Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ г҃
Κεφάλαιο 3
1
1
И҆ ѡ҆печа́ливсѧ пла́кахъ, и҆ моли́хсѧ съ болѣ́знїю, глаго́лѧ: ΚΑΙ λυπηθεὶς ἔκλαυσα καὶ προσευξάμην μετ᾿ ὀδύνης λέγων·
2
2
првⷣнъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, и҆ всѧ̑ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ всѝ пꙋтїѐ твоѝ млⷭ҇ть и҆ и҆́стниа, и҆ сꙋ́дъ и҆́стиненъ и҆ првⷣнъ ты̀ сꙋ́диши во вѣ́къ: δίκαιος εἶ, Κύριε, καὶ πάντα τὰ ἔργα σου καὶ πᾶσαι αἱ ὁδοί σου ἐλεημοσύναι καὶ ἀλήθεια, καὶ κρίσιν ἀληθινὴν καὶ δικαίαν σὺ κρίνεις εἰς τὸν αἰῶνα.
3
3
помѧнѝ мѧ̀ и҆ при́зри на мѧ̀ да не ѿмща́еши мѝ грѣхѝ моѧ̑ и҆ невѣ̑дѣнїѧ моѧ̑ и҆ ѻ҆тє́цъ мои́хъ, и҆́миже согрѣши́ша пред̾ тобо́ю: μνήσθητί μου καὶ ἐπίβλεψον ἐπ᾿ ἐμέ· μή με ἐκδικήσῃς ταῖς ἁμαρτίαις μου καὶ τοῖς ἀγνοήμασί μου καὶ τῶν πατέρων μου, ἃ ἥμαρτον ἐνώπιόν σου·
4
4
преслꙋ́шаша бо за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆ да́лъ є҆сѝ на́съ въ расхище́нїе и҆ плѣне́нїе и҆ сме́рть и҆ въ при́тчꙋ поноше́нїѧ всѣ̑мъ ꙗ҆зы́кѡмъ, въ нѧ́же расточи́хомсѧ: παρήκουσαν γὰρ τῶν ἐντολῶν σου, καὶ ἔδωκας ἡμᾶς εἰς διαρπαγὴνκαὶ αἰχμαλωσίαν καὶ θάνατον καὶ παραβολὴν ὀνειδισμοῦ πᾶσι τοῖς ἔθνεσιν, ἐν οἷς ἐσκορπίσμεθα.
5
5
и҆ нн҃ѣ мнѡ́ги сꙋдбы̑ твоѧ̑ сꙋ́ть и҆ и҆́стинны, твори́те со мно́ю ѡ҆ грѣсѣ́хъ мои́хъ и҆ ѻ҆тє́цъ мои́хъ, ꙗ҆́кѡ не сотвори́хомъ повелѣ́нїй твои́хъ, не бо̀ ходи́хомъ во и҆́стинѣ пред̾ тобо́ю: καὶ νῦν πολλαὶ αἱ κρίσεις σού εἰσι καὶ ἀληθιναὶ ἐξ ἐμοῦ ποιῆσαι περὶ τῶν ἁμαρτιῶν μου καὶ τῶν πατέρων μου, ὅτι οὐκ ἐποιήσαμεν τὰς ἐντολάς σου· οὐ γὰρ ἐπορεύθημεν ἐν ἀληθείᾳ ἐνώπιόν σου.
6
6
и҆ нн҃ѣ, ꙗ҆́коже оу҆го́дно пред̾ тобо́ю, сотворѝ со мно́ю: повелѝ ѿѧ́ти дꙋ́хъ мо́й, ꙗ҆́кѡ да разрѣшꙋ́сѧ и҆ бꙋ́дꙋ землѧ̀, поне́же оу҆́не є҆́сть мѝ оу҆мре́ти, не́жели жи́вꙋ бы́тн, занѐ поноше́нїѧ лжи̑ва слы́шахъ, и҆ печа́ль є҆́сть мно́га во мнѣ̀: повелѝ ѿрѣши́тисѧ мѝ ѿ нꙋ́жды оу҆жѐ на вѣ́чное мѣ́сто, да не ѿврати́ши лица̀ твоегѡ̀ ѿ менє̀. καὶ νῦν κατὰ τὸ ἀρεστὸν ἐνώπιόν σου ποίησον μετ᾿ ἐμοῦ· ἐπίταξον ἀναλαβεῖν τὸ πνεῦμά μου, ὅπως ἀπολυθῶ καὶ γένωμαι γῆ· διότι λυσιτελεῖ μοι ἀποθανεῖν ἢ ζῆν, ὅτι ὀνειδισμοὺς ψευδεῖς ἤκουσα, καὶ λύπη ἐστὶ πολλὴ ἐν ἐμοί· ἐπίταξον ἀπολυθῆναί με τῆς ἀνάγκης ἤδη εἰς τὸν αἰώνιον τόπον, μὴ ἀποστρέψῃς τὸ πρόσωπόν σου ἀπ᾿ἐμοῦ.
7
7
Въ то́йже де́нь слꙋчи́сѧ дще́ри рагꙋи́левѣй са́ррѣ бо є҆квата́нѣхъ миді́и, и҆ то́й поноси́мѣй бы́ти ѿ рабы́нь ѻ҆тца̀ є҆ѧ̀: ᾿Εν τῇ αὐτῇ ἡμέρᾳ συνέβη τῇ θυγατρὶ Ραγουὴλ Σάρρᾳ ἐν ᾿Εκβατάνοις τῆς Μηδίας καὶ ταύτην ὀνειδισθῆναι ὑπὸ παιδισκῶν πατρὸς αὐτῆς,
8
8
а҆́кѡ бѧ́ше дана̀ седмѝ мꙋжє́мъ, и҆ а҆смоде́й лꙋка́вый де́мѡнъ оу҆бѝ и҆̀хъ, пре́жде да́же бы́ти и҆̀мъ съ не́ю ꙗ҆́кѡ съ жена́ми: и҆ рѣ́ша є҆́й: не разꙋмѣ́еши ли оу҆бива́ющи твои́хъ мꙋже́й; оу҆жѐ се́дмь и҆мѣ́ла є҆сѝ, и҆ ни є҆ди́нагѡ и҆́хъ нарекла́сѧ є҆сѝ: ὅτι ἦν δεδομένη ἀνδράσιν ἑπτά, καὶ ᾿Ασμοδαῖος τὸ πονηρὸν δαιμόνιον ἀπέκτεινεν αὐτοὺς πρὶν ἢ γενέσθαι αὐτοὺς μετ᾿ αὐτῆς ὡς ἐν γυναιξί. καὶ εἶπαν αὐτῇ· οὐ συνιεῖς ἀποπνίγουσά σου τοὺς ἄνδρας; ἤδη ἑπτὰ ἔσχες καὶ ἑνὸς αὐτῶν οὐκ ὠνομάσθης·
9
9
что̀ на́съ бїе́ши; а҆́ще и҆змро́ша, и҆дѝ съ ни́ми, да не ви́димъ твоегѡ̀ сы́на и҆лѝ дще́ре во вѣ́къ. τί ἡμᾶς μαστιγοῖς; εἰ ἀπέθαναν, βάδιζε μετ᾿ αὐτῶν· μὴ ἴδοιμέν σου υἱὸν ἢ θυγατέρα εἰς τὸν αἰῶνα.
10
10
Сїѧ̑ слы́шавши ѡ҆печа́лисѧ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆дави́тисѧ, и҆ речѐ: є҆ди́на оу҆́бѡ є҆́смь ѻ҆тцꙋ̀ моемꙋ̀: а҆́ще сотворю̀ сїѐ, оу҆кори́зна є҆мꙋ̀ бꙋ́детъ, и҆ ста́рость є҆гѡ̀ ннзведꙋ̀ съ болѣ́знїю во а҆́дъ. ταῦτα ἀκούσασα ἐλυπήθη σφόδρα ὥστε ἀπάγξασθαι. καὶ εἶπε· μία μέν εἰμι τῷ πατρί μου· ἐὰν ποιήσω τοῦτο, ὄνειδος αὐτῷ ἔσται, καὶ τὸ γῆρας αὐτοῦ κατάξω μετ᾿ ὀδύνης εἰς ᾅδου.
11
11
И҆ молѧ́шесѧ при ѻ҆ко́нцы и҆ речѐ: блгⷭ҇ве́нъ є҆сѝ, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, и҆ блгⷭ҇ве́но и҆́мѧ твоѐ ст҃о́е и҆ чтⷭ҇но́е во вѣ́ки: да блгⷭ҇вѧ́тъ тѧ̀ всѧ̑ дѣла̀ твоѧ̑ во вѣ́къ: καὶ ἐδεήθη πρὸς τῇ θυρίδι καὶ εἶπεν· εὐλογητὸς εἶ, Κύριε ὁ Θεός μου, καὶ εὐλογητὸν τὸ ὄνομά σου τὸ ἅγιον καὶ ἔντιμον εἰς τοὺς αἰῶνας· εὐλογήσαισάν σε πάντα τὰ ἔργα σου εἰς τὸν αἰῶνα.
12
12
и҆ нн҃ѣ, гдⷭ҇и, ѻ҆́чи моѝ и҆ лицѐ моѐ ко тебѣ̀ да́хъ: καὶ νῦν, Κύριε, τοὺς ὀφθαλμούς μου καὶ τὸ πρόσωπόν μου εἰς σὲ δέδωκα·
13
13
рѣ́хъ да разрѣши́ши мѧ̀ ѿ землѝ и҆ да не слы́шꙋ а҆́зъ ктомꙋ̀ поноше́нїѧ: εἰπὸν ἀπολῦσαί με ἀπὸ τῆς γῆς καὶ μὴ ἀκοῦσαί με μηκέτι ὀνειδισμόν.
14
14
ты̀ вѣ́сн, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ чиста̀ є҆́смь ѿ всѧ́кагѡ грѣха̀ мꙋ́жнѧ σὺ γινώσκεις, Κύριε, ὅτι καθαρά εἰμι ἀπὸ πάσης ἁμαρτίας ἀνδρὸς
15
15
и҆ не ѡ҆скверни́хъ и҆́мене моегѡ̀ ннжѐ и҆́мене ѻ҆тца̀ моегѡ̀ въ землѝ плѣне́нїѧ моегѡ̀: є҆диноро́дна є҆́смь ѻ҆тцꙋ̀ моемꙋ̀, и҆ нѣ́сть є҆мꙋ̀ ⷱ҇ѻ҆́трочища, и҆́же наслѣ́дитъ є҆го̀, нижѐ бра́та бли́жнѧгѡ, нижѐ сꙋ́щагѡ є҆мꙋ̀ сы́на да соблюдꙋ́ мѧ томꙋ̀ въ женꙋ̀: оу҆жѐ погибо́ша мѝ се́дмь: вскꙋ́ю мѝ жи́ти; и҆ а҆́ще не оу҆го́дно є҆́сть тебѣ̀ оу҆би́ти мѧ̀, повелѝ призрѣ́ти на мѧ̀ и҆ поми́ловати мѧ̀, да не ктомꙋ̀ слы́шꙋ поноше́нїе. καὶ οὐκ ἐμόλυνα τὸ ὄνομά μου οὐδὲ τὸ ὄνομα τοῦ πατρός μου ἐν τῇ γῇ τῆς αἰχμαλωσίας μου. μονογενής εἰμι τῷ πατρί μου, καὶ οὐχ ὑπάρχει αὐτῷ παιδίον, ὃ κληρονομήσει αὐτόν, οὐδὲ ἀδελφὸς ἐγγὺς οὐδὲ ὑπάρχων αὐτῷ υἱός, ἵνα συντηρήσω ἐμαυτὴν αὐτῷ γυναῖκα. ἤδη ἀπώλοντό μοι ἑπτά· ἵνα τί μοι ζῆν; καὶ εἰ μὴ δοκεῖ σοι ἀποκτεῖναί με, ἐπίταξον ἐπιβλέψαι ἐπ᾿ ἐμὲ καὶ ἐλεῆσαί με καὶ μηκέτι ἀκοῦσαί με ὀνειδισμόν.
16
16
И҆ оу҆слы́ша гдⷭ҇ь моли́твꙋ ѻ҆бои́хъ пред̾ сла́вою вели́кагѡ рафаи́ла, Καὶ εἰσηκούσθη προσευχὴ ἀμφοτέρων ἐνώπιον τῆς δόξης τοῦ μεγάλου Ραφαήλ,
17
17
и҆ по́сланъ бѣ̀ и҆зцѣли́ти ѻ҆бои́хъ, тѡві́тꙋ ѡ҆чи́стити бѣ́льма и҆ са́ррꙋ дще́рь рагꙋи́левꙋ да́ти тѡві́и сы́нꙋ тѡві́товꙋ въ женꙋ̀, и҆ свѧза́ти а҆смоде́а лꙋка́ваго де́мѡна, занѐ тѡві́и подоа́етъ наслѣ́дити ю҆̀. Въ то̀ вре́мѧ возврати́всѧ тѡві́тъ, вни́де въ до́мъ сво́й, а҆ са́рра дщѝ рагꙋи́лева сни́де ѿ го́рницы своеѧ̀. καὶ ἀπεστάλη ἰάσασθαι τοὺς δύο, τοῦ Τωβὶτ λεπίσαι τὰ λευκώματα καὶ Σάρραν τὴν τοῦ Ραγουὴλ δοῦναι Τωβίᾳ τῷ υἱῷ Τωβὶτ γυναῖκα καὶ δῆσαι ᾿Ασμοδαῖον τὸ πονηρὸν δαιμόνιον, διότι Τωβίᾳ ἐπιβάλλει κληρονομῆσαι αὐτήν. ἐν αὐτῷ τῷ καιρῷ ἐπιστρέψας Τωβὶτ εἰσῆλθεν εἰς τὸν οἶκον αὐτοῦ καὶ Σάρρα ἡ τοῦ Ραγουὴλ κατέβη ἐκ τοῦ ὑπερῴου αὐτῆς.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.