|
Chapter 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| On discovering this, so incensed was the wicked king, that he no longer confined his rage to the Jews in Alexandria. Laying his hand more heavily upon those who lived in the country, he gave orders that they should be quickly collected into one place, and most cruelly deprived of their lives. | Довідавшись про те, нечестивець дійшов такого шаленства, що не тільки озлобився проти юдеїв, які жили в Олександрії, але виявив жорстоку ворожість і проти тих, що жили у цілій країні, наказавши негайно зібрати всіх разом і віддати на найганебнішу смерть. |
|
2
|
2
|
| While this was going on, an invidious rumour was uttered abroad by men who had banded together to injure the Jewish race. The purport of their charge was, that the Jews kept them away from the ordinances of the law. | Коли готувалася ця справа, людьми, однодумними лиходійству, була розповсюджена зла чутка проти народу юдейського з приводу такого розпорядження, ніби вони ухиляються від виконання законних обов’язків. |
|
3
|
3
|
| Now, while the Jews always maintained a feeling of unswerving loyalty towards the kings, | Тим часом юдеї зберігали добру прихильність і незмінну вірність до царів; але вони шанували Бога, жили за Його законом і тому в деяких випадках допускали відступлення і відмови: з цієї причини вони і здавалися деяким ворожими; у всіх же інших людей добрим виконанням усього справедливого вони здобували благовоління. |
|
4
|
4
|
| yet, as they worshipped God, and observed his law, they made certain distinctions, and avoided certain things. Hence some persons held them in odium; | Незважаючи на те, відомий добрий спосіб життя цього народу іноплемінники вважали за ніщо. Вони помічали тільки розбіжності у богошанувані та їжі і говорили, що ці люди не допускають спілкування у трапезі ні з царем, ні з вельможами, що вони заздрісники і великі супротивники держави, і таким чином розголошували про них навмисну хулу. |
|
5
|
5
|
| although, as they adorned their conversation with works of righteousness, they had established themselves in the good opinion of the world. | Елліни, які жили у місті і не зазнали від них ніякої образи, бачачи несподіване обурення проти цих людей і раптове їхнє скупчення, хоч не могли допомогти їм, — тому що царське було розпорядження, — однак утішали їх, обурювалися, і сподівалися, що діло переміниться: |
|
6
|
6
|
| What all the rest of mankind said, was, however, made of no account by the foreigners; | бо не можна було нехтувати такою великою кількістю народу, ні в чому невинного. |
|
7
|
7
|
| who said much of the exclusiveness of the Jews with regard to their worship and meats; they alleged that they were men unsociable, hostile to the king's interests, refusing to associate with him or his troops. By this way of speaking, they brought much odium upon them. | Утім, деякі сусіди і друзі й ті, що торгували з ними, таємно приймаючи деяких з них, обіцяли допомагати їм і робити все можливе для їх захисту. |
|
8
|
8
|
| Nor was this unexpected uproar and sudden conflux of people unobserved by the Greeks who lived in the city, concerning men who had never harmed them: yet to aid them was not in their power, since all was oppression around; but they encouraged the Jews by sympathizing with them in their troubles, and expected a favourable turn of affairs: | А він, звеличуючись тимчасовим благополуччям і не помишляючи про владу величного Бога, думав незмінно залишитися з тим же наміром і написав проти них такий лист: |
|
9
|
9
|
| He who knoweth all things, will not, said they, disregard so great a people. | «Цар Птоломей Филопатор жителям Єгипту і місцевим воєначальникам і воїнам — радуватися і бути здоровими. Я ж сам здоровий і справи наші благоуспішні. |
|
10
|
10
|
| Some of the neighbours, friends, and fellow dealers of the Jews, even called them secretly to an interview, pledged them their assistance, and promised to do their very utmost for them. | Після походу, початого нами в Азію, який, як ви самі знаєте, несподіваною допомогою богів і нашою силою згідно з нашим наміром досяг щасливого закінчення, ми думали упорядкувати народи, які живуть у Келе-Сирії і Фінікії, не силою зброї, але поблажливістю і великим людинолюбством, охоче благодіючи їм. |
|
11
|
11
|
| Now the king, elated with his prosperous fortune, and not regarding the superior power of God, but thinking to persevere in his present purpose, wrote the following letter to the prejudice of the Jews. | Даючи по містах багаті внески у храми, ми прийшли і в Єрусалим, маючи намір вшанувати святилище цих негідних людей, які ніколи не залишають свого безумства. |
|
12
|
12
|
| King Ptolemy Philopater, to the commanders and soldiers in Egypt, and in all places, health and happiness! | Вони ж, прийнявши наше прибуття — на словах охоче, а на ділі підступно, коли ми бажали ввійти у храм і вшанувати його належними і найкращими дарунками, пихаті своєю давньою гордістю, заборонили нам вхід, не потерпівши від нас насильства з людинолюбства, яке ми маємо до всіх людей. |
|
13
|
13
|
| I am right well; and so, too, are my affairs. | Явно виявивши свою ворожість до нас, вони одні тільки з усіх народів завзято противляться царям і своїм благодійникам і не хочуть виконувати нічого справедливого. |
|
14
|
14
|
| Since our Asiatic campaign, the particulars of which ye know, and which by the aid of the gods, not lightly given, and by our own vigour, has been brought to a successful issue according to our expectation, | Ми ж, зглянувшись на їхнє безумство, і тоді, коли поверталися з перемогою, і в самому Єгипті, приймаючи людинолюбно всі народи, поводилися, як належало. |
|
15
|
15
|
| we resolved, not with strength of spear, but with gentleness and much humanity, as it were to nurse the inhabitants of Cœle-Syria and Phœnicia, and to be their willing benefactors. | Між іншим, оголошуючи усім про нашу непам’ятозлобність до їхніх одноплемінників, ми вирішили ввести зміни: оскільки вони служили нам на війні і займалися дуже багатьма справами, здавна з простоти наданими їм, то ми хотіли навіть надати їм права олександрійського громадянства і зробити учасниками споконвічного жрецтва. |
|
16
|
16
|
| So, having bestowed considerable sums of money upon the temples of the several cities, we proceeded even as far as Jerusalem; and went up to honour the temple of these wretched beings who never cease from their folly. | Вони ж, сприйнявши це як супротивне для себе і, за властивим їм злим норовом відкидаючи добре і схиляючись завжди до злого, не тільки знехтували неоціненне право громадянства, але й гласно і негласно гребують тими деякими з них, які щиро налаштовані до нас, постійно сподіваючись, що ми внаслідок безладного способу життя їхнього скоро скасуємо наші установлення. |
|
17
|
17
|
| To outward appearance they received us willingly; but belied that appearance by their deeds. When we were eager to enter their temple, and to honour it with the most beautiful and exquisite gifts, | Тому ми, достатньо переконавшись дослідами, що вони за всякої нагоди виявляють неприязні проти нас задуми, і, передбачаючи, що коли-небудь, за несподівано виниклого проти нас збурювання, ми будемо мати за собою в особі цих нечестивців — зрадників і жорстоких ворогів, |
|
18
|
18
|
| they were so carried away by their old arrogance, as to forbid us the entrance; while we, out of our forbearance toward all men, refrained from exercising our power upon them. | повеліваємо, як тільки буде отриманий цей лист, негайно згаданих нами людей з їхніми дружинами і дітьми, з насиллями і катуваннями закувавши у залізні кайдани, звідусіль вислати до нас на смертну страту, нещадну і ганебну, гідну таких зловмисників. |
|
19
|
19
|
| And thus, exhibiting their enmity against us, they alone among the nations lift up their heads against kings and benefactors, as men unwilling to submit to any thing reasonable. | Якщо вони одного разу будуть покарані, то ми сподіваємося, що у майбутньому наші державні справи набудуть довершеного благоустрою і найкращого порядку. |
|
20
|
20
|
| We then, having endeavoured to make allowance for the madness of these persons, and on our victorious return treating all people in Egypt courteously, acted in a manner which was befitting. | Якщо ж хто сховає когось з юдеїв, від старого до дитини, не виключаючи немовлят, має бути знищеним з усім його домом найжорстокішим чином. |
|
21
|
21
|
| Accordingly, bearing no ill-will against their kinsmen at Jerusalem, but rather remembering our connection with them, and the numerous matters with sincere heart from a remote period entrusted to them, we wished to venture a total alteration of their state, by bestowing upon them the rights of citizens of Alexandria, and to admit them to the everlasting rites of our solemnities. | А хто викриє кого-небудь, той одержить маєток винного і ще дві тисячі драхм із царської скарбниці, одержить волю і буде вшанований. |
|
22
|
22
|
| All this, however, they have taken in a very different spirit. With their innate malignity, they have spurned the fair offer; and constantly inclining to evil, | Усяке місце, де буде впійманий юдей, який ховається, має бути спустошене і випалене, так щоб нікому зі смертних ні на що не було придатне на вічні часи». Такий був зміст листа. |
|
23
|
|
| have rejected the inestimable rights. Not only so, but by using speech, and by refraining from speech, they abhor the few among them who are heartily disposed towards us; ever deeming that their ignoble course of procedure will force us to do away with our reform. | |
|
24
|
|
| Having then, received certain proofs that these Jews bear us every sort of ill-will, we must look forward to the possibility of some sudden tumult among ourselves, when these impious men may turn traitors and barbarous enemies. | |
|
25
|
|
| As soon, therefore, as the contents of this letter become known to you, in that same hour we order those Jews who dwell among you, with wives and children, to be sent to us, vilified and abused, in chains of iron, to undergo a death, cruel and ignominious, suitable to men disaffected. | |
|
26
|
|
| For by the punishment of them in one body we perceive that we have found the only means of establishing our affairs for the future on a firm and satisfactory basis. | |
|
27
|
|
| Whoever shall shield a Jew, whether it be old man, child, or suckling, shall with his whole house be tortured to death. | |
|
28
|
|
| Whoever shall inform against the Jews, besides receiving the property of the person charged, shall be presented with two thousand drachmæ from the royal treasury, shall be made free, and shall be crowned. | |
|
29
|
|
| Whatever place shall shelter a Jew, shall, when he is hunted forth, be put under the ban of fire, and be for ever rendered useless to every living being for all time to come. | |
|
30
|
|
| Such was the purport of the king's letter. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
