|
Главa з7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Е#гдa же скончA вс‰ гlг0лы сво‰ въ слyхи лю1демъ, (За? к7f7.) вни1де въ капернаyмъ.
|
Єгда́ же сконча́ вся глаго́ли Своя́ в слу́хи лю́дем, (Зач. 29) вни́де в Капернау́м.
|
|
2
|
2
|
|
С0тнику же нёкоему рaбъ болS ѕлЁ, хотsше [и3мёzше] ўмрeти, и4же бЁ є3мY чeстенъ.
|
Со́тнику же ні́коєму раб боля́ злі, хотя́ше [імі́яше] умре́ти, і́же бі єму́ че́стен.
|
|
3
|
3
|
|
Слhшавъ же њ ї}сэ, послA къ немY стaрцы їудє1йскіz, молS є3го2, ћкw да пришeдъ сп7сeтъ рабA є3гw2.
|
Сли́шав же о Ісу́сі, посла́ к Нему́ ста́рці іуде́йськия, моля́ Єго́, я́ко да прише́д спасе́ть раба́ єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Nни1 же пришeдше ко ї}сови, молsху є3го2 т0щно, глаг0люще, ћкw дост0инъ є4сть, є3мyже дaси сіE:
|
Они́ же прише́дше ко Ісу́сові, моля́ху Єго́ то́щно, глаго́люще, я́ко досто́їн єсть, єму́же да́си сіє́;
|
|
5
|
5
|
|
лю1битъ бо kзhкъ нaшъ, и3 с0нмище т0й создA нaмъ.
|
лю́бить бо язи́к наш, і со́нмище той созда́ нам.
|
|
6
|
6
|
|
Ї}съ же и3дsше съ ни1ми. И# ўжE є3мY не далeче сyщу t хрaмины, послA къ немY с0тникъ дрyги, глаг0лz є3мY: гDи, не дви1жисz: нёсмь бо дост0инъ, да под8 кр0въ м0й вни1деши:
|
Ісу́с же ідя́ше с ни́ми. І уже́ Єму́ не дале́че су́щу от хра́мини, посла́ к Нему́ со́тник дру́ги, глаго́ля Єму́: Го́споди, не дви́жися; нісьм бо досто́їн, да под кров мой вни́деши;
|
|
7
|
7
|
|
тёмже ни себE дост0йна сотвори1хъ пріити2 къ тебЁ: но рцы2 сл0во, и3 и3сцэлёетъ џтрокъ м0й:
|
ті́мже ні себе́ досто́йна сотвори́х прийти́ к Тебі́; но рци сло́во, і ісцілі́єть о́трок мой;
|
|
8
|
8
|
|
и4бо и3 ѓзъ человёкъ є4смь под8 владhкою ўчинeнъ, и3мёz под8 соб0ю в0ины: и3 глаг0лю семY: и3ди2, и3 и3дeтъ: и3 друг0му: пріиди2, и3 пріи1детъ: и3 рабY моемY: сотвори2 сіE, и3 сотвори1тъ.
|
і́бо і аз челові́к єсьм под влади́кою учине́н, імі́я под собо́ю во́їни; і глаго́лю сему́: іди́, і іде́ть; і друго́му: прийди́, і при́йдеть; і рабу́ моєму́: сотвори́ сіє́, і сотвори́ть.
|
|
9
|
9
|
|
Слhшавъ же сі‰ ї}съ, чуди1сz є3мY, и3 њбрaщьсz и3дyщему по нeмъ нар0ду речE: глаг0лю вaмъ, ни во ї}ли толи1ки вёры њбрэт0хъ.
|
Сли́шав же сія́ Ісу́с, чуди́ся єму́, і, обра́щся іду́щему по нем наро́ду, рече́: глаго́лю вам, ні во Ізра́їлі толи́ки ві́ри обріто́х.
|
|
10
|
10
|
|
И# возврaщшесz п0сланіи њбрэт0ша болsщаго рабA и3сцэлёвша.
|
І возвра́щшеся по́сланії обріто́ша боля́щаго раба́ ісцілі́вша.
|
|
11
|
11
|
|
(За? l.) И# бhсть посeмъ, и3дsше во грaдъ, нарицaемый наjнъ: и3 съ ни1мъ и3дsху ўчн7цы2 є3гw2 мн0зи и3 нар0дъ мн0гъ.
|
(Зач. 30) І бисть посе́м, ідя́ше во град, нарица́ємий Наї́н; і с Ним ідя́ху ученици́ Єго́ мно́зі і наро́д мног.
|
|
12
|
12
|
|
Ћкоже прибли1жисz ко вратHмъ грaда, и3 сE и3зношaху ўмeрша, сhна є3динор0дна мaтери своeй, и3 тA бЁ вдовA: и3 нар0дъ t грaда мн0гъ съ нeю.
|
Я́коже прибли́жися ко врато́м гра́да, і се ізноша́ху уме́рша, си́на єдоноро́дна ма́тері своє́й, і та бі вдова́; і наро́д от гра́да мног с не́ю.
|
|
13
|
13
|
|
И# ви1дэвъ ю5 гDь, милосeрдова њ нeй, и3 речE є4й: не плaчи.
|
І ви́дів ю Госпо́дь, милосе́рдова о ней, і рече́ єй: не пла́чи.
|
|
14
|
14
|
|
И# пристyпль коснyсz во џдръ: носsщіи же стaша: и3 речE: ю4ноше, тебЁ глаг0лю, востaни.
|
І присту́пль косну́ся во одр; нося́щії же ста́ша; і рече́: ю́ноше, тебі́ глаго́лю, воста́ни!
|
|
15
|
15
|
|
И# сёде мeртвый, и3 начaтъ глаг0лати: и3 дадE є3го2 мaтери є3гw2.
|
І сі́де ме́ртвий, і нача́т глаго́лати; і даде́ єго́ ма́тері єго́.
|
|
16
|
16
|
|
Пріsтъ же стрaхъ всёхъ, и3 слaвлzху бGа, глаг0люще: ћкw прbр0къ вeлій востA въ нaсъ, и3 ћкw посэти2 бGъ людeй свои1хъ.
|
Прия́т же страх всіх, і сла́вляху Бо́га, глаго́люще: я́ко проро́к ве́лій воста́ в нас, і я́ко посіти́ Бог люде́й свої́х.
|
|
17
|
17
|
|
(За? l№.) И# и3зhде сл0во сіE по всeй їудeи њ нeмъ, и3 по всeй странЁ.
|
(Зач. 31) І ізи́де сло́во сіє́ по всей Іуде́ї о Нем і по всей страні́.
|
|
18
|
18
|
|
И# возвэсти1ша їwaнну ўченицы2 є3гw2 њ всёхъ си1хъ.
|
І возвісти́ша Іоа́нну ученици́ єго́ о всіх сих.
|
|
19
|
19
|
|
И# призвaвъ двA нBкаz t ўчени6къ свои1хъ їwaннъ, послA ко ї}су, глаг0лz: тh ли є3си2 грzдhй, и3ли2 и3н0гw чaемъ;
|
І призва́в два ні́кая от учени́к свої́х Іоа́нн, посла́ ко Ісу́су, глаго́ля: Ти ли єси́ Гряди́й, іли́ іно́го ча́єм?
|
|
20
|
20
|
|
Пришє1дша же къ немY м{жа рёста: їwaннъ кrти1тель послA нaсъ къ тебЁ, глаг0лz: тh ли є3си2 грzдhй, и3ли2 и3н0гw чaемъ;
|
Прише́дша же к Нему́ му́жа рі́ста: Іоа́нн Крести́тель посла́ нас к Тебі́, глаго́ля: Ти ли єси́ Гряди́й, іли́ іно́го ча́єм?
|
|
21
|
21
|
|
Въ т0й же чaсъ и3сцэли2 мнHги t нед{гъ и3 р†нъ и3 д{хъ ѕлhхъ, и3 мнHгимъ слэпы6мъ даровA прозрёніе.
|
В той же час ісціли́ мно́гі от неду́г і ран і дух злих, і мно́гим сліпи́м дарова́ прозрі́ніє.
|
|
22
|
22
|
|
И# tвэщaвъ ї}съ речE и4ма: шє1дша возвэсти1та їwaнну, ±же ви1дэста и3 слhшаста: ћкw слэпjи прозирaютъ, хр0міи х0дzтъ, прокажeнніи њчищaютсz, глусjи слhшатъ, мeртвіи востаю1тъ, ни1щіи благовэствyютъ:
|
І отвіща́в Ісу́с рече́ ї́ма: ше́дша возвісти́та Іоа́нну, я́же ви́діста і сли́шаста: я́ко сліпі́ї прозира́ють, хро́мії хо́дять, прокаже́ннії очища́ються, глусі́ї сли́шать, ме́ртвії востаю́ть, ни́щії благовіству́ють;
|
|
23
|
23
|
|
и3 блажeнъ є4сть, и4же ѓще не соблазни1тсz њ мнЁ.
|
і блаже́н єсть, і́же а́ще не соблазни́ться о Мні.
|
|
24
|
24
|
|
Tшeдшема же ўченик0ма їwaнновома, начaтъ глаг0лати къ нар0дwмъ њ їwaннэ: чесw2 и3зыд0сте въ пустhню ви1дэти, тр0сть ли вётромъ колeблему;
|
Отше́дшема же ученико́ма Іоа́нновома, нача́т глаго́лати к наро́дом о Іоа́нні: чесо́ ізидо́сте в пусти́ню ви́діти, трость ли ві́тром коле́блему?
|
|
25
|
25
|
|
Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; человёка ли въ м‰гки ри6зы њдёzна; СE, и5же во nдeжди слaвнэй и3 пи1щи сyщіи, во цaрствіи [во дв0рэхъ цaрскихъ] сyть.
|
Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Челові́ка ли в м'я́гкі ри́зи оді́яна? Се, і́же во оде́жді сла́вній і пи́щі су́щії, во ца́рствії [во дво́ріх ца́рських] суть.
|
|
26
|
26
|
|
Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; прbр0ка ли; Е$й, глаг0лю вaмъ, и3 ли1шше прbр0ка.
|
Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Проро́ка ли? Єй, глаго́лю вам, і ли́шше проро́ка.
|
|
27
|
27
|
|
Сeй (бо) є4сть, њ нeмже пи1сано є4сть: сE ѓзъ послю2 ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и4же ўстр0итъ пyть тв0й пред8 тоб0ю.
|
Сей (бо) єсть, о не́мже пи́сано єсть: се Аз послю́ а́нгела Моєго́ пред лице́м Твої́м, і́же устро́їть путь Твой пред Тобо́ю.
|
|
28
|
28
|
|
Глаг0лю бо вaмъ: б0лій въ рождeнныхъ женaми прbр0ка їwaнна кrти1телz никт0же є4сть: мнjй же во цrтвіи б9іи, б0ліи є3гw2 є4сть.
|
Глаго́лю бо вам: бо́лій в рожде́нних жена́ми проро́ка Іоа́нна Крести́теля нікто́же єсть; мній же во Ца́рствії Бо́жиї бо́лії єго́ єсть.
|
|
29
|
29
|
|
И# вси2 лю1діе слhшавше и3 мhтаріе, њправди1ша бGа, крeщшесz крещeніемъ їwaнновымъ:
|
І всі лю́діє сли́шавше і ми́таріє, оправди́ша Бо́га, кре́щшеся креще́нієм Іоа́нновим;
|
|
30
|
30
|
|
фарісeє же и3 зак0нницы совётъ б9ій tверг0ша њ себЁ, не крeщшесz t негw2.
|
фарисе́є же і зако́нници сові́т Бо́жий отверго́ша о себі́, не кре́щшеся от него́.
|
|
31
|
31
|
|
(За? lв7.) Речe же гDь: комY u5бо ўпод0блю человёки р0да сегw2, и3 комY сyть под0бни;
|
(Зач. 32) Рече́ же Госпо́дь: кому́ у́бо уподо́блю челові́ки ро́да сего́, і кому́ суть подо́бні?
|
|
32
|
32
|
|
Под0бни сyть џтрочищємъ сэдsщымъ на т0ржищихъ и3 приглашaющымъ дрyгъ дрyга, и3 глаг0лющымъ: пискaхомъ вaмъ, и3 не плzсaсте: рыдaхомъ вaмъ, и3 не плaкасте.
|
Подо́бні суть о́трочищем сідя́щим на то́ржищих і приглаша́ющим друг дру́га, і глаго́лющим: писка́хом вам, і не пляса́сте; рида́хом вам, і не пла́касте.
|
|
33
|
33
|
|
Пріи1де бо їwaннъ кrти1тель ни хлёба kдhй, ни вінA піS, и3 глаг0лете: бёсz и4мать.
|
При́йде бо Іоа́нн Крести́тель ні хлі́ба яди́й, ні вина́ пія́, і глаго́лете: бі́ся і́мать.
|
|
34
|
34
|
|
Пріи1де сн7ъ чlвёческій kдhй и3 піS, и3 глаг0лете: сeй человёкъ ћдца и3 вінопjйца, дрyгъ мытарє1мъ и3 грёшникwмъ.
|
При́йде Син Челові́чеський яди́й і пія́, і глаго́лете: сей челові́к я́дця і винопи́йця, друг митаре́м і грі́шником.
|
|
35
|
35
|
|
И# њправди1сz премyдрость t ч†дъ свои1хъ всёхъ.
|
І оправди́ся прему́дрость от чад свої́х всіх.
|
|
36
|
36
|
|
(За? lG.) Молsше же є3го2 нёкій t фарісє1й, да бы ћлъ съ ни1мъ: и3 вшeдъ въ д0мъ фарісeовъ, возлежE.
|
(Зач. 33) Моля́ше же Єго́ ні́кий от фарисе́й, да би ял с Ним; і вшед в дом фарисе́йов, возлеже́.
|
|
37
|
37
|
|
И# сE женA во грaдэ, ћже бЁ грёшница, и3 ўвёдэвши, ћкw возлежи1тъ во хрaминэ фарісeовэ, принeсши ґлавaстръ мЂра,
|
І се жена́ во гра́ді, я́же бі грі́шниця, і уві́дівши, я́ко возлежи́ть во хра́мині фарисе́йові, прине́сши алава́стр ми́ра,
|
|
38
|
38
|
|
и3 стaвши при ногY є3гw2 созади2, плaчущисz, начaтъ ўмывaти н0зэ є3гw2 слезaми, и3 власы6 главы2 своеS њтирaше, и3 њблобызaше н0зэ є3гw2, и3 мaзаше мЂромъ.
|
і ста́вши при ногу́ Єго́ созади́, пла́чущися, нача́т умива́ти но́зі Єго́ слеза́ми, і власи́ глави́ своєя́ отира́ше, і облобиза́ше но́зі Єго́, і ма́заше ми́ром.
|
|
39
|
39
|
|
Ви1дэвъ же фарісeй воззвaвый є3го2, речE въ себЁ, глаг0лz сeй ѓще бы бhлъ прbр0къ, вёдэлъ бы кто2 и3 каковA женA прикасaетсz є3мY: ћкw грёшница є4сть.
|
Ви́дів же фарисе́й воззва́вий Єго́, рече́ в себі́, глаго́ля: Сей, а́ще би бил проро́к, ві́діл би кто і какова́ жена́ прикаса́ється Єму́; я́ко грі́шниця єсть.
|
|
40
|
40
|
|
И# tвэщaвъ ї}съ речE къ немY: сjмwне, и4мамъ ти2 нёчто рещи2. Џнъ же речE: ўчи1телю, рцы2.
|
І отвіща́в Ісу́с рече́ к нему́: Си́моне, і́мам ті ні́что рещи́. Он же рече́: Учи́телю, рци.
|
|
41
|
41
|
|
Ї}съ же речE: двA должник† бёста заимодaвцу нёкоему: є3ди1нъ бЁ д0лженъ пzтію1сwтъ дин†ріи, другjй же пzтію1десzтъ:
|
Ісу́с же рече́: два должника́ бі́ста займода́вцю ні́коєму; єди́н бі до́лжен п'ятію́сот дина́рії, други́й же п'ятію́десят;
|
|
42
|
42
|
|
не и3мyщема же и4ма воздaти, nбёма tдA [њстaви]. Кот0рый u5бо є3ю2, рцы2, пaче возлю1битъ є3го2;
|
не іму́щема же ї́ма возда́ти, обі́ма отда́ [оста́ви]. Кото́рий у́бо єю́, рци, па́че возлю́бить єго́?
|
|
43
|
43
|
|
Tвэщaвъ же сjмwнъ речE: мню2, ћкw є3мyже вsщше tдA [њстaви]. Џнъ же речE є3мY: прaвw суди1лъ є3си2.
|
Отвіща́в же Си́мон рече́: мню, я́ко єму́же в'я́щше отда́ [оста́ви]. Он же рече́ єму́: пра́во суди́л єси́.
|
|
44
|
44
|
|
И# њбрaщьсz къ женЁ, сjмwнови речE: ви1диши ли сію2 женY; Внид0хъ въ д0мъ тв0й, воды2 на н0зэ мои2 не дaлъ є3си2: сіs же слезaми њбліS ми2 н0зэ и3 власы6 главы2 своеS њтрE.
|
І обра́щся к жені́, Си́монові рече́: ви́диши ли сію́ жену́? Внидо́х в дом твой, води́ на но́зі Мої́ не дал єси́; сія́ же слеза́ми облія́ Мі но́зі і власи́ глави́ своєя́ отре́.
|
|
45
|
45
|
|
Лобзaніz ми2 не дaлъ є3си2: сіs же, tнeлиже внид0хъ, не престA њблобызaющи ми2 н0зэ.
|
Лобза́нія Мі не дал єси́; сія́ же, отне́лиже внидо́х, не преста́ облобиза́ющи Мі но́зі.
|
|
46
|
46
|
|
Мaсломъ главы2 моеS не помaзалъ є3си2: сіs же мЂромъ помaза ми2 н0зэ.
|
Ма́слом глави́ Моєя́ не пома́зал єси́; сія́ же ми́ром пома́за Мі но́зі.
|
|
47
|
47
|
|
Е#гHже рaди, глаг0лю ти2: tпущaютсz грэси2 є3S мн0зи, ћкw возлюби2 мн0гw: ґ є3мyже мaлw њставлsетсz, мeнше лю1битъ.
|
Єго́же ра́ди, глаго́лю ті: отпуща́ються грісі́ єя́ мно́зі, я́ко возлюби́ мно́го; а єму́же ма́ло оставля́ється, ме́нше лю́бить.
|
|
48
|
48
|
|
Речe же є4й: tпущaютсz тебЁ грэси2.
|
Рече́ же єй: отпуща́ються тебі́ грісі́.
|
|
49
|
49
|
|
И# начaша возлежaщіи съ ни1мъ глаг0лати въ себЁ: кто2 сeй є4сть, и4же и3 грэхи2 tпущaетъ;
|
І нача́ша возлежа́щії с Ним глаго́лати в себі́: кто Сей єсть, І́же і гріхи́ отпуща́єть?
|
|
50
|
50
|
|
Речe же къ женЁ: вёра твоS сп7сe тz: и3ди2 въ ми1рэ.
|
Рече́ же к жені́: ві́ра твоя́ спасе́ тя; іди́ в ми́рі.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.