|
Глава́ г҃
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
И҆ воцари́всѧ да́рїй сотворѝ ве́черю вели́кꙋ всѣ̑мъ, и҆̀же под̾ ни́мъ, и҆ всѣ̑мъ, и҆̀же ѿ до́мꙋ ро́да є҆гѡ̀, и҆ всѣ̑мъ вельмо́жамъ ми̑дскимъ и҆ пє́рсскимъ,
|
І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії,
|
|
2
|
2
|
|
и҆ всѣ̑мъ сатра́пѡмъ, и҆ намѣ́стникѡмъ, и҆ воево́дамъ, и҆̀же под̾ ни́мъ ѿ і҆нді́и да́же до є҆ѳїо́пїи на сто̀ два́десѧть се́дмь воево́дствъ.
|
і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях.
|
|
3
|
3
|
|
И҆ є҆гда̀ ꙗ҆до́ша и҆ пи́ша, и҆ насы́тившесѧ возврати́шасѧ, тогда̀ да́рїй ца́рь вни́де въ ло́жницꙋ свою̀, и҆ поспа̀ и҆ возбꙋди́сѧ.
|
І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся.
|
|
4
|
4
|
|
Тогда̀ трїѐ ю҆́нѡши тѣле́снїи стра́жы, и҆̀же стрежа́хꙋ тѣ́ло царе́во, реко́ша дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ:
|
Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному:
|
|
5
|
5
|
|
рце́мъ кі́йждо ѿ на́съ є҆ди́но сло́во: и҆ и҆́же превозмо́жетъ, и҆ є҆гѡ́же ꙗ҆ви́тсѧ сло́во мꙋдрѣ́йше дрꙋга́гѡ, да́стъ є҆мꙋ̀ ца́рь да́рїй да́ры вели̑кїѧ и҆ по́чєсти вели̑кїѧ,
|
нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду.
|
|
6
|
6
|
|
и҆ порфѵ́рою ѡ҆дѣ́ѧнъ бꙋ́детъ, и҆ во зла́тѣ пи́ти и҆ на зла́тѣ спа́ти, и҆ колесни́цꙋ златоꙋ́зднꙋ, и҆ кїда́ръ вѷссо́нный, и҆ гри́внꙋ ѡ҆́крестъ вы́и,
|
І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї,
|
|
7
|
7
|
|
и҆ вторы́й сѧ́детъ по да́рїи ра́ди премꙋ́дрости своеѧ̀, и҆ сро́дникъ да́рїевъ нарече́тсѧ.
|
і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ тогда̀ написа́вше кі́йждо своѐ сло́во запеча́таша и҆ подложи́ша под̾ возгла́вїе да́рїа царѧ̀,
|
І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали:
|
|
9
|
9
|
|
и҆ реко́ша: є҆гда̀ воста́нетъ ца́рь, дадꙋ́тъ є҆мꙋ̀ писа́нїе, и҆ є҆го́же разсꙋ́дитъ ца́рь и҆ трѝ вельмѡ́жи пе́рсстїи, ꙗ҆́кѡ сло́во є҆гѡ̀ мꙋдрѣ́йше є҆́сть, томꙋ̀ да да́стсѧ побѣ́да, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть,
|
коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано.
|
|
10
|
10
|
|
Є҆ди́нъ написа̀: сильнѣ́е є҆́сть вїно̀,
|
Один написав: сильніше за все вино.
|
|
11
|
11
|
|
Дрꙋгі́й написа̀: сильнѣ́е є҆́сть ца́рь.
|
Інший написав: сильніший цар.
|
|
12
|
12
|
|
Тре́тїй написа̀: сильнѣ́е сꙋ́ть жєны̀, па́че же всѣ́хъ побѣжда́етъ и҆́стина.
|
Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина.
|
|
13
|
13
|
|
Є҆гда́ же воста̀ ца́рь, взе́мше писа̑нїѧ да́ша є҆мꙋ̀, и҆ прочтѐ.
|
І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав.
|
|
14
|
14
|
|
И҆ посла́въ созва̀ всѣ́хъ вельмо́жей пе́рсскихъ и҆ ми́дскихъ и҆ сатра́пѡвъ, и҆ воево́дъ и҆ намѣ́стникѡвъ и҆ ѵ҆па́тѡвъ,
|
І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників,
|
|
15
|
15
|
|
и҆ сѣ́де въ совѣ́тнѣй пала́тѣ, и҆ прочте́но бы́сть писа́нїе пред̾ ни́ми.
|
і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ речѐ: призови́те ю҆́ношъ, и҆ ті́и и҆звѣстѧ́тъ словеса̀ своѧ̑. И҆ при́звани бы́ша и҆ внидо́ша.
|
І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли.
|
|
17
|
17
|
|
И҆ речѐ и҆̀мъ: возвѣсти́те на́мъ ѡ҆ тѣ́хъ, ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть. И҆ нача̀ пе́рвый, и҆́же глаго́ла ѡ҆ крѣ́пости вїна̀,
|
І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так:
|
|
18
|
18
|
|
и҆ речѐ си́це: ѽⷩ҇̑, мꙋ́жїе, ко́ль премога́етъ вїно̀! всѣ́хъ человѣ̑къ пїю́щихъ є҆го̀ прельща́етъ:
|
О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його;
|
|
19
|
19
|
|
оу҆́мъ царе́въ и҆ си́рагѡ твори́тъ оу҆́мъ є҆ди́нъ, и҆ раба̀ и҆ свобо́днагѡ, и҆ оу҆бо́гагѡ и҆ бога́тагѡ,
|
воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом;
|
|
20
|
20
|
|
и҆ всѧ́къ оу҆́мъ превраща́етъ въ безстра́шїе и҆ весе́лїе, и҆ не па́мѧтꙋетъ всѧ́кїѧ печа́ли и҆ всѧ́кагѡ до́лга:
|
і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу,
|
|
21
|
21
|
|
и҆ всѧ̑ сердца̀ сотворѧ́етъ бога̑та, и҆ не па́мѧтꙋетъ царѧ̀, нижѐ вельмо́жи, и҆ всѧ̑ по тала́нтѡмъ глаго́лати твори́тъ:
|
і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти.
|
|
22
|
22
|
|
и҆ не па́мѧтꙋютъ, є҆гда̀ пїю́тъ, оу҆гожда́ти дрꙋгѡ́мъ и҆ бра́тїи, и҆ не мно́гѡ пото́мъ и҆звлача́тъ мечы̀:
|
І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі,
|
|
23
|
23
|
|
и҆ є҆гда̀ ѿ вїна̀ воста́нꙋтъ, не по́мнѧтъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша:
|
а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили.
|
|
24
|
24
|
|
ѽⷩ҇̑, мꙋ́жїе не премога́етъ ли вїно̀, є҆́же та́кѡ понꙋжда́етъ твори́ти; И҆ оу҆молча̀ глаго́лавый си́це.
|
О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.