|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| И# ўслhшаша сhнове ї}лєвы живyщіи во їудeи вс‰, є3ли6ка сотвори2 nлофeрнъ kзhкwмъ, вождоначaлникъ навуходон0сора царS ґссmрjйскагw, и3 и4мже w4бразомъ расхи1ти вс‰ свzщє1ннаz и4хъ и3 дадE сі‰ во и3стреблeніе: | Сини Ізраїля, які жили в Юдеї, почувши про все, що зробив з народами Олоферн, воєначальник Ассирійського царя Навуходоносора, і як розграбував він усі святилища їх і віддав їх на знищення, |
|
2
|
2
|
| и3 ўбоsшасz ѕэлw2 t лицA є3гw2, и3 њ їерли1мэ и3 њ хрaмэ гDа бGа своегw2 смzт0шасz, | дуже, дуже злякалися його і тремтіли за Єрусалим і храм Господа Бога свого; |
|
3
|
3
|
| понeже недaвнw и3зыд0ша t плэнeніz и3 недaвнw вси2 лю1діе соврaшасz їудeйстіи, и3 сосyди и3 nлтaрь и3 д0мъ t њсквернeніz њсвzщє1на бhша. | бо нещодавно повернулися вони з полону, нещодавно увесь народ юдейський зібрався, й освячені від осквернення сосуди, жертовник і дім Господній. |
|
4
|
4
|
| И# послaша во всsкій предёлъ самарjи и3 кwнjи, и3 веfwрHна и3 велмeна и3 їеріхHна, и3 въ хwвY и3 є3сHру и3 во ю3д0ль сали1мскую, | Вони послали в усі краї Самарії і Конії, і Ветерона і Вельмена, і Єрихона, і в Хову й Есору, і в рівнину Салимську, |
|
5
|
5
|
| и3 предпріsша вс‰ верхи2 г0ръ выс0кихъ, и3 њгради1ша стэнaми сyщыz въ ни1хъ сeла, и3 tложи1ша на пи1щу ко приуготовлeнію брaни, ћкw недaвнw бhша полS и4хъ пож†та. | зайняли усі вершини високих гір, відгородили стінами селища, що знаходяться на них, і відклали запаси хліба на випадок війни, тому що ниви їхні недавно були зжаті, |
|
6
|
6
|
| И# писA їwакjмъ їерeй вели1кій, и4же бЁ во днeхъ џнэхъ во їеrли1мэ, живyщымъ во ветmлyи и3 ветомесfeмэ, и4же є4сть проти1ву є3сдрилHиа, на лицы2 п0лz сyщагw бли1з8 дwfаjма, | а великий священик Іоаким, який був у ті дні у Єрусалимі, написав жителям Ветилуї і Ветомесфема, що лежить навпроти Ездрилона, на передній стороні рівнини, близької до Дофаїма, |
|
7
|
7
|
| глаг0лz њдержaти восх0ды г0рніz, и4бо и4ми бЁ вх0дъ во їудeю, и3 бЁ ўд0бно возбранsти и5хъ приходsщихъ, тёсну прох0ду сyшу, ћкw всBмъ мужє1мъ по двA (проити2). | щоб вони зайняли входи у нагірну країну, тому що через них був вхід у Юдею, і їм легко було перешкодити тим, що приходили, тому що тісним був прохід навіть для двох людей. |
|
8
|
8
|
| И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы, ћкоже повелЁ и5мъ їwакjмъ їерeй вели1кій и3 старёйшинство всегw2 с0нма ї}лева, и5же сэдsху во їеrли1мэ. | Сини Ізраїля зробили так, як повелів їм великий священик Іоаким і старійшини всього народу ізраїльського, що перебували у Єрусалимі. |
|
9
|
9
|
| И# возопи1ша всsкій мyжъ ї}левъ къ бGу съ прилэжaніемъ вели1кимъ и3 смири1ша дyшы сво‰ въ прилэжaніи вели1цэмъ: | І з великою щирістю взивали до Бога всі мужі Ізраїля і смирили душі свої з великою ревністю: |
|
10
|
10
|
| сaми и3 жєны2 и4хъ и3 младeнецы и4хъ, и3 ск0ти и4хъ, и3 всsкій пришлeцъ и3 наeмникъ, и3 сребр0мъ кyпленый и4хъ, возложи1ша врeтища на чрє1сла сво‰. | вони і дружини їхні, і діти їхні, і худоба їхня; і всякий прибулець, і найманець, і куплений за срібло наклали веретища на стегна свої. |
|
11
|
11
|
| И# всsкій мyжъ ї}левъ и3 женA, и3 дёти, и3 жнвyщіи во ‡еrли1мэ пад0ша пред8 лицeмъ хрaма, и3 посhпаша пeрстію главы6 сво‰, и3 простр0ша врє1тища сво‰ пред8 лицeмъ гDнимъ, | І всякий чоловік ізраїльський і всяка дружина, і діти, і жителі Єрусалима упали перед храмом, посипали попелом свої голови, розстелили перед Господом свої веретища, |
|
12
|
12
|
| и3 nлтaрь врeтищемъ њдёzша, и3 возопи1ша къ бGу ї}леву є3динодyшнw прилёжнw, є4же не дaти въ расхищeніе младeнцєвъ и4хъ, и3 жeнъ въ плэнeніе, и3 градHвъ наслёдіz и4хъ въ разорeніе, и3 с™†z во њсквернeніе и3 поношeніе, њбрaдованіе kзhкwмъ. | вдягли жертовник у веретище і ревно й одностайно взивали до Бога Ізраїлевого, щоб Він, на радість язичникам, не віддав дітей їхніх на розкрадання, дружин їхніх на здобич, міста спадщини їхньої на руйнування, святинь їхніх на осквернення і наругу. |
|
13
|
13
|
| И# ўслhша гDь глaсъ и4хъ и3 призрЁ на ск0рбь и4хъ. И# бsху лю1діе постsщесz дни6 мнHги во всeй їудeи и3 їеrли1мэ, пред8 лицeмъ с™hхъ гDа вседержи1телz. | І Господь почув голос їхній і зглянувся на скорботу їхню; і в усій Юдеї й Єрусалимі народ багато днів постився перед святилищем Господа Вседержителя. |
|
14
|
14
|
| И# їwакjмъ їерeй вели1кій, и3 вси2 предстоsщіи пред8 гDемъ, їерeє и3 служaщіи гDеви, врeтищами преиоsсани њ чрeслэхъ свои1хъ, приношaху всесожжeніе непрестaнное и3 њбёты и3 произвHльнаz да‰ніz людjй: | А Іоаким, великий священик, і усі священики, які стояли перед Господом, служителі Його, оперезавши веретищем стегна свої, приносили безперестанні всепалення, обітниці і добровільні дари народу. |
|
15
|
15
|
| и3 бЁ пeпелъ на кідaрэхъ и4хъ, и3 вопіsху ко гDу t всеS си1лы, да посэти1тъ во бlго вeсь д0мъ ї}левъ. | На кидарах їхніх був попіл, і вони з усієї сили взивали до Господа, щоб Він відвідав милістю весь дім Ізраїля. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
