|
Ѱало́мъ рл҃а
|
Псалом 131
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃л҃а҃.
|
Піснь степе́ней, 131.
|
|
1
|
1
|
|
Помѧнѝ, гдⷭ҇и, дв҃да и҆ всю̀ кро́тость є҆гѡ̀:
|
Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́;
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ клѧ́тсѧ гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣща́сѧ бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю:
|
я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю;
|
|
3
|
3
|
|
а҆́ще вни́дꙋ въ селе́нїе до́мꙋ моегѡ̀, и҆лѝ взы́дꙋ на ѻ҆́дръ посте́ли моеѧ̀:
|
а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́;
|
|
4
|
4
|
|
а҆́ще да́мъ со́нъ ѻ҆чи́ма мои́ма, и҆ вѣ́ждома мои́ма дрема́нїе, и҆ поко́й скранїа́ма мои́ма:
|
а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма;
|
|
5
|
5
|
|
до́ндеже ѡ҆брѧ́щꙋ мѣ́сто гдⷭ҇еви, селе́нїе бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю.
|
до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю.
|
|
6
|
6
|
|
Сѐ, слы́шахомъ ѧ҆̀ во є҆ѵфра́ѳѣ, ѡ҆брѣто́хомъ ѧ҆̀ въ полѧ́хъ дꙋбра́вы:
|
Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви;
|
|
7
|
7
|
|
вни́демъ въ селє́нїѧ є҆гѡ̀, поклони́мсѧ на мѣ́сто, и҆дѣ́же стоѧ́стѣ но́зѣ є҆гѡ̀.
|
вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, въ поко́й тво́й, ты̀ и҆ кївѡ́тъ ст҃ы́ни твоеѧ̀.
|
Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і ківо́т святи́ні Твоєя́.
|
|
9
|
9
|
|
Сщ҃е́нницы твоѝ ѡ҆блекꙋ́тсѧ пра́вдою, и҆ прпⷣбнїи твоѝ возра́дꙋютсѧ.
|
Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються.
|
|
10
|
10
|
|
Дв҃да ра́ди раба̀ твоегѡ̀, не ѿвратѝ лицѐ пома́заннагѡ твоегѡ̀.
|
Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́.
|
|
11
|
11
|
|
Клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь дв҃дꙋ и҆́стиною, и҆ не ѿве́ржетсѧ є҆ѧ̀: ѿ плода̀ чре́ва твоегѡ̀ посаждꙋ̀ на престо́лѣ твое́мъ.
|
Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м.
|
|
12
|
12
|
|
А҆́ще сохранѧ́тъ сы́нове твоѝ завѣ́тъ мо́й и҆ свидѣ̑нїѧ моѧ̑ сїѧ̑, и҆̀мже наꙋчꙋ̀ ѧ҆̀, и҆ сы́нове и҆́хъ до вѣ́ка сѧ́дꙋтъ на престо́лѣ твое́мъ.
|
А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆збра̀ гдⷭ҇ь сїѡ́на, и҆зво́ли и҆̀ въ жили́ще себѣ̀.
|
Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́.
|
|
14
|
14
|
|
Се́й поко́й мо́й во вѣ́къ вѣ́ка, здѣ̀ вселю́сѧ, ꙗ҆́кѡ и҆зво́лихъ и҆̀.
|
Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї.
|
|
15
|
15
|
|
Лови́твꙋ є҆гѡ̀ блгⷭ҇влѧ́ѧй блгⷭ҇влю̀, ни́щыѧ є҆гѡ̀ насы́щꙋ хлѣ̑бы:
|
Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би;
|
|
16
|
16
|
|
сщ҃е́нники є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ во спⷭ҇нїе, и҆ прпⷣбнїи є҆гѡ̀ ра́достїю возра́дꙋютсѧ.
|
свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються.
|
|
17
|
17
|
|
Та́мѡ возращꙋ̀ ро́гъ дв҃дови, оу҆гото́вахъ свѣти́лникъ пома́занномꙋ моемꙋ̀.
|
Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́.
|
|
18
|
18
|
|
Врагѝ є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ стꙋдо́мъ, на не́мъ же процвѣте́тъ ст҃ы́нѧ моѧ̀.
|
Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.