Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 3

Brenton–Byzantine English Bible > Habakkuk :

Порівняти:

⇄

1 2 3

Chapter 3	Глава 3

1	1
A Prayer of the Prophet Ambacum, with a Song.	Молитва Аввакума пророка, для співу.
2	2
O Lord, I have heard thy report, and was afraid: I considered thy works, and was amazed: thou shalt be known between the two living creatures, thou shalt be acknowledged when the years draw nigh; thou shalt be manifested when the time is come; when my soul is troubled, thou wilt in wrath remember mercy.	Господи! почув я слух Твій й убоявся. Господи! зверши діло Твоє серед років, серед літ яви його; у гніві згадай про милість.
3	3
God shall come from Thæman, and the Holy One from the dark shady mount Pharan. Pause.	Бог від Фемана гряде і Святий — від гори Фаран. Покрила небеса велич Його, і славою Його наповнилася земля.
4	4
His excellence covered the heavens, and the earth was full of his praise. And his brightness shall be as light; there were horns in his hands, and he caused a mighty love of his strength.	Блиск її — як сонячне світло; від руки Його промені, і тут тайник Його сили!
5	5
Before his face shall go a report, and it shall go forth into the plains,	Перед лицем Його йде моровиця, а за стопами Його — пекучий вітер.
6	6
the earth stood at his feet and trembled: he beheld, and the nations melted away: the mountains were violently burst through, the everlasting hills melted at his everlasting going forth.	Він став і похитнув землю; споглянув, і в трепет привів народи; вікові гори розпалися, первісні пагорби обпали; путі Його вічні.
7	7
Because of troubles I looked upon the tents of the Ethiopians: the tabernacles also of the land of Madiam shall be dismayed.	Смутними бачив я намети ефіопські; затряслися намети землі Мадіамської.
8	8
Wast thou angry, O Lord, with the rivers? or was thy wrath against the rivers, or thine anger against the sea? for thou wilt mount on thine horses, and thy chariots are salvation.	Хіба на ріки запалав, Господи, гнів Твій? хіба на ріки — обурення Твоє, чи на море — лють Твоя, що Ти зійшов на коней Твоїх, на колісниці Твої спасительні?
9	9
Surely thou didst bend thy bow at sceptres, saith the Lord. Pause. The land of rivers shall be torn asunder.	Ти оголив лук Твій за клятвеною обітницею, даною колінам. Ти потоками розсік землю.
10	10
The nations shall see thee and be in pain, as thou dost divide the moving waters: the deep uttered her voice, and raised her form on high.	Побачивши Тебе, затремтіли гори, ринули води; безодня подала голос свій, високо підняла руки свої;
11	11
The sun was exalted, and the moon stood still in her course: thy darts shall go forth at the light, at the brightness of the gleaming of thine arms.	сонце і місяць зупинилися на місці своєму перед світлом летючих стріл Твоїх, перед сяйвом блискаючих списів Твоїх.
12	12
Thou wilt bring low the land with threatening, and in wrath thou wilt break down the nations.	У гніві прямуєш Ти по землі і в обуренні подавляєш народи.
13	13
Thou wentest forth for the salvation of thy people, to save thine anointed: thou shalt bring death on the heads of transgressors; thou hast brought bands upon their neck. Pause.	Ти виступаєш для спасіння народу Твого, для спасіння помазаного Твого. Ти знищуєш главу нечестивого дому, оголюючи його від основи до верху.
14	14
Thou didst cut asunder the heads of princes with amazement, they shall tremble in it; they shall burst their bridles, they shall be as a poor man devouring in secret.	Ти проколюєш списами його главу вождів його, коли вони, як вихор, кинулися розбити мене, у радощах, ніби думаючи поглинути бідного потаємно.
15	15
And thou dost cause thine horses to enter the sea, disturbing much water.	Ти з конями Твоїми проклав путь по морю, через безодню великих вод.
16	16
I watched, and my belly trembled at the sound of the prayer of my lips, and trembling entered into my bones, and my frame was troubled within me; I will rest in the day of affliction, from going up to the people of my sojourning.	Я почув, і затремтіли нутрощі мої; при звістці про це затремтіли губи мої, біль проник у кістки мої, і коливається місце піді мною; а я повинен бути спокійним у день нещастя, коли прийде на народ мій грабіжник його.
17	17
For though the fig-tree shall bear no fruit, and there shall be no produce on the vines; the labour of the olive shall fail, and the fields shall produce no food: the sheep have failed from the pasture, and there are no oxen at the cribs;	Хоч би не розцвіла смоковниця і не було плоду на виноградних лозах, і маслина зрадила, і нива не дала плоду, хоч би не стало овець у загоні і рогатої худоби у стійлах, —
18	18
yet I will exult in the Lord, I will joy in God my Saviour.	але і тоді я буду радуватися у Господі і веселитися у Бозі за спасіння моє.
19	19
The Lord God is my strength, and he will perfectly strengthen my feet; he mounts me upon high places, that I may conquer by his song.	Господь Бог — сила моя: Він зробить ноги мої, як у оленя, і на висоти мої зведе мене! [Начальникові хору.]