|
Глава́ к҃и
|
Κεφάλαιο 28
|
|
1
|
1
|
|
Бѣ́гаетъ нечести́вый ни є҆ди́номꙋ же гонѧ́щꙋ, првⷣный же ꙗ҆́кѡ ле́въ оу҆пова́ѧ.
|
ΦΕΥΓΕΙ ἀσεβὴς μηδενὸς διώκοντος, δίκαιος δὲ ὥσπερ λέων πέποιθε.
|
|
2
|
2
|
|
За грѣхѝ нечести́выхъ сꙋ́дове востаю́тъ: мꙋ́жъ же хи́трый оу҆гаси́тъ ѧ҆̀.
|
δι᾿ ἁμαρτίας ἀσεβῶν κρίσεις ἐγείρονται, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος κατασβέσει αὐτάς.
|
|
3
|
3
|
|
Проде́рзый въ нече́стїихъ ѡ҆клевета́етъ ни́щыѧ, ꙗ҆́коже до́ждь си́льный не поле́зенъ:
|
ἀνδρεῖος ἐν ἀσεβείαις συκοφαντεῖ πτωχούς. ὥσπερ ὑετὸς λάβρος καὶ ἀνωφελής,
|
|
4
|
4
|
|
та́кѡ ѡ҆ста́вившїи зако́нъ хва́лѧтъ нече́стїе, лю́бѧщїи же зако́нъ ѡ҆гражда́ютъ себѣ̀ стѣ́нꙋ.
|
οὕτως οἱ ἐγκαταλείποντες τὸν νόμον ἐγκωμιάζουν ἀσέβειαν, οἱ δὲ ἀγαπῶντες τὸν νόμον περιβάλλουσιν ἑαυτοῖς τεῖχος.
|
|
5
|
5
|
|
Мꙋ́жїе ѕлі́и не оу҆разꙋмѣ́ютъ сꙋда̀, и҆́щꙋщїи же гдⷭ҇а оу҆разꙋмѣ́ютъ ѡ҆ все́мъ.
|
ἄνδρες κακοὶ οὐ νοήσουσι κρίμα, οἱ δὲ ζητοῦντες τὸν Κύριον συνήσουσιν ἐν παντί.
|
|
6
|
6
|
|
Лꙋ́чше ни́щь ходѧ́й во и҆́стинѣ, не́жели бога́тъ ло́жь.
|
κρείσσων πτωχὸς πορευόμενος ἐν ἀληθείᾳ, πλουσίου ψευδοῦς.
|
|
7
|
7
|
|
Храни́тъ зако́нъ сы́нъ разꙋ́мный: а҆ и҆́же пасе́тъ несы́тость, безче́ститъ ѻ҆тца̀ своего̀.
|
φυλάσσει νόμον υἱὸς συνετός, ὃς δὲ ποιμαίνει ἀσωτίαν ἀτιμάζει πατέρα.
|
|
8
|
8
|
|
Оу҆множа́ѧй бога́тство своѐ съ ли́хвами и҆ прибы̑тки ми́лꙋющемꙋ ни́щыѧ собира́етъ є҆̀.
|
ὁ πληθύνων τὸν πλοῦτον αὐτοῦ μετὰ τόκων καὶ πλεονασμῶν, τῷ ἐλεῶντι πτωχοὺς συνάγει αὐτόν.
|
|
9
|
9
|
|
Оу҆кланѧ́ѧй оу҆́хо своѐ не послꙋ́шати зако́на и҆ са́мъ моли́твꙋ свою̀ ѡ҆мерзи́лъ.
|
ὁ ἐκκλίνων τὸ οὖς αὐτοῦ μὴ εἰσακοῦσαι νόμου, καὶ αὐτὸς τὴν προσευχὴν αὐτοῦ ἐβδέλυκται.
|
|
10
|
10
|
|
И҆́же льсти́тъ пра̑выѧ на пꙋтѝ ѕлѣ́мъ, во и҆стлѣ́нїе са́мъ впаде́тъ: беззако́ннїи же минꙋ́ютъ блага̑ѧ и҆ не вни́дꙋтъ въ нѧ̀.
|
ὃς πλανᾷ εὐθεῖς ἐν ὁδῷ κακῇ, εἰς διαφθορὰν αὐτὸς ἐμπεσεῖται· οἱ δὲ ἄνομοι διελεύσονται ἀγαθά, καὶ οὐκ εἰσελεύσονται εἰς αὐτά.
|
|
11
|
11
|
|
Премꙋ́дръ оу҆ себє̀ мꙋ́жъ бога́тый, оу҆бо́гїй же разꙋми́въ пре́зритъ є҆го̀.
|
σοφὸς παρ᾿ ἑαυτῷ ἀνὴρ πλούσιος, πένης δὲ νοήμων καταγνώσεται αὐτοῦ.
|
|
12
|
12
|
|
По́мощїю првⷣныхъ мно́га быва́етъ сла́ва, на мѣ́стѣхъ же нечести́выхъ погиба́ютъ человѣ́цы.
|
διὰ βοήθειαν δικαίων πολλὴν γίνεται δόξα, ἐν δὲ τόποις ἀσεβῶν ἁλίσκονται ἄνθρωποι.
|
|
13
|
13
|
|
Покрыва́ѧй нече́стїе своѐ не оу҆спѣ́етъ во блага̑ѧ, повѣ́даѧ же ѡ҆бличє́нїѧ возлю́бленъ бꙋ́детъ.
|
ὁ ἐπικαλύπτων ἀσέβειαν ἑαυτοῦ οὐκ εὐοδωθήσεται, ὁ δὲ ἐξηγούμενος ἐλέγχους ἀγαπηθήσεται.
|
|
14
|
14
|
|
Блаже́нъ мꙋ́жъ, и҆́же бои́тсѧ всѣ́хъ за благоговѣ́нїе, а҆ жестосе́рдый впа́даетъ во ѕла̑ѧ.
|
μακάριος ἀνήρ, ὃς καταπτήσσει πάντα δι᾿ εὐλάβειαν, ὁ δὲ σκληρὸς τὴν καρδίαν ἐμπεσεῖται κακοῖς.
|
|
15
|
15
|
|
Ле́въ а҆́лченъ и҆ во́лкъ жа́жденъ, и҆́же тѷра́нствꙋетъ [мꙋчи́тельски ѡ҆блада́етъ], ни́щь сы́й, над̾ ꙗ҆зы́комъ оу҆бо́гимъ.
|
λέων πεινῶν καὶ λύκος διψῶν, ὃς τυραννεῖ, πτωχὸς ὤν, ἔθνους πενιχροῦ.
|
|
16
|
16
|
|
Ца́рь скꙋ́денъ оу҆ро́комъ вели́къ клеветни́къ (быва́етъ), а҆ ненави́дѧй непра̑вды до́лгѡ лѣ́тъ поживе́тъ.
|
βασιλεὺς ἐνδεὴς προσόδων μέγας συκοφάντης, ὁ δὲ μισῶν ἀδικίαν μακρὸν χρόνον ζήσεται.
|
|
17
|
17
|
|
Мꙋ́жа, и҆́же въ винѣ̀ сме́ртнѣ, вырꙋча́ѧй бѣгле́цъ бꙋ́детъ, а҆ не оу҆твержде́нъ. Наказꙋ́й сы́на, и҆ возлю́битъ тѧ̀ и҆ да́стъ лѣ́потꙋ твое́й дꙋшѝ, не послꙋ́шаетъ ꙗ҆зы́ка законопрестꙋ́пна.
|
ἄνδρα τὸν ἐν αἰτίᾳ φόνου ὁ ἐγγυώμενος, φυγὰς ἔσται καὶ οὐκ ἐν ἀσφαλείᾳ. 17α παίδευε υἱὸν καὶ ἀγαπήσει σε, καὶ δώσει κόσμον τῇ σῆ ψυχῇ· οὐ μὴ ὑπακούσει ἔθνει παρανόμῳ.
|
|
18
|
18
|
|
Ходѧ́й пра́веднѡ по́мощь прїи́метъ, ходѧ́й же въ стро́пѡтны пꙋти̑ оу҆вѧ́знетъ.
|
ὁ πορευόμενος δικαίως βεβοήθηται, ὁ δὲ σκολιαῖς ὁδοῖς πορευόμενος ἐμπλακήσεται.
|
|
19
|
19
|
|
Дѣ́лаѧй свою̀ зе́млю насы́титсѧ хлѣ́бѡвъ, гонѧ́й же пра́здность насы́титсѧ нищеты̀.
|
ὁ ἐργαζόμενος τὴν ἑαυτοῦ γῆν πλησθήσεται ἄρτων, ὁ δὲ διώκων σχολὴν πλησθήσεται πενίας.
|
|
20
|
20
|
|
Мꙋ́жъ вѣ́ры досто́йный мно́гѡ благослови́тсѧ, ѕлы́й же не без̾ мꙋче́нїѧ бꙋ́детъ.
|
ἀνὴρ ἀξιόπιστος πολλὰ εὐλογηθήσεται, ὁ δὲ κακὸς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται.
|
|
21
|
21
|
|
И҆́же не срамлѧ́етсѧ лица̀ првⷣныхъ, не бла́гъ: таковы́й за оу҆крꙋ́хъ хлѣ́ба прода́стъ мꙋ́жа.
|
ὃς οὐκ αἰσχύνεται πρόσωπα δικαίων, οὐκ ἀγαθός· ὁ τοιοῦτος ψωμοῦ ἄρτου ἀποδώσεται ἄνδρα.
|
|
22
|
22
|
|
Тщи́тсѧ ѡ҆богати́тисѧ мꙋ́жъ зави́дливъ, и҆ не вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ ми́лостивый воз̾ѡблада́етъ и҆́мъ.
|
σπεύδει πλουτεῖν ἀνὴρ βάσκανος, καὶ οὐκ οἶδεν ὅτι ἐλεήμων κρατήσει αὐτοῦ.
|
|
23
|
23
|
|
Ѡ҆блича́ѧй человѣ́чы пꙋти̑ благода́ть и҆́мать па́че ѧ҆зы́комъ ласка́ющагѡ.
|
ὁ ἐλέγχων ἀνθρώπου ὁδοὺς χάριτας ἕξει μᾶλλον τοῦ γλωσσοχαριτοῦντος.
|
|
24
|
24
|
|
И҆́же ѿверга́етъ ѻ҆тца̀ и҆лѝ ма́терь и҆ мни́тсѧ не согрѣша́ти, се́й соприча́стникъ є҆́сть мꙋ́жꙋ нечести́вꙋ.
|
ὃς ἀποβάλλεται πατέρα ἢ μητέρα, καὶ δοκεῖ μὴ ἁμαρτάνειν, οὗτος κοινωνός ἐστιν ἀνδρὸς ἀσεβοῦς.
|
|
25
|
25
|
|
Невѣ́рный мꙋ́жъ сꙋ́дитъ тꙋ́не, а҆ и҆́же надѣ́етсѧ на гдⷭ҇а, въ прилѣжа́нїи бꙋ́детъ.
|
ἄπιστος ἀνὴρ κρίνει εἰκῆ, ὃς δὲ πέποιθεν ἐπὶ Κύριον ἐν ἐπιμελείᾳ ἔσται.
|
|
26
|
26
|
|
И҆́же надѣ́етсѧ на де́рзо се́рдце, таковы́й безꙋ́менъ: а҆ и҆́же хо́дитъ въ премꙋ́дрости, спасе́тсѧ.
|
ὃς πέποιθε θρασείᾳ καρδίᾳ, ὁ τοιοῦτος ἄφρων· ὃς δὲ πορεύεται σοφίᾳ σωθήσεται.
|
|
27
|
27
|
|
И҆́же дае́тъ оу҆бѡ́гимъ, не ѡ҆скꙋдѣ́етъ: а҆ и҆́же ѿвраща́етъ ѻ҆́ко своѐ, въ скꙋ́дости бꙋ́детъ мно́зѣ.
|
ὃς δίδωσι πτωχοῖς, οὐκ ἐνδεηθήσεται, ὃς δὲ ἀποστρέφει τὸν ὀφθαλμὸν αὐτοῦ, ἐν πολλῇ ἀπορίᾳ ἔσται.
|
|
28
|
28
|
|
На мѣ́стѣхъ нечести́выхъ стенѧ́тъ првⷣнїи, въ поги́бели же и҆́хъ оу҆мно́жатсѧ првⷣнїи.
|
ἐν τόποις ἀσεβῶν στένουσι δίκαιοι, ἐν δὲ τῇ ἐκείνων ἀπωλείᾳ πληθυνθήσονται δίκαιοι.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.