Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ д҃
Κεφάλαιο 4
1
1
(Заⷱ҇ і҃.) Глаго́лющымъ же и҆̀мъ къ лю́демъ, наидо́ша на ни́хъ свѧще́нницы и҆ воево́да церко́вный и҆ саддꙋке́є, Λαλούντων δὲ αὐτῶν πρὸς τὸν λαόν, ἐπέστησαν αὐτοῖς οἱ ἱερεῖς καὶ ὁ στρατηγὸς τοῦ ἱεροῦ καὶ οἱ Σαδδουκαῖοι,
2
2
жа́лѧще сѝ, за є҆́же оу҆чи́ти и҆̀мъ лю́ди и҆ возвѣща́ти ѡ҆ і҆и҃сѣ воскрⷭ҇нїе ме́ртвыхъ: διαπονούμενοι διὰ τὸ διδάσκειν αὐτοὺς τὸν λαόν, καὶ καταγγέλλειν ἐν τῷ Ἰησοῦ τὴν ἀνάστασιν τῶν νεκρῶν.
3
3
и҆ возложи́ша на ни́хъ рꙋ́ки и҆ положи́ша и҆̀хъ въ соблюде́нїе до оу҆́трїѧ: бѣ́ бо ве́черъ оу҆жѐ. Καὶ ἐπέβαλον αὐτοῖς τὰς χεῖρας, καὶ ἔθεντο εἰς τήρησιν εἰς τὴν αὔριον· ἦν γὰρ ἑσπέρα ἤδη.
4
4
Мно́зи же ѿ слы́шавшихъ сло́во вѣ́роваша: и҆ бы́сть число̀ мꙋже́й ꙗ҆́кѡ ты́сѧщъ пѧ́ть. Πολλοὶ δὲ τῶν ἀκουσάντων τὸν λόγον ἐπίστευσαν· καὶ ἐγενήθη ὁ ἀριθμὸς τῶν ἀνδρῶν ὡσεὶ χιλιάδες πέντε.
5
5
Бы́сть же наꙋ́трїе собра́тисѧ кнѧзє́мъ и҆́хъ и҆ ста́рцємъ и҆ кни́жникѡмъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, Ἐγένετο δὲ ἐπὶ τὴν αὔριον συναχθῆναι αὐτῶν τοὺς ἄρχοντας καὶ πρεσβυτέρους καὶ γραμματεῖς εἰς Ἱερουσαλήμ,
6
6
и҆ а҆́ннѣ а҆рхїере́ю и҆ каїа́фѣ и҆ і҆ѡа́ннꙋ и҆ а҆леѯа́ндрꙋ, и҆ є҆ли́цы бѣ́ша ѿ ро́да а҆рхїере́йска: καὶ Ἄνναν τὸν ἀρχιερέα, καὶ Καϊάφαν, καὶ Ἰωάννην, καὶ Ἀλέξανδρον, καὶ ὅσοι ἦσαν ἐκ γένους ἀρχιερατικοῦ.
7
7
и҆ поста́вльше и҆̀хъ посредѣ̀, вопроша́хꙋ: ко́ею си́лою и҆лѝ ко́имъ и҆́менемъ сотвори́сте сїѐ вы̀; Καὶ στήσαντες αὐτοὺς ἐν μέσῳ ἐπυνθάνοντο, Ἐν ποίᾳ δυνάμει ἢ ἐν ποίῳ ὀνόματι ἐποιήσατε τοῦτο ὑμεῖς;
8
8
Тогда̀ пе́тръ, и҆спо́лнивсѧ дх҃а ст҃а, речѐ къ ни̑мъ: кнѧ̑зи лю́дстїи и҆ ста́рцы і҆и҃лєвы, Τότε Πέτρος πλησθεὶς πνεύματος ἁγίου εἶπεν πρὸς αὐτούς, Ἄρχοντες τοῦ λαοῦ καὶ πρεσβύτεροι τοῦ Ἰσραήλ,
9
9
а҆́ще мы̀ дне́сь и҆стѧзꙋ́еми є҆смы̀ ѡ҆ бл҃годѣѧ́нїи человѣ́ка не́мощна, ѡ҆ чесо́мъ се́й спасе́сѧ, εἰ ἡμεῖς σήμερον ἀνακρινόμεθα ἐπὶ εὐεργεσίᾳ ἀνθρώπου ἀσθενοῦς, ἐν τίνι οὗτος σέσῳσται·
10
10
разꙋ́мно бꙋ́ди всѣ̑мъ ва́мъ и҆ всѣ̑мъ лю́демъ і҆и҃лєвымъ, ꙗ҆́кѡ во и҆́мѧ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ назѡре́а, є҆го́же вы̀ распѧ́сте, є҆го́же бг҃ъ воскр҃сѝ ѿ ме́ртвыхъ, ѡ҆ се́мъ се́й стои́тъ пред̾ ва́ми здра́въ: γνωστὸν ἔστω πᾶσιν ὑμῖν καὶ παντὶ τῷ λαῷ Ἰσραήλ, ὅτι ἐν τῷ ὀνόματι Ἰησοῦ χριστοῦ τοῦ Ναζωραίου, ὃν ὑμεῖς ἐσταυρώσατε, ὃν ὁ θεὸς ἤγειρεν ἐκ νεκρῶν, ἐν τούτῳ οὗτος παρέστηκεν ἐνώπιον ὑμῶν ὑγιής.
11
11
се́й є҆́сть ка́мень оу҆коре́ный ѿ ва́съ зи́ждꙋщихъ, бы́вый во главꙋ̀ оу҆́гла, и҆ нѣ́сть ни ѡ҆ є҆ди́нѣмъ же и҆нѣ́мъ спⷭ҇нїѧ: Οὗτός ἐστιν ὁ λίθος ὁ ἐξουθενηθεὶς ὑφ’ ὑμῶν τῶν οἰκοδομούντων, ὁ γενόμενος εἰς κεφαλὴν γωνίας.
12
12
нѣ́сть бо и҆но́гѡ и҆́мене под̾ небесе́мъ, да́ннагѡ въ человѣ́цѣхъ, ѡ҆ не́мже подоба́етъ спⷭ҇ти́сѧ на́мъ. Καὶ οὐκ ἔστιν ἐν ἄλλῳ οὐδενὶ ἡ σωτηρία· οὔτε γὰρ ὄνομά ἐστιν ἕτερον τὸ δεδομένον ἐν ἀνθρώποις, ἐν ᾧ δεῖ σωθῆναι ἡμᾶς.
13
13
(Заⷱ҇ а҃і҃.) Ви́дѧще же петро́во дерзнове́нїе и҆ і҆ѡа́нново и҆ разꙋмѣ́вше, ꙗ҆́кѡ человѣ̑ка некни̑жна є҆ста̀ и҆ прѡ́ста, дивлѧ́хꙋсѧ, зна́хꙋ же и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ со і҆и҃сомъ бѣ́ста: Θεωροῦντες δὲ τὴν τοῦ Πέτρου παρρησίαν καὶ Ἰωάννου, καὶ καταλαβόμενοι ὅτι ἄνθρωποι ἀγράμματοί εἰσιν καὶ ἰδιῶται, ἐθαύμαζον, ἐπεγίνωσκόν τε αὐτοὺς ὅτι σὺν τῷ Ἰησοῦ ἦσαν.
14
14
ви́дѧще же и҆сцѣлѣ́вшаго человѣ́ка съ ни́ма стоѧ́ща, ничто́же и҆мѧ́хꙋ проти́вꙋ рещѝ. Τὸν δὲ ἄνθρωπον βλέποντες σὺν αὐτοῖς ἑστῶτα τὸν τεθεραπευμένον, οὐδὲν εἶχον ἀντειπεῖν.
15
15
Повелѣ́вше же и҆́ма во́нъ и҆з̾ со́нмища и҆зы́ти, стѧза́хꙋсѧ дрꙋ́гъ со дрꙋ́гомъ, Κελεύσαντες δὲ αὐτοὺς ἔξω τοῦ συνεδρίου ἀπελθεῖν, συνέβαλλον πρὸς ἀλλήλους,
16
16
глаго́люще: что̀ сотвори́мъ человѣ́кома си́ма; ꙗ҆́кѡ оу҆́бѡ наро́читое зна́менїе бы́сть и҆́ма, всѣ̑мъ живꙋ́щымъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ ꙗ҆́вѣ, и҆ не мо́жемъ ѿврещи́сѧ: λέγοντες, Τί ποιήσομεν τοῖς ἀνθρώποις τούτοις; Ὅτι μὲν γὰρ γνωστὸν σημεῖον γέγονεν δι’ αὐτῶν, πᾶσιν τοῖς κατοικοῦσιν Ἱερουσαλὴμ φανερόν, καὶ οὐ δυνάμεθα ἀρνήσασθαι.
17
17
но да не бо́лѣе простре́тсѧ въ лю́дехъ, преще́нїемъ да запрети́мъ и҆́ма ктомꙋ̀ не глаго́лати ѡ҆ и҆́мени се́мъ ни є҆ди́номꙋ ѿ человѣ́къ. Ἀλλ’ ἵνα μὴ ἐπὶ πλεῖον διανεμηθῇ εἰς τὸν λαόν, ἀπειλῇ ἀπειλησόμεθα αὐτοῖς μηκέτι λαλεῖν ἐπὶ τῷ ὀνόματι τούτῳ μηδενὶ ἀνθρώπων.
18
18
И҆ призва́вше и҆̀хъ, заповѣ́даша и҆́ма ѿню́дъ не провѣщава́ти нижѐ оу҆чи́ти ѡ҆ и҆́мени і҆и҃совѣ. Καὶ καλέσαντες αὐτούς, παρήγγειλαν αὐτοῖς τὸ καθόλου μὴ φθέγγεσθαι μηδὲ διδάσκειν ἐπὶ τῷ ὀνόματι τοῦ Ἰησοῦ.
19
19
Пе́тръ же и҆ і҆ѡа́ннъ ѿвѣща̑вша къ ни̑мъ рѣ́ста: а҆́ще првⷣно є҆́сть пред̾ бг҃омъ ва́съ послꙋ́шати па́че, не́жели бг҃а, сꙋди́те: Ὁ δὲ Πέτρος καὶ Ἰωάννης ἀποκριθέντες πρὸς αὐτοὺς εἶπον, Εἰ δίκαιόν ἐστιν ἐνώπιον τοῦ θεοῦ ὑμῶν ἀκούειν μᾶλλον ἢ τοῦ θεοῦ, κρίνατε.
20
20
не мо́жемъ бо мы̀, ꙗ҆̀же ви́дѣхомъ и҆ слы́шахомъ, не глаго́лати. Οὐ δυνάμεθα γὰρ ἡμεῖς, ἃ εἴδομεν καὶ ἠκούσαμεν, μὴ λαλεῖν.
21
21
Ѻ҆ни́ же призапре́щше и҆́ма, пꙋсти́ша ѧ҆̀, ничто́же ѡ҆брѣ́тше ка́кѡ мꙋ́чити и҆̀хъ, люді́й ра́ди, ꙗ҆́кѡ всѝ прославлѧ́хꙋ бг҃а ѡ҆ бы́вшемъ: Οἱ δὲ προσαπειλησάμενοι ἀπέλυσαν αὐτούς, μηδὲν εὑρίσκοντες τὸ πῶς κολάσονται αὐτούς, διὰ τὸν λαόν, ὅτι πάντες ἐδόξαζον τὸν θεὸν ἐπὶ τῷ γεγονότι.
22
22
лѣ́тъ бо бѧ́ше мно́жае четы́редесѧти человѣ́къ то́й, на не́мже бы́сть чꙋ́до сїѐ и҆сцѣле́нїѧ. Ἐτῶν γὰρ ἦν πλειόνων τεσσαράκοντα ὁ ἄνθρωπος ἐφ’ ὃν ἐγεγόνει τὸ σημεῖον τοῦτο τῆς ἰάσεως.
23
23
(Заⷱ҇ в҃і҃.) Ѿпꙋщє́на же бы̑вша прїидо́ста ко свои̑мъ и҆ возвѣсти́ста, є҆ли̑ка къ ни́ма а҆рхїере́є и҆ ста́рцы рѣ́ша. Ἀπολυθέντες δὲ ἦλθον πρὸς τοὺς ἰδίους, καὶ ἀπήγγειλαν ὅσα πρὸς αὐτοὺς οἱ ἀρχιερεῖς καὶ οἱ πρεσβύτεροι εἶπον.
24
24
Ѻ҆ни́ же слы́шавше є҆динодꙋ́шнѡ воздвиго́ша гла́съ къ бг҃ꙋ и҆ реко́ша: влⷣко, ты̀, бж҃е, сотвори́вый не́бо и҆ зе́млю и҆ мо́ре и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же въ ни́хъ, Οἱ δὲ ἀκούσαντες ὁμοθυμαδὸν ἦραν φωνὴν πρὸς τὸν θεόν, καὶ εἶπον, Δέσποτα, σὺ ὁ θεὸς ὁ ποιήσας τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν καὶ τὴν θάλασσαν καὶ πάντα τὰ ἐν αὐτοῖς·
25
25
и҆́же дх҃омъ ст҃ы́мъ оу҆сты̑ ѻ҆тца̀ на́шегѡ дв҃да ѻ҆́трока твоегѡ̀ ре́клъ є҆сѝ: вскꙋ́ю шата́шасѧ ꙗ҆зы́цы, и҆ лю́дїе поꙋчи́шасѧ тщє́тнымъ; ὁ διὰ στόματος Δαυὶδ παιδός σου εἰπών, Ἵνα τί ἐφρύαξαν ἔθνη, καὶ λαοὶ ἐμελέτησαν κενά;
26
26
предста́ша ца́рїе зе́мстїи, и҆ кнѧ̑зи собра́шасѧ вкꙋ́пѣ на гдⷭ҇а и҆ на хрⷭ҇та̀ є҆гѡ̀. Παρέστησαν οἱ βασιλεῖς τῆς γῆς, καὶ οἱ ἄρχοντες συνήχθησαν ἐπὶ τὸ αὐτὸ κατὰ τοῦ κυρίου, καὶ κατὰ τοῦ χριστοῦ αὐτοῦ·
27
27
Собра́шасѧ бо вои́стиннꙋ во гра́дѣ се́мъ на ст҃а́го ѻ҆́трока твоего̀ і҆и҃са, є҆го́же пома́залъ є҆сѝ, и҆́рѡдъ же и҆ понті́йскїй пїла́тъ съ ꙗ҆зы̑ки и҆ людьмѝ і҆и҃левыми, συνήχθησαν γὰρ ἐπ’ ἀληθείας ἐπὶ τὸν ἅγιον παῖδά σου Ἰησοῦν, ὃν ἔχρισας, Ἡρῴδης τε καὶ Πόντιος Πιλάτος, σὺν ἔθνεσιν καὶ λαοῖς Ἰσραήλ,
28
28
сотвори́ти, є҆ли̑ка рꙋка̀ твоѧ̀ и҆ совѣ́тъ тво́й преднаречѐ бы́ти: ποιῆσαι ὅσα ἡ χείρ σου καὶ ἡ βουλή σου προώρισεν γενέσθαι.
29
29
и҆ нн҃ѣ, гдⷭ҇и, при́зри на прещє́нїѧ и҆́хъ и҆ да́ждь рабѡ́мъ твои̑мъ со всѧ́кимъ дерзнове́нїемъ глаго́лати сло́во твоѐ, Καὶ τὰ νῦν, κύριε, ἔπιδε ἐπὶ τὰς ἀπειλὰς αὐτῶν, καὶ δὸς τοῖς δούλοις σου μετὰ παρρησίας πάσης λαλεῖν τὸν λόγον σου,
30
30
внегда̀ рꙋ́кꙋ твою̀ простре́ти тѝ во и҆сцѣлє́нїѧ, и҆ зна́менїємъ и҆ чꙋдесє́мъ быва́ти и҆́менемъ ст҃ы́мъ ѻ҆́трока твоегѡ̀ і҆и҃са. ἐν τῷ τὴν χεῖρά σου ἐκτείνειν σε εἰς ἴασιν, καὶ σημεῖα καὶ τέρατα γίνεσθαι διὰ τοῦ ὀνόματος τοῦ ἁγίου παιδός σου Ἰησοῦ.
31
31
И҆ помоли́вшымсѧ и҆̀мъ, подви́жесѧ мѣ́сто, и҆дѣ́же бѧ́хꙋ со́брани, и҆ и҆спо́лнишасѧ всѝ дх҃а ст҃а и҆ глаго́лахꙋ сло́во бж҃їе со дерзнове́нїемъ. Καὶ δεηθέντων αὐτῶν ἐσαλεύθη ὁ τόπος ἐν ᾧ ἦσαν συνηγμένοι, καὶ ἐπλήσθησαν ἅπαντες πνεύματος ἁγίου, καὶ ἐλάλουν τὸν λόγον τοῦ θεοῦ μετὰ παρρησίας.
32
32
Наро́дꙋ же вѣ́ровавшемꙋ бѣ̀ се́рдце и҆ дꙋша̀ є҆ди́на, и҆ ни є҆ди́нъ же что̀ ѿ и҆мѣ́нїй свои́хъ глаго́лаше своѐ бы́ти, но бѧ́хꙋ и҆̀мъ всѧ̑ ѡ҆́бща. Τοῦ δὲ πλήθους τῶν πιστευσάντων ἦν ἡ καρδία καὶ ἡ ψυχὴ μία· καὶ οὐδὲ εἷς τι τῶν ὑπαρχόντων αὐτῶν ἔλεγεν ἴδιον εἶναι, ἀλλ’ ἦν αὐτοῖς ἅπαντα κοινά.
33
33
И҆ ве́лїею си́лою воздаѧ́хꙋ свидѣ́телство а҆пⷭ҇ли воскрⷭ҇нїю гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀, блгⷣть же бѣ̀ ве́лїѧ на всѣ́хъ и҆́хъ. Καὶ μεγάλῃ δυνάμει ἀπεδίδουν τὸ μαρτύριον οἱ ἀπόστολοι τῆς ἀναστάσεως τοῦ κυρίου Ἰησοῦ, χάρις τε μεγάλη ἦν ἐπὶ πάντας αὐτούς.
34
34
Не бѧ́ше бо ни́щь ни є҆ди́нъ въ ни́хъ: є҆ли́цы бо госпо́дїе се́лѡмъ и҆лѝ домовѡ́мъ бѧ́хꙋ, продаю́ще приноша́хꙋ цѣ́ны продае́мыхъ Οὐδὲ γὰρ ἐνδεής τις ὑπῆρχεν ἐν αὐτοῖς· ὅσοι γὰρ κτήτορες χωρίων ἢ οἰκιῶν ὑπῆρχον, πωλοῦντες ἔφερον τὰς τιμὰς τῶν πιπρασκομένων,
35
35
и҆ полага́хꙋ при нога́хъ а҆пⷭ҇лъ: даѧ́шесѧ же коемꙋ́ждо, є҆гѡ́же а҆́ще кто̀ тре́боваше. καὶ ἐτίθουν παρὰ τοὺς πόδας τῶν ἀποστόλων· διεδίδοτο δὲ ἑκάστῳ καθότι ἄν τις χρείαν εἶχεν.
36
36
І҆ѡсі́а же, нарѣче́нный варна́ва ѿ а҆пⷭ҇лъ, є҆́же є҆́сть сказа́емо сы́нъ оу҆тѣше́нїѧ, леѵі́тъ, кѵ́прѧнинъ ро́домъ, Ἰωσῆς δέ, ὁ ἐπικληθεὶς Βαρνάβας ἀπὸ τῶν ἀποστόλων- ὅ ἐστιν, μεθερμηνευόμενον, υἱὸς παρακλήσεως- Λευΐτης, Κύπριος τῷ γένει,
37
37
и҆мѣ́ѧ село̀, прода́въ принесѐ цѣ́нꙋ и҆ положѝ пред̾ нога́ми а҆пⷭ҇лъ. ὑπάρχοντος αὐτῷ ἀγροῦ, πωλήσας ἤνεγκεν τὸ χρῆμα, καὶ ἔθηκεν παρὰ τοὺς πόδας τῶν ἀποστόλων.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.