|
Главa ‹
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Во џно врeмz речE гDь ко мнЁ: и3стеши2 себЁ двЁ скриж†ли кaмєнны ћкоже пє1рвыz, и3 взhди ко мнЁ на г0ру, и3 да сотвори1ши себЁ ковчeгъ древsнъ: | У той час сказав мені Господь: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до перших, і піднімись до Мене на гору, і зроби собі дерев’яний ковчег; |
|
2
|
2
|
| и3 напишY на скрижaлехъ словесA, ±же бsху на скрижaлехъ пeрвыхъ, и5хже сокруши1лъ є3си2, и3 да вложи1ши | въ ковчeгъ. | і Я напишу на скрижалях ті слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив; і поклади їх у ковчег. |
|
3
|
3
|
| И# сотвори1хъ ковчeгъ t дрeвъ негнію1шихъ, и3 и3стесaхъ двЁ скриж†ли кaмєнны ћкоже и3 пє1рвыz, и3 взыд0хъ на г0ру: и3 џбэ скриж†ли во nбою2 рукY моє1ю: | І зробив я ковчег з дерева ситим, і витесав дві кам’яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору; і дві ці скрижалі були в руках моїх. |
|
4
|
4
|
| и3 написA на скрижaлехъ по писaнію пeрвому дeсzть словeсъ, ±же гlа гDь къ вaмъ на горЁ t среды2 nгнS, и3 дадE | гDь мнЁ. | І написав Він на скрижалях, як написано було раніше, ті десять слів, які оголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання, і віддав їх Господь мені. |
|
5
|
5
|
| И# њбрати1всz снид0хъ съ горы2, и3 вложи1хъ скриж†ли въ ковчeгъ, є3г0же сотвори1хъ: и3 бёста тY, ћкоже повелё ми гDь. | І повернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в ковчег, який я зробив, щоб вони були там, як повелів мені Господь. |
|
6
|
6
|
| И# сhнове ї}лєвы воздвиг0шасz t вирHfа сынHвъ їакjмлихъ въ місадaй: тaмw ќмре ґарHнъ, и3 погребeнъ бhсть тY, и3 бhсть жрeцъ є3леазaръ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. | І сини Ізраїлеві рушили з Беероф-Бене-Яакана в Мозер; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Єлеазар. |
|
7
|
7
|
| Tтyду же воздвиг0шасz въ гадгaдъ, и3 t гадгaда до є3тавafа, земли2 водотeчи в0дъ. | Звідти рушили в Гудгод, з Гудгода в Іотвафу, у землю, де потоки вод. |
|
8
|
8
|
| Во џно врeмz tдэли2 гDь плeмz леvjино носи1ти ковчeгъ завёта гDнz, предстоsти пред8 гDемъ, служи1ти и3 моли1тисz и3 благословлsти њ и4мени є3гw2 до днeшнzгw днE: | У той час відокремив Господь коліно Левіїне, щоб носити ковчег завіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому [і молитися] і благословляти ім’ям Його, як це триває до цього дня; |
|
9
|
9
|
| сегw2 рaди нёсть леvjтwмъ чaсти и3 жрeбіz въ брaтіи и4хъ: гDь сaмъ жрeбій и4хъ, ћкоже речE и5мъ. | тому у левита немає частини і наділу з братами його: Сам Господь є наділом його, як говорив йому Господь, Бог твій. |
|
10
|
10
|
| И# ѓзъ стоsхъ на горЁ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй, и3 послyша гDь менE и3 во врeмz сіE, и3 не восхотЁ гDь погуби1ти вaсъ. | І пробув я на горі, як і в попередні рази, сорок днів і сорок ночей; і послухав мене Господь і цього разу, [і] не побажав Господь погубити тебе; |
|
11
|
11
|
| И# речE гDь ко мнЁ: грzди2, воздви1гнисz пред8 людьми2 си1ми, и3 да вни1дутъ и3 наслёдzтъ зeмлю, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ, дaти ю5 и5мъ. | і сказав мені Господь: встань, піди в путь перед народом [цим]; нехай вони підуть і оволодіють землею, яку Я клявся батькам їхнім дати їм. |
|
12
|
12
|
| И# нн7э, ї}лю, что2 проси1тъ гDь бGъ тв0й ў тебє2, т0чію є4же боsтисz гDа бGа твоегw2 и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2, и3 люби1ти є3го2 и3 служи1ти гDу бGу твоемY t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS, | Отже, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того тільки, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма путями Його, і любив Його, і служив Господу, Богу твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї, |
|
13
|
13
|
| храни1ти зaпwвэди гDа бGа твоегw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, да блaго тебЁ бyдетъ; | щоб дотримував заповідей Господа [Бога твого] і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі було добре. |
|
14
|
14
|
| СE, гDа бGа твоегw2 нeбо и3 нeбо небесE, землS и3 вс‰ є3ли6ка сyть на нeй: | Ось у Господа Бога Твого, небо і небеса небес, земля й усе, що на ній; |
|
15
|
15
|
| nбaче nтцы2 вaшы произв0ли гDь люби1ти и5хъ, и3 и3збрA сёмz и4хъ по ни1хъ, вaсъ, пaче всёхъ kзы6къ, въ дeнь сeй. | але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і обрав вас, сі?м’я їх після них, з усіх народів, як нині бачиш. |
|
16
|
16
|
| И# њбрёжите жестокосeрдіе вaше, и3 вhи вaшеz не њжесточи1те ктомY: | Отже, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте надалі жорстокосердими, |
|
17
|
17
|
| и4бо гDь бGъ вaшъ сeй бGъ богHвъ и3 гDь господeй, бGъ вели1кій и3 крёпкій и3 стрaшный, и4же не диви1тсz лицY, нижE взeмлетъ дaра: | бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Владика владик, Бог великий, сильний і страшний, Який не дивиться на особи і не бере дарів, |
|
18
|
18
|
| творsй сyдъ пришeлцу и3 си1ру и3 вдови1цэ, и3 лю1битъ пришeлца дaти є3мY хлёбъ и3 ри1зу. | Який дає суд сироті і вдові, і любить прибулого, і дає йому хліб і одяг. |
|
19
|
19
|
| И# возлюби1те пришeлца: пришeлцы бо бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй. | Любіть і ви прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській. |
|
20
|
20
|
| ГDа бGа твоегw2 да ўбои1шисz, и3 томY (*є3ди1ному) послyжиши, и3 къ немY прилэпи1шисz, и3 и4менемъ є3гw2 кленeшисz: | Господа, Бога твого, бійся [і] Йому [одному] служи, і до Нього приліпись, і Його ім’ям клянися: |
|
21
|
21
|
| т0й хвалA твоS и3 т0й бGъ тв0й, и4же сотвори2 тебЁ вели6каz и3 сл†внаz сі‰, ±же ви1дэсте џчи твои2: | Він хвала твоя і Він Бог твій, Який зробив із тобою ті великі і страшні діла, які бачили очі твої; |
|
22
|
22
|
| въ седми1десzтихъ и3 пzти2 душaхъ снид0ша nтцы2 твои2 во є3гЂпетъ: нн7э же сотвори1 тz гDь бGъ тв0й ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ. | у сімдесяти [п’ятьох] душах прийшли батьки твої в Єгипет, а нині Господь Бог твій, зробив тебе численним, як зірки небесні. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
