Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ є҃
Глава 5
1
1
По си́хъ же и҆збра́ни сꙋ́ть и҆зы́ти нача̑лницы домѡ́въ ѻ҆те́чествъ по племенѡ́мъ и҆́хъ, и҆ жєны̀ и҆́хъ, и҆ сы́нове и҆́хъ, и҆ дщє́ри и҆́хъ, и҆ рабѝ и҆́хъ, и҆ рабы̑ни и҆́хъ, и҆ ско́ти и҆́хъ: Після цього були обрані до вирушення родоначальники за колінами їхніми, і дружини їхні і сини їхні і дочки їхні і раби їхні і рабині їхні з худобою їхньою.
2
2
и҆ да́рїй ца́рь посла̀ съ ни́ми кѡ́нники ты́сѧщꙋ, до́ндеже возведꙋ́тъ и҆̀хъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ съ ми́ромъ и҆ съ мꙋсїкі́ею, съ тѷмпа̑ны и҆ трꙋба́ми: Дарій послав з ними тисячу вершників, доки вони не введуть їх у Єрусалим з миром, з музикою, з тимпанами і трубами.
3
3
и҆ всѧ̑ бра́тїѧ и҆́хъ бѧ́хꙋ и҆гра́юще, и҆ сотворѝ и҆̀хъ взы́ти вкꙋ́пѣ съ ни́ми. І всі брати їхні веселилися, і цар дозволив їм іти разом.
4
4
И҆ сїѧ̑ сꙋ́ть и҆мена̀ мꙋже́й, и҆̀же взыдо́ша по ѻ҆те́чествѡмъ свои̑мъ и҆ по колѣ́нѡмъ въ ча́сти нача́лствъ свои́хъ: І ось імена мужів, які йшли за племенами їхніми у колінах за старшинством їх:
5
5
свѧще́нницы сы́нове фїнее́са, сы́на а҆арѡ́нѧ, і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ка саре́ова и҆ і҆ѡакі́мъ сы́нъ зорова́велѧ сы́на салаѳїи́лева, ѿ до́мꙋ даві́дова, ѿ ро́да фаре́сова, колѣ́на же і҆ꙋ́дина, священики, сини Финеєса, сини Аарона, Ісус, син Іоседека, сина Сареєвого, та Іоаким, син Зоровавеля, сина Салафиїля з дому Давидового, з роду Фареса, коліна ж Іудового,
6
6
и҆́же глаго́лаше при да́рїи царѝ пе́рсстѣмъ словеса̀ премꙋ̑дра, во второ́е лѣ́то ца́рства є҆гѡ̀, мцⷭ҇а нїса́на, пе́рваго мцⷭ҇а. який говорив перед Дарієм, царем Перським, мудрі слова на другому році царювання його, в місяці Нисані, місяці першому.
7
7
Сꙋ́ть же сі́и ѿ і҆ꙋде́и и҆зше́дшїи ѿ плѣ́на преселе́нїѧ, и҆̀хже преселѝ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй въ вавѷлѡ́нъ, Ось юдеї, які вийшли з полону переселення, яких переселив у Вавилон Навуходоносор, цар Вавилонський,
8
8
и҆ возврати́шасѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ во про́чꙋю і҆ꙋде́ю, кі́йждо во сво́й гра́дъ, и҆̀же прїидо́ша съ зорова́велемъ и҆ і҆исꙋ́сомъ, неемі́ею, заха́рїею, рисе́емъ, є҆нині́емъ, мардохе́емъ, веелса́ромъ, со а҆сфара́сомъ, съ реелі́емъ, съ роі́момъ съ ваа́номъ, нача̑лники и҆́хъ. і які повернулися в Єрусалим і в інші місця Юдеї, кожен у своє місто, — вийшли з Зоровавелем та Ісусом, Неємією, Зареєм, Рисеєм, Енинеєм, Мардохеєм, Веельсаром, Асфарасом, Реєлієм, Роїмом, Вааною, начальниками їхніми.
9
9
Число̀ сꙋ́щихъ ѿ ꙗ҆зы́ка и҆ нача̑лницы и҆́хъ: сы́нове форо́сѡвы двѣ̀ ты́сѧщы и҆ сто̀ се́дмьдесѧтъ два̀, сы́нове сафа́тѡвы четы́реста се́дмьдесѧтъ два̀, Число народу з начальниками їх: синів Фороса дві тисячі сто сімдесят два; синів Сафата чотириста сімдесят два;
10
10
сы́нове а҆ре́сѡвы се́дмь сѡ́тъ пѧтьдесѧ́тъ ше́сть, синів Ареса сімсот п’ятдесят шість;
11
11
сы́нове фаа́ѳъ-мѡа̑вли двѣ̀ ты́сѧщы ѻ҆́смь сѡ́тъ и҆ двана́десѧть, синів Фааф-Моава із синами Ісуса та Іоава дві тисячі вісімсот дванадцять;
12
12
сы́нове и҆ла́мѡвы ты́сѧща двѣ́сти пѧтьдесѧ́тъ четы́ре, сы́нове заѳꙋ̑ины де́вѧть сѡ́тъ четы́редесѧть пѧ́ть, сы́нове корве́ѡвы се́дмь сѡ́тъ пѧ́ть, сы́нове вані̑ины ше́сть сѡ́тъ четы́редесѧть ѻ҆́смь, синів Ілама тисяча двісті п’ятдесят чотири; синів Зафуї дев’ятсот сімдесят п’ять; синів Хорве сімсот п’ять; синів Ваннія шістсот сорок вісім;
13
13
сы́нове вива̑ины ше́сть сѡ́тъ два́десѧть трѝ, сы́нове сада́сѡвы трѝ ты́сѧщы двѣ́сти два́десѧть два̀, синів Вивая шістсот тридцять три; синів Арге тисяча триста двадцять два;
14
14
сы́нове а҆дѡнїка́мѡвы ше́сть сѡ́тъ шестьдесѧ́тъ се́дмь, сы́нове вагѡ́ины двѣ̀ ты́сѧщы шестьдесѧ́тъ ше́сть, сы́нове а҆дїнꙋ́євы четы́ре ста̑ пѧтьдесѧ́тъ четы́ре, синів Адоникама шістсот тридцять сім; синів Вагоя дві тисячі шістсот шість; синів Адина чотириста п’ятдесят чотири;
15
15
сы́нове а҆тирезекі́євы де́вѧтьдесѧтъ два̀, сы́нове кїла́нѡвы и҆ а҆зита́сѡвы шестьдесѧ́тъ се́дмь, сы́нове а҆зꙋра́нѡвы четы́ре ста̑ три́десѧть два̀, синів Атира від Єзекії дев’яносто два; синів Килана й Азинана шістдесят сім; синів Азара чотириста тридцять два;
16
16
сы́нове а҆нані́євы сто̀ є҆ди́нъ, сы́нове а҆ро́мѡвы три́десѧть два̀, сы́нове васса́євы три́ста двана́десѧть трѝ, сы́нове а҆рсїфꙋрі́ѳѡвы сто̀ два̀, синів Анниса сто один; синів Арома тридцять два; синів Вассая триста двадцять три; синів Арсифурифа сто два;
17
17
сы́нове меті́рѡвы трѝ ты́сѧщи пѧ́ть, сы́нове ѿ веѳлѡмѡ́нѡвъ сто̀ два́десѧть трѝ, синів Ветируса три тисячі п’ять; синів Вефломонських сто двадцять три;
18
18
и҆̀же ѿ нетѡфаѝ пѧтьдесѧ́тъ пѧ́ть, и҆̀же ѿ а҆наѳѡ́ѳа сто̀ пѧтьдесѧ́тъ ѻ҆́смь, и҆̀же ѿ веѳсамѡ́са четы́редесѧть два̀, з Нетофаса п’ятдесят п’ять; з Анафофа сто п’ятдесят вісім; з Вефасмона сорок два;
19
19
и҆̀же ѿ карїаѳїарі́ма два́десѧть пѧ́ть, и҆̀же и҆з̾ кафі́ры и҆ вирѡ́ѳа се́дмь сѡ́тъ четы́редесѧть трѝ, и҆̀же и҆з̾ пи́ры се́дмь сѡ́тъ, з Кариафири двадцять п’ять; з Кафира і Вирога сімсот сорок три;
20
20
и҆̀же хадїа́сѡвы и҆ а҆миді́євы четы́ре ста̑ два́десѧть два̀, и҆̀же ѿ кїра́ма и҆ гавви́са ше́сть сѡ́тъ два́десѧть є҆ди́нъ, хадиасеїв і аммидеїв чотириста двадцять два; з Кирама і Гаввиса шістсот двадцять один;
21
21
и҆̀же ѿ макалѡ́на сто̀ два́десѧть два̀, и҆̀же ѿ вито́лїа пѧтьдесѧ́тъ два̀, сы́нове нїфі́сѡвы сто̀ пѧтьдесѧ́тъ ше́сть, з Макалона сто двадцять два; з Ветолія п’ятдесят два; синів Нифиса сто п’ятдесят шість;
22
22
сы́нове каламѡлалꙋ́євы и҆ ѡ҆нꙋ́сѡвы се́дмь сѡ́тъ двана́десѧть пѧ́ть, сы́нове і҆ере́хѡвы три́ста четы́редесѧть пѧ́ть, синів Каламолала й Онуса сімсот двадцять п’ять; синів Ієреха двісті сорок п’ять;
23
23
сы́нове а҆наа́сѡвы трѝ ты́сѧщы три́ста три́десѧть. синів Санааса три тисячі триста один.
24
24
Жерцы̀: сы́нове і҆еддꙋ́а, сы́на і҆исꙋ́ева, съ сы̑ны санасі́вовыми де́вѧть сѡ́тъ се́дмьдесѧтъ два̀, сы́нове ѿ мирꙋ́ѳа ты́сѧща пѧтьдесѧ́тъ два̀, Священиків, синів Ієдду, сина Ісусового, з синами Санасива, дев’ятсот сімдесят два; синів Еммируфа тисяча п’ятдесят два;
25
25
сы́нове фасарѡ́ни ты́сѧща четы́редесѧть се́дмь, сы́нове хармі́євы ты́сѧща седмьна́десѧть. синів Фассура тисяча сорок сім; синів Харми тисяча сімнадцять.
26
26
Леѵі́ти же: сы́нове і҆есꙋ́євы и҆ кадмїи́лѡвы, и҆ ваннꙋ́євы и҆ сꙋді҆́євы, се́дмьдесѧтъ четы́ре. Левитів, синів Ісуса і Кадмиїла і Ванни і Судія, сімдесят чотири.
27
27
Свѧщеннопѣвцы̀: сы́нове а҆са́фѡвы сто̀ четы́редесѧть ѻ҆́смь. Священноспівців, синів Асафа, сто сорок.
28
28
Двє́рницы же: сы́нове салꙋ́мѡвы, сы́нове а҆тта́рѡвы, сы́нове толма́нѡвы, сы́нове дакꙋві́євы, сы́нове тїта́євы, сы́нове самі́євы, всѣ́хъ сто̀ три́десѧть де́вѧть. Воротарів, синів Салума, синів Атара, синів Толмана, синів Дакува, синів Атита, синів Товиса, усіх сто тридцять дев’ять.
29
29
Свѧщеннослꙋжи́телїе: сы́нове и҆са́ѵѡвы, сы́нове а҆сїфа́євы, сы́нове таваѡ́ѳѡвы, сы́нове кира́сѡвы, сы́нове сꙋ́дѡвы, сы́нове фале́євы, сы́нове лавана́євы, сы́нове а҆грава́євы, Служителів при храмі, синів Ісава, синів Асифа, синів Таваофа, синів Кираса, синів Суда, синів Фалея, синів Лавана, синів Аграва,
30
30
сы́нове а҆кꙋа́євы, сы́нове оу҆та́євы, сы́нове кита́вѡвы, сы́нове а҆гава́євы, сы́нове сѷваі́євы, сы́нове а҆на̑ни, сы́нове каѳꙋа́євы, сы́нове геддꙋ́рѡвы, синів Акуда, синів Ута, синів Китава, синів Аккава, синів Сивая, синів Анана, синів Кафуа, синів Геддура,
31
31
сы́нове і҆аі́рѡвы, сы́нове деса́нѡвы, сы́нове ноива́євы, сы́нове хасева́євы, сы́нове газира́євы, сы́нове ѻ҆зі́евы, сы́нове фїно́євы, сы́нове а҆сара́євы, сы́нове васѳаі́євы, сы́нове а҆сана́євы, сы́нове меані́євы, сы́нове нафїсі́євы, сы́нове а҆кꙋ́вѡвы, сы́нове а҆кїфа́євы, сы́нове а҆сꙋ́рѡвы, сы́нове фаракі́мѡвы, сы́нове васалѡ́ѳѡвы, синів Іаїра, синів Десана, синів Ноєва, синів Хасева, синів Казира, синів Озії, синів Финоє, синів Асара, синів Васфая, синів Ассана, синів Мані, синів Нафисі, синів Акуфа, синів Ахива, синів Асува, синів Фаракема, синів Васалема,
32
32
сы́нове мееда́євы, сы́нове кꙋѳа́євы, сы́нове харе́євы, сы́нове харкꙋ́сѡвы, сы́нове а҆сира̑ри, сы́нове ѳомі́євы, сы́нове насі́ѳѡвы, сы́нове а҆тїфа́євы. синів Меєдда, синів Куфа, синів Хареа, синів Вархуе, синів Серара, синів Фомоя, синів Насі, синів Атефа,
33
33
сы́нове ѻ҆́трѡкъ соломѡ́новыхъ: сы́нове а҆сапфїѡ́нѡвы, сы́нове фарїра́євы, сынове і҆еи́лєвы, сы́нове лозѡ҆ни, сы́нове і҆здаи́лєвы, сы́нове сафѵ́ѳѡвы, синів рабів Соломонових, синів Ассапфиофа, синів Фарира, синів Ієілі, синів Лозона, синів Ісдаїла, синів Сафії,
34
34
сы́нове а҆гїа́євы, сы́нове фахаре́ѳѡвы, сы́нове савїи̑ны, сы́нове сарѡѳі́євы, сы́нове масїа́сѡвы, сы́нове га́рѡвы, сы́нове а҆ддꙋ́сѡвы, сы́нове сꙋва́сѡвы, сы́нове а҆фера́євы, сы́нове вараді́сѡвы, сы́нове сафа́тѡвы, сы́нове а҆ллѡ́мѡвы. синів Агія, синів Фахарефа, синів Савії, синів Сарофи, синів Мисея, синів Гаса, синів Аддуса, синів Сува, синів Аферра, синів Вародиса, синів Сафага, синів Аллома:
35
35
Всѣ́хъ свѧщеннослꙋжи́телей и҆ сынѡ́въ ѻ҆́трѡкъ соломѡ́новыхъ три́ста се́дмьдесѧтъ два̀. усіх служителів при храмі і синів рабів Соломонових триста сімдесят два.
36
36
Сі́и возше́дшїи ѿ ѳермеле́ѳа и҆ ѳелерса́са, во́ждь и҆́хъ харааѳала́рь и҆ а҆ала́рь, Ось ті, що вийшли з Фермелефа і Фелерса: начальники їхні Хараафалан і Аалар.
37
37
и҆ не мого́ша возвѣсти́ти ѻ҆те́чествъ свои́хъ и҆ родѡ́въ, ꙗ҆́кѡ ѿ і҆и҃лѧ ли сꙋ́ть: сы́нове лада́на сы́на ва́нова, сы́нове некѡда́новы, ше́сть сѡ́тъ пѧтьдесѧ́тъ два̀: Але вони не могли показати батьківщин своїх і родів, що вони від Ізраїля: синів Далана, сина Ваєнанового, синів Некодана, шістсот п’ятдесят два.
38
38
и҆ ѿ жерцє́въ творѧ́щїи жре́чество, и҆ не ѡ҆брѣто́шасѧ: сы́нове а҆вді̑ины, сы́нове а҆ккѡ́сѡвы, сы́нове а҆ддꙋ́са, пое́мшагѡ а҆ѵгі́ю женꙋ̀ ѿ дще́рей верзелле́евыхъ, и҆ про́званъ бы́сть во и҆́мѧ є҆гѡ̀: І з священиків були такі, які відправляли священнослужіння, але не знайдені у списку: сини Овдія, сини Аквоса, сини Іадду, який узяв за дружину Авгію, з дочок Верзеллія, і називався його ім’ям.
39
39
и҆ си́хъ взы́сканꙋ бы́вшꙋ родосло́вномꙋ писа́нїю и҆ не ѡ҆брѣ́тенꙋ, ѿлꙋче́ни сꙋ́ть ѿ свѧще́нства. І оскільки родовий запис їх після дослідження не знайдений у списку, то вони відлучені від священства.
40
40
И҆ речѐ и҆̀мъ неемі́а и҆ а҆тѳарі́а, да не причаща́ютсѧ ст҃ы́нь, до́ндеже воста́нетъ а҆рхїерє́й ѡ҆блече́нъ во и҆з̾ѧвле́нїе и҆ и҆́стинꙋ. І сказав їм Неємія й Атфарія, щоб вони не брали участі у святинях, доки не постане первосвященик, облачений в урим і тумим.
41
41
Вси́ же бѧ́хꙋ ѿ і҆и҃лѧ, ѿ двꙋна́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́ше, кромѣ̀ рабѡ́въ и҆ рабы́нь, четы́редесѧть двѣ̀ ты́сѧщы три́ста шестьдесѧ́тъ: рабѝ си́хъ и҆ рабы̑ни се́дмь ты́сѧщъ три́ста четы́редесѧть се́дмь, пѣвцы̀ и҆ пѣви̑цы двѣ́сти четы́редесѧть пѧ́ть: Усіх же ізраїльтян від дванадцяти років і вище, крім рабів і рабинь, було сорок дві тисячі триста шістдесят; рабів їхніх і рабинь сім тисяч триста сорок сім; співців і псалмоспівців двісті сорок п’ять.
42
42
велблю̑дъ четы́ре ста̑ три́десѧть пѧ́ть, ко́ней се́дмь ты́сѧщъ три́десѧть ше́сть, мскѡ́въ двѣ́сти четы́редесѧть пѧ́ть, под̾ѧрє́мникъ пѧ́ть ты́сѧщъ пѧ́ть сѡ́тъ два́десѧть пѧ́ть. Верблюдів чотириста тридцять п’ять, коней сім тисяч тридцять шість, мулів двісті сорок п’ять, під’яремної худоби п’ять тисяч п’ятсот двадцять п’ять.
43
43
И҆ ѿ настоѧ́телей по ѻ҆те́чествѡмъ, є҆гда̀ прїидо́ша во хра́мъ бж҃їй, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ѡ҆бѣща́ша воздви́гнꙋти хра́мъ на мѣ́стѣ є҆гѡ̀ по си́лѣ свое́й Деякі з родоначальників, коли прийшли вони до храму Бога у Єрусалимі, дали обітницю спорудити цей дім на місці його за своїми силами
44
44
и҆ даѧ́ти во ст҃о́е сокро́вище на дѣла̀ зла́та мна̑съ ты́сѧщꙋ и҆ сребра̀ мна̑съ пѧ́ть ты́сѧщъ и҆ ри́зъ свѧще́нническихъ сто̀. і дати в скарбницю храму на побудову тисячу мин золота і п’ять тисяч мин срібла і сто священичих одеж.
45
45
И҆ всели́шасѧ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ и҆̀же (и҆зыдо́ша) ѿ наро́да во і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ во странꙋ̀, и҆ свѧщеннопѣвцы̀, и҆ двє́рницы, и҆ ве́сь і҆и҃ль въ се́лѣхъ свои́хъ. І оселилися священики і левити і деякі з народу в Єрусалимі й області його, а священноспівці й воротарі і весь Ізраїль у селищах своїх.
46
46
Настоѧ́щꙋ же седмо́мꙋ мцⷭ҇ꙋ и҆ сꙋ́щымъ сынѡ́мъ і҆и҃левымъ коемꙋ́ждо во свои́хъ, собра́шасѧ є҆динодꙋ́шнѡ во дво́ръ пе́рвыхъ вра́тъ восто́чныхъ. Коли ж настав сьомий місяць, і сини Ізраїля були вже кожен у своєму володінні, зібралися всі одностайно на відкритому місці біля перших воріт на схід.
47
47
И҆ воста́въ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ свѧще́нницы и҆ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, оу҆гото́ваша ѻ҆лта́рь бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ, І встав Ісус, син Іоседека, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїля, і брати його, і спорудили жертовник Богу Ізраїлевому,
48
48
да возно́сѧтъ на не́мъ всесожже́нїѧ по чи́нꙋ, ꙗ҆́коже въ кни́зѣ мѡѷсе́а человѣ́ка бж҃їѧ пи̑сана сꙋ́ть, щоб возносити на ньому всепалення, як написано в книзі Мойсея, чоловіка Божого.
49
49
И҆ собра́шасѧ къ ни̑мъ ѿ и҆ны́хъ наро́дѡвъ землѝ, и҆ воздви́гнꙋша же́ртвенникъ на мѣ́стѣ свое́мъ, ꙗ҆́кѡ во враждѣ̀ бѧ́хꙋ съ ни́ми, и҆ премого́ша и҆̀хъ всѝ ꙗ҆зы́цы зе́мстїи: и҆ приноша́хꙋ жє́ртвы по вре́мени и҆ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви, оу҆́треннее и҆ вече́рнее. І зібралися до них з інших народів, які були в тій землі, і влаштували жертовник на своєму місці, тому що ворогували з ними, і долали їх усі народи, які були в тій землі; і вони возносили жертви у свій час і всепалення Господу, ранкове і вечірнє.
50
50
И҆ сотвори́ша кꙋ́щей потче́нїѧ пра́здникъ, ꙗ҆́коже повелѣ́но въ зако́нѣ, и҆ жє́ртвы на всѧ́къ де́нь, ꙗ҆́коже подоба́ше, І звершили свято кущів, як приписано законом, приносячи щоденні жертви, як належало,
51
51
и҆ по си́хъ приношє́нїѧ непреста̑ннаѧ, и҆ жє́ртвы сꙋббѡ̑тнїѧ и҆ новомчⷭ҇ныѧ и҆ пра́здникѡвъ всѣ́хъ ѡ҆свѧще́нныхъ. і потім безперестанні приношення і жертви субот і новомісяч і усіх святих свят.
52
52
И҆ є҆ли́цы ѡ҆бѣща́ша ѡ҆бѣ́тъ бг҃ꙋ ѿ новомчⷭ҇їѧ седма́гѡ мцⷭ҇а, нача́ша приноси́ти жє́ртвы бг҃ꙋ, хра́мъ же гдⷭ҇ень не бы́сть є҆щѐ созда́нъ. І всі ті, які дали обітниці Богу, з новомісяччя сьомого місяця почали приносити жертви Богу, хоч храм не був ще побудований.
53
53
И҆ да́ша сребро̀ каменосѣ́чцємъ и҆ дѣ́лателємъ пи́щꙋ и҆ питїѐ съ ра́достїю, и҆ да́ша ка̑рры сїдѡ́нѧнѡмъ и҆ тѵ́рѧнѡмъ, да приво́зѧтъ и҆̀мъ ѿ лїва́на древа̀ ке́дрѡва, да приведꙋ́тъ сꙋ̑дна во і҆оппі́йское приста́нище, по повелѣ́нїю, є҆́же пи́сано бы́сть и҆̀мъ ѿ кѵ́ра царѧ̀ пе́рсскагѡ. І давали срібло каменотесам і теслярам і питво і їжу, і візки сидонянам і тирянам, щоб вони привозили з Ливану кедрові дерева, доставляючи їх плотами в Іоппійську пристань, за наказом, даним від Кира, царя Перського.
54
54
И҆ во второ́е лѣ́то прише́дъ во хра́мъ бж҃їи во і҆ерⷭ҇ли́мъ, мцⷭ҇а втора́гѡ, нача̀ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ, и҆ свѧще́нницы, леѵі́ти и҆ всѝ, и҆̀же прїидо́ша ѿ плѣне́нїѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, І на другий рік у другому місяці, після прибуття до храму Божого у Єрусалим, Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і брати їхні і священики, левити і всі, що прийшли у Єрусалим з полону,
55
55
и҆ ѡ҆снова́ша хра́мъ бж҃їй въ новомчⷭ҇їи втора́гѡ мцⷭ҇а втора́гѡ лѣ́та, є҆гда̀ прїидо́ша во і҆ꙋде́ю и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, поклали підвалини храму Божого в новомісяччя другого місяця другого року після прибуття їх в Юдею і Єрусалим
56
56
и҆ поста́виша леѵі́ты ѿ два́десѧти лѣ́тъ на дѣла̀ гдⷭ҇нѧ: и҆ ста̀ і҆исꙋ́съ и҆ сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ и҆ кадмїи́лъ бра́тъ, и҆ сы́нове мадїавꙋ̑ни, и҆ сы́нове і҆ѡда́а и҆лїадꙋ́ева съ сынмѝ и҆ бра́тїѧми, всѝ леѵі́ти є҆динодꙋ́шнѡ дѣ́ла призира́телїе, творѧ́ще дѣла̀ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, и҆ созда́ша дѣ́лателїе до́мъ гдⷭ҇ень. і приставили левитів від двадцяти років до справ Господніх: і став Ісус і сини його і брати, і Кадмиїл брат і сини Імадавуна і сини Іода, сина Ілиадудового, із синами і братами, всі левити, одностайно спонукуючи до справ у домі Господньому. І побудували будівельники храм Господа.
57
57
И҆ ста́ша свѧще́нницы ѡ҆блече́ни въ ри̑зы съ мꙋсїкі́ею и҆ трꙋба́ми, и҆ леѵі́ти сы́нове а҆са́фѡвы и҆мѣ́юще кѷмва́лы, восхвалѧ́юще гдⷭ҇а и҆ благословѧ́ще, по даві́дꙋ царю̀ і҆и҃левꙋ, І стали священики в облаченні з музичними інструментами і трубами, і левити, сини Асафа, з кимвалами, оспівуючи Господа і прославляючи Його за уставом Давида, царя Ізраїльського,
58
58
и҆ поѧ́хꙋ пѣ́сньми благословѧ́ще гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ бл҃гость є҆гѡ̀ и҆ сла́ва во вѣ́ки во все́мъ і҆и҃ли. і виголошували в піснях, прославляючи Господа, що благість Його і слава повіки над усім Ізраїлем.
59
59
И҆ всѝ лю́дїе вострꙋби́ша и҆ возгласи́ша гла́сомъ вели́кимъ, восхвалѧ́юще гдⷭ҇а ѡ҆ воздви́женїи до́мꙋ гдⷭ҇нѧ. І весь народ сурмив і взивав гучним голосом, прославляючи Господа за відновлення дому Господнього.
60
60
И҆ прїидо́ша ѿ свѧще́нникѡвъ, леѵі́тѡвъ и҆ предстоѧ́телей по ѻ҆те́чествѡмъ свои̑мъ старѣ̑йшины, и҆̀же ви́дѣша пре́жнїй до́мъ, къ семꙋ̀ созида́нїю съ пла́чемъ и҆ во́племъ вели́кимъ, А найстарші зі священиків і левитів і родоначальників, які бачили колишній храм, прийшли тепер на будіництво з плачем і гучним воланням,
61
61
и҆ мно́зи со трꙋба́ми и҆ ра́достїю гла́са ве́лїѧ, а багато хто з трубами і радісними голосними вигуками,
62
62
ꙗ҆́кѡ лю́демъ не слы́шати трꙋ́бъ пла́ча ра́ди людска́гѡ, наро́дъ бо бы́сть трꙋбѧ́щь ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ дале́че слы́шатисѧ. так що народ не міг чути труб через волання народне; хоча зібрання голосно сурмило, так що було чутно далеко.
63
63
И҆ оу҆слы́шавше вразѝ колѣ́на і҆ꙋ́дина и҆ венїамі́нова, прїидо́ша позна́ти, кі́й гла́съ трꙋ́бный; І почули вороги коліна Іудиного і Веніамінового і прийшли дізнатися, що́ означає цей трубний звук.
64
64
И҆ позна́ша, ꙗ҆́кѡ сꙋ́щїи ѿ плѣне́нїѧ созида́ютъ хра́мъ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ. І дізналися, що ті, які повернулися з полону, будують храм Господу Богу Ізраїлевому.
65
65
И҆ пристꙋ́пльше къ зорова́велю и҆ і҆исꙋ́сꙋ и҆ къ нача́лникѡмъ ѻ҆те́чествъ, реко́ша и҆̀мъ: да созида́емъ вкꙋ́пѣ съ ва́ми: І, приступивши до Зоровавеля й Ісуса і до родоначальників, говорять їм: будемо і ми будувати разом з вами;
66
66
та́кѡ бо, ꙗ҆́коже вы̀, слꙋ́шаемъ гдⷭ҇а ва́шегѡ и҆ є҆мꙋ̀ жре́мъ ѿ дні́й а҆свасаре́ѳа царѧ̀ а҆ссѷрі́йскагѡ, и҆́же преселѝ на́съ здѣ̀. бо і ми подібно до вас слухаємо Господа вашого і приносимо Йому жертви від днів Асвакафаса, царя Ассирійського, який переселив нас сюди.
67
67
И҆ речѐ и҆̀мъ зорова́вель и҆ і҆исꙋ́съ и҆ нача̑лницы ѻ҆те́чествъ і҆и҃левыхъ: нѣ́сть ва́мъ и҆ на́мъ созида́ти до́мъ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ: Тоді сказав їм Зоровавель і Ісус і начальники племен ізраїльських: не з вами нам будувати дім Господу Богу нашому;
68
68
мы́ бо са́ми сози́ждемъ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ по чи́нꙋ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ на́мъ кѵ́ръ ца́рь пе́рсскїй. ми одні будемо будувати його Господу Богу Ізраїля, відповідно до того, як повелів нам Кир, цар Перський.
69
69
Ꙗ҆зы́цы же зе́мстїи стꙋжа́юще сꙋ́щымъ во і҆ꙋде́и и҆ па́кѡсти творѧ́ще, не попꙋща́хꙋ созида́ти, Тоді народи тієї землі, нападаючи на тих, що жили в Юдеї й облягаючи їх, перешкоджали будівництву
70
70
и҆ кѡ́зни и҆ люді́й наводѧ́ще и҆ крамѡлы̀ творѧ́ще возбрани́ша соверши́ти дѣ́ло созида́нїѧ во всѐ вре́мѧ жи́зни кѵ́ра царѧ̀, и҆ препѧ́тїе сотвори́ша созида́нїю лѣ̑та два̀, да́же до да́рїева ца́рства. і, підступом відволікаючи народ і роблячи заворушення, перешкоджали завершенню будівництва в усі часи життя царя Кира, і зупинили будівництво на два роки до того часу, коли царем став Дарій.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.