Главa G
|
Глава 3
|
|
|
1
|
1
|
Пришeдшу же мцcу седм0му, и3 бsху сhнове ї}лєвы во градёхъ свои1хъ, и3 собрaшасz лю1діе ѓки человBкъ є3ди1нъ во їеrли1мъ.
|
Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві вже були в містах, тоді зібрався народ, як одна людина, в Єрусалимі.
|
2
|
2
|
И# востA їисyсъ сhнъ їwседeковъ и3 брaтіz є3гw2 свzщeнницы, и3 зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 брaтіz є3гw2, и3 создaша nлтaрь бGу ї}леву, да принесyтъ на нeмъ всесожжє1ніz, ћкоже пи1сано є4сть въ зак0нэ мwmсeа человёка б9іz.
|
І встав Ісус, син Іоседеків, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїлів, і брати його, і спорудили вони жертовник Богові Ізраїлевому, щоб підносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.
|
3
|
3
|
И# ўгот0ваша nлтaрь на њсновaніи є3гw2, понeже стрaхъ бЁ на ни1хъ t людjй земнhхъ, и3 вознес0ша на т0мъ всесожжeніе гDеви ќтрw и3 въ вeчеръ:
|
І поставили жертовник на основі його, тому що вони були в страху від іноземних народів; і стали возносити на ньому всепалення Господу, всепалення ранкові і вечірні.
|
4
|
4
|
и3 сотвори1ша прaздникъ кyщей, ћкоже пи1сано, и3 всесожжє1ніz на всsкъ дeнь числ0мъ по повелёнію, дёло днE въ дeнь св0й:
|
І звершили свято кущів, як написано, із щоденним всепаленням у визначеній кількості, за уставом кожного дня.
|
5
|
5
|
и3 посeмъ всесожжє1ніz непрест†ннаz и3 въ новомчcіz и3 во вс‰ прaздники гDеви њсвzщє1нныz, и3 њ всsцэмъ добров0льнw приносsщемъ со ўсeрдіемъ гDеви.
|
І після того звершували всепалення постійне, і в новомісяччя, і в усі свята, присвячені Господу, і добровільне приношення Господу від усякого, хто мав ревність.
|
6
|
6
|
T пeрвагw днE мцcа седмaгw начaша возноси1ти всесожжє1ніz гDеви, д0мъ же гDень не бЁ є3щE њсновaнъ.
|
З першого ж дня сьомого місяця почали возносити всепалення Господу. А храму Господньому ще не була покладена основа.
|
7
|
7
|
И# вдaша пBнzзи каменосёчцємъ и3 древодёлємъ, пи1щу же и3 питіE и3 є3лeй сідHнzнwмъ и3 тЂрzнwмъ, да принесyтъ древA кeдрwва t лівaна къ м0рю їоппjйскому, ћкоже соизв0ли кЂръ цaрь пeрсскій њ ни1хъ.
|
І стали видавати срібло каменотесам і теслярам, і їжу і питво й олію сидонянам і тирянам, щоб вони доставляли кедровий ліс з Ливану морем в Яфу, з дозволу їм Кира, царя Перського.
|
8
|
8
|
И# въ лёто втор0е, внегдA пріити2 и5мъ къ д0му б9ію во їеrли1мъ, мцcа вторaгw начA зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ, и3 пр0чіи t брaтіи и4хъ свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2, и5же пріид0ша t плэнeніz во їеrли1мъ, и3 постaвиша леvjтwвъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше над8 творsщими дэлA во хрaмэ гDни.
|
На другий рік після приходу свого до дому Божого в Єрусалим, у другий місяць Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, та інші брати їхні, священики і левити, й усі, хто прийшов з полону в Єрусалим, поклали початок і поставили левитів від двадцяти років і вище для нагляду за роботами дому Господнього.
|
9
|
9
|
И# стA їисyсъ и3 сhнове є3гw2 и3 брaтіz є3гw2, кадои1лъ и3 сhнове є3гw2, сhнове ї{дины, ћкоже мyжъ є3ди1нъ да є3динодyшнw настоsтъ над8 творsщими дэлA въ домY б9іи, сhнове и3надaдwвы, сhнове и4хъ и3 брaтіz и4хъ леvjти.
|
І стали Ісус, сини його і брати його, Кадмиїл і сини його, сини Іуди, як одна людина, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенадада, сини їхні і брати їхні левити.
|
10
|
10
|
И# њсновAша созидaюще д0мъ гDень: и3 стaша свzщeнницы во ўкрашeніи своeмъ со трубaми, и3 леvjти сhнове ґсaфwвы, въ кmмвaлэхъ да хвaлzтъ гDа, по ўстaву давjда царS ї}лева:
|
Коли будівельники поклали підвалини храму Господнього, тоді поставили священиків в одязі їхньому з трубами і левитів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа за уставом Давида, царя Ізраїлевого.
|
11
|
11
|
и3 вопіsху въ пёснехъ и3 и3сповёданіи гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2 над8 ї}лемъ: и3 вси2 лю1діе возглашaху глaсомъ вели1кимъ хвалeніе гDу при њсновaніи д0му гDнz.
|
І почали вони поперемінно співати: «хваліте» і: «славте Господа», «бо — благий, бо повіки милість Його до Ізраїля». І весь народ викликував голосно, славлячи Господа за те, що покладено основу дому Господнього.
|
12
|
12
|
И# мн0зи t свzщeнникwвъ и3 леv‡тъ, и3 кн‰зи nтeчествъ и3 старBйшины, и5же ви1дэша д0мъ прeждній на њсновaніи своeмъ, и3 сeй д0мъ пред8 nчесы2 свои1ми, плaкаху глaсомъ вeліимъ: и3 нар0дъ возглашaющь, въ весeліи возвышaху:
|
Втім, багато хто зі священиків і левитів і глав поколінь, старі, які бачили попередній храм, під час заснування цього храму перед очима їхніми, плакали голосно, але багато хто і викликували з радости гучномовно.
|
13
|
13
|
и3 не можaху лю1діе познaти глaса восклицaніz веселsщихсz t гласHвъ плaча нар0днагw, понeже лю1діе восклицaху глaсомъ вели1кимъ, и3 глaсъ вели1къ слhшашесz и3здалeча.
|
І не міг народ відрізнити вигуків радости від криків плачу народного, тому що народ викликував голосно, і голос чути було далеко.
|