|
Глава́ г҃
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Ꙗ҆́кѡ сѐ, а҆́зъ во дни̑ ты̑ѧ и҆ во вре́мѧ ѻ҆́но, є҆гда̀ возвращꙋ̀ плѣ́нники і҆ꙋ̑дины и҆ і҆ерⷭ҇ли̑мли, | Бо ось, у ті дні й у той самий час, коли Я поверну полон Іуди і Єрусалима, |
|
2
|
2
|
| и҆ соберꙋ̀ всѧ̑ ꙗ҆зы́ки, и҆ сведꙋ̀ ѧ҆̀ на ю҆до́ль і҆ѡсафа́товꙋ, и҆ разсꙋждꙋ́сѧ съ ни́ми тꙋ̀ ѡ҆ лю́дехъ мои́хъ и҆ ѡ҆ наслѣ́дїи мое́мъ і҆и҃ли, и҆̀же разсѣ́ѧшасѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆ зе́млю мою̀ раздѣли́ша. | Я зберу всі народи, і приведу їх у долину Іосафата, і там учиню над ними суд за народ Мій і за спадщину Мою, Ізраїля, який вони розсіяли між народами, і землю Мою розділили. |
|
3
|
3
|
| И҆ на лю́ди моѧ̑ верго́ша жрє́бїѧ, и҆ да́ша ѻ҆́трѡчища блꙋдни́цамъ, и҆ ѻ҆трокѡви́цы продаѧ́хꙋ на вїнѣ̀ и҆ пїѧ́хꙋ. | І щодо народу Мого вони кидали жереб, і віддавали отрока за блудницю, і продавали отроковицю за вино, і пили. |
|
4
|
4
|
| И҆ что́ вы мнѣ̀, тѵ́ре и҆ сїдѡ́не и҆ всѧ̀ галїле́а и҆ноплеме́нникѡвъ; є҆да̀ воздаѧ́нїе вы̀ воздаетѐ мнѣ̀; и҆лѝ памѧтоѕло́бствꙋете вы̀ на мѧ̀; Ѻ҆стрѡ̀ и҆ бы́стрѡ возда́мъ воздаѧ́нїе ва́ше на главы̀ ва́шѧ, | І що ви Мені, Тире і Сидоне і всі округи филистимські? Чи хочете воздати Мені помсту? чи хочете воздати Мені? Легко і скоро Я поверну помсту вашу на голови ваші, |
|
5
|
5
|
| поне́же сребро̀ моѐ и҆ зла́то моѐ взѧ́сте, и҆ и҆збра̑ннаѧ моѧ̑ и҆ дѡ́браѧ внесо́сте въ трє́бища ва̑ша, | тому що ви взяли срібло Моє і золото Моє, і найкращі коштовності Мої внесли у капища ваші, |
|
6
|
6
|
| и҆ сы́ны і҆ꙋ̑дины и҆ сы́ны і҆ерⷭ҇ли̑мли прода́сте сынѡ́мъ є҆́ллинскимъ, ꙗ҆́кѡ да и҆ждене́те ѧ҆̀ ѿ предѣ̑лъ и҆́хъ. | і синів Іуди і синів Єрусалима продавали синам еллінів, щоб віддалити їх від меж їхніх. |
|
7
|
7
|
| И҆ сѐ, а҆́зъ возста́влю ѧ҆̀ ѿ мѣ́ста, въ не́же прода́сте ѧ҆̀ та́мѡ, и҆ возда́мъ воздаѧ́нїе ва́ше на главы̑ ва́шѧ: | Ось, Я підніму їх з того місця, куди ви продали їх, і поверну винагороду вашу на голову вашу. |
|
8
|
8
|
| и҆ ѿда́мъ сы́ны ва́шѧ и҆ дщє́ри ва́шѧ въ рꙋ́цѣ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ, и҆ продадѧ́тъ ѧ҆̀ въ плѣ́нъ во странꙋ̀ дале́че сꙋ́щꙋ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь гл҃а. | І віддам синів ваших і дочок ваших у руки синів Іуди, і вони продадуть їх савеям, народу віддаленому; так Господь сказав. |
|
9
|
9
|
| Проповѣ́дите сїѧ̑ во ꙗ҆зы́цѣхъ, ѡ҆свѧти́те ра́ть, возста́вите сѣчцы̀, приведи́те и҆ восходи́те, всѝ мꙋ́жїе во́инстїи, | Проголосіть про це між народами, приготуйтеся до війни, збудіть хоробрих; нехай виступлять, піднімуться всі ратоборці. |
|
10
|
10
|
| разсѣцы́те ра̑ла ва̑ша на мечы̀ и҆ серпы̀ ва́шѧ на ко́пїѧ: немощны́й да глаго́летъ, ꙗ҆́кѡ могꙋ̀ а҆́зъ: | Перекуйте орала ваші на мечі і серпи ваші на списи; слабкий нехай говорить: «я сильний». |
|
11
|
11
|
| совокꙋплѧ́йтесѧ и҆ входи́те, всѝ ꙗ҆зы́цы ѡ҆́крестъ, и҆ собери́тесѧ тꙋ̀: кро́ткїй да бꙋ́детъ хра́бръ. | Поспішайте і сходьтесь, усі народи навколишні, і зберіться; туди, Господи, веди Твоїх героїв. |
|
12
|
12
|
| Да воста́нꙋтъ и҆ взы́дꙋтъ всѝ ꙗ҆зы́цы на ю҆до́ль і҆ѡсафа́товꙋ, ꙗ҆́кѡ та́мѡ сѧ́дꙋ разсꙋди́ти всѧ̑ ꙗ҆зы́ки ꙗ҆̀же ѡ҆́крестъ. | Нехай встануть народи і спустяться у долину Іосафата; бо там Я воссяду, щоб судити всі народи звідусюди. |
|
13
|
13
|
| И҆спꙋсти́те серпы̀, ꙗ҆́кѡ предстои́тъ ѡ҆б̾има́нїе вїногра́да: вни́дите, топчи́те, ꙗ҆́кѡ и҆спо́лнь точи́ло, и҆злива́ютсѧ подточи̑лїѧ, ꙗ҆́кѡ оу҆мно́жишасѧ ѕлѡ́бы и҆́хъ. | Пустіть у діло серпи, бо жниво дозріло; йдіть, спустіться, бо точило повне і підточилля переливаються, тому що злість їхня велика. |
|
14
|
14
|
| Гла́си прогласи́шасѧ на по́ли сꙋде́бнѣмъ, ꙗ҆́кѡ бли́з̾ де́нь гдⷭ҇ень на ю҆до́ли сꙋде́бнѣй. | Натовпи, натовпи у долині суду! бо близько день Господній до долини суду! |
|
15
|
15
|
| Со́лнце и҆ лꙋна̀ поме́ркнꙋтъ, и҆ ѕвѣ́зды скры́ютъ свѣ́тъ сво́й. | Сонце і місяць потьмаряться і зірки втратять блиск свій. |
|
16
|
16
|
| Гдⷭ҇ь же ѿ сїѡ́на воззове́тъ и҆ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма да́стъ гла́съ сво́й, и҆ потрѧсе́тсѧ не́бо и҆ землѧ̀: гдⷭ҇ь же пощади́тъ лю́ди своѧ̑ и҆ оу҆крѣпи́тъ (гдⷭ҇ь) сы́ны і҆и҃лєвы. | І прогримить Господь із Сиону, і дасть глас Свій з Єрусалима; здригнуться небо і земля; але Господь буде захистом для народу Свого й обороною для синів Ізраїлевих. |
|
17
|
17
|
| И҆ оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ, вселѧ́ѧсѧ въ сїѡ́нѣ въ горѣ̀ мое́й ст҃ѣ́й: и҆ бꙋ́детъ і҆ерⷭ҇ли́мъ ст҃ъ, и҆ и҆ноплемє́нницы не про́йдꙋтъ сквозѣ̀ є҆гѡ̀ ктомꙋ̀. | Тоді пізнаєте, що Я Господь Бог ваш, Який живе на Сионі, на святій горі Моїй; і буде Єрусалим святинею, і не будуть вже іноплемінники проходити через нього. |
|
18
|
18
|
| И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, и҆ска́плютъ го́ры сла́дость, и҆ хо́лми и҆сточа́тъ млеко̀, и҆ всѝ и҆сто́чницы і҆ꙋ̑дины и҆сточа́тъ во́ды, и҆ и҆сто́чникъ ѿ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ и҆зы́детъ и҆ напои́тъ водоте́чь си́тїѧ. | І буде у той день: гори будуть капати вином і пагорби потечуть молоком, і всі русла юдейські наповняться водою, а з дому Господнього вийде джерело, і буде напоювати долину Ситтим. |
|
19
|
19
|
| Є҆гѵ́петъ въ поги́бель бꙋ́детъ, и҆ і҆дꙋме́а въ по́ле поги́бели бꙋ́детъ за ѡ҆ѕлобле́нїе сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ, поне́же пролїѧ́ша кро́вь првⷣнꙋю на землѝ свое́й: | Єгипет зробиться пустелею й Едом буде безлюдним степом — за те, що вони пригноблювали синів Іудиних і проливали невинну кров у землі їхній. |
|
20
|
20
|
| і҆ꙋде́а же во вѣ́ки насели́тсѧ, и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ въ ро́ды родѡ́въ. | А Іуда буде жити вічно і Єрусалим — у роди родів. |
|
21
|
21
|
| И҆ взыщꙋ̀ кро́ви и҆́хъ и҆ не ѡ҆безвиню̀: и҆ гдⷭ҇ь всели́тсѧ въ сїѡ́нѣ. | Я змию кров їхню, яку ще не змив, і Господь буде жити на Сионі. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.