|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Развeрзи, лівaне, двє1ри тво‰, и3 да поsстъ џгнь кeдры тво‰: | Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кедри твої. |
|
2
|
2
|
| да плачев0пльствитъ пjтmсъ, занE падE кeдръ, ћкw вельмHжи вельми2 њбэднёша. Восплачев0пльствите, дyби васанітjдстіи, ћкw посэчeсz дубрaва насаждeннаz. | Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс. |
|
3
|
3
|
| Глaсъ плaчущихъ пaстырей, ћкw возбёдствова вели1чіе и4хъ: глaсъ рыкaющихъ львHвъ, ћкw њѕл0блено бhсть шатaніе їoрдaново. | Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану. |
|
4
|
4
|
| Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: паси1те џвцы заколeніz, | Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення, |
|
5
|
5
|
| ±же стzжaвшіи закалaху и3 не раскаzвaхусz, и3 продаю1щіи | глаг0лаху: блгcвeнъ гDь, и3 њбогати1хомсz: и3 пaстыріе и4хъ не печaхусz ни чи1мже њ ни1хъ. | яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними. |
|
6
|
6
|
| Сегw2 рaди не пощаждY ктомY на живyщихъ на земли2, гlетъ гDь: и3 сE, ѓзъ предaмъ человёки, коег0ждо въ рyцэ и4скреннему є3гw2 и3 въ рyцэ царю2 своемY: и3 и3зсэкyтъ зeмлю, и3 не и4мамъ и3з8sти t руки2 и4хъ. | Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх. |
|
7
|
7
|
| И# ўпасY џвцы заколeніz въ земли2 ханаaни: и3 пріимY себЁ двA жезл†, є3ди1наго нарек0хъ добр0ту, ґ другaго нарек0хъ ќже, и3 ўпасY џвцы. | І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жезли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець. |
|
8
|
8
|
| И# погублю2 три2 п†стыри въ мцcъ є3ди1нъ, и3 њтzгчaетъ душA моS на нS: и4бо дyши и4хъ рыкaху на мS. | І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене. |
|
9
|
9
|
| И# рёхъ: не и4мамъ пасти2 вaсъ: ўмирaющее да ќмретъ, и3 и3зчезaющее да и3зчeзнетъ, и3 прHчаz да поsстъ кjйждо пл0ть бли1жнzгw своегw2. | Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної. |
|
10
|
10
|
| И# пріимY жeзлъ м0й д0брый и3 tвeргу є3го2 є4же разори1ти завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ ко всBмъ лю1демъ: | І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами. |
|
11
|
11
|
| и3 разори1тсz въ дeнь џный, и3 ўразумёютъ хананeє џвцы храни6мыz мнЁ, занE сл0во гDне є4сть. | І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа. |
|
12
|
12
|
| И# рекY къ ни6мъ: ѓще добро2 пред8 вaми є4сть, дади1те мздY мою2, и3ли2 tрецhтесz. И# постaвиша мздY мою2 три1десzть срeбрєникъ. | І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників. |
|
13
|
13
|
| И# речE гDь ко мнЁ: вложи2 | въ горни1ло и3 смотри2, ѓще и3скушeно є4сть, и4мже w4бразомъ и3скушeнъ бhхъ њ ни1хъ. И# пріsхъ три1десzть срeбрєникъ и3 вложи1хъ и5хъ въ хрaмъ гDень въ горни1ло. | І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара. |
|
14
|
14
|
| И# tверг0хъ жeзлъ вторhй ќже, є4же разори1ти завётъ и4же посредЁ їyды и3 посредЁ ї}лz. | І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем. |
|
15
|
15
|
| И# речE гDь ко мнЁ: є3щE пріими2 себЁ сосyды п†стырски, пaстырz неискyсна: | І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів. |
|
16
|
16
|
| занE, сE, ѓзъ воздви1гну пaстырz на зeмлю: погибaющаго не посэти1тъ и3 расточeннаго не и4мать взыскaти, и3 сокрушeннаго не и4мать и3зцэли1ти и3 здрaваго не и4мать напрaвити, и3 мzсA и3збрaнныхъ поsстъ и3 глє1зны и4хъ и3звjетъ. | Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих буде їсти і копита їх відірве. |
|
17
|
17
|
| Q, пасyщіи сyєтнаz и3 њстaвльшіи nвeцъ! мeчь на мhшцу є3гw2 и3 на џко є3мY десн0е: мhшца є3гw2 и3зсыхaющи и4зсхнетъ, и3 џко є3мY десн0е њслэпaz њслёпнетъ. | Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
