Главa д7
|
Глава 4
|
1
|
1
|
И# њбрати1сz ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 возведe мz, ћкоже є3гдA востaнетъ человёкъ t снA своегw2, | І повернувся той ангел, який говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її. |
2
|
2
|
и3 речE ко мнЁ: что2 ты2 ви1диши; И# рёхъ: ви1дэхъ, и3 сE, свёщникъ злaтъ вeсь, и3 свэти1лце верхY є3гw2, и3 сeдмь свэти6лникъ верхY є3гw2, и3 сeдмь чaшицъ свэти1лникwмъ вє1рхнимъ є3гw2, | І сказав він мені: що ти бачиш? І відповів я: бачу, ось світильник весь із золота, і чашечка для єлею наверху його, і сім лампад на ньому, і по сім трубочок у лампад, які наверху його; |
3
|
3
|
и3 двЁ м†слины верхY є3гw2, є3ди1на њдеснyю свэти1лца є3гw2 и3 є3ди1на њшyюю. | і дві маслини на ньому, одна з правого боку чашечки, друга з лівого боку її. |
4
|
4
|
И# вопроси1хъ и3 рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ глаг0лz: что2 сyть сі‰, г0споди; | І відповів я і сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій? |
5
|
5
|
И# tвэщA ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 речE ко мнЁ глаг0лz: не разумёеши ли, что2 сyть сі‰; И# рёхъ: ни2, г0споди. | І ангел, який говорив зі мною, відповів і сказав мені: ти не знаєш, що це? І сказав я: не знаю, господарю мій. |
6
|
6
|
И# tвэщA и3 речE ко мнЁ глаг0лz: сіE сл0во гDне къ зоровaвелю гlz: не въ си1лэ вели1цэй, ни въ крёпости, но въ д©э моeмъ, гlетъ гDь вседержи1тель. | Тоді відповів він і сказав мені так: це слово Господа до Зоровавеля, яке означає: не воїнством і не силою, але Духом Моїм, — говорить Господь Саваоф. |
7
|
7
|
Что2 ты2 є3си2, горо2 вели1каz, пред8 лицeмъ зоровaвелz, є4же и3спрaвити; и3 и3знесY кaмень наслёдіz, рaвенство благодaти, благодaть є3гw2. | Хто ти, велика гора, перед Зоровавелем? ти — рівнина, і винесе він наріжний камінь при гучних вигуках: «благодать, благодать на ньому!» |
8
|
8
|
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
9
|
9
|
рyцэ зоровaвелєвы њсновaша хрaмъ сeй и3 рyцэ є3гw2 совершaтъ є3го2: и3 ўразумёеши, ћкw гDь вседержи1тель послa мz къ вaмъ: | руки Зоровавеля поклали основу дому цьому; його руки і закінчать його, і дізнаєшся, що Господь Саваоф послав Мене до вас. |
10
|
10
|
занE кто2 ўкори1лъ тs є3сть во дни6 м†лы; и3 возрaдуютсz, и3 ўви1дzтъ кaмень, и4же t чи1стагw џлова, въ рукY зоровaвелz: сeдмь сі‰ nчесA гDнz сyть, призир†ющаz на всю2 зeмлю. | Бо хто може вважати день цей маловажливим, коли радісно дивляться на будівельний висок у руках Зоровавеля ті сім,– це очі Господа, які обіймають поглядом усю землю? |
11
|
11
|
И# tвэщaхъ и3 рёхъ къ немY: что2 сyть двЁ м†слины сі‰, ±же њдеснyю свёщника и3 њшyюю; | Тоді відповів я і сказав йому: що означають ті дві маслини з правого боку світильника і з лівого боку його? |
12
|
12
|
И# вопроси1хъ втори1цею и3 рёхъ къ немY: что2 сyть двЁ вBтви м†сличны, ±же въ рукY двyхъ ўсэкaлницъ златhхъ возливaющихъ и3 возношaющихъ ч†шицы златы6z; | Удруге став я говорити і сказав йому: що значать дві маслинові гілки, які через дві золоті трубочки виливають із себе золото? |
13
|
13
|
И# речE ко мнЁ глаг0лz: не вёси ли, что2 сyть сі‰; И# рёхъ: ни2, г0споди. | І сказав він мені: ти не знаєш, що це? Я відповів: не знаю, господарю мій. |
14
|
14
|
И# речE: сjи двA сhнове тyчности, ±же предстоsтъ гDеви всеS земли2. | І сказав він: це два помазані єлеєм, які стоять перед Господом усієї землі. |