|
Главa lв
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
| Вонми2, нб7о, и3 возглаг0лю, и3 да слhшитъ землS глаг0лы ќстъ мои1хъ, | Слухай, небо, я буду говорити; і слухай, земле, слова вуст моїх. |
|
2
|
2
|
| да чaетсz ћкw д0ждь вэщaніе моE, и3 да сни1дутъ ћкw росA глаг0ли мои2, ћкw тyча на тр0скотъ и3 ћкw и4ней на сёно: | Поллється як дощ вчення моє, як роса мова моя, як дрібний дощ на зелень, як злива на траву. |
|
3
|
3
|
| ћкw и4мz гDне призвaхъ, дади1те вели1чіе бGу нaшему. | Ім’я Господа прославляю; віддайте славу Богу нашому. |
|
4
|
4
|
| БGъ, и4стинна дэлA є3гw2, и3 вси2 путіE є3гw2 сyдъ: бGъ вёренъ, и3 нёсть непрaвды въ нeмъ: првdнъ и3 прпdбенъ гDь. | Він твердиня; досконалі діла Його, і всі путі Його праведні; Бог вірний, і немає неправди [у Ньому]; Він праведний і істинний; |
|
5
|
5
|
| Согрэши1ша, не тогw2 ч†да порHчнаz: р0де стропти1вый и3 развращeнный, | але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми пороками, рід непокірливий і розбещений. |
|
6
|
6
|
| сі‰ ли гDеви воздаетE, сjи лю1діе бyіи и3 не мyдри; не сaмъ ли сeй nц7ъ тв0й стzжa тz, и3 сотвори1 тz, и3 создa тz; | Чи цим відплачуєте ви Господу, народе безглуздий і нерозумний? чи не Він Отець твій, Який привласнив тебе, створив тебе і влаштував тебе? |
|
7
|
7
|
| Помzни1те дни6 вBчныz, разумёйте лBта р0да родHвъ: вопроси2 nтцA твоего2, и3 возвэсти1тъ тебЁ, стaрцы тво‰, и3 рекyтъ тебЁ. | Згадай дні давні, подумай про роки попередніх родів; запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі. |
|
8
|
8
|
| Е#гдA раздэлsше вhшній kзhки, ћкw разсёz сhны ґдaмwвы, постaви предёлы kзhкwвъ по числY ѓгGлъ б9іихъ, | Коли Всевишній давав наділи народам і розселяв синів людських, тоді поставив межі народів за числом синів Ізраїлевих*; |
|
9
|
9
|
| и3 бhсть чaсть гDнz, лю1діе є3гw2 їaкwвъ, ќже наслёдіz є3гw2 ї}ль: | бо частина Господа — народ Його, Яків спадкоємний наділ Його. |
|
10
|
10
|
| ўдовли2 є3го2 въ пустhни, въ жaжди зн0z въ безв0днэ: њбhде є3го2 и3 наказA є3го2, и3 сохрани2 є3го2 ћкw зёницу џка: | Він знайшов його в пустелі, у степу сумному і дикому, оберігав його, дивився за ним, оберігав його, як зіницю ока Свого; |
|
11
|
11
|
| ћкw nрeлъ покры2 гнэздо2 своE, и3 на птенцы2 сво‰ возжелЁ: простeръ крилB свои2 и3 пріsтъ и5хъ, и3 под8sтъ и5хъ на р†му своє1ю. | як орел прикликає гніздо своє, носиться над пташенятами своїми, простягає крила свої, бере їх і носить на крилах своїх, |
|
12
|
12
|
| ГDь є3ди1нъ вождaше и5хъ, и3 не бЁ съ ни1ми б0гъ чyждь: | так Господь один водив його, і не було з Ним чужого бога. |
|
13
|
13
|
| возведE | на си1лу земли2, насhти и5хъ жи6тъ сeлныхъ: ссaша мeдъ и3з8 кaмене и3 є3лeй t твeрда кaмене, | Він підніс його на висоту землі і годував плодами полів, і поїв його медом з каменю і єлеєм з твердої скелі, |
|
14
|
14
|
| мaсло крaвіе и3 млеко2 џвчее съ тyкомъ ѓгнчимъ и3 џвнимъ сынHвъ ю4нчихъ и3 к0злихъ, съ тyкомъ пшени1чнымъ, и3 кр0вь гр0здову піsху віно2. | маслом коров’ячим і молоком овечим, і жиром агнців і баранів васанських і козлів, і повною пшеницею, і ти пив вино, кров виноградних ягід. |
|
15
|
15
|
| И# kдE їaкwвъ и3 насhтисz, и3 tвeржесz возлю1бленный: ўты2, ўтолстЁ, разширЁ: и3 њстaви бGа сотв0ршаго є3го2, и3 tступи2 t бGа сп7са своегw2. | І [їв Яків, і] розповнішав Ізраїль, і став упертим; розповнішав, потовстішав і розжирів; і залишив він Бога, Який створив його, і знехтував твердиню спасіння свого. |
|
16
|
16
|
| Прогнёваша мS њ чужди1хъ, и3 въ мeрзостехъ свои1хъ преwгорчи1ша мS. | Богами чужими вони роздратували Його і мерзотами [своїми] розгнівали Його: |
|
17
|
17
|
| Пожр0ша бэсовHмъ, ґ не бGу, богHмъ, и4хже не вёдэша: н0ви и3 секрaти [недaвни] пріид0ша, и4хже не вёдэша nтцы2 и4хъ. | приносили жертви бісам, а не Богу, богам, яких вони не знали, новим, які прийшли від сусідів і про яких не помишляли батьки ваші. |
|
18
|
18
|
| БGа р0ждшаго тS њстaвилъ є3си2 и3 забhлъ є3си2 бGа питaющаго тS. | А Заступника, Який породив тебе, ти забув, і не пам’ятав Бога, Який створив тебе. |
|
19
|
19
|
| И# ви1дэ гDь, и3 возревновA, и3 раздражи1сz за гнёвъ сынHвъ и4хъ и3 дщeрей, | Господь побачив [і обурився], і в обуренні зневажив синів Своїх і дочок Своїх, |
|
20
|
20
|
| и3 речE: tвращY лицE моE t ни1хъ и3 покажY, что2 бyдетъ и5мъ напослёдокъ, ћкw р0дъ развращeнъ є4сть, сhнове, и5мже нёсть вёры въ ни1хъ: | і сказав: сховаю лице Моє від них [і] побачу, який буде кінець їх; бо вони рід розбещений; діти, у яких немає вірности; |
|
21
|
21
|
| тjи раздражи1ша мS не њ бз7э, прогнёваша мS во јдwлэхъ свои1хъ: и3 ѓзъ раздражY и5хъ не њ kзhцэ, њ kзhцэ же неразyмливэ прогнёваю и5хъ: | вони роздратували Мене тим, що не є богом, марнотами своїми засмутили Мене: і Я роздратую їх тим, що не є народом, народом безглуздим засмучу їх; |
|
22
|
22
|
| ћкw џгнь возгори1тсz t ћрости моеS, разжжeтсz до ѓда преисп0днzгw, снёстъ зeмлю и3 жи6та є3S, попали1тъ њснов†ніz г0ръ: | бо вогонь запалав у гніві Моєму, палить до пекла глибинного, і поглинає землю і плоди її, і спалює основи гір; |
|
23
|
23
|
| соберY на ни1хъ ѕл†z, и3 стрёлы мо‰ скончaю въ ни1хъ: | зберу на них біди і випущу на них стріли Мої: |
|
24
|
24
|
| тaюще глaдомъ и3 снёдію пти1цъ, и3 г0рбъ неисцёленъ: зyбы ѕвэрjй послю2 въ нS, съ ћростію пресмыкaющихсz по земли2: | будуть виснажені голодом, знищені гарячкою і лютою заразою; і пошлю на них зуби звірів і отруту плазунів, що на землі; |
|
25
|
25
|
| tвнЁ њбезчaдитъ и5хъ мeчь, и3 t хрaмwвъ и4хъ стрaхъ: ю4ноша съ дёвою, ссyщее съ совершeннымъ стaрцемъ. | ззовні буде губити їх меч, а в домах жах — і юнака, і дівчину, і немовля, і вкритого сивиною старця. |
|
26
|
26
|
| Рёхъ: разсёю и5хъ, ўстaвлю же t человBкъ пaмzть и4хъ: | Я сказав би: розсію їх і зітру з середовища людей пам’ять про них; |
|
27
|
27
|
| т0кмw за гнёвъ врагHвъ, да не долголётствуютъ, и3 да не налsгутъ супостaти, да не рекyтъ: рукA нaша высокA, и3 не гDь сотвори2 сі‰ вс‰: | але відклав це заради озлоблення ворогів, щоб вороги його не загордилися і не сказали: наша рука висока, і не Господь зробив усе це. |
|
28
|
28
|
| ћкw kзhкъ погуби1вый совётъ є4сть, и3 нёсть въ ни1хъ худ0жества, не смhслиша разумёти: | Тому що вони народ, який утратив розум, і немає в них сенсу. |
|
29
|
29
|
| сі‰ вс‰ да пріи1мутъ во грzдyщее лёто. | О, якби вони розсудили, подумали про це, зрозуміли, що з ними буде! |
|
30
|
30
|
| Кaкw поженeтъ є3ди1нъ тhсzщы, и3 двA дви1гнета тмы6, ѓще не бGъ tдадE и5хъ, и3 гDь предадE и5хъ; | Як би міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! |
|
31
|
31
|
| Не сyть бо б0зи и4хъ, ћкw бGъ нaшъ: врази1 же нaши неразyмливи. | Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. |
|
32
|
32
|
| T віногрaдwвъ бо сод0мскихъ віногрaдъ и4хъ, и3 розгA и4хъ t гом0рры: гр0здъ и4хъ гр0здъ жeлчи, гр0здъ г0рести и4хъ: | Бо виноград їх від виноградної лози содомської і з полів гоморрських; ягоди їх ягоди отруйні, грона їх гіркі; |
|
33
|
33
|
| ћрость ѕміє1въ віно2 и4хъ, и3 ћрость ѓспідwвъ неисцёльна. | вино їх отрута драконів і згубна отрута аспидів. |
|
34
|
34
|
| Не сі‰ ли вс‰ собрaшасz ў менє2 и3 запечатлёшасz въ сокр0вищахъ мои1хъ; | Чи не приховано це в Мене? чи не запечатано в сховищах Моїх? |
|
35
|
35
|
| Въ дeнь tмщeніz воздaмъ, во врeмz є3гдA соблазни1тсz ногA и4хъ: ћкw бли1з8 дeнь поги1бели и4хъ, и3 предстоsтъ готHваz вaмъ: | У Мене помста і нагорода, коли похитне нога їх; бо близько день загибелі їх, скоро настане приготоване для них. |
|
36
|
36
|
| ћкw суди1ти и4мать гDь лю1демъ свои6мъ, и3 њ рабёхъ свои1хъ ўмолeнъ бyдетъ: ви1дэ бо и5хъ разслaблєнны и3 и3стazвшz во врeмz и3 и3знем0гшz. | Але Господь буде судити народ Свій і над рабами Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що рука їх ослабла, і не стало ні ув’язнених, ні тих, що залишилися зовні. |
|
37
|
37
|
| И# речE гDь: гдЁ сyть б0зи и4хъ, на ни1хже ўповaша, | Тоді скаже [Господь]: де боги їх, твердиня, на яку вони надіялися, |
|
38
|
38
|
| и4хже тyкъ жeртвъ и4хъ kдsсте, и3 піsсте віно2 трeбъ и4хъ; да воскрeснутъ и3 пом0гутъ вaмъ, и3 бyдутъ вaмъ покрови1тєли. | які їли жир жертв їх [і] пили вино узливань їх? нехай вони повстануть і допоможуть вам, нехай будуть для вас покровом! |
|
39
|
39
|
| Ви1дите, ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь, и3 нёсть бGъ рaзвэ менє2: ѓзъ ўбію2 и3 жи1ти сотворю2: поражY и3 ѓзъ и3сцэлю2, и3 нёсть и4же и4зметъ t рукY моє1ю: | Бачите нині, [бачите,] що це Я, Я — і немає Бога, крім Мене: Я умертвляю й оживляю, Я уражаю і Я зціляю, і ніхто не визволить від руки Моєї. |
|
40
|
40
|
| ћкw воздви1гну на нб7о рyку мою2, и3 кленyсz десни1цею моeю, и3 рекY: живY ѓзъ во вёки: | Я піднімаю до небес руку Мою і [клянуся правицею Моєю і] говорю: живу Я повік! |
|
41
|
41
|
| ћкw поwстрю2 ћкоже м0лнію мeчь м0й, и3 пріи1метъ сyдъ рукA моS, и3 воздaмъ мeсть врагHмъ и3 ненави1дzщымъ мS воздaмъ: | Коли загострю блискучий меч Мій, і рука Моя прийме суд, то відомщу ворогам Моїм і ненависникам Моїм воздам; |
|
42
|
42
|
| ўпою2 стрёлы мо‰ t кр0ве, и3 мeчь м0й снёстъ мzсA t кр0ве ћзвеныхъ и3 плэнeніz, t глaвъ кнzзeй kзhческихъ. | напою стріли Мої кров’ю, і меч Мій насититься плоттю, кров’ю убитих і полонених, головами начальників ворога. |
|
43
|
43
|
| Возвесели1тесz, нб7сA, кyпнw съ ни1мъ, и3 да покл0нzтсz є3мY вси2 ѓгGли б9іи: возвесели1тесz, kзhцы, съ людьми2 є3гw2, и3 да ўкрэпsтсz є3мY вси2 сhнове б9іи: ћкw кр0вь сынHвъ свои1хъ tмщaетъ и3 tмсти1тъ, и3 воздaстъ мeсть врагHмъ и3 ненави1дzщымъ є3го2 воздaстъ: и3 њчcтитъ гDь зeмлю людjй свои1хъ. | [Веселіться, небеса, разом з Ним, і поклоніться Йому, всі ангели Божі.] Веселіться, язичники, з народом Його [і хай зміцняться всі сини Божі]! бо Він відомстить за кров рабів Своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, [і ненависникам Своїм воздасть,] і очистить [Господь] землю Свою і народ Свій! |
|
44
|
44
|
| И# написA мwmсeй пёснь сію2 въ т0й дeнь, и3 научи2 є4й сhны ї}лєвы: и3 вни1де мwmсeй къ лю1демъ и3 глаг0ла вс‰ словесA зак0на сегw2 во ќшы лю1демъ, сaмъ и3 їисyсъ наvи1нъ. | [І написав Мойсей пісню цю в той день, і навчив її синів Ізраїлевих.] І прийшов Мойсей [до народу] й оголосив усі слова пісні цієї гучно народу, він і Ісус, син Навина. |
|
45
|
45
|
| И# скончA мwmсeй глаг0лz словесA сі‰ вс‰ всемY ї}лю, | Коли Мойсей оголосив усі слова ці всьому Ізраїлю, |
|
46
|
46
|
| и3 речE къ ни6мъ: внемли1те сeрдцемъ вaшимъ вс‰ словесA сі‰, ±же ѓзъ засвидётелствую вaмъ днeсь, ±же да заповёсте сынHмъ вaшымъ, храни1ти и3 твори1ти вс‰ словесA зак0на сегw2, | тоді сказав їм: покладіть на серце ваше всі слова, які я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони намагалися виконувати всі слова закону цього; |
|
47
|
47
|
| ћкw не тщeтно сл0во сіE вaмъ, занE сіS жи1знь вaша, и3 рaди сл0ва сегw2 дHлги дни6 бyдете на земли2, на ню1же вы2 прех0дите їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5. | бо це не пусте для вас, але це життя ваше, і через це ви довгий час пробудете на тій землі, в яку ви йдете через Йордан, щоб оволодіти нею. |
|
48
|
48
|
| И# речE гDь къ мwmсeю въ дeнь сeй, гlz: | І говорив Господь Мойсеєві в той же самий день і сказав: |
|
49
|
49
|
| взhди на г0ру ґварjмъ, сіS горA навavъ, ћже є4сть въ земли2 мwaвли прsмw їеріхHну, и3 ви1ждь зeмлю ханаaню, ю4же ѓзъ даю2 сынHмъ ї}лєвымъ во њбдержaніе: | зійди на цю гору Аварим, на гору Нево, що в землі Моавитській, навпроти Єрихона, і подивися на землю Ханаанську, яку Я даю у володіння синам Ізраїлевим; |
|
50
|
50
|
| и3 скончaйсz тaмw на горЁ, на ню1же восх0диши, и3 приложи1сz къ лю1демъ твои6мъ, ћкоже ќмре ґарHнъ брaтъ тв0й на горЁ w4ръ и3 приложи1сz къ лю1демъ свои6мъ: | і помри на горі, на яку ти зійдеш, і прилучись до народу твого, як помер Аарон, брат твій, на горі Ор, і прилучився до народу свого, |
|
51
|
51
|
| понeже не покори1стесz словеси2 моемY въ сынёхъ ї}левыхъ ў воды2 пререкaніz кaдисъ въ пустhни сjнъ, понeже не њсвzти1сте менE въ сынёхъ ї}левыхъ: | за те, що ви згрішили проти Мене серед синів Ізраїлевих при водах Мериви в Кадесі, у пустелі Син, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїлевих; |
|
52
|
52
|
| ћкw прsмw ќзриши зeмлю, и3 тaмw не вни1деши, ю4же даю2 сынHмъ ї}лєвымъ. | перед собою ти побачиш землю, а не ввійдеш туди, у землю, яку Я даю синам Ізраїлевим. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
