Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - І҆ꙋ́дино

Порівняти:

⇄

І҆ꙋ́дино	Соборне послання святого апостола Іуди

Глава́ а҃	Глава 1

1	1
(Заⷱ҇ о҃з҃.) І҆ꙋ́да, і҆и҃са хрⷭ҇та̀ ра́бъ, бра́тъ же і҆а́кѡва, сꙋ́щымъ ѡ҆ бз҃ѣ ѻ҆ц҃ѣ̀ ѡ҆свѧщє́ннымъ, і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ соблюдє́ннымъ зва̑ннымъ:	Іуда, раб Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, що освячені Богом Отцем і збережені Ісусом Христом:
2	2
млⷭ҇ть ва́мъ и҆ ми́ръ и҆ любы̀ да оу҆мно́житсѧ.	милість вам, і мир, і любов нехай примножаться.
3	3
Возлю́бленнїи, всѧ́ко тща́нїе творѧ̀ писа́ти ва́мъ ѡ҆ ѻ҆́бщемъ спⷭ҇нїи ва́шемъ, нꙋ́ждꙋ воз̾имѣ́хъ писа́ти ва́мъ, молѧ̀ подвиза́тисѧ ѡ҆ преда́ннѣй вѣ́рѣ ст҃ы̑мъ є҆ди́ною.	Улюблені! Маючи старання писати вам про загальне спасіння, я визнав за потрібне написати вам‚ благаючи боротися за віру, раз передану святим.
4	4
Привнидо́ша бо нѣ́цыи человѣ́цы, дре́вле пред̾ꙋста́вленнїи на сїѐ ѡ҆сꙋжде́нїе, нечести́вїи, бг҃а на́шегѡ блгⷣть прелага́ющїи въ скве́рнꙋ, и҆ є҆ди́нагѡ влⷣки бг҃а и҆ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ ѿмета́ющїисѧ.	Бо укралися деякі люди, що здавна призначені на цей осуд, нечестиві, які благодать Бога нашого обертають на привід до розпусти і відкидають єдиного Владику Бога і Господа нашого Ісуса Христа.
5	5
Воспомѧнꙋ́ти же ва́мъ хощꙋ̀, вѣ́дꙋщымъ и҆ ва́мъ є҆ди́ною сїѐ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь лю́ди ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ сп҃сѐ, послѣдѝ невѣ́ровавшыѧ погꙋбѝ:	Я хочу нагадати вам, котрі вже знають про це, що Господь, визволивши народ із землі Єгипетської, потім вигубив тих, що не вірували,
6	6
а҆́ггелы же не соблю́дшыѧ своегѡ̀ нача́лства, но ѡ҆ста́вльшыѧ своѐ жили́ще, на сꙋ́дъ вели́кагѡ днѐ оу҆́зами вѣ́чными под̾ мра́комъ соблюдѐ.	і ангелів, які не зберегли своєї гідности, але залишили своє житло, Він зберігає у вічних кайданах, під темрявою на суд великого дня.
7	7
Ꙗ҆́коже содо́ма и҆ гомо́рра и҆ ѡ҆кре́стнїи и҆́хъ гра́ды, подо́бнымъ и҆̀мъ ѡ҆́бразомъ преблꙋди́вше и҆ ходи́вше в̾слѣ́дъ пло́ти и҆ны́ѧ, предлежа́тъ въ показа́нїе, ѻ҆гнѧ̀ вѣ́чнагѡ сꙋ́дъ под̾е́мше,	Як Содом і Гоморра та навколишні міста, які подібно до них блудодіяли і ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, поставлені як приклад, —
8	8
та́кожде оу҆̀бо и҆ сі́и, сѡ́нїѧ ви́дѧще, пло́ть оу҆́бѡ сквернѧ́тъ, госпо́дства же ѿмета́ютсѧ, сла́вы же хꙋ́лѧще (не трепе́щꙋтъ).	так само буде і з цими мрійниками, що оскверняють плоть, зневажають начальство і лихословлять високі власті.
9	9
Мїхаи́лъ же а҆рха́гг҃лъ, є҆гда̀ со дїа́воломъ разсꙋжда́ѧ [препира́ѧсѧ] глаго́лаше ѡ҆ мѡѷсе́овѣ тѣлесѝ, не смѣ́ѧше сꙋда̀ навестѝ хꙋ́лна, но речѐ: да запрети́тъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь.	Михаїл же архангел, коли говорив із дияволом, сперечаючись про Мойсеєве тіло, не наважився винести зневажливого суду, але сказав: «Нехай заборонить тобі Господь».
10	10
Сі́и же, є҆ли̑ка оу҆́бѡ не вѣ́дѧтъ, хꙋ́лѧтъ: є҆ли̑ка же по є҆стествꙋ̀ ꙗ҆́кѡ безсловє́снаѧ живѡ́тнаѧ вѣ́дѧтъ, въ си́хъ сквернѧ́тсѧ [растлѣва́ютсѧ].	А ці лихословлять те, чого не знають; а що‚ як безсловесні тварини, із природи знають, тим розтлівають себе.
11	11
(Заⷱ҇ о҃и҃.) Го́ре и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ въ пꙋ́ть ка́їновъ поидо́ша, и҆ въ ле́сть вала́амовы мзды̀ оу҆стреми́шасѧ, и҆ въ пререка́нїи корре́овѣ погибо́ша.	Горе їм, бо йдуть дорогою Каїна і спокушаються мздою, як Валаам, і в упертості гинуть, як Корей.
12	12
Сі́и сꙋ́ть въ любва́хъ ва́шихъ скверни́тєли, съ ва́ми ꙗ҆дꙋ́ще, без̾ боѧ́зни себѐ пасꙋ́ще: ѡ҆́блацы безво́дни, ѿ вѣ̑тръ преноси́ми: древеса̀ є҆сє́нна, безплѡ́дна, два́жды оу҆мє́рша, и҆скоренє́на:	Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови; бенкетуючи з вами, без страху відгодовують себе. Це безводні хмари, що носить вітер; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;
13	13
вѡ́лны свирѣ́пыѧ мо́рѧ, воспѣнѧ́ющѧ своѧ̑ стыдѣ̑нїѧ: ѕвѣ́зды пре́лєстныѧ, и҆̀мже мра́къ тмы̀ во вѣ́ки блюде́тсѧ.	люті морські хвилі, що піняться соромом своїм; зірки блукаючі, яким зберігається морок темряви навіки.
14	14
Прⷪ҇ро́чествова же и҆ ѡ҆ си́хъ седмы́й ѿ а҆да́ма є҆нѡ́хъ, глаго́лѧ: сѐ прїи́детъ гдⷭ҇ь во тма́хъ ст҃ы́хъ а҆́гг҃лъ свои́хъ,	Про них пророкував і Єнох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось іде Господь із тисячами святих ангелів Своїх —
15	15
сотвори́ти сꙋ́дъ ѡ҆ всѣ́хъ и҆ и҆з̾ѡбличи́ти всѣ́хъ нечести́выхъ ѡ҆ всѣ́хъ дѣлѣ́хъ нече́стїѧ и҆́хъ, и҆́миже нече́ствоваша, и҆ ѡ҆ всѣ́хъ же́стокихъ словесѣ́хъ и҆́хъ, ꙗ҆́же глаго́лаша на́нь грѣ̑шницы нечести́вїи.	учинити суд над усіма і викрити між ними нечестивих у всіх ділах, які чинило їхнє безчестя, і в усіх жорстоких словах, що говорили на Нього нечестиві грішники».
16	16
Сі́и сꙋ́ть ропотницы̀, оу҆кори́тєли, (ча́сть поро́чна,) въ по́хотехъ свои́хъ ходѧ́ще нече́стїемъ и҆ законопрестꙋпле́нїемъ: и҆ оу҆ста̀ и҆́хъ глаго́лютъ прегѡ́рдаѧ: чꙋдѧ́щесѧ ли́цамъ по́льзы ра́ди.	Це ті, що ремствують, нічим не задоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно, уста ж їхні гордовито промовляють; вони улещують особи задля користи.
17	17
Вы́ же, возлю́бленнїи, помина́йте глаго́лы преждеречє́нныѧ ѿ а҆пⷭ҇лъ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀:	Але ви, улюблені, пам’ятайте проречене апостолами Господа нашого Ісуса Христа.
18	18
занѐ глаго́лахꙋ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ въ послѣ́днее вре́мѧ бꙋ́дꙋтъ рꙋга́тєли, по свои́хъ по́хотехъ ходѧ́ще и҆ нече́стїихъ.	Вони говорили вам, що в останній час з’являться ганьбителі, що діють за своїми нечестивими похотями.
19	19
Сі́и сꙋ́ть ѿдѣлѧ́юще себѐ (ѿ є҆ди́ности вѣ́ры, и҆ сꙋ́ть) тѣле́сни [дꙋше́вни], дꙋ́ха не и҆мꙋ́ще.	Це люди, котрі відділяють себе від єдности віри, душевні‚ що не мають духа.
20	20
Вы́ же, возлю́бленнїи, ст҃о́ю ва́шею вѣ́рою назида́юще себѐ, дх҃омъ ст҃ы́мъ молѧ́щесѧ,	А ви, улюблені, навчаючись найсвятішої віри вашої, молячись Духом Святим,
21	21
са́ми себѐ въ любвѝ бж҃їей соблю́дайте, ждꙋ́ще млⷭ҇ти гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, въ жи́знь вѣ́чнꙋю.	бережіть себе в любові Божій, чекаючи милости від Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
22	22
И҆ ѻ҆́вѣхъ оу҆́бѡ ми́лꙋйте разсꙋжда́юще,	І до одних будьте милостиві, з розсудом,
23	23
ѻ҆́вѣхъ же стра́хомъ спаса́йте, ѿ ѻ҆гнѧ̀ восхища́юще: ѡ҆блича́йте же съ боѧ́знїю, ненави́дѧще и҆ ꙗ҆́же ѿ пло́ти ѡ҆скверне́нꙋю ри́зꙋ.	а інших страхом спасайте, вихоплюючи з вогню; викривайте ж зі страхом, ненавидячи навіть одяг, що осквернений плоттю.
24	24
Могꙋ́щемꙋ же сохрани́ти вы̀ без̾ грѣха̀ и҆ без̾ скве́рны и҆ поста́вити пред̾ сла́вою свое́ю непоро́чныхъ въ ра́дости,	Тому ж, Хто може зберегти вас без гріха і без скверни і поставити перед славою Своєю непорочними в радості,
25	25
є҆ди́номꙋ премⷣромꙋ бг҃ꙋ и҆ сп҃сꙋ на́шемꙋ, і҆и҃сомъ хрⷭ҇то́мъ гдⷭ҇емъ на́шимъ, сла́ва и҆ вели́чїе, держа́ва и҆ вла́сть, пре́жде всегѡ̀ вѣ́ка, и҆ нн҃ѣ, и҆ во всѧ̑ вѣ́ки. А҆ми́нь.	Єдиному Премудрому Богові, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада перед усіма віками, і нині‚ і на всі віки. Амінь.

← І҆ѡа́нна 3-е

Къ ри́млѧнѡмъ →

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт