дуються, і всели́шися в них, і похва́ляться о Тебі́ лю́б'ящії і́м'я Твоє́. | But let all that trust on thee be glad in thee: they shall exult for ever, and thou shalt dwell among them; and all that love thy name shall rejoice in thee. |
|
13
|
13
|
| Я́ко Ти благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жієм благоволе́нія вінча́л єси́ нас. | For thou, Lord, shalt bless the righteous: thou hast compassed us as with a shield of favour. |
|
Псалом 6
|
Psalm 6
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех о осьмі́м, псало́м Дави́ду, 6. | For the end, a Psalm of David among the Hymns for the eighth. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́. | O Lord, rebuke me not in thy wrath, neither chasten me in thine anger. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм; ізціли́ м'я, Го́споди, я́ко см'ято́шася ко́сті моя́, | Pity me, O Lord; for I am weak: heal me, O Lord; for my bones are vexed. |
|
4
|
4
|
| і душа́ моя́ см'яте́ся зіло́; і Ти, Го́споди, доко́лі? | My soul also is grievously vexed: but thou, O Lord, how long? |
|
5
|
5
|
| Обрати́ся, Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́; | Return, O Lord, deliver my soul: save me for thy mercy's sake. |
|
6
|
6
|
| я́ко ність в сме́рті помина́яй Тебе́, во а́ді же кто іспові́сться Тебі́? | For in death no man remembers thee: and who will give thee thanks in Hades? |
|
7
|
7
|
| Утруди́хся воздиха́нієм мої́м, ізми́ю на вся́ку нощ ло́же моє́, слеза́ми мої́ми посте́лю мою́ омочу́. | I am wearied with my groaning; I shall wash my bed every night; I shall water my couch with my tears. |
|
8
|
8
|
| См'яте́ся от я́рости о́ко моє́, обетша́х во всіх вразі́х мої́х. | Mine eye is troubled because of my wrath; I am worn out because of all my enemies. |
|
9
|
9
|
| Отступі́те от мене́, всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко усли́ша Госпо́дь глас пла́ча моєго́, | Depart from me, all ye that work iniquity; for the Lord has heard the voice of my weeping. |
|
10
|
10
|
| усли́ша Госпо́дь моле́ніє моє́, Госпо́дь моли́тву мою́ прия́т. | The Lord has hearkened to my petition; the Lord has accepted my prayer. |
|
11
|
11
|
| Да постидя́ться і см'яту́ться всі вразі́ мої́, да возвратя́ться і устидя́ться зіло́ вско́рі. | Let all mine enemies be put to shame and sore troubled: let them be turned back and grievously put to shame speedily. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 7
|
Psalm 7
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7. | A Psalm of David, which he sang to the Lord because of the words of Chusi the Benjamite. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я; | O Lord my God, in thee have I trusted: save me from all them that persecute me, and deliver me. |
|
3
|
3
|
| да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу. | Lest at any time the enemy seize my soul as a lion, while there is none to ransom, nor to save. |
|
4
|
4
|
| Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю, | O Lord my God, if I have done this; (if there is unrighteousness in my hands;) |
|
5
|
5
|
| а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ; | if I have requited with evil those who requited me with good; may I then perish empty by means of my enemies. |
|
6
|
6
|
| да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть. | Let the enemy persecute my soul, and take it; and let him trample my life on the ground, and lay my glory in the dust. Pause. |
|
7
|
7
|
| Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́, | Arise, O Lord, in thy wrath; be exalted in the utmost boundaries of mine enemies: awake, O Lord my God, according to the decree which thou didst command. |
|
8
|
8
|
| і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся. | And the congregation of the nations shall compass thee: and for this cause do thou return on high. |
|
9
|
9
|
| Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я. | The Lord shall judge the nations: judge me, O Lord, according to my righteousness, and according to my innocence that is in me. |
|
10
|
10
|
| Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно. | Oh let the wickedness of sinners come to an end; and then thou shalt direct the righteous, O God that searchest the hearts and reins. |
|
11
|
11
|
| По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем. | My help is righteous, coming from God who saves the upright in heart. |
|
12
|
12
|
| Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день. | God is a righteous judge, and strong, and patient, not inflicting vengeance every day. |
|
13
|
13
|
| А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї, | If ye will not repent, he will furbish his sword; he has bent his bow, and made it ready. |
|
14
|
14
|
| і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла. | And on it he has fitted the instruments of death; he has completed his arrows for the raging ones. |
|
15
|
15
|
| Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє; | Behold, he has travailed with unrighteousness, he has conceived trouble, and brought forth iniquity. |
|
16
|
16
|
| ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла. | He has opened a pit, and dug it up, and he shall fall into the ditch which he has made. |
|
17
|
17
|
| Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть. | His trouble shall return on his own head, and his unrighteousness shall come down on his own crown. |
|
18
|
18
|
| Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | I will give thanks to the Lord according to his righteousness; I will sing to the name of the Lord most high. |
|
Псалом 8
|
Psalm 8
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Дави́ду, 8. | For the end, concerning the wine-presses, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́, я́ко взя́тся великолі́піє Твоє́ преви́ше небе́с! | O Lord, our Lord, how wonderful is thy name in all the earth! for thy magnificence is exalted above the heavens. |
|
3
|
3
|
| Із уст младе́нець і ссу́щих соверши́л єси́ хвалу́, враг Твої́х ра́ди, є́же разруши́ти врага́ і ме́стника. | Out of the mouth of babes and sucklings hast thou perfected praise, because of thine enemies; that thou mightest put down the enemy and avenger. |
|
4
|
4
|
| Я́ко узрю́ небеса́, діла́ перст Твої́х, луну́ і зві́зди, я́же Ти основа́л єси́; | For I will regard the heavens, the work of thy fingers; the moon and stars, which thou hast established. |
|
5
|
5
|
| что єсть челові́к, я́ко по́мниши єго́? іли́ син челові́ч, я́ко посіща́єши єго́? | What is man, that thou art mindful of him? or the son of man, that thou visitest him? |
|
6
|
6
|
| Ума́лил єси́ єго́ ма́лим чим от а́нгел, сла́вою і че́стію вінча́л єси́ єго́; | Thou madest him a little less than angels, thou hast crowned him with glory and honour; |
|
7
|
7
|
| і поста́вил єси́ єго́ над ді́ли руку́ Твоє́ю, вся покори́л єси́ под но́зі єго́; | and thou hast set him over the works of thy hands: thou hast put all things under his feet: |
|
8
|
8
|
| о́вці і воли́ вся, єще́ же і скоти́ польські́я, | sheep and all oxen, yea, and the cattle of the field; |
|
9
|
9
|
| пти́ці небе́сния і ри́би морські́я, преходя́щия стезі́ морські́я. | the birds of the sky, and the fish of the sea, the creatures passing through the paths of the sea. |
|
10
|
10
|
| Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́! | O Lord our Lord, how wonderful is thy name in all the earth! |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 9
|
Psalm 9
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о та́йних си́на, псало́м Дави́ду, 9. | For the end, a Psalm of David, concerning the secrets of the Son. |
|
2
|
2
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́. | I will give thanks to thee, O Lord, with my whole heart; I will recount all thy wonderful works. |
|
3
|
3
|
| Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебі́, пою́ і́мені Твоєму́, Ви́шній. | I will be glad and exult in thee: I will sing to thy name, O thou Most High. |
|
4
|
4
|
| Внегда́ возврати́тися врагу́ моєму́ всп'ять, ізнемо́гуть і поги́бнуть от лиця́ Твоєго́. | When mine enemies are turned back, they shall be feeble and perish at thy presence. |
|
5
|
5
|
| Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́; сіл єси́ на Престо́лі, судя́й пра́вду. | For thou hast maintained my cause and my right; thou satest on the throne, that judgest righteousness. |
|
6
|
6
|
| Запрети́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, і́м'я єго́ потреби́л єси́ в вік і в вік ві́ка. | Thou hast rebuked the nations, and the ungodly one has perished; thou hast blotted out their name for ever, even for ever and ever. |
|
7
|
7
|
| Врагу́ оскуді́ша ору́жія в коне́ць, і гра́ди разруши́л єси́; поги́бе па́м'ять єго́ с шу́мом. | The swords of the enemy have failed utterly; and thou hast destroyed cities: their memorial has been destroyed with a noise, |
|
8
|
8
|
| І Госпо́дь во вік пребива́єть, угото́ва на суд Престо́л Свой; | but the Lord endures for ever: he has prepared his throne for judgment. |
|
9
|
9
|
| і Той суди́ти і́мать вселе́нній в пра́вду, суди́ти і́мать лю́дем в правоті́. | And he will judge the world in righteousness, he will judge the nations in uprightness. |
|
10
|
10
|
| І бисть Госпо́дь прибі́жище убо́гому, помо́щник во благовре́меніїх, в ско́рбіх. | The Lord also is become a refuge for the poor, a seasonable help, in affliction. |
|
11
|
11
|
| І да упова́ють на Тя зна́ющії і́м'я Твоє́, я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди. | And let them that know thy name hope in thee: for thou, O Lord, hast not failed them that diligently seek thee. |
|
12
|
12
|
| По́йте Го́сподеві, живу́щему в Сіо́ні, возвісті́те во язи́ціх начина́нія Єго́; | Sing praises to the Lord, who dwells in Sion: declare his dealings among the nations. |
|
13
|
13
|
| я́ко взиска́яй кро́ви їх пом'яну́, не заби́ зва́нія убо́гих. | For he remembered them, in making inquisition for blood: he has not forgotten the supplication of the poor. |
|
14
|
14
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, виждь смире́ніє моє́ от враг мої́х, вознося́й м'я от врат сме́ртних; | Have mercy upon me, O Lord; look upon my affliction which I suffer of mine enemies, thou that liftest me up from the gates of death: |
|
15
|
15
|
| я́ко да возвіщу́ вся хвали́ Твоя́ во враті́х дще́ре Сіо́ні; возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м. | that I may declare all thy praises in the gates of the daughter of Sion: I will exult in thy salvation. |
|
16
|
16
|
| Углібо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша; в сі́ті сей, ю́же скри́ша, ув'язе́ нога́ їх. | The heathen are caught in the destruction which they planned: in the very snare which they hid is their foot taken. |
|
17
|
17
|
| Зна́єм єсть Госпо́дь судьби́ Творя́й; в ді́ліх руку́ своє́ю ув'язе́ грі́шник. | The Lord is known as executing judgments: the sinner is taken in the works of his hands. A song of Pause. |
|
18
|
18
|
| Да возвратя́ться грі́шници во ад, всі язи́ци забива́ющії Бо́га. | Let sinners be driven away into Hades, even all the nations that forget God. |
|
19
|
19
|
| Я́ко не до конця́ забве́н бу́деть ни́щий, терпі́ніє убо́гих не поги́бнеть до конця́. | For the poor shall not be forgotten for ever: the patience of the needy ones shall not perish for ever. |
|
20
|
20
|
| Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́ться челові́к, да су́дяться язи́ци пред Тобо́ю. | Arise, O Lord, let not man prevail: let the heathen be judged before thee. |
|
21
|
21
|
| Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля над ни́ми, да разумі́ють язи́ци, я́ко челові́ци суть. | Appoint, O Lord, a lawgiver over them: let the heathen know that they are men. Pause. |
|
22
|
22
|
| Вску́ю, Го́споди, отстоя́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в ско́рбіх? | Why standest thou afar off, O Lord? why dost thou overlook us in times of need, in affliction? |
|
23
|
23
|
| Внегда́ горди́тися нечести́вому, возгара́ється ни́щий; ув'яза́ють в сові́тіх, я́же помишля́ють. | While the ungodly one acts proudly, the poor is hotly pursued: the wicked are taken in the crafty counsels which they imagine. |
|
24
|
24
|
| Я́ко хвали́м єсть грі́шний в по́хотех душі́ своєя́, і оби́дяй благослови́м єсть. | Because the sinner praises himself for the desires of his heart; and the unjust one blesses himself. |
|
25
|
25
|
| Раздражи́ Го́спода грі́шний; по мно́жеству гні́ва Своєго́ не взи́щеть; ність Бо́га пред ним. | The sinner has provoked the Lord: according to the abundance of his pride he will not seek after him: God is not before him. |
|
26
|
26
|
| Оскверня́ються путіє́ єго́ на вся́ко вре́м'я; оте́млються судьби́ Твоя́ от лиця́ єго́; всі́ми враги́ свої́ми облада́єть. | His ways are profane at all times; thy judgments are removed from before him: he will gain the mastery over all his enemies. |
|
27
|
27
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: не подви́жуся от ро́да в род без зла; | For he has said in his heart, I shall not be moved, continuing without evil from generation to generation. |
|
28
|
28
|
| Єго́же кля́тви уста́ єго́ по́лна суть, і го́рести і льсти; под язи́ком єго́ труд і болі́знь. | Whose mouth is full of cursing, and bitterness, and fraud: under his tongue are trouble and pain. |
|
29
|
29
|
| Присіди́ть в лови́тельстві с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго; о́чі єго́ на ни́щаго призира́єті. | He lies in wait with rich men in secret places, in order to slay the innocent: his eyes are set against the poor. |
|
30
|
30
|
| Лови́ть в та́йні, я́ко лев, во огра́ді своє́й, лови́ть є́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сі́ті своє́й. | He lies in wait in secret as a lion in his den: he lies in wait to ravish the poor, to ravish the poor when he draws him after him: he will bring him down in his snare. |
|
31
|
31
|
| Смири́ть єго́, преклони́ться і паде́ть, внегда́ єму́ облада́ти убо́гими. | He will bow down and fall when he has mastered the poor. |
|
32
|
32
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: заби́ Бог, отврати́ лице́ своє́, да не ви́дить до конця́. | For he has said in his heart, God has forgotten: he has turned away his face so as never to look. |
|
33
|
33
|
| Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́. | Arise, O Lord God; let thy hand be lifted up: forget not the poor. |
|
34
|
34
|
| Чесо́ ра́ди прогні́ва нечести́вий Бо́га; рече́ бо в се́рдці своє́м: не взи́щеть. | Wherefore has the wicked provoked God? for he has said in his heart, He will not require it. |
|
35
|
35
|
| Ви́диши, я́ко Ти болі́знь і я́рость смотря́єши, да пре́дан бу́деть в ру́ці Твої́; Тебі́ оста́влен єсть ни́щий, си́ру Ти бу́ди помо́щник. | Thou seest it; for thou dost observe trouble and wrath, to deliver them into thy hands: the poor has been left to thee; thou wast a helper to the orphan. |
|
36
|
36
|
| Сокруши́ ми́шцю грі́шному і лука́вому; взи́щеться гріх єго́ і не обря́щеться. | Break thou the arm of the sinner and wicked man: his sin shall be sought for, and shall not be found. |
|
37
|
37
|
| Госпо́дь Цар во вік і в вік ві́ка; поги́бнете, язи́ци, от землі́ Єго́. | The Lord shall reign for ever, even for ever and ever: ye Gentiles shall perish out of his land. |
|
38
|
38
|
| Жела́ніє убо́гих усли́шал єси́, Го́споди, угото́ванію се́рдця їх внят у́хо Твоє́. | The Lord has heard the desire of the poor: thine ear has inclined to the preparation of their heart; |
|
39
|
39
|
| Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́ть ктому́ велича́тися челові́к на землі́. | to plead for the orphan and afflicted, that man may no more boast upon the earth. |
|
Псалом 10
|
Psalm 10
|
|
|
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 10. | |
|
1
|
1
|
| На Го́спода упова́х, ка́ко рече́те душі́ моє́й: превита́й по гора́м, я́ко пти́ця? | For the end, a Psalm of David. In the Lord I have put my trust: how will ye say to my soul, Flee to the mountains as a sparrow? |
|
2
|
2
|
| Я́ко се, грі́шници наляко́ша лук, угото́ваша стрі́ли в ту́лі, состріля́ти во мра́ці пра́вия се́рдцем. | For behold the sinners have bent their bow, they have prepared their arrows for the quiver, to shoot privily at the upright in heart. |
|
3
|
3
|
| Зане́ я́же Ти соверши́л єси́, они́ разруши́ша; пра́ведник же что сотвори́? | For they have pulled down what thou didst frame, but what has the righteous done? |
|
4
|
4
|
| Госпо́дь во хра́мі святі́м Своє́м. Госпо́дь, на небесі́ Престо́л Єго́; о́чі Єго́ на ни́щаго призира́єті, ві́жди Єго́ іспита́єті си́ни челові́чеськія. | The Lord is in his holy temple, as for the Lord, his throne is in heaven: his eyes look upon the poor, his eyelids try the sons of men. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь іспита́єть пра́веднаго і нечести́ваго; люб'я́й же непра́вду ненави́дить свою́ ду́шу. | The Lord tries the righteous and the ungodly: and he that loves unrighteousness hates his own soul. |
|
6
|
6
|
| Одожди́ть на грі́шники сі́ти; огнь і жу́пел, і дух бу́рен часть ча́ші їх. | He shall rain upon sinners snares, fire, and brimstone, and a stormy blast shall be the portion of their cup. |
|
7
|
7
|
| Я́ко пра́веден Госпо́дь і пра́вди возлюби́; правоти́ ви́ді лице́ Єго́. | For the Lord is righteous, and loves righteousness; his face beholds uprightness. |
|
Псалом 11
|
Psalm 11
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о осьмі́й, псало́м Дави́ду, 11. | For the end, a Psalm of David, upon the eighth. |
|
2
|
2
|
| Спаси́ м'я, Го́споди, я́ко оскуді́ преподо́бний, я́ко ума́лишася і́стини от сино́в челові́чеських. | Save me, O Lord; for the godly man has failed; for truth is diminished from among the children of men. |
|
3
|
3
|
| Су́єтная глаго́ла ки́йждо ко і́скреннему своєму́; устні́ льсти́вия в се́рдці, і в се́рдці глаго́лаша зла́я. | Every one has spoken vanity to his neighbour: their lips are deceitful, they have spoken with a double heart. |
|
4
|
4
|
| Потреби́ть Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, язи́к велері́чивий, | Let the Lord destroy all the deceitful lips, and the tongue that speaks great words: |
|
5
|
5
|
| ре́кшия: язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас суть, кто нам Госпо́дь єсть? | who have said, We will magnify our tongue; our lips are our own: who is Lord of us? |
|
6
|
6
|
| Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, — глаго́леть Госпо́дь, — положу́ся во спасе́ніє, не обиню́ся о нем. | Because of the misery of the poor, and because of the sighing of the needy, now will I arise, saith the Lord, I will set them in safety; I will speak to them thereof openly. |
|
7
|
7
|
| Словеса́ Госпо́дня — словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, іскуше́но землі́, очище́но седмери́цею. | The oracles of the Lord are pure oracles; as silver tried in the fire, proved in a furnace of earth, purified seven times. |
|
8
|
8
|
| Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік. | Thou, O Lord, shalt keep us, and shalt preserve us, from this generation, and for ever. |
|
9
|
9
|
| О́крест нечести́вії хо́дять; по висоті́ Твоє́й умно́жил єси́ си́ни челові́чеськія. | The ungodly walk around: according to thy greatness thou hast greatly exalted the sons of men. |
|
Псалом 12
|
Psalm 12
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 12. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Доко́лі, Го́споди, забу́деши м'я до конця́? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́? | How long, O Lord, wilt thou forget me? for ever? how long wilt thou turn away thy face from me? |
|
3
|
3
|
| Доко́лі положу́ сові́ти в душі́ моє́й, болі́зні в се́рдці моє́м день і нощ? Доко́лі вознесе́ться враг мой на м'я? | How long shall I take counsel in my soul, having sorrows in my heart daily? how long shall my enemy be exalted over me? |
|
4
|
4
|
| При́зри, усли́ши м'я, Го́споди Бо́же мой, просвіти́ о́чі мої́, да не когда́ усну́ в смерть; | Look on me, hearken to me, O Lord my God: lighten mine eyes, lest I sleep in death; |
|
5
|
5
|
| да не когда́ рече́ть враг мой: укріпи́хся на него́. | lest at any time mine enemy say, I have prevailed against him: my persecutors will exult if ever I should be moved. |
|
6
|
6
|
| Стужа́ющії мі возра́дуються, а́ще подви́жуся. | But I have hoped in thy mercy; my heart shall exult in thy salvation. I will sing to the Lord who has dealt bountifully with me, and I will sing psalms to the name of the Lord most high. |
|
7
|
|
| Аз же на ми́лость Твою́ упова́х; возра́дується се́рдце моє́ о спасе́нії Твоє́м; воспою́ Го́сподеві благоді́явшему мні і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | |
|
Псалом 13
|
Psalm 13
|
|
|
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13. | |
|
1
|
1
|
| Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню. | For the end, a Psalm of David. The fool has said in his heart, There is no God. They have corrupted themselves, and become abominable in their devices; there is none that does goodness, there is not even so much as one. |
|
2
|
2
|
| Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га. | The Lord looked down from heaven upon the sons of men, to see if there were any that understood, or sought after God. |
|
3
|
3
|
| Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго. | They are all gone out of the way, they are together become good for nothing, there is none that does good, no not one. Their throat is an open sepulchre; with their tongues they have used deceit; the poison of asps is under their lips: whose mouth is full of cursing and bitterness; their feet are swift to shed blood: destruction and misery are in their ways; and the way of peace they have not known: there is no fear of God before their eyes. |
|
4
|
4
|
| Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша. | Will not all the workers of iniquity know, who eat up my people as they would eat bread? they have not called upon the Lord. |
|
5
|
5
|
| Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних. | There were they alarmed with fear, where there was no fear; for God is in the righteous generation. |
|
6
|
6
|
| Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть. | Ye have shamed the counsel of the poor, because the Lord is his hope. |
|
7
|
7
|
| Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? | Who will bring the salvation of Israel out of Sion? when the Lord brings back the captivity of his people, let Jacob exult, and Israel be glad. |
|
8
|
|
| Внегда́ возврати́ть Госпо́дь пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль. | |
|
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 14
|
Psalm 14
|
|
|
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14. | |
|
1
|
1
|
| Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́? | A Psalm of David. O Lord, who shall sojourn in thy tabernacle? and who shall dwell in thy holy mountain? |
|
2
|
2
|
| Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м; | He that walks blameless, and works righteousness, who speaks truth in his heart. |
|
3
|
3
|
| і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́; | Who has not spoken craftily with his tongue, neither has done evil to his neighbour, nor taken up a reproach against them that dwelt nearest to him. |
|
4
|
4
|
| унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся; | In his sight an evil-worker is set at nought, but he honours them that fear the Lord. He swears to his neighbour, and disappoints him not. |
|
5
|
5
|
| сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік. | He has not lent his money on usury, and has not received bribes against the innocent. He that does these things shall never be moved. |
|
Псалом 15
|
Psalm 15
|
|
|
|
| Столпописа́ніє, Дави́ду, 15. | |
|
1
|
1
|
| Сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко на Тя упова́х. | A writing of David. Keep me, O Lord; for I have hoped in thee. |
|
2
|
2
|
| Ріх Го́сподеві: Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не тре́буєши. | I said to the Lord, Thou art my Lord; for thou hast no need of my goodness. |
|
3
|
3
|
| Святи́м, і́же суть на землі́ Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хоті́нія Своя́ в них. | On behalf of the saints that are in his land, he has magnified all his pleasure in them. |
|
4
|
4
|
| Умно́жишася не́мощі їх, по сих ускори́ша; не соберу́ собо́ри їх от крове́й, ні пом'яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма. | Their weaknesses have been multiplied; afterward they hasted. I will by no means assemble their bloody meetings, neither will I make mention of their names with my lips. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь часть достоя́нія моєго́ і ча́ші моєя́; Ти єси́ устроя́яй достоя́ніє моє́ мні. | The Lord is the portion of mine inheritance and of my cup: thou art he that restores my inheritance to me. |
|
6
|
6
|
| У́жа нападо́ша мі в держа́вних мої́х, і́бо достоя́ніє моє́ держа́вно єсть мні. | The lines have fallen to me in the best places, yea, I have a most excellent heritage. |
|
7
|
7
|
| Благословлю́ Го́спода вразуми́вшаго м'я, єще́ же і до но́щі наказа́ша м'я утро́би моя́. | I will bless the Lord who has instructed me; my reins too have chastened me even till night. |
|
8
|
8
|
| Предзрі́х Го́спода пре́до мно́ю ви́ну, я́ко одесну́ю мене́ єсть, да не подви́жуся. | I foresaw the Lord always before my face; for he is on my right hand, that I should not be moved. |
|
9
|
9
|
| Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́ться на упова́нії. | Therefore my heart rejoiced and my tongue exulted; moreover also my flesh shall rest in hope: |
|
10
|
10
|
| Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́ді, ніже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́діти істлі́нія. | because thou wilt not leave my soul in hell, neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption. |
|
11
|
11
|
| Сказа́л мі єси́ путі́ живота́; іспо́лниши м'я весе́лія с лице́м Твої́м; красота́ [сла́дость] в десни́ці Твоє́й в коне́ць. | Thou hast made known to me the ways of life; thou wilt fill me with joy with thy countenance: at thy right hand there are delights for ever. |
|
Псалом 16
|
Psalm 16
|
|
0
|
|
| Моли́тва Дави́ду, 16. | |
|
1
|
1
|
| Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, воньми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих. | A Prayer of David. Hearken, O Lord of my righteousness, attend to my petition; give ear to my prayer not uttered with deceitful lips. |
|
2
|
2
|
| От лиця́ Твоєго́ судьба́ моя́ ізи́деть; о́чі мої́ да ви́діта правоти́. | Let my judgment come forth from thy presence; let mine eyes behold righteousness. |
|
3
|
3
|
| Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію; іскуси́л м'я єси́, і не обрі́теся во мні непра́вда. | Thou hast proved mine heart; thou hast visited me by night; thou hast tried me as with fire, and unrighteousness has not been found in me: I am purposed that my mouth shall not speak amiss. |
|
4
|
4
|
| Я́ко да не возглаго́лють уста́ моя́ діл челові́чеських, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х путі́ же́стокі. | As for the works of men, by the words of thy lips I have guarded myself from hard ways. |
|
5
|
5
|
| Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жуться стопи́ моя́. | Direct my steps in thy paths, that my steps slip not. |
|
6
|
6
|
| Аз воззва́х, я́ко усли́шал м'я єси́, Бо́же; приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаго́ли моя́. | I have cried, for thou heardest me, O God: incline thine ear to me, and hearken to my words. |
|
7
|
7
|
| Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющия на Тя от проти́в'ящихся десни́ці Твоє́й; | Shew the marvels of thy mercies, thou that savest them that hope in thee. |
|
8
|
8
|
| сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко зі́ницю о́ка; в кро́ві крилу́ Твоє́ю покри́єши м'я | Keep me as the apple of the eye from those that resist thy right hand: thou shalt screen me by the covering of thy wings, |
|
9
|
9
|
| от лиця́ нечести́вих остра́стших [оби́дящих] м'я; вразі́ мої́ ду́шу мою́ одержа́ша | from the face of the ungodly that have afflicted me: mine enemies have compassed about my soul. |
|
10
|
10
|
| тук свой затвори́ша, уста́ їх глаго́лаша горди́ню. | They have enclosed themselves with their own fat: their mouth has spoken pride. |
|
11
|
11
|
| Ізгоня́щії м'я ни́ні обидо́ша м'я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю. | They have now cast me out and compassed me round about: they have set their eyes so as to bow them down to the ground. |
|
12
|
12
|
| Об'я́ша м'я, я́ко лев гото́в на лов, і я́ко ски́мен обита́яй в та́йних. | They laid wait for me as a lion ready for prey, and like a lion's whelp dwelling in secret places. |
|
13
|
13
|
| Воскресни́, Го́споди, предвари́ я і запни́ їм; ізба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́ | Arise, O Lord, prevent them, and cast them down: deliver my soul from the ungodly: draw thy sword, |
|
14
|
14
|
| от враг руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лих от землі́; разділи́ я в животі́ їх, і сокрове́нних Твої́х іспо́лнися чре́во їх; наси́тишася сино́в, і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м. | because of the enemies of thine hand: O Lord, destroy them from the earth; scatter them in their life, though their belly has been filled with thy hidden treasures: they have been satisfied with uncleanness, and have left the remnant of their possessions to their babes. |
|
15
|
15
|
| Аз же пра́вдою явлю́ся лицю́ Твоєму́, наси́щуся, внегда́ яви́тимися сла́ві Твоє́й. | But I shall appear in righteousness before thy face: I shall be satisfied when thy glory appears. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 17
|
Psalm 17
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17. | For the end, a Psalm of David the servant of the Lord; the words which he spoke to the Lord, even the words of this Song, in the day in which the Lord delivered him out of the hand of all his enemies, and out of the hand of Saul: and he said: |
|
2
|
2
|
| Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́; | I will love thee, O Lord, my strength. |
|
3
|
3
|
| Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой. | The Lord is my firm support, and my refuge, and my deliverer; my God is my helper, I will hope in him; he is my defender, and the horn of my salvation, and my helper. |
|
4
|
4
|
| Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся. | I will call upon the Lord with praises, and I shall be saved from mine enemies. |
|
5
|
5
|
| Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я; | The pangs of death compassed me, and the torrents of ungodliness troubled me exceedingly. |
|
6
|
6
|
| болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния. | The pangs of hell came round about me: the snares of death prevented me. |
|
7
|
7
|
| І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́. | And when I was afflicted I called upon the Lord, and cried to my God: he heard my voice out of his holy temple, and my cry shall enter before him, even into his ears. |
|
8
|
8
|
| І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог. | Then the earth shook and quaked, and the foundations of the mountains were disturbed, and were shaken, because God was angry with them. |
|
9
|
9
|
| Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́. | There went up a smoke in his wrath, and fire burst into a flame at his presence: coals were kindled at it. |
|
10
|
10
|
| І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́. | And he bowed the heaven, and came down: and thick darkness was under his feet. |
|
11
|
11
|
| І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню. | And he mounted on cherubs and flew: he flew on the wings of winds. |
|
12
|
12
|
| І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних. | And he made darkness his secret place: round about him was his tabernacle, even dark water in the clouds of the air. |
|
13
|
13
|
| От облиста́нія пред Ним о́блаци пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє. | At the brightness before him the clouds passed, hail and coals of fire. |
|
14
|
14
|
| І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой. | The Lord also thundered from heaven, and the Highest uttered his voice. |
|
15
|
15
|
| Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я. | And he sent forth his weapons, and scattered them; and multiplied lightnings, and routed them. |
|
16
|
16
|
| І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́. | And the springs of waters appeared, and the foundations of the world were exposed, at thy rebuke, O Lord, at the blasting of the breath of thy wrath. |
|
17
|
17
|
| Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих. | He sent from on high and took me, he drew me to himself out of many waters. |
|
18
|
18
|
| Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́. | He will deliver me from my mighty enemies, and from them that hate me; for they are stronger than I. |
|
19
|
19
|
| Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́. | They prevented me in the day of mine affliction: but the Lord was my stay against them. |
|
20
|
20
|
| І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я. | And he brought me out into a wide place: he will deliver me, because he has pleasure in me. |
|
21
|
21
|
| І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі, | And the Lord will recompense me according to my righteousness; even according to the purity of my hands will he recompense me. |
|
22
|
22
|
| я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́. | For I have kept the ways of the Lord and have not wickedly departed from my God. |
|
23
|
23
|
| Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́. | For all his judgments were before me, and his ordinances departed not from me. |
|
24
|
24
|
| І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́. | And I shall be blameless with him, and shall keep myself from mine iniquity. |
|
25
|
25
|
| І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́. | And the Lord shall recompense me according to my righteousness, and according to the purity of my hands before his eyes. |
|
26
|
26
|
| С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши, | With the holy thou wilt be holy; and with the innocent man thou wilt be innocent. |
|
27
|
27
|
| і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися. | And with the excellent man thou wilt be excellent; and with the perverse thou wilt shew frowardness. |
|
28
|
28
|
| Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши. | For thou wilt save the lowly people, and wilt humble the eyes of the proud. |
|
29
|
29
|
| Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́. | For thou, O Lord, wilt light my lamp: my God, thou wilt lighten my darkness. |
|
30
|
30
|
| Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну. | For by thee shall I be delivered from a troop; and by my God I will pass over a wall. |
|
31
|
31
|
| Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́. | As for my God, his way is perfect: the oracles of the Lord are tried in the fire; he is a protector of all them that hope in him. |
|
32
|
32
|
| Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего? | For who is God but the Lord? and who is a God except our God? |
|
33
|
33
|
| Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой; | It is God that girds me with strength, and has made my way blameless: |
|
34
|
34
|
| соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я; | who strengthens my feet as hart's feet, and sets me upon high places. |
|
35
|
35
|
| науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́; | He instructs my hands for war; and thou hast made my arms as a brazen bow. |
|
36
|
36
|
| і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть. | And thou hast made me secure in my salvation: and thy right hand has helped me, and thy correction has upheld me to the end; yea, thy correction itself shall instruct me. |
|
37
|
37
|
| Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́. | Thou hast made room for my goings under me, and my footsteps did not fail. |
|
38
|
38
|
| Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються; | I will pursue mine enemies, and overtake them; and I will not turn back until they are consumed. |
|
39
|
39
|
| оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма. | I will dash them to pieces and they shall not be able to stand: they shall fall under my feet. |
|
40
|
40
|
| І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я. | For thou hast girded me with strength for war: thou hast beaten down under me all that rose up against me. |
|
41
|
41
|
| І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́. | And thou hast made mine enemies turn their backs before me; and thou hast destroyed them that hated me. |
|
42
|
42
|
| Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх. | They cried, but there was no deliverer: even to the Lord, but he hearkened not to them. |
|
43
|
43
|
| І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я. | I will grind them as the mud of the streets: and I will beat them small as dust before the wind. |
|
44
|
44
|
| Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі, | Deliver me from the gainsayings of the people: thou shalt make me head of the Gentiles: a people whom I knew not served me, |
|
45
|
45
|
| в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі, | at the hearing of the ear they obeyed me: the strange children lied to me. |
|
46
|
46
|
| си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х. | The strange children waxed old, and fell away from their paths through lameness. |
|
47
|
47
|
| Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́, | The Lord lives; and blessed be my God; and let the God of my salvation be exalted. |
|
48
|
48
|
| Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я. | It is God that avenges me, and has subdued the nations under me; |
|
49
|
49
|
| Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я. | my deliverer from angry enemies: thou shalt set me on high above them that rise up against me: thou shalt deliver me from the unrighteous man. |
|
50
|
50
|
| Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́; | Therefore will I confess to thee, O Lord, among the Gentiles, and sing to thy name. |
|
51
|
51
|
| велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка. | God magnifies the deliverances of his king; and deals mercifully with David his anointed, and his seed, for ever. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 18
|
Psalm 18
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь. | The heavens declare the glory of God; and the firmament proclaims the work of his hands. |
|
3
|
3
|
| День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум. | Day to day utters speech, and night to night proclaims knowledge. |
|
4
|
4
|
| Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх. | There are no speeches or words, in which their voices are not heard. |
|
5
|
5
|
| Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́; | Their voice is gone out into all the earth, and their words to the ends of the world. |
|
6
|
6
|
| і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь. | In the sun he has set his tabernacle; and he comes forth as a bridegroom out of his chamber: he will exult as a giant to run his course. |
|
7
|
7
|
| От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́. | His going forth is from the extremity of heaven, and his circuit to the other end of heaven: and no one shall be hidden from his heat. |
|
8
|
8
|
| Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці. | The law of the Lord is perfect, converting souls: the testimony of the Lord is faithful, instructing babes. |
|
9
|
9
|
| Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі. | The ordinances of the Lord are right, rejoicing the heart: the commandment of the Lord is bright, enlightening the eyes. |
|
10
|
10
|
| Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі, | The fear of the Lord is pure, enduring for ever and ever: the judgments of the Lord are true, and justified altogether. |
|
11
|
11
|
| вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та. | To be desired more than gold, and much precious stone: sweeter also than honey and the honey-comb. |
|
12
|
12
|
| І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го. | For thy servant keeps to them: in the keeping of them there is great reward. |
|
13
|
13
|
| Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я, | Who will understand his transgressions? purge thou me from my secret sins. |
|
14
|
14
|
| і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка. | And spare thy servant the attack of strangers: if they do not gain the dominion over me, then shall I be blameless, and I shall be clear from great sin. |
|
15
|
15
|
| І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой. | So shall the sayings of my mouth, and the meditation of my heart, be pleasing continually before thee, O Lord my helper, and my redeemer. |
|
Псалом 19
|
Psalm 19
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля. | The Lord hear thee in the day of trouble; the name of the God of Jacob defend thee. |
|
3
|
3
|
| По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя. | Send thee help from the sanctuary, and aid thee out of Sion. |
|
4
|
4
|
| Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди. | Remember all thy sacrifice, and enrich thy whole-burnt-offering. Pause. |
|
5
|
5
|
| Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить. | Grant thee according to thy heart, and fulfil all thy desire. |
|
6
|
6
|
| Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́. | We will exult in thy salvation, and in the name of our God shall we be magnified: the Lord fulfil all thy petitions. |
|
7
|
7
|
| Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́. | Now I know that the Lord has saved his Christ: he shall hear him from his holy heaven: the salvation of his right hand is mighty. |
|
8
|
8
|
| Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м. | Some glory in chariots, and some in horses: but we will glory in the name of the Lord our God. |
|
9
|
9
|
| Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся. | They are overthrown and fallen: but we are risen, and have been set upright. |
|
10
|
10
|
| Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя. | O Lord, save the king: and hear us in whatever day we call upon thee. |
|
Псалом 20
|
Psalm 20
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, 20. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́. | O Lord, the king shall rejoice in thy strength; and in thy salvation he shall greatly exult. |
|
3
|
3
|
| Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́. | Thou hast granted him the desire of his soul, and hast not withheld from him the request of his lips. Pause. |
|
4
|
4
|
| Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна. | For thou hast prevented him with blessings of goodness: thou hast set upon his head a crown of precious stone. |
|
5
|
5
|
| Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка. | He asked life of thee, and thou gavest him length of days for ever and ever. |
|
6
|
6
|
| Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́. | His glory is great in thy salvation: thou wilt crown him with glory and majesty. |
|
7
|
7
|
| Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м. | For thou wilt give him a blessing for ever and ever: thou wilt gladden him with joy with thy countenance. |
|
8
|
8
|
| Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься. | For the king trusts in the Lord, and through the mercy of the Highest he shall not be moved. |
|
9
|
9
|
| Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́. | Let thy hand be found by all thine enemies: let thy right hand find all that hate thee. |
|
10
|
10
|
| Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь. | Thou shalt make them as a fiery oven at the time of thy presence: the Lord shall trouble them in his anger, and fire shall devour them. |
|
11
|
11
|
| Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських. | Thou shalt destroy their fruit from the earth, and their seed from among the sons of men. |
|
12
|
12
|
| Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити. | For they intended evils against thee; they imagined a device which they shall by no means be able to perform. |
|
13
|
13
|
| Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх. | For thou shalt make them turn their back in thy latter end, thou wilt prepare their face. |
|
14
|
14
|
| Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́. | Be thou exalted, O Lord, in thy strength: we will sing and praise thy mighty acts. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 21
|
Psalm 21
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21. | For the end, concerning the morning aid, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х. | O God, my God, attend to me: why hast thou forsaken me? the account of my transgressions is far from my salvation. |
|
3
|
3
|
| Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні. | O my God, I will cry to thee by day, but thou wilt not hear: and by night, and it shall not be accounted for folly to me. |
|
4
|
4
|
| Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева. | But thou, the praise of Israel, dwellest in a sanctuary. |
|
5
|
5
|
| На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я; | Our fathers hoped in thee; they hoped, and thou didst deliver them. |
|
6
|
6
|
| к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася. | They cried to thee, and were saved: they hoped in thee, and were not ashamed. |
|
7
|
7
|
| Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й. | But I am a worm, and not a man; a reproach of men, and scorn of the people. |
|
8
|
8
|
| Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю; | All that saw me mocked me: they spoke with their lips, they shook the head, saying, |
|
9
|
9
|
| упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́. | He hoped in the Lord: let him deliver him, let him save him, because he takes pleasure in him. |
|
10
|
10
|
| Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́. | For thou art he that drew me out of the womb; my hope from my mother's breasts. |
|
11
|
11
|
| К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти. | I was cast on thee from the womb: thou art my God from my mother's belly. |
|
12
|
12
|
| Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі. | Stand not aloof from me; for affliction is near; for there is no helper. |
|
13
|
13
|
| Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я; | Many bullocks have compassed me: fat bulls have beset me round. |
|
14
|
14
|
| отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй. | They have opened their mouth against me, as a ravening and roaring lion. |
|
15
|
15
|
| Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́. | I am poured out like water, and all my bones are loosened: my heart in the midst of my belly is become like melting wax. |
|
16
|
16
|
| І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́. | My strength is dried up like a potsherd; and my tongue is glued to my throat; and thou hast brought me down to the dust of death. |
|
17
|
17
|
| Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́. | For many dogs have compassed me: the assembly of the wicked doers has beset me round: they pierced my hands and my feet. |
|
18
|
18
|
| Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я. | They counted all my bones; and they observed and looked upon me. |
|
19
|
19
|
| Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій. | They parted my garments among themselves, and cast lots upon my raiment. |
|
20
|
20
|
| Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́. | But thou, O Lord, remove not my help afar off: be ready for mine aid. |
|
21
|
21
|
| Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́. | Deliver my soul from the sword; my only-begotten one from the power of the dog. |
|
22
|
22
|
| Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́. | Save me from the lion's mouth; and regard my lowliness from the horns of the unicorns. |
|
23
|
23
|
| Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя. | I will declare thy name to my brethren: in the midst of the church will I sing praise to thee. |
|
24
|
24
|
| Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево; | Ye that fear the Lord, praise him; all ye seed of Jacob, glorify him: let all the seed of Israel fear him. |
|
25
|
25
|
| я́ко не унічижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я. | For he has not despised nor been angry at the supplication of the poor; nor turned away his face from me; but when I cried to him, he heard me. |
|
26
|
26
|
| От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́. | My praise is of thee in the great congregation: I will pay my vows before them that fear him. |
|
27
|
27
|
| Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка. | The poor shall eat and be satisfied; and they shall praise the Lord that seek him: their heart shall live for ever. |
|
28
|
28
|
| Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к; | All the ends of the earth shall remember and turn to the Lord: and all the kindreds of the nations shall worship before him. |
|
29
|
29
|
| я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки. | For the kingdom is the Lord's; and he is the governor of the nations. |
|
30
|
30
|
| Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть. | All the fat ones of the earth have eaten and worshipped: all that go down to the earth shall fall down before him: my soul also lives to him. |
|
31
|
31
|
| І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий; | And my seed shall serve him: the generation that is coming shall be reported to the Lord. |
|
32
|
32
|
| і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся [роди́тися іму́щим], я́же сотвори́ Госпо́дь. | And they shall report his righteousness to the people that shall be born, whom the Lord has made. |
|
Псалом 22
|
Psalm 22
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 22. | |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть. | A Psalm of David. The Lord tends me as a shepherd, and I shall want nothing. |
|
2
|
2
|
| На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я. | In a place of green grass, there he has made me dwell: he has nourished me by the water of rest. |
|
3
|
3
|
| Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́. | He has restored my soul: he has guided me into the paths of righteousness, for his name's sake. |
|
4
|
4
|
| А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста. | Yea, even if I should walk in the midst of the shadow of death, I will not be afraid of evils: for thou art with me; thy rod and thy staff, these have comforted me. |
|
5
|
5
|
| Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна. | Thou hast prepared a table before me in presence of them that afflict me: thou hast thoroughly anointed my head with oil; and thy cup cheers me like the best wine. |
|
6
|
6
|
| І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній. | Thy mercy also shall follow me all the days of my life: and my dwelling shall be in the house of the Lord for a very long time. |
|
Псалом 23
|
Psalm 23
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, єди́ния от субо́т, 23. | |
|
1
|
1
|
| Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней. | A Psalm for David on the first day of the week. The earth is the Lord's and the fulness thereof; the world, and all that dwell in it. |
|
2
|
2
|
| Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть. | He has founded it upon the seas, and prepared it upon the rivers. |
|
3
|
3
|
| Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́? | Who shall go up to the mountain of the Lord, and who shall stand in his holy place? |
|
4
|
4
|
| Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́; | He that is innocent in his hands and pure in his heart; who has not lifted up his soul to vanity, nor sworn deceitfully to his neighbour. |
|
5
|
5
|
| сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́. | He shall receive a blessing from the Lord, and mercy from God his Saviour. |
|
6
|
6
|
| Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля. | This is the generation of them that seek him, that seek the face of the God of Jacob. Pause. |
|
7
|
7
|
| Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви. | Lift up your gates, ye princes, and be ye lifted up, ye everlasting doors; and the king of glory shall come in. |
|
8
|
8
|
| Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні. | Who is this king of glory? the Lord strong and mighty, the Lord mighty in battle. |
|
9
|
9
|
| Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви. | Lift up your gates, ye princes; and be ye lift up, ye everlasting doors; and the king of glory shall come in. |
|
10
|
10
|
| Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви. | Who is this king of glory? The Lord of hosts, he is this king of glory. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 24
|
Psalm 24
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 24. | |
|
1
|
1
|
| К Тебі́, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́, Бо́же мой, на Тя упова́х, да не постижу́ся во вік, ніже́ да посмію́тьмися вразі́ мої́; | A Psalm of David. To thee, O Lord, have I lifted up my soul. |
|
2
|
2
|
| і́бо всі терп'я́щії Тя не постидя́ться. | O my God, I have trusted in thee: let me not be confounded, neither let mine enemies laugh me to scorn. |
|
3
|
3
|
| Да постидя́ться беззако́ннующії вотще́. | For none of them that wait on thee shall in any wise be ashamed: let them be ashamed that transgress without cause. |
|
4
|
4
|
| Путі́ Твоя́, Го́споди, скажи́ мі і стезя́м Твої́м научи́ м'я. | Shew me thy ways, O Lord; and teach me thy paths. |
|
5
|
5
|
| Наста́ви м'я на і́стину Твою́ і научи́ м'я; я́ко Ти єси́ Бог спас мой, і Тебе́ терпі́х весь день. | Lead me in thy truth, and teach me: for thou art God my Saviour: and I have waited on thee all the day. |
|
6
|
6
|
| Пом'яни́ щедро́ти Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от ві́ка суть. | Remember thy compassions, O Lord, and thy mercies, for they are from everlasting. |
|
7
|
7
|
| Гріх ю́ности моєя́ і неві́дінія моєго́ не пом'яни́; по ми́лості Твоє́й пом'яни́ м'я Ти, ра́ди бла́гости Твоєя́, Го́споди. | Remember not the sins of my youth, nor my sins of ignorance: remember me according to thy mercy, for thy goodness' sake, O Lord. |
|
8
|
8
|
| Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́ть согріша́ющим на путі́. | Good and upright is the Lord: therefore will he instruct sinners in the way. |
|
9
|
9
|
| Наста́вить кро́ткия на суд, научи́ть кро́ткия путе́м Свої́м. | The meek will he guide in judgment: the meek will he teach his ways. |
|
10
|
10
|
| Всі путіє́ Госпо́дні ми́лость і і́стина, взиска́ющим заві́та Єго́ і свиді́нія Єго́. | All the ways of the Lord are mercy and truth to them that seek his covenant and his testimonies. |
|
11
|
11
|
| Ра́ди і́мене Твоєго́, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єсть. | For thy name's sake, O Lord, do thou also be merciful to my sin; for it is great. |
|
12
|
12
|
| Кто єсть челові́к боя́йся Го́спода? Законоположи́ть єму́ на путі́, єго́же ізво́ли. | Who is the man that fears the Lord? he shall instruct him in the way which he has chosen. |
|
13
|
13
|
| Душа́ єго́ во благи́х водвори́ться, і сі́м'я єго́ наслі́дить зе́млю. | His soul shall dwell in prosperity; and his seed shall inherit the earth. |
|
14
|
14
|
| Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Єго́, і заві́т Єго́ яви́ть їм. | The Lord is the strength of them that fear him; and his covenant is to manifest truth to them. |
|
15
|
15
|
| О́чі мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко той істо́ргнеть от сі́ті но́зі мої́. | Mine eyes are continually to the Lord; for he shall draw my feet out of the snare. |
|
16
|
16
|
| При́зри на м'я і поми́луй м'я, я́ко єдиноро́д і нищ єсьм аз. | Look upon me, and have mercy upon me; for I am an only child and poor. |
|
17
|
17
|
| Ско́рбі се́рдця моєго́ умно́жишася, от нужд мої́х ізведи́ м'я. | The afflictions of my heart have been multiplied; deliver me from my distresses. |
|
18
|
18
|
| Виждь смире́ніє моє́ і труд мой, і оста́ви вся гріхи́ моя́. | Look upon mine affliction and my trouble; and forgive all my sins. |
|
19
|
19
|
| Виждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, і ненавиді́нієм непра́ведним возненави́діша м'я. | Look upon mine enemies; for they have been multiplied; and they have hated me with unjust hatred. |
|
20
|
20
|
| Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м'я, да не постижу́ся, я́ко упова́х на Тя. | Keep my soul, and deliver me: let me not be ashamed; for I have hoped in thee. |
|
21
|
21
|
| Незло́бивії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпі́х Тя, Го́споди. | The harmless and upright joined themselves to me: for I waited for thee, O Lord. |
|
22
|
22
|
| Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх скорбе́й єго́. | Deliver Israel, O God, out of all his afflictions. |
|
Псалом 25
|
Psalm 25
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 25. | |
|
1
|
1
|
| Суди́ мі, Го́споди, я́ко аз незло́бою моє́ю ходи́х; і на Го́спода упова́я не ізнемогу́. | A Psalm of David. Judge me, O Lord; for I have walked in my innocence: and hoping in the Lord I shall not be moved. |
|
2
|
2
|
| Іскуси́ м'я, Го́споди, і іспита́й м'я, разжжи́ утро́би моя́ і се́рдце моє́. | Prove me, O Lord, and try me; purify as with fire my reins and my heart. |
|
3
|
3
|
| Я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єсть, і благоугоди́х во і́стині Твоє́й. | For thy mercy is before mine eyes: and I am well pleased with thy truth. |
|
4
|
4
|
| Не сідо́х с со́ньмом су́єтним, і со законопресту́пними не вни́ду. | I have not sat with the council of vanity, and will in nowise enter in with transgressors. |
|
5
|
5
|
| Возненави́діх це́рков лука́внующих, і с нечести́вими не ся́ду. | I have hated the assembly of wicked doers; and will not sit with ungodly men. |
|
6
|
6
|
| Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́ду же́ртвенник Твой, Го́споди, | I will wash my hands in innocency, and compass thine altar, O Lord: |
|
7
|
7
|
| є́же усли́шати мі глас хвали́ Твоєя́ і пові́дати вся чудеса́ Твоя́. | to hear the voice of praise, and to declare all thy wonderful works. |
|
8
|
8
|
| Го́споди, возлюби́х благолі́піє до́му Твоєго́ і мі́сто селе́нія сла́ви Твоєя́. | O Lord, I have loved the beauty of thy house, and the place of the tabernacle of thy glory. |
|
9
|
9
|
| Да не погуби́ши с нечести́вими ду́шу мою́ і с му́жі крове́й живо́т мой, | Destroy not my soul together with the ungodly, nor my life with bloody men: |
|
10
|
10
|
| ї́хже в руку́ беззако́нія, десни́ця їх іспо́лнися мзди. | in whose hands are iniquities, and their right hand is filled with bribes. |
|
11
|
11
|
| Аз же незло́бою моє́ю ходи́х; ізба́ви м'я, Го́споди, і поми́луй м'я. | But I have walked in my innocence: redeem me, and have mercy upon me. |
|
12
|
12
|
| Нога́ моя́ ста на правоті́; в це́рквах благословлю́ Тя, Го́споди. | My foot stands in an even place: in the congregations will I bless thee, O Lord. |
|
Псалом 26
|
Psalm 26
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія, 26. | |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь — Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся? | A Psalm of David, before he was anointed. The Lord is my light and my Saviour; whom shall I fear? the Lord is the defender of my life; of whom shall I be afraid? |
|
2
|
2
|
| Внегда́ приближа́тися на м'я зло́бующим, є́же сні́сти пло́ті моя́, оскорбля́ющії м'я і вразі́ мої́, ті́ї ізнемого́ша і падо́ша. | When evil-doers drew nigh against me to eat up my flesh, my persecutors and mine enemies, they fainted and fell. |
|
3
|
3
|
| А́ще ополчи́ться на м'я полк, не убої́ться се́рдце моє́; а́ще воста́неть на м'я брань, на Него́ аз упова́ю. | Though an army should set itself in array against me, my heart shall not be afraid: though war should rise up against me, in this am I confident. |
|
4
|
4
|
| Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́: є́же жи́ти мі в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моєго́, зрі́ти мі красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́. | One thing have I asked of the Lord, this will I earnestly seek: that I should dwell in the house of the Lord all the days of my life, that I should behold the fair beauty of the Lord, and survey his temple. |
|
5
|
5
|
| Я́ко скри м'я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м'я в та́йні селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ м'я. | For in the day of mine afflictions he hid me in his tabernacle: he sheltered me in the secret of his tabernacle; he set me up on a rock. |
|
6
|
6
|
| І ни́ні се, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́; обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія; пою́ і воспою́ Го́сподеві. | And now, behold, he has lifted up mine head over mine enemies: I went round and offered in his tabernacle the sacrifice of joy; I will sing, even sing psalms to the Lord. |
|
7
|
7
|
| Усли́ши, Го́споди, глас мой, і́мже воззва́х, поми́луй м'я і усли́ши м'я. | Hear, O Lord, my voice which I have uttered aloud: pity me, and hearken to me. |
|
8
|
8
|
| Тебі́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взищу́, взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лиця́ Твоєго́, Го́споди, взищу́. | My heart said to thee, I have diligently sought thy face: thy face, O Lord, I will seek. |
|
9
|
9
|
| Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́ і не уклони́ся гні́вом от раба́ Твоєго́; Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой. | Turn not thy face away from me, turn not thou away from thy servant in anger: be thou my helper, forsake me not; and, O God my Saviour, overlook me not. |
|
10
|
10
|
| Я́ко оте́ць мой і ма́ти моя́ оста́виста м'я, Госпо́дь же восприя́т м'я. | For my father and my mother have forsaken me, but the Lord has taken me to himself. |
|
11
|
11
|
| Законоположи́ мі, Го́споди, в путі́ Твоє́м, і наста́ви м'я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди. | Teach me, O Lord, in thy way, and guide me in a right path, because of mine enemies. |
|
12
|
12
|
| Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих мі; я́ко воста́ша на м'я свиді́теле непра́веднії, і солга́ непра́вда себі́. | Deliver me not over to the desire of them that afflict me; for unjust witnesses have risen up against me, and injustice has lied within herself. |
|
13
|
13
|
| Ві́рую ви́діти блага́я Госпо́дня на землі́ живи́х. | I believe that I shall see the goodness of the Lord in the land of the living. |
|
14
|
14
|
| Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́ться се́рдце Твоє́, і потерпи́ Го́спода. | Wait on the Lord: be of good courage, and let thy heart be strengthened: yea, wait on the Lord. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 27
|
Psalm 27
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 27. | |
|
1
|
1
|
| К Тебі́, Го́споди, воззову́, Бо́же мой! Да не премолчи́ши от мене́ [о мні]; да не когда́ премолчи́ши от мене́ [о мні], і уподо́блюся низходя́щим в ров. | A Psalm of David. To thee, O Lord, have I cried; my God, be not silent toward me: lest thou be silent toward me, and so I should be likened to them that go down to the pit. |
|
2
|
2
|
| Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моєго́, внегда́ моли́тимися к Тебі́, внегда́ возді́ти мі ру́ці мої́ ко хра́му свято́му Твоєму́. | Hearken to the voice of my supplication, when I pray to thee, when I lift up my hands toward thy holy temple. |
|
3
|
3
|
| Не привлеци́ мене́ со грі́шники і с ді́лающими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими мир с бли́жніми свої́ми, зла́я же в сердця́х свої́х. | Draw not away my soul with sinners, and destroy me not with the workers of iniquity, who speak peace with their neighbours, but evils are in their hearts. |
|
4
|
4
|
| Даждь їм, Го́споди, по діло́м їх і по лука́вству начина́ній їх, по діло́м руку́ їх даждь їм, возда́ждь воздая́ніє їх їм. | Give them according to their works, and according to the wickedness of their devices: give them according to the works of their hands; render their recompence unto them. |
|
5
|
5
|
| Я́ко не разумі́ша в діла́ Госпо́дня і в діла́ руку́ Єго́; разори́ши я і не сози́ждеши я. | Because they have not attended to the works of the Lord, even to the works of his hands, thou shalt pull them down, and shalt not build them up. |
|
6
|
6
|
| Благоcлове́н Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моєго́. | Blessed be the Lord, for he has hearkened to the voice of my petition. |
|
7
|
7
|
| Госпо́дь — помо́щник мой і защи́титель мой; на Него́ упова́ се́рдце моє́, і помо́же мі, і процвіте́ плоть моя́; і во́лею моє́ю іспові́мся Єму́. | The Lord is my helper and my defender; my heart has hoped in him, and I am helped: my flesh has revived, and willingly will I give praise to him. |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь — утвержде́ніє люді́й Свої́х і защи́титель спасе́ній христа́ Своєго́ єсть. | The Lord is the strength of his people, and the saving defender of his anointed. |
|
9
|
9
|
| Спаси́ лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́, і упаси́ я, і возьми́ [і вознеси́] я до ві́ка. | Save thy people, and bless thine inheritance: and take care of them, and lift them up for ever. |
|
Псалом 28
|
Psalm 28
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, ісхо́да ски́нії, 28. | |
|
1
|
1
|
| Принесі́те Го́сподеві, си́нове Бо́жії, принесі́те Го́сподеві си́ни о́вні, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь; | A Psalm of David on the occasion of the solemn assembly of the Tabernacle. Bring to the Lord, ye sons of God, bring to the Lord young rams; bring to the Lord glory and honour. |
|
2
|
2
|
| принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́. | Bring to the Lord glory, due to his name; worship the Lord in his holy court. |
|
3
|
3
|
| Глас Госпо́день на вода́х, Бог сла́ви возгремі́, Госпо́дь на вода́х мно́гих. | The voice of the Lord is upon the waters: the God of glory has thundered: the Lord is upon many waters. |
|
4
|
4
|
| Глас Госпо́день в крі́пості, глас Госпо́день в великолі́пії. | The voice of the Lord is mighty; the voice of the Lord is full of majesty. |
|
5
|
5
|
| Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри; і стри́єть Госпо́дь ке́дри лива́нськія, | There is the voice of the Lord who breaks the cedars; the Lord will break the cedars of Libanus. |
|
6
|
6
|
| і істни́ть я я́ко тельця́ лива́нська; і возлю́бленний я́ко син єдиноро́ж. | And he will beat them small, even Libanus itself, like a calf; and the beloved one is as a young unicorn. |
|
7
|
7
|
| Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́. | There is a voice of the Lord who divides a flame of fire. |
|
8
|
8
|
| Глас Го́спода, стряса́ющаго пусти́ню; і стрясе́ть Госпо́дь пусти́ню Кадді́йскую. | A voice of the Lord who shakes the wilderness; the Lord will shake the wilderness of Cades. |
|
9
|
9
|
| Глас Госпо́день, сверша́ющий єле́ні, і откри́єть дубра́ви; і в хра́мі Єго́ вся́кий глаго́леть сла́ву. | The voice of the Lord strengthens the hinds, and will uncover the thickets: and in his temple every one speaks of his glory. |
|
10
|
10
|
| Госпо́дь пото́п населя́єть, і ся́деть Госпо́дь Цар в вік. | The Lord will dwell on the waterflood: and the Lord will sit a king for ever. |
|
11
|
11
|
| Госпо́дь крі́пость лю́дем Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть лю́ди Своя́ ми́ром. | The Lord will give strength to his people; the Lord will bless his people with peace. |
|
Псалом 29
|
Psalm 29
|
|
1
|
1
|
| Псало́м пі́сні обновле́нія до́му Дави́дова, 29. | For the end, a Psalm and Song at the dedication of the house of David. |
|
2
|
2
|
| Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под'я́л м'я єси́, і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні. | I will exalt thee, O Lord; for thou hast lifted me up, and not caused mine enemies to rejoice over me. |
|
3
|
3
|
| Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебі́, і ізціли́л м'я єси́. | O Lord my God, I cried to thee, and thou didst heal me. |
|
4
|
4
|
| Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м'я єси́ от низходя́щих в ров. | O Lord, thou hast brought up my soul from Hades, thou hast delivered me from among them that go down to the pit. |
|
5
|
5
|
| По́йте Го́сподеві, преподо́бнії Єго́, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́; | Sing to the Lord, ye his saints, and give thanks for the remembrance of his holiness. |
|
6
|
6
|
| я́ко гнів в я́рості Єго́, і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́ться плач, і зау́тра ра́дость. | For anger is in his wrath, but life in his favour: weeping shall tarry for the evening, but joy shall be in the morning. |
|
7
|
7
|
| Аз же ріх во оби́лії моє́м: не подви́жуся во вік. | And I said in my prosperity, I shall never be moved. |
|
8
|
8
|
| Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́ті моє́й си́лу; отврати́л же єси́ лице́ Твоє́, і бих смуще́н. | O Lord, in thy good pleasure thou didst add strength to my beauty: but thou didst turn away thy face, and I was troubled. |
|
9
|
9
|
| К Тебі́, Го́споди, воззову́, і к Бо́гу моєму́ помолю́ся. | To thee, O Lord, will I cry; and to my God will I make supplication. |
|
10
|
10
|
| Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти мі во істлі́ніє? Єда́ іспові́сться Тебі́ персть? Іли́ возвісти́ть і́стину Твою́? | What profit is there in my blood, when I go down to destruction? Shall the dust give praise to thee? or shall it declare thy truth? |
|
11
|
11
|
| Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м'я; Госпо́дь бисть помо́щник мой. | The Lord heard, and had compassion upon me; the Lord is become my helper. |
|
12
|
12
|
| Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препоя́сал м'я єси́ весе́лієм, | Thou hast turned my mourning into joy for me: thou hast rent off my sackcloth, and girded me with gladness; |
|
13
|
13
|
| я́ко да воспоє́ть Тебі́ сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік іспові́мся Тебі́. | that my glory may sing praise to thee, and I may not be pierced with sorrow. O Lord my God, I will give thanks to thee for ever. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 30
|
Psalm 30
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, ізступле́нія, 30. | For the end, a Psalm of David, an utterance of extreme fear. |
|
2
|
2
|
| На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік; пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я. | O Lord, I have hoped in thee; let me never be ashamed: deliver me in thy righteousness and rescue me. |
|
3
|
3
|
| Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із'я́ти м'я; бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в Дом прибі́жища, є́же спасти́ м'я. | Incline thine ear to me; make haste to rescue me: be thou to me for a protecting God, and for a house of refuge to save me. |
|
4
|
4
|
| Я́ко держа́ва моя́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти; і і́мене Твоєго́ ра́ди наста́виши м'я і препита́єши м'я. | For thou art my strength and my refuge; and thou shalt guide me for thy name's sake, and maintain me. |
|
5
|
5
|
| Ізведе́ши м'я от сі́ті сея́, ю́же скри́ша мі; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди. | Thou shalt bring me out of the snare which they have hidden for me; for thou, O Lord, art my defender. |
|
6
|
6
|
| В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой; ізба́вил м'я єси́, Го́споди Бо́же і́стини. | Into thine hands I will commit my spirit: thou hast redeemed me, O Lord God of truth. |
|
7
|
7
|
| Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́; аз же на Го́спода упова́х. | Thou hast hated them that idly persist in vanities: but I have hoped in the Lord. |
|
8
|
8
|
| Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрі́л єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́ | I will exult and be glad in thy mercy: for thou hast looked upon mine affliction; thou hast saved my soul from distresses. |
|
9
|
9
|
| і ні́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́. | And thou hast not shut me up into the hands of the enemy: thou hast set my feet in a wide place. |
|
10
|
10
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко скорблю́; см'яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́. | Pity me, O Lord, for I am afflicted: my eye is troubled with indignation, my soul and my belly. |
|
11
|
11
|
| Я́ко ізчезе́ в болі́зні живо́т мой, і лі́та моя́ в воздиха́ніїх; ізнемо́же нището́ю крі́пость моя́, і ко́сті моя́ см'ято́шася. | For my life is spent with grief, and my years with groanings: my strength has been weakened through poverty, and my bones are troubled. |
|
12
|
12
|
| От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосі́дом мої́м зіло́, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м'я вон біжа́ша от мене́. | I became a reproach among all mine enemies, but exceedingly so to my neighbours, and a fear to mine acquaintance: they that saw me without fled from me. |
|
13
|
13
|
| Забве́н бих я́ко мертв от се́рдця; бих я́ко сосу́д погубле́н. | I have been forgotten as a dead man out of mind: I am become as a broken vessel. |
|
14
|
14
|
| Я́ко сли́шах гажде́ніє [укоре́ніє] мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м'я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша. | For I heard the slander of many that dwelt round about: when they were gathered together against me, they took counsel to take my life. |
|
15
|
15
|
| Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой. | But I hoped in thee, O Lord: I said, Thou art my God. |
|
16
|
16
|
| В руку́ Твоє́ю жре́бії мої́; ізба́ви м'я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м'я. | My lots are in thy hands: deliver me from the hand of mine enemies, |
|
17
|
17
|
| Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоєго́; спаси́ м'я ми́лостію Твоє́ю. | and from them that persecute me. Make thy face to shine upon thy servant: save me in thy mercy. |
|
18
|
18
|
| Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́ться нечести́вії і сни́дуть во ад. | O Lord, let me not be ashamed, for I have called upon thee: let the ungodly be ashamed, and brought down to Hades. |
|
19
|
19
|
| Ні́ми да бу́дуть устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і унічиже́нієм. | Let the deceitful lips become dumb, which speak iniquity against the righteous with pride and scorn. |
|
20
|
20
|
| Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоєя́, Го́споди, ю́же скрил єси́ боя́щимся Тебе́, соді́лал єси́ упова́ющим на Тя, пред си́ни челові́чеськими! | How abundant is the multitude of thy goodness, O Lord, which thou hast laid up for them that fear thee! thou hast wrought it out for them that hope on thee, in the presence of the sons of men. |
|
21
|
21
|
| Скри́єши їх в та́йні лиця́ Твоєго́ от м'яте́жа челові́чеська, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к. | Thou wilt hide them in the secret of thy presence from the vexation of man: thou wilt screen them in a tabernacle from the contradiction of tongues. |
|
22
|
22
|
| Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія. | Blessed be the Lord: for he has magnified his mercy in a fortified city. |
|
23
|
23
|
| Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: отве́ржен єсьм от лиця́ о́чію Твоє́ю; сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моєя́, внегда́ воззва́х к Тебі́. | But I said in my extreme fear, I am cast out from the sight of thine eyes: therefore thou didst hearken, O Lord, to the voice of my supplication when I cried to thee. |
|
24
|
24
|
| Возлюбі́те Го́спода, всі преподо́бнії Єго́; я́ко і́стини взиска́єть Госпо́дь і воздає́ть ізли́ше творя́щим горди́ню. | Love the Lord, all ye his saints: for the Lord seeks for truth, and renders a reward to them that deal very proudly. |
|
25
|
25
|
| Мужа́йтеся, і да кріпи́ться се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода. | Be of good courage, and let your heart be strengthened, all ye that hope in the Lord. |
|
Псалом 31
|
Psalm 31
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, ра́зума, 31. | |
|
1
|
1
|
| Блаже́нні, ї́хже оста́вишася беззако́нія, і ї́хже прикри́шася грісі́. | A Psalm of instruction by David. Blessed are they whose transgressions are forgiven, and whose sins are covered. |
|
2
|
2
|
| Блаже́н муж, єму́же не вміни́ть Госпо́дь гріха́, ніже́ єсть во усті́х єго́ лесть. | Blessed is the man to whom the Lord will not impute sin, and in whose mouth there is no guile. |
|
3
|
3
|
| Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, от є́же зва́ти мі весь день, | Because I kept silence, my bones waxed old, from my crying all the day. |
|
4
|
4
|
| я́ко день і нощ отяготі́ на мні рука́ Твоя́; возврати́хся на страсть, єгда́ уньзе́ мі терн. | For day and night thy hand was heavy upon me: I became thoroughly miserable while a thorn was fastened in me. Pause. |
|
5
|
5
|
| Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моєго́ не покри́х, ріх: іспові́м на м'я беззако́ніє моє́ Го́сподеві, і Ти оста́вил єси́ нече́стіє се́рдця моєго́. | I acknowledged my sin, and hid not mine iniquity: I said, I will confess mine iniquity to the Lord against myself; and thou forgavest the ungodliness of my heart. Pause. |
|
6
|
6
|
| За то помо́литься к Тебі́ всяк преподо́бний во вре́м'я благопотре́бно; оба́че в пото́пі вод мно́гих к нему́ не прибли́жаться. | Therefore shall every holy one pray to thee in a fit time: only in the deluge of many waters they shall not come nigh to him. |
|
7
|
7
|
| Ти єси́ Прибі́жище моє́ от ско́рби обдержа́щия м'я; Ра́досте моя́, ізба́ви м'я от обише́дших м'я. | Thou art my refuge from the affliction that encompasses me; my joy, to deliver me from them that have compassed me. Pause. |
|
8
|
8
|
| Вразумлю́ тя, і наста́влю тя на путь сей, в о́ньже по́йдеши; утвержу́ на тя о́чі Мої́. | I will instruct thee and guide thee in this way wherein thou shalt go: I will fix mine eyes upon thee. |
|
9
|
9
|
| Не бу́діте я́ко конь і меск, ї́мже ність ра́зума; брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебі́. | Be ye not as horse and mule, which have no understanding: but thou must constrain their jaws with bit and curb, lest they should come nigh to thee. |
|
10
|
10
|
| Мно́гі ра́ни грі́шному; упова́ющаго же на Го́спода ми́лость оби́деть. | Many are the scourges of the sinner: but him that hopes in the Lord mercy shall compass about. |
|
11
|
11
|
| Веселі́теся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалі́теся, всі пра́вії се́рдцем. | Be glad in the Lord, and exult, ye righteous: and glory, all ye that are upright in heart. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 32
|
Psalm 32
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 32. | |
|
1
|
1
|
| Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді; пра́вим подоба́єть похвала́. | A Psalm of David. Rejoice in the Lord, ye righteous; praise becomes the upright. |
|
2
|
2
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві в гу́слех, во псалти́рі десятостру́ннім по́йте Єму́; | Praise the Lord on the harp; play to him on a psaltery of ten strings. |
|
3
|
3
|
| воспо́йте Єму́ піснь но́ву, до́брі по́йте Єму́ со восклица́нієм; | Sing to him a new song; play skilfully with a loud noise. |
|
4
|
4
|
| я́ко пра́во сло́во Госпо́днє, і вся діла́ Єго́ в ві́рі. | For the word of the Lord is right; and all his works are faithful. |
|
5
|
5
|
| Лю́бить ми́лостиню і суд Госпо́дь, ми́лости Госпо́дні іспо́лнь земля́. | He loves mercy and judgment; the earth is full of the mercy of the Lord. |
|
6
|
6
|
| Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́шася, і Ду́хом уст Єго́ вся си́ла їх; | By the word of the Lord the heavens were established; and all the host of them by the breath of his mouth. |
|
7
|
7
|
| собира́яй, я́ко міх, во́ди морські́я, полага́яй в сокро́вищих бе́здни. | Who gathers the waters of the sea as in a bottle; who lays up the deeps in treasuries. |
|
8
|
8
|
| Да убої́ться Го́спода вся земля́, от Него́же да подви́жуться всі живу́щії по вселе́нній; | Let all the earth fear the Lord; and let all that dwell in the world be moved because of him. |
|
9
|
9
|
| я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася. | For he spoke, and they were made; he commanded, and they were created. |
|
10
|
10
|
| Госпо́дь разоря́єть сові́ти язи́ков, отмета́єть же ми́слі люді́й і отмета́єть сові́ти князе́й. | The Lord frustrates the counsels of the nations; he brings to nought also the reasonings of the peoples, and brings to nought the counsels of princes. |
|
11
|
11
|
| Сові́т же Госпо́день во вік пребива́єть, помишле́нія се́рдця Єго́ — в род і род. | But the counsel of the Lord endures for ever, the thoughts of his heart from generation to generation. |
|
12
|
12
|
| Блаже́н язи́к, єму́же єсть Госпо́дь Бог Єго́, — лю́діє, я́же ізбра́ в наслі́діє Себі́. | Blessed is the nation whose God is the Lord; the people whom he has chosen for his own inheritance. |
|
13
|
13
|
| С небесе́ призрі́ Госпо́дь, ви́ді вся си́ни челові́чеськія; | The Lord looks out of heaven; he beholds all the sons of men. |
|
14
|
14
|
| от гото́ваго жили́ща Своєго́ призрі́ на вся живу́щия на землі́; | He looks from his prepared habitation on all the dwellers on the earth; |
|
15
|
15
|
| созда́вий на єди́ні сердця́ їх, разуміва́яй на вся діла́ їх. | who fashioned their hearts alone; who understands all their works. |
|
16
|
16
|
| Не спаса́ється цар мно́гою си́лою, і ісполи́н не спасе́ться мно́жеством крі́пости своєя́. | A king is not saved by reason of a great host; and a giant shall not be delivered by the greatness of his strength. |
|
17
|
17
|
| Ложь конь во спасе́ніє, во мно́жестві же си́ли своєя́ не спасе́ться. | A horse is vain for safety; neither shall he be delivered by the greatness of his power. |
|
18
|
18
|
| Се, о́чі Госпо́дні на боя́щияся Єго́, упова́ющия на ми́лость Єго́; | Behold, the eyes of the Lord are on them that fear him, those that hope in his mercy; |
|
19
|
19
|
| ізба́вити от сме́рти ду́ші їх, і препита́ти я в глад. | to deliver their souls from death, and to keep them alive in famine. |
|
20
|
20
|
| Душа́ же на́ша ча́єть Го́спода, я́ко помо́щник і защи́титель наш єсть; | Our soul waits on the Lord; for he is our helper and defender. |
|
21
|
21
|
| я́ко о Нем возвесели́ться се́рдце на́ше, і во і́м'я свято́є Єго́ упова́хом. | For our heart shall rejoice in him, and we have hoped in his holy name. |
|
22
|
22
|
| Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. | Let thy mercy, O Lord, be upon us, according as we have hoped in thee. |
|
Псалом 33
|
Psalm 33
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, внегда́ ізміни́ лице́ своє́ пред Авімеле́хом; і отпусти́ єго́, і оти́де, 33. | A Psalm of David, when he changed his countenance before Abimelech; and he let him go, and he departed. |
|
2
|
2
|
| Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я, ви́ну хвала́ Єго́ во усті́х мої́х. | I will bless the Lord at all times: his praise shall be continually in my mouth. |
|
3
|
3
|
| О Го́споді похва́литься душа́ моя́; да усли́шать кро́тції і возвеселя́ться. | My soul shall boast herself in the Lord: let the meek hear, and rejoice. |
|
4
|
4
|
| Возвели́чіте Го́спода со мно́ю, і вознесе́м і́м'я Єго́ вку́пі. | Magnify ye the Lord with me, and let us exalt his name together. |
|
5
|
5
|
| Взиска́х Го́спода, і усли́ша м'я, і от всіх скорбе́й мої́х ізба́ви м'я. | I sought the Lord diligently, and he hearkened to me, and delivered me from all my sojournings. |
|
6
|
6
|
| Приступі́те к Нему́ і просвіті́теся, і ли́ця ва́ша не постидя́ться. | Draw near to him, and be enlightened: and your faces shall not by any means be ashamed. |
|
7
|
7
|
| Сей ни́щий воззва́, і Госпо́дь усли́ша ї, і от всіх скорбе́й єго́ спасе́ ї. | This poor man cried, and the Lord hearkened to him, and delivered him out of all his afflictions. |
|
8
|
8
|
| Ополчи́ться а́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Єго́ і ізба́вить їх. | The angel of the Lord will encamp round about them that fear him, and will deliver them. |
|
9
|
9
|
| Вкусі́те і ви́діте, я́ко Благ Госпо́дь; блаже́н муж, і́же упова́єть Нань. | Taste and see that the Lord is good: blessed is the man who hopes in him. |
|
10
|
10
|
| Бо́йтеся Го́спода, всі святі́ї Єго́, я́ко ність лише́нія боя́щимся Єго́. | Fear the Lord, all ye his saints: for there is no want to them that fear him. |
|
11
|
11
|
| Бога́тії обнища́ша і взалка́ша; взиска́ющії же Го́спода не лиша́ться вся́каго бла́га. | The rich have become poor and hungry: but they that seek the Lord diligently shall not want any good thing. Pause. |
|
12
|
12
|
| Прийді́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ вас. | Come, ye children, hear me: I will teach you the fear of the Lord. |
|
13
|
13
|
| Кто єсть челові́к хотя́й живо́т, люб'я́й дні ви́діти бла́гі? | What man is there that desires life, loving to see good days? |
|
14
|
14
|
| Удержи́ язи́к твой от зла і устні́ твої́, є́же не глаго́лати льсти. | Keep thy tongue from evil, and thy lips from speaking guile. |
|
15
|
15
|
| Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го; взищи́ ми́ра і пожени́ ї. | Turn away from evil, and do good; seek peace, and pursue it. |
|
16
|
16
|
| О́чі Госпо́дні на пра́ведния, і у́ші Єго́ в моли́тву їх. | The eyes of the Lord are over the righteous, and his ears are open to their prayer: |
|
17
|
17
|
| Лице́ же Госпо́днє на творя́щия зла́я, є́же потреби́ти от землі́ па́м'ять їх. | but the face of the Lord is against them that do evil, to destroy their memorial from the earth. The righteous cried, and the Lord hearkened to them, |
|
18
|
18
|
| Воззва́ша пра́веднії, і Госпо́дь усли́ша їх, і от всіх скорбе́й їх ізба́ви їх. | and delivered them out of all their afflictions. |
|
19
|
19
|
| Близ Госпо́дь сокруше́нних се́рдцем, і смире́нния ду́хом спасе́ть. | The Lord is near to them that are of a contrite heart; and will save the lowly in spirit. |
|
20
|
20
|
| Мно́гі ско́рбі пра́ведним, і от всіх їх ізба́вить я Госпо́дь. | Many are the afflictions of the righteous: but out of them all the Lord will deliver them. |
|
21
|
21
|
| Храни́ть Госпо́дь вся ко́сті їх, ні єди́на от них сокруши́ться. | He keeps all their bones: not one of them shall be broken. |
|
22
|
22
|
| Смерть грі́шников люта́, і ненави́дящії пра́веднаго прегріша́ть. | The death of sinners is evil: and they that hate righteousness will go wrong. |
|
23
|
23
|
| Ізба́вить Госпо́дь ду́ші раб свої́х, і не прегріша́ть всі упова́ющії на Него́. | The Lord will redeem the souls of his servants: and none of those that hope in him shall go wrong. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 34
|
Psalm 34
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 34. | |
|
1
|
1
|
| Суди́, Го́споди, оби́дящия м'я, побори́ борю́щия м'я. | A Psalm of David. Judge thou, O Lord, them that injure me, fight against them that fight against me. |
|
2
|
2
|
| Прийми́ ору́жіє і щит і воста́ни в по́мощ мою́; | Take hold of shield and buckler, and arise for my help. |
|
3
|
3
|
| ізсу́ни меч і заключи́ сопроти́в гоня́щих м'я; рци душі́ моє́й: спасе́ніє твоє́ єсьм Аз. | Bring forth a sword, and stop the way against them that persecute me: say to my soul, I am thy salvation. |
|
4
|
4
|
| Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться ми́слящії мі зла́я. | Let them that seek my soul be ashamed and confounded: let them that devise evils against me be turned back and put to shame. |
|
5
|
5
|
| Да бу́дуть я́ко прах пред лице́м ві́тра, і а́нгел Госпо́день оскорбля́я їх; | Let them be as dust before the wind, and an angel of the Lord afflicting them. |
|
6
|
6
|
| да бу́деть путь їх тьма і по́лзок, і а́нгел Госпо́день погоня́яй їх; | Let their way be dark and slippery, and an angel of the Lord persecuting them. |
|
7
|
7
|
| я́ко ту́не скри́ша мі па́губу сі́ті своєя́, всу́є поноси́ша душі́ моє́й. | For without cause they have hid for me their destructive snare: without a cause they have reproached my soul. |
|
8
|
8
|
| Да при́йдеть єму́ сіть, ю́же не вість, і лови́тва, ю́же скри, да оби́меть ї, і в сіть да впаде́ть в ню. | Let a snare which they know not come upon them: and the gin which they hid take them; and let them fall into the very same snare. |
|
9
|
9
|
| Душа́ же моя́ возра́дується о Го́споді, возвесели́ться о спасе́нії Єго́. | But my soul shall exult in the Lord: it shall delight in his salvation. |
|
10
|
10
|
| Вся ко́сті моя́ реку́ть: Го́споди, Го́споди, кто подо́бен Тебі́? Ізбавля́яй ни́ща із руки́ крі́пльших єго́, і ни́ща, і убо́га от расхища́ющих єго́. | All my bones shall say, O Lord, who is like to thee? delivering the poor out of the hand of them that are stronger than he, yea, the poor and needy one from them that spoil him. |
|
11
|
11
|
| Воста́вше на м'я свиді́теле непра́веднії, я́же не ві́дях, вопроша́ху м'я. | Unjust witnesses arose, and asked me of things I knew not. |
|
12
|
12
|
| Возда́ша мі лука́вая воз блага́я, і безча́діє душі́ моє́й. | They rewarded me evil for good, and bereavement to my soul. |
|
13
|
13
|
| Аз же, внегда́ они́ стужа́ху мі, облача́хся во вре́тище і смиря́х посто́м ду́шу мою́, і моли́тва моя́ в ні́дро моє́ возврати́ться. | But I, when they troubled me, put on sackcloth, and humbled my soul with fasting: and my prayer shall return to my own bosom. |
|
14
|
14
|
| Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́шему, та́ко угожда́х; я́ко пла́чя і сі́туя, та́ко смиря́хся. | I behaved agreeably towards them as if it had been our neighbour or brother: I humbled myself as one mourning and sad of countenance. |
|
15
|
15
|
| І на м'я возвесели́шася і собра́шася; собра́шася на м'я ра́ни, і не позна́х; разділи́шася, і не умили́шася. | Yet they rejoiced against me, and plagues were plentifully brought against me, and I knew it not: they were scattered, but repented not. |
|
16
|
16
|
| Іскуси́ша м'я, подражни́ша м'я подражне́нієм, поскрежета́ша на м'я зуби́ свої́ми. | They tempted me, they sneered at me most contemptuously, they gnashed their teeth upon me. |
|
17
|
17
|
| Го́споди, когда́ у́зриши? Устро́й ду́шу мою́ от злоді́йства їх, от лев єдоноро́дную мою́. | O Lord, when wilt thou look upon me? Deliver my soul from their mischief, mine only-begotten one from the lions. |
|
18
|
18
|
| Іспові́мся Тебі́ в це́ркві мно́зі, в лю́дех тя́жціх восхвалю́ Тя. | I will give thanks to thee even in a great congregation: in an abundant people I will praise thee. |
|
19
|
19
|
| Да не возра́дуються о мні вражду́ющії мі непра́ведно, ненави́дящії м'я ту́не і помиза́ющії очи́ма; | Let not them that are mine enemies without a cause rejoice against me; who hate me for nothing, and wink with their eyes. |
|
20
|
20
|
| я́ко мні у́бо ми́рная глаго́лаху, і на гнів ле́сти помишля́ху. | For to me they spoke peaceably, but imagined deceits in their anger. |
|
21
|
21
|
| Разшири́ша на м'я уста́ своя́, рі́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́діша о́чі на́ші. | And they opened wide their mouth upon me; they said, Aha, aha, our eyes have seen it. |
|
22
|
22
|
| Ви́діл єси́, Го́споди, да не премолчи́ши; Го́споди, не отступи́ от мене́. | Thou hast seen it, O Lord: keep not silence: O Lord, withdraw not thyself from me. |
|
23
|
23
|
| Воста́ни, Го́споди, і воньми́ суду́ моєму́, Бо́же мой і Го́споди мой, на прю мою́. | Awake, O Lord, and attend to my judgment, even to my cause, my God and my Lord. |
|
24
|
24
|
| Суди́ мі, Го́споди, по пра́вді Твоє́й, Го́споди Бо́же мой, і да не возра́дуються о мні. | Judge me, O Lord, according to thy righteousness, O Lord my God; and let them not rejoice against me. |
|
25
|
25
|
| Да не реку́ть в сердця́х свої́х: бла́гоже, бла́гоже душі́ на́шей; ніже́ да реку́ть: пожро́хом єго́. | Let them not say in their hearts, Aha, aha, it is pleasing to our soul: neither let them say, We have devoured him. |
|
26
|
26
|
| Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі ра́дующіїся злом мої́м; да облеку́ться в студ і срам велері́чующії на м'я. | Let them be confounded and ashamed together that rejoice at my afflictions: let them be clothed with shame and confusion that speak great swelling words against me. |
|
27
|
27
|
| Да возра́дуються і возвеселя́ться хотя́щії пра́вди моєя́; і да реку́ть ви́ну: да возвели́читься Госпо́дь, хотя́щії ми́ра рабу́ Єго́. | Let them that rejoice in my righteousness exult and be glad: and let them say continually, The Lord be magnified, who desire the peace of his servant. |
|
28
|
28
|
| І язи́к мой поучи́ться пра́вді Твоє́й, весь день хвалі́ Твоє́й. | And my tongue shall meditate on thy righteousness, and on thy praise all the day. |
|
Псалом 35
|
Psalm 35
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, 35. | For the end, by David the servant of the Lord. |
|
2
|
2
|
| Глаго́лет пребеззако́нний согріша́ти в себі́; ність стра́ха Бо́жия пред очи́ма єго́; | The transgressor, that he may sin, says within himself, that there is no fear of God before his eyes. |
|
3
|
3
|
| я́ко ульсти́ пред ним обрісти́ беззако́ніє своє́ і возненави́діти. | For he has dealt craftily before him, to discover his iniquity and hate it. |
|
4
|
4
|
| Глаго́ли уст єго́ — беззако́ніє і лесть; не восхоті́ разумі́ти є́же ублажи́ти. | The words of his mouth are transgression and deceit: he is not inclined to understand how to do good. |
|
5
|
5
|
| Беззако́ніє поми́сли на ло́жі своє́м; предста́ вся́кому путі́ небла́гу, о зло́бі же не негодова́. | He devises iniquity on his bed; he gives himself to every evil way; and does not abhor evil. |
|
6
|
6
|
| Го́споди, на небесі́ ми́лость Твоя́, і і́стина Твоя́ до о́блак; | O Lord, thy mercy is in the heaven; and thy truth reaches to the clouds. |
|
7
|
7
|
| пра́вда Твоя́ — я́ко го́ри Бо́жия, судьби́ Твоя́ — бе́здна мно́га; челові́ки і скоти́ спасе́ши, Го́споди. | Thy righteousness is as the mountains of God, thy judgments are as a great deep: O Lord, thou wilt preserve men and beasts. |
|
8
|
8
|
| Я́ко умно́жил єси́ ми́лость Твою́, Бо́же; си́нове же челові́честії в кро́ві крилу́ Твоє́ю наді́ятися і́муть. | How hast thou multiplied thy mercy, O God! so the children of men shall trust in the shelter of thy wings. |
|
9
|
9
|
| Упію́ться от ту́ка до́му Твоєго́, і пото́ком сла́дости Твоєя́ напої́ши я. | They shall be fully satisfied with the fatness of thine house; and thou shalt cause them to drink of the full stream of thy delights. |
|
10
|
10
|
| Я́ко у Тебе́ істо́чник живота́, во сві́ті Твоє́м у́зрим світ. | For with thee is the fountain of life: in thy light we shall see light. |
|
11
|
11
|
| Проба́ви ми́лость Твою́ ві́дущим Тя і пра́вду Твою́ пра́вим се́рдцем. | Extend thy mercy to them that know thee; and thy righteousness to the upright in heart. |
|
12
|
12
|
| Да не при́йдеть мні нога́ горди́ни, і рука́ грі́шнича да не подви́жить мене́. | Let not the foot of pride come against me, and let not the hand of sinners move me. |
|
13
|
13
|
| Та́мо падо́ша всі ді́лающії беззако́ніє; ізринове́ні би́ша і не возмо́гуть ста́ти. | There have all the workers of iniquity fallen: they are cast out, and shall not be able to stand. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 36
|
Psalm 36
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 36. | |
|
1
|
1
|
| Не ревну́й лука́внующим, ніже́ зави́ди творя́щим беззако́ніє. | A Psalm of David. Fret not thyself because of evil-doers, neither be envious of them that do iniquity. |
|
2
|
2
|
| Зане́ я́ко трава́ ско́ро і́зсшуть, і я́ко зе́ліє зла́ка ско́ро отпаду́ть. | For they shall soon be withered as the grass, and shall soon fall away as the green herbs. |
|
3
|
3
|
| Упова́й на Го́спода і твори́ благости́ню; і насели́ зе́млю і упасе́шися в бога́тстві єя́. | Hope in the Lord, and do good; and dwell on the land, and thou shalt be fed with the wealth of it. |
|
4
|
4
|
| Наслади́ся Го́сподеві, і дасть ті проше́нія се́рдця твоєго́. | Delight thyself in the Lord; and he shall grant thee the requests of thine heart. |
|
5
|
5
|
| Откри́й ко Го́споду путь твой і упова́й на Него́, і Той сотвори́ть. | Disclose thy way to the Lord, and hope in him; and he shall bring it to pass. |
|
6
|
6
|
| І ізведе́ть, я́ко світ, пра́вду твою́ і судьбу́ твою́, я́ко полу́дне. | And he shall bring forth thy righteousness as the light, and thy judgment as the noon-day. |
|
7
|
7
|
| Повини́ся Го́сподеві і умоли́ Єго́. Не ревну́й спі́ющему в путі́ своє́м, челові́ку, творя́щему законопреступле́ніє. | Submit thyself to the Lord, and supplicate him: fret not thyself because of him that prospers in his way, at the man that does unlawful deeds. |
|
8
|
8
|
| Преста́ни от гні́ва і оста́ви я́рость; не ревну́й, є́же лука́вновати, | Cease from anger, and forsake wrath: fret not thyself so as to do evil. |
|
9
|
9
|
| зане́ лука́внующії потреб'я́ться, терп'я́щії же Го́спода, ті́ї наслі́дять зе́млю. | For evil-doers shall be destroyed: but they that wait on the Lord, they shall inherit the land. |
|
10
|
10
|
| І єще́ ма́ло, і не бу́деть грі́шника; і взи́щеши мі́сто єго́ і не обря́щеши. | And yet a little while, and the sinner shall not be, and thou shalt seek for his place, and shalt not find it. |
|
11
|
11
|
| Кро́тції же наслі́дять зе́млю і насладя́ться о мно́жестві ми́ра. | But the meek shall inherit the earth; and shall delight themselves in the abundance of peace. |
|
12
|
12
|
| Назира́єть грі́шний пра́веднаго і поскреже́щеть нань зуби́ свої́ми; | The sinner will watch for the righteous, and gnash his teeth upon him. |
|
13
|
13
|
| Госпо́дь же посміє́ться єму́, зане́ прозира́єть, я́ко при́йдеть день єго́. | But the Lord shall laugh at him: for he foresees that his day will come. |
|
14
|
14
|
| Мечь ізвлеко́ша грі́шници, напряго́ша лук свой, низложи́ти убо́га і ни́ща, закла́ти пра́вия се́рдцем. | Sinners have drawn their swords, they have bent their bow, to cast down the poor and needy one, and to slay the upright in heart. |
|
15
|
15
|
| Мечь їх да вни́деть в сердця́ їх, і лу́ці їх да сокруша́ться. | Let their sword enter into their own heart, and their bows be broken. |
|
16
|
16
|
| Лу́чше ма́лоє пра́веднику, па́че бога́тства грі́шних мно́га. | A little is better to the righteous than abundant wealth of sinners. |
|
17
|
17
|
| Зане́ ми́шці грі́шних сокруша́ться, утвержда́єть же пра́ведния Госпо́дь. | For the arms of sinners shall be broken; but the Lord supports the righteous. |
|
18
|
18
|
| Вість Госпо́дь путі́ непоро́чних, і достоя́ніє їх в вік бу́деть. | The Lord knows the ways of the perfect; and their inheritance shall be for ever. |
|
19
|
19
|
| Не постидя́ться во вре́м'я лю́тоє і во днех гла́да наси́тяться, я́ко грі́шници поги́бнуть. | They shall not be ashamed in an evil time; and in days of famine they shall be satisfied. |
|
20
|
20
|
| Вразі́ же Госпо́дні, ку́пно просла́витися їм і вознести́ся, ізчеза́юще, я́ко дим, ізчезо́ша. | For the sinners shall perish; and the enemies of the Lord at the moment of their being honoured and exalted have utterly vanished like smoke. |
|
21
|
21
|
| Зає́млеть грі́шний і не возврати́ть; пра́ведний же ще́дрить і дає́ть. | The sinner borrows, and will not pay again: but the righteous has compassion, and gives. |
|
22
|
22
|
| Я́ко благословя́щії Єго́ наслі́дять зе́млю, клену́щії же Єго́ потреб'я́ться. | For they that bless him shall inherit the earth; and they that curse him shall be utterly destroyed. |
|
23
|
23
|
| От Го́спода стопи́ челові́ку ісправля́ються, і путі́ єго́ восхо́щеть зіло́. | The steps of a man are rightly ordered by the Lord: and he will take pleasure in his way. |
|
24
|
24
|
| Єгда́ паде́ть, не разбіє́ться, я́ко Госпо́дь подкріпля́єть ру́ку єго́. | When he falls, he shall not be ruined: for the Lord supports his hand. |
|
25
|
25
|
| Юні́йшій бих, і́бо состарі́хся, і не ви́діх пра́ведника оста́влена, ніже́ сі́мене єго́ прося́ща хлі́би. | I was once young, indeed I am now old; yet I have not seen the righteous forsaken, nor his seed seeking bread. |
|
26
|
26
|
| Весь день ми́луєть і взайм дає́ть пра́ведний, і сі́м'я єго́ во благослове́ніє бу́деть. | He is merciful, and lends continually; and his seed shall be blessed. |
|
27
|
27
|
| Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го, і всели́ся в вік ві́ка. | Turn aside from evil, and do good; and dwell for ever. |
|
28
|
28
|
| Я́ко Госпо́дь лю́бить суд і не оста́вить преподо́бних Свої́х; во вік сохраня́ться; беззако́нници же ізжену́ться, і сі́м'я нечести́вих потреби́ться. | For the Lord loves judgment, and will not forsake his saints; they shall be preserved for ever: the blameless shall be avenged, but the seed of the ungodly shall be utterly destroyed. |
|
29
|
29
|
| Пра́ведници же наслі́дять зе́млю і вселя́ться в вік ві́ка на ней. | But the righteous shall inherit the earth, and dwell upon it for ever. |
|
30
|
30
|
| Уста́ пра́веднаго поуча́ться прему́дрости, і язи́к єго́ возглаго́леть суд. | The mouth of the righteous will meditate wisdom, and his tongue will speak of judgment. |
|
31
|
31
|
| Зако́н Бо́га єго́ се́рдці єго́, і не за́пнуться стопи́ єго́. | The law of his God is in his heart; and his steps shall not slide. |
|
32
|
32
|
| Сматря́єть грі́шний пра́веднаго і і́щеть, є́же умертви́ти єго́; | The sinner watches the righteous, and seeks to slay him. |
|
33
|
33
|
| Госпо́дь же не оста́вить єго́ в руку́ єго́, ніже́ осу́дить єго́, єгда́ су́дить єму́. | But the Lord will not leave him in his hands, nor by any means condemn him when he is judged. |
|
34
|
34
|
| Потерпи́ Го́спода і сохрани́ путь Єго́, і вознесе́ть Тя, є́же наслі́дити зе́млю; внегда́ потребля́тися грі́шником, у́зриши. | Wait on the Lord, and keep his way, and he shall exalt thee to inherit the land: when the wicked are destroyed, thou shalt see it. |
|
35
|
35
|
| Ви́діх нечести́ваго превознося́щася і ви́сящася, я́ко ке́дри лива́нськія; | I saw the ungodly very highly exalting himself, and lifting himself up like the cedars of Libanus. |
|
36
|
36
|
| і ми́мо ідо́х, і се не бі, і взиска́х єго́, і не обрі́теся мі́сто єго́. | Yet I passed by, and lo! he was not: and I sought him, but his place was not found. |
|
37
|
37
|
| Храни́ незло́біє і виждь правоту́, я́ко єсть оста́нок челові́ку ми́рну. | Maintain innocence, and behold uprightness: for there is a remnant to the peaceable man. |
|
38
|
38
|
| Беззако́нници же потреб'я́ться вку́пі; оста́нци же нечести́вих потреб'я́ться. | But the transgressors shall be utterly destroyed together: the remnants of the ungodly shall be utterly destroyed. |
|
39
|
39
|
| Спасе́ніє же пра́ведних от Го́спода, і Защи́титель їх єсть во вре́м'я ско́рби; | But the salvation of the righteous is of the Lord; and he is their defender in the time of affliction. |
|
40
|
40
|
| і помо́жеть їм Госпо́дь, і ізба́вить їх, і і́зметь їх от грі́шник, і спасе́ть їх, я́ко упова́ша на Него́. | And the Lord shall help them, and deliver them: and he shall rescue them from sinners, and save them, because they have hoped in him. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 37
|
Psalm 37
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, в воспомина́ніє о субо́ті, 37. | A Psalm of David for remembrance concerning the Sabbath-day. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́; | O Lord, rebuke me not in thy wrath, neither chasten me in thine anger. |
|
3
|
3
|
| я́ко стрі́ли Твоя́ уньзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́. | For thy weapons are fixed in me, and thou hast pressed thy hand heavily upon me. |
|
4
|
4
|
| Ність ізціле́нія в пло́ті моє́й от лиця́ гні́ва Твоєго́, ність ми́ра в косте́х мої́х от лиця́ гріх мої́х. | For there is no health in my flesh because of thine anger; there is no peace to my bones because of my sins. |
|
5
|
5
|
| Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м'я тя́жкоє отяготі́ша на мні. | For my transgressions have gone over mine head: they have pressed heavily upon me like a weighty burden. |
|
6
|
6
|
| Возсмерді́ша і согни́ша ра́ни моя́, от лиця́ безу́мія моєго́. | My bruises have become noisome and corrupt, because of my foolishness. |
|
7
|
7
|
| Пострада́х і сляко́хся до конця́, весь день сі́туя хожда́х; | I have been wretched and bowed down continually: I went with a mourning countenance all the day. |
|
8
|
8
|
| я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й. | For my soul is filled with mockings; and there is no health in my flesh. |
|
9
|
9
|
| Озло́блен бих і смири́хся до зіла́, рика́х от воздиха́нія се́рдця моєго́. | I have been afflicted and brought down exceedingly: I have roared for the groaning of my heart. |
|
10
|
10
|
| Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся. | But all my desire is before thee; and my groaning is not hidden from thee. |
|
11
|
11
|
| Се́рдце моє́ см'яте́ся, оста́ви м'я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю — і той ність со мно́ю. | My heart is troubled, my strength has failed me; and the light of mine eyes is not with me. |
|
12
|
12
|
| Дру́зі мої́ і і́скреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша. | My friends and my neighbours drew near before me, and stood still; and my nearest of kin stood afar off. |
|
13
|
13
|
| І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся і́щущії ду́шу мою́; і і́щущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся. | While they pressed hard upon me that sought my soul: and they that sought my hurt spoke vanities, and devised deceits all the day. |
|
14
|
14
|
| Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім не отверза́яй уст свої́х; | But I, as a deaf man, heard not; and was as a dumb man not opening his mouth. |
|
15
|
15
|
| і бих я́ко челові́к не сли́шай і не іми́й во усті́х свої́х обличе́нія. | And I was as a man that hears not, and who has no reproofs in his mouth. |
|
16
|
16
|
| Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди, Бо́же мой. | For I hoped in thee, O Lord: thou wilt hear, O Lord my God. |
|
17
|
17
|
| Я́ко ріх: да не когда́ пора́дуютьмися вразі́ мої́; і внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м'я велері́чеваша. | For I said, Lest mine enemies rejoice against me: for when my feet were moved, they spoke boastingly against me. |
|
18
|
18
|
| Я́ко аз на ра́ни гото́в, і болі́знь моя́ пре́до мно́ю єсть ви́ну. | For I am ready for plagues, and my grief is continually before me. |
|
19
|
19
|
| Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісі́ моє́м. | For I will declare mine iniquity, and be distressed for my sin. |
|
20
|
20
|
| Вразі́ же мої́ живу́ть і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м'я без пра́вди; | But mine enemies live, and are mightier than I: and they that hate me unjustly are multiplied. |
|
21
|
21
|
| воздаю́щії мі зла́я воз блага́я оболга́ху м'я, зане́ гоня́х благости́ню. | They that reward evil for good slandered me; because I followed righteousness. |
|
22
|
22
|
| Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́; | Forsake me not, O Lord my God: depart not from me. |
|
23
|
23
|
| воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́. | Draw nigh to my help, O Lord of my salvation. |
|
Псалом 38
|
Psalm 38
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, Ідифу́му, піснь Дави́ду, 38. | For the end, a Song of David, to Idithun. |
|
2
|
2
|
| Ріх: сохраню́ путі́ моя́, є́же не согріша́ти мі язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грі́шному пре́до мно́ю. | I said, I will take heed to my ways, that I sin not with my tongue: I set a guard on my mouth, while the sinner stood in my presence. |
|
3
|
3
|
| Онімі́х і смири́хся, і умолча́х от благ, і болі́знь моя́ обнови́ся. | I was dumb, and humbled myself, and kept silence from good words; and my grief was renewed. |
|
4
|
4
|
| Согрі́яся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́ться огнь; глаго́лах язи́ком мої́м: | My heart grew hot within me, and a fire would kindle in my meditation: I spoke with my tongue, |
|
5
|
5
|
| скажи́ мі, Го́споди, кончи́ну мою́ і число́ дній мої́х, ко́є єсть, да разумі́ю, что лиша́юся аз. | O Lord, make me to know mine end, and the number of my days, what it is; that I may know what I lack. |
|
6
|
6
|
| Се, п'я́ді положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой — я́ко нічто́же пред Тобо́ю; оба́че вся́чеськая суєта́ всяк челові́к живи́й. | Behold, thou hast made my days old; and my existence is as nothing before thee: nay, every man living is altogether vanity. Pause. |
|
7
|
7
|
| У́бо о́бразом хо́дить челові́к, оба́че всу́є м'яте́ться; сокро́вищствуєть, і не вість, кому́ собере́ть я. | Surely man walks in a shadow; nay, he is disquieted in vain: he lays up treasures, and knows not for whom he shall gather them. |
|
8
|
8
|
| І ни́ні кто терпі́ніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єсть. | And now what is my expectation? is it not the Lord? and my ground of hope is with thee. Pause. |
|
9
|
9
|
| От всіх беззако́ній мої́х ізба́ви м'я; поноше́ніє безу́мному дал м'я єси́. | Deliver me from all my transgressions: thou hast made me a reproach to the foolish. |
|
10
|
10
|
| Онімі́х і не отверзо́х уст мої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́. | I was dumb, and opened not my mouth; for thou art he that made me. |
|
11
|
11
|
| Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́; от крі́пости бо руки́ Твоєя́ аз ізчезо́х. | Remove thy scourges from me: I have fainted by reason of the strength of thine hand. |
|
12
|
12
|
| Во обличе́ніїх о беззако́нії наказа́л єси́ челові́ка, і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк челові́к. | Thou chastenest man with rebukes for iniquity, and thou makest his life to consume away like a spider's web: nay, every man is disquieted in vain. Pause. |
|
13
|
13
|
| Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́ внуши́, слез мої́х не премолчи́; я́ко пресе́льник аз єсьм у Тебе́ і пришле́ць, я́коже всі отці́ мої́. | O Lord, hearken to my prayer and my supplication: attend to my tears: be not silent, for I am a sojourner in the land, and a stranger, as all my fathers were. |
|
14
|
14
|
| Осла́би мі, да почи́ю, пре́жде да́же не отиду́, і ктому́ не бу́ду. | Spare me, that I may be refreshed, before I depart, and be no more. |
|
Псалом 39
|
Psalm 39
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 39. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Терп'я́ потерпі́х Го́спода, і внят мі і усли́ша моли́тву мою́; | I waited patiently for the Lord; and he attended to me, and hearkened to my supplication. |
|
3
|
3
|
| і возведе́ м'я от ро́ва страсте́й і от бре́нія ти́ни, і поста́ви на ка́мені но́зі мої́ і іспра́ви стопи́ моя́; | And he brought me up out of a pit of misery, and from miry clay: and he set my feet on a rock, and ordered my goings aright. |
|
4
|
4
|
| і вложи́ во уста́ моя́ піснь но́ву, пі́ніє Бо́гу на́шему. У́зрять мно́зі і убоя́ться, і упова́ють на Го́спода. | And he put a new song into my mouth, even a hymn to our God: many shall see it, and fear, and shall hope in the Lord. |
|
5
|
5
|
| Блаже́н муж, єму́же єсть і́м'я Госпо́днє упова́ніє єго́, і не призрі́ в суєти́ і неістовле́нія ло́жная. | Blessed is the man whose hope is the name of the Lord, and who has not regarded vanities and false frenzies. |
|
6
|
6
|
| Мно́га сотвори́л єси́ Ти, Го́споди Бо́же мой, чудеса́ Твоя́, і помишле́нієм Твої́м ність кто уподо́биться Тебі́; возвісти́х і глаго́лах; умно́жишася па́че числа́. | O Lord my God, thou hast multiplied thy wonderful works, and in thy thoughts there is none who shall be likened to thee: I declared and spoke of them: they exceeded number. |
|
7
|
7
|
| Же́ртви і приноше́нія не восхоті́л єси́, ті́ло же сверши́л мі єси́; всесожже́ній і о грісі́ не взиска́л єси́. | Sacrifice and offering thou wouldest not; but a body hast thou prepared me: whole-burnt-offering and sacrifice for sin thou didst not require. |
|
8
|
8
|
| Тогда́ ріх: се, прийду́; в глави́зні кни́жні пи́сано єсть о мні; | Then I said, Behold, I come: in the volume of the book it is written concerning me, |
|
9
|
9
|
| є́же сотвори́ти во́лю Твою́, Бо́же мой, восхоті́х, і зако́н Твой посреді́ чре́ва моєго́. | I desired to do thy will, O my God, and thy law in the midst of mine heart. |
|
10
|
10
|
| Благовісти́х пра́вду в це́ркві вели́цій, се, устна́м мої́м не возбраню́; Го́споди, Ти разумі́л єси́. | I have preached righteousness in the great congregation; lo! I will not refrain my lips; O Lord, thou knowest my righteousness. |
|
11
|
11
|
| Пра́вду Твою́ не скрих в се́рдці моє́м, і́стину Твою́ і спасе́ніє Твоє́ ріх, не скрих ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ от со́нма мно́га. | I have not hid thy truth within my heart, and I have declared thy salvation; I have not hid thy mercy and thy truth from the great congregation. |
|
12
|
12
|
| Ти же, Го́споди, не удали́ щедро́т Твої́х от мене́; ми́лость Твоя́ і і́стина Твоя́ ви́ну да засту́питі м'я. | But thou, Lord, remove not thy compassion far from me; thy mercy and thy truth have helped me continually. |
|
13
|
13
|
| Я́ко одержа́ша м'я зла́я, ї́мже ність числа́; постиго́ша м'я беззако́нія моя́, і не возмого́х зрі́ти; умно́жишася па́че влас глави́ моєя́, і се́рдце моє́ оста́ви м'я. | For innumerable evils have encompassed me; my transgressions have taken hold of me, and I could not see; they are multiplied more than the hairs of my head; and my heart has failed me. |
|
14
|
14
|
| Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м'я; Го́споди, во є́же помощи́ мі, воньми́. | Be pleased, O Lord, to deliver me; O Lord, draw nigh to help me. |
|
15
|
15
|
| Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі і́щущії ду́шу мою́, із'я́ти ю; да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я. | Let those that seek my soul, to destroy it, be ashamed and confounded together; let those that wish me evil be turned backward and put to shame. |
|
16
|
16
|
| Да при́ймуть а́біє студ свой глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже! | Let those that say to me, Aha, aha, quickly receive shame for their reward. |
|
17
|
17
|
| Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Го́споди, і да реку́ть ви́ну «Да возвели́читься Госпо́дь!» лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́. | Let all those that seek thee, O Lord, exult and rejoice in thee; and let them that love thy salvation say continually, The Lord be magnified. |
|
18
|
18
|
| Аз же нищ єсьм і убо́г, Госпо́дь попече́ться о мні; Помо́щник мой і Защи́титель мой єси́ Ти, Бо́же мой, не закосни́. | But I am poor and needy; the Lord will take care of me; thou art my helper, and my defender, O my God, delay not. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 40
|
Psalm 40
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 40. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Блаже́н разуміва́яй на ни́ща і убо́га, в день лют ізба́вить єго́ Госпо́дь. | Blessed is the man who thinks on the poor and needy: the Lord shall deliver him in an evil day. |
|
3
|
3
|
| Госпо́дь да сохрани́ть єго́ і живи́ть єго́, і да ублажи́ть єго́ на землі́, і да не преда́сть єго́ в ру́ки враго́в єго́. | May the Lord preserve him and keep him alive, and bless him on the earth, and not deliver him into the hands of his enemy. |
|
4
|
4
|
| Госпо́дь да помо́жеть єму́ на одрі́ болі́зні єго́; все ло́же єго́ обрати́л єси́ в болі́зні єго́. | May the Lord help him upon the bed of his pain; thou hast made all his bed in his sickness. |
|
5
|
5
|
| Аз ріх: Го́споди, поми́луй м'я, ізціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ті. | I said, O Lord, have mercy upon me; heal my soul; for I have sinned against thee. |
|
6
|
6
|
| Вразі́ мої́ рі́ша мні зла́я: когда́ у́мреть, і поги́бнеть і́м'я єго́? | Mine enemies have spoken evil against me, saying, When shall he die, and his name perish? |
|
7
|
7
|
| І вхожда́ше ви́діти, всу́є глаго́лаше се́рдце єго́; собра́ беззако́ніє себі́, ісхожда́ше вон і глаго́лаше вку́пі. | And if he came to see me, his heart spoke vainly; he gathered iniquity to himself; he went forth and spoke in like manner. |
|
8
|
8
|
| На м'я шепта́ху всі вразі́ мої́, на м'я помишля́ху зла́я мні. | All my enemies whispered against me; against me they devised my hurt. |
|
9
|
9
|
| Сло́во законопресту́пноє возложи́ша на м'я: єда́ сп'яй не приложи́ть воскресну́ти? | They denounced a wicked word against me, saying, Now that he lies, shall he not rise up again? |
|
10
|
10
|
| І́бо челові́к ми́ра моєго́, на него́же упова́х, яди́й хлі́би моя́, возвели́чи на м'я запина́ніє. | For even the man of my peace, in whom I trusted, who ate my bread, lifted up his heel against me. |
|
11
|
11
|
| Ти же, Го́споди, поми́луй м'я і возста́ви м'я, і возда́м їм. | But thou, O Lord, have compassion upon me, and raise me up, and I shall requite them. |
|
13
|
13
|
| Мене́ же за незло́біє прия́л і утверди́л м'я єси́ пред Тобо́ю в вік. | But thou didst help me because of mine innocence, and hast established me before thee for ever. |
|
14
|
14
|
| Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка! Бу́ди, бу́ди. | Blessed be the Lord God of Israel from everlasting, and to everlasting. So be it, so be it. |
|
12
|
12
|
| В сем позна́х, я́ко восхоті́л м'я єси́, я́ко не возра́дується враг мой о мні. | By this I know that thou hast delighted in me, because mine enemy shall not rejoice over me. |
|
Псалом 41
|
Psalm 41
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в ра́зум сино́в Коре́йових, псало́м Дави́ду, 41. | For the end, a Psalm for instruction, for the sons of Core. |
|
2
|
2
|
| І́мже о́бразом жела́єть єле́нь на істо́чники водни́я, си́це жела́єть душа́ моя́ к Тебі́, Бо́же. | As the hart earnestly desires the fountains of water, so my soul earnestly longs for thee, O God. |
|
3
|
3
|
| Возжада́ душа́ моя́ к Бо́гу крі́пкому, живо́му; когда́ прийду́ і явлю́ся лицю́ Бо́жию? | My soul has thirsted for the living God: when shall I come and appear before God? |
|
4
|
4
|
| Би́ша сле́зи моя́ мні хліб день і нощ, внегда́ глаго́латися мні на всяк день: гді єсть Бог твой? | My tears have been bread to me day and night, while they daily said to me, Where is thy God? |
|
5
|
5
|
| Сія́ пом'яну́х і ізлія́х на м'я ду́шу мою́; я́ко пройду́ в мі́сто селе́нія ди́вна, да́же до до́му Бо́жия, во гла́сі ра́дованія і іспові́данія, шу́ма пра́зднующаго. | I remembered these things, and poured out my soul in me, for I will go to the place of thy wondrous tabernacle, even to the house of God, with a voice of exultation and thanksgiving and of the sound of those who keep festival. |
|
6
|
6
|
| Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой. | Wherefore art thou very sad, O my soul? and wherefore dost thou trouble me? hope in God; for I will give thanks to him; he is the salvation of my countenance. |
|
7
|
7
|
| Ко мні самому́ душа́ моя́ см'яте́ся; сего́ ра́ди пом'яну́х Тя от землі́ іорда́нськи і єрмонії́мськи, от гори́ ма́лия. | O my God, my soul has been troubled within me: therefore will I remember thee from the land of Jordan, and of the Ermonites, from the little hill. |
|
8
|
8
|
| Бе́здна бе́здну призива́єть во гла́сі хля́бій Твої́х; вся висоти́ Твоя́ і во́лни Твоя́ на мні прейдо́ша. | Deep calls to deep at the voice of thy cataracts: all thy billows and thy waves have gone over me. |
|
9
|
9
|
| В день запові́сть Госпо́дь ми́лость Свою́, і но́щію піснь Єго́ от мене́ [у мене́] — моли́тва Бо́гу живота́ моєго́. | By day the Lord will command his mercy, and manifest it by night: with me is prayer to the God of my life. |
|
10
|
10
|
| Реку́ Бо́гу: Засту́пник мой єси́, почто́ м'я заби́л єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг? | I will say to God, Thou art my helper; why hast thou forgotten me? wherefore do I go sad of countenance, while the enemy oppresses me? |
|
11
|
11
|
| Внегда́ сокруша́тися косте́м мої́м, поноша́ху мі вразі́ мої́, внегда́ глаго́лати їм мні на всяк день: гді єсть Бог Твой? | While my bones were breaking, they that afflicted me reproached me; while they said to me daily, Where is thy God? |
|
12
|
12
|
| Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой. | Wherefore art thou very sad, O my soul? and wherefore dost thou trouble me? hope in God; for I will give thanks to him; he is the health of my countenance, and my God. |
|
Псалом 42
|
Psalm 42
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 42. | |
|
1
|
1
|
| Суди́ мі, Бо́же, і разсуди́ прю мою́; от язи́ка не преподо́бна, от челові́ка непра́ведна і льсти́ва ізба́ви м'я. | A Psalm of David. Judge me, O God, and plead my cause, against an ungodly nation: deliver me from the unjust and crafty man. |
|
2
|
2
|
| Зане́ Ти єси́, Бо́же, крі́пость моя́, вску́ю отри́нул м'я єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг? | For thou, O God, art my strength: wherefore hast thou cast me off? and why do I go sad of countenance, while the enemy oppresses me? |
|
3
|
3
|
| Посли́ світ Твой і і́стину Твою́; та м'я наста́виста, і введо́ста м'я в го́ру святу́ю Твою́ і в селе́нія Твоя́. | Send forth thy light and thy truth: they have led me, and brought me to thy holy mountain, and to thy tabernacles. |
|
4
|
4
|
| І вни́ду к же́ртвеннику Бо́жию, к Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́; іспові́мся Тебі́ в гу́слех, Бо́же, Бо́же мой. | And I will go in to the altar of God, to God who gladdens my youth: I will give thanks to thee on the harp, O God, my God. |
|
5
|
5
|
| Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой. | Wherefore art thou very sad, O my soul? and wherefore dost thou trouble me? Hope in God; for I will give thanks to him, who is the health of my countenance, and my God. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 43
|
Psalm 43
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, сино́в Коре́йових, в ра́зум, псало́м, 43. | For the end, a Psalm for instruction, for the sons of Core. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам ді́ло, є́же соді́лал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх. | O God, we have heard with our ears, our fathers have told us, the work which thou wroughtest in their days, in the days of old. |
|
3
|
3
|
| Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́; озло́бил єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я. | Thine hand utterly destroyed the heathen, and thou didst plant them: thou didst afflict the nations, and cast them out. |
|
4
|
4
|
| Не бо мече́м свої́м наслі́диша зе́млю, і ми́шця їх не спасе́ їх, но десни́ця Твоя́ і ми́шця Твоя́ і просвіще́ніє лиця́ Твоєго́, я́ко благоволи́л єси́ в них. | For they inherited not the land by their own sword, and their own arm did not deliver them; but thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, because thou wert well pleased in them. |
|
5
|
5
|
| Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, запові́даяй спасе́нія Іа́ковля. | Thou art indeed my King and my God, who commandest deliverances for Jacob. |
|
6
|
6
|
| О Тебі́ враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о і́мені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни. | In thee will we push down our enemies, and in thy name will we bring to nought them that rise up against us. |
|
7
|
7
|
| Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́ть мене́; | For I will not trust in my bow, and my sword shall not save me. |
|
8
|
8
|
| спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́. | For thou hast saved us from them that afflicted us, and hast put to shame them that hated us. |
|
9
|
9
|
| О Бо́зі похва́лимся весь день, і о і́мені Твоє́м іспові́мися во вік. | In God will we make our boast all the day, and to thy name will we give thanks for ever. Pause. |
|
10
|
10
|
| Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших. | But now thou hast cast off, and put us to shame; and thou wilt not go forth with our hosts. |
|
11
|
11
|
| Возврати́л єси́ нас всп'ять при вразі́х на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себі́. | Thou hast turned us back before our enemies; and they that hated us spoiled for themselves. |
|
12
|
12
|
| Дал єси́ нас, я́ко о́вці, сні́ди і во язи́ціх разсі́ял ни єси́. | Thou madest us as sheep for meat; and thou scatteredst us among the nations. |
|
13
|
13
|
| Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших. | Thou hast sold thy people without price, and there was no profit by their exchange. |
|
14
|
14
|
| Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас. | Thou hast made us a reproach to our neighbours, a scorn and derision to them that are round about us. |
|
15
|
15
|
| Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех. | Thou hast made us a proverb among the Gentiles, a shaking of the head among the nations. |
|
16
|
16
|
| Весь день срам мой пре́до мно́ю єсть, і студ лиця́ моєго́ покри́ м'я, | All the day my shame is before me, and the confusion of my face has covered me, |
|
17
|
17
|
| от гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лиця́ вра́жия і ізгоня́щаго. | because of the voice of the slanderer and reviler; because of the enemy and avenger. |
|
18
|
18
|
| Сія́ вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в заві́ті Твоє́м, | All these things are come upon us: but we have not forgotten thee, neither have we dealt unrighteously in thy covenant. |
|
19
|
19
|
| і не отступи́ всп'ять се́рдце на́ше; і уклони́л єси́ стезі́ на́ша от путі́ Твоєго́, | And our heart has not gone back; but thou hast turned aside our paths from thy way. |
|
20
|
20
|
| я́ко смири́л єси́ нас на мі́сті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная. | For thou hast laid us low in a place of affliction, and the shadow of death has covered us. |
|
21
|
21
|
| А́ще заби́хом і́м'я Бо́га на́шего, і а́ще возді́хом руки́ на́ша к бо́гу чужде́му, | If we have forgotten the name of our God, and if we have spread out our hands to a strange god; shall not God search these things out? |
|
22
|
22
|
| не Бог ли взи́щеть сих? Той бо вість та́йная се́рдця. | for he knows the secrets of the heart. |
|
23
|
23
|
| Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія. | For, for thy sake we are killed all the day long; we are counted as sheep for slaughter. |
|
24
|
24
|
| Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? воскресни́, і не отри́ни до конця́. | Awake, wherefore sleepest thou, O Lord? arise, and do not cast us off for ever. |
|
25
|
25
|
| Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу? | Wherefore turnest thou thy face away, and forgettest our poverty and our affliction? |
|
26
|
26
|
| Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землі́ утро́ба на́ша. | For our soul has been brought down to the dust; our belly has cleaved to the earth. |
|
27
|
27
|
| Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас і́мене ра́ди Твоєго́. | Arise, O Lord, help us, and redeem us for thy name's sake. |
|
Псалом 44
|
Psalm 44
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізміня́ємих сино́м коре́йовим в ра́зум, піснь о возлю́бленнім, 44. | For the end, for alternate strains by the sons of Core; for instruction, a Song concerning the beloved. |
|
2
|
2
|
| Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз діла́ моя́ Царе́ві; язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сця. | My heart has uttered a good matter: I declare my works to the king: my tongue is the pen of a quick writer. |
|
3
|
3
|
| Красе́н добро́тою па́че сино́в челові́чеських, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х; сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік. | Thou art more beautiful than the sons of men: grace has been shed forth on thy lips: therefore God has blessed thee for ever. |
|
4
|
4
|
| Препоя́ши меч Твой по бедрі́ Твоє́й, Си́льне, | Gird thy sword upon thy thigh, O Mighty One, in thy comeliness, and in thy beauty; |
|
5
|
5
|
| красото́ю Твоє́ю і добро́тою Твоє́ю; і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй і́стини ра́ди і кро́тости і пра́вди; і наста́вить Тя ди́вно десни́ця Твоя́. | and bend thy bow, and prosper, and reign, because of truth and meekness and righteousness; and thy right hand shall guide thee wonderfully. |
|
6
|
6
|
| Стрі́ли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне; лю́діє под Тобо́ю паду́ть в се́рдці враг Царе́вих. | Thy weapons are sharpened, Mighty One, (the nations shall fall under thee) they are in the heart of the king's enemies. |
|
7
|
7
|
| Престо́л Твой, Бо́же, в вік ві́ка; жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоєго́. | Thy throne, O God, is for ever and ever: the sceptre of thy kingdom is a sceptre of righteousness. |
|
8
|
8
|
| Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє; сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости па́че прича́стник Твої́х. | Thou hast loved righteousness, and hated iniquity: therefore God, thy God, has anointed thee with the oil of gladness beyond thy fellows. |
|
9
|
9
|
| Сми́рна, і ста́кти, і касі́я от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих [от хра́мов слоно́вих], із ни́хже возвесели́ша Тя. | Myrrh, and stacte, and cassia are exhaled from thy garments, and out of the ivory palaces, |
|
10
|
10
|
| Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й; предста́ цари́ця одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних оді́яна преіспещре́на. | with which kings' daughters have gladdened thee for thine honour: the queen stood by on thy right hand, clothed in vesture wrought with gold, and arrayed in divers colours. |
|
11
|
11
|
| Сли́ши, дщи, і виждь, і приклони́ у́хо твоє́, і забу́ди лю́ди твоя́ і дом отця́ твоєго́; | Hear, O daughter, and see, and incline thine ear; forget also thy people, and thy father's house. |
|
12
|
12
|
| і возжела́єть Цар добро́ти твоєя́, зане́ Той єсть Госпо́дь твой, і поклони́шися Єму́, | Because the king has desired thy beauty; for he is thy Lord. |
|
13
|
13
|
| і дщи Ти́рова с да́ри; лицю́ Твоєму́ помо́ляться бога́тії лю́дстії. | And the daughter of Tyre shall adore him with gifts; the rich of the people of the land shall supplicate thy favour. |
|
14
|
14
|
| Вся сла́ва дще́ре Царе́ві внутр; ря́сни злати́ми оді́яна і преіспещре́на. | All her glory is that of the daughter of the king of Esebon, robed as she is in golden fringed garments, |
|
15
|
15
|
| Приведу́ться Царю́ ді́ви вслід єя́, і́скреннія єя́ приведу́ться Тебі́; | in embroidered clothing: virgins shall be brought to the king after her: her fellows shall be brought to thee. |
|
16
|
16
|
| приведу́ться в весе́лії і ра́дованії, введу́ться в храм Царе́в. | They shall be brought with gladness and exultation: they shall be led into the king's temple. |
|
17
|
17
|
| Вмі́сто оте́ць Твої́х би́ша си́нове Твої́; поста́виши я кня́зі по всей землі́. | Instead of thy fathers children are born to thee: thou shalt make them princes over all the earth. |
|
18
|
18
|
| Пом'яну́ і́м'я Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді; сего́ ра́ди лю́діє іспові́дяться Тебі́ в вік і во вік ві́ка. | They shall make mention of thy name from generation to generation: therefore shall the nations give thanks to thee for ever, even for ever and ever. |
|
Псалом 45
|
Psalm 45
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о сині́х Коре́йових, о та́йних, псало́м, 45. | For the end, for the sons of Core; a Psalm concerning secret things. |
|
2
|
2
|
| Бог нам прибі́жище і си́ла, помо́щник в ско́рбіх обрі́тших ни зіло́. | God is our refuge and strength, a help in the afflictions that have come heavily upon us. |
|
3
|
3
|
| Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́ється земля́, і прелага́ються го́ри в сердця́ морська́я. | Therefore will we not fear when the earth is troubled, and the mountains are removed into the depths of the seas. |
|
4
|
4
|
| Возшумі́ша і см'ято́шася во́ди їх, см'ято́шася го́ри крі́постію Єго́. | Their waters have roared and been troubled, the mountains have been troubled by his might. Pause. |
|
5
|
5
|
| Рі́чная устремле́нія веселя́ть град Бо́жий; освяти́л єсть селе́ніє Своє́ Ви́шній. | The flowings of the river gladden the city of God: the Most High has sanctified his tabernacle. |
|
6
|
6
|
| Бог посреді́ єго́, і не подви́житься; помо́жеть єму́ Бог у́тро зау́тра. | God is in the midst of her; she shall not be moved: God shall help her with his countenance. |
|
7
|
7
|
| См'ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія; даде́ глас Свой Ви́шній, подви́жеся земля́. | The nations were troubled, the kingdoms tottered: he uttered his voice, the earth shook. |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль. | The Lord of hosts is with us; the God of Jacob is our helper. Pause. |
|
9
|
9
|
| Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, я́же положи́ чудеса́ на землі́; | Come, and behold the works of the Lord, what wonders he has achieved on the earth. |
|
10
|
10
|
| оте́мля бра́ні до коне́ць землі́, лук сокруши́ть і сло́мить ору́жіє, і щити́ сожже́ть огне́м. | Putting an end to wars as for the ends of the earth; he will crush the bow, and break in pieces the weapon, and burn the bucklers with fire. |
|
11
|
11
|
| Упраздні́теся і разумі́йте, я́ко Аз єсьм Бог; вознесу́ся во язи́ціх, вознесу́ся на землі́. | Be still, and know that I am God: I will be exalted among the nations, I will be exalted in the earth. |
|
12
|
12
|
| Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль. | The Lord of hosts is with us; the God of Jacob is our helper. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 46
|
Psalm 46
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о сині́х Коре́йових, псало́м, 46. | For the end, a Psalm for the sons of Core. |
|
2
|
2
|
| Всі язи́ци, восплещі́те рука́ми, воскли́кніте Бо́гу гла́сом ра́дованія; | Clap your hands, all ye nations; shout to God with a voice of exultation. |
|
3
|
3
|
| я́ко Госпо́дь Ви́шній стра́шен, Цар ве́лій по всей землі́; | For the Lord most high is terrible; he is a great king over all the earth. |
|
4
|
4
|
| покори́ лю́ди нам і язи́ки под но́ги на́ша; | He has subdued the peoples under us, and the nations under our feet. |
|
5
|
5
|
| ізбра́ нам достоя́нія своє́, добро́ту Іа́ковлю, ю́же возлюби́. | He has chosen out his inheritance for us, the beauty of Jacob which he loved. Pause. |
|
6
|
6
|
| Взи́де Бог в воскликнове́нії, Госпо́дь во гла́сі тру́бні. | God is gone up with a shout, the Lord with a sound of a trumpet. |
|
7
|
7
|
| По́йте Бо́гу на́шему, по́йте; по́йте Царе́ві на́шему, по́йте; | Sing praises to our God, sing praises: sing praises to our King, sing praises. |
|
8
|
8
|
| я́ко Цар всея́ землі́ Бог, по́йте разу́мно. | For God is king of all the earth: sing praises with understanding. |
|
9
|
9
|
| Воцари́ся Бог над язи́ки; Бог сіди́ть на Престо́лі святі́м Своє́м. | God reigns over the nations: God sits upon the throne of his holiness. |
|
10
|
10
|
| Кня́зі лю́дстії собра́шася с Бо́гом Авраа́млим; я́ко Бо́жії держа́внії землі́ зіло́ вознесо́шася. | The rulers of the people are assembled with the God of Abraam: for God's mighty ones of the earth have been greatly exalted. |
|
Псалом 47
|
Psalm 47
|
|
1
|
1
|
| Псало́м пі́сні сино́в Коре́йових, втори́я субо́ти, 47. | A Psalm of praise for the sons of Core on the second day of the week. |
|
2
|
2
|
| Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́ во гра́ді Бо́га на́шего, в горі́ святі́й Єго́, | Great is the Lord, and greatly to be praised in the city of our God, in his holy mountain. |
|
3
|
3
|
| благокоре́нним ра́дованієм всея́ землі́; го́ри Сіо́нськия, ре́бра сі́верова, град Царя́ вели́каго. | The city of the great King is well planted on the mountains of Sion, with the joy of the whole earth, on the sides of the north. |
|
4
|
4
|
| Бог в тя́жестіх [во хра́міх] Єго́ зна́єм єсть, єгда́ заступа́єть ї. | God is known in her palaces, when he undertakes to help her. |
|
5
|
5
|
| Я́ко се, ца́ріє зе́мстії собра́шася, снидо́шася вку́пі; | For, behold, the kings of the earth were assembled, they came together. |
|
6
|
6
|
| ті́ї ви́дівше та́ко, удиви́шася, см'ято́шася, подвиго́шася; | They saw, and so they wondered: they were troubled, they were moved. |
|
7
|
7
|
| тре́пет прия́т я та́мо, болі́зні я́ко ражда́ющия. | Trembling took hold on them: there were the pangs as of a woman in travail. |
|
8
|
8
|
| Ду́хом бу́рним сокруши́ши кораблі́ Фарси́йськія. | Thou wilt break the ships of Tharsis with a vehement wind. |
|
9
|
9
|
| Я́коже сли́шахом, та́ко і ви́діхом во гра́ді Го́спода Сил, во гра́ді Бо́га на́шего; Бог основа́ і в вік. | As we have heard, so have we also seen, in the city of the Lord of hosts, in the city of our God: God has founded it for ever. Pause. |
|
10
|
10
|
| Прия́хом, Бо́же, ми́лость Твою́ посреді́ люді́й Твої́х. | We have thought of thy mercy, O God, in the midst of thy people. |
|
11
|
11
|
| По і́мені Твоєму́, Бо́же, та́ко і хвала́ Твоя́ на конця́х землі́; пра́вди іспо́лнь десни́ця Твоя́. | According to thy name, O God, so is also thy praise to the ends of the earth: thy right hand is full of righteousness. |
|
12
|
12
|
| Да возвесели́ться гора́ Сіо́нськая, і да возра́дуються дще́рі Іуде́йськія, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди. | Let mount Sion rejoice, let the daughters of Judæa exult, because of thy judgments, O Lord. |
|
13
|
13
|
| Обиді́те Сіо́н і обимі́те єго́, пові́діте в столпі́х єго́; | Go round about Sion, and encompass her: tell ye her towers. |
|
14
|
14
|
| положі́те сердця́ ва́ша в си́лу єго́, і разділі́те до́ми єго́, я́ко да пові́сте в ро́ді іні́м. | Mark ye well her strength, and observe her palaces; that ye may tell the next generation. |
|
15
|
15
|
| Я́ко Той єсть Бог наш во вік і в вік ві́ка; Той упасе́ть нас во ві́ки. | For this is our God for ever and ever: he will be our guide for evermore. |
|
Псалом 48
|
Psalm 48
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 48. | For the end, a Psalm for the sons of Core. |
|
2
|
2
|
| Усли́шіте сія́, всі язи́ци, внуші́те, всі живу́щії по вселе́нній, | Hear these words, all ye nations, hearken, all ye that dwell upon the earth: |
|
3
|
3
|
| земноро́днії же і си́нове челові́честії, вку́пі бога́т і убо́г. | both the sons of mean men, and sons of great men; the rich and poor man together. |
|
4
|
4
|
| Уста́ моя́ возглаго́лють прему́дрость, і поуче́ніє се́рдця моєго́ — ра́зум. | My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart shall bring forth understanding. |
|
5
|
5
|
| Приклоню́ в при́тчу у́хо моє́, отве́рзу во псалти́рі гана́ніє моє́. | I will incline mine ear to a parable: I will open my riddle on the harp. |
|
6
|
6
|
| Вску́ю бою́ся в день лют? Беззако́ніє п'яти́ моєя́ оби́деть м'я. | Wherefore should I fear in the evil day? the iniquity of my heel shall compass me. |
|
7
|
7
|
| Наді́ющіїся на си́лу свою́ і о мно́жестві бога́тства своєго́ хва́лящіїся; | They that trust in their strength, and boast themselves in the multitude of their wealth— |
|
8
|
8
|
| брат не ізба́вить, ізба́вить ли челові́к? Не дасть Бо́гу ізмі́ни за ся, | A brother does not redeem, shall a man redeem? he shall not give to God a ransom for himself, |
|
9
|
9
|
| і ці́ну ізбавле́нія душі́ своєя́; і утруди́ся в вік, | or the price of the redemption of his soul, though he labour for ever, |
|
10
|
10
|
| і жив бу́деть до конця́, не у́зрить па́губи. | and live to the end, so that he should not see corruption. |
|
11
|
11
|
| Єгда́ уви́дить прему́дрия умира́ющия, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнуть, і оста́в'ять чужди́м бога́тство своє́. | When he shall see wise men dying, the fool and the senseless one shall perish together; and they shall leave their wealth to strangers. |
|
12
|
12
|
| І гро́би їх жили́ща їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х. | And their sepulchres are their houses for ever, even their tabernacles to all generations: they have called their lands after their own names. |
|
13
|
13
|
| І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм. | And man being in honour, understands not: he is compared to the senseless cattle, and is like to them. |
|
14
|
14
|
| Сей путь їх собла́зн їм, і по сих во усті́х свої́х благоволя́ть. | This their way is an offence to them: yet afterwards men will commend their sayings. Pause. |
|
15
|
15
|
| Я́ко о́вці во а́ді положе́ни суть, смерть упасе́ть я; і облада́ють ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єть во а́ді; от сла́ви своєя́ ізринове́ні би́ша. | They have laid them as sheep in Hades; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning, and their help shall fail in Hades from their glory. |
|
16
|
16
|
| Оба́че Бог ізба́вить ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млеть м'я. | But God shall deliver my soul from the power of Hades, when he shall receive me. Pause. |
|
17
|
17
|
| Не убо́йся, єгда́ разбогаті́єть челові́к, іли́ єгда́ умно́житься сла́ва до́му єго́; | Fear not when a man is enriched, and when the glory of his house is increased. |
|
18
|
18
|
| я́ко внегда́ умре́ти єму́, не во́зьметь вся, ніже́ сни́деть с ним сла́ва єго́. | For he shall take nothing when he dies; neither shall his glory descend with him. |
|
19
|
19
|
| Я́ко душа́ єго́ в животі́ єго́ благослови́ться, іспові́сться Тебі́, єгда́ благосотвори́ши єму́. | For his soul shall be blessed in his life: he shall give thanks to thee when thou dost well to him. |
|
20
|
20
|
| Вни́деть да́же до ро́да оте́ць свої́х, да́же до ві́ка не у́зрить сві́та. | Yet he shall go in to the generation of his fathers; he shall never see light. |
|
21
|
21
|
| І челові́к в че́сті сий не разумі́, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм. | Man that is in honour, understands not: he is compared to the senseless cattle, and is like them. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 49
|
Psalm 49
|
|
0
|
|
| Псало́м Аса́фу, 49. | |
|
1
|
1
|
| Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад. | A Psalm for Asaph. The God of gods, the Lord, has spoken, and called the earth from the rising of the sun to the going down thereof. |
|
2
|
2
|
| От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́; | Out of Sion comes the excellence of his beauty. |
|
3
|
3
|
| Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна. | God, our God, shall come manifestly, and shall not keep silence: a fire shall be kindled before him, and round about him there shall be a very great tempest. |
|
4
|
4
|
| Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́. | He shall summon the heaven above, and the earth, that he may judge his people. |
|
5
|
5
|
| Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах. | Assemble ye his saints to him, those that have engaged in a covenant with him upon sacrifices. |
|
6
|
6
|
| І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть. | And the heavens shall declare his righteousness: for God is judge. Pause. |
|
7
|
7
|
| Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз. | Hear, my people, and I will speak to thee, O Israel: and I will testify to thee: I am God, thy God. |
|
8
|
8
|
| Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну; | I will not reprove thee on account of thy sacrifices; for thy whole-burnt-offerings are before me continually. |
|
9
|
9
|
| не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в. | I will take no bullocks out of thine house, nor he-goats out of thy flocks. |
|
10
|
10
|
| Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве; | For all the wild beasts of the thicket are mine, the cattle on the mountains, and oxen. |
|
11
|
11
|
| позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть. | I know all the birds of the sky; and the beauty of the field is mine. |
|
12
|
12
|
| А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́. | If I should be hungry, I will not tell thee: for the world is mine, and the fulness of it. |
|
13
|
13
|
| Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́? | Will I eat the flesh of bulls, or drink the blood of goats? |
|
14
|
14
|
| Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́; | Offer to God the sacrifice of praise; and pay thy vows to the Most High. |
|
15
|
15
|
| і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я. | And call upon me in the day of affliction; and I will deliver thee, and thou shalt glorify me. Pause. |
|
16
|
16
|
| Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми? | But to the sinner God has said, Why dost thou declare my ordinances, and take up my covenant in thy mouth? |
|
17
|
17
|
| Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять. | Whereas thou hast hated instruction, and hast cast my words behind thee. |
|
18
|
18
|
| А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́; | If thou sawest a thief, thou rannest along with him, and hast cast in thy lot with adulterers. |
|
19
|
19
|
| уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія; | Thy mouth has multiplied wickedness, and thy tongue has framed deceit. |
|
20
|
20
|
| сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн. | Thou didst sit and speak against thy brother, and didst scandalise thy mother's son. |
|
21
|
21
|
| Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́. | These things thou didst, and I kept silence: thou thoughtest wickedly that I should be like thee; but I will reprove thee, and set thine offences before thee. |
|
22
|
22
|
| Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй. | Now consider these things, ye that forget God, lest he rend you, and there be no deliverer. |
|
23
|
23
|
| Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́. | The sacrifice of praise will glorify me: and that is the way wherein I will shew to him the salvation of God. |
|
Псалом 50
|
Psalm 50
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку, | For the end, a Psalm of David, |
|
2
|
2
|
| єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50. | when Nathan the prophet came to him, when he had gone in to Bersabee. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́. | Have mercy upon me, O God, according to thy great mercy; and according to the multitude of thy compassions blot out my transgression. |
|
4
|
4
|
| Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я; | Wash me thoroughly from mine iniquity, and cleanse me from my sin. |
|
5
|
5
|
| я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну. | For I am conscious of mine iniquity; and my sin is continually before me. |
|
6
|
6
|
| Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті. | Against thee only have I sinned, and done evil before thee: that thou mightest be justified in thy sayings, and mightest overcome when thou art judged. |
|
7
|
7
|
| Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́. | For, behold, I was conceived in iniquities, and in sins did my mother conceive me. |
|
8
|
8
|
| Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́. | For, behold, thou lovest truth: thou hast manifested to me the secret and hidden things of thy wisdom. |
|
9
|
9
|
| Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся. | Thou shalt sprinkle me with hyssop, and I shall be purified: thou shalt wash me, and I shall be made whiter than snow. |
|
10
|
10
|
| Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния. | Thou shalt cause me to hear gladness and joy: the afflicted bones shall rejoice. |
|
11
|
11
|
| Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти. | Turn away thy face from my sins, and blot out all mine iniquities. |
|
12
|
12
|
| Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й. | Create in me a clean heart, O God; and renew a right spirit in my inward parts. |
|
13
|
13
|
| Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́. | Cast me not away from thy presence; and remove not thy Holy Spirit from me. |
|
14
|
14
|
| Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я. | Restore to me the joy of thy salvation: establish me with thy directing Spirit. |
|
15
|
15
|
| Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться. | Then will I teach transgressors thy ways; and ungodly men shall turn to thee. |
|
16
|
16
|
| Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й. | Deliver me from blood-guiltiness, O God, the God of my salvation: and my tongue shall joyfully declare thy righteousness. |
|
17
|
17
|
| Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. | O Lord, thou shalt open my lips; and my mouth shall declare thy praise. |
|
18
|
18
|
| Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши. | For if thou desiredst sacrifice, I would have given it: thou wilt not take pleasure in whole-burnt-offerings. |
|
19
|
19
|
| Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть. | Sacrifice to God is a broken spirit: a broken and humbled heart God will not despise. |
|
20
|
20
|
| Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія; | Do good, O Lord, to Sion in thy good pleasure; and let the walls of Jerusalem be built. |
|
21
|
21
|
| тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́. | Then shalt thou be pleased with a sacrifice of righteousness, offering, and whole-burnt-sacrifices: then shall they offer calves upon thine altar. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 51
|
Psalm 51
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, ра́зума Дави́ду, | For the end, a Psalm of instruction by David, |
|
2
|
2
|
| внегда́ прийти́ Дої́ку Ідуме́йську, і возвісти́ти Сау́лу, і рещи́ єму́: при́йде Дави́д в дом Авімеле́хов, 51. | when Doec the Idumean came and told Saul, and said to him, David is gone to the house of Abimelech. |
|
3
|
3
|
| Что хва́лишися во зло́бі, си́льне? Беззако́ніє весь день, | Why dost thou, O mighty man, boast of iniquity in thy mischief? All the day |
|
4
|
4
|
| непра́вду уми́сли язи́к твой; я́ко бри́тву ізощре́ну сотвори́л єси́ лесть. | thy tongue has devised unrighteousness; like a sharpened razor thou hast wrought deceit. |
|
5
|
5
|
| Возлюби́л єси́ зло́бу па́че благости́ні, непра́вду, не́же глаго́лати пра́вду; | Thou hast loved wickedness more than goodness; unrighteousness better than to speak righteousness. Pause. |
|
6
|
6
|
| возлюби́л єси́ вся глаго́ли пото́пния, язи́к льстив. | Thou hast loved all words of destruction, and a deceitful tongue. |
|
7
|
7
|
| Сего́ ра́ди Бог разруши́ть тя до конця́; восто́ргнеть тя, і пресели́ть тя от селе́нія твоєго́ і ко́рень твой от землі́ живи́х. | Therefore may God destroy thee for ever, may he pluck thee up and utterly remove thee from thy dwelling, and thy root from the land of the living. Pause. |
|
8
|
8
|
| У́зрять пра́веднії і убоя́ться, і о нем возсмію́ться і реку́ть: | And the righteous shall see, and fear, and shall laugh at him, and say, |
|
9
|
9
|
| се, челові́к, і́же не положи́ Бо́га помо́щника себі́, но упова́ на мно́жество бога́тства своєго́, і возмо́же суєто́ю своє́ю. | Behold the man who made not God his help; but trusted in the abundance of his wealth, and strengthened himself in his vanity. |
|
10
|
10
|
| Аз же, я́ко ма́слина плодови́та в дому́ Бо́жиї; упова́х на ми́лость Бо́жию во вік і в вік ві́ка. | But I am as a fruitful olive in the house of God: I have trusted in the mercy of God for ever, even for evermore. |
|
11
|
11
|
| Іспові́мся Тебі́ в вік, я́ко сотвори́л єси́; і терплю́ і́м'я Твоє́, я́ко бла́го пред преподо́бними Твої́ми. | I will give thanks to thee for ever, for thou hast done it: and I will wait on thy name; for it is good before thy saints. |
|
Псалом 52
|
Psalm 52
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о Маєле́фі, ра́зума Дави́ду, 52. | For the end, a Psalm of David upon Maeleth, of instruction. |
|
2
|
2
|
| Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в беззако́ніїх, ність творя́й благо́є. | The fool has said in his heart, There is no God. They have corrupted themselves, and become abominable in iniquities: there is none that does good. |
|
3
|
3
|
| Бог с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй іли́ взиска́яй Бо́га. | God looked down from heaven upon the sons of men, to see if there were any that understood, or sought after God. |
|
4
|
4
|
| Всі уклони́шася, вку́пі непотре́бні би́ша; ність творя́й благо́є, ність до єди́наго. | They have all gone out of the way, they are together become unprofitable; there is none that does good, there is not even one. |
|
5
|
5
|
| Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша. | Will none of the workers of iniquity know, who devour my people as they would eat bread? they have not called upon God. There were they greatly afraid, where there was no fear: |
|
6
|
6
|
| Та́мо устраши́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Бог разси́па ко́сті человікоуго́дников; постиді́шася, я́ко Бог уничижи́ їх. | for God has scattered the bones of the men-pleasers; they were ashamed, for God despised them. |
|
7
|
7
|
| Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? Внегда́ возврати́ть Бог пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль. | Who will bring the salvation of Israel out of Sion? When the Lord turns the captivity of his people, Jacob shall exult, and Israel shall be glad. |
|
Псалом 53
|
Psalm 53
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех ра́зума Дави́ду, | For the end, among the Hymns of instruction by David, |
|
2
|
2
|
| внегда́ прийти́ Зіфе́єм і рещи́ Сау́лові: не се ли Дави́д скри́ся в нас? 53. | when the Ziphites came and said to Saul, Lo, is not David hid with us? |
|
3
|
3
|
| Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я і в си́лі Твоє́й суди́ мі. | Save me, O God, by thy name, and judge me by thy might. |
|
4
|
4
|
| Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х; | O God, hear my prayer; hearken to the words of my mouth. |
|
5
|
5
|
| я́ко чу́ждії воста́ша на м'я, і крі́пції взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю. | For strangers have risen up against me, and mighty men have sought my life: they have not set God before them. Pause. |
|
6
|
6
|
| Се бо, Бог помога́єть мі, і Госпо́дь засту́пник душі́ моє́й; | For lo! God assists me; and the Lord is the helper of my soul. |
|
7
|
7
|
| отврати́ть зла́я враго́м мої́м; і́стиною Твоє́ю потреби́ їх. | He shall return evil to mine enemies; utterly destroy them in thy truth. |
|
8
|
8
|
| Во́лею пожру́ Тебі́, іспові́мся і́мені Твоєму́, Го́споди, я́ко бла́го; | I will willingly sacrifice to thee: I will give thanks to thy name, O Lord; for it is good. |
|
9
|
9
|
| я́ко от вся́кия печа́лі ізба́вил м'я єси́, і на враги́ моя́ воззрі́ о́ко моє́. | For thou hast delivered me out of all affliction, and mine eye has seen my desire upon mine enemies. |
|
Псалом 54
|
Psalm 54
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех ра́зума, Аса́фу, псало́м, 54. | For the end, among Hymns of instruction by David. |
|
2
|
2
|
| Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моєго́; | Hearken, O God, to my prayer; and disregard not my supplication. |
|
3
|
3
|
| воньми́ мі і усли́ши м'я; возскорбі́х печа́лію моє́ю [во іскуше́нії моє́м], і см'ято́хся | Attend to me, and hearken to me: I was grieved in my meditation, and troubled; |
|
4
|
4
|
| от гла́са вра́жия і от стуже́нія грі́шнича; я́ко уклони́ша на м'я беззако́ніє і во гні́ві враждова́ху мі. | because of the voice of the enemy, and because of the oppression of the sinner: for they brought iniquity against me, and were wrathfully angry with me. |
|
5
|
5
|
| Се́рдце моє́ см'яте́ся во мні, і боя́знь сме́рти нападе́ на м'я; | My heart was troubled within me; and the fear of death fell upon me. |
|
6
|
6
|
| страх і тре́пет при́йде на м'я, і покри́ м'я тьма. | Fear and trembling came upon me, and darkness covered me. |
|
|
7
|
| І ріх: кто дасть мі крилі́ я́ко голуби́ні? І полещу́, і почи́ю. | And I said, O that I had wings as those of a dove! then would I flee away, and be at rest. |
|
8
|
8
|
| Се, удали́хся бі́гая і водвори́хся в пусти́ні. | Lo! I have fled afar off, and lodged in the wilderness. Pause. |
|
9
|
9
|
| Ча́ях Бо́га спаса́ющаго м'я от малоду́шія і от бу́рі. | I waited for him that should deliver me from distress of spirit and tempest. |
|
10
|
10
|
| Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх; я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді. | Destroy, O Lord, and divide their tongues: for I have seen iniquity and gainsaying in the city. |
|
11
|
11
|
| Днем і но́щію оби́деть ї по стіна́м єго́; беззако́ніє і труд посреді́ єго́, і непра́вда; | Day and night he shall go round about it upon its walls: iniquity and sorrow and unrighteousness are in the midst of it; |
|
12
|
12
|
| і не оскуді́ от стогн єго́ ли́хва і лесть. | and usury and craft have not failed from its streets. |
|
13
|
13
|
| Я́ко а́ще би враг поноси́л мі, претерпі́л бих у́бо; і а́ще би ненави́дяй м'я на м'я велері́чевал, укри́лбихся от него́. | For if an enemy had reproached me, I would have endured it; and if one who hated me had spoken vauntingly against me, I would have hid myself from him. |
|
14
|
14
|
| Ти же, челові́че равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой, | But thou, O man likeminded, my guide, and my acquaintance, |
|
15
|
15
|
| і́же ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шен; в дому́ Бо́жиї ходи́хом єдиномишле́нієм. | who in companionship with me sweetened our food: we walked in the house of God in concord. |
|
16
|
16
|
| Да при́йдеть же смерть на ня, і да сни́дуть во ад жи́ві; я́ко лука́вство в жили́щих їх, посреді́ їх. | Let death come upon them, and let them go down alive into Hades, for iniquity is in their dwellings, in the midst of them. |
|
17
|
17
|
| Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я. | I cried to God, and the Lord hearkened to me. |
|
18
|
18
|
| Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне пові́м і возвіщу́, і усли́шить глас мой. | Evening, and morning, and at noon I will declare and make known my wants: and he shall hear my voice. |
|
19
|
19
|
| Ізба́вить ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні; я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю. | He shall deliver my soul in peace from them that draw nigh to me: for they were with me in many cases. |
|
20
|
20
|
| Усли́шить Бог, і смири́ть я Сий пре́жде вік; ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га. | God shall hear, and bring them low, even he that has existed from eternity. Pause. For they suffer no reverse, and therefore they have not feared God. |
|
21
|
21
|
| Простре́ ру́ку свою́ на воздая́ніє; оскверни́ша заві́т Єго́. | He has reached forth his hand for retribution; they have profaned his covenant. |
|
22
|
22
|
| Разділи́шася от гні́ва лиця́ Єго́, і прибли́жишася сердця́ їх; ум'я́кнуша словеса́ їх па́че єле́я, і та суть стрі́ли. | They were scattered at the anger of his countenance, and his heart drew nigh them. His words were smoother than oil, yet are they darts. |
|
23
|
23
|
| Возве́рзи на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єть; не дасть в вік молви́ пра́веднику. | Cast thy care upon the Lord, and he shall sustain thee; he shall never suffer the righteous to be moved. |
|
24
|
24
|
| Ти же, Бо́же, низведе́ши їх в студене́ць істлі́нія; му́жіє крове́й і льсти не преполов'я́ть дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на Тя. | But thou, O God, shalt bring them down to the pit of destruction; bloody and crafty men shall not live out half their days; but I will hope in thee, O Lord. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 55
|
Psalm 55
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нници в Ге́фі, псало́м, 55. | For the end, concerning the people that were removed from the sanctuary, by David for a memorial, when the Philistines caught him in Geth. |
|
2
|
2
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі. | Have mercy upon me, O God; for man has trodden me down; all the day long he warring has afflicted me. |
|
3
|
3
|
| Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́. | Mine enemies have trodden me down all the day from the dawning of the day; for there are many warring against me. |
|
4
|
4
|
| В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя. | They shall be afraid, but I will trust in thee. |
|
5
|
5
|
| О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть? | In God I will praise my words; all the day have I hoped in God; I will not fear what flesh shall do to me. |
|
6
|
6
|
| Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло. | All the day long they have abominated my words; all their devices are against me for evil. |
|
7
|
7
|
| Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́]. | They will dwell near and hide themselves; they will watch my steps, accordingly as I have waited patiently in my soul. |
|
8
|
8
|
| Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши. | Thou wilt on no account save them; thou wilt bring down the people in wrath. |
|
9
|
9
|
| Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м. | O God, I have declared my life to thee; thou hast set my tears before thee, even according to thy promise. |
|
10
|
10
|
| Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти. | Mine enemies shall be turned back, in the day wherein I shall call upon thee; behold, I know that thou art my God. |
|
11
|
11
|
| О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во. | In God will I praise his word; in the Lord will I praise his saying. |
|
12
|
12
|
| На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к? | I have hoped in God; I will not be afraid of what man shall do to me. |
|
13
|
13
|
| Во мні, Бо́же, моли́тви, я́же возда́м хвали́ Твоєя́; | The vows of thy praise, O God, which I will pay, are upon me. |
|
14
|
14
|
| я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х. | For thou hast delivered my soul from death, and my feet from sliding, that I should be well-pleasing before God in the land of the living. |
|
Псалом 56
|
Psalm 56
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ єму́ отбіга́ти от лиця́ Сау́лова в пеще́ру, 56. | For the end. Destroy not: by David, for a memorial, when he fled from the presence of Saul to the cave. |
|
2
|
2
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я; я́ко на Тя упова́ душа́ моя́, і на сінь крилу́ Твоє́ю наді́юся, до́ндеже пре́йдеть беззако́ніє. | Have mercy, upon me, O God, have mercy upon me: for my soul has trusted in thee: and in the shadow of thy wings will I hope, until the iniquity have passed away. |
|
3
|
3
|
| Воззову́ к Бо́гу Ви́шнему, Бо́гу благоді́явшему мні. | I will cry to God most high; the God who has benefited me. Pause. |
|
4
|
4
|
| Посла́ с небесе́ і спасе́ м'я, даде́ в поноше́ніє попира́ющия м'я; посла́ Бог ми́лость Свою́ і і́стину Свою́, | He sent from heaven and saved me; he gave to reproach them that trampled on me: God has sent forth his mercy and his truth; |
|
5
|
5
|
| і ізба́ви ду́шу мою́ от среди́ ски́мнов. Поспа́х смуще́н; си́нове челові́честії, зу́би їх ору́жія і стрі́ли, і язи́к їх меч остр. | and he has delivered my soul from the midst of lions' whelps: I lay down to sleep, though troubled. As for the sons of men, their teeth are arms and missile weapons, and their tongue a sharp sword. |
|
6
|
6
|
| Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́. | Be thou exalted, O God, above the heavens; and thy glory above all the earth. |
|
7
|
7
|
| Сіть угото́ваша нога́м мої́м, і сляко́ша ду́шу мою́; іскопа́ша пред лице́м мої́м я́му, і впадо́ша в ню. | They have prepared snares for my feet, and have bowed down my soul: they have dug a pit before my face, and fallen into it themselves. Pause. |
|
8
|
8
|
| Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й. | My heart, O God, is ready, my heart is ready: I will sing, yea will sing psalms. |
|
9
|
9
|
| Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но. | Awake, my glory; awake, psaltery and harp: I will awake early. |
|
10
|
10
|
| Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, воспою́ Тебі́ во язи́ціх; | O Lord, I will give thanks to thee among the nations: I will sing to thee among the Gentiles. |
|
11
|
11
|
| я́ко возвели́чися до небе́с ми́лость Твоя́ і да́же до о́блак і́стина Твоя́. | For thy mercy has been magnified even to the heavens, and thy truth to the clouds. |
|
12
|
12
|
| Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́. | Be thou exalted, O God, above the heavens; and thy glory above all the earth. |
|
Псалом 57
|
Psalm 57
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, 57. | For the end. Destroy not: by David, for a memorial. |
|
2
|
2
|
| А́ще воі́стину у́бо пра́вду глаго́лете, пра́вая суді́те, си́нове челові́честії. | If ye do indeed speak righteousness, then do ye judge rightly, ye sons of men. |
|
|
3
|
| І́бо в се́рдці беззако́ніє ді́лаєте на землі́, непра́вду ру́ки ва́ша сплета́ють. | For ye work iniquities in your hearts in the earth: your hands plot unrighteousness. |
|
4
|
4
|
| Очужди́шася грі́шници от ложе́сн, заблуди́ша от чре́ва, глаго́лаша лжу. | Sinners have gone astray from the womb: they go astray from the belly: they speak lies. |
|
5
|
5
|
| Я́рость їх по подо́бію зміїну́, я́ко а́спида глу́ха і затика́ющаго у́ші свої́, | Their venom is like that of a serpent; as that of a deaf asp, and that stops her ears; |
|
6
|
6
|
| і́же не усли́шить гла́са обава́ющих*, обава́єм обава́ється от прему́дра. | which will not hear the voice of charmers, nor heed the charm prepared skilfully by the wise. |
|
7
|
7
|
| Бог сокруши́ть зу́би їх во усті́х їх; члено́вния* львов сокруши́л єсть Госпо́дь. | God has crushed their teeth in their mouth: God has broken the cheek-teeth of the lions. |
|
8
|
8
|
| Унічижа́ться, я́ко вода́ мимотеку́щая; напряже́ть лук свой, до́ндеже ізнемо́гуть. | They shall utterly pass away like water running through: he shall bend his bow till they shall fail. |
|
9
|
9
|
| Я́ко воск раста́яв оти́муться; паде́ огнь на них, і не ви́діша со́лнця. | They shall be destroyed as melted wax: the fire has fallen and they have not seen the sun. |
|
10
|
10
|
| Пре́жде є́же разумі́ти те́рнія ва́шего ра́мна, я́ко жи́ви, я́ко во гні́ві пожре́ть я. | Before your thorns feel the white thorn, he shall swallow you up as living, as in his wrath. |
|
11
|
11
|
| Возвесели́ться пра́ведник, єгда́ уви́дить отмще́ніє; ру́ці свої́ уми́єть в кро́ві грі́шника. | The righteous shall rejoice when he sees the vengeance of the ungodly: he shall wash his hands in the blood of the sinner. |
|
12
|
12
|
| І рече́ть челові́к: а́ще у́бо єсть плод пра́веднику, у́бо єсть Бог судя́ їм на землі́. | And a man shall say, Verily then there is a reward for the righteous: verily there is a God that judges them in the earth. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 58
|
Psalm 58
|
|
|
1
|
| В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58. | For the end. Destroy not: by David for a memorial, when Saul sent, and watched his house to kill him. |
|
2
|
2
|
| Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я; | Deliver me from mine enemies, O God; and ransom me from those that rise up against me. |
|
3
|
3
|
| ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я. | Deliver me from the workers of iniquity, and save me from bloody men. |
|
4
|
4
|
| Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди; | For, behold, they have hunted after my soul; violent men have set upon me: neither is it my iniquity, nor my sin, O Lord. |
|
5
|
5
|
| без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь. | Without iniquity I ran and directed my course aright: awake to help me, and behold. |
|
6
|
6
|
| І Ти, Го́споди Бо́же Сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє. | And thou, Lord God of hosts, the God of Israel, draw nigh to visit all the heathen; pity not any that work iniquity. Pause. |
|
7
|
7
|
| Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град. | They shall return at evening, and hunger like a dog, and go round about the city. |
|
8
|
8
|
| Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша? | Behold, they shall utter a voice with their mouth, and a sword is in their lips; for who, say they, has heard? |
|
9
|
9
|
| І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки. | But thou, Lord, wilt laugh them to scorn; thou wilt utterly set at nought all the heathen. |
|
10
|
10
|
| Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́. | I will keep my strength, looking to thee; for thou, O God, art my helper. |
|
11
|
11
|
| Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х. | As for my God, his mercy shall go before me: my God will shew me vengeance on mine enemies. |
|
12
|
12
|
| Не убі́й їх, да не когда́ забу́дут зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди, | Slay them not, lest they forget thy law; scatter them by thy power; and bring them down, O Lord, my defender. |
|
13
|
13
|
| гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні, | For the sin of their mouth, and the word of their lips, let them be even taken in their pride. |
|
14
|
14
|
| во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́. | And for their cursing and falsehood shall utter destruction be denounced: they shall fall by the wrath of utter destruction, and shall not be; so shall they know that the God of Jacob is Lord of the ends of the earth. Pause. |
|
15
|
15
|
| Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град; | They shall return at evening, and be hungry as a dog, and go round about the city. |
|
16
|
16
|
| ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть. | They shall be scattered hither and thither for meat; and if they be not satisfied, they shall even murmur. |
|
17
|
17
|
| Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ засту́пник мой і прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́. | But I will sing to thy strength, and in the morning will I exult in thy mercy; for thou hast been my supporter, and my refuge in the day of mine affliction. |
|
18
|
18
|
| Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́. | Thou art my helper; to thee, my God, will I sing; thou art my supporter, O my God, and my mercy. |
|
Псалом 59
|
Psalm 59
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє; | For the end, for them that shall yet be changed; for an inscription by David for instruction, |
|
2
|
2
|
| внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Cирі́ю Cова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59. | when he had burned Mesopotamia of Syria, and Syria Sobal, and Joab had returned and smitten in the valley of salt twelve thousand. |
|
3
|
3
|
| Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас. | O God, thou hast rejected and destroyed us; thou hast been angry, yet hast pitied us. |
|
4
|
4
|
| Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся. | Thou hast shaken the earth, and troubled it; heal its breaches, for it has been shaken. |
|
5
|
5
|
| Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія. | Thou hast shewn thy people hard things: thou hast made us drink the wine of astonishment. |
|
6
|
6
|
| Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка. | Thou hast given a token to them that fear thee, that they might flee from the bow. Pause. |
|
7
|
7
|
| Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я. | That thy beloved ones may be delivered; save with thy right hand, and hear me. |
|
8
|
8
|
| Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю. | God has spoken in his holiness; I will rejoice, and divide Sicima, and measure out the valley of tents. |
|
9
|
9
|
| Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой. | Galaad is mine, and Manasse is mine; and Ephraim is the strength of my head; |
|
10
|
10
|
| Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася. | Judas is my king; Moab is the caldron of my hope; over Idumea will I stretch out my shoe; the Philistines have been subjected to me. |
|
11
|
11
|
| Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї? | Who will lead me into the fortified city? who will guide me as far as Idumea? |
|
12
|
12
|
| Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших? | Wilt not thou, O God, who hast cast us off? and wilt not thou, O God, go forth with our forces? |
|
13
|
13
|
| Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько. | Give us help from trouble: for vain is the deliverance of man. |
|
14
|
14
|
| О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам. | In God will we do valiantly; and he shall bring to nought them that harass us. |
|
Псалом 60
|
Psalm 60
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, Дави́ду псало́м, 60. | For the end, among the Hymns of David. |
|
2
|
2
|
| Усли́ши, Бо́же, моле́ніє моє́, воньми́ моли́тві моє́й; | O God, hearken to my petition; attend to my prayer. |
|
3
|
3
|
| от коне́ць землі́ к Тебі́ воззва́х, внегда́ уни́ се́рдце моє́; на ка́мень возне́сл м'я єси́, наста́вил м'я єси́, | From the ends of the earth have I cried to thee, when my heart was in trouble: thou liftedst me up on a rock, thou didst guide me: |
|
4
|
4
|
| я́ко бил єси́ упова́ніє моє́, столп крі́пости от лиця́ вра́жия. | because thou wert my hope, a tower of strength from the face of the enemy. |
|
5
|
5
|
| Вселю́ся в селе́нії Твоє́м во ві́ки, покри́юся в кро́ві крил Твої́х. | I will dwell in thy tabernacle for ever; I will shelter myself under the shadow of thy wings. Pause. |
|
6
|
6
|
| Я́ко Ти, Бо́же, усли́шал єси́ моли́тви моя́, дал єси́ достоя́ніє боя́щимся і́мене Твоєго́. | For thou, O God, hast heard my prayers; thou hast given an inheritance to them that fear thy name. |
|
7
|
7
|
| Дні на дні царе́ви приложи́ши, лі́та єго́ до дне ро́да і ро́да. | Thou shalt add days to the days of the king; thou shalt lengthen his years to all generations. |
|
8
|
8
|
| Пребу́деть в вік пред Бо́гом; ми́лость і і́стину Єго́ кто взи́щеть? | He shall endure for ever before God: which of them will seek out his mercy and truth? |
|
9
|
9
|
| Та́ко воспою́ і́мені Твоєму́ во ві́ки, возда́ти мі моли́тви моя́ день от дне. | So will I sing to thy name for ever and ever, that I may daily perform my vows. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 61
|
Psalm 61
|
|
0
|
|
| Псало́м | |
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Дави́ду, 61. | For the end, a Psalm of David for Idithun. |
|
2
|
2
|
| Не Бо́гу ли повине́ться душа́ моя́? От Того́ бо спасе́ніє моє́. | Shall not my soul be subjected to God? for of him is my salvation. |
|
3
|
3
|
| І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не подви́жуся найпа́че. | For he is my God and my Saviour; my helper, I shall not be moved very much. |
|
4
|
4
|
| Доко́лі належите́ на челові́ка? Убива́єте всі ви, я́ко стіні́ преклоне́ні і опло́ту возринове́ну. | How long will ye assault a man? ye are all slaughtering as with a bowed wall and a broken hedge. |
|
5
|
5
|
| Оба́че ці́ну мою́ совіща́ша отри́нути, теко́ша в жа́жді; усти́ свої́ми благословля́ху, і се́рдцем свої́м кленя́ху. | They only took counsel to set at nought mine honour: I ran in thirst: with their mouth they blessed, but with their heart they cursed. Pause. |
|
6
|
6
|
| Оба́че Бо́гові повини́ся, душе́ моя́, я́ко от Того́ терпі́ніє моє́. | Nevertheless do thou, my soul, be subjected to God; for of him is my patient hope. |
|
7
|
7
|
| І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не преселю́ся. | For he is my God and my Saviour; my helper, I shall not be moved. |
|
8
|
8
|
| О Бо́зі спасе́ніє моє́ і сла́ва моя́; Бог по́мощі моєя́, і упова́ніє моє́ на Бо́га. | In God is my salvation and my glory: he is the God of my help, and my hope is in God. |
|
9
|
9
|
| Упова́йте на Него́, весь сонм люді́й; ізлія́йте пред Ним сердця́ ва́ша, я́ко Бог помо́щник наш. | Hope in him, all ye congregation of the people; pour out your hearts before him, for God is our helper. Pause. |
|
10
|
10
|
| Оба́че су́єтні си́нове челові́честії, лжи́ві си́нове челові́честії в мі́риліх є́же непра́вдовати; ті́ї от суєти́ вку́пі. | But the sons of men are vain; the sons of men are false, so as to be deceitful in the balances; they are all alike formed out of vanity. |
|
11
|
11
|
| Не упова́йте на непра́вду і на восхище́ніє не жела́йте; бога́тство а́ще тече́ть, не прилага́йте се́рдця. | Trust not in unrighteousness, and lust not after robberies: if wealth should flow in, set not your heart upon it. |
|
12
|
12
|
| Єди́ною глаго́ла Бог, дво́я сія́ сли́шах, зане́ держа́ва Бо́жия, | God has spoken once, and I have heard these two things, that power is of God; |
|
13
|
13
|
| і Твоя́, Го́споди, ми́лость; я́ко Ти возда́си кому́ждо по діло́м єго́. | and mercy is thine, O Lord; for thou wilt recompense every one according to his works. |
|
Псалом 62
|
Psalm 62
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62. | A Psalm of David, when he was in the wilderness of Idumea. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні. | O God, my God, I cry to thee early; my soul has thirsted for thee: how often has my flesh longed after thee, in a barren and trackless and dry land! |
|
3
|
3
|
| Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́. | Thus have I appeared before thee in the sanctuary, that I might see thy power and thy glory. |
|
4
|
4
|
| Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя. | For thy mercy is better than life: my lips shall praise thee. |
|
5
|
5
|
| Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́. | Thus will I bless thee during my life: I will lift up my hands in thy name. |
|
6
|
6
|
| Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́. | Let my soul be filled as with marrow and fatness; and my joyful lips shall praise thy name. |
|
7
|
7
|
| А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя; | Forasmuch as I have remembered thee on my bed: in the early seasons I have meditated on thee. |
|
8
|
8
|
| я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся. | For thou hast been my helper, and in the shelter of thy wings will I rejoice. |
|
9
|
9
|
| Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́. | My soul has kept very close behind thee: thy right hand has upheld me. |
|
10
|
10
|
| Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́; | But they vainly sought after my soul; they shall go into the lowest parts of the earth. |
|
11
|
11
|
| предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть. | They shall be delivered up to the power of the sword; they shall be portions for foxes. |
|
12
|
12
|
| Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная. | But the king shall rejoice in God; every one that swears by him shall be praised; for the mouth of them that speak unjust things has been stopped. |
|
Псалом 63
|
Psalm 63
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 63. | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| Усли́ши, Бо́же, глас мой, внегда́ моли́тимися к Тебі́; от стра́ха вра́жия ізми́ ду́шу мою́. | Hear my prayer, O God, when I make my petition to thee; deliver my soul from fear of the enemy. |
|
3
|
3
|
| Покри́й м'я от со́ньма лука́внующих, от мно́жества ді́лающих непра́вду; | Thou hast sheltered me from the conspiracy of them that do wickedly; from the multitude of them that work iniquity; |
|
4
|
4
|
| і́же ізостри́ша я́ко меч язи́ки своя́, напряго́ша лук свой, вещ го́рку, | who have sharpened their tongues as a sword; they have bent their bow maliciously; |
|
5
|
5
|
| состріля́ти в та́йних непоро́чна; внеза́пу состріля́ють єго́, і не убоя́ться. | to shoot in secret at the blameless; they will shoot him suddenly, and will not fear. |
|
6
|
6
|
| Утверди́ша себі́ сло́во лука́воє; пові́даша скри́ти сіть, рі́ша: кто у́зрить їх? | They have set up for themselves an evil matter, they have given counsel to hide snares; they have said, Who shall see them? |
|
7
|
7
|
| Іспита́ша беззако́ніє; ізчезо́ша іспита́ющії іспита́нія; присту́пить челові́к, і се́рдце глубоко́. | They have searched out iniquity; they have wearied themselves with searching diligently, a man shall approach and the heart is deep, |
|
8
|
8
|
| І вознесе́ться Бог; стрі́ли младе́нець би́ша я́зви їх, | and God shall be exalted, their wounds were caused by the weapon of the foolish children, |
|
9
|
9
|
| і ізнемого́ша на ня язи́ци їх; смути́шася всі ви́дящії їх. | and their tongues have set him at nought, all that saw them were troubled; |
|
10
|
10
|
| І убоя́ся всяк челові́к; і возвісти́ша діла́ Бо́жія, і творе́нія Єго́ разумі́ша. | and every man was alarmed, and they related the works of God, and understood his deeds. |
|
11
|
11
|
| Возвесели́ться пра́ведник о Го́споді і упова́єть на Него́; і похва́ляться всі пра́вії се́рдцем. | The righteous shall rejoice in the Lord, and hope on him, and all the upright in heart shall be praised. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 64
|
Psalm 64
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, піснь Ієремі́єва і Ієзекі́їлева, люді́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти, 64. | For the end, a Psalm and Song of David. |
|
2
|
2
|
| Тебі́ подоба́єть піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́сться моли́тва во Ієрусали́мі. | Praise becomes thee, O God, in Sion; and to thee shall the vow be performed. |
|
3
|
3
|
| Усли́ши моли́тву мою́; к Тебі́ вся́ка плоть при́йдеть. | Hear my prayer; to thee all flesh shall come. |
|
4
|
4
|
| Словеса́ беззако́нник премого́ша нас; і нече́стія на́ша Ти очи́стиши. | The words of transgressors have overpowered us; but do thou pardon our sins. |
|
5
|
5
|
| Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́ться во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоєго́; свят храм Твой. | Blessed is he whom thou hast chosen and adopted; he shall dwell in thy courts; we shall be filled with the good things of thy house; thy temple is holy. |
|
6
|
6
|
| Ди́вен в пра́вді, усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́ і су́щих в мо́рі дале́че; | Thou art wonderful in righteousness. Hearken to us, O God our Saviour; the hope of all the ends of the earth, and of them that are on the sea afar off: |
|
7
|
7
|
| уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою; | who dost establish the mountains in thy strength, being girded about with power; |
|
8
|
8
|
| смуща́яй глубину́ морську́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́ть? См'яту́ться язи́ци, | who troublest the depth of the sea, the sounds of its waves. |
|
9
|
9
|
| і убоя́ться живу́щії в конця́х от зна́меній Твої́х; ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши. | The nations shall be troubled, and they that inhabit the ends of the earth shall be afraid of thy signs; thou wilt cause the outgoings of morning and evening to rejoice. |
|
10
|
10
|
| Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю; ріка́ Бо́жия напо́лнися вод; угото́вал єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) угото́ваніє. | Thou hast visited the earth, and saturated it; thou hast abundantly enriched it. The river of God is filled with water; thou hast prepared their food, for thus is the preparation of it. |
|
11
|
11
|
| Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́; в ка́плях єя́ возвесели́ться возсія́ющи [прозяба́ющи]. | Saturate her furrows, multiply her fruits; the crop springing up shall rejoice in its drops. |
|
12
|
12
|
| Благослови́ши віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, і поля́ Твоя́ іспо́лняться ту́ка; | Thou wilt bless the crown of the year because of thy goodness; and thy plains shall be filled with fatness. |
|
13
|
13
|
| разботі́ють кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шуться. | The mountains of the wilderness shall be enriched; and the hills shall gird themselves with joy. |
|
14
|
14
|
| Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жать пшени́цю; воззову́ть, і́бо воспою́ть. | The rams of the flock are clothed with wool, and the valleys shall abound in corn; they shall cry aloud, yea they shall sing hymns. |
|
Псалом 65
|
Psalm 65
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, піснь псалма́ воскресе́нія, 65. | For the end, a Song of a Psalm of resurrection. Shout unto God, all the earth. |
|
2
|
2
|
| Воскли́кніте Го́сподеві вся земля́, по́йте же і́мені Єго́, даді́те сла́ву хвалі́ Єго́. | O sing praises to his name; give glory to his praise. |
|
3
|
3
|
| Рці́те Бо́гу: коль стра́шна діла́ Твоя́? Во мно́жестві си́ли Твоєя́ со́лжуть Тебі́ вразі́ Твої́. | Say unto God, How awful are thy works! through the greatness of thy power thine enemies shall lie to thee. |
|
4
|
4
|
| Вся земля́ да покло́ниться Тебі́ і поє́ть Тебі́, да поє́ть же і́мені Твоєму́, Ви́шній. | Let all the earth worship thee, and sing to thee; let them sing to thy name. Pause. |
|
5
|
5
|
| Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́чеських. | Come and behold the works of God; he is terrible in his counsels beyond the children of men. |
|
6
|
6
|
| Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдуть нога́ми; та́мо возвеселі́мся о Нем, | Who turns the sea into dry land; they shall go through the river on foot; there shall we rejoice in him, |
|
7
|
7
|
| влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті; преогорчева́ющії да не возно́сяться в себі́. | who by his power is Lord over the age, his eyes look upon the nations; let not them that provoke him be exalted in themselves. Pause. |
|
8
|
8
|
| Благослові́те, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворі́те глас хвали́ Єго́, | Bless our God, ye Gentiles, and make the voice of his praise to be heard; |
|
9
|
9
|
| поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т, і не да́вшаго во см'яте́ніє ног мої́х. | who quickens my soul in life, and does not suffer my feet to be moved. |
|
10
|
10
|
| Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́ється сребро́. | For thou, O God, hast proved us; thou hast tried us with fire as silver is tried. |
|
11
|
11
|
| Ввел ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем. | Thou broughtest us into the snare; thou laidest afflictions on our back. |
|
12
|
12
|
| Возве́л єси́ челові́ки на глави́ на́ша; пройдо́хом сквозі́ огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й. | Thou didst mount men upon our heads; we went through fire and water; but thou broughtest us out into a place of refreshment. |
|
13
|
13
|
| Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́, | I will go into thine house with whole-burnt-offerings; I will pay thee my vows, |
|
14
|
14
|
| я́же ізреко́сті устні́ мої́, і глаго́лаша уста́ моя́ в ско́рбі моє́й. | which my lips framed, and my mouth uttered in my affliction. |
|
15
|
15
|
| Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і овни́, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́. | I will offer to thee whole-burnt-sacrifices full of marrow, with incense and rams; I will sacrifice to thee oxen with goats. Pause. |
|
16
|
16
|
| Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі́ моє́й. | Come, hear, and I will tell, all ye that fear God, how great things he has done for my soul. |
|
17
|
17
|
| К Нему́ усти́ мої́ми воззва́х, і вознесо́х под язи́ком мої́м. | I cried to him with my mouth, and exalted him with my tongue. |
|
18
|
18
|
| Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шить мене́ Госпо́дь. | If I have regarded iniquity in my heart, let not the Lord hearken to me. |
|
19
|
19
|
| Сего́ ра́ди усли́ша м'я Бог, внят гла́су моле́нія моєго́. | Therefore God has hearkened to me; he has attended to the voice of my prayer. |
|
20
|
20
|
| Благослове́н Бог, І́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́. | Blessed be God, who has not turned away my prayer, nor his mercy from me. |
|
Псалом 66
|
Psalm 66
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, псало́м пі́сні Дави́ду, 66. | For the end, a Psalm of David among the Hymns. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, уще́дри ни і благослови́ ни, просвіти́ лице́ Твоє́ на ни і поми́луй ни; | God be merciful to us, and bless us; and cause his face to shine upon us. Pause. |
|
3
|
3
|
| позна́ти на землі́ путь Твой, во всіх язи́ціх спасе́ніє Твоє́. | That men may know thy way on the earth, thy salvation among all nations. |
|
4
|
4
|
| Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі. | Let the nations, O God, give thanks to thee; let all the nations give thanks to thee. |
|
5
|
5
|
| Да возвеселя́ться і да возра́дуються язи́ци; я́ко су́диши лю́дем правото́ю і язи́ки на землі́ наста́виши. | Let the nations rejoice and exult, for thou shalt judge the peoples in equity, and shalt guide the nations on the earth. Pause. |
|
6
|
6
|
| Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі. | Let the peoples, O God, give thanks to thee; let all the peoples give thanks to thee. |
|
7
|
7
|
| Земля́ даде́ плод Свой; благослови́ ни, Бо́же, Бо́же наш, | The earth has yielded her fruit; let God, our God, bless us. |
|
8
|
8
|
| благослови́ ни, Бо́же; і да убоя́ться Єго́ всі конці́ землі́. | Let God bless us; and let all the ends of the earth fear him. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 67
|
Psalm 67
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, 67. | For the end, a Psalm of a Song by David. |
|
2
|
2
|
| Да воскре́снеть Бог, і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́. | Let God arise, and let his enemies be scattered; and let them that hate him flee from before him. |
|
3
|
3
|
| Я́ко ізчеза́єть дим, да ізче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть грі́шници от лиця́ Бо́жия; | As smoke vanishes, let them vanish: as wax melts before the fire, so let the sinners perish from before God. |
|
4
|
4
|
| а пра́ведници да возвеселя́ться, да возра́дуються пред Бо́гом, да насладя́ться в весе́лії. | But let the righteous rejoice; let them exult before God: let them be delighted with joy. |
|
5
|
5
|
| Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́; путесотворі́те возше́дшему на за́пади, Госпо́дь — і́м'я Єму́; і ра́дуйтеся пред Ним. | Sing to God, sing praises to his name: make a way for him that rides upon the west (the Lord is his name) and exult before him. They shall be troubled before the face of him, |
|
6
|
6
|
| Да см'яту́ться от лиця́ Єго́, Отця́ си́рих і Судії́ вдови́ць; Бог в мі́сті святі́м Своє́м. | who is the father of the orphans, and judge of the widows: such is God in his holy place. |
|
7
|
7
|
| Бог вселя́єть єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, тако́жде преогорчева́ющия живу́щия во гробі́х. | God settles the solitary in a house; leading forth prisoners mightily, also them that act provokingly, even them that dwell in tombs. |
|
8
|
8
|
| Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні, | O God, when thou wentest forth before thy people, when thou wentest through the wilderness; Pause: |
|
9
|
9
|
| земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лиця́ Бо́га Сина́їна, от лиця́ Бо́га Ізра́їлева. | the earth quaked, yea, the heavens dropped water at the presence of the God of Sina, at the presence of the God of Israel. |
|
10
|
10
|
| Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоєму́, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є. | O God, thou wilt grant to thine inheritance a gracious rain; for it was weary, but thou didst refresh it. |
|
11
|
11
|
| Живо́тная Твоя́ живу́ть на ней; угото́вал єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же. | Thy creatures dwell in it: thou hast in thy goodness prepared for the poor. |
|
12
|
12
|
| Госпо́дь дасть глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою; | The Lord God will give a word to them that preach it in a great company. |
|
13
|
13
|
| Цар Сил возлю́бленнаго, красото́ю [ра́ди красоти́] до́му разділи́ти кори́сти. | The king of the forces of the beloved, of the beloved, will even grant them for the beauty of the house to divide the spoils. |
|
14
|
14
|
| А́ще поспите́ посреді́ преді́л, крилі́ голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та; | Even if ye should lie among the lots, ye shall have the wings of a dove covered with silver, and her breast with yellow gold. |
|
15
|
15
|
| внегда́ ра́знствить Небе́сний царі́ на ней, осніжа́ться в Селмо́ні. | When the heavenly One scatters kings upon it, they shall be made snow-white in Selmon. |
|
16
|
16
|
| Гора́ Бо́жия, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная. | The mountain of God is a rich mountain; a swelling mountain, a rich mountain. |
|
17
|
17
|
| Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же благоволи́ Бог жи́ти в ней; і́бо Госпо́дь всели́ться до конця́. | Wherefore do ye conceive evil, ye swelling mountains? this is the mountain which God has delighted to dwell in; yea, the Lord will dwell in it for ever. |
|
18
|
18
|
| Колесни́ця Бо́жия тьма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих; Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м. | The chariots of God are ten thousand fold, thousands of rejoicing ones: the Lord is among them, in Sina, in the holy place. |
|
19
|
19
|
| Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін; прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися. | Thou art gone up on high, thou hast led captivity captive, thou hast received gifts for man, yea, for they were rebellious, that thou mightest dwell among them. |
|
20
|
20
|
| Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне; поспіши́ть нам Бог спаcе́ній на́ших. | Blessed be the Lord God, blessed be the Lord daily; and the God of our salvation shall prosper us. Pause. |
|
21
|
21
|
| Бог наш — Бог, є́же спаса́ти; і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная. | Our God is the God of salvation; and to the Lord belong the issues from death. |
|
22
|
22
|
| Оба́че Бог сокруши́ть глави́ враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х. | But God shall crush the heads of his enemies; the hairy crown of them that go on in their trespasses. |
|
23
|
23
|
| Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морськи́х; | The Lord said, I will bring again from Basan, I will bring my people again through the depths of the sea. |
|
24
|
24
|
| я́ко да омо́читься нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х от враг от него́. | That thy foot may be dipped in blood, and the tongue of thy dogs be stained with that of thine enemies. |
|
25
|
25
|
| Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моєго́ Царя́, І́же во святі́м. | Thy goings, O God, have been seen; the goings of my God, the king, in the sanctuary. |
|
26
|
26
|
| Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посреді́ дів тимпа́нниць. | The princes went first, next before the players on instruments, in the midst of damsels playing on timbrels. |
|
27
|
27
|
| В це́рквах благослові́те Бо́га — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих. | Praise God in the congregations, the Lord from the fountains of Israel. |
|
28
|
28
|
| Та́мо Веніамі́н юні́йшій во у́жасі, кня́зі Іу́дови влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Неффали́млі. | There is Benjamin the younger one in ecstasy, the princes of Juda their rulers, the princes of Zabulon, the princes of Nephthali. |
|
29
|
29
|
| Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю; укріпи́, Бо́же, сіє́, є́же соді́лал єси́ в нас. | O God, command thou thy strength: strengthen, O God, this which thou hast wrought in us. |
|
30
|
30
|
| От хра́ма Твоєго́ во Ієрусали́м Тебі́ принесу́ть ца́ріє да́ри. | Because of thy temple at Jerusalem shall kings bring presents to thee. |
|
31
|
31
|
| Запрети́ звіре́м тро́стним; сонм юне́ць в ю́ницях людськи́х, є́же затвори́ти іскуше́нния сребро́м; расточи́ язи́ки, хотя́щия бра́нем. | Rebuke the wild beasts of the reed: let the crowd of bulls with the heifers of the nations be rebuked, so that they who have been proved with silver may not be shut out: scatter thou the nations that wish for wars. |
|
32
|
32
|
| При́йдут моли́твенници от Єги́пта; Ефіо́пія предвари́ть ру́ку свою́ к Бо́гу. | Ambassadors shall arrive out of Egypt; Ethiopia shall hasten to stretch out her hand readily to God. |
|
33
|
33
|
| Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеві, | Sing to God, ye kingdoms of the earth; sing psalms to the Lord. Pause. |
|
34
|
34
|
| возше́дшему на Не́бо небесе́ на восто́ки; се, дасть гла́су Своєму́ глас си́ли. | Sing to God that rides on the heaven of heaven, eastward: lo, he will utter a mighty sound with his voice. |
|
35
|
35
|
| Даді́те сла́ву Бо́гові; на Ізра́їлі велелі́пота Єго́, і си́ла Єго́ на о́блаціх. | Give ye glory to God: his excellency is over Israel, and his power is in the clouds. |
|
36
|
36
|
| Ди́вен Бог во святи́х свої́х; Бог Ізра́їлев, той дасть си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог. | God is wonderful in his holy places, the God of Israel: he will give power and strength to his people: blessed be God. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 68
|
Psalm 68
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізмі́ншихся [о іму́щих ізміни́тися], псало́м Дави́ду, 68. | For the end, a Psalm of David, for alternate strains. |
|
2
|
2
|
| Спаси́ м'я, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ди до душі́ моєя́. | Save me, O God; for the waters have come in to my soul. |
|
3
|
3
|
| Углібо́х в тимі́нії глубини́, і ність постоя́нія; прийдо́х во глубини́ морські́я, і бу́ря потопи́ м'я. | I am stuck fast in deep mire, and there is no standing: I am come in to the depths of the sea, and a storm has overwhelmed me. |
|
4
|
4
|
| Утруди́хся зови́й, ізмолче́ горта́нь мой; ісчезо́сті о́чі мої́, от є́же упова́ти мі на Бо́га моєго́. | I am weary of crying, my throat has become hoarse; mine eyes have failed by my waiting on my God. |
|
5
|
5
|
| Умно́жишася па́че влас глави́ моєя́ ненави́дящії м'я ту́не; укріпи́шася вразі́ мої́, ізгоня́щії м'я непра́ведно; я́же не восхища́х, тогда́ воздая́х. | They that hate me without a cause are more than the hairs of my head: my enemies that persecute me unrighteously are strengthened: then I restored that which I took not away. |
|
6
|
6
|
| Бо́же, Ти уві́діл єси́ безу́міє моє́, і прегріше́нія моя́ от Тебе́ не утаї́шася. | O God, thou knowest my foolishness; and my transgressions are not hidden from thee. |
|
7
|
7
|
| Да не постидя́ться о мні терп'я́щії Тебе́, Го́споди, Го́споди Сил; ніже́ да посра́м'яться о мні і́щущії Тебе́, Бо́же Ізра́їлев. | Let not them that wait on thee, O Lord of hosts, be ashamed on my account: let not them that seek thee, be ashamed on my account, O God of Israel. |
|
8
|
8
|
| Я́ко Тебе́ ра́ди претерпі́х поноше́ніє, покри́ срамота́ лице́ моє́. | For I have suffered reproach for thy sake; shame has covered my face. |
|
9
|
9
|
| Чуждь бих бра́тії моє́й і стра́нен синово́м ма́тере моєя́; | I became strange to my brethren, and a stranger to my mother's children. |
|
10
|
10
|
| я́ко ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ м'я, і поноше́нія понося́щих Ті нападо́ша на м'я. | For the zeal of thine house has eaten me up; and the reproaches of them that reproached thee are fallen upon me. |
|
11
|
11
|
| І покри́х посто́м ду́шу мою́, і бисть в поноше́ніє мні; | And I bowed down my soul with fasting, and that was made my reproach. |
|
12
|
12
|
| і положи́х одія́ніє моє́ вре́тище, і бих їм в при́тчу. | And I put on sackcloth for my covering; and I became a proverb to them. |
|
13
|
13
|
| О мні глумля́хуся сідя́щії во враті́х, і о мні поя́ху пію́щії вино́. | They that sit in the gate talked against me, and they that drank wine sang against me. |
|
14
|
14
|
| Аз же моли́твою моє́ю к Тебі́, Бо́же; вре́м'я благоволе́нія, Бо́же; во мно́жестві ми́лости Твоєя́ усли́ши м'я, во і́стині спаcе́нія Твоєго́. | But I will cry to thee, O Lord, in my prayer; O God, it is a propitious time: in the multitude of thy mercy hear me, in the truth of thy salvation. |
|
15
|
15
|
| Спаси́ м'я от бре́нія, да не углі́бну; да ізба́влюся от ненави́дящих м'я і от глубо́ких вод. | Save me from the mire, that I stick not in it: let me be delivered from them that hate me, and from the deep waters. |
|
16
|
16
|
| Да не потопи́ть мене́ бу́ря водна́я, ніже́ да пожре́ть мене́ глубина́, ніже́ сведе́ть о мні рове́нник уст свої́х. | Let not the waterflood drown me, nor let the deep swallow me up; neither let the well shut its mouth upon me. |
|
17
|
17
|
| Усли́ши м'я, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; по мно́жеству щедро́т Твої́х при́зри на м'я. | Hear me, O Lord; for thy mercy is good: according to the multitude of thy compassions look upon me. |
|
18
|
18
|
| Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от о́трока Твоєго́, я́ко скорблю́; ско́ро усли́ши м'я. | And turn not away thy face from thy servant; for I am afflicted: hear me speedily. |
|
19
|
19
|
| Воньми́ душі́ моє́й і ізба́ви ю; враг мої́х ра́ди ізба́ви м'я. | Draw nigh to my soul and redeem it: deliver me because of mine enemies. |
|
20
|
20
|
| Ти бо ві́си поноше́ніє моє́, і студ мой, і срамоту́ мою́; пред Тобо́ю всі оскорбля́ющії м'я. | For thou knowest my reproach, and my shame, and my confusion; all that afflict me are before thee. |
|
21
|
21
|
| Поноше́ніє ча́яше душа́ моя́ і страсть; і ждах соскорб'я́щаго, і не бі, і утіша́ющих, і не обріто́х. | My soul has waited for reproach and misery; and I waited for one to grieve with me, but there was none; and for one to comfort me, but I found none. |
|
22
|
22
|
| І да́ша в снідь мою́ желчь, і в жа́жду мою́ напої́ша м'я о́цта. | They gave me also gall for my food, and made me drink vinegar for my thirst. |
|
23
|
23
|
| Да бу́деть трапе́за їх пред ни́ми в сіть, і в воздая́ніє, і в собла́зн. | Let their table before them be for a snare, and for a recompence, and for a stumbling-block. |
|
24
|
24
|
| Да помрача́ться о́чі їх, є́же не ви́діти, і хребе́т їх ви́ну сляци́. | Let their eyes be darkened that they should not see; and bow down their back continually. |
|
25
|
25
|
| Проли́й на ня гнів Твой, і я́рость гні́ва Твоєго́ да пости́гнеть їх. | Pour out thy wrath upon them, and let the fury of thine anger take hold on them. |
|
26
|
26
|
| Да бу́деть двор їх пуст, і в жили́щих їх да не бу́деть живи́й. | Let their habitation be made desolate; and let there be no inhabitant in their tents: |
|
27
|
27
|
| Зане́ єго́же Ти порази́л єси́, ті́ї погна́ша, і к болі́зні язв мої́х приложи́ша. | because they persecuted him whom thou hast smitten; and they have added to the grief of my wounds. |
|
28
|
28
|
| Приложи́ беззако́ніє к беззако́нію їх, і да не вни́дуть в пра́вду Твою́. | Add iniquity to their iniquity; and let them not come into thy righteousness. |
|
29
|
29
|
| Да потреб'я́ться от кни́ги живи́х, і с пра́ведними да не напи́шуться. | Let them be blotted out of the book of the living, and let them not be written with the righteous. |
|
30
|
30
|
| Нищ і боля́й єсьм аз; спасе́ніє Твоє́, Бо́же, да при́йметь м'я. | I am poor and sorrowful; but the salvation of thy countenance has helped me. |
|
31
|
31
|
| Восхвалю́ і́м'я Бо́га моєго́ с пі́снію, возвели́чу Єго́ во хвале́нії; | I will praise the name of my God with a song, I will magnify him with praise; |
|
32
|
32
|
| і уго́дно бу́деть Бо́гу па́че тельця́ ю́на, ро́ги ізнося́ща і па́знокти. | and this shall please God more than a young calf having horns and hoofs. |
|
33
|
33
|
| Да у́зрять ни́щії і возвеселя́ться; взищі́те Бо́га, і жива́ бу́деть душа́ ва́ша. | Let the poor see and rejoice; seek the Lord diligently, and ye shall live. |
|
34
|
34
|
| Я́ко усли́ша убо́гія Госпо́дь, і окова́нния Своя́ не унічижи́. | For the Lord hears the poor, and does not set at nought his fettered ones. |
|
35
|
35
|
| Да восхва́лять Єго́ небеса́ і земля́, мо́ре і вся живу́щая в нем. | Let the heavens and the earth praise him, the sea, and all things moving in them. |
|
36
|
36
|
| Я́ко Бог спасе́ть Сіо́на, і сози́ждуться гра́ди Іуде́йстії, і вселя́ться та́мо і наслі́дять ї; | For God will save Sion, and the cities of Judea shall be built; and men shall dwell there, and inherit it. |
|
37
|
37
|
| і сі́м'я рабо́в Твої́х удержи́ть ї, і лю́б'ящії і́м'я Твоє́ вселя́ться в нем. | And the seed of his servants shall possess it, and they that love his name shall dwell therein. |
|
Псалом 69
|
Psalm 69
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць Дави́ду, в воспомина́ніє, во є́же спасти́ м'я Го́споду, 69. | For the end, by David for a remembrance, that the Lord may save me. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, в по́мощ мою́ воньми́; Го́споди, помощи́ мі потщи́ся. | Draw nigh, O God, to my help. |
|
3
|
3
|
| Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я; | Let them be ashamed and confounded that seek my soul: let them be turned backward and put to shame, that wish me evil. |
|
4
|
4
|
| да возратя́ться а́біє стидя́щеся глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже! | Let them that say to me, Aha, aha, be turned back and put to shame immediately. |
|
5
|
5
|
| Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Бо́же; і да глаго́лють ви́ну: «Да возвели́читься Госпо́дь!», лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́. | Let all that seek thee exult and be glad in thee: and let those that love thy salvation say continually, Let God be magnified. |
|
6
|
6
|
| Аз же нищ єсьм і убо́г, Бо́же, помози́ мі; Помо́щник мой і Ізба́витель мой єси́ Ти, Го́споди, не закосни́. | But I am poor and needy; O God, help me: thou art my helper and deliverer, O Lord, delay not. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 70
|
Psalm 70
|
|
0
|
|
| Дави́ду псало́м, сино́в Іонада́вових і пе́рвих плі́ншихся, не надпи́сан у євре́й, 70. | |
|
1
|
1
|
| На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік. | By David, a Psalm sung by the sons of Jonadab, and the first that were taken captive. O Lord, I have hoped in thee: let me never be put to shame. |
|
2
|
2
|
| Пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я; приклони́ ко мні у́хо Твоє́ і спаси́ м'я. | In thy righteousness deliver me and rescue me: incline thine ear to me, and save me. |
|
3
|
3
|
| Бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в мі́сто крі́пко спасти́ м'я, я́ко утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти. | Be to me a protecting God, and a strong hold to save me: for thou art my fortress and my refuge. |
|
4
|
4
|
| Бо́же мой, ізба́ви м'я із руки́ грі́шнаго, із руки́ законопресту́пнаго і оби́дящаго. | Deliver me, O my God, from the hand of the sinner, from the hand of the transgressor and unjust man. |
|
5
|
5
|
| Я́ко Ти єси́ терпі́ніє моє́, Го́споди, Го́споди, упова́ніє моє́ от ю́ности моєя́. | For thou art my support, O Lord; O Lord, thou art my hope from my youth. |
|
6
|
6
|
| В Тебі́ утверди́хся от утро́би, от чре́ва ма́тере моєя́ Ти єси́ мой покрови́тель, о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну. | On thee have I been stayed from the womb: from the belly of my mother thou art my protector: of thee is my praise continually. |
|
7
|
7
|
| Я́ко чу́до бих мно́гим, і Ти помо́щник мой крі́пок. | I am become as it were a wonder to many; but thou art my strong helper. |
|
8
|
8
|
| Да іспо́лняться уста́ моя́ хвале́нія, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великолі́піє Твоє́. | Let my mouth be filled with praise, that I may hymn thy glory, and thy majesty all the day. |
|
9
|
9
|
| Не отве́ржи мене́ во вре́м'я ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крі́пості моє́й, не оста́ви мене́. | Cast me not off at the time of old age; forsake me not when my strength fails. |
|
10
|
10
|
| Я́ко рі́ша вразі́ мої́ мні, і стрегу́щії ду́шу мою́ совіща́ша вку́пі, | For mine enemies have spoken against me; and they that lay wait for my soul have taken counsel together, |
|
11
|
11
|
| глаго́люще: Бог оста́вил єсть єго́, пожені́те і імі́те єго́, я́ко ність ізбавля́яй. | saying, God has forsaken him: persecute ye and take him; for there is none to deliver him. |
|
12
|
12
|
| Бо́же мой, не удали́ся от мене́; Бо́же мой, в по́мощ мою́ воньми́. | O God, go not far from me, O my God, draw nigh to my help. |
|
13
|
13
|
| Да постидя́ться і ізче́знуть оклевета́ющії ду́шу мою́, да облеку́ться в студ і срам і́щущії зла́я мні. | Let those that plot against my soul be ashamed and utterly fail: let those that seek my hurt be clothed with shame and dishonour. |
|
14
|
14
|
| Аз же всегда́ возупова́ю на Тя, і приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́. | But I will hope continually, and will praise thee more and more. |
|
15
|
15
|
| Уста́ моя́ возвістя́ть пра́вду Твою́, весь день — спасе́ніє Твоє́, я́ко не позна́х кни́жная. | My mouth shall declare thy righteousness openly, and thy salvation all the day; for I am not acquainted with the affairs of men. |
|
16
|
16
|
| Вни́ду в си́лі Госпо́дні; Го́споди, пом'яну́ пра́вду Тебе́ єди́наго. | I will go on in the might of the Lord: O Lord, I will make mention of thy righteousness only. |
|
17
|
17
|
| Бо́же мой, ї́мже научи́л м'я єси́ от ю́ности моєя́, і дони́ні возвіщу́ чудеса́ Твоя́. | O God, thou hast taught me from my youth, and until now will I declare thy wonders; |
|
18
|
18
|
| І да́же до ста́рости і престарі́нія, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвіщу́ ми́шцю Твою́ ро́ду всему́ гряду́щему, | even until I am old and advanced in years. O God, forsake me not; until I shall have declared thine arm to all the generation that is to come: |
|
19
|
19
|
| си́лу Твою́ і пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до ви́шніх, я́же сотвори́л мі єси́ вели́чія; Бо́же, кто подо́бен Тебі́? | even thy power and thy righteousness, O God, up to the highest heavens, even the mighty works which thou hast done: O God, who is like to thee? |
|
20
|
20
|
| Єли́ки яви́л мі єси́ ско́рбі мно́гі і зли? І обра́щся оживотвори́л м'я єси́ і от бездн землі́ возве́л м'я єси́. | What afflictions many and sore hast thou shewed me! yet thou didst turn and quicken me, and broughtest me again from the depths of the earth. |
|
21
|
21
|
| Умно́жил єси́ на мні вели́чествіє Твоє́, і обра́щся уті́шил м'я єси́, і от бездн землі́ па́ки возве́л м'я єси́. | Thou didst multiply thy righteousness, and didst turn and comfort me, and broughtest me again out of the depths of the earth. |
|
22
|
22
|
| І́бо аз іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́діх псало́мських і́стину Твою́, Бо́же. Воспою́ Тебі́ в гу́слех, Святи́й Ізра́їлев. | I will also therefore give thanks to thee, O God, because of thy truth, on an instrument of psalmody: I will sing psalms to thee on the harp, O Holy One of Israel. |
|
23
|
23
|
| Возра́дуєтіся устні́ мої́, єгда́ воспою́ Тебі́, і душа́ моя́, ю́же єси́ ізба́вил. | My lips shall rejoice when I sing to thee; and my soul, which thou hast redeemed. |
|
24
|
24
|
| Єще́ же і язи́к мой весь день поучи́ться пра́вді Твоє́й, єгда́ постидя́ться і посра́м'яться і́щущий зла́я мні. | Moreover also my tongue shall dwell all the day upon thy righteousness; when they shall be ashamed and confounded that seek my hurt. |
|
Псалом 71
|
Psalm 71
|
|
0
|
|
| О Соломо́ні, псало́м Дави́ду, 71. | |
|
1
|
1
|
| Бо́же, суд Твой царе́ві даждь, і пра́вду Твою́ си́ну царе́ву; | For Solomon. O God, give thy judgment to the king, and thy righteousness to the king's son; |
|
2
|
2
|
| суди́ти лю́дем Твої́м в пра́вді і ни́щим Твої́м в суді́. | that he may judge thy people with righteousness, and thy poor with judgment. |
|
3
|
3
|
| Да воспри́ймуть го́ри мир лю́дем і хо́лми пра́вду. | Let the mountains and the hills raise peace to thy people: |
|
4
|
4
|
| Су́дить ни́щим людськи́м, і спасе́ть си́ни убо́гих, і смири́ть клеветника́. | he shall judge the poor of the people in righteousness, and save the children of the needy; and shall bring low the false accuser. |
|
5
|
5
|
| І пребу́деть с со́лнцем, і пре́жде луни́ ро́да родо́в. | And he shall continue as long as the sun, and before the moon for ever. |
|
6
|
6
|
| Сни́деть, я́ко дождь на руно́, і я́ко ка́пля ка́плющая на зе́млю. | He shall come down as rain upon a fleece; and as drops falling upon the earth. |
|
7
|
7
|
| Возсія́єть во днех єго́ пра́вда і мно́жество ми́ра, до́ндеже оти́меться луна́. | In his days shall righteousness spring up; and abundance of peace till the moon be removed. |
|
8
|
8
|
| І облада́єть от мо́ря до мо́ря, і от рік до коне́ць вселе́нния. | And he shall have dominion from sea to sea, and from the river to the ends of the earth. |
|
9
|
9
|
| Пред ним припаду́ть ефіо́пляне, і вразі́ єго́ персть поли́жуть. | The Ethiopians shall fall down before him; and his enemies shall lick the dust. |
|
10
|
10
|
| Ца́ріє Фарсі́йстії і о́строві да́ри принесу́ть, ца́ріє Ара́встії і Сава́ да́ри приведу́ть; | The kings of Tharsis, and the isles, shall bring presents: the kings of the Arabians and Saba shall offer gifts. |
|
11
|
11
|
| і покло́няться єму́ всі ца́ріє зе́мстії, всі язи́ци порабо́тають єму́. | And all kings shall worship him; all the Gentiles shall serve him. |
|
12
|
12
|
| Я́ко ізба́ви ни́ща от си́льна, і убо́га, єму́же не бі помо́щника. | For he has delivered the poor from the oppressor; and the needy who had no helper. |
|
13
|
13
|
| Пощади́ть ни́ща і убо́га, і ду́ші убо́гих спасе́ть; | He shall spare the poor and needy, and shall deliver the souls of the needy. |
|
14
|
14
|
| от ли́хви і от непра́вди ізба́вить ду́ші їх, і че́стно і́м'я єго́ пред ни́ми. | He shall redeem their souls from usury and injustice: and their name shall be precious before him. |
|
15
|
15
|
| І жив бу́деть, і да́сться єму́ от зла́та араві́йська; і помо́ляться о нем ви́ну, весь день благослов'я́ть єго́. | And he shall live, and there shall be given him of the gold of Arabia: and men shall pray for him continually; and all the day shall they praise him. |
|
16
|
16
|
| Бу́деть утвержде́ніє на землі́ на версі́х гор; превознесе́ться па́че Лива́на плод єго́, і процвіту́ть от гра́да, я́ко трава́ земна́я. | There shall be an establishment on the earth on the tops of the mountains: the fruit thereof shall be exalted above Libanus, and they of the city shall flourish as grass of the earth. |
|
17
|
17
|
| Бу́деть і́м'я єго́ благослове́но во ві́ки, пре́жде со́лнця пребива́єть і́м'я єго́; і благослов'я́ться в нем вся колі́на земна́я, всі язи́ци ублажа́ть єго́. | Let his name be blessed for ever: his name shall endure longer than the sun: and all the tribes of the earth shall be blessed in him: all nations shall call him blessed. |
|
18
|
18
|
| Благослове́н Госпо́дь, Бог Ізра́їлев, творя́й чудеса́ єди́н, | Blessed is the Lord God of Israel, who alone does wonders. |
|
19
|
19
|
| і благослове́нно і́м'я сла́ви Єго́ во вік і в вік ві́ка; і іспо́лниться сла́ви Єго́ вся земля́. Бу́ди, бу́ди. | And blessed is his glorious name for ever, even for ever and ever: and all the earth shall be filled with his glory. So be it, so be it. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 72
|
Psalm 72
|
|
0
|
|
| Оконча́шася пі́сні Дави́да, си́на Ієссе́йова. Псало́м Аса́фу, 72. | |
|
1
|
1
|
| Коль благ Бог Ізра́їлев пра́вим се́рдцем. | A Psalm for Asaph. How good is God to Israel, to the upright in heart! |
|
2
|
2
|
| Мої́ же вма́лі не подвижа́стіся но́зі; вма́лі не пролія́шася стопи́ моя́; | But my feet were almost overthrown; my goings very nearly slipped. |
|
3
|
3
|
| я́ко возревнова́х на беззако́нния, мир грі́шников зря; | For I was jealous of the transgressors, beholding the tranquillity of sinners. |
|
4
|
4
|
| я́ко ність восклоне́нія в сме́рті їх і утвержде́нія в ра́ні їх; | For there is no sign of reluctance in their death: and they have firmness under their affliction. |
|
5
|
5
|
| в труді́х челові́чеських не суть, і с челові́ки не при́ймуть ран. | They are not in the troubles of other men; and they shall not be scourged with other men. |
|
6
|
6
|
| Сего́ ра́ди удержа́ я горди́ня їх до конця́; оді́яшася непра́вдою і нече́стієм свої́м. | Therefore pride has possessed them; they have clothed themselves with their injustice and ungodliness. |
|
7
|
7
|
| Ізи́деть, я́ко із ту́ка, непра́вда їх; прейдо́ша в любо́в се́рдця. | Their injustice shall go forth as out of fatness: they have fulfilled their intention. |
|
8
|
8
|
| Поми́слиша і глаго́лаша в лука́встві, непра́вду в висоту́ глаго́лаша; | They have taken counsel and spoken in wickedness: they have uttered unrighteousness loftily. |
|
9
|
9
|
| положи́ша на небесі́ уста́ своя́, і язи́к їх пре́йде по землі́. | They have set their mouth against heaven, and their tongue has gone through upon the earth. |
|
10
|
10
|
| Сего́ ра́ди обратя́ться лю́діє мої́ сі́мо, і дні́є іспо́лнені обря́щуться в них. | Therefore shall my people return hither: and full days shall be found with them. |
|
11
|
11
|
| І рі́ша: ка́ко уві́ді Бог? І а́ще єсть ра́зум в ви́шнім? | And they said, How does God know? and is there knowledge in the Most High? |
|
12
|
12
|
| Се, сі́ї грі́шници і гобзу́ющії в вік удержа́ша бога́тство. | Behold, these are the sinners, and they that prosper always: they have possessed wealth. |
|
13
|
13
|
| І ріх: єда́ [у́бо] всу́є оправди́х се́рдце моє́ і уми́х в непови́нних ру́ці мої́, | And I said, Verily in vain have I justified my heart, and washed my hands in innocency. |
|
14
|
14
|
| і бих я́звен весь день, і обличе́ніє моє́ на у́треніх? | For I was plagued all the day, and my reproof was every morning. |
|
15
|
15
|
| А́ще глаго́лах, пові́м та́ко: се, ро́ду сино́в Твої́х, єму́же обіща́хся [се, ро́ду сино́в Твої́х преступи́х]; | If I said, I will speak thus; behold, I should have broken covenant with the generation of thy children. |
|
16
|
16
|
| і непщева́х разумі́ти; сіє́ труд єсть пре́до мно́ю, | And I undertook to understand this, but it is too hard for me, |
|
17
|
17
|
| до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жиє і разумі́ю в послі́дняя їх. | until I go into the sanctuary of God; and so understand the latter end. |
|
18
|
18
|
| Оба́че за льще́нія їх положи́л єси́ їм зла́я, низложи́л єси́ я, внегда́ разгорди́шася. | Surely thou hast appointed judgments to them because of their crafty dealings: thou hast cast them down when they were lifted up. |
|
19
|
19
|
| Ка́ко би́ша в запусті́ніє? Внеза́пу ізчезо́ша, погибо́ша за беззако́ніє своє́. | How have they become desolate! suddenly they have failed: they have perished because of their iniquity. |
|
20
|
20
|
| Я́ко со́ніє востаю́щаго, Го́споди, во гра́ді Твоє́м о́браз їх уничижи́ши. | As the dream of one awakening, O Lord, in thy city thou wilt despise their image. |
|
21
|
21
|
| Я́ко разжже́ся се́рдце моє́, і утро́би моя́ ізміни́шася; | For my heart has rejoiced, and my reins have been gladdened. |
|
22
|
22
|
| і аз унічиже́н, і не разумі́х, ско́тен бих у Тебе́. | But I was vile and knew not: I became brutish before thee. |
|
23
|
23
|
| І аз ви́ну с Тобо́ю; удержа́л єси́ ру́ку десну́ю мою́, | Yet I am continually with thee: thou hast holden my right hand. |
|
24
|
24
|
| і сові́том Твої́м наста́вил м'я єси́, і со сла́вою прия́л м'я єси́. | Thou hast guided me by thy counsel, and thou hast taken me to thyself with glory. |
|
25
|
25
|
| Что бо мі єсть на небесі́? І от Тебе́ что восхоті́х на землі́? | For what have I in heaven but thee? and what have I desired upon the earth beside thee? |
|
26
|
26
|
| Ізчезе́ се́рдце моє́ і плоть моя́, Бо́же се́рдця моєго́, і часть моя́, Бо́же, во вік. | My heart and my flesh have failed: but God is the strength of my heart, and God is my portion for ever. |
|
27
|
27
|
| Я́ко се, удаля́ющії себе́ от Тебе́ поги́бнуть; потреби́л єси́ вся́каго любоді́ющаго от Тебе́. | For, behold, they that remove themselves far from thee shall perish: thou hast destroyed every one that goes a whoring from thee. |
|
28
|
28
|
| Мні же приліпля́тися Бо́гові бла́го єсть, полага́ти на Го́спода упова́ніє моє́, возвісти́ти мі вся хвали́ Твоя́, во враті́х дще́ре Сіо́ні. | But it is good for me to cleave close to God, to put my trust in the Lord; that I may proclaim all thy praises in the gates of the daughter of Sion. |
|
Псалом 73
|
Psalm 73
|
|
0
|
|
| Ра́зума Аса́фу, 73. | |
|
1
|
1
|
| Вску́ю, Бо́же, отри́нул єси́ до конця́? Разгні́вася я́рость Твоя́ на о́вці па́житі Твоєя́? | A Psalm of instruction for Asaph. Wherefore hast thou rejected us, O God, for ever? wherefore is thy wrath kindled against the sheep of thy pasture? |
|
2
|
2
|
| Пом'яни́ сонм Твой, єго́же стяжа́л єси́ іспе́рва, ізба́вил єси́ жезло́м достоя́нія Твоєго́, гора́ Сіо́н сія́ [жезл достоя́нія Твоєго́, го́ру Сіо́н сію́], в не́йже всели́лся єси́. | Remember thy congregation which thou hast purchased from the beginning; thou didst ransom the rod of thine inheritance; this mount Sion wherein thou hast dwelt. |
|
3
|
3
|
| Воздви́гни ру́ці Твої́ на горди́ні їх в коне́ць, єли́ка лука́внова враг во святі́м Твоє́м. | Lift up thine hands against their pride continually; because of all that the enemy has done wickedly in thy holy places. |
|
4
|
4
|
| І восхвали́шася ненави́дящії Тя посреді́ пра́здника Твоєго́; положи́ша зна́менія своя́ зна́менія, і не позна́ша, | And they that hate thee have boasted in the midst of thy feast; they have set up their standards for signs, |
|
5
|
5
|
| я́ко во ісхо́ді преви́ше; я́ко в дубра́ві дре́в'яні сіки́рами разсіко́ша | ignorantly as it were in the entrance above; |
|
6
|
6
|
| две́рі єго́ вку́пі, сі́чивом і оско́рдом разруши́ша ї. | they cut down its doors at once with axes as in a wood of trees; they have broken it down with hatchet and stone cutter. |
|
7
|
7
|
| Возжго́ша огне́м святи́ло Твоє́; на землі́ оскверни́ша жили́ще і́мене Твоєго́. | They have burnt thy sanctuary with fire to the ground; they have profaned the habitation of thy name. |
|
8
|
8
|
| Рі́ша в се́рдці своє́м ю́жики їх вку́пі: прийді́те, і отста́вим вся пра́здники Бо́жия от землі́. | They have said in their heart, even all their kindred together, Come, let us abolish the feasts of the Lord from the earth. |
|
9
|
9
|
| Зна́мєнія їх [зна́меній на́ших] не ви́діхом; ність ктому́ проро́ка, і нас не позна́єть ктому́. | We have not seen our signs; there is no longer a prophet; and God will not know us any more. |
|
10
|
10
|
| Доко́лі, Бо́же, поно́сить враг? Раздражи́ть проти́вний і́м'я Твоє́ до конця́? | How long, O God, shall the enemy reproach? shall the enemy provoke thy name for ever? |
|
11
|
11
|
| Вску́ю отвраща́єши ру́ку Твою́ і десни́цю Твою́ от среди́ ні́дра Твоєго́ в коне́ць? | Wherefore turnest thou away thine hand, and thy right hand from the midst of thy bosom for ever? |
|
12
|
12
|
| Бог же, Цар наш, пре́жде ві́ка соді́ла спасе́ніє посреді́ землі́. | But God is our King of old; he has wrought salvation in the midst of the earth. |
|
13
|
13
|
| Ти утверди́л єси́ си́лою Твоє́ю мо́ре; Ти стерл єси́ глави́ зміє́в в воді́; | Thou didst establish the sea, in thy might, thou didst break to pieces the heads of the dragons in the water. |
|
14
|
14
|
| Ти сокруши́л єси́ главу́ змі́єву, дал єси́ того́ бра́шно лю́дем ефіо́пським. | Thou didst break to pieces the heads of the dragon; thou didst give him for meat to the Ethiopian nations. |
|
15
|
15
|
| Ти расто́ргл єси́ істо́чники і пото́ки; Ти ізсуши́л єси́ рі́ки Іфа́мськия. | Thou didst cleave fountains and torrents; thou driedst up mighty rivers. |
|
16
|
16
|
| Твой єсть день, і Твоя́ єсть нощ; Ти соверши́л єси́ зарю́ і со́лнце. | The day is thine, and the night is thine; thou hast prepared the sun and the moon. |
|
17
|
17
|
| Ти сотвори́л єси́ вся преді́ли землі́; жа́тву і ве́сну Ти созда́л єси́ я. | Thou hast made all the borders of the earth; thou hast made summer and spring. |
|
18
|
18
|
| Пом'яни́ сія́; враг поноси́ Го́сподеві, і лю́діє безу́мнії раздражи́ша і́м'я Твоє́. | Remember this thy creation: an enemy has reproached the Lord, and a foolish people has provoked thy name. |
|
19
|
19
|
| Не преда́ждь звіре́м ду́шу іспові́дающуюся Тебі́; душ убо́гих Твої́х не забу́ди до конця́. | Deliver not to the wild beasts a soul that gives praise to thee: forget not for ever the souls of thy poor. |
|
20
|
20
|
| При́зри на заві́т Твой; я́ко іспо́лнишася помраче́ннії землі́ домо́в беззако́ній. | Look upon thy covenant: for the dark places of the earth are filled with the habitations of iniquity. |
|
21
|
21
|
| Да не возврати́ться смире́нний посра́млен; нищ і убо́г восхвали́та і́м'я Твоє́. | Let not the afflicted and shamed one be rejected: the poor and needy shall praise thy name. |
|
22
|
22
|
| Воста́ни, Бо́же, суди́ прю Твою́; пом'яни́ поноше́ніє Твоє́, є́же от безу́мнаго весь день. | Arise, O God, plead thy cause: remember thy reproaches that come from the foolish one all the day. |
|
23
|
23
|
| Не забу́ди гла́са моли́твенник Твої́х; горди́ня ненави́дящих Тя взи́де ви́ну [да восхо́дить ви́ну к Тебі́]. | Forget not the voice of thy suppliants: let the pride of them that hate thee continually ascend before thee. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 74
|
Psalm 74
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, да не растли́ши, псало́м пі́сні Аса́фу, 74. | For the end, Destroy not, a Psalm of a Song for Asaph. |
|
2
|
2
|
| Іспові́мися Тебі́, Бо́же, іспові́мися Тебі́ і призове́м і́м'я Твоє́; пові́м вся чудеса́ Твоя́. | We will give thanks to thee, O God, we will give thanks, and call upon thy name: I will declare all thy wonderful works. |
|
3
|
3
|
| Єгда́ прийму́ вре́м'я, аз правоти́ возсужду́. | When I shall take a set time, I will judge righteously. |
|
4
|
4
|
| Раста́яся земля́ і всі живу́щії на ней, аз утверди́х столпи́ єя́. | The earth is dissolved, and all that dwell in it: I have strengthened its pillars. Pause. |
|
5
|
5
|
| Ріх беззако́ннующим: не беззако́ннуйте! І согріша́ющим: не возносі́те ро́га. | I said unto the transgressors, Do not transgress; and to the sinners, Lift not up the horn. |
|
6
|
6
|
| Не воздвиза́йте на висоту́ ро́га ва́шего і не глаго́літе на Бо́га непра́вду; | Lift not up your horn on high; speak not unrighteousness against God. |
|
7
|
7
|
| я́ко ніже́ от ісхо́д, ніже́ і за́пад, ніже́ от пусти́х гор. | For good comes neither from the east, nor from the west, nor from the desert mountains. |
|
8
|
8
|
| Я́ко Бог Судія́ єсть; cего́ смиря́єть, і cего́ возно́сить. | For God is the judge; he puts down one, and raises up another. |
|
9
|
9
|
| Я́ко ча́ша в руці́ Госпо́дні, вина́ нерастворе́на іспо́лнь растворе́нія, і уклони́ от сея́ в сію́; оба́че дро́ждіє Єго́ не істощи́ся, іспію́ть всі грі́шнії землі́. | For there is a cup in the hand of the Lord, full of unmingled wine; and he has turned it from side to side, but its dregs have not been wholly poured out; all the sinners of the earth shall drink them. |
|
10
|
10
|
| Аз же возра́дуюся в вік, воспою́ Бо́гу Іа́ковлю; | But I will exult for ever: I will sing praises to the God of Jacob. |
|
11
|
11
|
| і вся ро́ги грі́шних сломлю́, і вознесе́ться рог пра́веднаго. | And I will break all the horns of sinners; but the horns of the righteous one shall be exalted. |
|
Псалом 75
|
Psalm 75
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, псало́м Аса́фу, піснь ко ассирі́анину, 75. | For the end, among the Hymns, a Psalm for Asaph; a Song for the Assyrian. |
|
2
|
2
|
| Ві́дом во Іуде́ї Бог; во Ізра́їлі ве́ліє і́м'я Єго́. | God is known in Judea; his name is great in Israel. |
|
3
|
3
|
| І бисть в ми́рі мі́сто Єго́, і жили́ще Єго́ в Сіо́ні. | And his place has been in peace, and his dwelling-place in Sion. |
|
4
|
4
|
| Та́мо сокруши́ крі́пості луко́в, ору́жіє і меч і брань. | There he broke the power of the bows, the shield, and the sword, and the battle. Pause. |
|
5
|
5
|
| Просвіща́єши Ти ди́вно от гор ві́чних. | Thou dost wonderfully shine forth from the everlasting mountains. |
|
6
|
6
|
| См'ято́шася всі неразу́мнії се́рдцем; усну́ша сном свої́м, і нічто́же обріто́ша всі му́жіє бога́тства в рука́х свої́х. | All the simple ones in heart were troubled; all the men of wealth have slept their sleep, and have found nothing in their hands. |
|
7
|
7
|
| От запреще́нія Твоєго́, Бо́же Іа́ковль, воздрема́ша всі́дшії на ко́ні. | At thy rebuke, O God of Jacob, the riders on horses slumbered. |
|
8
|
8
|
| Ти стра́шен єси́, і кто противоста́неть Тебі́? Отто́лі гнів Твой. | Thou art terrible; and who shall withstand thee, because of thine anger? |
|
9
|
9
|
| С небесе́ сли́шан сотвори́л єси́ суд; земля́ убоя́ся і умолча́, | Thou didst cause judgment to be heard from heaven; the earth feared, and was still, |
|
10
|
10
|
| внегда́ воста́ти на суд Бо́гу, спасти́ вся кро́ткия землі́. | when God arose to judgment, to save all the meek in heart. Pause. |
|
11
|
11
|
| Я́ко помишле́ніє челові́чеськоє іспові́сться Тебі́, і оста́нок помишле́нія пра́зднуєть Ті. | For the inward thought of man shall give thanks to thee: and the memorial of his inward thought shall keep a feast to thee. |
|
12
|
12
|
| Помолі́теся і воздаді́те Го́сподеві Бо́гу на́шему; всі, і́же о́крест Єго́, принесу́ть да́ри | Vow, and pay your vows to the Lord our God; all that are round about him shall bring gifts, even to him that is terrible, |
|
13
|
13
|
| Стра́шному і от'ємлющему ду́хи князе́й, стра́шному па́че царе́й земни́х. | and that takes away the spirits of princes; to him that is terrible among the kings of the earth. |
|
Псалом 76
|
Psalm 76
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Аса́фу, 76. | For the end, for Idithun, a Psalm of Asaph. |
|
2
|
2
|
| Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м к Бо́гу, і внят мі. | I cried to the Lord with my voice, yea, my voice was addressed to God; and he gave heed to me. |
|
3
|
3
|
| В день ско́рби моєя́ Бо́га взиска́х рука́ма мої́ма, но́щію пред Ним, і не прельще́н бих; отве́ржеся уті́шитися душа́ моя́. | In the day of mine affliction I earnestly sought the Lord; even with my hands by night before him, and I was not deceived; my soul refused to be comforted. |
|
4
|
4
|
| Пом'яну́х Бо́га і возвесели́хся, поглумля́хся [размишля́х], і малоду́шствоваше дух мой. | I remembered God, and rejoiced; I poured out my complaint, and my soul fainted. Pause. |
|
5
|
5
|
| Предвари́сті стражби́ о́чі мої́; см'ято́хся і не глаго́лах. | All mine enemies set a watch against me: I was troubled, and spoke not. |
|
6
|
6
|
| Поми́слих дні пе́рвия, і лі́та ві́чная пом'яну́х, і поуча́хся; | I considered the days of old, and remembered ancient years. |
|
7
|
7
|
| но́щію се́рдцем мої́м глумля́хся, і тужа́ше [размишля́х, і іспи́товаше] дух мой; | And I meditated; I communed with my heart by night, and diligently searched my spirit, saying, |
|
8
|
8
|
| єда́ во ві́ки отри́неть Госпо́дь і не приложи́ть благоволи́ти па́ки? | Will the Lord cast off for ever? and will he be well pleased no more? |
|
9
|
9
|
| іли́ до конця́ ми́лость Свою́ отсіче́ть, сконча́ глаго́л от ро́да в род? | Will he cut off his mercy for ever, even for ever and ever? |
|
10
|
10
|
| єда́ забу́деть уще́дрити Бог? Іли́ удержи́ть во гні́ві Своє́м щедро́ти Своя́? | Will God forget to pity? or will he shut up his compassions in his wrath? Pause. |
|
11
|
11
|
| І ріх: ни́ні нача́х, сія́ ізмі́на десни́ці Ви́шняго. | And I said, Now I have begun; this is the change of the right hand of the Most High. |
|
12
|
12
|
| Пом'яну́х діла́ Госпо́дня; я́ко пом'яну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́, | I remembered the works of the Lord; for I will remember thy wonders from the beginning. |
|
13
|
13
|
| і поучу́ся во всіх ді́ліх Твої́х, і в начина́ніїх Твої́х поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду]. | And I will meditate on all thy works, and will consider thy doings. |
|
14
|
14
|
| Бо́же, во святі́м путь Твой; кто Бог ве́лій, я́ко Бог наш? | O God, thy way is in the sanctuary; who is a great God as our God? |
|
15
|
15
|
| Ти єси́ Бог творя́й чудеса́; сказа́л єси́ в лю́дех си́лу Твою́, | Thou art the God that doest wonders; thou hast made known thy power among the nations. |
|
16
|
16
|
| ізба́вил єси́ ми́шцею Твоє́ю лю́ди Твоя́, си́ни Іа́ковлі і Іо́сифови. | Thou hast with thine arm redeemed thy people, the sons of Jacob and Joseph. Pause. |
|
17
|
17
|
| Ви́діша Тя во́ди, Бо́же, ви́діша Тя во́ди і убоя́шася; см'ято́шася бе́здни. | The waters saw thee, O God, the waters saw thee, and feared; and the depths were troubled. |
|
18
|
18
|
| Мно́жество шу́ма вод; глас да́ша о́блаци, і́бо стрі́ли Твоя́ прехо́дять. | There was an abundant sound of waters: the clouds uttered a voice; for thine arrows went abroad. |
|
19
|
19
|
| Глас гро́ма Твоєго́ в колесі́, освіти́ша мо́лнія Твоя́ вселе́нную; подви́жеся і тре́петна бисть земля́. | The voice of thy thunder was abroad, and around thy lightnings appeared to the world; the earth trembled and quaked. |
|
20
|
20
|
| В мо́рі путіє́ Твої́, і стезі́ Твоя́ в вода́х мно́гих, і сліди́ Твої́ не позна́ються. | Thy way is in the sea, and thy paths in many waters, and thy footsteps cannot be known. |
|
21
|
21
|
| Наста́вил єси́, я́ко о́вці, лю́ди Твоя́ руко́ю Моїсе́йовою і Ааро́нею. | Thou didst guide thy people as sheep by the hand of Moses and Aaron. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 77
|
Psalm 77
|
|
0
|
|
| Ра́зума Аса́фу, 77. | |
|
1
|
1
|
| Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х. | A Psalm of instruction for Asaph. Give heed, O my people, to my law: incline your ear to the words of my mouth. |
|
2
|
2
|
| Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва. | I will open my mouth in parables: I will utter dark sayings which have been from the beginning. |
|
3
|
3
|
| Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам; | All which we have heard and known, and our fathers have declared to us. |
|
4
|
4
|
| не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́. | They were not hid from their children to a second generation; the fathers declaring the praises of the Lord, and his mighty acts, and his wonders which he wrought. |
|
5
|
5
|
| І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м, | And he raised up a testimony in Jacob, and appointed a law in Israel, which he commanded our fathers, to make it known to their children: |
|
6
|
6
|
| я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м; | that another generation might know, even the sons which should be born; and they should arise and declare them to their children. |
|
7
|
7
|
| да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть; | That they might set their hope on God, and not forget the works of God, but diligently seek his commandments. |
|
8
|
8
|
| да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́. | That they should not be as their fathers, a perverse and provoking generation; a generation which set not its heart aright, and its spirit was not steadfast with God. |
|
9
|
9
|
| Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні; | The children of Ephraim, bending and shooting with the bow, turned back in the day of battle. |
|
10
|
10
|
| не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти. | They kept not the covenant of God, and would not walk in his law. |
|
11
|
11
|
| І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм | And they forgot his benefits, and his miracles which he had shewed them; |
|
12
|
12
|
| пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі; | the miracles which he wrought before their fathers, in the land of Egypt, in the plain of Tanes. |
|
13
|
13
|
| разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх, | He clave the sea, and led them through: he made the waters to stand as in a bottle. |
|
14
|
14
|
| і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́. | And he guided them with a cloud by day, and all the night with a light of fire. |
|
15
|
15
|
| Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі; | He clave a rock in the wilderness, and made them drink as in a great deep. |
|
16
|
16
|
| і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди. | And he brought water out of the rock, and caused waters to flow down as rivers. |
|
17
|
17
|
| І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній; | And they sinned yet more against him; they provoked the Most High in the wilderness. |
|
18
|
18
|
| і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м. | And they tempted God in their hearts, in asking meat for the desire of their souls. |
|
19
|
19
|
| І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні? | They spoke also against God, and said, Will God be able to prepare a table in the wilderness? |
|
20
|
20
|
| Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м? | Forasmuch as he smote the rock, and the waters flowed, and the torrents ran abundantly; will he be able also to give bread, or prepare a table for his people? |
|
21
|
21
|
| Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля; | Therefore the Lord heard, and was provoked: and fire was kindled in Jacob, and wrath went up against Israel. |
|
22
|
22
|
| я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́. | Because they believed not in God, and trusted not in his salvation. |
|
23
|
23
|
| І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе; | Yet he commanded the clouds from above, and opened the doors of heaven, |
|
24
|
24
|
| і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм. | and rained upon them manna to eat, and gave them the bread of heaven. |
|
25
|
25
|
| Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости. | Man ate angels' bread; he sent them provision to the full. |
|
26
|
26
|
| Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва; | He removed the south wind from heaven; and by his might he brought in the south-west wind. |
|
27
|
27
|
| і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти. | And he rained upon them flesh like dust, and feathered birds like the sand of the seas. |
|
28
|
28
|
| І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх. | And they fell into the midst of their camp, round about their tents. |
|
29
|
29
|
| І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм. | So they ate, and were completely filled; and he gave them their desire. |
|
30
|
30
|
| Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх, | They were not disappointed of their desire: but when their food was yet in their mouth, |
|
31
|
31
|
| і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т. | then the indignation of God rose up against them, and slew the fattest of them, and overthrew the choice men of Israel. |
|
32
|
32
|
| Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́; | In the midst of all this they sinned yet more, and believed not his miracles. |
|
33
|
33
|
| і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм. | And their days were consumed in vanity, and their years with anxiety. |
|
34
|
34
|
| Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу; | When he slew them, they sought him: and they returned and called betimes upon God. |
|
35
|
35
|
| і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть; | And they remembered that God was their helper, and the most high God was their redeemer. |
|
36
|
36
|
| і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́; | Yet they loved him only with their mouth, and lied to him with their tongue. |
|
37
|
37
|
| се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́. | For their heart was not right with him, neither were they steadfast in his covenant. |
|
38
|
38
|
| Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́. | But he is compassionate, and will forgive their sins, and will not destroy them: yea, he will frequently turn away his wrath, and will not kindle all his anger. |
|
39
|
39
|
| І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся; | And he remembered that they are flesh; a wind that passes away, and returns not. |
|
40
|
40
|
| колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній? | How often did they provoke him in the wilderness, and anger him in a dry land! |
|
41
|
41
|
| і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша; | Yea, they turned back, and tempted God, and provoked the Holy One of Israel. |
|
42
|
42
|
| і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго; | They remembered not his hand, the day in which he delivered them from the hand of the oppressor. |
|
43
|
43
|
| я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі; | How he had wrought his signs in Egypt, and his wonders in the field of Tanes: |
|
44
|
44
|
| і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть. | and had changed their rivers into blood; and their streams, that they should not drink. |
|
45
|
45
|
| Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я; | He sent against them the dog-fly, and it devoured them; and the frog, and it spoiled them. |
|
46
|
46
|
| і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м. | And he gave their fruit to the canker worm, and their labours to the locust. |
|
47
|
47
|
| Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною; | He killed their vines with hail, and their sycamores with frost. |
|
48
|
48
|
| і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́. | And he gave up their cattle to hail, and their substance to the fire. |
|
49
|
49
|
| Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими. | He sent out against them the fury of his anger, wrath, and indignation, and affliction, a message by evil angels. |
|
50
|
50
|
| Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́; | He made a way for his wrath; he spared not their souls from death, but consigned their cattle to death; |
|
51
|
51
|
| і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових. | and smote every first-born in the land of Egypt; the first-fruits of their labours in the tents of Cham. |
|
52
|
52
|
| І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні; | And he removed his people like sheep; he led them as a flock in the wilderness. |
|
53
|
53
|
| і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре. | And he guided them with hope, and they feared not: but the sea covered their enemies. |
|
54
|
54
|
| І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́. | And he brought them in to the mountain of his sanctuary, this mountain which his right hand had purchased. |
|
55
|
55
|
| І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва. | And he cast out the nations from before them, and made them to inherit by a line of inheritance, and made the tribes of Israel to dwell in their tents. |
|
56
|
56
|
| І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша; | Yet they tempted and provoked the most high God, and kept not his testimonies. |
|
57
|
57
|
| і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н; | And they turned back, and broke covenant, even as also their fathers: they became like a crooked bow. |
|
58
|
58
|
| і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́. | And they provoked him with their high places, and moved him to jealousy with their graven images. |
|
59
|
59
|
| Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля; | God heard and lightly regarded them, and greatly despised Israel. |
|
60
|
60
|
| і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же [селе́ніє Своє́, іді́же] всели́ся в челові́ціх; | And he rejected the tabernacle of Selom, his tent where he dwelt among men. |
|
61
|
61
|
| і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в; | And he gave their strength into captivity, and their beauty into the enemy's hand. |
|
62
|
62
|
| і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́. | And he gave his people to the sword; and disdained his inheritance. |
|
63
|
63
|
| Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша; | Fire devoured their young men; and their virgins mourned not. |
|
64
|
64
|
| свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть. | Their priests fell by the sword; and their widows shall not be wept for. |
|
65
|
65
|
| І воста́, я́ко сп'я, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́; | So the Lord awaked as one out of sleep, and as a mighty man who has been heated with wine. |
|
66
|
66
|
| і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм; | And he smote his enemies in the hinder parts: he brought on them a perpetual reproach. |
|
67
|
67
|
| і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́; | And he rejected the tabernacle of Joseph, and chose not the tribe of Ephraim; |
|
68
|
68
|
| і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́; | but chose the tribe of Juda, the mount Sion which he loved. |
|
69
|
69
|
| і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік. | And he built his sanctuary as the place of unicorns; he founded it for ever on the earth. |
|
70
|
70
|
| І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих; | He chose David also his servant, and took him up from the flocks of sheep. |
|
71
|
71
|
| от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́. | He took him from following the ewes great with young, to be the shepherd of Jacob his servant, and Israel his inheritance. |
|
72
|
72
|
| І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть. | So he tended them in the innocency of his heart; and guided them by the skilfulness of his hands. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 78
|
Psalm 78
|
|
0
|
|
| Псало́м Аса́фу, 78. | |
|
1
|
1
|
| Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой, | A Psalm for Asaph. O God, the heathen are come into thine inheritance; they have polluted thy holy temple; they have made Jerusalem a storehouse of fruits. |
|
2
|
2
|
| положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м; | They have given the dead bodies of thy servants to be food for the birds of the sky, the flesh of thy holy ones for the wild beasts of the earth. |
|
3
|
3
|
| пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй. | They have shed their blood as water, round about Jerusalem; and there was none to bury them. |
|
4
|
4
|
| Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас. | We are become a reproach to our neighbours, a scorn and derision to them that are round about us. |
|
5
|
5
|
| Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́? | How long, O Lord? wilt thou be angry for ever? shall thy jealousy burn like fire? |
|
6
|
6
|
| Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же і́мене Твоєго́ не призва́ша; | Pour out thy wrath upon the heathen that have not known thee, and upon the kingdoms which have not called upon thy name. |
|
7
|
7
|
| я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша. | For they have devoured Jacob, and laid his place waste. |
|
8
|
8
|
| Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́. | Remember not our old transgressions; let thy tender mercies speedily prevent us; for we are greatly impoverished. |
|
9
|
9
|
| Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́. | Help us, O God our Saviour; for the glory of thy name, O Lord, deliver us; and be merciful to our sins, for thy name's sake. |
|
10
|
10
|
| Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я. | Lest haply they should say among the heathen, Where is their God? and let the avenging of thy servants' blood that has been shed be known among the heathen before our eyes. |
|
11
|
11
|
| Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних. | Let the groaning of the prisoners come in before thee; according to the greatness of thine arm preserve the sons of the slain ones. |
|
12
|
12
|
| Возда́ждь сосі́дом на́шим седмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди. | Repay to our neighbours sevenfold into their bosom their reproach, with which they have reproached thee, O Lord. |
|
13
|
13
|
| Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́. | For we are thy people and the sheep of thy pasture; we will give thee thanks for ever; we will declare thy praise throughout all generations. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 79
|
Psalm 79
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізмі́ншихся, свиді́ніє Аса́фу, псало́м 79. | For the end, for alternate strains, a testimony for Asaph, a Psalm concerning the Assyrian. |
|
2
|
2
|
| Паси́й Ізра́їля, воньми́! Наставля́яй, я́ко овча́, Іо́сифа, сідя́й на херуви́міх, яви́ся; | Attend, O Shepherd of Israel, who guidest Joseph like a flock; thou who sittest upon the cherubs, manifest thyself; |
|
3
|
3
|
| пред Єфре́мом, і Веніамі́ном, і Манассі́єм воздви́гни си́лу Твою́, і прийди́, во є́же спасти́ нас. | before Ephraim and Benjamin and Manasse, stir up thy power, and come to deliver us. |
|
4
|
4
|
| Бо́же, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся. | Turn us, O God, and cause thy face to shine; and we shall be delivered. |
|
5
|
5
|
| Го́споди, Бо́же Сил, доко́лі гні́ваєшися на моли́тву раб Твої́х? | O Lord God of hosts, how long art thou angry with the prayer of thy servant? |
|
6
|
6
|
| Напита́єши нас хлі́бом сле́зним і напої́ши нас слеза́ми в мі́ру. | Thou wilt feed us with bread of tears; and wilt cause us to drink tears by measure. |
|
7
|
7
|
| Положи́л єси́ нас в преріка́ніє сосі́дом на́шим, і вразі́ на́ші подражни́ша ни. | Thou hast made us a strife to our neighbours; and our enemies have mocked at us. |
|
8
|
8
|
| Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся. | Turn us, O Lord God of hosts, and cause thy face to shine; and we shall be saved. Pause. |
|
9
|
9
|
| Виногра́д із Єги́пта прене́сл єси́; ізгна́л єси́ язи́ки і насади́л єси́ ї; | Thou hast transplanted a vine out of Egypt: thou hast cast out the heathen, and planted it. |
|
10
|
10
|
| путесотвори́л єси́ пред ним, і насади́л єси́ коре́нія єго́, і іспо́лни зе́млю. | Thou madest a way before it, and didst cause its roots to strike, and the land was filled with it. |
|
11
|
11
|
| Покри́ го́ри сінь єго́, і ві́твія єго́ ке́дри Бо́жия; | Its shadow covered the mountains, and its shoots equalled the goodly cedars. |
|
12
|
12
|
| простре́ ро́зги єго́ [своя́] до мо́ря і да́же до рік отра́сли єго́ [своя́]. | It sent forth its branches to the sea, and its shoots to the river. |
|
13
|
13
|
| Вску́ю низложи́л єси́ опло́т єго́, і обима́ють ї всі мимоходя́щії путе́м? | Wherefore hast thou broken down its hedge, while all that pass by the way pluck it? |
|
14
|
14
|
| Озоба́ ї вепр от дубра́ви, і уєдине́нний ди́вій пояде́ ї. | The boar out of the wood has laid it waste, and the wild beast has devoured it. |
|
15
|
15
|
| Бо́же Сил, обрати́ся у́бо і при́зри с небесе́ і виждь, і посіти́ виногра́д сей; | O God of hosts, turn, we pray thee: look on us from heaven, and behold and visit this vine; |
|
16
|
16
|
| і соверши́ ї, єго́же насади́ десни́ця Твоя́, і на си́на челові́чеськаго, єго́же укрепи́л єси́ Себі́. | and restore that which thy right hand has planted: and look on the son of man whom thou didst strengthen for thyself. |
|
17
|
17
|
| Пожже́н огне́м і раско́пан; от запреще́нія лиця́ Твоєго́ поги́бнуть. | It is burnt with fire and dug up: they shall perish at the rebuke of thy presence. |
|
18
|
18
|
| Да бу́деть рука́ Твоя́ на му́жа десни́ці Твоєя́ і на си́на челові́чеськаго, єго́же укріпи́л єси́ Себі́, | Let thy hand be upon the man of thy right hand, and upon the son of man whom thou didst strengthen for thyself. |
|
19
|
19
|
| і не отсту́пим от Тебе́; оживи́ши ни, і і́м'я Твоє́ призове́м. | So will we not depart from thee: thou shalt quicken us, and we will call upon thy name. |
|
20
|
20
|
| Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся. | Turn us, O Lord God of hosts, and make thy face to shine; and we shall be saved. |
|
Псалом 80
|
Psalm 80
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Аса́фу, 80. | For the end, a Psalm for Asaph, concerning the wine-presses. |
|
2
|
2
|
| Ра́дуйтеся Бо́гу — Помо́щнику на́шему, воскли́кніте Бо́гу Іа́ковлю; | Rejoice ye in God our helper; shout aloud to the God of Jacob. |
|
3
|
3
|
| приймі́те псало́м і даді́те тимпа́н, псалти́р красе́н с гу́сльми; | Take a psalm, and produce the timbrel, the pleasant psaltery with the harp. |
|
4
|
4
|
| вострубі́те в новомісячії трубо́ю, во благознамени́тий день пра́здника ва́шего; | Blow the trumpet at the new moon, in the glorious day of your feast. |
|
5
|
5
|
| я́ко повелі́ніє Ізра́їлеві єсть, і судьба́ Бо́гу Іа́ковлю. | For this is an ordinance for Israel, and a statute of the God of Jacob. |
|
6
|
6
|
| Свиді́ніє во Іо́сифі положи́ є, внегда́ ізи́ти єму́ от землі́ єги́петськия; язи́ка, єго́же не ві́дяше, усли́ша. | He made it to be a testimony in Joseph, when he came forth out of the land of Egypt: he heard a language which he understood not. |
|
7
|
7
|
| От'я́т от бре́мене хребе́т єго́; ру́ці єго́ в коші́ порабо́тасті. | He removed his back from burdens: his hands slaved in making the baskets. |
|
8
|
8
|
| В ско́рбі призва́л М'я єси́, і ізба́вих тя; усли́шах тя в та́йні бу́рні; іскуси́х тя на воді́ преріка́нія. | Thou didst call upon me in trouble, and I delivered thee; I heard thee in the secret place of the storm: I proved thee at the water of Strife. Pause. |
|
9
|
9
|
| Сли́шіте, лю́діє мої́, і засвиді́тельствую вам, Ізра́їлю, а́ще послу́шаєши Мене́; | Hear, my people, and I will speak to thee, O Israel; and I will testify to thee: if thou wilt hearken to me; |
|
10
|
10
|
| не бу́деть тебі́ бог нов, ніже́ поклони́шися бо́гу чужде́му. | there shall be no new god in thee; neither shalt thou worship a strange god. |
|
11
|
11
|
| Аз бо єсьм Госпо́дь, Бог твой, ізведи́й тя от землі́ Єги́петськия; разшири́ уста́ твоя́, і іспо́лню я. | For I am the Lord thy God, that brought thee out of the land of Egypt: open thy mouth wide, and I will fill it. |
|
12
|
12
|
| І не послу́шаша лю́діє Мої́ гла́са Моєго́, і Ізра́їль не внят Мі; | But my people hearkened not to my voice; and Israel gave no heed to me. |
|
13
|
13
|
| і отпусти́х я по начина́нієм серде́ць їх, по́йдуть в начина́ніїх свої́х. | So I let them go after the ways of their own hearts: they will go on in their own ways. |
|
14
|
14
|
| А́ще би́ша лю́діє Мої́ послу́шали Мене́, Ізра́їль а́ще би в путі́ Моя́ ходи́л; | If my people had hearkened to me, if Israel had walked in my ways, |
|
15
|
15
|
| ні о чесо́мже у́бо враги́ єго́ смири́л бих, і на оскорбля́ющия їх возложи́л бих ру́ку Мою́. | I should have put down their enemies very quickly, and should have laid my hand upon those that afflicted them. |
|
16
|
16
|
| Вразі́ Госпо́дні солга́ша Єму́, і бу́деть вре́м'я їх в вік; | The Lord's enemies should have lied to him: but their time shall be for ever. |
|
17
|
17
|
| і напита́ їх от ту́ка пшени́чна, і от ка́мене ме́да наси́ти їх. | And he fed them with the fat of wheat; and satisfied them with honey out of the rock. |
|
Псалом 81
|
Psalm 81
|
|
0
|
|
| Псало́м Аса́фу, 81. | |
|
1
|
1
|
| Бог ста в со́нмі бого́в, посреді́ же бо́ги разсу́дить. | A Psalm for Asaph. God stands in the assembly of gods; and in the midst of them will judge gods. |
|
2
|
2
|
| Доко́лі су́дите непра́вду і ли́ця грі́шников приє́млете? | How long will ye judge unrighteously, and accept the persons of sinners? Pause. |
|
3
|
3
|
| Суді́те си́ру і убо́гу, смире́на і ни́ща оправда́йте; | Judge the orphan and poor: do justice to the low and needy. |
|
4
|
4
|
| ізмі́те ни́ща і убо́га, із руки́ грі́шничі ізба́віте єго́. | Rescue the needy, and deliver the poor out of the hand of the sinner. |
|
5
|
5
|
| Не позна́ша, ніже́ уразумі́ша, во тьмі хо́дять; да подви́жаться вся основа́нія землі́. | They know not, nor understand; they walk on in darkness: all the foundations of the earth shall be shaken. |
|
6
|
6
|
| Аз ріх: бо́зі єсте́, і си́нове Ви́шняго всі; | I have said, Ye are gods; and all of you children of the Most High. |
|
7
|
7
|
| ви же, я́ко челові́ци, умира́єте, і, я́ко єди́н от князе́й, па́даєте. | But ye die as men, and fall as one of the princes. |
|
8
|
8
|
| Воскресни́, Бо́же, суди́ землі́; я́ко Ти наслі́диши во всіх язи́ціх. | Arise, O God, judge the earth: for thou shalt inherit all nations. |
|
Псалом 82
|
Psalm 82
|
|
1
|
1
|
| Піснь псалма́ Аса́фу, 82. | A Song of a Psalm for Asaph. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, кто уподо́биться Тебі́? Не премолчи́, ніже́ укроти́ [ніже́ укроти́ся], Бо́же; | O God, who shall be compared to thee? be not silent, neither be still, O God. |
|
3
|
3
|
| я́ко се, вразі́ Твої́ возшумі́ша, і ненави́дящії Тя воздвиго́ша главу́. | For behold, thine enemies have made a noise; and they that hate thee have lifted up the head. |
|
4
|
4
|
| На лю́ди Твоя́ лука́вноваша во́лею, і совіща́ша на святи́я Твоя́. | Against thy people they have craftily imagined a device, and have taken counsel against thy saints. |
|
5
|
5
|
| Рі́ша: прийді́те і потреби́м я от язи́к, і не пом'яне́ться і́м'я Ізра́їлево ктому́. | They have said, Come, and let us utterly destroy them out of the nation; and let the name of Israel be remembered no more at all. |
|
6
|
6
|
| Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на Тя заві́т завіща́ша; | For they have taken counsel together with one consent: they have made a confederacy against thee; |
|
7
|
7
|
| селе́нія Ідуме́йська і Ісма́їліте, Моа́в і ага́ряне, | even the tents of the Idumeans, and the Ismaelites; Moab, and the Agarenes; |
|
8
|
8
|
| Гева́л і Аммо́н і Амали́к, іноплеме́нници с живу́щими в Ти́рі; | Gebal, and Ammon, and Amalec; the Philistines also, with them that dwell at Tyre. |
|
9
|
9
|
| і́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє синово́м Ло́товим; | Yea, Assur too is come with them: they have become a help to the children of Lot. Pause. |
|
10
|
10
|
| сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́ссові; | Do thou to them as to Madiam, and to Sisera; as to Jabin at the brook of Kison. |
|
11
|
11
|
| потреби́шася во Аендо́рі, би́ша, я́ко гной земни́й. | They were utterly destroyed at Aendor: they became as dung for the earth. |
|
12
|
12
|
| Положи́ кня́зі їх, я́ко Ори́ва і Зи́ва, і Зеве́я і Салма́на, вся кня́зі їх, | Make their princes as Oreb and Zeb, and Zebee and Salmana; even all their princes: |
|
13
|
13
|
| і́же рі́ша: да наслі́дим себі́ святи́лище Бо́жиє. | who said, Let us take to ourselves the altar of God as an inheritance. |
|
14
|
14
|
| Бо́же мой, положи́ я я́ко ко́ло, я́ко трость пред лице́м ві́тра. | O my God, make them as a wheel; as stubble before the face of the wind. |
|
15
|
15
|
| Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень пожига́яй го́ри; | As fire which shall burn up a wood, as the flame may consume the mountains; |
|
16
|
16
|
| та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м см'яте́ши я. | so shalt thou persecute them with thy tempest, and trouble them in thine anger. |
|
17
|
17
|
| Іспо́лни ли́ця їх безче́стія, і взи́щуть і́мене Твоєго́, Го́споди. | Fill their faces with dishonour; so shall they seek thy name, O Lord. |
|
18
|
18
|
| Да постидя́ться і см'яту́ться в вік ві́ка, і посра́м'яться і поги́бнуть. | Let them be ashamed and troubled for evermore; yea, let them be confounded and destroyed. |
|
19
|
19
|
| І да позна́ють, я́ко і́м'я Тебі́ — Госпо́дь, Ти єди́н Ви́шній по всей землі́. | And let them know that thy name is Lord; that thou alone art Most High over all the earth. |
|
Псалом 83
|
Psalm 83
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о точи́ліх, сино́м Коре́йовим, псало́м, 83. | For the end, a Psalm for the sons of Core, concerning the wine-presses. |
|
2
|
2
|
| Коль возлю́бленна селе́нія Твоя́, Го́споди Сил. | How amiable are thy tabernacles, O Lord of hosts! |
|
3
|
3
|
| Жела́єть і скончава́ється душа́ моя́ во двори́ Госпо́дні; се́рдце моє́ і плоть моя́ возра́довастася о Бо́зі жи́ві. | My soul longs, and faints for the courts of the Lord: my heart and my flesh have exulted in the living God. |
|
4
|
4
|
| І́бо пти́ця обрі́те себі́ хра́мину, і го́рлиця гніздо́ себі́, іді́же положи́ть птенці́ своя́, олтарі́ Твоя́, Го́споди Сил, Царю́ мой і Бо́же мой. | Yea, the sparrow has found himself a home, and the turtle-dove a nest for herself, where she may lay her young, even thine altars, O Lord of hosts, my King, and my God. |
|
5
|
5
|
| Блаже́нні живу́щії в дому́ Твоє́м; в ві́ки віко́в восхва́лять Тя. | Blessed are they that dwell in thy house: they will praise thee evermore. Pause. |
|
6
|
6
|
| Блаже́н муж, єму́же єсть заступле́ніє єго́ у Тебе́; восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́, | Blessed is the man whose help is of thee, O Lord; in his heart he has purposed to go up |
|
7
|
7
|
| во юдо́ль плаче́вную, в мі́сто є́же положи́ [во юдо́лі плаче́вній, в мі́сті, є́же положи́]; і́бо благослове́ніє дасть законополага́яй. | the valley of weeping, to the place which he has appointed, for there the law-giver will grant blessings. |
|
8
|
8
|
| По́йдуть от си́ли в си́лу; яви́ться Бог бого́в в Сіо́ні. | They shall go from strength to strength: the God of gods shall be seen in Sion. |
|
9
|
9
|
| Го́споди, Бо́же Сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль. | O Lord God of hosts, hear my prayer: hearken, O God of Jacob. Pause. |
|
10
|
10
|
| Защи́тниче наш, виждь, Бо́же, і при́зри на лице́ христа́ Твоєго́. | Behold, O God our defender, and look upon the face of thine anointed. |
|
11
|
11
|
| Я́ко лу́чше день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ; ізво́лих примета́тися в дому́ Бо́га моєго́ па́че, не́же жи́ти мі в селе́ніїх грі́шничих. | For one day in thy courts is better than thousands. I would rather be an abject in the house of God, than dwell in the tents of sinners. |
|
12
|
12
|
| Я́ко ми́лость і і́стину лю́бить Госпо́дь, Бог благода́ть і сла́ву дасть; Госпо́дь не лиши́ть благи́х ходя́щих незло́бієм. | For the Lord loves mercy and truth: God will give grace and glory: the Lord will not withhold good things from them that walk in innocence. |
|
13
|
13
|
| Го́споди, Бо́же сил, блаже́н челові́к упова́яй на Тя. | O Lord of hosts, blessed is the man that trusts in thee. |
|
Псалом 84
|
Psalm 84
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 84. | For the end, a Psalm for the sons of Core. |
|
2
|
2
|
| Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль. | O Lord, thou hast taken pleasure in thy land: thou hast turned back the captivity of Jacob. |
|
3
|
3
|
| Оста́вил єси́ беззако́нія люді́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх. | Thou hast forgiven thy people their transgressions; thou hast covered all their sins. Pause. |
|
4
|
4
|
| Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоєя́. | Thou hast caused all thy wrath to cease: thou hast turned from thy fierce anger. |
|
5
|
5
|
| Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас. | Turn us, O God of our salvation, and turn thine anger away from us. |
|
6
|
6
|
| Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни? Іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род? | Wouldest thou be angry with us for ever? or wilt thou continue thy wrath from generation to generation? |
|
7
|
7
|
| Бо́же, Ти обра́щся оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́ться о Тебі́. | O God, thou wilt turn and quicken us; and thy people shall rejoice in thee. |
|
8
|
8
|
| Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам. | Shew us thy mercy, O Lord, and grant us thy salvation. |
|
9
|
9
|
| Усли́шу, что рече́ть о мні Госпо́дь Бог; я́ко рече́ть мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердця́ к Нему́. | I will hear what the Lord God will say concerning me: for he shall speak peace to his people, and to his saints, and to those that turn their heart toward him. |
|
10
|
10
|
| Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу. | Moreover his salvation is near them that fear him; that glory may dwell in our land. |
|
11
|
11
|
| Ми́лость і і́стина сріто́стіся, пра́вда і мир облобиза́стася; | Mercy and truth are met together: righteousness and peace have kissed each other. |
|
12
|
12
|
| і́стина от землі́ возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че; | Truth has sprung out of the earth; and righteousness has looked down from heaven. |
|
13
|
13
|
| і́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой. | For the Lord will give goodness; and our land shall yield her fruit. |
|
14
|
14
|
| Пра́вда пред Ним преди́деть, і положи́ть в путь стопи́ своя́. | Righteousness shall go before him; and shall set his steps in the way. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 85
|
Psalm 85
|
|
0
|
|
| Моли́тва Дави́ду, 85. | |
|
1
|
1
|
| Приклони́, Го́споди, у́хо Твоє́, і усли́ши м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз. | A Prayer of David. O Lord, incline thine ear, and hearken to me; for I am poor and needy. |
|
2
|
2
|
| Сохрани́ ду́шу мою́, я́ко преподо́бен єсьм; спаси́ раба́ Твоєго́, Бо́же мой, упова́ющаго на Тя. | Preserve my soul, for I am holy; save thy servant, O God, who hopes in thee. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко к Тебі́ воззову́ весь день. | Pity me, O Lord: for to thee will I cry all the day. |
|
4
|
4
|
| Возвесели́ ду́шу раба́ Твоєго́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́. | Rejoice the soul of thy servant: for to thee, O Lord, have I lifted up my soul. |
|
5
|
5
|
| Я́ко Ти, Го́споди, благ і кро́ток і многоми́лостив всім призива́ющим Тя. | For thou, O Lord, art kind, and gentle; and plenteous in mercy to all that call upon thee. |
|
6
|
6
|
| Внуши́, Го́споди, моли́тву мою́ і воньми́ гла́су моле́нія моєго́. | Give ear to my prayer, O Lord; and attend to the voice of my supplication. |
|
7
|
7
|
| В день ско́рби моєя́ воззва́х к Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́. | In the day of my trouble I cried to thee: for thou didst hear me. |
|
8
|
8
|
| Ність подо́бен Тебі́ в бозі́х, Го́споди, і ність по діло́м Твої́м. | There is none like to thee, O Lord, among the gods; and there are no works like to thy works. |
|
9
|
9
|
| Всі язи́ци, єли́кі сотвори́л єси́, при́йдуть і покло́няться пред Тобо́ю, Го́споди, і просла́в'ять і́м'я Твоє́; | All nations whom thou hast made shall come, and shall worship before thee, O Lord; and shall glorify thy name. |
|
10
|
10
|
| я́ко ве́лій єси́ Ти і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог єди́н. | For thou art great, and doest wonders: thou art the only and the great God. |
|
11
|
11
|
| Наста́ви м'я, Го́споди, на путь Твой, і пойду́ во і́стині Твоє́й; да возвесели́ться се́рдце моє́ боя́тися і́мене Твоєго́. | Guide me, O Lord, in thy way, and I will walk in thy truth: let my heart rejoice, that I may fear thy name. |
|
12
|
12
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди Бо́же мой, всім се́рдцем мої́м і просла́влю і́м'я Твоє́ в вік; | I will give thee thanks, O Lord my God, with all my heart; and I will glorify thy name for ever. |
|
13
|
13
|
| я́ко ми́лость Твоя́ ве́лія на мні, і ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от а́да преіспо́днійшаго. | For thy mercy is great toward me; and thou hast delivered my soul from the lowest hell. |
|
14
|
14
|
| Бо́же, законопресту́пници воста́ша на м'я, і сонм держа́вних взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Тебе́ пред собо́ю. | O God, transgressors have risen up against me, and an assembly of violent men have sought my life; and have not set thee before them. |
|
15
|
15
|
| І Ти, Го́споди Бо́же мой, ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́вий і многоми́лостивий і і́стинний, | But thou, O Lord God, art compassionate and merciful, long-suffering, and abundant in mercy and true. |
|
16
|
16
|
| при́зри на м'я і поми́луй м'я; даждь держа́ву Твою́ о́троку Твоєму́ і спаси́ си́на раби́ Твоєя́. | Look thou upon me, and have mercy upon me: give thy strength to thy servant, and save the son of thine handmaid. |
|
17
|
17
|
| Сотвори́ со мно́ю зна́меніє во бла́го; і да ви́дять ненави́дящії м'я, і постидя́ться, я́ко Ти, Го́споди, помо́гл мі і уті́шил м'я єси́. | Establish with me a token for good; and let them that hate me see it and be ashamed; because thou, O Lord, hast helped me, and comforted me. |
|
Псалом 86
|
Psalm 86
|
|
1
|
1
|
| Сино́м коре́йовим, псало́м пі́сні, 86. | A Psalm of a Song for the sons of Core. His foundations are in the holy mountains. |
|
2
|
2
|
| Основа́нія Єго́ на гора́х святи́х; лю́бить Госпо́дь врата́ Сіо́ня па́че всіх селе́ній Іа́ковлих. | The Lord loves the gates of Sion, more than all the tabernacles of Jacob. |
|
3
|
3
|
| Пресла́вная глаго́лашася о Тебі́, гра́де Бо́жий. | Glorious things have been spoken of thee, O city of God. Pause. |
|
4
|
4
|
| Пом'яну́ Раа́в і Вавило́на ві́дущим м'я; і се, іноплеме́нници і Тир і лю́діє Ефіо́пстії, сі́ї би́ша та́мо. | I will make mention of Raab and Babylon to them that know me: behold also the Philistines, and Tyre, and the people of the Ethiopians: these were born there. |
|
5
|
5
|
| Ма́ти Сіо́н рече́ть: челові́к і челові́к роди́ся в нем, і Той основа́ ї Ви́шній. | A man shall say, Sion is my mother; and such a man was born in her; and the Highest himself has founded her. |
|
6
|
6
|
| Госпо́дь пові́сть в писа́нії люді́й і князе́й, сих би́вших в нем. | The Lord shall recount it in the writing of the people, and of these princes that were born in her. Pause. |
|
7
|
7
|
| Я́ко веселя́щихся всіх жили́ще в Тебі́. | The dwelling of all within thee is as the dwelling of those that rejoice. |
|
Псалом 87
|
Psalm 87
|
|
1
|
1
|
| Піснь псалма́ сино́м Коре́йовим, в коне́ць, о Маєле́фі* є́же отвіща́ти, ра́зума Ема́ну Ізра́їльтянину, 87. | A song of a Psalm for the sons of Core for the end, upon Maeleth for responsive strains, of instruction for Æman the Israelite. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Бо́же спаcе́нія моєго́, во дні воззва́х і в нощі́ пред Тобо́ю; | O Lord God of my salvation, I have cried by day and in the night before thee. |
|
3
|
3
|
| да вни́деть пред Тя моли́тва моя́, приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моєму́. | Let my prayer come in before thee; incline thine ear to my supplication, O Lord. |
|
4
|
4
|
| Я́ко іспо́лнися зол душа́ моя́, і живо́т мой а́ду прибли́жися. | For my soul is filled with troubles, and my life has drawn nigh to Hades. |
|
5
|
5
|
| Привміне́н бих с низходя́щими в ров; бих я́ко челові́к без по́мощі, | I have been reckoned with them that go down to the pit; I became as a man without help; |
|
6
|
6
|
| в ме́ртвих свобо́дь; я́ко я́звеннії сп'я́щії во гро́бі, ї́хже не пом'яну́л єси́ ктому́, і ті́ї от руки́ Твоєя́ отринове́ні би́ша. | free among the dead, as the slain ones cast out, who sleep in the tomb; whom thou rememberest no more; and they are rejected from thy hand. |
|
7
|
7
|
| Положи́ша м'я в ро́ві преіспо́днім, в те́мних і сі́ні сме́ртній. | They laid me in the lowest pit, in dark places, and in the shadow of death. |
|
8
|
8
|
| На мні утверди́ся я́рость Твоя́, і вся во́лни Твоя́ наве́л єси́ на м'я. | Thy wrath has pressed heavily upon me, and thou hast brought upon me all thy billows. Pause. |
|
9
|
9
|
| Уда́лил єси́ зна́ємих мої́х от мене́; положи́ша м'я ме́рзость себі́; пре́дан бих і не ісхожда́х. | Thou hast removed my acquaintance far from me; they have made me an abomination to themselves; I have been delivered up, and have not gone forth. |
|
10
|
10
|
| О́чі мої́ ізнемого́сті от нищети́; воззва́х к Тебі́, Го́споди, весь день, возді́х к Тебі́ ру́ці мої́. | Mine eyes are dimmed from poverty; but I cried to thee, O Lord, all the day; I spread forth my hands to thee. |
|
11
|
11
|
| Єда́ ме́ртвими твори́ши чудеса́? Іли́ вра́чеве воскреся́ть, і іспові́дяться Тебі́? | Wilt thou work wonders for the dead? or shall physicians raise them up, that they shall praise thee? |
|
12
|
12
|
| Єда́ пові́сть кто во гро́бі ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ в поги́белі? | Shall any one declare thy mercy in the tomb? and thy truth in destruction? |
|
13
|
13
|
| Єда́ позна́на бу́дуть во тьмі чудеса́ Твоя́ і пра́вда Твоя́ в землі́ забве́нній? | Shall thy wonders be known in darkness? and thy righteousness in a forgotten land? |
|
14
|
14
|
| І аз к Тебі́, Го́споди, воззва́х, і у́тро моли́тва моя́ предвари́ть Тя. | But I cried to thee, O Lord; and in the morning shall my prayer prevent thee. |
|
15
|
15
|
| Вску́ю, Го́споди, отрі́єши ду́шу мою́? Отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́? | Wherefore, O Lord, dost thou reject my prayer, and turn thy face away from me? |
|
16
|
16
|
| Нищ єсьм аз і в труді́х от ю́ности моєя́; возне́сжеся смири́хся і ізнемого́х. | I am poor and in troubles from my youth; and having been exalted, I was brought low and into despair. |
|
17
|
17
|
| На мні прейдо́ша гні́ви Твої́, устраше́нія Твоя́ возмути́ша м'я; | Thy wrath has passed over me; and thy terrors have greatly disquieted me. |
|
18
|
18
|
| обидо́ша м'я я́ко вода́ весь день, одержа́ша м'я вку́пі. | They compassed me like water; all the day they beset me together. |
|
19
|
19
|
| Уда́лил єси́ от мене́ дру́га і і́скренняго, і зна́ємих мої́х от страсте́й. | Thou hast put far from me every friend, and mine acquaintances because of my wretchedness. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 88
|
Psalm 88
|
|
1
|
1
|
| Ра́зума Ефа́ма Ізра́їльтянина, 88. | A Psalm of instruction for Ætham the Israelite. |
|
2
|
2
|
| Ми́лості Твоя́, Го́споди, во вік воспою́, в род і род возвіщу́ і́стину Твою́ усти́ мої́ми. | I will sing of thy mercies, O Lord, for ever: I will declare thy truth with my mouth to all generations. |
|
3
|
3
|
| Зане́ рекл єси́: в вік ми́лость сози́ждеться, на небесі́х угото́виться і́стина Твоя́. | For thou hast said, Mercy shall be built up for ever: thy truth shall be established in the heavens. |
|
4
|
4
|
| Завіща́х заві́т ізбра́нним Мої́м, кля́хся Дави́ду, рабу́ Моєму́: | I made a covenant with my chosen ones, I sware unto David my servant. |
|
5
|
5
|
| до ві́ка угото́ваю сі́м'я твоє́, і сози́жду в род і род престо́л твой. | I will establish thy seed for ever, and build up thy throne to all generations. Pause. |
|
6
|
6
|
| Іспові́дять небеса́ чудеса́ Твоя́, Го́споди, і́бо і́стину Твою́ в Це́ркві святи́х. | The heavens shall declare thy wonders, O Lord; and thy truth in the assembly of the saints. |
|
7
|
7
|
| Я́ко кто во о́блаціх уравни́ться Го́сподеві? Уподо́биться Го́сподеві в сині́х Бо́жиїх? | For who in the heavens shall be compared to the Lord? and who shall be likened to the Lord among the sons of God? |
|
8
|
8
|
| Бог прославля́єм в сові́ті святи́х, ве́лій і стра́шен єсть над всі́ми окре́стними Єго́. | God is glorified in the council of the saints; great and terrible toward all that are round about him. |
|
9
|
9
|
| Го́споди Бо́же сил, кто подо́бен Тебі́? Си́лен єси́, Го́споди, і і́стина Твоя́ о́крест Тебе́. | O Lord God of hosts, who is like to thee? thou art mighty, O Lord, and thy truth is round about thee. |
|
10
|
10
|
| Ти влади́чествуєши держа́вою морсько́ю, возмуще́ніє же волн єго́ Ти укроча́єши. | Thou rulest the power of the sea; and thou calmest the tumult of its waves. |
|
11
|
11
|
| Ти смири́л, єси́, я́ко я́звена, го́рдаго, ми́шцею си́ли Твоєя́ расточи́л єси́ враги́ Твоя́. | Thou hast brought down the proud as one that is slain; and with the arm of thy power thou hast scattered thine enemies. |
|
12
|
12
|
| Твоя́ суть небеса́, і Твоя́ єсть земля́; вселе́нную і ісполне́ніє єя́ Ти основа́л єси́. | The heavens are thine, and the earth is thine: thou hast founded the world, and the fulness of it. |
|
13
|
13
|
| Сі́вер і мо́ре Ти созда́л єси́; Фаво́р і Єрмо́н о і́мені Твоє́м возра́дуєтася. | Thou hast created the north and the west: Thabor and Hermon shall rejoice in thy name. |
|
14
|
14
|
| Твоя́ ми́шця с си́лою, да укріпи́ться рука́ Твоя́, і вознесе́ться десни́ця Твоя́. | Thine is the mighty arm: let thy hand be strengthened, let thy right hand be exalted. |
|
15
|
15
|
| Пра́вда і судьба́ — угото́ваніє Престо́ла Твоєго́; ми́лость і і́стина преди́деті пред лице́м Твої́м. | Justice and judgment are the establishment of thy throne: mercy and truth shall go before thy face. |
|
16
|
16
|
| Блаже́нні лю́діє ві́дущії воскликнове́ніє: Го́споди, во сві́ті лиця́ Твоєго́ по́йдуть, | Blessed is the people that knows the joyful sound: they shall walk, O Lord, in the light of thy countenance. |
|
17
|
17
|
| і о і́мені Твоє́м возра́дуються весь день, і пра́вдою Твоє́ю вознесу́ться. | And in thy name shall they rejoice all the day: and in thy righteousness shall they be exalted. |
|
18
|
18
|
| Я́ко похвала́ си́ли їх Ти єси́, і во благоволе́нії Твоє́м вознесе́ться рог наш. | For thou art the boast of their strength; and in thy good pleasure shall our horn be exalted, |
|
19
|
19
|
| Я́ко Госпо́днє єсть заступле́ніє і Свята́го Ізра́їлева Царя́ на́шего. | for our help is of the Lord; and of the Holy One of Israel, our king. |
|
20
|
20
|
| Тогда́ глаго́лал єси́ в виді́нії синово́м Твої́м і рекл єси́: положи́х по́мощ на си́льнаго, вознесо́х ізбра́ннаго от люді́й Мої́х; | Then thou spokest in vision to thy children, and saidst, I have laid help on a mighty one; I have exalted one chosen out of my people. |
|
21
|
21
|
| обріто́х Дави́да, раба́ Моєго́, єле́єм святи́м Мої́м пома́зах єго́. | I have found David my servant; I have anointed him by my holy mercy. |
|
22
|
22
|
| І́бо рука́ моя́ засту́пить єго́, і ми́шця моя́ укріпи́ть єго́; | For my hand shall support him; and mine arm shall strengthen him. |
|
23
|
23
|
| нічто́же успі́єть враг на него́, і син беззако́нія не приложи́ть озло́бити єго́. | The enemy shall have no advantage against him; and the son of transgression shall not hurt him again. |
|
24
|
24
|
| І ссіку́ от лиця́ єго́ враги́ єго́, і ненави́дящия єго́ побіжду́; | And I will hew down his foes before him, and put to flight those that hate him. |
|
25
|
25
|
| і і́стина Моя́ і ми́лость Моя́ с ним, і о і́мені Моє́м вознесе́ться рог єго́; | But my truth and my mercy shall be with him; and in my name shall his horn be exalted. |
|
26
|
26
|
| і положу́ на мо́рі ру́ку єго́, і на ріка́х десни́цю єго́. | And I will set his hand in the sea, and his right hand in the rivers. |
|
27
|
27
|
| Той призове́ть М'я: Оте́ць мой єси́ Ти, Бог мой і засту́пник спаcе́нія моєго́. | He shall call upon me, saying, Thou art my Father, my God, and the helper of my salvation. |
|
28
|
28
|
| І Аз пе́рвенця положу́ єго́, висока́ па́че царе́й земни́х; | And I will make him my first-born, higher than the kings of the earth. |
|
29
|
29
|
| в вік сохраню́ єму́ ми́лость Мою́, і заві́т Мой ві́рен єму́; | I will keep my mercy for him for ever, and my covenant shall be firm with him. |
|
30
|
30
|
| і положу́ в вік ві́ка сі́м'я єго́, і престо́л єго́ я́ко дні́є не́ба. | And I will establish his seed for ever and ever, and his throne as the days of heaven. |
|
31
|
31
|
| А́ще оста́в'ять си́нове єго́ зако́н Мой і в судьба́х Мої́х не по́йдуть, | If his children should forsake my law, and walk not in my judgments; |
|
32
|
32
|
| а́ще оправда́нія Моя́ оскверня́ть і за́повідій Мої́х не сохраня́ть, | if they should profane my ordinances, and not keep my commandments; |
|
33
|
33
|
| посіщу́ жезло́м беззако́нія їх і ра́нами непра́вди їх, | I will visit their transgressions with a rod, and their sins with scourges. |
|
34
|
34
|
| ми́лость же Мою́ не разорю́ от них, ні преврежду́ во і́стині Моє́й; | But my mercy I will not utterly remove from him, nor wrong my truth. |
|
35
|
35
|
| ніже́ оскверню́ заві́та Моєго́ і ісходя́щих от уст Мої́х не отве́ргуся. | Neither will I by any means profane my covenant; and I will not make void the things that proceed out of my lips. |
|
36
|
36
|
| Єди́ною кля́хся о святі́м Моє́м: а́ще Дави́ду солжу́? | Once have I sworn by my holiness, that I will not lie to David. |
|
37
|
37
|
| Сі́м'я єго́ во вік пребу́деть, і престо́л єго́ — я́ко со́лнце пре́до Мно́ю, | His seed shall endure for ever, and his throne as the sun before me; |
|
38
|
38
|
| і я́ко луна́ соверше́на в вік, і свиді́тель на небесі́ ві́рен. | and as the moon that is established for ever, and as the faithful witness in heaven. Pause. |
|
39
|
39
|
| Ти же отри́нул єси́ і унічижи́л, негодова́л єси́ пома́заннаго Твоєго́; | But thou hast cast off and set at nought, thou hast rejected thine anointed. |
|
40
|
40
|
| разори́л єси́ заві́т раба́ Твоєго́, оскверни́л єси́ на землі́ святи́ню єго́; | Thou hast overthrown the covenant of thy servant; thou hast profaned his sanctuary, casting it to the ground. |
|
41
|
41
|
| разори́л єси́ вся опло́ти єго́, положи́л єси́ тве́рдая єго́ страх. | Thou hast broken down all his hedges; thou hast made his strong holds a terror. |
|
42
|
42
|
| Расхища́ху єго́ всі мимоходя́щії путе́м, бисть поноше́ніє сосі́дом свої́м. | All that go by the way have spoiled him: he is become a reproach to his neighbours. |
|
43
|
43
|
| Возви́сил єси́ десни́цю стужа́ющих єму́, возвесели́л єси́ вся враги́ єго́; | Thou hast exalted the right hand of his enemies; thou hast made all his enemies to rejoice. |
|
44
|
44
|
| отврати́л єси́ по́мощ меча́ єго́ і не заступи́л єси́ єго́ во бра́ні; | Thou hast turned back the help of his sword, and hast not helped him in the battle. |
|
45
|
45
|
| разори́л єси́ от очище́нія єго́, престо́л єго́ на зе́млю пове́ргл єси́: | Thou hast deprived him of glory: thou hast broken down his throne to the ground. |
|
46
|
46
|
| Ума́лил єси́ дні вре́мене єго́, облія́л єси́ єго́ студо́м. | Thou hast shortened the days of his throne: thou hast poured shame upon him. Pause. |
|
47
|
47
|
| Доко́лі, Го́споди, отвраща́єшися в коне́ць, разжже́ться я́ко огнь гнів Твой? | How long, O Lord, wilt thou turn away, for ever? shall thine anger flame out as fire? |
|
48
|
48
|
| Пом'яни́, кий мой соста́в: єда́ бо всу́є созда́л єси́ вся си́ни челові́чеськія? | Remember what my being is: for hast thou created all the sons of men in vain? |
|
49
|
49
|
| Кто єсть челові́к, і́же поживе́ть і не у́зрить сме́рти, ізба́вить ду́шу свою́ із руки́ а́дови? | What man is there who shall live, and not see death? shall any one deliver his soul from the hand of Hades? Pause. |
|
50
|
50
|
| Гді суть ми́лості Твоя́ дре́внія, Го́споди, ї́миже кля́лся єси́ Дави́ду во і́стині Твоє́й? | Where are thine ancient mercies, O Lord, which thou swarest to David in thy truth? |
|
51
|
51
|
| Пом'яни́, Го́споди, поноше́ніє раб Твої́х, є́же удержа́х в ні́дрі моє́м мно́гих язи́к; | Remember, O Lord, the reproach of thy servants, which I have borne in my bosom, even the reproach of many nations; |
|
52
|
52
|
| і́мже поноси́ша вразі́ Твої́, Го́споди, і́мже поноси́ша ізміне́нію христа́ Твоєго́. | wherewith thine enemies have reviled, O Lord: wherewith they have reviled the recompence of thine anointed. |
|
53
|
53
|
| Благослове́н Госпо́дь во вік! Бу́ди, бу́ди. | Blessed be the Lord for ever. So be it, so be it. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 89
|
Psalm 89
|
|
1
|
1
|
| Моли́тва Моїсе́я, челові́ка Бо́жия, 89. | A Prayer of Moses the man of God. Lord, thou hast been our refuge in all generations. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род. | Before the mountains existed, and before the earth and the world were formed, even from age to age, Thou art. |
|
3
|
3
|
| Пре́жде да́же гора́м не би́ти і созда́тися землі́ і вселе́нній, і от ві́ка і до ві́ка Ти єси́. | Turn not man back to his low place, whereas thou saidst, Return, ye sons of men? |
|
4
|
4
|
| Не отврати́ челові́ка во смире́ніє, і рекл єси́: обраті́теся, си́нове челові́честії. | For a thousand years in thy sight are as the yesterday which is past, and as a watch in the night. |
|
5
|
5
|
| Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, і́же ми́мо і́де, і стра́жа нощна́я. | Years shall be vanity to them: let the morning pass away as grass. |
|
6
|
6
|
| Уничиже́нія їх лі́та бу́дуть; у́тро я́ко трава́ ми́мо і́деть, у́тро процвіте́ть і пре́йдеть; на ве́чер отпаде́ть, ожесті́єть і і́зсхнеть; | In the morning let it flower, and pass away: in the evening let it droop, let it be withered and dried up. |
|
7
|
7
|
| я́ко ізчезо́хом гні́вом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю смути́хомся. | For we have perished in thine anger, and in thy wrath we have been troubled. |
|
8
|
8
|
| Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Тобо́ю, вік наш в просвіще́ніє лиця́ Твоєго́. | Thou hast set our transgressions before thee: our age is in the light of thy countenance. |
|
9
|
9
|
| Я́ко всі дні́є на́ші оскуді́ша, і гні́вом Твої́м ізчезо́хом; | For all our days are gone, and we have passed away in thy wrath: our years have spun out their tale as a spider. |
|
10
|
10
|
| лі́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся; дні́є літ на́ших в ни́хже се́дьмдесят літ, а́ще же в си́лах — о́сьмдесят літ, і мно́жає їх труд і болі́знь: я́ко при́йде кро́тость на ни, і нака́жемся. | As for the days of our years, in them are seventy years; and if men should be in strength, eighty years: and the greater part of them would be labour and trouble; for weakness overtakes us, and we shall be chastened. |
|
11
|
11
|
| Кто вість держа́ву гні́ва Твоєго́, і от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ ізчести́? | Who knows the power of thy wrath? |
|
12
|
12
|
| Десни́цю Твою́ та́ко скажи́ мі, і окова́нния [і нака́занния] се́рдцем в му́дрості. | and who knows how to number his days because of the fear of thy wrath? So manifest thy right hand, and those that are instructed in wisdom in the heart. |
|
13
|
13
|
| Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́. | Return, O Lord, how long? and be intreated concerning thy servants. |
|
14
|
14
|
| Іспо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, і возра́довахомся і возвесели́хомся; | We have been satisfied in the morning with thy mercy; and we did exult and rejoice: |
|
15
|
15
|
| во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, лі́та, в ня́же ви́діхом зла́я. | let us rejoice in all our days, in return for the days wherein thou didst afflict us, the years wherein we saw evil. |
|
16
|
16
|
| І при́зри на раби́ Твоя́ і на діла́ Твоя́, і наста́ви си́ни їх. | And look upon thy servants, and upon thy works; and guide their children. |
|
17
|
17
|
| І бу́ди сві́тлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і діла́ рук на́ших іспра́ви на нас, і ді́ло рук на́ших іспра́ви. | And let the brightness of the Lord our God be upon us: and do thou direct for us the works of our hands. |
|
Псалом 90
|
Psalm 90
|
|
0
|
|
| Хвала́ пі́сні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й, 90. | |
|
1
|
1
|
| Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться, | Praise of a Song, by David. He that dwells in the help of the Highest, shall sojourn under the shelter of the God of heaven. |
|
2
|
2
|
| рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́. | He shall say to the Lord, Thou art my helper and my refuge: my God; I will hope in him. |
|
3
|
3
|
| Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна; | For he shall deliver thee from the snare of the hunters, from every troublesome matter. |
|
4
|
4
|
| Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися; ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́. | He shall overshadow thee with his shoulders, and thou shalt trust under his wings: his truth shall cover thee with a shield. |
|
5
|
5
|
| Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні, | Thou shalt not be afraid of terror by night; nor of the arrow flying by day; |
|
6
|
6
|
| от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща [от нападе́нія] і бі́са полу́деннаго. | nor of the evil thing that walks in darkness; nor of calamity, and the evil spirit at noon-day. |
|
7
|
7
|
| Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься; | A thousand shall fall at thy side, and ten thousand at thy right hand; but it shall not come nigh thee. |
|
8
|
8
|
| оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши. | Only with thine eyes shalt thou observe and see the reward of sinners. |
|
9
|
9
|
| Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́. | For thou, O Lord, art my hope: thou, my soul, hast made the Most High thy refuge. |
|
10
|
10
|
| Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́ [селе́нію твоєму́]; | No evils shall come upon thee, and no scourge shall draw nigh to thy dwelling. |
|
11
|
11
|
| я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х. | For he shall give his angels charge concerning thee, to keep thee in all thy ways. |
|
12
|
12
|
| На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́; | They shall bear thee up on their hands, lest at any time thou dash thy foot against a stone. |
|
13
|
13
|
| на а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я. | Thou shalt tread on the asp and basilisk: and thou shalt trample on the lion and dragon. |
|
14
|
14
|
| Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї; покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́. | For he has hoped in me, and I will deliver him: I will protect him, because he has known my name. |
|
15
|
15
|
| Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́; | He shall call upon me, and I will hearken to him: I am with him in affliction; and I will deliver him, and glorify him. |
|
16
|
16
|
| Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́. | I will satisfy him with length of days, and shew him my salvation. |
|
1001
|
|
|
Сла́ва: |
|
|
Псалом 91
|
Psalm 91
|
|
1
|
1
|
| Псало́м пі́сні, в день субо́тний, 91. | A Psalm of a Song for the Sabbath-day. |
|
2
|
2
|
| Благо єсть іспові́датися Го́сподеві і пі́ти і́мені Твоєму́, Ви́шній; | It is a good thing to give thanks to the Lord, and to sing praises to thy name, O thou Most High; |
|
3
|
3
|
| возвіща́ти зау́тра ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ на вся́ку нощ, | to proclaim thy mercy in the morning, and thy truth by night, |
|
4
|
4
|
| в десятостру́ннім псалти́рі с пі́снію в гу́слех. | on a psaltery of ten strings, with a song on the harp. |
|
5
|
5
|
| Я́ко возвесели́л м'я єси́, Го́споди, в творе́нії Твоє́м, і в ді́ліх руку́ Твоє́ю возра́дуюся. | For thou, O Lord, hast made me glad with thy work: and in the operations of thy hands will I exult. |
|
6
|
6
|
| Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; зіло́ углуби́шася помишле́нія Твоя́. | How have thy works been magnified, O Lord! thy thoughts are very deep. |
|
7
|
7
|
| Муж безу́мен не позна́єть, і неразуми́в не разумі́єть сих. | A foolish man will not know, and a senseless man will not understand this. |
|
8
|
8
|
| Внегда́ прозябо́ща грі́шници я́ко трава́, і пронико́ша всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко да потреб'я́ться в вік ві́ка; | When the sinners spring up as the grass, and all the workers of iniquity have watched; it is that they may be utterly destroyed for ever. |
|
9
|
9
|
| Ти же Ви́шній во вік, Го́споди. | But thou, O Lord, art most high for ever. |
|
10
|
10
|
| Я́ко се вразі́ Твої́, Го́споди, я́ко се вразі́ Твої́ поги́бнуть і рази́дуться всі ді́лающії беззако́ніє. | For, behold, thine enemies shall perish; and all the workers of iniquity shall be scattered. |
|
11
|
11
|
| І вознесе́ться я́ко єдиноро́га рог мой, і ста́рость моя́ в єле́ї масти́ті; | But my horn shall be exalted as the horn of a unicorn; and mine old age with rich mercy. |
|
12
|
12
|
| і воззрі́ о́ко моє́ на враги́ моя́, і востаю́щия на м'я лука́внующия усли́шить у́хо моє́. | And mine eye has seen mine enemies, and mine ear shall hear the wicked that rise up against me. |
|
13
|
13
|
| Пра́ведник, я́ко фі́ніx процвіте́ть, я́ко кедр, і́же в Лива́ні, умно́житься. | The righteous shall flourish as a palm-tree: he shall be increased as the cedar in Libanus. |
|
14
|
14
|
| Насажде́ні в дому́ Госпо́дні во дво́ріх Бо́га на́шего процвіту́ть; | They that are planted in the house of the Lord shall flourish in the courts of our God. |
|
15
|
15
|
| єще́ умно́жаться в ста́рості масти́ті, і благоприє́млюще бу́дуть. | Then shall they be increased in a fine old age; and they shall be prosperous; that they may declare |
|
16
|
16
|
| Да возвістя́ть, я́ко прав Госпо́дь Бог наш, і ність непра́вди в Нем. | that the Lord my God is righteous, and there is no iniquity in him. |
|
Псалом 92
|
Psalm 92
|
|
0
|
|
| В день предсубо́тний, внегда́ насели́ся земля́, хвала́ пі́сні Дави́ду, 92. | |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь воцари́ся, в лі́поту облече́ся; облече́ся Госпо́дь в си́лу і препоя́сася; і́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́житься. | For the day before the Sabbath, when the land was first inhabited, the praise of a Song by David. The Lord reigns; he has clothed himself with honour: the Lord has clothed and girded himself with strength; for he has established the world, which shall not be moved. |
|
2
|
2
|
| Гото́в престо́л Твой отто́лі; от ві́ка Ти єси́. | Thy throne is prepared of old: thou art from everlasting. |
|
3
|
3
|
| Воздвиго́ша рі́ки, Го́споди, воздвиго́ша рі́ки гла́си своя́; | The rivers have lifted up, O Lord, the rivers have lifted up their voices, |
|
4
|
4
|
| во́зьмуть рі́ки сотре́нія своя́, от гласо́в вод мно́гих. | at the voices of many waters: the billows of the sea are wonderful: the Lord is wonderful in high places. |
|
5
|
5
|
| Ди́вни висоти́ морські́я; ди́вен в висо́ких Госпо́дь. | Thy testimonies are made very sure: holiness becomes thine house, O Lord, for ever. |
|
6
|
|
| Свиді́нія Твоя́ уві́ришася зіло́. До́му Твоєму́ подоба́єть святи́ня, Го́споди, в долготу́ дній. | |
|
Псалом 93
|
Psalm 93
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, в четве́ртий субо́ти, 93. | |
|
1
|
1
|
| Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть. | A Psalm of David for the fourth day of the week. The Lord is a God of vengeance; the God of vengeance has declared himself. |
|
2
|
2
|
| Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим. | Be thou exalted, thou that judgest the earth: render a reward to the proud. |
|
3
|
3
|
| Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться? | How long shall sinners, O Lord, how long shall sinners boast? |
|
4
|
4
|
| Провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє? | They will utter and speak unrighteousness; all the workers of iniquity will speak so. |
|
5
|
5
|
| Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша: | They have afflicted thy people, O Lord, and hurt thine heritage. |
|
6
|
6
|
| вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́лця уби́ша, | They have slain the widow and fatherless, and murdered the stranger. |
|
7
|
7
|
| і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль. | And they said, The Lord shall not see, neither shall the God of Jacob understand. |
|
8
|
8
|
| Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся; | Understand now, ye simple among the people; and ye fools, at length be wise. |
|
9
|
9
|
| насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли? | He that planted the ear, does he not hear? or he that formed the eye, does not he perceive? |
|
10
|
10
|
| Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму? | He that chastises the heathen, shall not he punish, even he that teaches man knowledge? |
|
11
|
11
|
| Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна. | The Lord knows the thoughts of men, that they are vain. |
|
12
|
12
|
| Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́; | Blessed is the man whomsoever thou shalt chasten, O Lord, and shalt teach him out of thy law; |
|
13
|
13
|
| укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма. | to give him rest from evil days, until a pit be digged for the sinful one. |
|
14
|
14
|
| Я́ко не отри́неть Госпо́дь люді́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить; | For the Lord will not cast off his people, neither will he forsake his inheritance; |
|
15
|
15
|
| до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем. | until righteousness return to judgment, and all the upright in heart shall follow it. Pause. |
|
16
|
16
|
| Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє? | Who will rise up for me against the transgressors? or who will stand up with me against the workers of iniquity? |
|
17
|
17
|
| А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́. | If the Lord had not helped me, my soul had almost sojourned in Hades. |
|
18
|
18
|
| А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі: | If I said, My foot has been moved; |
|
19
|
19
|
| по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́. | thy mercy, O Lord, helped me. O Lord, according to the multitude of my griefs within my heart, thy consolations have soothed my soul. |
|
20
|
20
|
| Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє. | Shall the throne of iniquity have fellowship with thee, which frames mischief by an ordinance? |
|
21
|
21
|
| Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять. | They will hunt for the soul of the righteous, and condemn innocent blood. |
|
22
|
22
|
| І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́; | But the Lord was my refuge; and my God the helper of my hope. |
|
23
|
23
|
| і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я Госпо́дь Бог наш. | And he will recompense to them their iniquity and their wickedness: the Lord our God shall utterly destroy them. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 94
|
Psalm 94
|
|
0
|
|
| Хвала́ пі́сні Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 94. | |
|
1
|
1
|
| Прийді́те, возра́дуємся Го́сподеві, воскли́кнем Бо́гу Спаси́телю на́шему; | The praise of a Song by David. Come, let us exult in the Lord; let us make a joyful noise to God our Saviour. |
|
2
|
2
|
| предвари́м лице́ Єго́ во іспові́данії, і во псалмі́х воскли́кнем Єму́; | Let us come before his presence with thanksgiving, and make a joyful noise to him with psalms. |
|
3
|
3
|
| я́ко Бог ве́лій Госпо́дь, і Цар ве́лій по всей землі́; | For the Lord is a great God, and a great king over all gods: for the Lord will not cast off his people. |
|
4
|
4
|
| я́ко в руці́ Єго́ всі конці́ землі́, і висоти́ гор Того́ суть. | For the ends of the earth are in his hands; and the heights of the mountains are his. |
|
5
|
5
|
| Я́ко Того́ єсть мо́ре, і Той сотвори́ є, і су́шу ру́ці Єго́ созда́сті. | For the sea is his, and he made it: and his hands formed the dry land. |
|
6
|
6
|
| Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Єму́, і воспла́чемся пред Го́сподем сотво́ршим нас; | Come, let us worship and fall down before him; and weep before the Lord that made us. |
|
7
|
7
|
| я́ко Той єсть Бог наш, і ми лю́діє па́житі Єго́ і о́вці руки́ Єго́. Днесь а́ще глас Єго́ усли́шіте, | For he is our God; and we are the people of his pasture, and the sheep of his hand. |
|
8
|
8
|
| не ожесточі́те серде́ць ва́ших, я́ко в прогні́ванії, по дні іскуше́нія в пусти́ні; | To-day, if ye will hear his voice, harden not your hearts, as in the provocation, according to the day of irritation in the wilderness: |
|
9
|
9
|
| в о́ньже [іді́же] іскуси́ша М'я отці́ ва́ші, іскуси́ша М'я, і ви́діша діла́ Моя́. | where your fathers tempted me, proved me, and saw my works. |
|
10
|
10
|
| Чети́редесять літ негодова́х ро́да того́, і ріх: при́сно заблужда́ють се́рдцем, ті́ї же не позна́ша путі́й Мої́х; | Forty years was I grieved with this generation, and said, They do always err in their heart, and they have not known my ways. |
|
11
|
11
|
| я́ко кля́хся во гні́ві Моє́м, а́ще вни́дуть в поко́й Мой. | So I sware in my wrath, They shall not enter into my rest. |
|
Псалом 95
|
Psalm 95
|
|
0
|
|
| Хвала́ пі́сні Дави́ду, внегда́ дом созида́шеся по пліне́нії, не надпи́сан у євре́й, 95. | |
|
1
|
1
|
| Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, воспо́йте Го́сподеві вся земля́; | When the house was built after the Captivity, a Song by David. Sing to the Lord a new song; sing to the Lord, all the earth. |
|
2
|
2
|
| воспо́йте Го́сподеві, благослові́те і́м'я Єго́; благовісті́те день от дне спасе́ніє Єго́. | Sing to the Lord, bless his name: proclaim his salvation from day to day. |
|
3
|
3
|
| Возвісті́те во язи́ціх сла́ву Єго́, во всіх лю́дех чудеса́ Єго́. | Publish his glory among the Gentiles, his wonderful works among all people. |
|
4
|
4
|
| Я́ко ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́, стра́шен єсть над всі́ми бо́ги. | For the Lord is great, and greatly to be praised: he is terrible above all gods. |
|
5
|
5
|
| Я́ко всі бо́зі — язи́к бі́сове; Госпо́дь же небеса́ сотвори́. | For all the gods of the heathen are devils: but the Lord made the heavens. |
|
6
|
6
|
| Іспові́даніє і красота́ пред Ним, святи́ня і великолі́піє во святи́лі Єго́. | Thanksgiving and beauty are before him: holiness and majesty are in his sanctuary. |
|
7
|
7
|
| Принесі́те Го́сподеві, оте́чествія язи́к, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь. | Bring to the Lord, ye families of the Gentiles, bring to the Lord glory and honour. |
|
8
|
8
|
| принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; возьмі́те же́ртви і вході́те во двори́ Єго́. | Bring to the Lord the glory becoming his name: take offerings, and go into his courts. |
|
9
|
9
|
| Поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́. Да подви́житься от лиця́ Єго́ вся земля́. | Worship the Lord in his holy court: let all the earth tremble before him. |
|
10
|
10
|
| Рці́те во язи́ціх, я́ко Госпо́дь воцари́ся; і́бо іспра́ви вселе́нную, я́же не подви́житься; су́дить лю́дем пра́востію. | Say among the heathen, The Lord reigns: for he has established the world so that it shall not be moved: he shall judge the people in righteousness. |
|
11
|
11
|
| Да возвеселя́ться небеса́, і ра́дується земля́; да подви́житься мо́ре і ісполне́ніє єго́; | Let the heavens rejoice, and the earth exult; let the sea be moved, and the fulness of it. |
|
12
|
12
|
| возра́дуються поля́ і вся я́же на них; тогда́ возра́дуються вся древа́ дубра́вная | The plains shall rejoice, and all things in them: then shall all the trees of the wood exult before the presence of the Lord: |
|
13
|
13
|
| от лиця́ Госпо́дня, я́ко гряде́ть, я́ко гряде́ть суди́ти землі́; суди́ти вселе́нній в пра́вду і лю́дем і́стиною Своє́ю. | for he comes, for he comes to judge the earth; he shall judge the world in righteousness, and the people with his truth. |
|
Псалом 96
|
Psalm 96
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, єгда́ земля́ єго́ устроя́шеся, не надпи́сан у євре́й, 96. | |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь воцари́ся, да ра́дується земля́, да веселя́ться о́строві мно́зі. | For David, when his land is established. The Lord reigns, let the earth exult, let many islands rejoice. |
|
2
|
2
|
| О́блак і мрак о́крест Єго́; пра́вда і судьба́ — ісправле́ніє Престо́ла Єго́. | Cloud and darkness are round about him; righteousness and judgment are the establishment of his throne. |
|
3
|
3
|
| Огнь пред Ним преди́деть і попали́ть о́крест враги́ Єго́. | Fire shall go before him, and burn up his enemies round about. |
|
4
|
4
|
| Освіти́ша мо́лнія Єго́ вселе́нную; ви́ді і подви́жеся земля́. | His lightnings appeared to the world; the earth saw, and trembled. |
|
5
|
5
|
| Го́ри, я́ко воск, раста́яша от лиця́ Госпо́дня, от лиця́ Го́спода всея́ землі́. | The mountains melted like wax at the presence of the Lord, at the presence of the Lord of the whole earth. |
|
6
|
6
|
| Возвісти́ша небеса́ пра́вду Єго́, і ви́діша всі лю́діє сла́ву Єго́. | The heavens have declared his righteousness, and all the people have seen his glory. |
|
7
|
7
|
| Да постидя́ться всі кла́няющіїся істука́нним, хва́лящіїся о і́доліх свої́х; поклоні́теся Єму́, всі а́нгели Єго́. | Let all that worship graven images be ashamed, who boast of their idols; worship him, all ye his angels. |
|
8
|
8
|
| Сли́ша і возвесели́ся Сіо́н, і возра́довашася дще́рі іуде́йськия, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди; | Sion heard and rejoiced; and the daughters of Judea exulted, because of thy judgments, O Lord. |
|
9
|
9
|
| я́ко Ти Госпо́дь Ви́шній над все́ю земле́ю, зіло́ превозне́слся єси́ над всі́ми бо́ги. | For thou art Lord most high over all the earth; thou art greatly exalted above all gods. |
|
10
|
10
|
| Лю́б'ящії Го́спода, ненави́діте зла́я; храни́ть Госпо́дь ду́ші преподо́бних Свої́х, із руки́ грі́шничі ізба́вить я. | Ye that love the Lord, hate evil; the Lord preserves the souls of his saints; he shall deliver them from the hand of sinners. |
|
11
|
11
|
| Світ возсія́ пра́веднику, і пра́вим се́рдцем весе́ліє. | Light is sprung up for the righteous, and gladness for the upright in heart. |
|
12
|
12
|
| Веселі́теся, пра́веднії, о Го́споді, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́. | Rejoice in the Lord, ye righteous; and give thanks for a remembrance of his holiness. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 97
|
Psalm 97
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 97. | |
|
1
|
1
|
| Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, я́ко ди́вна сотвори́ Госпо́дь; спасе́ Єго́ десни́ця Єго́ і ми́шця свята́я Єго́. | A Psalm of David. Sing to the Lord a new song; for the Lord has wrought wonderful works, his right hand, and his holy arm, have wrought salvation for him. |
|
2
|
2
|
| Сказа́ Госпо́дь спасе́ніє Своє́, пред язи́ки откри́ пра́вду Свою́. | The Lord has made known his salvation, he has revealed his righteousness in the sight of the nations. |
|
3
|
3
|
| Пом'яну́ ми́лость Свою́ Іа́кову і і́стину Свою́ до́му Ізра́їлеву; ви́діша всі конці́ землі́ спасе́ніє Бо́га на́шего. | He has remembered his mercy to Jacob, and his truth to the house of Israel; all the ends of the earth have seen the salvation of our God. |
|
4
|
4
|
| Воскли́кніте Бо́гові, вся земля́, воспо́йте і ра́дуйтеся і по́йте. | Shout to God, all the earth; sing, and exult, and sing psalms. |
|
5
|
5
|
| По́йте Го́сподеві в гу́слех, в гу́слех і гла́сі псало́мсті, | Sing to the Lord with a harp, with a harp, and the voice of a psalm. |
|
6
|
6
|
| в труба́х ко́ваних і гла́сом труби́ ро́жани; вострубі́те пред Царе́м Го́сподем. | With trumpets of metal, and the sound of a trumpet of horn make a joyful noise to the Lord before the king. |
|
7
|
7
|
| Да подви́житься мо́ре і ісполне́ніє єго́, вселе́нная і всі живу́щії на ней. | Let the sea be moved, and the fulness of it; the world, and they that dwell in it. |
|
8
|
8
|
| Рі́ки воспле́щуть руко́ю вку́пі, го́ри возра́дуються | The rivers shall clap their hands together; the mountains shall exult. |
|
9
|
9
|
| от лиця́ Госпо́дня, я́ко гряде́ть, я́ко і́деть суди́ти землі́; суди́ти вселе́нній в пра́вду, і лю́дем пра́востію. | For he is come to judge the earth; he shall judge the world in righteousness, and the nations in uprightness. |
|
Псалом 98
|
Psalm 98
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 98. | |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь воцари́ся — да гні́ваються лю́діє; сідя́й на херуви́міх — да подви́житься земля́. | A Psalm of David. The Lord reigns;—let the people rage; it is he that sits upon the cherubs, let the earth be moved. |
|
2
|
2
|
| Госпо́дь в Сіо́ні вели́к і висо́к єсть над всі́ми людьми́. | The Lord is great in Sion, and is high over all the people. |
|
3
|
3
|
| Да іспові́дяться і́мені Твоєму́ вели́кому, я́ко стра́шно і свя́то єсть. | Let them give thanks to thy great name; for it is terrible and holy. |
|
4
|
4
|
| І честь царе́ва суд лю́бить; Ти угото́вал єси́ правоти́, суд і пра́вду во Іа́кові Ти сотвори́л єси́. | And the king's honour loves judgment; thou hast prepared equity, thou hast wrought judgment and justice in Jacob. |
|
5
|
5
|
| Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего і покланя́йтеся подно́жію но́гу Єго́, я́ко свя́то єсть. | Exalt ye the Lord our God, and worship at his footstool; for he is holy. |
|
6
|
6
|
| Моїсе́й і Ааро́н во ієре́ех Єго́, і Самуї́л в призива́ющих і́м'я Єго́; призива́ху Го́спода, і Той послу́шаше їх. | Moses and Aaron among his priests, and Samuel among them that call upon his name; they called upon the Lord, and he heard them. |
|
7
|
7
|
| В столпі́ о́блачні глаго́лаше к ним, я́ко храня́ху свиді́нія Єго́ і повелі́нія Єго́, я́же даде́ їм. | He spoke to them in a pillar of cloud; they kept his testimonies, and the ordinances which he gave them. |
|
8
|
8
|
| Го́споди Бо́же наш, Ти послу́шал єси́ їх; Бо́же, Ти ми́лостив бива́л єси́ їм і мща́я на вся начина́нія їх. | O Lord our God, thou heardest them; O God, thou becamest propitious to them, though thou didst take vengeance on all their devices. |
|
9
|
9
|
| Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего і покланя́йтеся в горі́ святі́й Єго́; я́ко Свят Госпо́дь Бог наш. | Exalt ye the Lord our God, and worship at his holy mountain; for the Lord our God is holy. |
|
Псалом 99
|
Psalm 99
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду во іспові́даніє, 99. | |
|
1
|
1
|
| Воскли́кніте Бо́гові, вся земля́; | A Psalm for Thanksgiving. Make a joyful noise to the Lord, all the earth. |
|
2
|
2
|
| рабо́тайте Го́сподеві в весе́лії, вни́діте пред Ним в ра́дості. | Serve the Lord with gladness; come before his presence with exultation. |
|
3
|
3
|
| Уві́діте, я́ко Госпо́дь — Той єсть Бог наш; Той сотвори́ нас, а не ми; ми же лю́діє Єго́ і о́вці па́житі Єго́. | Know that the Lord he is God; he made us, and not we ourselves; we are his people, and the sheep of his pasture. |
|
4
|
4
|
| Вни́діте во врата́ Єго́ во іспові́данії, во двори́ Єго́ в пі́ніїх; іспові́дайтеся Єму́, хвалі́те і́м'я Єго́. | Enter into his gates with thanksgiving, and his courts with hymns; give thanks to him, praise his name. |
|
5
|
5
|
| Я́ко Благ Госпо́дь, в вік ми́лость Єго́, і да́же до ро́да і ро́да і́стина Єго́. | For the Lord is good, his mercy is for ever; and his truth endures to generation and generation. |
|
Псалом 100
|
Psalm 100
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 100. | |
|
1
|
1
|
| Ми́лость і суд воспою́ Тебі́, Го́споди; | A Psalm of David. I will sing to thee, O Lord, of mercy and judgment; I will sing a psalm, |
|
2
|
2
|
| пою́ і разумі́ю в путі́ непоро́чні; когда́ при́йдеши ко мні? Прехожда́х в незло́бії се́рдця моєго́ посреді́ до́му моєго́. | and I will be wise in a blameless way. When wilt thou come to me? I walked in the innocence of my heart, in the midst of my house. |
|
3
|
3
|
| Не предлага́х пред очи́ма мої́ма вещ законопресту́пную; творя́щия преступле́ніє возненави́діх; | I have not set before mine eyes any unlawful thing; I have hated transgressors. |
|
4
|
4
|
| не прильпе́ мні се́рдце стропти́во; уклоня́ющагося от мене́ лука́ваго не позна́х. | A perverse heart has not cleaved to me; I have not known an evil man, forasmuch as he turns away from me. |
|
5
|
5
|
| Оклевета́ющаго тай і́скренняго своєго́, cего́ ізгоня́х; го́рдим о́ком і неси́тим се́рдцем, с сим не ядя́х. | Him that privily speaks against his neighbour, him have I driven from me: he that is proud in look and insatiable in heart,—with him I have not eaten. |
|
6
|
6
|
| О́чі мої́ на ві́рния землі́, посажда́ти я со мно́ю; ходя́й по путі́ непоро́чну, сей мі служа́ше. | Mine eyes shall be upon the faithful of the land, that they may dwell with me: he that walked in a perfect way, the same ministered to me. |
|
7
|
7
|
| Не живя́ше посреді́ до́му моєго́ творя́й горди́ню; глаго́ляй непра́ведная не ісправля́ше пред очи́ма мої́ма. | The proud doer dwelt not in the midst of my house; the unjust speaker prospered not in my sight. |
|
8
|
8
|
| Воу́трія ізбива́х вся грі́шния землі́, є́же потреби́ти от гра́да Госпо́дня вся ді́лающия беззако́ніє. | Early did I slay all the sinners of the land, that I might destroy out of the city of the Lord all that work iniquity. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 101
|
Psalm 101
|
|
1
|
1
|
| Моли́тва ни́щаго, єгда́ уни́єть і пред Го́сподем проліє́ть моле́ніє своє́, 101. | A Prayer for the Poor; when he is deeply afflicted, and pours out his supplication before the Lord. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, і вопль мой к Тебі́ да при́йдеть. | Hear my prayer, O Lord, and let my cry come to thee. |
|
3
|
3
|
| Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́; в о́ньже а́ще день скорблю́, приклони́ ко мні у́хо Твоє́; в о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я. | Turn not away thy face from me: in the day when I am afflicted, incline thine ear to me: in the day when I shall call upon thee, speedily hear me. |
|
4
|
4
|
| Я́ко ізчезо́ша, я́ко дим, дні́є мої́, і ко́сті моя́, я́ко суши́ло, сосхо́шася. | For my days have vanished like smoke, and my bones have been parched like a stick. |
|
5
|
5
|
| Уя́звлен бих, я́ко трава́, і і́зсше се́рдце моє́, я́ко заби́х сні́сти хліб мой. | I am blighted like grass, and my heart is dried up; for I have forgotten to eat my bread. |
|
6
|
6
|
| От гла́са воздиха́нія моєго́ прильпе́ кость моя́ пло́ті моє́й. | By reason of the voice of my groaning, my bone has cleaved to my flesh. |
|
7
|
7
|
| Уподо́бихся нея́сити пусти́нній, бих, я́ко нощни́й вран на ни́рищі [на разва́лині]. | I have become like a pelican of the wilderness; |
|
8
|
8
|
| Бдіх і бих, я́ко пти́ця осо́б'ящаяся на зді [на кро́ві]. | I have become like an owl in a ruined house. I have watched, and am become as a sparrow dwelling alone on a roof. |
|
9
|
9
|
| Весь день поноша́ху мі вразі́ мої́, і хва́лящії м'я мно́ю [на м'я] кленя́хуся. | All the day long mine enemies have reproached me; and they that praised me have sworn against me. |
|
10
|
10
|
| Зане́ пе́пел, я́ко хліб, ядя́х і питіє́ моє́ с пла́чем растворя́х, | For I have eaten ashes as it were bread, and mingled my drink with weeping; |
|
11
|
11
|
| от лиця́ гні́ва Твоєго́ і я́рости Твоєя́ — я́ко возне́с низве́ргл м'я єси́. | because of thine anger and thy wrath: for thou hast lifted me up, and dashed me down. |
|
12
|
12
|
| Дні́є мої́ я́ко сінь уклони́шася, і аз я́ко сі́но ізсхо́х. | My days have declined like a shadow; and I am withered like grass. |
|
13
|
13
|
| Ти же, Го́споди, во вік пребива́єши, і па́м'ять Твоя́ в род і род. | But thou, Lord, endurest for ever, and thy memorial to generation and generation. |
|
14
|
14
|
| Ти воскре́с уще́дриши Сіо́на; я́ко вре́м'я уще́дрити єго́, я́ко при́йде вре́м'я. | Thou shalt arise, and have mercy upon Sion: for it is time to have mercy upon her, for the set time is come. |
|
15
|
15
|
| Я́ко благоволи́ша раби́ Твої́ ка́меніє [о ка́менії] єго́, і персть єго́ уще́дрять. | For thy servants have taken pleasure in her stones, and they shall pity her dust. |
|
16
|
16
|
| І убоя́ться язи́ци і́мене Госпо́дня, і всі ца́ріє зе́мстії сла́ви Твоєя́; | So the nations shall fear thy name, O Lord, and all kings thy glory. |
|
17
|
17
|
| я́ко сози́ждеть Госпо́дь Сіо́на і яви́ться во сла́ві Своє́й. | For the Lord shall build up Sion, and shall appear in his glory. |
|
18
|
18
|
| Призрі́ на моли́тву смире́нних і не унічижи́ моле́нія їх. | He has had regard to the prayer of the lowly, and has not despised their petition. |
|
19
|
19
|
| Да напи́шеться сіє́ в род ін, і лю́діє зи́ждемії восхва́лять Го́спода; | Let this be written for another generation; and the people that shall be created shall praise the Lord. |
|
20
|
20
|
| я́ко прини́че с висоти́ святи́я Своєя́, Госпо́дь с небесе́ на зе́млю призрі́, | For he has looked out from the height of his sanctuary; the Lord looked upon the earth from heaven; |
|
21
|
21
|
| усли́шати воздиха́ніє окова́нних, разріши́ти си́ни умерщвле́нних; | to hear the groaning of the fettered ones, to loosen the sons of the slain; |
|
22
|
22
|
| возвісти́ти в Сіо́ні і́м'я Госпо́днє і хвалу́ Єго́ во Ієрусали́мі, | to proclaim the name of the Lord in Sion, and his praise in Jerusalem; |
|
23
|
23
|
| внегда́ собра́тися лю́дем вку́пі і царе́м, є́же рабо́тати Го́сподеві. | when the people are gathered together, and the kings, to serve the Lord. |
|
24
|
24
|
| Отвіща́ Єму́ на путі́ крі́пости Єго́; умале́ніє дній мої́х возвісти́ мі; | He answered him in the way of his strength: tell me the fewness of my days. |
|
25
|
25
|
| не возведи́ мене́ во преполове́ніє дній мої́х; в ро́ді родо́в лі́та Твоя́. | Take me not away in the midst of my days: thy years are through all generations. |
|
26
|
26
|
| В нача́ліх Ти, Го́споди, зе́млю основа́л єси́, і діла́ руку́ Твоє́ю суть небеса́. | In the beginning thou, O Lord, didst lay the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands. |
|
27
|
27
|
| Та поги́бнуть, Ти же пребива́єши; і вся, я́ко ри́за, обетша́ють, і, я́ко оде́жду, свіє́ши я, і ізміня́ться. | They shall perish, but thou remainest: and they all shall wax old as a garment; and as a vesture shalt thou fold them, and they shall be changed. |
|
28
|
28
|
| Ти же То́йжде єси́, і лі́та Твоя́ не оскуді́ють. | But thou art the same, and thy years shall not fail. |
|
29
|
29
|
| Си́нове раб Твої́х вселя́ться, і сі́м'я їх во вік іспра́виться. | The children of thy servants shall dwell securely, and their seed shall prosper for ever. |
|
Псалом 102
|
Psalm 102
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 102. | |
|
1
|
1
|
| Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і, вся вну́тренняя моя́, і́м'я свято́є Єго́; | A Psalm of David. Bless the Lord, O my soul; and all that is within me, bless his holy name. |
|
2
|
2
|
| благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́; | Bless the Lord, O my soul, and forget not all his praises: |
|
3
|
3
|
| очища́ющаго вся беззако́нія твоя́, ізціля́ющаго вся неду́ги твоя́, | who forgives all thy transgressions, who heals all thy diseases; |
|
4
|
4
|
| ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами, | who redeems thy life from corruption; who crowns thee with mercy and compassion; |
|
5
|
5
|
| ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє твоє́; обнови́ться, я́ко о́рля, ю́ность твоя́. | who satisfies thy desire with good things: so that thy youth shall be renewed like that of the eagle. |
|
6
|
6
|
| Творя́й ми́лостині Госпо́дь і судьбу́ всім оби́димим. | The Lord executes mercy and judgment for all that are injured. |
|
7
|
7
|
| Сказа́ путі́ Своя́ Моїсе́йові, синово́м Ізра́їлевим хоті́нія Своя́. | He made known his ways to Moses, his will to the children of Israel. |
|
8
|
8
|
| Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив. | The Lord is compassionate and pitiful, long-suffering, and full of mercy. |
|
9
|
9
|
| Не до конця́ прогні́вається, ніже́ во вік вражду́єть; | He will not be always angry; neither will he be wrathful for ever. |
|
10
|
10
|
| не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, ніже́ по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам. | He has not dealt with us according to our sins, nor recompensed us according to our iniquities. |
|
11
|
11
|
| Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́, утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́; | For as the heaven is high above the earth, the Lord has so increased his mercy toward them that fear him. |
|
12
|
12
|
| єли́ко отстоя́ть восто́ци от за́пад, уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша. | As far as the east is from the west, so far has he removed our transgressions from us. |
|
13
|
13
|
| Я́коже ще́дрить оте́ць си́ни, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́. | As a father pities his children, the Lord pities them that fear him. |
|
14
|
14
|
| Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом'яну́, я́ко персть єсьми́. | For he knows our frame: remember that we are dust. |
|
15
|
15
|
| Челові́к — я́ко трава́, дні́є єго́ — я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́ть; | As for man, his days are as grass; as a flower of the field, so shall he flourish. |
|
16
|
16
|
| я́ко дух про́йде в нем, і не бу́деть, і не позна́єть ктому́ мі́ста своєго́. | For the wind passes over it, and it shall not be; and it shall know its place no more. |
|
17
|
17
|
| Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́, | But the mercy of the Lord is from generation to generation upon them that fear him, and his righteousness to children's children; |
|
18
|
18
|
| і пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́ і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я. | to them that keep his covenant, and remember his commandments to do them. |
|
19
|
19
|
| Госпо́дь на небесі́ угото́ва Престо́л Свой, і Ца́рство Єго́ всі́ми облада́єть. | The Lord has prepared his throne in the heaven; and his kingdom rules over all. |
|
20
|
20
|
| Благослові́те Го́спода, всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́. | Bless the Lord, all ye his angels, mighty in strength, who perform his bidding, ready to hearken to the voice of his words. |
|
21
|
21
|
| Благослові́те Го́спода, вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́. | Bless the Lord, all ye his hosts; ye ministers of his that do his will. |
|
22
|
22
|
| Благослові́те Го́спода, вся діла́ Єго́ на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́; благослови́, душе́ моя́, Го́спода. | Bless the Lord, all his works, in every place of his dominion: bless the Lord, O my soul. |
|
Псалом 103
|
Psalm 103
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, о мирсті́м битії́, 103. | |
|
1
|
1
|
| Благослови́, душе́ моя́, Го́спода. Го́споди Бо́же мой, возвели́чился єси́ зіло́; во іспові́даніє і в велелі́поту обле́клся єси́; | A Psalm of David. Bless the Lord, O my soul. O Lord my God, thou art very great; thou hast clothed thyself with praise and honour: |
|
2
|
2
|
| одія́йся сві́том, я́ко ри́зою, простира́яй не́бо, я́ко ко́жу; | who dost robe thyself with light as with a garment; spreading out the heaven as a curtain. |
|
3
|
3
|
| покрива́яй вода́ми преви́спренняя Своя́, полага́яй о́блаки на восхожде́ніє Своє́, ходя́й на крилу́ ві́треню; | Who covers his chambers with waters; who makes the clouds his chariot; who walks on the wings of the wind. |
|
4
|
4
|
| творя́й а́нгели Своя́ ду́хи, і слуги́ Своя́ — пла́мень о́гненний; | Who makes his angels spirits, and his ministers a flaming fire. |
|
5
|
5
|
| основа́яй зе́млю на тве́рді єя́; не преклони́ться в вік ві́ка. | Who establishes the earth on her sure foundation: it shall not be moved for ever. |
|
6
|
6
|
| Бе́здна, я́ко ри́за, одія́ніє єя́, на гора́х ста́нуть во́ди; | The deep, as it were a garment, is his covering: the waters shall stand on the hills. |
|
7
|
7
|
| от запреще́нія Твоєго́ побі́гнуть, от гла́са гро́ма Твоєго́ убоя́ться. | At thy rebuke they shall flee; at the voice of thy thunder they shall be alarmed. |
|
8
|
8
|
| Восхо́дять го́ри, і низхо́дять поля́, в мі́сто, є́же основа́л єси́ їм. | They go up to the mountains, and down to the plains, to the place which thou hast founded for them. |
|
9
|
9
|
| Преді́л положи́л єси́, єго́же не пре́йдуть, ніже́ обратя́ться покри́ти зе́млю. | Thou hast set a bound which they shall not pass, neither shall they turn again to cover the earth. |
|
10
|
10
|
| Посила́яй істо́чники в де́брех, посреді́ гор про́йдуть во́ди. | He sends forth his fountains among the valleys: the waters shall run between the mountains. |
|
11
|
11
|
| Напая́ють вся зві́рі се́льния, ждуть [воспри́ймуть] она́гри* в жа́жду свою́. | They shall give drink to all the wild beasts of the field: the wild asses shall take of them to quench their thirst. |
|
12
|
12
|
| На тих пти́ці небе́сния привита́ють; от среди́ ка́менія дадя́ть глас. | By them shall the birds of the sky lodge: they shall utter a voice out of the midst of the rocks. |
|
13
|
13
|
| Напая́яй го́ри от преви́спренних Свої́х; от плода́ діл Твої́х наси́титься земля́. | He waters the mountains from his chambers: the earth shall be satisfied with the fruit of thy works. |
|
14
|
14
|
| Прозяба́яй траву́ ското́м, і злак на слу́жбу челові́ком, ізвести́ хліб от землі́; | He makes grass to grow for the cattle, and green herb for the service of men, to bring bread out of the earth; |
|
15
|
15
|
| і вино́ весели́ть се́рдце челові́ка, ума́стити лице́ єле́єм; і хліб се́рдце челові́ка укріпи́ть. | and wine makes glad the heart of man, to make his face cheerful with oil: and bread strengthens man's heart. |
|
16
|
16
|
| Наси́тяться древа́ польська́я, ке́дри лива́нстії, ї́хже єси́ насади́л; | The trees of the plain shall be full of sap; even the cedars of Libanus which he has planted. |
|
17
|
17
|
| та́мо пти́ці вогніздя́ться, єроді́єво* жили́ще предводи́тельствуєть ї́ми. | There the sparrows will build their nests; and the house of the heron takes the lead among them. |
|
18
|
18
|
| Го́ри висо́кия єле́нем, ка́мень — прибі́жище за́яцем. | The high mountains are a refuge for the stags, and the rock for the rabbits. |
|
19
|
19
|
| Сотвори́л єсть луну́ во времена́; со́лнце позна́ за́пад свой. | He appointed the moon for seasons: the sun knows his going down. |
|
20
|
20
|
| Положи́л єси́ тьму, і бисть нощ, в не́йже про́йдуть всі зві́ріє дубра́внії, | Thou didst make darkness, and it was night; in it all the wild beasts of the forest will be abroad: |
|
21
|
21
|
| ски́мні рика́ющії восхи́тити і взиска́ти от Бо́га пи́щу себі́. | even young lions roaring for prey, and to seek meat for themselves from God. |
|
22
|
22
|
| Возсія́ со́лнце, і собра́шася, і в ло́жах свої́х ля́гуть. | The sun arises, and they shall be gathered together, and shall lie down in their dens. |
|
23
|
23
|
| Ізи́деть челові́к на ді́ло своє́ і на ді́ланіє своє́ до ве́чера. | Man shall go forth to his work, and to his labour till evening. |
|
24
|
24
|
| Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; вся прему́дростію сотвори́л єси́; іспо́лнися земля́ тва́рі Твоєя́. | How great are thy works, O Lord! in wisdom hast thou wrought them all: the earth is filled with thy creation. |
|
25
|
25
|
| Сіє́ мо́ре вели́коє і простра́нноє; та́мо га́ди, ї́хже ність числа́, живо́тная ма́лая с вели́кими; | So is this great and wide sea: there are things creeping innumerable, small animals and great. |
|
26
|
26
|
| та́мо кораблі́ препла́вають, змій сей, єго́же созда́л єси́ руга́тися єму́. | There go the ships; and this dragon whom thou hast made to play in it. |
|
27
|
27
|
| Вся к Тебі́ ча́ють, да́ти пи́щу їм во бла́го вре́м'я. | All wait upon thee, to give them their food in due season. |
|
28
|
28
|
| Да́вшу Тебі́ їм, соберу́ть; отве́рзшу Тебі́ ру́ку, вся́чеськая іспо́лняться бла́гости; | When thou hast given it them, they will gather it; and when thou hast opened thine hand, they shall all be filled with good. |
|
29
|
29
|
| отвра́щшу же Тебі́ лице́, возм'яту́ться; оти́меши дух їх, і ізче́знуть і в персть свою́ возвратя́ться; | But when thou hast turned away thy face, they shall be troubled: thou wilt take away their breath, and they shall fail, and return to their dust. |
|
30
|
30
|
| по́слеши Ду́ха Твоєго́, і сози́ждуться, і обнови́ши лице́ землі́. | Thou shalt send forth thy Spirit, and they shall be created; and thou shalt renew the face of the earth. |
|
31
|
31
|
| Бу́ди сла́ва Госпо́дня во ві́ки; возвесели́ться Госпо́дь о ді́ліх Свої́х; | Let the glory of the Lord be for ever: the Lord shall rejoice in his works; |
|
32
|
32
|
| призира́яй на зе́млю і творя́й ю трясти́ся; прикаса́яйся гора́м, і дим'я́ться. | who looks upon the earth, and makes it tremble; who touches the mountains, and they smoke. |
|
33
|
33
|
| Воспою́ Го́сподеві в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм; | I will sing to the Lord while I live; I will sing praise to my God while I exist. |
|
34
|
34
|
| да услади́ться Єму́ бесі́да моя́, аз же возвеселю́ся о Го́споді. | Let my meditation be sweet to him: and I will rejoice in the Lord. |
|
35
|
35
|
| Да ізче́знуть грі́шници от землі́, і беззако́нници, я́коже не би́ти їм. Благослови́, душе́ моя́, Го́спода. | Let the sinners fail from off the earth, and transgressors, so that they shall be no more. Bless the Lord, O my soul. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 104
|
Psalm 104
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 104. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві і призива́йте і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх діла́ Єго́; | Alleluia. Give thanks to the Lord, and call upon his name; declare his works among the heathen. |
|
2
|
2
|
| воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, пові́діте вся чудеса́ Єго́. | Sing to him, yea, sing praises to him: tell forth all his wonderful works. |
|
3
|
3
|
| Хвалі́теся о і́мені святі́м Єго́; да возвесели́ться се́рдце і́щущих Го́спода; | Glory in his holy name: let the heart of them that seek the Lord rejoice. |
|
4
|
4
|
| взищі́те Го́спода і утверді́теся, взищі́те лиця́ Єго́ ви́ну. | Seek ye the Lord, and be strengthened; seek his face continually. |
|
5
|
5
|
| Пом'яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́, | Remember his wonderful works that he has done; his wonders, and the judgments of his mouth; |
|
|
6
|
| сі́м'я Авраа́мле, раби́ Єго́, си́нове Іа́ковлі — ізбра́ннії Єго́. | ye seed of Abraam, his servants, ye children of Jacob, his chosen ones. |
|
7
|
7
|
| Той — Госпо́дь Бог наш: по всей землі́ судьби́ Єго́. | He is the Lord our God; his judgments are in all the earth. |
|
8
|
8
|
| Пом'яну́ в вік заві́т Свой, сло́во, є́же запові́да в ти́сящі родо́в, | He has remembered his covenant for ever, the word which he commanded for a thousand generations: |
|
9
|
9
|
| є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ Ісаа́ку; | which he established as a covenant to Abraam, and he remembered his oath to Isaac. |
|
10
|
10
|
| і поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє і Ізра́їлю в заві́т ві́чен, | And he established it to Jacob for an ordinance, and to Israel for an everlasting covenant; |
|
11
|
11
|
| глаго́ля: тебі́ дам зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего. | saying, To thee will I give the land of Chanaan, the line of your inheritance: |
|
12
|
12
|
| Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней, | when they were few in number, very few, and sojourners in it. |
|
13
|
13
|
| і прейдо́ша от язи́ка в язи́к і от ца́рствія в лю́ди і́ни; | And they went from nation to nation, and from one kingdom to another people. |
|
14
|
14
|
| не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царі́; | He suffered no man to wrong them; and he rebuked kings for their sakes: |
|
15
|
15
|
| не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте. | saying, Touch not my anointed ones; and do my prophets no harm. |
|
16
|
16
|
| І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́. | Moreover he called for a famine upon the land; he broke the whole support of bread. |
|
17
|
17
|
| Посла́ пред ни́ми челові́ка; в раба́ про́дан бисть Іо́сиф. | He sent a man before them; Joseph was sold for a slave. |
|
18
|
18
|
| Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́, | They hurt his feet with fetters; his soul passed into iron, |
|
19
|
19
|
| до́ндеже при́йде сло́во Єго́; сло́во Госпо́днє разжже́ єго́. | until the time that his cause came on; the word of the Lord tried him as fire. |
|
20
|
20
|
| Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люді́й, і оста́ви [отпусти́] єго́. | The king sent and loosed him; even the prince of the people, and let him go free. |
|
21
|
21
|
| Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ і кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́, | He made him lord over his house, and ruler of all his substance; |
|
22
|
22
|
| наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рці єго́ умудри́ти. | to chastise his rulers at his pleasure, and to teach his elders wisdom. |
|
23
|
23
|
| І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову. | Israel also came into Egypt, and Jacob sojourned in the land of Cham. |
|
24
|
24
|
| І возрасти́ лю́ди Своя́ зіло́ і укріпи́ я па́че враго́в їх. | And he increased his people greatly, and made them stronger than their enemies. |
|
25
|
25
|
| Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́. | And he turned their heart to hate his people, to deal craftily with his servants. |
|
26
|
26
|
| Посла́ Моїсе́я, раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́; | He sent forth Moses his servant, and Aaron whom he had chosen. |
|
27
|
27
|
| положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові. | He established among them his signs, and his wonders in the land of Cham. |
|
28
|
28
|
| Посла́ тьму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́. | He sent forth darkness, and made it dark; yet they rebelled against his words. |
|
29
|
29
|
| Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх. | He turned their waters into blood, and slew their fish. |
|
30
|
30
|
| Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницях царе́й їх. | Their land produced frogs abundantly, in the chambers of their kings. |
|
31
|
31
|
| Рече́, і прийдо́ша пе́сія му́хи і скни́пи во вся преді́ли їх. | He spoke, and the dog-fly came, and lice in all their coasts. |
|
32
|
32
|
| Положи́ дожди́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх; | He turned their rain into hail, and sent flaming fire in their land. |
|
33
|
33
|
| і порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх. | And he smote their vines and their fig-trees; and broke every tree of their coast. |
|
34
|
34
|
| Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́, | He spoke, and the locust came, and caterpillars innumerable, |
|
35
|
35
|
| і снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх. | and devoured all the grass in their land, and devoured the fruit of their ground. |
|
36
|
36
|
| І порази́ вся́каго пе́рвенця в землі́ їх, нача́ток вся́каго труда́ їх; | He smote also every first-born of their land, the first-fruits of all their labour. |
|
37
|
37
|
| і ізведе́ я с сребро́м і зла́том; і не бі в колі́ніх їх боля́й. | And he brought them out with silver and gold; and there was not a feeble one among their tribes. |
|
38
|
38
|
| Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх; я́ко нападе́ страх їх на ня. | Egypt rejoiced at their departing; for the fear of them fell upon them. |
|
39
|
39
|
| Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію. | He spread out a cloud for a covering to them, and fire to give them light by night. |
|
40
|
40
|
| Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі*, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я; | They asked, and the quail came, and he satisfied them with the bread of heaven. |
|
41
|
41
|
| разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки; | He clave the rock, and the waters flowed; rivers ran in dry places. |
|
42
|
42
|
| я́ко пом'яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу́ Своєму́. | For he remembered his holy word, which he promised to Abraam his servant. |
|
43
|
43
|
| І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості і ізбра́нния Своя́ в весе́лії. | And he brought out his people with exultation, and his chosen with joy; |
|
44
|
44
|
| І даде́ їм страни́ язи́к, і труди́ люді́й наслі́доваша; | and gave them the lands of the heathen; and they inherited the labours of the people; |
|
45
|
45
|
| я́ко да сохраня́ть оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щуть. | that they might keep his ordinances, and diligently seek his law. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 105
|
Psalm 105
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 105. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. | Alleluia. Give thanks to the Lord; for he is good: for his mercy endures for ever. |
|
2
|
2
|
| Кто возглаго́леть си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́ть вся хвали́ Єго́? | Who shall tell the mighty acts of the Lord? who shall cause all his praises to be heard? |
|
3
|
3
|
| Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́коє вре́м'я. | Blessed are they that keep judgment, and do righteousness at all times. |
|
4
|
4
|
| Пом'яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люді́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м, | Remember us, O Lord, with the favour thou hast to thy people: visit us with thy salvation; |
|
5
|
5
|
| ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоєго́, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м. | that we may behold the good of thine elect, that we may rejoice in the gladness of thy nation, that we may glory with thine inheritance. |
|
6
|
6
|
| Согріши́хом со отці́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом; | We have sinned with our fathers, we have transgressed, we have done unrighteously. |
|
7
|
7
|
| отці́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, ні пом'яну́ша мно́жества ми́лости Твоєя́; і преогорчи́ша восходя́ще в Чермно́є мо́ре. | Our fathers in Egypt understood not thy wonders, and remembered not the multitude of thy mercy; but provoked him as they went up by the Red Sea. |
|
8
|
8
|
| І спасе́ їх і́мене Своєго́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́; | Yet he saved them for his name's sake, that he might cause his mighty power to be known. |
|
9
|
9
|
| і запрети́ Чермно́му мо́рю, і ізся́че; і наста́ви [преведе́] я в бе́здні я́ко в пусти́ні. | And he rebuked the Red Sea, and it was dried up: so he led them through the deep as through the wilderness. |
|
10
|
10
|
| І спасе́ я із руки́ ненави́дящих і ізба́ви я із руки́ враго́в. | And he saved them out of the hand of them that hated them, and redeemed them out of the hand of the enemy. |
|
11
|
11
|
| Покри́ вода́ стужа́ющия їм; ні єди́н от них ізби́сть. | The water covered those that oppressed them: there was not one of them left. |
|
12
|
12
|
| І ві́роваша словесі́ Єго́ і воспі́ша хвалу́ Єго́. | Then they believed his words, and celebrated his praise. |
|
13
|
13
|
| Ускори́ша, заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́; | They made haste, they forgot his works; they waited not for his counsel. |
|
14
|
14
|
| і похоті́ша жела́нію в пусти́ні і іскуси́ша Бо́га в безво́дній. | And they lusted exceedingly in the wilderness, and tempted God in the dry land. |
|
15
|
15
|
| І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх. | And he gave them their request, and sent fulness into their souls. |
|
16
|
16
|
| І прогні́ваша Моїсе́я в стану́, Ааро́на, свята́го Госпо́дня. | They provoked Moses also in the camp, and Aaron the holy one of the Lord. |
|
17
|
17
|
| Отве́рзеся земля́ і пожре́ Дафа́на і покри́ на со́нмищи Авиро́на; | The earth opened and swallowed up Dathan, and closed upon the congregation of Abiron. |
|
18
|
18
|
| і разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники. | And a fire was kindled in their congregation, and a flame burnt up the sinners. |
|
19
|
19
|
| І сотвори́ша тельця́ в Хори́ві і поклони́шася істука́нному; | And they made a calf in Choreb, and worshipped the graven image, |
|
20
|
20
|
| і ізміни́ша сла́ву Єго́ в подо́біє тельця́ яду́щаго траву́. | and they changed their glory into the similitude of a calf that feeds on grass. |
|
21
|
21
|
| І заби́ша Бо́га спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті, | They forgot God that saved them, who had wrought great deeds in Egypt; |
|
22
|
22
|
| чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Чермні́м. | wondrous works in the land of Cham, and terrible things at the Red Sea. |
|
23
|
23
|
| І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Моїсе́й ізбра́нний Єго́ стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погуби́ть їх. | So he said that he would have destroyed them, had not Moses his chosen stood before him in the breach, to turn him away from the fierceness of his anger, so that he should not destroy them. |
|
24
|
24
|
| І унічижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесі́ Єго́; | Moreover they set at nought the desirable land, and believed not his word. |
|
25
|
25
|
| і поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня. | And they murmured in their tents: they hearkened not to the voice of the Lord. |
|
26
|
26
|
| І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні, | So he lifted up his hand against them, to cast them down in the wilderness; |
|
27
|
27
|
| і низложи́ти сі́м'я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в страни́. | and to cast down their seed among the nations, and to scatter them in the countries. |
|
28
|
28
|
| І причасти́шася Веєльфего́ру і снідо́ша же́ртви ме́ртвих; | They were joined also to Beelphegor, and ate the sacrifices of the dead. And they provoked him with their devices; |
|
29
|
29
|
| і раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє. | and destruction was multiplied among them. |
|
30
|
30
|
| І ста Фінеє́с і уми́лостиви, і преста́ січ; | Then Phinees stood up, and made atonement: and the plague ceased. |
|
31
|
31
|
| і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка. | And it was counted to him for righteousness, to all generations for ever. |
|
32
|
32
|
| І прогні́ваша єго́ на воді́ преріка́нія, і озло́блен бисть Моїсе́й їх ра́ди; | They provoked him also at the water of Strife, and Moses was hurt for their sakes; |
|
33
|
33
|
| я́ко преогорчи́ша дух єго́ і ра́знствова устна́ма свої́ма. | for they provoked his spirit, and he spoke unadvisedly with his lips. |
|
34
|
34
|
| Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм. | They destroyed not the nations which the Lord told them to destroy; |
|
35
|
35
|
| І сміси́шася во язи́ціх і навико́ша діло́м їх; | but were mingled with the heathen, and learned their works. |
|
36
|
36
|
| і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн. | And they served their graven images; and it became an offence to them. |
|
37
|
37
|
| І пожро́ша си́ни своя́ і дще́рі своя́ бісово́м, | And they sacrificed their sons and their daughters to devils, |
|
38
|
38
|
| і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в свої́х і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нським; і убіє́на бисть земля́ їх кровми́ | and shed innocent blood, the blood of their sons and daughters, whom they sacrificed to the idols of Chanaan; and the land was defiled with blood, |
|
39
|
39
|
| і оскверни́ся в ді́ліх їх; і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х. | and was polluted with their works; and they went a whoring with their own devices. |
|
40
|
40
|
| І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́ і омерзи́ достоя́ніє Своє́; | So the Lord was very angry with his people, and he abhorred his inheritance. |
|
41
|
41
|
| і предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дящії їх. | And he delivered them into the hands of their enemies; and they that hated them ruled over them. |
|
42
|
42
|
| І стужи́ша їм вразі́ їх; і смири́шася под рука́ми їх. | And their enemies oppressed them, and they were brought down under their hands. |
|
43
|
43
|
| Мно́жицею ізба́ви я; ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м, і смири́шася в беззако́ніїх свої́х. | Many a time he delivered them; but they provoked him by their counsel, and they were brought low by their iniquities. |
|
44
|
44
|
| І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх; | Yet the Lord looked upon their affliction, when he heard their petition. |
|
45
|
45
|
| і пом'яну́ заві́т Свой, і раска́яся по мно́жеству ми́лости Своєя́; | And he remembered his covenant, and repented according to the multitude of his mercy. |
|
46
|
46
|
| і даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я. | And he caused them to be pitied in the sight of all who carried them captive. |
|
47
|
47
|
| Спаси́ ни, Го́споди, Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к, іспові́датися і́мені Твоєму́ свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й. | Save us, O Lord our God, and gather us from among the heathen, that we may give thanks to thy holy name, that we may glory in thy praise. |
|
48
|
48
|
| Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́ть всі лю́діє: бу́ди, бу́ди! | Blessed be the Lord God of Israel from everlasting and to everlasting; and all the people shall say, Amen, Amen. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 106
|
Psalm 106
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 106. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. | Alleluia. Give thanks to the Lord, for he is good; for his mercy endures for ever. |
|
2
|
2
|
| Да реку́ть ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки́ врага́, | Let them say so who have been redeemed by the Lord, whom he has redeemed from the hand of the enemy; |
|
3
|
3
|
| і от стран собра́ їх, от восто́к і за́пад, і сі́вера і мо́ря; | and gathered them out of the countries, from the east, and west, and north, and south. |
|
4
|
4
|
| заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша; | They wandered in the wilderness in a dry land; they found no way to a city of habitation. |
|
5
|
5
|
| а́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́. | Hungry and thirsty, their soul fainted in them. |
|
6
|
6
|
| І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я; | Then they cried to the Lord in their affliction, and he delivered them out of their distresses. |
|
7
|
7
|
| і наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний. | And he guided them into a straight path, that they might go to a city of habitation. |
|
8
|
8
|
| Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським; | Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonderful works to the children of men. |
|
9
|
9
|
| я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу, і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ; | For he satisfies the empty soul, and fills the hungry soul with good things, |
|
10
|
10
|
| сідя́щия во тьмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом, | even them that sit in darkness and the shadow of death, fettered in poverty and iron; |
|
11
|
11
|
| я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша. | because they rebelled against the words of God, and provoked the counsel of the Most High. |
|
12
|
12
|
| І смири́ся в труді́х се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помага́яй. | So their heart was brought low with troubles; they were weak, and there was no helper. |
|
13
|
13
|
| І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я; | Then they cried to the Lord in their affliction, and he saved them out of their distresses. |
|
14
|
14
|
| і ізведе́ я із тьми і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́. | And he brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bonds asunder. |
|
15
|
15
|
| Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським; | Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonders to the children of men. |
|
16
|
16
|
| я́ко сокруши́ врата́ мі́дная, і вереї́ желі́зния сломи́. | For he broke to pieces the brazen gates, and crushed the iron bars. |
|
17
|
17
|
| Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх; беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася. | He helped them out of the way of their iniquity; for they were brought low because of their iniquities. |
|
18
|
18
|
| Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних. | Their soul abhorred all meat; and they drew near to the gates of death. |
|
19
|
19
|
| І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я; | Then they cried to the Lord in their affliction, and he saved them out of their distresses. |
|
20
|
20
|
| посла́ сло́во своє́, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлі́ній їх. | He sent his word, and healed them, and delivered them out of their destructions. |
|
21
|
21
|
| Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським; | Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonderful works to the children of men. |
|
22
|
22
|
| і да пожру́ть Єму́ же́ртву хвали́ і да возвістя́ть діла́ Єго́ в ра́дості. | And let them offer to him the sacrifice of praise, and proclaim his works with exultation. |
|
23
|
23
|
| Сходя́щії в мо́ре в корабле́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих, | They that go down to the sea in ships, doing business in many waters; |
|
24
|
24
|
| ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́. | these men have seen the works of the Lord, and his wonders in the deep. |
|
25
|
25
|
| Рече́ — і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́; | He speaks, and the stormy wind arises, and its waves are lifted up. |
|
26
|
26
|
| восхо́дять до небе́с і низхо́дять до бездн; душа́ їх в злих та́яше; | They go up to the heavens, and go down to the depths; their soul melts because of troubles. |
|
27
|
27
|
| см'ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть. | They are troubled, they stagger as a drunkard, and all their wisdom is swallowed up. |
|
28
|
28
|
| І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я; | Then they cry to the Lord in their affliction, and he brings them out of their distresses. |
|
29
|
29
|
| і повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́. | And he commands the storm, and it is calmed into a gentle breeze, and its waves are still. |
|
30
|
30
|
| І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія Своєго́. | And they are glad, because they are quiet; and he guides them to their desired haven. |
|
31
|
31
|
| Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським; | Let them acknowledge to the Lord his mercies, and his wonderful works to the children of men. |
|
32
|
32
|
| да вознесу́ть єго́ в Це́ркві людсті́й, і на сіда́лищі ста́рець восхва́лять Єго́. | Let them exalt him in the congregation of the people, and praise him in the seat of the elders. |
|
33
|
33
|
| Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню і ісхо́диша водна́я в жа́жду, | He turns rivers into a desert, and streams of water into a dry land; |
|
34
|
34
|
| зе́млю плодоно́сную в сла́ность, от зло́би живу́щих на ней. | a fruitful land into saltness, for the wickedness of them that dwell in it. |
|
35
|
35
|
| Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра водна́я і зе́млю безво́дную во ісхо́дища водна́я. | He turns a wilderness into pools of water, and a dry land into streams of water. |
|
36
|
36
|
| І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни; | And there he causes the hungry to dwell, and they establish for themselves cities of habitation. |
|
37
|
37
|
| і насі́яша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен. | And they sow fields, and plant vineyards, and they yield fruit of increase. |
|
38
|
38
|
| І благослови́ я, і умно́жишася зіло́; і скоти́ їх не ума́ли. | And he blesses them, and they multiply exceedingly, and he diminishes not the number of their cattle. |
|
39
|
39
|
| І ума́лишася і озло́бишася от ско́рби зол і болі́зні; | Again they become few, and are brought low, by the pressure of evils and pain. |
|
40
|
40
|
| ізлія́ся унічиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́ [заблужда́ти сотвори́] я по непрохо́дній, а не по путі́. | Contempt is poured upon their princes, and he causes them to wander in a desert and trackless land. |
|
41
|
41
|
| І помо́же убо́гу от нищети́ і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія. | But he helps the poor out of poverty, and makes him families as a flock. |
|
42
|
42
|
| У́зрять пра́вії і возвеселя́ться, і вся́коє беззако́ніє загради́ть уста́ своя́. | The upright shall see and rejoice; and all iniquity shall stop her mouth. |
|
43
|
43
|
| Кто прему́др і сохрани́ть сія́? І разумі́ють ми́лості Госпо́дні. | Who is wise, and will observe these things, and understand the mercies of the Lord? |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 107
|
Psalm 107
|
|
1
|
1
|
| Піснь, псало́м Дави́ду, 107. | Song of a Psalm by David. |
|
2
|
2
|
| Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й. | O God, my heart is ready, my heart is ready; I will sing and sing psalms with my glory. |
|
3
|
3
|
| Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но. | Awake, psaltery and harp; I will awake early. |
|
4
|
4
|
| Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, пою́ Тебі́ во язи́ціх; | I will give thanks to thee, O Lord, among the people; I will sing praise to thee among the Gentiles. |
|
5
|
5
|
| я́ко ве́лія верху́ небе́с ми́лость Твоя́ і до о́блак і́стина Твоя́. | For thy mercy is great above the heavens, and thy truth reaches to the clouds. |
|
6
|
6
|
| Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́. | Be thou exalted, O God, above the heavens; and thy glory above all the earth. |
|
7
|
7
|
| я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́; спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я. | That thy beloved ones may be delivered, save with thy right hand, and hear me. God has spoken in his sanctuary; |
|
8
|
8
|
| Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: вознесу́ся і разділю́ Сики́му, і удо́ль селе́ній размі́рю. | I will be exalted, and will divide Sicima, and will measure out the valley of tents. |
|
9
|
9
|
| Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, і Єфре́м — заступле́ніє глави́ Моєя́; Іу́да — цар Мой, | Galaad is mine; and Manasses is mine; and Ephraim is the help of mine head; Judas is my king; |
|
10
|
10
|
| Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю наложу́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася. | Moab is the caldron of my hope; over Idumea will I cast my sandal; the Philistines are made subject to me. |
|
11
|
11
|
| Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї? | Who will bring me into the fortified city? or who will guide me to Idumea? |
|
12
|
12
|
| Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших? | Wilt not thou, O God, who hast rejected us? and wilt not thou, O God, go forth with our hosts? |
|
13
|
13
|
| Даждь нам по́мощ от ско́рби, і су́єтно спасе́ніє челові́чесько. | Give us help from tribulation: for vain is the help of man. |
|
14
|
14
|
| О Бо́зі сотвори́м си́лу, і Той унічижи́ть враги́ на́ша. | Through God we shall do valiantly; and he will bring to nought our enemies. |
|
Псалом 108
|
Psalm 108
|
|
0
|
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108. | |
|
1
|
1
|
| Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́; | For the end, a Psalm of David. O God, pass not over my praise in silence; |
|
2
|
2
|
| я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим, | for the mouth of the sinner and the mouth of the crafty man have been opened against me: they have spoken against me with a crafty tongue. |
|
3
|
3
|
| і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не. | And they have compassed me with words of hatred; and fought against me without a cause. |
|
4
|
4
|
| Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся; | Instead of loving me, they falsely accused me: but I continued to pray. |
|
5
|
5
|
| і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́. | And they rewarded me evil for good, and hatred for my love. |
|
6
|
6
|
| Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́; | Set thou a sinner against him; and let the devil stand at his right hand. |
|
7
|
7
|
| внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх. | When he is judged, let him go forth condemned: and let his prayer become sin. |
|
8
|
8
|
| Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін; | Let his days be few: and let another take his office of overseer. |
|
9
|
9
|
| да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́; | Let his children be orphans, and his wife a widow. |
|
10
|
10
|
| дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х. | Let his children wander without a dwelling-place, and beg: let them be cast out of their habitations. |
|
11
|
11
|
| Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́. | Let his creditor exact all that belongs to him: and let strangers spoil his labours. |
|
12
|
12
|
| Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́; | Let him have no helper; neither let there be any one to have compassion on his fatherless children. |
|
13
|
13
|
| да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́. | Let his children be given up to utter destruction: in one generation let his name be blotted out. |
|
14
|
14
|
| Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься; | Let the iniquity of his fathers be remembered before the Lord; and let not the sin of his mother be blotted out. |
|
15
|
15
|
| да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх; | Let them be before the Lord continually; and let their memorial be blotted out from the earth. |
|
16
|
16
|
| зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти. | Because he remembered not to shew mercy, but persecuted the needy and poor man, and that to slay him that was pricked in the heart. |
|
17
|
17
|
| І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́. | He loved cursing also, and it shall come upon him; and he took not pleasure in blessing, so it shall be removed far from him. |
|
18
|
18
|
| І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́; | Yea, he put on cursing as a garment, and it is come as water into his bowels, and as oil into his bones. |
|
19
|
19
|
| да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється. | Let it be to him as a garment which he puts on, and as a girdle with which he girds himself continually. |
|
20
|
20
|
| Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́. | This is the dealing of the Lord with those who falsely accuse me, and of them that speak evil against my soul. |
|
21
|
21
|
| І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; | But thou, O Lord, Lord, deal mercifully with me, for thy name's sake: for thy mercy is good. |
|
22
|
22
|
| ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́. | Deliver me, for I am poor and needy; and my heart is troubled within me. |
|
23
|
23
|
| Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи. | I am removed as a shadow in its going down: I am tossed up and down like locusts. |
|
24
|
24
|
| Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди. | My knees are weakened through fasting, and my flesh is changed by reason of the want of oil. |
|
25
|
25
|
| І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми. | I became also a reproach to them: when they saw me they shook their heads. |
|
26
|
26
|
| Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й; | Help me, O Lord my God; and save me according to thy mercy. |
|
27
|
27
|
| і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю. | And let them know that this is thy hand; and that thou, Lord, hast wrought it. |
|
28
|
28
|
| Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться. | Let them curse, but thou shalt bless: let them that rise up against me be ashamed, but let thy servant rejoice. |
|
29
|
29
|
| Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м. | Let those that falsely accuse me be clothed with shame, and let them cover themselves with their shame as with a mantle. |
|
30
|
30
|
| Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́; | I will give thanks to the Lord abundantly with my mouth; and in the midst of many I will praise him. |
|
31
|
31
|
| я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́. | For he stood on the right hand of the poor, to save me from them that persecute my soul. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 109
|
Psalm 109
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 109. | |
|
1
|
1
|
| Рече́ Госпо́дь Го́сподеві моєму́: сіди́ одесну́ю Мене́, до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жіє ног Твої́х. | A Psalm of David. The Lord said to my Lord, Sit thou on my right hand, until I make thine enemies thy footstool. |
|
2
|
2
|
| Жезл си́ли по́слеть Ті Госпо́дь от Сіо́на, і Госпо́дствуй посреді́ враго́в Твої́х. | The Lord shall send out a rod of power for thee out of Sion: rule thou in the midst of thine enemies. |
|
3
|
3
|
| С Тобо́ю нача́ло в день си́ли Твоєя́, во сві́тлостех святи́х Твої́х; із чре́ва пре́жде денни́ці роди́х Тя. | With thee is dominion in the day of thy power, in the splendours of thy saints: I have begotten thee from the womb before the morning. |
|
4
|
4
|
| Кля́тся Госпо́дь і не раска́ється: Ти ієре́й во вік по чи́ну Мелхіседе́кову. | The Lord sware, and will not repent, Thou art a priest for ever, after the order of Melchisedec. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь одесну́ю Тебе́ сокруши́л єсть в день гні́ва Своєго́ царі́; | The Lord at thy right hand has dashed in pieces kings in the day of his wrath. |
|
6
|
6
|
| су́дить во язи́ціх, іспо́лнить паде́нія, сокруши́ть глави́ на землі́ мно́гих. | He shall judge among the nations, he shall fill up the number of corpses, he shall crush the heads of many on the earth. |
|
7
|
7
|
| От пото́ка на путі́ піє́ть; сего́ ра́ди вознесе́ть главу́. | He shall drink of the brook in the way; therefore shall he lift up the head. |
|
Псалом 110
|
Psalm 110
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 110. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м в сові́ті пра́вих і со́нмі. | Alleluia. I will give thee thanks, O Lord, with my whole heart, in the council of the upright, and in the congregation. |
|
2
|
2
|
| Ве́лія діла́ Госпо́дня, ізи́скана во всіх во́лях Єго́; | The works of the Lord are great, sought out according to all his will. |
|
3
|
3
|
| іспові́даніє і великолі́піє — ді́ло Єго́, і пра́вда Єго́ пребива́єть в вік ві́ка. | His work is worthy of thanksgiving and honour: and his righteousness endures for ever and ever. |
|
4
|
4
|
| Па́м'ять сотвори́л єсть чуде́с Свої́х; ми́лостив і щедр Госпо́дь. | He has caused his wonderful works to be remembered: the Lord is merciful and compassionate. |
|
5
|
5
|
| Пи́щу даде́ боя́щимся Єго́; пом'яне́ть в вік заві́т Свой. | He has given food to them that fear him: he will remember his covenant for ever. |
|
6
|
6
|
| Крі́пость діл Свої́х возвісти́ лю́дем Свої́м, да́ти їм достоя́ніє язи́к. | He has declared to his people the power of his works, to give them the inheritance of the heathen. |
|
7
|
7
|
| Діла́ рук Єго́ — і́стина і суд, ві́рни вся за́повіді Єго́, | The works of his hands are truth and judgment: all his commandments are sure: |
|
8
|
8
|
| утверже́ни в вік ві́ка, сотворе́ни во і́стині і правоті́. | established for ever and ever, done in truth and uprightness. |
|
9
|
9
|
| Ізбавле́ніє посла́ лю́дем Свої́м; запові́да в вік заві́т Свой; свя́то і стра́шно і́м'я Єго́. | He sent redemption to his people: he commanded his covenant for ever: holy and fearful is his name. |
|
10
|
10
|
| Нача́ло прему́дрости — страх Госпо́день, ра́зум же благ всім творя́щим ї; хвала́ Єго́ пребива́єть в вік ві́ка. | The fear of the Lord is the beginning of wisdom, and all that act accordingly have a good understanding; his praise endures for ever and ever. |
|
Псалом 111
|
Psalm 111
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, псало́м, 111 | |
|
1
|
1
|
| Блаже́н муж боя́йся Го́спода, в за́повідех Єго́ восхо́щеть зіло́. | Alleluia. Blessed is the man that fears the Lord: he will delight greatly in his commandments. |
|
2
|
2
|
| Си́льно на землі́ бу́деть сі́м'я єго́, род пра́вих благослови́ться; | His seed shall be mighty in the earth: the generation of the upright shall be blessed. |
|
3
|
3
|
| сла́ва і бога́тство в дому́ єго́, і пра́вда єго́ пребива́єть в вік ві́ка. | Glory and riches shall be in his house; and his righteousness endures for evermore. |
|
4
|
4
|
| Возсія́ во тьмі світ пра́вим; ми́лостив, і щедр, і пра́веден. | To the upright light has sprung up in darkness: he is pitiful, and merciful, and righteous. |
|
5
|
5
|
| Благ муж ще́дря і дая́; устро́їть словеса́ своя́ на суді́, я́ко в вік не подви́житься. | The good man is he that pities and lends: he will direct his affairs with judgment. |
|
6
|
6
|
| В па́м'ять ві́чную бу́деть пра́ведник. | For he shall not be moved for ever; the righteous shall be in everlasting remembrance. |
|
7
|
7
|
| От слу́ха зла не убої́ться; | He shall not be afraid of any evil report: his heart is ready to trust in the Lord. |
|
8
|
8
|
| гото́во се́рдце єго́ упова́ти на Го́спода; утверди́ся се́рдце єго́, не убої́ться, до́ндеже воззри́ть на враги́ своя́. | His heart is established, he shall not fear, till he shall see his desire upon his enemies. |
|
9
|
9
|
| Расточи́, даде́ убо́гим; пра́вда єго́ пребива́єть во вік ві́ка: рог єго́ вознесе́ться в сла́ві. | He has dispersed abroad; he has given to the poor; his righteousness endures for evermore: his horn shall be exalted with honour. |
|
10
|
10
|
| Грі́шник у́зрить і прогні́вається, зуби́ свої́ми поскреже́щеть і раста́єть; жела́ніє грі́шника поги́бнеть. | The sinner shall see and be angry, he shall gnash his teeth, and consume away: the desire of the sinner shall perish. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 112
|
Psalm 112
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 112. | |
|
1
|
1
|
| Хвалі́те, о́троци, Го́спода, хвалі́те і́м'я Госпо́днє. | Alleluia. Praise the Lord, ye servants of his, praise the name of the Lord. |
|
2
|
2
|
| Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но отни́ні і до ві́ка. | Let the name of the Lord be blessed, from this present time and for ever. |
|
3
|
3
|
| От восто́к со́лнця до за́пад хва́льно і́м'я Госпо́днє. | From the rising of the sun to his setting, the name of the Lord is to be praised. |
|
4
|
4
|
| Висо́к над всі́ми язи́ки Госпо́дь; над небесі́ сла́ва Єго́. | The Lord is high above all the nations; his glory is above the heavens. |
|
5
|
5
|
| Кто — я́ко Госпо́дь Бог наш? На висо́ких живи́й, | Who is as the Lord our God? who dwells in the high places, |
|
6
|
6
|
| і на смире́нния призира́яй на небесі́ і на землі́; | and yet looks upon the low things in heaven, and on the earth: |
|
7
|
7
|
| воздвиза́яй от землі́ ни́ща і от гно́їща возвиша́яй убо́га; | who lifts up the poor from the earth, and raises up the needy from the dunghill; |
|
8
|
8
|
| посади́ти єго́ с кня́зі, с кня́зі люді́й Свої́х; | to set him with princes, even with the princes of his people: |
|
9
|
9
|
| вселя́я непло́дов в дом, ма́тер о ча́діх веселя́щуся. | who settles the barren woman in a house, as a mother rejoicing over children. |
|
Псалом 113
|
Psalm 113
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 113. | |
|
1
|
1
|
| Во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, до́му Іа́ковля із люді́й ва́рвар, | Alleluia. At the going forth of Israel from Egypt, of the house of Jacob from a barbarous people, |
|
2
|
2
|
| бисть Іуде́я святи́ня Єго́, Ізра́їль — о́бласть Єго́. | Judea became his sanctuary, and Israel his dominion. |
|
3
|
3
|
| Мо́ре ви́ді і побіже́, Іорда́н возврати́ся всп'ять; | The sea saw and fled: Jordan was turned back. |
|
4
|
4
|
| го́ри взигра́шася, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії. | The mountains skipped like rams, and the hills like lambs. |
|
5
|
5
|
| Что ті єсть, мо́ре, я́ко побі́гло єси́? І тебі́, Іорда́не, я́ко возврати́лся єси́ всп'ять? | What ailed thee, O sea, that thou fleddest? and thou Jordan, that thou wast turned back? |
|
6
|
6
|
| го́ри, я́ко взигра́стеся, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії. | Ye mountains, that ye skipped like rams, and ye hills, like lambs? |
|
7
|
7
|
| От лиця́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от лиця́ Бо́га Іа́ковля; | The earth trembled at the presence of the Lord, at the presence of the God of Jacob; |
|
8
|
8
|
| обра́щшаго ка́мень во єзе́ра водна́я і несіко́мий во істо́чники водни́я. | who turned the rock into pools of water, and the flint into fountains of water. |
|
9
|
9
|
| Не нам, Го́споди, не нам, но і́мені Твоєму́ даждь сла́ву о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й; | Not to us, O Lord, not to us, but to thy name give glory, because of thy mercy and thy truth; |
|
10
|
10
|
| Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? | lest at any time the nations should say, Where is their God? |
|
11
|
11
|
| Бог же наш на небесі́ і на землі́, вся єли́ка восхоті́, сотвори́. | But our God has done in heaven and on earth, whatsoever he has pleased. |
|
12
|
12
|
| І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських; | The idols of the nations are silver and gold, the works of men's hands. |
|
13
|
13
|
| уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять; | They have a mouth, but they cannot speak; they have eyes, but they cannot see: |
|
14
|
14
|
| у́ші і́муть, і не усли́шать; но́здри і́муть, і не обоня́ють; | they have ears, but they cannot hear; they have noses, but they cannot smell; |
|
15
|
15
|
| ру́ці і́муть, і не ося́жуть; но́зі і́муть, і не по́йдуть; не возглася́ть горта́нем свої́м. | they have hands, but they cannot handle; they have feet, but they cannot walk: they cannot speak through their throat. |
|
16
|
16
|
| Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня. | Let those that make them become like to them, and all who trust in them. |
|
17
|
17
|
| Дом Ізра́їлев упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть. | The house of Israel trusts in the Lord: he is their helper and defender. |
|
18
|
18
|
| Дом Ааро́нь упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть. | The house of Aaron trusts in the Lord: he is their helper and defender. |
|
19
|
19
|
| Боя́щіїся Го́спода упова́ша на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть. | They that fear the Lord trust in the Lord: he is their helper and defender. |
|
20
|
20
|
| Госпо́дь пом'яну́в ни благослови́л єсть нас, благослови́л єсть дом Ізра́їлев, благослови́л єсть дом Ааро́нь, | The Lord has remembered us, and blessed us: he has blessed the house of Israel, he has blessed the house of Aaron. |
|
21
|
21
|
| благослови́л єсть боя́щияся Го́спода, ма́лия с вели́кими. | He has blessed them that fear the Lord, both small and great. |
|
22
|
22
|
| Да приложи́ть Госпо́дь на ви, на ви і на си́ни ва́ша; | The Lord add blessings to you and to your children. |
|
23
|
23
|
| благослове́нні ви Го́сподеві, сотво́ршему не́бо і зе́млю. | Blessed are ye of the Lord, who made the heaven and the earth. |
|
24
|
24
|
| Не́бо небесе́ — Го́сподеві, зе́млю же даде́ синово́м челові́чеським. | The heaven of heavens belongs to the Lord: but he has given the earth to the sons of men. |
|
25
|
25
|
| Не ме́ртвії восхва́лять Тя, Го́споди, ніже́ всі низходя́щії во ад; | The dead shall not praise thee, O Lord, nor any that go down to Hades. |
|
26
|
26
|
| но ми живі́ї благослови́м Го́спода отни́ні і до ві́ка. | But we, the living, will bless the Lord, from henceforth and for ever. |
|
Псалом 114
|
Psalm 114
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 114. | |
|
1
|
1
|
| Возлюби́х, я́ко усли́шить Госпо́дь глас моле́нія моєго́, | Alleluia. I am well pleased, because the Lord will hearken to the voice of my supplication. |
|
2
|
2
|
| я́ко приклони́ у́хо Своє́ мні; і во дні моя́ призову́. | Because he has inclined his ear to me, therefore will I call upon him while I live. |
|
3
|
3
|
| Об'я́ша м'я болі́зні сме́ртния, біди́ а́дови обріто́ша м'я; скорб і болі́знь обріто́х і і́м'я Госпо́днє призва́х. | The pangs of death compassed me; the dangers of hell found me: I found affliction and sorrow. |
|
4
|
4
|
| О Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́; ми́лостив Госпо́дь і пра́веден, і Бог наш ми́луєть. | Then I called on the name of the Lord: O Lord, deliver my soul. |
|
5
|
5
|
| Храня́й младе́нці Госпо́дь; смири́хся, і спасе́ м'я. | The Lord is merciful and righteous; yea, our God has pity. |
|
6
|
6
|
| Обрати́ся, душе́ моя́, в поко́й твой, я́ко Госпо́дь благоді́йствова тя. | The Lord preserves the simple: I was brought low, and he delivered me. |
|
7
|
7
|
| я́ко із'я́т ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія. | Return to thy rest, O my soul; for the Lord has dealt bountifully with thee. |
|
8
|
8
|
| Благоугожду́ пред Го́сподем во страні́ живи́х. | For he has delivered my soul from death, mine eyes from tears, and my feet from falling. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 115
|
Psalm 115
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 115. | |
|
1
|
1
|
| Ві́ровах, ті́мже возглаго́лах: аз же смири́хся зіло́. | Alleluia. I believed, wherefore I have spoken: but I was greatly afflicted. |
|
2
|
2
|
| Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: всяк челові́к лож. | And I said in mine amazement, Every man is a liar. |
|
3
|
3
|
| Что возда́м Го́сподеві о всіх, Я́же воздаде́ мі? | What shall I render to the Lord for all the things wherein he has rewarded me? |
|
4
|
4
|
| Ча́шу спаcе́нія прийму́ і і́м'я Госпо́днє призову́; | I will take the cup of salvation, and call upon the name of the Lord. |
|
5
|
|
| моли́тви моя́ Го́сподеві возда́м пред всі́ми людьми́ Єго́. | |
|
6
|
6
|
| Честна́ пред Го́сподем смерть преподо́бних Єго́. | Precious in the sight of the Lord is the death of his saints. |
|
7
|
7
|
| О Го́споди, аз раб Твой, аз раб Твой і син раби́ні Твоєя́. Растерза́л єси́ у́зи моя́. | O Lord, I am thy servant; I am thy servant, and the son of thine handmaid: thou hast burst my bonds asunder. |
|
8
|
8
|
| Тебі́ пожру́ же́ртву хвали́ і во і́м'я Госпо́днє призову́. | I will offer to thee the sacrifice of praise, and will call upon the name of the Lord. |
|
9
|
9
|
| Моли́тви моя́ Го́сподеві возда́м пред всі́ми людьми́ Єго́, | I will pay my vows unto the Lord, in the presence of all his people, |
|
10
|
10
|
| во дво́ріх до́му Госпо́дня, посреді́ тебе́, Ієрусали́ме. | in the courts of the Lord's house, in the midst of thee, Jerusalem. |
|
Псалом 116
|
Psalm 116
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 116. | |
|
1
|
1
|
| Хвалі́те Го́спода, всі язи́ци, похвалі́те Єго́, всі лю́діє; | Alleluia. Praise the Lord, all ye nations: praise him, all ye peoples. |
|
2
|
2
|
| я́ко утверди́ся ми́лость Єго́ на нас, і і́стина Госпо́дня пребива́єть во вік. | For his mercy has been abundant toward us: and the truth of the Lord endures for ever. |
|
Псалом 117
|
Psalm 117
|
|
24
|
24
|
| Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь. | This is the day which the Lord has made: let us exult and rejoice in it. |
|
0
|
|
| Аллилу́я, 117. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. | Alleluia. Give thanks to the Lord; for he is good: for his mercy endures for ever. |
|
2
|
2
|
| Да рече́ть у́бо дом Ізра́їлев: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. | Let now the house of Israel say, that he is good: for his mercy endures for ever. |
|
3
|
3
|
| Да рече́ть у́бо дом Ааро́нь: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. | Let now the house of Aaron say, that he is good: for his mercy endures for ever. |
|
4
|
4
|
| Да реку́ть у́бо всі боя́щіїся Го́спода: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. | Let now all that fear the Lord say, that he is good: for his mercy endures for ever. |
|
5
|
5
|
| От ско́рби призва́х Го́спода, і усли́ша м'я в простра́нство. | I called on the Lord out of affliction: and he hearkened to me, so as to bring me into a wide place. |
|
6
|
6
|
| Госпо́дь мні помо́щник, і не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к? | The Lord is my helper; and I will not fear what man shall do to me. |
|
7
|
7
|
| Госпо́дь мні помо́щник, і аз воззрю́ на враги́ моя́. | The Lord is my helper; and I shall see my desire upon mine enemies. |
|
8
|
8
|
| Благо єсть наді́ятися на Го́спода, не́жели наді́ятися на челові́ка; | It is better to trust in the Lord than to trust in man. |
|
9
|
9
|
| бла́го єсть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зі. | It is better to hope in the Lord, than to hope in princes. |
|
10
|
10
|
| Всі язи́ци обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм; | All nations compassed me about: but in the name of the Lord I repulsed them. |
|
11
|
11
|
| Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. | They completely compassed me about: but in the name of the Lord I repulsed them. |
|
12
|
12
|
| обидо́ша м'я, я́ко пче́ли сот, і разгорі́шася, я́ко огнь в те́рнії; і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. | They compassed me about as bees do a honeycomb, and they burst into flame as fire among thorns: but in the name of the Lord I repulsed them. |
|
13
|
13
|
| Отринове́н преврати́хся па́сти, і Госпо́дь прия́т м'я. | I was thrust, and sorely shaken, that I might fall: but the Lord helped me. |
|
14
|
14
|
| Крі́пость моя́ і пі́ніє моє́ — Госпо́дь, і бисть мі во спасе́ніє. | The Lord is my strength and my song, and is become my salvation. |
|
15
|
15
|
| Глас ра́дости і спаcе́нія в селе́ніїх пра́ведних; десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу. | The voice of exultation and salvation is in the tabernacles of the righteous: the right hand of the Lord has wrought mightily. |
|
16
|
16
|
| Десни́ця Госпо́дня вознесе́ м'я, десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу. | The right hand of the Lord has exalted me: the right hand of the Lord has wrought powerfully. |
|
17
|
17
|
| Не умру́, но жив бу́ду і пові́м діла́ Госпо́дня. | I shall not die, but live, and recount the works of the Lord. |
|
18
|
18
|
| Наказу́я наказа́ м'я Госпо́дь, сме́рті же не предаде́ м'я. | The Lord has chastened me sore: but he has not given me up to death. |
|
19
|
19
|
| Отве́рзіте мні врата́ пра́вди; вшед в ня, іспові́мся Го́сподеві. | Open to me the gates of righteousness: I will go into them, and give praise to the Lord. |
|
20
|
20
|
| Сія́ врата́ Госпо́дня; пра́веднії вни́дуть в ня. | This is the gate of the Lord: the righteous shall enter by it. |
|
21
|
21
|
| Іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє. | I will give thanks to thee; because thou hast heard me, and art become my salvation. |
|
22
|
22
|
| Ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла. | The stone which the builders rejected, the same is become the head of the corner. |
|
23
|
23
|
| От Го́спода бисть сей, і єсть ди́вен во очесі́х на́ших. | This has been done of the Lord; and it is wonderful in our eyes. |
|
25
|
25
|
| О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспіши́ же. | O Lord, save now: O Lord, send now prosperity. |
|
26
|
26
|
| Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє; благослови́хом ви із до́му Госпо́дня. | Blessed is he that comes in the name of the Lord: we have blessed you out of the house of the Lord. |
|
27
|
27
|
| Бог Госпо́дь, і яви́ся нам; соста́віте пра́здник во учаща́ющих до рог олтаре́вих. | God is the Lord, and he has shined upon us: celebrate the feast with thick branches, binding the victims even to the horns of the altar. |
|
28
|
28
|
| Бог мой єси́ Ти, і іспові́мся Тебі́; Бог мой єси́ Ти, і вознесу́ Тя; іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє. | Thou art my God, and I will give thee thanks: thou art my God, and I will exalt thee. I will give thanks to thee, for thou hast heard me, and art become my salvation. |
|
29
|
29
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. | Give thanks to the Lord; for he is good: for his mercy endures for ever. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 118
|
Psalm 118
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 118. | |
|
1
|
1
|
| Блаже́нні непоро́чнії в путь [в путі́], ходя́щії в зако́ні Госпо́дні. | Alleluia. Blessed are the blameless in the way, who walk in the law of the Lord. |
|
2
|
2
|
| Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́. | Blessed are they that search out his testimonies: they will diligently seek him with the whole heart. |
|
3
|
3
|
| Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша. | For they that work iniquity have not walked in his ways. |
|
4
|
4
|
| Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́; | Thou hast commanded us diligently to keep thy precepts. |
|
5
|
5
|
| даби́ іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́. | O that my ways were directed to keep thine ordinances. |
|
6
|
6
|
| Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́. | Then shall I not be ashamed, when I have respect to all thy commandments. |
|
7
|
7
|
| Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́. | I will give thee thanks with uprightness of heart, when I have learnt the judgments of thy righteousness. |
|
8
|
8
|
| Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́. | I will keep thine ordinances: O forsake me not greatly. |
|
9
|
9
|
| В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́. | Wherewith shall a young man direct his way? by keeping thy words. |
|
10
|
10
|
| Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х. | With my whole heart have I diligently sought thee: cast me not away from thy commandments. |
|
11
|
11
|
| В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́. | I have hidden thine oracles in my heart, that I might not sin against thee. |
|
12
|
12
|
| Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Blessed art thou, O Lord: teach me thine ordinances. |
|
13
|
13
|
| Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х. | With my lips have I declared all the judgments of thy mouth. |
|
14
|
14
|
| На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві. | I have delighted in the way of thy testimonies, as much as in all riches. |
|
15
|
15
|
| В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́. | I will meditate on thy commandments, and consider thy ways. |
|
16
|
16
|
| Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х. | I will meditate on thine ordinances: I will not forget thy words. |
|
17
|
17
|
| Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́. | Render a recompence to thy servant: so shall I live, and keep thy words. |
|
18
|
18
|
| Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́. | Unveil thou mine eyes, and I shall perceive wondrous things out of thy law. |
|
19
|
19
|
| Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́. | I am a stranger in the earth: hide not thy commandments from me. |
|
20
|
20
|
| Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я. | My soul has longed exceedingly for thy judgments at all times. |
|
21
|
21
|
| Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х. | Thou hast rebuked the proud: cursed are they that turn aside from thy commandments. |
|
22
|
22
|
| Отими́ от мене́ поно́с [поноше́ніє] і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х. | Remove from me reproach and contempt; for I have sought out thy testimonies. |
|
23
|
23
|
| І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х; | For princes sat and spoke against me: but thy servant was meditating on thine ordinances. |
|
24
|
24
|
| і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́. | For thy testimonies are my meditation, and thine ordinances are my counsellors. |
|
25
|
25
|
| Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́. | My soul has cleaved to the ground; quicken thou me according to thy word. |
|
26
|
26
|
| Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | I declared my ways, and thou didst hear me; teach me thine ordinances. |
|
27
|
27
|
| Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х. | Instruct me in the way of thine ordinances; and I will meditate on thy wondrous works. |
|
28
|
28
|
| Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х. | My soul has slumbered for sorrow; strengthen thou me with thy words. |
|
29
|
29
|
| Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я. | Remove from me the way of iniquity; and be merciful to me by thy law. |
|
30
|
30
|
| Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х. | I have chosen the way of truth; and have not forgotten thy judgments. |
|
31
|
31
|
| Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́. | I have cleaved to thy testimonies, O Lord; put me not to shame. |
|
32
|
32
|
| Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́. | I ran the way of thy commandments, when thou didst enlarge my heart. |
|
33
|
33
|
| Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну; | Teach me, O Lord, the way of thine ordinances, and I will seek it out continually. |
|
34
|
34
|
| Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м. | Instruct me, and I will search out thy law, and will keep it with my whole heart. |
|
35
|
35
|
| Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х. | Guide me in the path of thy commandments; for I have delighted in it. |
|
36
|
36
|
| Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство. | Incline mine heart to thy testimonies, and not to covetousness. |
|
37
|
37
|
| Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я. | Turn away mine eyes that I may not behold vanity: quicken thou me in thy way. |
|
38
|
38
|
| Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой. | Confirm thine oracle to thy servant, that he may fear thee. |
|
39
|
39
|
| Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі. | Take away my reproach which I have feared: for thy judgments are good. |
|
40
|
40
|
| Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я. | Behold, I have desired thy commandments: quicken me in thy righteousness. |
|
41
|
41
|
| І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́; | And let thy mercy come upon me, O Lord; even thy salvation, according to thy word. |
|
42
|
42
|
| і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́. | And so I shall render an answer to them that reproach me: for I have trusted in thy words. |
|
43
|
43
|
| І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х; | And take not the word of truth utterly out of my mouth; for I have hoped in thy judgments. |
|
44
|
44
|
| і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка. | So shall I keep thy law continually, for ever and ever. |
|
45
|
45
|
| І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х; | I walked also at large: for I sought out thy commandments. |
|
46
|
46
|
| і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся; | And I spoke of thy testimonies before kings, and was not ashamed. |
|
47
|
47
|
| і поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зіло́; | And I meditated on thy commandments, which I loved exceedingly. |
|
48
|
48
|
| і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х. | And I lifted up my hands to thy commandments which I loved; and I meditated in thine ordinances. |
|
49
|
49
|
| Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́. | Remember thy words to thy servant, wherein thou hast made me hope. |
|
50
|
50
|
| То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я. | This has comforted me in mine affliction: for thine oracle has quickened me. |
|
51
|
51
|
| Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся. | The proud have transgressed exceedingly; but I swerved not from thy law. |
|
52
|
52
|
| Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся. | I remembered thy judgments of old, O Lord; and was comforted. |
|
53
|
53
|
| Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой. | Despair took hold upon me, because of the sinners who forsake thy law. |
|
54
|
54
|
| Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́. | Thine ordinances were my songs in the place of my sojourning. |
|
55
|
55
|
| Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой. | I remembered thy name, O Lord, in the night, and kept thy law. |
|
56
|
56
|
| Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х. | This I had, because I diligently sought thine ordinances. |
|
57
|
57
|
| Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой. | Thou art my portion, O Lord: I said that I would keep thy law. |
|
58
|
58
|
| Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́. | I besought thy favour with my whole heart: have mercy upon me according to thy word. |
|
59
|
59
|
| Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́. | I thought on thy ways, and turned my feet to thy testimonies. |
|
60
|
60
|
| Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́. | I prepared myself, (and was not terrified,) to keep thy commandments. |
|
61
|
61
|
| У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х. | The snares of sinners entangled me: but I forgot not thy law. |
|
62
|
62
|
| Полу́нощі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́. | At midnight I arose, to give thanks to thee for the judgments of thy righteousness. |
|
63
|
63
|
| Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́. | I am a companion of all them that fear thee, and of them that keep thy commandments. |
|
64
|
64
|
| Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я. | O Lord, the earth is full of thy mercy: teach me thine ordinances. |
|
65
|
65
|
| Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́; | Thou hast wrought kindly with thy servant, O Lord, according to thy word. |
|
66
|
66
|
| бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах. | Teach me kindness, and instruction, and knowledge: for I have believed thy commandments. |
|
67
|
67
|
| Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х. | Before I was afflicted, I transgressed; therefore have I kept thy word. |
|
68
|
68
|
| Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Good art thou, O Lord; therefore in thy goodness teach me thine ordinances. |
|
69
|
69
|
| Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́. | The injustice of the proud has been multiplied against me: but I will search out thy commandments with all my heart. |
|
70
|
70
|
| Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся. | Their heart has been curdled like milk; but I have meditated on thy law. |
|
71
|
71
|
| Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м. | It is good for me that thou hast afflicted me; that I might learn thine ordinances. |
|
72
|
72
|
| Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́. | The law of thy mouth is better to me than thousands of gold and silver. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
73
|
73
|
| Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м. | Thy hands have made me, and fashioned me: instruct me, that I may learn thy commandments. |
|
74
|
74
|
| Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х. | They that fear thee will see me and rejoice: for I have hoped in thy words. |
|
75
|
75
|
| Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́. | I know, O Lord, that thy judgments are righteousness, and that thou in truthfulness hast afflicted me. |
|
76
|
76
|
| Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́; | Let, I pray thee, thy mercy be to comfort me, according to thy word to thy servant. |
|
77
|
77
|
| да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть. | Let thy compassions come to me, that I may live: for thy law is my meditation. |
|
78
|
78
|
| Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду] в за́повідех Твої́х. | Let the proud be ashamed; for they transgressed against me unjustly: but I will meditate in thy commandments. |
|
79
|
79
|
| Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́. | Let those that fear thee, and those that know thy testimonies, turn to me. |
|
80
|
80
|
| Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся. | Let mine heart be blameless in thine ordinances, that I may not be ashamed. |
|
81
|
81
|
| Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х; | My soul faints for thy salvation: I have hoped in thy words. |
|
82
|
82
|
| ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я? | Mine eyes failed in waiting for thy word, saying, When wilt thou comfort me? |
|
83
|
83
|
| зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х. | For I am become as a bottle in the frost: yet I have not forgotten thine ordinances. |
|
84
|
84
|
| Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд? | How many are the days of thy servant? when wilt thou execute judgment for me on them that persecute me? |
|
85
|
85
|
| Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди. | Transgressors told me idle tales; but not according to thy law, O Lord. |
|
86
|
86
|
| Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі. | All thy commandments are truth; they persecuted me unjustly; help thou me. |
|
87
|
87
|
| Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х. | They nearly made an end of me in the earth; but I forsook not thy commandments. |
|
88
|
88
|
| По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х. | Quicken me according to thy mercy; so shall I keep the testimonies of thy mouth. |
|
89
|
89
|
| Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́. | Thy word, O Lord, abides in heaven for ever. |
|
90
|
90
|
| В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть. | Thy truth endures to all generations; thou hast founded the earth, and it abides. |
|
91
|
91
|
| Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́. | The day continues by thy arrangement; for all things are thy servants. |
|
92
|
92
|
| Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м; | Were it not that thy law is my meditation, then I should have perished in mine affliction. |
|
93
|
93
|
| во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́. | I will never forget thine ordinances; for with them thou hast quickened me. |
|
94
|
94
|
| Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х. | I am thine, save me; for I have sought out thine ordinances. |
|
95
|
95
|
| Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х. | Sinners laid wait for me to destroy me; but I understood thy testimonies. |
|
96
|
96
|
| Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́. | I have seen an end of all perfection; but thy commandment is very broad. |
|
97
|
97
|
| Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть. | How I have loved thy law, O Lord! it is my meditation all the day. |
|
98
|
98
|
| па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть. | Thou hast made me wiser than mine enemies in thy commandment; for it is mine for ever. |
|
99
|
99
|
| па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть. | I have more understanding than all my teachers; for thy testimonies are my meditation. |
|
100
|
100
|
| па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х. | I understand more than the aged; because I have sought out thy commandments. |
|
101
|
101
|
| От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́; | I have kept back my feet from every evil way, that I might keep thy words. |
|
102
|
102
|
| от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́. | I have not declined from thy judgments; for thou hast instructed me. |
|
103
|
103
|
| Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м. | How sweet are thine oracles to my throat! more so than honey to my mouth! |
|
104
|
104
|
| От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди. | I gain understanding by thy commandments: therefore I have hated every way of unrighteousness. |
|
105
|
105
|
| Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м. | Thy law is a lamp to my feet, and a light to my paths. |
|
106
|
106
|
| Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́. | I have sworn and determined to keep the judgments of thy righteousness. |
|
107
|
107
|
| Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́. | I have been very greatly afflicted, O Lord: quicken me, according to thy word. |
|
108
|
108
|
| Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я. | Accept, I pray thee, O Lord, the freewill-offerings of my mouth, and teach me thy judgments. |
|
109
|
109
|
| Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю [Алекс.: моє́ю] ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х. | My soul is continually in thine hands; and I have not forgotten thy law. |
|
110
|
110
|
| Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х. | Sinners spread a snare for me; but I erred not from thy commandments. |
|
111
|
111
|
| Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть; | I have inherited thy testimonies for ever; for they are the joy of my heart. |
|
112
|
112
|
| приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє. | I have inclined my heart to perform thine ordinances for ever, in return for thy mercies. |
|
113
|
113
|
| Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х. | I have hated transgressors; but I have loved thy law. |
|
114
|
114
|
| Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х. | Thou art my helper and my supporter; I have hoped in thy words. |
|
115
|
115
|
| Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́. | Depart from me, ye evil-doers; for I will search out the commandments of my God. |
|
116
|
116
|
| Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́; | Uphold me according to thy word, and quicken me; and make me not ashamed of my expectation. |
|
117
|
117
|
| помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну. | Help me, and I shall be saved; and I will meditate in thine ordinances continually. |
|
118
|
118
|
| Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх. | Thou hast brought to nought all that depart from thine ordinances; for their inward thought is unrighteous. |
|
119
|
119
|
| Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́. | I have reckoned all the sinners of the earth as transgressors; therefore have I loved thy testimonies. |
|
120
|
120
|
| Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся. | Penetrate my flesh with thy fear; for I am afraid of thy judgments. |
|
121
|
121
|
| Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я. | I have done judgment and justice; deliver me not up to them that injure me. |
|
122
|
122
|
| Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії. | Receive thy servant for good: let not the proud accuse me falsely. |
|
123
|
123
|
| О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́; | Mine eyes have failed for thy salvation, and for the word of thy righteousness. |
|
124
|
124
|
| сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я. | Deal with thy servant according to thy mercy, and teach me thine ordinances. |
|
125
|
125
|
| Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́. | I am thy servant; instruct me, and I shall know thy testimonies. |
|
126
|
126
|
| Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой. | It is time for the Lord to work: they have utterly broken thy law. |
|
127
|
127
|
| Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія. | Therefore have I loved thy commandments more than gold, or the topaz. |
|
128
|
128
|
| Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх. | Therefore I directed myself according to all thy commandments: I have hated every unjust way. |
|
129
|
129
|
| Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́. | Thy testimonies are wonderful: therefore my soul has sought them out. |
|
130
|
130
|
| Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці. | The manifestation of thy words will enlighten, and instruct the simple. |
|
131
|
131
|
| Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х. | I opened my mouth, and drew breath: for I earnestly longed after thy commandments. |
|
1002
|
|
| Сла́ва: | |
|
132
|
132
|
| При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́. | Look upon me and have mercy upon me, after the manner of them that love thy name. |
|
133
|
133
|
| Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє; | Order my steps according to thy word: and let not any iniquity have dominion over me. |
|
134
|
134
|
| ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́. | Deliver me from the false accusation of men: so will I keep thy commandments. |
|
135
|
135
|
| Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Cause thy face to shine upon thy servant: and teach me thine ordinances. |
|
136
|
136
|
| Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́. | Mine eyes have been bathed in streams of water, because I kept not thy law. |
|
137
|
137
|
| Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́; | Righteous art thou, O Lord, and upright are thy judgments. |
|
138
|
138
|
| запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́. | Thou hast commanded righteousness and perfect truth, as thy testimonies. |
|
139
|
139
|
| Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́. | Thy zeal has quite wasted me: because mine enemies have forgotten thy words. |
|
140
|
140
|
| Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є. | Thy word has been very fully tried; and thy servant loves it. |
|
141
|
141
|
| Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х. | I am young and despised: yet I have not forgotten thine ordinances. |
|
142
|
142
|
| Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина. | Thy righteousness is an everlasting righteousness, and thy law is truth. |
|
143
|
143
|
| Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́. | Afflictions and distresses found me: but thy commandments were my meditation. |
|
144
|
144
|
| Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду. | Thy testimonies are an everlasting righteousness: instruct me, and I shall live. |
|
145
|
145
|
| Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́. | I cried with my whole heart; hear me, O Lord: I will search out thine ordinances. |
|
146
|
146
|
| Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́. | I cried to thee; save me, and I will keep thy testimonies. |
|
147
|
147
|
| Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х. | I arose before the dawn, and cried: I hoped in thy words. |
|
148
|
148
|
| Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м. | Mine eyes prevented the dawn, that I might meditate on thine oracles. |
|
149
|
149
|
| Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я. | Hear my voice, O Lord, according to thy mercy; quicken me according to thy judgment. |
|
150
|
150
|
| Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася. | They have drawn nigh who persecuted me unlawfully; and they are far removed from thy law. |
|
151
|
151
|
| Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина. | Thou art near, O Lord; and all thy ways are truth. |
|
152
|
152
|
| Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́. | I have known of old concerning thy testimonies, that thou hast founded them for ever. |
|
153
|
153
|
| Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х. | Look upon mine affliction, and rescue me; for I have not forgotten thy law. |
|
154
|
154
|
| Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я. | Plead my cause, and ransom me: quicken me because of thy word. |
|
155
|
155
|
| Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша. | Salvation is far from sinners: for they have not searched out thine ordinances. |
|
156
|
156
|
| Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я. | Thy mercies, O Lord, are many: quicken me according to thy judgment. |
|
157
|
157
|
| Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся. | Many are they that persecute me and oppress me: but I have not declined from thy testimonies. |
|
158
|
158
|
| Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша. | I beheld men acting foolishly, and I pined away; for they kept not thine oracles. |
|
159
|
159
|
| Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я. | Behold, I have loved thy commandments, O Lord: quicken me in thy mercy. |
|
160
|
160
|
| Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́. | The beginning of thy words is truth; and all the judgments of thy righteousness endure for ever. |
|
161
|
161
|
| Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́. | Princes persecuted me without a cause, but my heart feared because of thy words. |
|
162
|
162
|
| Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу. | I will exult because of thine oracles, as one that finds much spoil. |
|
163
|
163
|
| Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х. | I hate and abhor unrighteousness; but I love thy law. |
|
164
|
164
|
| Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́. | Seven times in a day have I praised thee because of the judgments of thy righteousness. |
|
165
|
165
|
| Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна. | Great peace have they that love thy law: and there is no stumbling-block to them. |
|
166
|
166
|
| Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х. | I waited for thy salvation, O Lord, and have loved thy commandments. |
|
167
|
167
|
| Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́. | My soul has kept thy testimonies, and loved them exceedingly. |
|
168
|
168
|
| Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди. | I have kept thy commandments and thy testimonies; for all my ways are before thee, O Lord. |
|
169
|
169
|
| Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я. | Let my supplication come near before thee, O Lord; instruct me according to thine oracle. |
|
170
|
170
|
| Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я. | Let my petition come in before thee, O Lord; deliver me according to thine oracle. |
|
171
|
171
|
| Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м. | Let my lips utter a hymn, when thou shalt have taught me thine ordinances. |
|
172
|
172
|
| Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда. | Let my tongue utter thine oracles; for all thy commandments are righteous. |
|
173
|
173
|
| Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих. | Let thine hand be prompt to save me; for I have chosen thy commandments. |
|
174
|
174
|
| Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть. | I have longed after thy salvation, O Lord; and thy law is my meditation. |
|
175
|
175
|
| Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні. | My soul shall live, and shall praise thee; and thy judgments shall help me. |
|
176
|
176
|
| Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х. | I have gone astray like a lost sheep; seek thy servant; for I have not forgotten thy commandments. |
|
1003
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 119
|
Psalm 119
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 119. | |
|
1
|
1
|
| Ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти мі, воззва́х, і усли́ша м'я. | A Song of Degrees. In mine affliction I cried to the Lord, and he hearkened to me. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́ от усте́н непра́ведних і от язи́ка льсти́ва. | Deliver my soul, O Lord, from unjust lips, and from a deceitful tongue. |
|
3
|
3
|
| Что да́сться Тебі́ іли́ что приложи́ться Тебі́ к язи́ку льсти́ву? | What should be given to thee, and what should be added to thee, for thy crafty tongue? |
|
4
|
4
|
| Стрі́ли си́льнаго ізощре́ни со у́гльми пусти́нними. | Sharpened weapons of the mighty, with coals of the desert. |
|
5
|
5
|
| Уви мні, я́ко прише́льствіє моє́ продолжи́ся, всели́хся с селе́нії кида́рськими; | Woe is me, that my sojourning is prolonged; I have tabernacled among the tents of Kedar. |
|
6
|
6
|
| мно́го прише́льствова душа́ моя́; с ненави́дящими ми́ра біх ми́рен; | My soul has long been a sojourner; |
|
7
|
7
|
| єгда́ глаго́лах їм, боря́ху м'я ту́не. | I was peaceable among them that hated peace; when I spoke to them, they warred against me without a cause. |
|
Псалом 120
|
Psalm 120
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 120. | |
|
1
|
1
|
| Возведо́х о́чі мої́ в го́ри, отню́дуже при́йдеть по́мощ моя́. | A Song of Degrees. I lifted up mine eyes to the mountains, whence my help shall come. |
|
2
|
2
|
| По́мощ моя́ от Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю. | My help shall come from the Lord, who made the heaven and the earth. |
|
3
|
3
|
| Не даждь во см'яте́ніє ноги́ твоєя́, ніже́ воздре́млеть храня́й тя; | Let not thy foot be moved; and let not thy keeper slumber. |
|
4
|
4
|
| се, не воздре́млеть, ніже́ у́снеть храня́й Ізра́їля. | Behold, he that keeps Israel shall not slumber nor sleep. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь сохрани́ть тя, Госпо́дь — покро́в твой на ру́ку десну́ю твою́. | The Lord shall keep thee: the Lord is thy shelter upon thy right hand. |
|
6
|
6
|
| Во дні со́лнце не ожже́ть тебе́, ніже́ луна́ но́щію. | The sun shall not burn thee by day, neither the moon by night. |
|
7
|
7
|
| Госпо́дь сохрани́ть тя от вся́каго зла, сохрани́ть ду́шу твою́ Госпо́дь; | May the Lord preserve thee from all evil: the Lord shall keep thy soul. |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь сохрани́ть вхожде́ніє твоє́ і ісхожде́ніє твоє́, отни́ні і до ві́ка. | The Lord shall keep thy coming in, and thy going out, from henceforth and even for ever. |
|
Псалом 121
|
Psalm 121
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 121. | |
|
1
|
1
|
| Возвесели́хся о ре́кших мні: в дом Госпо́день по́йдем. | A Song of Degrees. I was glad when they said to me, Let us go into the house of the Lord. |
|
2
|
2
|
| Стоя́ще бя́ху но́ги на́ша во дво́ріх твої́х, Ієрусали́ме. | Our feet stood in thy courts, O Jerusalem. |
|
3
|
3
|
| Ієрусали́м зи́ждемий я́ко град, єму́же прича́стіє єго́ вку́пі. | Jerusalem is built as a city whose fellowship is complete. |
|
4
|
4
|
| Та́мо бо взидо́ша колі́на, колі́на Госпо́дня, свиді́ніє Ізра́їлево, іспові́датися і́мені Госпо́дню; | For thither the tribes went up, the tribes of the Lord, as a testimony for Israel, to give thanks unto the name of the Lord. |
|
5
|
5
|
| я́ко та́мо сідо́ша престо́ли на суд, престо́ли в дому́ Дави́дові. | For there are set thrones for judgment, even thrones for the house of David. |
|
6
|
6
|
| Вопросі́те же я́же о ми́рі Ієрусали́ма, і оби́ліє лю́б'ящим тя. | Pray now for the peace of Jerusalem: and let there be prosperity to them that love thee. |
|
7
|
7
|
| Бу́ди же мир в си́лі твоє́й, і оби́ліє в столпостіна́х твої́х. | Let peace, I pray, be within thine host, and prosperity in thy palaces. |
|
8
|
8
|
| Ра́ди бра́тій мої́х і бли́жніх мої́х глаго́лах у́бо мир о тебі́. | For the sake of my brethren and my neighbours, I have indeed spoken peace concerning thee. |
|
9
|
9
|
| До́му ра́ди Го́спода Бо́га на́шего взиска́х блага́я тебі́. | Because of the house of the Lord our God, I have diligently sought thy good. |
|
Псалом 122
|
Psalm 122
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 122. | |
|
1
|
1
|
| К Тебі́ возведо́х о́чі мої́, живу́щему на небесі́. | A Song of Degrees. Unto thee who dwellest in heaven have I lifted up mine eyes. |
|
2
|
2
|
| Се, я́ко о́чі раб в руку́ госпо́дій свої́х, я́ко о́чі раби́ні в руку́ госпожі́ своєя́, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дрить ни. | Behold, as the eyes of servants are directed to the hands of their masters, and as the eyes of a maid-servant to the hands of her mistress; so our eyes are directed to the Lord our God, until he have mercy upon us. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу іспо́лнихомся унічиже́нія; | Have pity upon us, O Lord, have pity upon us: for we are exceedingly filled with contempt. |
|
4
|
4
|
| найпа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і унічиже́нія го́рдих. | Yea, our soul has been exceedingly filled with it: let the reproach be to them that are at ease, and contempt to the proud. |
|
Псалом 123
|
Psalm 123
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 123. | |
|
1
|
1
|
| Я́ко а́ще не Госпо́дь би бил в нас, — да рече́ть у́бо Ізра́їль, | A Song of Degrees. If it had not been that the Lord was among us, let Israel now say; |
|
2
|
2
|
| я́ко а́ще не Госпо́дь би бил в нас, внегда́ воста́ти челові́ком на ни, — у́бо живи́х поже́рли би́ша нас; | if it had not been that the Lord was among us, when men rose up against us; |
|
3
|
3
|
| внегда́ прогні́ватися я́рості їх на ни, у́бо вода́ потопи́ла би нас. | verily they would have swallowed us up alive, when their wrath was kindled against us: |
|
4
|
4
|
| Пото́к пре́йде душа́ на́ша; | verily the water would have drowned us, our soul would have gone under the torrent. |
|
5
|
5
|
| у́бо пре́йде душа́ на́ша во́ду непостоя́нную. | Yea, our soul would have gone under the overwhelming water. |
|
6
|
6
|
| Благослове́н Госпо́дь, І́же не даде́ нас в лови́тву зубо́м їх. | Blessed be the Lord, who has not given us for a prey to their teeth. |
|
7
|
7
|
| Душа́ на́ша, я́ко пти́ця ізба́вися от сі́ті ловя́щих; сіть сокруши́ся, і ми ізба́влені би́хом. | Our soul has been delivered as a sparrow from the snare of the fowlers: the snare is broken, and we are delivered. |
|
8
|
8
|
| По́мощ на́ша во і́м'я Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю. | Our help is in the name of the Lord, who made heaven and earth. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 124
|
Psalm 124
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 124. | |
|
1
|
1
|
| Наді́ющіїся на Го́спода, я́ко гора́ Сіо́н; не подви́житься в вік живи́й во Ієрусали́мі. | A Song of Degrees. They that trust in the Lord shall be as mount Sion: he that dwells in Jerusalem shall never be moved. |
|
2
|
2
|
| Го́ри о́крест єго́, і Госпо́дь о́крест люді́й Свої́х, отни́ні і до ві́ка. | The mountains are round about her, and so the Lord is round about his people, from henceforth and even for ever. |
|
3
|
3
|
| Я́ко не оста́вить Госпо́дь жезла́ грі́шних на жре́бій пра́ведних, я́ко да не про́струть пра́веднії в беззако́нія рук свої́х. | For the Lord will not allow the rod of sinners to be upon the lot of the righteous; lest the righteous should stretch forth their hands to iniquity. |
|
4
|
4
|
| Ублажи́, Го́споди, благі́я і пра́вия се́рдцем. | Do good, O Lord, to them that are good, and to them that are upright in heart. |
|
5
|
5
|
| Уклоня́ющияся же в развраще́нія отведе́ть Госпо́дь с ді́лающими беззако́ніє; мир на Ізра́їля! | But them that turn aside to crooked ways the Lord will lead away with the workers of iniquity: but peace shall be upon Israel. |
|
Псалом 125
|
Psalm 125
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 125. | |
|
1
|
1
|
| Внегда́ возврати́ти Го́споду плін Сіо́нь, би́хом я́ко уті́шені. | A Song of Degrees. When the Lord turned the captivity of Sion, we became as comforted ones. |
|
2
|
2
|
| Тогда́ іспо́лнишася ра́дости уста́ на́ша, і язи́к наш весе́лія; тогда́ реку́ть во язи́ціх: возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с ни́ми. | Then was our mouth filled with joy, and our tongue with exultation: then would they say among the Gentiles, |
|
3
|
3
|
| Возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с на́ми; би́хом веселя́щеся. | The Lord has done great things among them. The Lord has done great things for us, we became joyful. |
|
4
|
4
|
| Возврати́, Го́споди, пліне́ніє на́ше, я́ко пото́ки ю́гом. | Turn, O Lord, our captivity, as the streams in the south. |
|
5
|
5
|
| Сі́ющії слеза́ми ра́достію по́жнуть. | They that sow in tears shall reap in joy. |
|
6
|
6
|
| Ходя́щії хожда́ху і пла́кахуся, мета́юще сі́мена своя́; гряду́ще же при́йдуть ра́достію, взе́млюще рукоя́ті своя́. | They went on and wept as they cast their seeds; but they shall surely come with exultation, bringing their sheaves with them. |
|
Псалом 126
|
Psalm 126
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 126. | |
|
1
|
1
|
| А́ще не Госпо́дь сози́ждеть дом, всу́є труди́шася зи́ждущії; а́ще не Госпо́дь сохрани́ть град, всу́є бді стреги́й. | A Song of Degrees. Except the Lord build the house, they that build labour in vain: except the Lord keep the city, the watchman watches in vain. |
|
2
|
2
|
| Всу́є вам єсть у́треневати; воста́нете по сіді́нії яду́щії хліб болі́зні, єгда́ дасть возлю́бленним Свої́м сон. | It is vain for you to rise early: ye rise up after resting, ye that eat the bread of grief; while he gives sleep to his beloved. |
|
3
|
3
|
| Се, достоя́ніє Госпо́днє — си́нове, мзда — плода́ чре́вняго. | Behold, the inheritance of the Lord, children, the reward of the fruit of the womb. |
|
4
|
4
|
| Я́ко стрі́ли в руці́ си́льнаго, та́ко си́нове оттрясе́нних. | As arrows in the hand of a mighty man; so are the children of those who were outcasts. |
|
5
|
5
|
| Блаже́н, і́же іспо́лнить жела́ніє своє́ от них; не постидя́ться, єгда́ глаго́лють враго́м свої́м во враті́х. | Blessed is the man who shall satisfy his desire with them: they shall not be ashamed when they shall speak to their enemies in the gates. |
|
Псалом 127
|
Psalm 127
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 127. | |
|
1
|
1
|
| Блаже́нні всі боя́щіїся Го́спода, ходя́щії в путе́х Єго́; | A Song of Degrees. Blessed are all they that fear the Lord; who walk in his ways. |
|
2
|
2
|
| труди́ плодо́в [рук] твої́х сні́си; блаже́н єси́, і добро́ тебі́ бу́деть. | Thou shalt eat the labours of thy hands: blessed art thou, and it shall be well with thee. |
|
3
|
3
|
| Жена́ Твоя́, я́ко лоза́ плодови́та, в страна́х до́му твоєго́; | Thy wife shall be as a fruitful vine on the sides of thy house: thy children as young olive-plants round about thy table. |
|
4
|
4
|
| си́нове твої́, я́ко новосажде́нія ма́сличная, о́крест трапе́зи твоєя́. | Behold, thus shall the man be blessed that fears the Lord. |
|
5
|
5
|
| Се, та́ко благослови́ться челові́к боя́йся Го́спода. | May the Lord bless thee out of Sion; and mayest thou see the prosperity of Jerusalem all the days of thy life. |
|
6
|
6
|
| Благослови́ть тя Госпо́дь от Сіо́на, і у́зриши блага́я Ієрусали́ма вся дні живота́ твоєго́, | And mayest thou see thy children's children. Peace be upon Israel. |
|
7
|
|
| і у́зриши си́ни сино́в твої́х; мир на Ізра́їля! | |
|
Псалом 128
|
Psalm 128
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 128. | |
|
1
|
1
|
| Мно́жицею бра́шася со мно́ю от ю́ности моєя́, — да рече́ть у́бо Ізра́їль; | A Song of Degrees. Many a time have they warred against me from my youth, let Israel now say: |
|
2
|
2
|
| мно́жицею бра́шася со мно́ю от ю́ности моєя́, і́бо не премого́ша м'я. | Many a time have they warred against me from my youth: and yet they prevailed not against me. |
|
3
|
3
|
| На хребті́ моє́м ді́лаша грі́шници, продолжи́ша беззако́ніє своє́. | The sinners wrought upon my back: they prolonged their iniquity. |
|
4
|
4
|
| Госпо́дь пра́веден ссіче́ ви́я грі́шников. | The righteous Lord has cut asunder the necks of sinners. |
|
5
|
5
|
| Да постидя́ться і возвратя́ться всп'ять всі ненави́дящії Сіо́на; | Let all that hate Sion be put to shame and turned back. |
|
6
|
6
|
| да бу́дуть, я́ко трава́ на здіх [на кро́віх], я́же пре́жде восторже́нія і́зсше; | Let them be as the grass of the house-tops, which withers before it is plucked up. |
|
7
|
7
|
| Є́юже не іспо́лни руки́ своєя́ жняй, і ні́дра своєго́ рукоя́ті собира́яй; | Wherewith the reaper fills not his hand, nor he that makes up the sheaves, his bosom. |
|
8
|
8
|
| і не рі́ша мимоходя́щії; благослове́ніє Госпо́днє на ви, благослови́хом ви во і́м'я Госпо́днє. | Neither do they that go by say, The blessing of the Lord be upon you: we have blessed you in the name of the Lord. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 129
|
Psalm 129
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 129. | |
|
1
|
1
|
| Із глубини́ воззва́х к Тебі́, Го́споди; Го́споди, усли́ши глас мой. | A Song of Degrees. Out of the depths have I cried to thee, O Lord. |
|
2
|
2
|
| Да бу́дуть у́ші Твої́ вне́млющі гла́су моле́нія моєго́. | O Lord, hearken to my voice; let thine ears be attentive to the voice of my supplication. |
|
3
|
3
|
| А́ще беззако́нія на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто постої́ть? Я́ко у Тебе́ очище́ніє єсть. | If thou, O Lord, shouldest mark iniquities, O Lord, who shall stand? |
|
4
|
4
|
| І́мене ра́ди Твоєго́ потерпі́х* Тя, Го́споди, потерпі́ душа́ моя́ в сло́во Твоє́; упова́ душа́ моя́ на Го́спода. | For with thee is forgiveness: for thy name's sake |
|
5
|
5
|
| От стра́жі у́треннія до но́щі, от стра́жі у́треннія да упова́єть Ізра́їль на Го́спода; | have I waited for thee, O Lord, my soul has waited for thy word. |
|
6
|
6
|
| я́ко у Го́спода ми́лость, і мно́гоє у Него́ ізбавле́ніє; і Той ізба́вить Ізра́їля от всіх беззако́ній єго́. | My soul has hoped in the Lord; from the morning watch till night. |
|
Псалом 130
|
Psalm 130
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 130. | |
|
1
|
1
|
| Го́споди, не вознесе́ся се́рдце моє́, ніже́ вознесо́стіся о́чі мої́; ніже́ ходи́х в вели́ких, ніже́ в ди́вних па́че мене́. | A Song of Degrees. O Lord, my heart is not exalted, neither have mine eyes been haughtily raised: neither have I exercised myself in great matters, nor in things too wonderful for me. |
|
2
|
2
|
| А́ще не смиреному́дрствовах, но вознесо́х ду́шу мою́, я́ко отдоє́ноє на ма́тер свою́, та́ко возда́си на ду́шу мою́. | I shall have sinned if I have not been humble, but have exalted my soul: according to the relation of a weaned child to his mother, so wilt thou recompense my soul. |
|
3
|
3
|
| Да упова́єть Ізра́їль на Го́спода отни́ні і до ві́ка. | Let Israel hope in the Lord, from henceforth and for ever. |
|
Псалом 131
|
Psalm 131
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 131. | |
|
1
|
1
|
| Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́; | A Song of Degrees. Lord, remember David, and all his meekness: |
|
2
|
2
|
| я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю; | how he sware to the Lord, and vowed to the God of Jacob, saying, |
|
3
|
3
|
| а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́; | I will not go into the tabernacle of my house; I will not go up to the couch of my bed; |
|
4
|
4
|
| а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма; | I will not give sleep to mine eyes, nor slumber to mine eyelids, nor rest to my temples, |
|
5
|
5
|
| до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю. | until I find a place for the Lord, a tabernacle for the God of Jacob. |
|
6
|
6
|
| Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви; | Behold, we heard of it in Ephratha; we found it in the fields of the wood. |
|
7
|
7
|
| вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́. | Let us enter into his tabernacles: let us worship at the place where his feet stood. |
|
8
|
8
|
| Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і ківо́т святи́ні Твоєя́. | Arise, O Lord, into thy rest; thou, and the ark of thine holiness. |
|
9
|
9
|
| Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються. | Thy priests shall clothe themselves with righteousness; and thy saints shall exult. |
|
10
|
10
|
| Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́. | For the sake of thy servant David turn not away the face of thine anointed. |
|
11
|
11
|
| Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м. | The Lord sware in truth to David, and he will not annul it, saying, Of the fruit of thy body will I set a king upon thy throne. |
|
12
|
12
|
| А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м. | If thy children will keep my covenant, and these my testimonies which I shall teach them, their children also shall sit upon thy throne for ever. |
|
13
|
13
|
| Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́. | For the Lord has elected Sion, he has chosen her for a habitation for himself, saying, |
|
14
|
14
|
| Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї. | This is my rest for ever: here will I dwell; for I have chosen it. |
|
15
|
15
|
| Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би; | I will surely bless her provision: I will satisfy her poor with bread. |
|
16
|
16
|
| свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються. | I will clothe her priests with salvation; and her saints shall greatly exult. |
|
17
|
17
|
| Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́. | There will I cause to spring up a horn to David: I have prepared a lamp for mine anointed. |
|
18
|
18
|
| Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́. | His enemies will I clothe with shame; but upon himself shall my holiness flourish. |
|
Псалом 132
|
Psalm 132
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 132. | |
|
1
|
1
|
| Се, что добро́, іли́ что красно́, но є́же жи́ти бра́тії вку́пі? | A Song of Degrees. See now! what is so good, or what so pleasant, as for brethren to dwell together? |
|
2
|
2
|
| Я́ко ми́ро на главі́, сходя́щеє на браду́, браду́ Ааро́ню, сходя́щеє на оме́ти оде́жди єго́; | It is as ointment on the head, that ran down to the beard, even the beard of Aaron; that ran down to the fringe of his clothing. |
|
3
|
3
|
| я́ко роса́ аєрмо́нськая сходя́щая на го́ри Сіо́нськія; я́ко та́мо запові́да Госпо́дь благослове́ніє і живо́т до ві́ка. | As the dew of Aermon, that comes down on the mountains of Sion: for there the Lord commanded the blessing, even life for ever. |
|
Псалом 133
|
Psalm 133
|
|
0
|
|
| Піснь степе́ней, 133. | |
|
1
|
1
|
| Се, ни́ні благослові́те Го́спода, всі раби́ Госпо́дні, стоя́щії в хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего. | A Song of Degrees. Behold now, bless ye the Lord, all the servants of the Lord, who stand in the house of the Lord, in the courts of the house of our God. |
|
2
|
2
|
| В но́щех воздіжі́те ру́ки ва́ша во свята́я і благослові́те Го́спода. | Lift up your hands by night in the sanctuaries, and bless the Lord. |
|
3
|
3
|
| Благослови́ть Тя Госпо́дь от Сіо́на, сотвори́вий не́бо і зе́млю. | May the Lord, who made heaven and earth, bless thee out of Sion. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 134
|
Psalm 134
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 134. | |
|
1
|
1
|
| Хвалі́те і́м'я Госпо́днє, хвалі́те, раби́ Го́спода, | Alleluia. Praise ye the name of the Lord; praise the Lord, ye his servants, |
|
2
|
2
|
| стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего. | who stand in the house of the Lord, in the courts of the house of our God. |
|
3
|
3
|
| Хвалі́те Го́спода, я́ко благ Госпо́дь; по́йте і́мені Єго́, я́ко добро́; | Praise ye the Lord; for the Lord is good: sing praises to his name; for it is good. |
|
4
|
4
|
| я́ко Іа́кова ізбра́ Себі́ Госпо́дь, Ізра́їля в достоя́ніє Себі́; | For the Lord has chosen Jacob for himself, and Israel for his peculiar treasure. |
|
5
|
5
|
| я́ко аз позна́х, я́ко ве́лій Госпо́дь, і Госпо́дь наш над всі́ми бо́ги; | For I know that the Lord is great, and our Lord is above all gods; |
|
6
|
6
|
| вся, єли́ка восхоті́ Госпо́дь, сотвори́ на небесі́ і на землі́, в моря́х і во всіх бе́зднах. | all that the Lord willed, he did in heaven, and on the earth, in the sea, and in all deeps. |
|
7
|
7
|
| Возводя́ о́блаки от послі́дніх землі́, мо́лнії в дождь сотвори́, ізводя́й ві́три от сокро́вищ Свої́х. | Who brings up clouds from the extremity of the earth: he has made lightnings for the rain: he brings winds out of his treasures. |
|
8
|
8
|
| І́же порази́ пе́рвенці єги́петськия от челові́ка до скота́; | Who smote the first-born of Egypt, both of man and beast. |
|
9
|
9
|
| посла́ зна́менія і чудеса́ посреді́ тебе́, Єги́пте, на фарао́на і на вся раби́ єго́. | He sent signs and wonders into the midst of thee, O Egypt, on Pharao, and on all his servants. |
|
10
|
10
|
| І́же порази́ язи́ки мно́гі і ізби́ царі́ крі́пкі; | Who smote many nations, and slew mighty kings; |
|
11
|
11
|
| Сіо́на, царя́ Аморре́йська, і О́га, царя́ Васа́нська, і вся ца́рствія Ханаа́нська; | Seon king of the Amorites, and Og king of Basan, and all the kingdoms of Chanaan: |
|
12
|
12
|
| і даде́ зе́млю їх достоя́ніє, достоя́ніє Ізра́їлю лю́дем Свої́м. | and gave their land for an inheritance, an inheritance to Israel his people. |
|
13
|
13
|
| Го́споди, і́м'я Твоє́ в вік, і па́м'ять Твоя́ в род і род; | O Lord, thy name endures for ever, and thy memorial to all generations. |
|
14
|
14
|
| я́ко суди́ти і́мать Госпо́дь лю́дем Свої́м, і о рабі́х Свої́х умо́литься. | For the Lord shall judge his people, and comfort himself concerning his servants. |
|
15
|
15
|
| І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських; | The idols of the heathen are silver and gold, the works of men's hands. |
|
16
|
16
|
| уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять; | They have a mouth, but they cannot speak; they have eyes, but they cannot see; |
|
17
|
17
|
| у́ші і́муть і не усли́шать; ніже́ бо єсть дух во усті́х їх. | they have ears, but they cannot hear; for there is no breath in their mouth. |
|
18
|
18
|
| Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня. | Let those who make them be made like to them; and all those who trust in them. |
|
19
|
19
|
| До́ме Ізра́їлев, благослові́те Го́спода; до́ме Ааро́нь, благослові́те Го́спода; до́ме Леві́їн, благослові́те Го́спода; | O house of Israel, bless ye the Lord: O house of Aaron, bless ye the Lord: |
|
20
|
20
|
| боя́щіїся Го́спода, благослові́те Го́спода. | O house of Levi, bless ye the Lord: ye that fear the Lord, bless the Lord. |
|
21
|
21
|
| Благослове́н Госпо́дь от Сіо́на, живи́й во Ієрусали́мі. | Blessed in Sion be the Lord, who dwells in Jerusalem. |
|
Псалом 135
|
Psalm 135
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 135. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко Благ; я́ко в вік ми́лость Єго́. | Alleluia. Give thanks to the Lord: for he is good: for his mercy endures for ever. |
|
2
|
2
|
| Іспові́дайтеся Бо́гу бого́в; я́ко в вік ми́лость Єго́. | Give thanks to the God of gods: for his mercy endures for ever. |
|
3
|
3
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві господе́й; я́ко в вік ми́лость Єго́. | Give thanks to the Lord of lords: for his mercy endures for ever. |
|
4
|
4
|
| Сотво́ршему чудеса́ ве́лія Єди́ному; я́ко в вік ми́лость Єго́. | To him who alone has wrought great wonders: for his mercy endures for ever. |
|
5
|
5
|
| Сотво́ршему небеса́ ра́зумом; я́ко в вік ми́лость Єго́. | To him who made the heavens by understanding; for his mercy endures for ever. |
|
6
|
6
|
| Утверди́вшему зе́млю на вода́х; я́ко в вік ми́лость Єго́. | To him who established the earth on the waters; for his mercy endures for ever. |
|
7
|
7
|
| Сотво́ршему світи́ла ве́лія Єди́ному; я́ко в вік ми́лость Єго́; | To him who alone made great lights; for his mercy endures for ever. |
|
8
|
8
|
| со́лнце во о́бласть дне; я́ко в вік ми́лость Єго́; | The sun to rule the day; for his mercy endures for ever. |
|
9
|
9
|
| луну́ і зві́зди во о́бласть но́щі; я́ко в вік ми́лость Єго́. | The moon and the stars to rule the night; for his mercy endures for ever. |
|
10
|
10
|
| Порази́вшему Єги́пта с пе́рвенці єго́; я́ко в вік ми́лость Єго́; | To him who smote Egypt with their first-born; for his mercy endures for ever. |
|
11
|
11
|
| і ізве́дшему Ізра́їля от среди́ їх; я́ко в вік ми́лость Єго́; | And brought Israel out of the midst of them; for his mercy endures for ever: |
|
12
|
12
|
| руко́ю крі́пкою і ми́шцею висо́кою; я́ко в вік ми́лость Єго́. | with a strong hand, and a high arm: for his mercy endures for ever. |
|
13
|
13
|
| Разді́льшему Чермно́є мо́ре в разділе́нія; я́ко в вік ми́лость Єго́; | To him who divided the Red Sea into parts: for his mercy endures for ever: |
|
14
|
14
|
| і прове́дшему Ізра́їля посреді́ єго́; я́ко в вік ми́лость Єго́; | and brought Israel through the midst of it: for his mercy endures for ever: |
|
15
|
15
|
| і істря́сшему фарао́на і си́лу єго́ в мо́ре Чермно́є; я́ко в вік ми́лость Єго́. | and overthrew Pharao and his host in the Red Sea: for his mercy endures for ever. |
|
16
|
16
|
| Прове́дшему лю́ди Своя́ в пусти́ні; я́ко в вік ми́лость Єго́. | To him who led his people through the wilderness: for his mercy endures for ever. |
|
17
|
17
|
| Порази́вшему царі́ ве́лія; я́ко в вік ми́лость Єго́. | To him who smote great kings: for his mercy endures for ever: |
|
18
|
18
|
| І уби́вшему царі́ крі́пкія; я́ко в вік ми́лость Єго́; | and slew mighty kings; for his mercy endures for ever: |
|
19
|
19
|
| Сіо́на, царя́ Аморре́йська; я́ко в вік ми́лость Єго́; | Seon king of the Amorites: for his mercy endures for ever: |
|
20
|
20
|
| і О́га, царя́ Васа́нська; я́ко в вік ми́лость Єго́. | and Og king of Basan: for his mercy endures for ever: |
|
21
|
21
|
| І да́вшему зе́млю їх достоя́ніє; я́ко в вік ми́лость Єго́; | and gave their land for an inheritance: for his mercy endures for ever: |
|
22
|
22
|
| достоя́ніє Ізра́їлю, рабу́ Своєму́; я́ко в вік ми́лость Єго́. | even an inheritance to Israel his servant: for his mercy endures for ever. |
|
23
|
23
|
| Я́ко во смире́нії на́шем пом'яну́ ни Госпо́дь; я́ко в вік ми́лость Єго́. | For the Lord remembered us in our low estate; for his mercy endures for ever: |
|
24
|
24
|
| І ізба́вил ни єсть от враго́в на́ших; я́ко в вік ми́лость Єго́; | and redeemed us from our enemies; for his mercy endures for ever. |
|
25
|
25
|
| дая́й пи́щу вся́кой пло́ті; я́ко в вік ми́лость Єго́. | Who gives food to all flesh; for his mercy endures for ever. |
|
26
|
26
|
| Іспові́дайтеся Бо́гу Небе́сному; я́ко в вік ми́лость Єго́. | Give thanks to the God of heaven; for his mercy endures for ever. |
|
Псалом 136
|
Psalm 136
|
|
0
|
|
| Дави́ду Ієремі́єм, 136. | |
|
1
|
1
|
| На ріка́х Вавило́нських, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом'яну́ти нам Сіо́на; | For David, a Psalm of Jeremias. By the rivers of Babylon, there we sat; and wept when we remembered Sion. |
|
2
|
2
|
| на ве́рбіїх посреді́ єго́ обі́сихом орга́ни на́ша. | We hung our harps on the willows in the midst of it. |
|
3
|
3
|
| Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней, і ве́дшії нас о пі́нії; воспо́йте нам от пі́сней сіо́нських. | For there they that had taken us captive asked of us the words of a song; and they that had carried us away asked a hymn, saying, Sing us one of the songs of Sion. |
|
4
|
4
|
| Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й? | How should we sing the Lord's song in a strange land? |
|
5
|
5
|
| А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́нна бу́ди десни́ця моя́. | If I forget thee, O Jerusalem, let my right hand forget its skill. |
|
6
|
6
|
| Прильпни́ язи́к мой горта́ні моєму́, а́ще не пом'яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моєго́. | May my tongue cleave to my throat, if I do not remember thee; if I do not prefer Jerusalem as the chief of my joy. |
|
7
|
7
|
| Пом'яни́, Го́споди, си́ни Едо́мськія в день Ієрусали́мль глаго́лющия: істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́. | Remember, O Lord, the children of Edom in the day of Jerusalem; who said, Rase it, rase it, even to its foundations. |
|
8
|
8
|
| Дщи Вавило́ня окая́нная, блаже́н, і́же возда́сть тебі́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам; | Wretched daughter of Babylon! blessed shall he be who shall reward thee as thou hast rewarded us. |
|
9
|
9
|
| блаже́н, і́же і́меть і разбіє́ть младе́нці твоя́ о ка́мень. | Blessed shall he be who shall seize and dash thine infants against the rock. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 137
|
Psalm 137
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, Агге́я і Заха́рії, 137. | |
|
1
|
1
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, і пред а́нгели воспою́ Тебі́, я́ко усли́шал єси́ вся глаго́ли уст мої́х; | A Psalm for David, of Aggæus and Zacharias. I will give thee thanks, O Lord, with my whole heart; and I will sing psalms to thee before the angels; for thou hast heard all the words of my mouth. |
|
2
|
2
|
| поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́ і іспові́мся і́мені Твоєму́ о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й, я́ко возвели́чил єси́ над всім і́м'я Твоє́ свято́є. | I will worship toward thy holy temple, and give thanks to thy name, on account of thy mercy and thy truth; for thou hast magnified thy holy name above every thing. |
|
3
|
3
|
| В о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я; умно́жиши м'я в душі́ моє́й си́лою Твоє́ю. | In whatsoever day I shall call upon thee, hear me speedily; thou shalt abundantly provide me with thy power in my soul. |
|
4
|
4
|
| Да іспові́дяться Тебі́, Го́споди, всі ца́ріє зе́мстії, я́ко усли́шаша вся глаго́ли уст Твої́х; | Let all the kings of the earth, O Lord, give thanks unto thee; for they have heard all the words of thy mouth. |
|
5
|
5
|
| і да воспою́ть в путе́х Госпо́дніх, я́ко ве́лія сла́ва Госпо́дня; | And let them sing in the ways of the Lord; for great is the glory of the Lord. |
|
6
|
6
|
| я́ко висо́к Госпо́дь, і смире́нния призира́єть, і висо́кая іздале́ча вість. | For the Lord is high, and yet regards the lowly; and he knows high things from afar off. |
|
7
|
7
|
| А́ще пойду́ посреді́ ско́рби, живи́ши м'я; на гнів враг мої́х просте́рл єси́ ру́ку Твою́, і спасе́ м'я десни́ця Твоя́. | Though I should walk in the midst of affliction, thou wilt quicken me; thou hast stretched forth thine hands against the wrath of mine enemies, and thy right hand has saved me. |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь возда́сть за м'я; Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік; діл руку́ Твоє́ю не пре́зри. | O Lord, thou shalt recompense them on my behalf: thy mercy, O Lord, endures for ever: overlook not the works of thine hands. |
|
Псалом 138
|
Psalm 138
|
|
0
|
|
| В коне́ць Дави́ду, псало́м Заха́ріїн, в разсі́янії, 138. | |
|
1
|
1
|
| Го́споди, іскуси́л м'я єси́ і позна́л м'я єси́; Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́. | For the end, a Psalm of David. O Lord, thou hast proved me, and known me. |
|
2
|
2
|
| Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча; | Thou knowest my down-sitting and mine up-rising: thou understandest my thoughts long before. |
|
3
|
3
|
| стезю́ мою́ і у́же моє́ Ти єси́ ізслі́довал і вся путі́ моя́ прови́діл єси́. | Thou hast traced my path and my bed, and hast foreseen all my ways. |
|
4
|
4
|
| Я́ко ність льсти в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́ | For there is no unrighteous word in my tongue: behold, O Lord, thou hast known all things, |
|
5
|
5
|
| вся послі́дняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м'я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́. | the last and the first: thou hast fashioned me, and laid thine hand upon me. |
|
6
|
6
|
| Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к Нему́. | The knowledge of thee is too wonderful for me; it is very difficult, I cannot attain to it. |
|
7
|
7
|
| Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? І от лиця́ Твоєго́ ка́мо біжу́? | Whither shall I go from thy Spirit? and whither shall I flee from thy presence? |
|
8
|
8
|
| А́ще взи́ду на не́бо, Ти та́мо єси́; а́ще сни́ду во ад, та́мо єси́. | If I should go up to heaven, thou art there: if I should go down to hell, thou art present. |
|
9
|
9
|
| А́ще возьму́ крилі́ мої́ ра́но і вселю́ся в послі́дніх мо́ря, | If I should spread my wings to fly straight forward, and sojourn at the extremity of the sea, it would be vain, |
|
10
|
10
|
| і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вить м'я, і удержи́ть м'я десни́ця Твоя́. | for even there thy hand would guide me, and thy right hand would hold me. |
|
11
|
11
|
| І ріх: єда́ тьма попере́ть м'я? І нощ просвіще́ніє в сла́дості моє́й. | When I said, Surely the darkness will cover me; even the night was light in my luxury. |
|
12
|
12
|
| Я́ко тьма не помрачи́ться от Тебе́, і нощ я́ко день просвіти́ться; я́ко тьма єя́, та́ко і світ єя́. | For darkness will not be darkness with thee; but night will be light as day: as its darkness, so shall its light be to thee. |
|
13
|
13
|
| Я́ко Ти созда́л [стяжа́л] єси́ утро́би моя́, восприя́л м'я єси́ із чре́ва ма́тере моєя́. | For thou, O Lord, hast possessed my reins; thou hast helped me from my mother's womb. |
|
14
|
14
|
| Іспові́мся Тебі́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́; чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єть зіло́. | I will give thee thanks; for thou art fearfully wondrous; wondrous are thy works; and my soul knows it well. |
|
15
|
15
|
| Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дніх землі́. | My bones which thou madest in secret were not hidden from thee, nor my substance, in the lowest parts of the earth. |
|
16
|
16
|
| Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шуться; во днех сози́ждуться, і нікто́же в них. | Thine eyes saw my unwrought substance, and all men shall be written in thy book; they shall be formed by day, though there should for a time be no one among them. |
|
17
|
17
|
| Мні же зіло́ че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зіло́ утверди́шася влади́чествія їх; | But thy friends, O God, have been greatly honoured by me; their rule has been greatly strengthened. |
|
18
|
18
|
| ізочту́ їх, і па́че піска́ умно́жаться; воста́х, і єще́ єсьм с Тобо́ю. | I will number them, and they shall be multiplied beyond the sand; I awake, and am still with thee. |
|
19
|
19
|
| А́ще ізбіє́ши грі́шники, Бо́же; му́жіє крове́й, уклоні́теся от мене́. | Oh that thou wouldest slay the wicked, O God; depart from me, ye men of blood. |
|
20
|
20
|
| Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймуть в суєту́ гра́ди Твоя́. | For thou wilt say concerning their thought, that they shall take thy cities in vain. |
|
21
|
21
|
| Не ненави́дящия ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вразі́х Твої́х іста́ях? | Have I not hated them, O Lord, that hate thee? and wasted away because of thine enemies? |
|
22
|
22
|
| Соверше́нною не́навистію возненави́діх я; во враги́ би́ша мі. | I have hated them with perfect hatred; they were counted my enemies. |
|
23
|
23
|
| Іскуси́ м'я, Бо́же, і уві́ждь се́рдце моє́; істяжи́ м'я і разумі́й стезі́ моя́; | Prove me, O God, and know my heart; examine me, and know my paths; |
|
24
|
24
|
| і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м'я на путь ві́чен. | and see if there is any way of iniquity in me, and lead me in an everlasting way. |
|
Псалом 139
|
Psalm 139
|
|
0
|
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 139. | |
|
1
|
1
|
| Ізми́ м'я, Го́споди, от челові́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м'я; | For the end, a Psalm of David. |
|
2
|
2
|
| і́же поми́слиша непра́вду в се́рдці, весь день ополча́ху бра́ні; | Rescue me, O Lord, from the evil man; deliver me from the unjust man. |
|
3
|
3
|
| ізостри́ша язи́к свой, я́ко змії́н; яд а́спідов под устна́ми їх. | Who have devised injustice in their hearts; all the day they prepared war. |
|
4
|
4
|
| Сохрани́ м'я, Го́споди, із руки́ грі́шничі, от челові́к непра́ведних ізми́ м'я, і́же поми́слиша зап'я́ті стопи́ моя́. | They have sharpened their tongue as the tongue of a serpent; the poison of asps is under their lips. Pause. |
|
5
|
5
|
| Скри́ша го́рдії сіть мні і у́жи, преп'я́ша сіть нога́ма мої́ма; | Keep me, O Lord, from the hand of the sinner; rescue me from unjust men; who have purposed to overthrow my goings. |
|
6
|
6
|
| при стезі́ собла́зни положи́ша мі. | The proud have hid a snare for me, and have stretched out ropes for snares for my feet; they set a stumbling-block for me near the path. Pause. |
|
7
|
7
|
| Ріх Го́сподеві: Бог мой єси́ Ти, внуши́, Го́споди, глас моле́нія моєго́. | I said to the Lord, Thou art my God; hearken, O Lord, to the voice of my supplication. |
|
8
|
8
|
| Го́споди, Го́споди! Си́ло спаcе́нія моєго́, осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні. | O Lord God, the strength of my salvation; thou hast screened my head in the day of battle. |
|
9
|
9
|
| Не преда́ждь мене́, Го́споди, от жела́нія моєго́ грі́шнику; поми́слиша на м'я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́ться. | Deliver me not, O Lord, to the sinner, according to my desire: they have devised mischief against me; forsake me not, lest they should be exalted. Pause. |
|
10
|
10
|
| Псало́м окруже́нія їх, труд усте́н їх покри́єть я. | As for the head of them that compass me, the mischief of their lips shall cover them. |
|
11
|
11
|
| Паду́ть на них у́глія о́гненная, низложи́ши я во страсте́х, і не постоя́ть. | Coals of fire shall fall upon them on the earth; and thou shalt cast them down in afflictions: they shall not bear up under them. |
|
12
|
12
|
| Муж язи́чен не іспра́виться на землі́; му́жа непра́ведна зла́я улов'я́ть во істлі́ніє. | A talkative man shall not prosper on the earth: evils shall hunt the unrighteous man to destruction. |
|
13
|
13
|
| Позна́х, я́ко сотвори́ть Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим. | I know that the Lord will maintain the cause of the poor, and the right of the needy ones. |
|
14
|
14
|
| Оба́че пра́веднії іспові́дяться і́мені Твоєму́, і вселя́ться пра́вії с лице́м Твої́м. | Surely the righteous shall give thanks to thy name: the upright shall dwell in thy presence. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 140
|
Psalm 140
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, 140. | |
|
1
|
1
|
| Го́споди, воззва́х к Тебі́, усли́ши м'я; воньми́ гла́су моле́нія моєго́, внегда́ воззва́ти мі к Тебі́. | A Psalm of David. O Lord, I have cried to thee; hear me: attend to the voice of my supplication, when I cry to thee. |
|
2
|
2
|
| Да іспра́виться моли́тва моя́, я́ко кади́ло пред Тобо́ю; воздія́ніє руку́ моє́ю — же́ртва вече́рняя. | Let my prayer be set forth before thee as incense; the lifting up of my hands as an evening sacrifice. |
|
3
|
3
|
| Положи́, Го́споди, хране́ніє усто́м мої́м і двер огражде́нія о устна́х мої́х. | Set a watch, O Lord, on my mouth, and a strong door about my lips. |
|
4
|
4
|
| Не уклони́ се́рдце моє́ в словеса́ лука́вствія — непщева́ти вини́ о грісі́х с челові́ки, ді́лающими беззако́ніє; і не сочту́ся со ізбра́нними їх. | Incline not my heart to evil things, to employ pretexts for sins, with men who work iniquity: and let me not unite with their choice ones. |
|
5
|
5
|
| Нака́жеть м'я пра́ведник ми́лостію і обличи́ть м'я, єле́й же грі́шнаго да не нама́стить глави́ моєя́; я́ко єще́ і моли́тва моя́ во благоволе́ніїх їх. | The righteous shall chasten me with mercy, and reprove me: but let not the oil of the sinner anoint my head: for yet shall my prayer also be in their pleasures. |
|
6
|
6
|
| Поже́рти би́ша при ка́мені судії́ їх; усли́шаться глаго́ли мої́, я́ко возмого́ша [услади́шася]. | Their mighty ones have been swallowed up near the rock: they shall hear my words, for they are sweet. |
|
7
|
7
|
| Я́ко то́лща землі́ просі́деся на землі́, расточи́шася ко́сті їх при а́ді. | As a lump of earth is crushed upon the ground, our bones have been scattered by the mouth of the grave. |
|
8
|
8
|
| Я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі мої́; на Тя упова́х, не отими́ ду́шу мою́; | For mine eyes are to thee, O Lord God: I have hoped in thee; take not away my life. |
|
9
|
9
|
| сохрани́ м'я от сі́ті, ю́же соста́виша мі, і от собла́зн ді́лающих беззако́ніє. | Keep me from the snare which they have set for me, and from the stumbling-blocks of them that work iniquity. |
|
10
|
10
|
| Паду́ть во мре́жу свою́ грі́шници; єди́н єсьм аз, до́ндеже прейду́. | Sinners shall fall by their own net: I am alone until I shall escape. |
|
Псалом 141
|
Psalm 141
|
|
1
|
1
|
| Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся, 141. | A Psalm of instruction for David, when he was in the cave,—a Prayer. |
|
2
|
2
|
| Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся. | I cried to the Lord with my voice; with my voice I made supplication to the Lord. |
|
3
|
3
|
| Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́. | I will pour out before him my supplication: I will declare before him mine affliction. |
|
4
|
4
|
| Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́; на путі́ сем, по нему́же хожда́х, скри́ша сіть мні. | When my spirit was fainting within me, then thou knewest my paths; in the very way wherein I was walking, they hid a snare for me. |
|
5
|
5
|
| Сматря́х одесну́ю і возгля́дах, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́. | I looked on my right hand, and behold, for there was none that noticed me; refuge failed me; and there was none that cared for my soul. |
|
6
|
6
|
| Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х. | I cried unto thee, O Lord, and said, Thou art my hope, my portion in the land of the living. |
|
7
|
7
|
| Воньми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зіло́; ізба́ви м'я от гоня́щих м'я, я́ко укріпи́шася па́че мене́. | Attend to my supplication, for I am brought very low; deliver me from them that persecute me; for they are stronger than I. |
|
8
|
8
|
| Ізведи́ із темни́ці ду́шу мою́, іспові́датися і́мені Твоєму́; мене́ ждуть пра́ведници, до́ндеже возда́си мні. | Bring my soul out of prison, that I may give thanks to thy name, O Lord; the righteous shall wait for me, until thou recompense me. |
|
Псалом 142
|
Psalm 142
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, єгда́ гоня́ше єго́ Авессало́м, син єго́, 142. | |
|
1
|
1
|
| Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й; | A Psalm of David, when his son pursued him. O Lord, attend to my prayer: hearken to my supplication in thy truth; hear me in thy righteousness. |
|
2
|
2
|
| і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й. | And enter not into judgment with thy servant, for in thy sight shall no man living be justified. |
|
3
|
3
|
| Я́ко погна́ враг ду́шу мою́; смири́л єсть в зе́млю живо́т мой; посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка. | For the enemy has persecuted my soul; he has brought my life down to the ground; he has made me to dwell in a dark place, as those that have been long dead. |
|
4
|
4
|
| І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́. | Therefore my spirit was grieved in me; my heart was troubled within me. |
|
5
|
5
|
| Пом'яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в творе́ніїх руку́ Твоє́ю поуча́хся. | I remembered the days of old; and I meditated on all thy doings: yea, I meditated on the works of thine hands. |
|
6
|
6
|
| Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́; душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, Тебі́. | I spread forth my hands to thee; my soul thirsts for thee, as a dry land. Pause. |
|
7
|
7
|
| Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ізчезе́ дух мой; не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров. | Hear me speedily, O Lord; my spirit has failed; turn not away thy face from me, else I shall be like to them that go down to the pit. |
|
8
|
8
|
| Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х; скажи́ мні, Го́споди, путь, в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́. | Cause me to hear thy mercy in the morning; for I have hoped in thee; make known to me, O Lord, the way wherein I should walk; for I have lifted up my soul to thee. |
|
9
|
9
|
| Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х. | Deliver me from mine enemies, O Lord; for I have fled to thee for refuge. |
|
10
|
10
|
| Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой; Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву. | Teach me to do thy will; for thou art my God; thy good Spirit shall guide me in the straight way. |
|
11
|
11
|
| І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я пра́вдою Твоє́ю; ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́; | Thou shalt quicken me, O Lord, for thy name's sake; in thy righteousness thou shalt bring my soul out of affliction. |
|
12
|
12
|
| і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия душі́ моє́й; я́ко аз раб Твой єсьм. | And in thy mercy thou wilt destroy mine enemies, and wilt destroy all those that afflict my soul; for I am thy servant. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 143
|
Psalm 143
|
|
0
|
|
| Псало́м Дави́ду, к Голіа́фу, 143. | |
|
1
|
1
|
| Благоcлове́н Госпо́дь Бог мой, науча́яй ру́ці мої́ на ополче́ніє, пе́рсти моя́ на брань. | A Psalm of David concerning Goliad. Blessed be the Lord my God, who instructs my hands for battle, and my fingers for war. |
|
2
|
2
|
| Ми́лость моя́ і прибі́жище моє́, Засту́пник мой і Ізба́витель мой, Защи́титель мой, і на Него́ упова́х; повину́яй лю́ди моя́ под м'я. | My mercy, and my refuge; my helper, and my deliverer; my protector, in whom I have trusted; who subdues my people under me. |
|
3
|
3
|
| Го́споди, что єсть челові́к, я́ко позна́лся єси́ єму́? Іли́ син челові́ч, я́ко вміня́єши єго́? | Lord, what is man, that thou art made known to him? or the son of man, that thou takest account of him? |
|
4
|
4
|
| Челові́к суєті́ уподо́бися; дні́є єго́ — я́ко сінь прехо́дять. | Man is like to vanity: his days pass as a shadow. |
|
5
|
5
|
| Го́споди, преклони́ небеса́ і сни́ди; косни́ся гора́м — і воздим'я́ться; | O Lord, bow thy heavens, and come down: touch the mountains, and they shall smoke. |
|
6
|
6
|
| блесни́ мо́лнію — і разжене́ши я; посли́ стрі́ли Твоя́ — і см'яте́ши я. | Send lightning, and thou shalt scatter them: send forth thine arrows, and thou shalt discomfit them. |
|
7
|
7
|
| Посли́ ру́ку Твою́ с висоти́, ізми́ м'я і ізба́ви м'я от вод мно́гих, із руки́ сино́в чужди́х, | Send forth thine hand from on high; rescue me, and deliver me out of great waters, out of the hand of strange children; |
|
8
|
8
|
| ї́хже уста́ глаго́лаша суєту́, і десни́ця їх — десни́ця непра́вди. | whose mouth has spoken vanity, and their right hand is a right hand of iniquity. |
|
9
|
9
|
| Бо́же, піснь но́ву воспою́ Тебі́, во псалти́рі десятостру́ннім пою́ Тебі́; | O God, I will sing a new song to thee: I will play to thee on a psaltery of ten strings. |
|
10
|
10
|
| даю́щему спасе́ніє царе́м, ізбавля́ющему Дави́да, раба́ Своєго́, от меча́ лю́та. | Even to him who gives salvation to kings: who redeems his servant David from the hurtful sword. |
|
11
|
11
|
| Ізба́ви м'я і ізми́ м'я із руки́ сино́в чужди́х, ї́хже уста́ глаго́лаша суєту́, і десни́ця їх — десни́ця непра́вди; | Deliver me, and rescue me from the hand of strange children, whose mouth has spoken vanity, and their right hand is a right hand of iniquity; |
|
12
|
12
|
| ї́хже си́нове їх — я́ко новосажде́нія водруже́ная в ю́ності своє́й, дще́рі їх удо́брени, преукра́шени, я́ко подо́біє хра́ма; | whose children are as plants, strengthened in their youth: their daughters are beautiful, sumptuously adorned after the similitude of a temple. |
|
13
|
13
|
| храни́лища їх іспо́лнена, отрига́ющая от сего́ в сіє́; о́вці їх многопло́дни, мно́жащияся во ісхо́дищих свої́х; воло́ве їх то́лсті; | Their garners are full, and bursting with one kind of store after another; their sheep are prolific, multiplying in their streets. |
|
14
|
14
|
| ність паде́нія опло́ту, ніже́ прохо́да, ніже́ во́пля в сто́гнах їх. | Their oxen are fat: there is no falling down of a hedge, nor going out, nor cry in their folds. |
|
15
|
15
|
| Ублажи́ша лю́ди, ї́мже сія́ суть; блаже́нні лю́діє, ї́мже Госпо́дь Бог їх. | Men bless the people to whom this lot belongs, but blessed is the people whose God is the Lord. |
|
Псалом 144
|
Psalm 144
|
|
0
|
|
| Хвала́ Дави́ду, 144. | |
|
1
|
1
|
| Вознесу́ Тя, Бо́же мой, Царю́ мой, і благословлю́ і́м'я Твоє́ в вік і в вік ві́ка. | David's Psalm of praise. I will exalt thee, my God, my king; and I will bless thy name for ever and ever. |
|
2
|
2
|
| На всяк день благословлю́ Тя, і восхвалю́ і́м'я Твоє́ в вік і в вік ві́ка. | Every day will I bless thee, and I will praise thy name for ever and ever. |
|
3
|
3
|
| Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́, і вели́чію Єго́ ність конця́. | The Lord is great, and greatly to be praised; and there is no end of his greatness. |
|
4
|
4
|
| Род і род восхва́лять діла́ Твоя́ і си́лу Твою́ возвістя́ть; | Generation after generation shall praise thy works, and tell of thy power. |
|
5
|
5
|
| великолі́піє сла́ви святи́ні Твоєя́ возглаго́лють і чудеса́ Твоя́ пові́дять; | And they shall speak of the glorious majesty of thy holiness, and recount thy wonders. |
|
6
|
6
|
| і си́лу стра́шних Твої́х реку́ть і вели́чіє Твоє́ пові́дять; | And they shall speak of the power of thy terrible acts; and recount thy greatness. |
|
7
|
7
|
| па́м'ять мно́жества бла́гости Твоєя́ отри́гнуть і пра́вдою Твоє́ю возра́дуються. | They shall utter the memory of the abundance of thy goodness, and shall exult in thy righteousness. |
|
8
|
8
|
| Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив. | The Lord is compassionate, and merciful; long-suffering, and abundant in mercy. |
|
9
|
9
|
| Благ Госпо́дь вся́чеським, і щедро́ти Єго́ на всіх ді́ліх Єго́. | The Lord is good to those that wait on him; and his compassions are over all his works. |
|
10
|
10
|
| Да іспові́дяться Тебі́, Го́споди, вся діла́ Твоя́, і преподо́бнії Твої́ да благослов'я́ть Тя; | Let all thy works, O Lord, give thanks to thee; and let thy saints bless thee. |
|
11
|
11
|
| сла́ву Ца́рствія Твоєго́ реку́ть і си́лу Твою́ возглаго́лють, | They shall speak of the glory of thy kingdom, and talk of thy dominion; |
|
12
|
12
|
| сказа́ти синово́м челові́чеським си́лу Твою́ і сла́ву великолі́пія Ца́рствія Твоєго́. | to make known to the sons of men thy power, and the glorious majesty of thy kingdom. |
|
13
|
13
|
| Ца́рство Твоє́ — Ца́рство всіх віко́в, і влади́чество Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді. Ві́рен Госпо́дь во всіх словесі́х Свої́х і преподо́бен во всіх ді́ліх Свої́х. | Thy kingdom is an everlasting kingdom, and thy dominion endures through all generations. |
|
14
|
14
|
| Утвержда́єть Госпо́дь вся низпа́дающия і возставля́єть вся низве́рженния. | The Lord supports all that are falling, and sets up all that are broken down. |
|
15
|
15
|
| О́чі всіх на Тя упова́ють, і Ти дає́ши їм пи́щу во благовре́менії; | The eyes of all wait upon thee; and thou givest them their food in due season. |
|
16
|
16
|
| отверза́єши Ти ру́ку Твою́ і ісполня́єши вся́коє живо́тно благоволе́нія. | Thou openest thine hands, and fillest every living thing with pleasure. |
|
17
|
17
|
| Пра́веден Госпо́дь во всіх путе́х Свої́х і преподо́бен во всіх ді́ліх Свої́х. | The Lord is righteous in all his ways, and holy in all his works. |
|
18
|
18
|
| Близ Госпо́дь всім призива́ющим Єго́, всім призива́ющим Єго́ во і́стині; | The Lord is near to all that call upon him, to all that call upon him in truth. |
|
19
|
19
|
| во́лю боя́щихся Єго́ сотвори́ть, і моли́тву їх усли́шить, і спасе́ть я. | He will perform the desire of them that fear him: and he will hear their supplication, and save them. |
|
20
|
20
|
| Храни́ть Госпо́дь вся лю́б'ящия Єго́, і вся грі́шники потреби́ть. | The Lord preserves all that love him: but all sinners he will utterly destroy. |
|
21
|
21
|
| Хвалу́ Госпо́дню возглаго́лють уста́ моя́; і да благослови́ть вся́ка плоть і́м'я свято́є Єго́ в вік і в вік ві́ка. | My mouth shall speak the praise of the Lord: and let all flesh bless his holy name for ever and ever. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 145
|
Psalm 145
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 145. | |
|
1
|
1
|
| Хвали́, душе́ моя́, Го́спода; | Alleluia, a Psalm of Aggæus and Zacharias. My soul, praise the Lord. |
|
2
|
2
|
| восхвалю́ Го́спода в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм. | While I live will I praise the Lord: I will sing praises to my God as long as I exist. |
|
3
|
3
|
| Не наді́йтеся на кня́зі, на си́ни челові́чеськія, в ни́хже ність спаcе́нія. | Trust not in princes, nor in the children of men, in whom there is no safety. |
|
4
|
4
|
| Ізи́деть дух єго́, і возврати́ться в зе́млю свою́; в той день поги́бнуть вся помишле́нія єго́. | His breath shall go forth, and he shall return to his earth; in that day all his thoughts shall perish. |
|
5
|
5
|
| Блаже́н, єму́же Бог Іа́ковль помо́щник єго́, упова́ніє єго́ на Го́спода Бо́га своєго́, | Blessed is he whose helper is the God of Jacob, whose hope is in the Lord his God: |
|
6
|
6
|
| сотво́ршаго не́бо і зе́млю, мо́ре і вся, я́же в них; храня́щаго і́стину в вік, | who made heaven, and earth, the sea, and all things in them: who keeps truth for ever: |
|
7
|
7
|
| творя́щаго суд оби́димим, даю́щаго пи́щу а́лчущим. Госпо́дь ріши́ть окова́нния; | who executes judgment for the wronged: who gives food to the hungry. The Lord looses the fettered ones: |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь умудря́єть сліпці́; Госпо́дь возво́дить низве́рженния; Госпо́дь лю́бить пра́ведники. | the Lord gives wisdom to the blind: The Lord sets up the broken down: the Lord loves the righteous: the Lord preserves the strangers; |
|
9
|
9
|
| Госпо́дь храни́ть прише́лці, си́ра і вдову́ при́йметь, і путь грі́шних погуби́ть. | he will relieve the orphan and widow: but will utterly remove the way of sinners. |
|
10
|
10
|
| Воцари́ться Госпо́дь во вік, Бог Твой, Сіо́не, в род і род. | The Lord shall reign for ever, even thy God, O Sion, to all generations. |
|
Псалом 146
|
Psalm 146
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 146. | |
|
1
|
1
|
| Хвалі́те Го́спода, я́ко благ псало́м; Бо́гові на́шему да услади́ться хвале́ніє. | Alleluia, a Psalm of Aggæus and Zacharias. Praise ye the Lord: for psalmody is a good thing; let praise be sweetly sung to our God. |
|
2
|
2
|
| Зи́ждай Ієрусали́ма Госпо́дь; разсі́янія Ізра́їлєва собере́ть; | The Lord builds up Jerusalem; and he will gather together the dispersed of Israel. |
|
3
|
3
|
| ізціля́яй сокруше́нния се́рдцем і об'язу́яй сокруше́нія їх; | He heals the broken in heart, and binds up their wounds. |
|
4
|
4
|
| ізчита́яй мно́жество звізд, і всім їм імена́ нарица́яй. | He numbers the multitudes of stars; and calls them all by names. |
|
5
|
5
|
| Ве́лій Госпо́дь наш, і ве́лія крі́пость Єго́, і ра́зума Єго́ ність числа́. | Great is our Lord, and great is his strength; and his understanding is infinite. |
|
6
|
6
|
| Приє́мляй кро́ткия Госпо́дь, смиря́яй же грі́шники до землі́. | The Lord lifts up the meek; but brings sinners down to the ground. |
|
7
|
7
|
| Начні́те Го́сподеві во іспові́данії, по́йте Бо́гові на́шему в гу́слех; | Begin the song with thanksgiving to the Lord; sing praises on the harp to our God: |
|
8
|
8
|
| одіва́ющему не́бо о́блаки, уготовля́ющему землі́ дождь; прозяба́ющему на гора́х траву́ і злак на слу́жбу челові́ком; | who covers the heaven with clouds, who prepares rain for the earth, who causes grass to spring up on the mountains, and green herb for the service of men; |
|
9
|
9
|
| даю́щему ското́м пи́щу їх і птенце́м вра́новим, призива́ющим Єго́. | and gives to cattle their food, and to the young ravens that call upon him. |
|
10
|
10
|
| Не в си́лі ко́нстій восхо́щеть, ніже́ в ли́стіх му́жеських благоволи́ть; | He will not take pleasure in the strength of a horse; neither is he well-pleased with the legs of a man. |
|
11
|
11
|
| благоволи́ть Госпо́дь в боя́щихся Єго́ і во упова́ющих на ми́лость Єго́. | The Lord takes pleasure in them that fear him, and in all that hope in his mercy. |
|
Псалом 147
|
Psalm 147
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 147. | |
|
1
|
1
|
| Похвали́, Ієрусали́ме, Го́спода, хвали́ Бо́га Твоєго́, Сіо́не; | Alleluia, a Psalm of Aggæus and Zacharias. Praise the Lord, O Jerusalem; praise thy God, O Sion. |
|
2
|
2
|
| я́ко укріпи́ вереї́ врат Твої́х, благослови́ си́ни Твоя́ в Тебі́. | For he has strengthened the bars of thy gates; he has blessed thy children within thee. |
|
3
|
3
|
| Полага́яй преді́ли Твоя́ мир, і ту́ка пшени́чна насища́яй Тя; | He makes thy borders peaceful, and fills thee with the flour of wheat. |
|
4
|
4
|
| посила́яй сло́во Своє́ землі́, до ско́рости тече́ть сло́во Єго́, | He sends his oracle to the earth: his word will run swiftly. |
|
5
|
5
|
| даю́щаго сніг Свой, я́ко во́лну*, мглу — я́ко пе́пел посипа́ющаго, | He gives snow like wool: he scatters the mist like ashes. |
|
6
|
6
|
| мета́ющаго го́лоть* Свой, я́ко хлі́би; проти́ву лиця́ мра́за* Єго́ кто постої́ть? | Casting forth his ice like morsels: who shall stand before his cold? |
|
7
|
7
|
| По́слеть сло́во Своє́, і іста́єть я; дхнеть дух Єго́, і потеку́ть во́ди. | He shall send out his word, and melt them: he shall blow with his wind, and the waters shall flow. |
|
8
|
8
|
| Возвіща́яй сло́во Своє́ Іа́кову, оправда́нія і судьби́ Своя́ Ізра́їлеві; | He sends his word to Jacob, his ordinances and judgments to Israel. |
|
9
|
9
|
| не сотвори́ та́ко вся́кому язи́ку, і судьби́ Своя́ не яви́ їм. | He has not done so to any other nation; and he has not shewn them his judgments. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 148
|
Psalm 148
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 148. | |
|
1
|
1
|
| Хвалі́те Го́спода с небе́с, хвалі́те Єго́ в ви́шніх. | Alleluia, a Psalm of Aggæus and Zacharias. Praise ye the Lord from the heavens: praise him in the highest. |
|
2
|
2
|
| Хвалі́те Єго́ всі а́нгели Єго́; хвалі́те Єго́, вся си́ли Єго́. | Praise ye him, all his angels: praise ye him, all his hosts. |
|
3
|
3
|
| Хвалі́те Єго́, со́лнце і луна́; хвалі́те Єго́ вся зві́зди і світ. | Praise him, sun and moon: praise him, all ye stars and light. |
|
4
|
4
|
| Хвалі́те Єго́, небеса́ небе́с, і вода́, я́же преви́ше небе́с. | Praise him, ye heavens of heavens, and the water that is above the heavens. |
|
5
|
5
|
| Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє; я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася. | Let them praise the name of the Lord: for he spoke, and they were made; he commanded, and they were created. |
|
6
|
6
|
| Поста́ви я в вік і в вік ві́ка; повелі́ніє положи́, і не ми́мо і́деть. | He has established them for ever, even for ever and ever: he has made an ordinance, and it shall not pass away. |
|
7
|
7
|
| Хвалі́те Го́спода от землі́, змі́єве і вся бе́здни; | Praise the Lord from the earth, ye serpents, and all deeps. |
|
8
|
8
|
| огнь, град, сніг, го́лоть, дух бу́рен, творя́щая сло́во Єго́; | Fire, hail, snow, ice, stormy wind; the things that perform his word. |
|
9
|
9
|
| го́ри і всі хо́лми, древа́ плодоно́сна і всі ке́дри; | Mountains, and all hills; fruitful trees, and all cedars: |
|
10
|
10
|
| зві́ріє і всі ско́ти, га́ди і пти́ці перна́ти; | wild beasts, and all cattle; reptiles, and winged birds: |
|
11
|
11
|
| ца́ріє зе́мстії і всі лю́діє, кня́зі і всі судії́ зе́мстії; | kings of the earth, and all peoples; princes, and all judges of the earth: |
|
12
|
12
|
| ю́ноші і ді́ви, ста́рці с ю́нотами. | young men and virgins, old men with youths: |
|
13
|
13
|
| Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє; я́ко вознесе́ся і́м'я Того́ Єди́наго, іспові́даніє Єго́ на землі́ і на небесі́. | let them praise the name of the Lord: for his name only is exalted; his praise is above the earth and heaven, |
|
14
|
14
|
| І вознесе́ть рог люді́й Свої́х; піснь всім преподо́бним Єго́, синово́м Ізра́їлевим, лю́дем приближа́ющимся Єму́. | and he shall exalt the horn of his people, there is a hymn for all his saints, even of the children of Israel, a people who draw near to him. |
|
Псалом 149
|
Psalm 149
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 149. | |
|
1
|
1
|
| Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву; хвале́ніє Єго́ в це́ркві преподо́бних. | Alleluia. Sing to the Lord a new song: his praise is in the assembly of the saints. |
|
2
|
2
|
| Да возвесели́ться Ізра́їль о сотво́ршем Єго́, і си́нове Сіо́ні возра́дуються о Царі́ своє́м. | Let Israel rejoice in him that made him; and let the children of Sion exult in their king. |
|
3
|
3
|
| Да восхва́лять і́м'я Єго́ в ли́ці, в тимпа́ні і псалти́рі да пою́ть Єму́. | Let them praise his name in the dance: let them sing praises to him with timbrel and psaltery. |
|
4
|
4
|
| Я́ко благоволи́ть Госпо́дь в лю́дех Свої́х, і вознесе́ть кро́ткия во спасе́ніє. | For the Lord takes pleasure in his people; and will exalt the meek with salvation. |
|
5
|
5
|
| Восхва́ляться преподо́бнії во сла́ві і возра́дуються на ло́жах свої́х. | The saints shall rejoice in glory; and shall exult on their beds. |
|
6
|
6
|
| Возноше́нія Бо́жия в горта́ні їх, і мечі́ обою́ду остри́ в рука́х їх; | The high praises of God shall be in their throat, and two-edged swords in their hands; |
|
7
|
7
|
| сотвори́ти отмще́ніє во язи́ціх, обличе́нія в лю́дех; | to execute vengeance on the nations, and punishments among the peoples; |
|
8
|
8
|
| св'яза́ти царі́ їх пу́ти, і сла́вния їх ручни́ми око́ви желі́зними; | to bind their kings with fetters, and their nobles with manacles of iron; |
|
9
|
9
|
| сотвори́ти в них суд напи́сан. Сла́ва сія́ бу́деть всім преподо́бним Єго́. | to execute on them the judgment written: this honour have all his saints. |
|
Псалом 150
|
Psalm 150
|
|
0
|
|
| Аллилу́я, 150. | |
|
1
|
1
|
| Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, хвалі́те Єго́ во утверже́нії си́ли Єго́; | Alleluia. Praise God in his holy places: praise him in the firmament of his power. |
|
2
|
2
|
| хвалі́те Єго́ на си́лах [в си́лах] Єго́, хвалі́те єго́ по мно́жеству вели́чествія Єго́; | Praise him on account of his mighty acts: praise him according to his abundant greatness. |
|
3
|
3
|
| хвалі́те Єго́ во гла́сі тру́бнім, хвалі́те Єго́ во псалти́рі і гу́слех; | Praise him with the sound of a trumpet: praise him with psaltery and harp. |
|
4
|
4
|
| хвалі́те Єго́ в тимпа́ні і ли́ці, хвалі́те Єго́ во стру́нах і орга́ні; | Praise him with timbrel and dance: praise him with stringed instruments and the organ. |
|
5
|
5
|
| хвалі́те Єго́ в кимва́ліх доброгла́сних, хвалі́те Єго́ в кимва́ліх восклица́нія. | Praise him with melodious cymbals: praise him with loud cymbals. |
|
6
|
6
|
| Вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода. | Let every thing that has breath praise the Lord. |
|
1001
|
|
| Сла́ва: | |
|
Псалом 151
|
Psalm 151
|
|
0
|
|
| Сей псало́м осо́б пи́сан, Дави́дов, і вні числа́ 150 псалмо́в, внегда́ єдинобо́рствоваше на Голіа́фа | |
|
1
|
1
|
| Мал біх в бра́тії моє́й і ю́нший в дому́ отця́ моєго́; пасо́х о́вці отця́ моєго́. | This Psalm is a genuine one of David, though supernumerary, composed when he fought in single combat with Goliad. I was small among my brethren, and youngest in my father's house: I tended my father's sheep. |
|
2
|
2
|
| Ру́ці мої́ сотвори́сті орга́н, і пе́рсти мої́ соста́виша псалти́р. | My hands formed a musical instrument, and my fingers tuned a psaltery. |
|
3
|
3
|
| І кто возвісти́ть Го́сподеві моєму́? Сам Госпо́дь, Сам усли́шить; | And who shall tell my Lord? the Lord himself, he himself hears. |
|
4
|
4
|
| Сам посла́ а́нгела Своєго́, і взят м'я от ове́ць отця́ моєго́, і пома́за м'я єле́єм пома́занія Своєго́. | He sent forth his angel, and took me from my father's sheep, and he anointed me with the oil of his anointing. |
|
5
|
5
|
| Бра́тія моя́ добрі́ і вели́ці; і не благоволи́ в них Госпо́дь. | My brothers were handsome and tall; but the Lord did not take pleasure in them. |
|
6
|
6
|
| Ізидо́х в срі́теніє іноплеме́ннику, і прокля́т м'я і́доли свої́ми. | I went forth to meet the Philistine; and he cursed me by his idols. |
|
7
|
7
|
| Аз же істо́ргнув меч от него́, обезгла́вих єго́ і от'я́х поноше́ніє от сино́в Ізра́їлевих. | But I drew his own sword, and beheaded him, and removed reproach from the children of Israel. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.