|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| (За? в7‹.) Ї}съ же и3сп0лнь д¦а с™а возврати1сz t їoрдaна: и3 ведsшесz д¦омъ въ пустhню, | (Зач. 12) Ісу́с же іспо́лнь Ду́ха Свя́та возврати́ся от Іорда́на; і ведя́шеся Ду́хом в пусти́ню, |
|
2
|
2
|
| днjй четhридесzть и3скушaемь t діaвола: и3 не ћстъ ничесHже во дни6 ты6z: и3 скончaвшымсz и5мъ, послэди2 взалкA. | дній чети́ридесять іскуша́єм от дия́вола; і не ясть нічесо́же во дні ти́я; і сконча́вшимся їм, посліди́ взалка́. |
|
3
|
3
|
| И# речE є3мY діaволъ: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, рцы2 кaменеви семY, да бyдетъ хлёбъ. | І рече́ Єму́ дия́вол: а́ще Син єси́ Бо́жий, рци ка́меневи сему́, да бу́деть хліб. |
|
4
|
4
|
| И# tвэщA ї}съ къ немY, глаг0лz: пи1сано є4сть, ћкw не њ хлёбэ є3ди1номъ жи1въ бyдетъ человёкъ, но њ всsкомъ гlг0лэ б9іи. | І отвіща́ Ісу́с к нему́, глаго́ля: пи́сано єсть, я́ко не о хлі́бі єди́ном жив бу́деть челові́к, но о вся́ком глаго́лі Бо́жиї. |
|
5
|
5
|
| И# возвeдъ є3го2 діaволъ на горY высокY, показA є3мY вс‰ ц†рствіz вселeнныz въ чaсэ [чертЁ] врeменнэ. | І возве́д Єго́ дия́вол на гору́ високу́, показа́ Єму́ вся ца́рствія вселе́нния в ча́сі [черті́] вре́менні. |
|
6
|
6
|
| И# речE є3мY діaволъ: тебЁ дaмъ влaсть сію2 всю2 и3 слaву и4хъ: ћкw мнЁ преданA є4сть, и3, є3мyже ѓще хощY, дaмъ ю5: | І рече́ Єму́ дия́вол: Тебі́ дам власть сію́ всю і сла́ву їх, я́ко мні предана́ єсть, і, єму́же а́ще хощу́, дам ю; |
|
7
|
7
|
| ты2 u5бо ѓще поклони1шисz прeдо мн0ю, бyдутъ тебЁ вс‰. | Ти у́бо а́ще поклони́шися пре́до мно́ю, бу́дуть Тебі́ вся. |
|
8
|
8
|
| И# tвэщaвъ речE є3мY ї}съ: и3ди2 за мн0ю, сатано2 пи1сано є4сть: поклони1шисz гDу бGу твоемY, и3 томY є3ди1ному послyжиши. | І отвіща́в рече́ єму́ Ісу́с: іди́ за Мно́ю, сатано́, пи́сано єсть: поклони́шися Го́споду Бо́гу твоєму́, і Тому́ єди́ному послу́жиши. |
|
9
|
9
|
| И# ведE є3го2 во їеrли1мъ, и3 постaви є3го2 на крилЁ церк0внэмъ, и3 речE є3мY: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, вeрзисz tсю1ду д0лу: | І веде́ Єго́ во Ієрусали́м, і поста́ви Єго́ на крилі́ церко́внім, і рече́ Єму́: а́ще Син єси́ Бо́жий, ве́рзися отсю́ду до́лу; |
|
10
|
10
|
| пи1сано бо є4сть, ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ сохрани1ти тS: | пи́сано бо єсть, я́ко А́нгелом Свої́м запові́сть о Тебі́ сохрани́ти Тя; |
|
11
|
11
|
| и3 на рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. | і на рука́х во́зьмуть Тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу Твою́. |
|
12
|
12
|
| И# tвэщaвъ речE є3мY ї}съ, ћкw речeно є4сть: не и3скyсиши гDа бGа твоегw2. | І отвіща́в рече́ єму́ Ісу́с, я́ко рече́но єсть: не іску́сиши Го́спода Бо́га твоєго́. |
|
13
|
13
|
| И# скончaвъ всE и3скушeніе діaволъ, tи1де t негw2 до врeмене. | І сконча́в все іскуше́ніє дия́вол, оти́де от Него́ до вре́мене. |
|
14
|
14
|
| И# возврати1сz ї}съ въ си1лэ д¦0внэй въ галілeю: и3 вёсть и3зhде по всeй странЁ њ нeмъ. | І возврати́ся Ісу́с в си́лі духо́вній в Галиле́ю; і вість ізи́де по всей страні́ о Нем. |
|
15
|
15
|
| И# т0й ўчaше на с0нмищихъ и4хъ, слaвимъ всёми. | І Той уча́ше на со́нмищих їх, сла́вим всі́ми. |
|
16
|
16
|
| (За? G‹.) И# пріи1де въ назарeтъ, и3дёже бЁ воспитaнъ: и3 вни1де, по њбhчаю своемY, въ дeнь суббHтный въ с0нмище, и3 востA чести2. | (Зач. 13) І при́йде в Назаре́т, іді́же бі воспита́н; і вни́де, по оби́чаю Своєму́, в день субо́тний в со́нмище, і воста́ чести́. |
|
17
|
17
|
| И# дaша є3мY кни1гу и3сaіи прbр0ка: и3 разгнyвъ кни1гу, њбрёте мёсто, и3дёже бЁ напи1сано: | І да́ша Єму́ кни́гу Іса́ї проро́ка; і разгну́в кни́гу, обрі́те мі́сто, іді́же бі напи́сано: |
|
18
|
18
|
| д¦ъ гDень на мнЁ: є3гHже рaди помaза мS бlговэсти1ти ни1щымъ, послa мz и3сцэли1ти сокрушє1нныz сeрдцемъ, проповёдати плэнє1ннымъ tпущeніе и3 слэпы6мъ прозрёніе, tпусти1ти сокрушє1нныz во tрaду, | Дух Госпо́день на Мні; Єго́же ра́ди пома́за М'я благовісти́ти ни́щим, посла́ М'я ісціли́ти сокруше́нния се́рдцем, пропові́дати пліне́нним отпуще́ніє і сліпи́м прозрі́ніє, отпусти́ти сокруше́нния во отра́ду, |
|
19
|
19
|
| проповёдати лёто гDне пріsтно. | пропові́дати лі́то Госпо́днє прия́тно. |
|
20
|
20
|
| И# согнyвъ кни1гу, tдaвъ слузЁ, сёде: и3 всBмъ въ с0нмищи џчи бёху зрsще нaнь. | І согну́в кни́гу, отда́в слузі́, сі́де; і всім в со́нмищі о́чі бі́ху зря́ще Нань. |
|
21
|
21
|
| И# начaтъ гlати къ ни6мъ, ћкw днeсь сбhстсz писaніе сіE во ќшію вaшєю. | І нача́т глаго́лати к ним, я́ко днесь сби́сться писа́ніє сіє́ во у́шію ва́шею. |
|
22
|
22
|
| И# вси2 свидётелствоваху є3мY, (За? д7‹.) и3 дивлsхусz њ словесёхъ блгdти, и3сходsщихъ и3з8 ќстъ є3гw2, и3 глаг0лаху: не сeй ли є4сть сн7ъ їHсифовъ; | І всі свиді́тельствоваху Єму́, (Зач. 14) і дивля́хуся о словесі́х благода́ті, ісходя́щих із уст Єго́, і глаго́лаху: не Сей ли єсть Син Іо́сифов? |
|
23
|
23
|
| И# речE къ ни6мъ: всsкw речeте ми2 при1тчу сію2: врачY, и3сцэли1сz сaмъ: є3ли6ка слhшахомъ бы6вшаz въ капернаyмэ, сотвори2 и3 здЁ во nтeчествіи своeмъ. | І рече́ к ним: вся́ко рече́те Мі при́тчу сію́: врачу́, ісціли́ся Сам, єли́ка сли́шахом би́вшая в Капернау́мі, сотвори́ і зді во оте́чествії Своє́м. |
|
24
|
24
|
| Речe же: ґми1нь гlю вaмъ, ћкw ни кот0рый прbр0къ пріsтенъ є4сть во nтeчествіи своeмъ: | Рече́ же: амі́нь глаго́лю вам, я́ко ні кото́рий проро́к прия́тен єсть во оте́чествії своє́м; |
|
25
|
25
|
| пои1стиннэ же гlю вaмъ: мнHги вдови6цы бёша во дни6 и3ліины6 во ї}ли, є3гдA заключи1сz нeбо три2 лBта и3 мцcъ шeсть, ћкw бhсть глaдъ вели1къ по всeй земли2: | поі́стинні же глаго́лю вам: мно́гі вдови́ці бі́ша во дні Іліїни́ во Ізра́їлі, єгда́ заключи́ся не́бо три лі́та і мі́сяць шесть, я́ко бисть глад вели́к по всей землі́; |
|
26
|
26
|
| и3 ни ко є3ди1ной и4хъ п0сланъ бhсть и3ліA, т0кмw въ сарeпту сідHнскую къ женЁ вдови1цэ. | і ні ко єди́ной їх по́слан бисть Ілія́, то́кмо в Саре́пту Сидо́нськую к жені́ вдови́ці. |
|
27
|
27
|
| И# мн0зи прокажeни бёху при є3ліссeи прbр0цэ во ї}ли: и3 ни є3ди1нъ же t ни1хъ њчи1стисz, т0кмw неемaнъ сmріани1нъ. | І мно́зі прокаже́нні бі́ху при Єліссе́ї проро́ці во Ізра́їлі; і ні єди́н же от них очи́стися, то́кмо Неєма́н Сиріяни́н. |
|
28
|
28
|
| И# и3сп0лнишасz вси2 ћрости въ с0нмищи, слhшавшіи сі‰: | І іспо́лнишася всі я́рости в со́нмищі, сли́шавшії сія́; |
|
29
|
29
|
| и3 востaвше и3згнaша є3го2 в0нъ и3з8 грaда, и3 вед0ша є3го2 до верхY горы2, на нeйже грaдъ и4хъ с0зданъ бsше, да бhша є3го2 низри1нули: | і воста́вше ізгна́ша Єго́ вон із гра́да, і ведо́ша Єго́ до верху́ гори́, на не́йже град їх со́здан бя́ше, да би́ша Єго́ низри́нули; |
|
30
|
30
|
| џнъ же прошeдъ посредЁ и4хъ, и3дsше. | Он же проше́д посреді́ їх, ідя́ше. |
|
31
|
31
|
| (За? е7‹.) И# сни1де въ капернаyмъ грaдъ галілeйскій: и3 бЁ ўчS и5хъ въ суббw6ты. | (Зач. 15) І сни́де в Капернау́м, град Галиле́йський; і бі учя́ їх в субо́ти. |
|
32
|
32
|
| И# ўжасaхусz њ ўчeніи є3гw2: ћкw со влaстію бЁ сл0во є3гw2. | І ужаса́хуся о уче́нії Єго́, я́ко со вла́стію бі сло́во Єго́. |
|
33
|
33
|
| И# въ с0нмищи бЁ человёкъ и3мhй дyха бёса нечи1ста, и3 возопи2 глaсомъ вeліимъ, | І в со́нмищі бі челові́к іми́й ду́ха бі́са нечи́ста, і возопи́ гла́сом ве́ліїм, |
|
34
|
34
|
| глаг0лz: њстaви, что2 нaмъ и3 тебЁ, ї}се назарsнине, пришeлъ є3си2 погуби1ти нaсъ: вёмъ тS, кто2 є3си2, с™hй б9ій. | глаго́ля: оста́ви, что нам і Тебі́, Ісу́се Назаря́нине, прише́л єси́ погуби́ти нас; вім Тя, кто єси́, Святи́й Бо́жий. |
|
35
|
35
|
| И# запрети2 є3мY ї}съ, глаг0лz: премолчи2 и3 и3зhди и3з8 негw2. И# повeргъ є3го2 бёсъ посредЁ, и3зhде и3з8 негw2, никaкоже вреди1въ є3го2. | І запрети́ єму́ Ісу́с, глаго́ля: премолчи́ і ізи́ди із него́. І пове́рг єго́ біс посреді́, ізи́де із него́, ніка́коже вреди́в єго́. |
|
36
|
36
|
| И# бhсть ќжасъ на всёхъ, и3 стzзaхусz, дрyгъ ко дрyгу глаг0люще: что2 сл0во сіE, ћкw влaстію и3 си1лою вели1тъ нечи6стымъ духовHмъ, и3 и3сх0дzтъ; | І бисть у́жас на всіх, і стяза́хуся, друг ко дру́гу глаго́люще: что сло́во сіє́, я́ко вла́стію і си́лою вели́ть нечи́стим духово́м, і ісхо́дять? |
|
37
|
37
|
| (За? ѕ7‹.) И# и3схождaше глaсъ њ нeмъ во всsко мёсто страны2. | (Зач. 16) І ісхожда́ше глас о Нем во вся́ко мі́сто страни́. |
|
38
|
38
|
| Востaвъ же и3з8 с0нмища, вни1де въ д0мъ сjмwновъ: тeща же сjмwнова бЁ њдержи1ма nгнeмъ вeліимъ: и3 моли1ша є3го2 њ нeй. | Воста́в же із со́нмища, вни́де в дом Си́монов; те́ща же Си́монова бі одержи́ма огне́м ве́ліїм; і моли́ша Єго́ о ней. |
|
39
|
39
|
| И# стaвъ над8 нeю, запрети2 nгню2, и3 њстaви ю5: ѓбіе же востaвши служaше и5мъ. | І став над не́ю, запрети́ огню́, і оста́ви ю; а́біє же воста́вши служа́ше їм. |
|
40
|
40
|
| Заходsщу же с0лнцу, вси2, є3ли1цы и3мёzху болsщыz нед{ги разли1чными, привождaху и5хъ къ немY: џнъ же на є3ди1наго коег0ждо и4хъ рyцэ возл0жь, и3сцэлsше и5хъ. | Заходя́щу же со́лнцю, всі, єли́ці імі́яху боля́щия неду́ги разли́чними, привожда́ху їх к Нему́; Он же на єди́наго коєго́ждо їх ру́ці возло́ж, ісціля́ше їх. |
|
41
|
41
|
| И#схождaху же и3 бёси t мн0гихъ, вопію1ще и3 глаг0люще, ћкw ты2 є3си2 хrт0съ сн7ъ б9ій. И# запрещaz не даsше и4мъ глаг0лати, ћкw вёдzху хrтA самаго2 сyща. | Ісхожда́ху же і бі́си от мно́гих, вопію́ще і глаго́люще, я́ко Ти єси́ Христо́с, Син Бо́жий. І запреща́я не дая́ше їм глаго́лати, я́ко ві́дяху Христа́ Самаго́ су́ща. |
|
42
|
42
|
| Бhвшу же дни2, и3зшeдъ и3дE въ пyсто мёсто: и3 нар0ди и3скaху є3го2, и3 пріид0ша къ немY, и3 ўдержавaху є3го2, да бы2 не tшeлъ t ни1хъ. | Би́вшу же дні, ізше́д іде́ в пу́сто мі́сто; і наро́ди іска́ху Єго́, і прийдо́ша к Нему́, і удержава́ху Єго́, да би не отше́л от них. |
|
43
|
43
|
| Џнъ же речE къ ни6мъ, ћкw и3 други6мъ градовHмъ бlговэсти1ти ми2 подобaетъ цrтвіе б9іе: ћкw на сE п0сланъ є4смь. | Он же рече́ к ним: я́ко і други́м градово́м благовісти́ти Мі подоба́єть Ца́рствіє Бо́жиє, я́ко на се по́слан єсьм. |
|
44
|
44
|
| И# бЁ проповёдаz на с0нмищихъ галілeйскихъ. | І бі пропові́дая на со́нмищих Галиле́йських. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.