Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ г҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Глава́ г҃	Глава 3

1	1
И҆ воцари́всѧ да́рїй сотворѝ ве́черю вели́кꙋ всѣ̑мъ, и҆̀же под̾ ни́мъ, и҆ всѣ̑мъ, и҆̀же ѿ до́мꙋ ро́да є҆гѡ̀, и҆ всѣ̑мъ вельмо́жамъ ми̑дскимъ и҆ пє́рсскимъ,	І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії,
2	2
и҆ всѣ̑мъ сатра́пѡмъ, и҆ намѣ́стникѡмъ, и҆ воево́дамъ, и҆̀же под̾ ни́мъ ѿ і҆нді́и да́же до є҆ѳїо́пїи на сто̀ два́десѧть се́дмь воево́дствъ.	і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях.
3	3
И҆ є҆гда̀ ꙗ҆до́ша и҆ пи́ша, и҆ насы́тившесѧ возврати́шасѧ, тогда̀ да́рїй ца́рь вни́де въ ло́жницꙋ свою̀, и҆ поспа̀ и҆ возбꙋди́сѧ.	І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся.
4	4
Тогда̀ трїѐ ю҆́нѡши тѣле́снїи стра́жы, и҆̀же стрежа́хꙋ тѣ́ло царе́во, реко́ша дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ:	Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному:
5	5
рце́мъ кі́йждо ѿ на́съ є҆ди́но сло́во: и҆ и҆́же превозмо́жетъ, и҆ є҆гѡ́же ꙗ҆ви́тсѧ сло́во мꙋдрѣ́йше дрꙋга́гѡ, да́стъ є҆мꙋ̀ ца́рь да́рїй да́ры вели̑кїѧ и҆ по́чєсти вели̑кїѧ,	нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду.
6	6
и҆ порфѵ́рою ѡ҆дѣ́ѧнъ бꙋ́детъ, и҆ во зла́тѣ пи́ти и҆ на зла́тѣ спа́ти, и҆ колесни́цꙋ златоꙋ́зднꙋ, и҆ кїда́ръ вѷссо́нный, и҆ гри́внꙋ ѡ҆́крестъ вы́и,	І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї,
7	7
и҆ вторы́й сѧ́детъ по да́рїи ра́ди премꙋ́дрости своеѧ̀, и҆ сро́дникъ да́рїевъ нарече́тсѧ.	і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія.
8	8
И҆ тогда̀ написа́вше кі́йждо своѐ сло́во запеча́таша и҆ подложи́ша под̾ возгла́вїе да́рїа царѧ̀,	І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали:
9	9
и҆ реко́ша: є҆гда̀ воста́нетъ ца́рь, дадꙋ́тъ є҆мꙋ̀ писа́нїе, и҆ є҆го́же разсꙋ́дитъ ца́рь и҆ трѝ вельмѡ́жи пе́рсстїи, ꙗ҆́кѡ сло́во є҆гѡ̀ мꙋдрѣ́йше є҆́сть, томꙋ̀ да да́стсѧ побѣ́да, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть,	коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано.
10	10
Є҆ди́нъ написа̀: сильнѣ́е є҆́сть вїно̀,	Один написав: сильніше за все вино.
11	11
Дрꙋгі́й написа̀: сильнѣ́е є҆́сть ца́рь.	Інший написав: сильніший цар.
12	12
Тре́тїй написа̀: сильнѣ́е сꙋ́ть жєны̀, па́че же всѣ́хъ побѣжда́етъ и҆́стина.	Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина.
13	13
Є҆гда́ же воста̀ ца́рь, взе́мше писа̑нїѧ да́ша є҆мꙋ̀, и҆ прочтѐ.	І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав.
14	14
И҆ посла́въ созва̀ всѣ́хъ вельмо́жей пе́рсскихъ и҆ ми́дскихъ и҆ сатра́пѡвъ, и҆ воево́дъ и҆ намѣ́стникѡвъ и҆ ѵ҆па́тѡвъ,	І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників,
15	15
и҆ сѣ́де въ совѣ́тнѣй пала́тѣ, и҆ прочте́но бы́сть писа́нїе пред̾ ни́ми.	і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання.
16	16
И҆ речѐ: призови́те ю҆́ношъ, и҆ ті́и и҆звѣстѧ́тъ словеса̀ своѧ̑. И҆ при́звани бы́ша и҆ внидо́ша.	І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли.
17	17
И҆ речѐ и҆̀мъ: возвѣсти́те на́мъ ѡ҆ тѣ́хъ, ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть. И҆ нача̀ пе́рвый, и҆́же глаго́ла ѡ҆ крѣ́пости вїна̀,	І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так:
18	18
и҆ речѐ си́це: ѽⷩ҇̑, мꙋ́жїе, ко́ль премога́етъ вїно̀! всѣ́хъ человѣ̑къ пїю́щихъ є҆го̀ прельща́етъ:	О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його;
19	19
оу҆́мъ царе́въ и҆ си́рагѡ твори́тъ оу҆́мъ є҆ди́нъ, и҆ раба̀ и҆ свобо́днагѡ, и҆ оу҆бо́гагѡ и҆ бога́тагѡ,	воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом;
20	20
и҆ всѧ́къ оу҆́мъ превраща́етъ въ безстра́шїе и҆ весе́лїе, и҆ не па́мѧтꙋетъ всѧ́кїѧ печа́ли и҆ всѧ́кагѡ до́лга:	і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу,
21	21
и҆ всѧ̑ сердца̀ сотворѧ́етъ бога̑та, и҆ не па́мѧтꙋетъ царѧ̀, нижѐ вельмо́жи, и҆ всѧ̑ по тала́нтѡмъ глаго́лати твори́тъ:	і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти.
22	22
и҆ не па́мѧтꙋютъ, є҆гда̀ пїю́тъ, оу҆гожда́ти дрꙋгѡ́мъ и҆ бра́тїи, и҆ не мно́гѡ пото́мъ и҆звлача́тъ мечы̀:	І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі,
23	23
и҆ є҆гда̀ ѿ вїна̀ воста́нꙋтъ, не по́мнѧтъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша:	а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили.
24	24
ѽⷩ҇̑, мꙋ́жїе не премога́етъ ли вїно̀, є҆́же та́кѡ понꙋжда́етъ твори́ти; И҆ оу҆молча̀ глаго́лавый си́це.	О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк.

← Глава́ в҃

Глава́ д҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт