|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
Мlтва їеремjи прbр0ка. Помzни2, гDи, что2 бhсть нaмъ: при1зри и3 ви1ждь ўкори1зну нaшу:
|
Згадай, Господи, що над нами звершилося; споглянь і подивися на наругу нашу.
|
|
2
|
2
|
|
достоsніе нaше њбрати1сz къ чужди6мъ и3 д0мы нaшz ко и3ноплемeнникwмъ:
|
Спадщина наша перейшла до чужих, доми наші — до іноплемінників;
|
|
3
|
3
|
|
си1ри бhхомъ, нёсть nтцA, мaтєри нaшz ћкw вдwвы2.
|
ми зробилися сиротами, без батька; матері наші — як удови.
|
|
4
|
4
|
|
В0ду нaшу за сребро2 пи1хомъ, дровA н†ша за цёну куповaхомъ:
|
Воду свою п’ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші.
|
|
5
|
5
|
|
на вы6z нaшz гони1ми бhхомъ, труди1хомсz, не почи1хомъ.
|
Нас гонять у шию, ми працюємо, і не маємо відпочинку.
|
|
6
|
6
|
|
Е#гЂпетъ дадE рyку, ґссyръ въ насыщeніе и4хъ.
|
Простягаємо руку до єгиптян, до ассиріян, щоб насититися хлібом.
|
|
7
|
7
|
|
Nтцы2 нaши согрэши1ша, и3 нёсть и4хъ, мh же беззакHніz и4хъ под8sхомъ.
|
Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покарання за беззаконня їхні.
|
|
8
|
8
|
|
Раби2 њбладaша нaми, и3збавлsющагw нёсть t рукY и4хъ.
|
Раби господарюють над нами, і нема кому визволити від рук їхніх.
|
|
9
|
9
|
|
Въ душaхъ нaшихъ носи1хомъ хлёбъ нaшъ, t лицA мечA въ пустhни.
|
З небезпекою для життя від меча, у пустелі дістаємо хліб собі.
|
|
10
|
10
|
|
К0жа нaша ѓки пeщь њбгорЁ, разсэд0шасz t лицA бyрей глaда.
|
Шкіра наша почорніла, як піч, від пекучого голоду.
|
|
11
|
11
|
|
Жeнъ въ сіHнэ смири1ша, дэви1цъ во градёхъ їyдиныхъ.
|
Дружин безчестять на Сионі, дівиць — у містах юдейських.
|
|
12
|
12
|
|
Кн‰зи въ рукaхъ и4хъ повёшени бhша, старBйшины не прослaвишасz.
|
Князі повішені руками їхніми, лиця старців не поважаються.
|
|
13
|
13
|
|
И#збрaнніи плaчь под8sша, и3 ю4нwши въ клaдэ и3знемог0ша.
|
Юнаків беруть до жорнів, і діти падають під ношами дров.
|
|
14
|
14
|
|
И# стaрцы t врaтъ њскудёша, и3збрaнніи t пёсней свои1хъ ўмолк0ша.
|
Старці вже не сидять біля воріт; юнаки не співають.
|
|
15
|
15
|
|
Разсhпасz рaдость сердeцъ нaшихъ, њбрати1сz въ плaчь ли1къ нaшъ,
|
Припинилася радість серця нашого; хороводи наші перетворилися на нарікання.
|
|
16
|
16
|
|
спадE вэнeцъ со главы2 нaшеz: г0ре нaмъ, ћкw согрэши1хомъ.
|
Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили!
|
|
17
|
17
|
|
Њ сeмъ смути1сz сeрдце нaше, њ сeмъ помeркнуша џчи нaши.
|
Від цього й ниє серце наше; від цього затьмарилися очі наші.
|
|
18
|
18
|
|
На горЁ сіHнэ, ћкw поги1бе, лиси6цы ходи1ша.
|
Від того, що запустіла гора Сион, лисиці ходять по ній.
|
|
19
|
19
|
|
Тh же, гDи, во вёки всели1шисz, пrт0лъ тв0й въ р0дъ и3 р0дъ.
|
Ти, Господи, перебуваєш повіки; престіл Твій — у рід і рід.
|
|
20
|
20
|
|
Вскyю во вёки забывaеши нaсъ, њстaвиши ли нaсъ въ продолжeніе днjй;
|
Для чого зовсім забуваєш нас, залишаєш нас на тривалий час?
|
|
21
|
21
|
|
Њбрати1 ны, гDи, къ тебЁ, и3 њбрати1мсz, и3 вознови2 дни6 нaшz ћкоже прeжде.
|
Наверни нас до Тебе, Господи, і ми навернемося; онови дні наші, як у давнину.
|
|
22
|
22
|
|
Ћкw tрэвaz tри1нулъ є3си2 нaсъ, разгнёвалсz є3си2 на ны2 ѕэлw2.
|
Невже Ти зовсім відкинув нас, прогнівався на нас безмірно?
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.