|
Глава́ к҃ѳ
|
Κεφάλαιο 29
|
|
1
|
1
|
| Лꙋ́чше мꙋ́жъ ѡ҆блича́ѧй, не́жели мꙋ́жъ жестоковы́йный: внеза́пꙋ бо пали́мꙋ є҆мꙋ̀, нѣ́сть и҆сцѣле́нїѧ. | ΚΡΕΙΣΣΩΝ ἀνὴρ ἐλέγχων ἀνδρὸς σκληροτραχήλου, ἐξαπίνης γὰρ φλεγομένου αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ἴασις. |
|
2
|
2
|
| Похвалѧ́ємымъ првⷣнымъ, возвеселѧ́тсѧ лю́дїе: нача́лствꙋющымъ же нечєсти́вымъ, стенѧ́тъ мꙋ́жїе. | ἐγκωμιαζομένων δικαίων εὐφρανθήσονται λαοί, ἀρχόντων δὲ ἀσεβῶν στένουσιν ἄνδρες. |
|
3
|
3
|
| Мꙋ́жꙋ лю́бѧщꙋ премꙋ́дрость, весели́тсѧ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀: а҆ и҆́же пасе́тъ любодѣ̑йцы, погꙋби́тъ бога́тство. | ἀνδρὸς φιλοῦντος σοφίαν εὐφραίνεται πατὴρ αὐτοῦ, ὃς δὲ ποιμαίνει πόρνας, ἀπολεῖ πλοῦτον. |
|
4
|
4
|
| Ца́рь пра́веденъ возвыша́етъ зе́млю, мꙋ́жъ же законопрестꙋ́пникъ раскопова́етъ. | βασιλεὺς δίκαιος ἀνίστησι χώραν, ἀνὴρ δὲ παράνομος κατασκάπτει. |
|
5
|
5
|
| И҆́же оу҆готовлѧ́етъ на лицѐ своемꙋ̀ дрꙋ́гꙋ мре́жꙋ, ѡ҆блага́етъ ю҆̀ на своѧ̑ но́ги. | ὃς παρασκευάζεται ἐπὶ πρόσωπον τοῦ ἑαυτοῦ φίλους δίκτυον, περιβάλλει αὐτὸ τοῖς ἑαυτοῦ ποσίν. |
|
6
|
6
|
| Согрѣша́ющемꙋ мꙋ́жꙋ ве́лїѧ сѣ́ть: првⷣный же въ ра́дости и҆ въ весе́лїи бꙋ́детъ. | ἁμαρτάνοντι ἀνδρὶ μεγάλη παγίς, δίκαιος δὲ ἐν χαρᾷ καὶ ἐν εὐφροσύνῃ ἔσται. |
|
7
|
7
|
| Оу҆мѣ́етъ првⷣный сꙋ́дъ твори́ти оу҆бѡ́гимъ, а҆ нечести́вый не разꙋмѣ́етъ ра́зꙋма, и҆ оу҆бо́гомꙋ нѣ́сть оу҆ма̀ разꙋмѣва́ющагѡ. | ἐπίσταται δίκαιος κρίνειν πενιχροῖς, ὁ δὲ ἀσεβὴς οὐ νοεῖ γνῶσιν, καὶ πτωχῷ οὐχ ὑπάρχει νοῦς ἐπιγνώμων. |
|
8
|
8
|
| Мꙋ́жїе беззако́ннїи сожго́ша гра́дъ, мꙋ́дрїи же ѿврати́ша гнѣ́въ. | ἄνδρες ἄνομοι ἐξέκαυσαν πόλιν, σοφοὶ δὲ ἐπέστρεψαν ὀργήν. |
|
9
|
9
|
| Мꙋ́жъ мꙋ́дръ сꙋ́дитъ ꙗ҆зы́ки, мꙋ́жъ же ѕлы́й гнѣ́ваѧйсѧ посмѣва́емь быва́етъ, а҆ не оу҆страша́етъ. | ἀνὴρ σοφὸς κρινεῖ ἔθνη, ἀνὴρ δὲ φαῦλος ὀργιζόμενος καταγελᾶται καὶ οὐ καταπτήσσει. |
|
10
|
10
|
| Мꙋ́жїе крове́й прича́стни возненави́дѧтъ прпⷣбнаго, пра́вїи же взы́щꙋтъ дꙋ́шꙋ є҆гѡ̀. | ). Γυναῖκα ἀνδρείαν τίς εὑρήσει; τιμιωτέρα δέ ἐστι λίθων πολυτελῶν ἡ τοιαύτη. |
|
11
|
11
|
| Ве́сь гнѣ́въ сво́й произно́ситъ безꙋ́мный: премꙋ́дрый же скрыва́етъ по ча́сти. | θάρσει ἐπ᾿ αὐτῇ ἡ καρδία τοῦ ἀνδρὸς αὐτῆς, ἡ τοιαύτη καλῶν σκύλων οὐκ ἀπορήσει· |
|
12
|
12
|
| Царю̀ послꙋ́шающꙋ словесѐ непра́ведна, всѝ, и҆̀же под̾ ни́мъ, законопрестꙋ̑пницы. | ἐνεργεῖ γὰρ τῷ ἀνδρὶ ἀγαθὰ πάντα τὸν βίον. |
|
13
|
13
|
| Заимода́вцꙋ и҆ должникꙋ̀, дрꙋ́гъ со дрꙋ́гомъ соше́дшымсѧ, посѣще́нїе твори́тъ ѻ҆бѣ́ма гдⷭ҇ь. | μηρυομένη ἔρια καὶ λίνον ἐποίησεν εὔχρηστον ταῖς χερσὶν αὐτῆς. |
|
14
|
14
|
| Царю̀ во и҆́стинѣ сꙋдѧ́щемꙋ ни́щымъ, престо́лъ є҆гѡ̀ во свидѣ́телство оу҆стро́итсѧ. | ἐγένετο ὡσεὶ ναῦς ἐμπορευομένη μακρόθεν, συνάγει δὲ αὐτῆς τὸν πλοῦτον.* |
|
15
|
15
|
| Ꙗ҆́звы и҆ ѡ҆бличє́нїѧ даю́тъ мꙋ́дрость: ѻ҆́трокъ же заблꙋжда́ѧй срамлѧ́етъ роди́тєли своѧ̑. | καὶ ἀνίσταται ἐκ νυκτῶν καὶ ἔδωκε βρώματα τῷ οἴκῳ καὶ ἔργα ταῖς θεραπαίναις. |
|
16
|
16
|
| Мнѡ́гимъ сꙋ́щымъ нечєсти́вымъ мно́зи грѣсѝ быва́ютъ, првⷣнїи же, ѡ҆́нымъ па́дающымъ, оу҆страша́еми быва́ютъ. | θεωρήσασα γεώργιον ἐπρίατο, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειρῶν αὐτῆς κατεφύτευσε κτῆμα. |
|
17
|
17
|
| Наказꙋ́й сы́на твоего̀, и҆ оу҆поко́итъ тѧ̀ и҆ да́стъ лѣ́потꙋ дꙋшѝ твое́й. | ἀναζωσαμένη ἰσχυρῶς τὴν ὀσφὺν αὐτῆς ἤρεισε τοὺς βραχίονας αὐτῆς εἰς ἔργον. |
|
18
|
18
|
| Не бꙋ́детъ сказа́тель ꙗ҆зы́кꙋ законопрестꙋ́пнꙋ, хранѧ́й же зако́нъ блаже́нъ. | ἐγεύσατο ὅτι καλόν ἐστι τὸ ἐργάζεσθαι, καὶ οὐκ ἀποσβέννυται ὁ λύχνος αὐτῆς ὅλην τὴν νύκτα. |
|
19
|
19
|
| Не нака́жетсѧ словесы̀ ра́бъ же́стокъ: а҆́ще бо и҆ оу҆разꙋмѣ́етъ, но не послꙋ́шаетъ. | τοὺς πήχεις αὐτῆς ἐκτείνει ἐπὶ τὰ συμφέροντα, τὰς δὲ χεῖρας αὐτῆς ἐρείδει εἰς ἄτρακτον. |
|
20
|
20
|
| А҆́ще оу҆ви́диши мꙋ́жа ско́ра въ словесѣ́хъ, разꙋмѣ́й, ꙗ҆́кѡ оу҆пова́нїе и҆́мать па́че є҆гѡ̀ безꙋ́мный. | χεῖρας δὲ αὐτῆς διήνοιξε πένητι, καρπὸν δὲ ἐξέτεινε πτωχῷ. |
|
21
|
21
|
| И҆́же ласкосе́рдъ бꙋ́детъ ѿ дѣ́тства, порабо́титсѧ, на послѣ́докъ же болѣ́зновати бꙋ́детъ ѡ҆ се́мъ. | οὐ φροντίζει τῶν ἐν οἴκῳ ὁ ἀνὴρ αὐτῆς, ὅταν που χρονίζῃ· πάντες γὰρ οἱ παρ᾿ αὐτῆς ἐνδεδυμένοι εἰσί. |
|
22
|
22
|
| Мꙋ́жъ гнѣвли́вый воздвиза́етъ сва́ръ, мꙋ́жъ же ꙗ҆́рый ѿкрыва́етъ грѣхѝ. | δισσὰς χλαίνας ἐποίησε τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς, ἐκ δὲ βύσσου καὶ πορφύρας ἑαυτῇ ἐνδύματα. |
|
23
|
23
|
| Досажде́нїе мꙋ́жа смирѧ́етъ, а҆ смирє́нныѧ оу҆твержда́етъ гдⷭ҇ь въ сла́вѣ. | περίβλεπτος δὲ γίνεται ὁ ἀνὴρ αὐτῆς ἐν πύλαις, ἡνίκα ἂν καθίση ἐν συνεδρίῳ μετὰ τῶν γερόντων κατοίκων τῆς γῆς. |
|
24
|
24
|
| И҆́же соѡбща́етсѧ та́тю, ненави́дитъ своеѧ̀ дꙋшѝ: а҆́ще же клѧ́твꙋ предложе́ннꙋю слы́шавшїи не возвѣстѧ́тъ, | σινδόνας ἐποίησε καὶ ἀπέδοτο τοῖς Φοίνιξι, περιζώματα δὲ τοῖς Χαναναίοις. |
|
25
|
25
|
| оу҆боѧ́вшесѧ и҆ постыдѣ́вшесѧ человѣ́кѡвъ, преткнꙋ́тсѧ: надѣ́ѧвыйсѧ же на гдⷭ҇а возвесели́тсѧ. Нече́стїе мꙋ́жꙋ дае́тъ соблажне́нїе: оу҆пова́ѧй же на влⷣкꙋ спасе́тсѧ. | ἰσχὺν καὶ εὐπρέπειαν ἐνεδύσατο καὶ εὐφράνθη ἐν ἡμέραις ἐσχάταις. |
|
26
|
26
|
| Мно́зи оу҆гожда́ютъ ли́цамъ нача́лникѡвъ: ѿ гдⷭ҇а же сбыва́етсѧ пра́вда мꙋ́жꙋ. | στόμα αὐτῆς διήνοιξε προσεχόντως καὶ ἐννόμως, καὶ τάξιν ἐστείλατο τῇ γλώσσῃ αὐτῆς. |
|
27
|
27
|
| Ме́рзость првⷣникꙋ мꙋ́жъ непра́веденъ: ме́рзость же законопрестꙋ́пномꙋ пꙋ́ть правоведѧ́й. | στεγναὶ διατριβαὶ οἴκων αὐτῆς, σῖτα δὲ ὀκνηρὰ οὐκ ἔφαγε. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.