|
Κεφάλαιο 12
|
Глава́ в҃і
|
|
1
|
1
|
| ΚΑΙ ταῦτα τὰ προστάγματα καὶ αἱ κρίσεις, ἃς φυλάξετε τοῦ ποιεῖν ἐν τῇ γῇ, ἣν Κύριος ὁ Θεὸς τῶν πατέρων ὑμῶν δίδωσιν ὑμῖν ἐν κλήρῳ πάσας τὰς ἡμέρας, ἃς ὑμεῖς ζῆτε ἐπὶ τῆς γῆς. | И҆ сїѧ̑ за́пѡвѣди и҆ сꙋды̀, ꙗ҆̀же снабди́те твори́ти на землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ ва́шихъ дае́тъ ва́мъ въ жре́бїй во всѧ̑ дни̑, въ нѧ́же вы̀ жи́ти бꙋ́дете на землѝ: |
|
2
|
2
|
| ἀπωλείᾳ ἀπολεῖτε πάντας τοὺς τόπους, ἐν οἷς ἐλάτρευσαν ἐκεῖ τοῖς θεοῖς αὐτῶν, οὓς ὑμεῖς κληρονομεῖτε αὐτούς, ἐπὶ τῶν ὀρέων τῶν ὑψηλῶν καὶ ἐπὶ τῶν θινῶν καὶ ὑποκάτω δένδρου δασέος. | па́гꙋбою погꙋби́те всѧ̑ мѣста̀, въ ни́хже слꙋжи́ша та́мѡ ꙗ҆зы́цы богѡ́мъ свои̑мъ, ꙗ҆̀же вы̀ прїи́мете, на гора́хъ высо́кихъ и҆ холмѣ́хъ и҆ под̾ дре́вомъ сѣно́внымъ: |
|
3
|
3
|
| καὶ κατασκάψετε τοὺς βωμοὺς αὐτῶν καὶ συντρίψετε τὰς στήλας αὐτῶν καὶ τὰ ἄλση αὐτῶν ἐκκόψετε καὶ τὰ γλυπτὰ τῶν θεῶν αὐτῶν κατακαύσετε πυρί, καὶ ἀπολεῖται τὸ ὄνομα αὐτῶν ἐκ τοῦ τόπου ἐκείνου. | и҆ да раскопа́ете трє́бища и҆́хъ и҆ сокрꙋшитѐ столпы̀ и҆́хъ, и҆ дꙋбра̑вы и҆́хъ ссѣче́те, и҆ ваѧ́нїе богѡ́въ и҆́хъ сожже́те ѻ҆гне́мъ, и҆ погꙋбитѐ и҆́мѧ и҆́хъ ѿ мѣ́ста тогѡ̀. |
|
4
|
4
|
| οὐ ποιήσετε οὕτω Κυρίῳ τῷ Θεῷ ὑμῶν, | Да не сотворитѐ та́кѡ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ ва́шемꙋ, |
|
5
|
5
|
| ἀλλ᾿ ἢ εἰς τὸν τόπον, ὃν ἂν ἐκλέξηται Κύριος ὁ Θεός σου ἐν μιᾷ τῶν πόλεων ὑμῶν ἐπονομάσαι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ καὶ ἐπικληθῆναι, καὶ ἐκζητήσετε καὶ εἰσελεύσεσθε ἐκεῖ | то́кмѡ на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ, во є҆ди́нѣмъ ѿ племе́нъ ва́шихъ, нарещѝ и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ и҆ призва́ти, и҆ взы́щете, и҆ вни́дете та́мѡ: |
|
6
|
6
|
| καὶ οἴσετε ἐκεῖ τὰ ὁλοκαυτώματα ὑμῶν καὶ τὰ θυσιάσματα ὑμῶν καὶ τὰς ἀπαρχὰς ὑμῶν καὶ τὰς εὐχὰς ὑμῶν καὶ τὰ ἑκούσια ὑμῶν καὶ τὰς ὁμολογίας ὑμῶν, τὰ πρωτότοκα τῶν βοῶν ὑμῶν καὶ τῶνπροβάτων ὑμῶν | и҆ принесе́те та́мѡ всесожжє́нїѧ ва̑ша, и҆ жє́ртвы ва́шѧ, и҆ нача́тки ва́ши, и҆ ѡ҆бѣ́ты ва́ши, и҆ вѡ́льнаѧ ва̑ша, и҆ и҆сповѣ̑данїѧ ва̑ша, пе́рвенцы волѡ́въ ва́шихъ и҆ ѻ҆ве́цъ ва́шихъ, |
|
7
|
7
|
| καὶ φάγεσθε ἐκεῖ ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ ὑμῶν καὶ εὐφρανθήσεσθε ἐπὶ πᾶσιν, οὗ ἐὰν ἐπιβάλητε τὴν χεῖρα, ὑμεῖς καὶ οἱ οἶκοι ὑμῶν, καθότι εὐλόγησέ σε Κύριος ὁ Θεός σου. | и҆ ꙗ҆́сти бꙋ́дете та́мѡ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ ва́шимъ и҆ возвеселите́сѧ ѡ҆ всѣ́хъ, на нѧ́же возложитѐ рꙋ́ки ва́шѧ вы̀ и҆ до́мове ва́ши, ꙗ҆́коже тѧ̀ блгⷭ҇ви́лъ є҆́сть гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й. |
|
8
|
8
|
| οὐ ποιήσετε πάντα ὅσα ἡμεῖς ποιοῦμεν ὧδε σήμερον, ἕκαστος τὸ ἀρεστὸν ἐνώπιον αὐτοῦ· | Да не сотвори́те та́мѡ всѣ́хъ, є҆ли̑ка вы̀ творитѐ здѣ̀ дне́сь, кі́йждо оу҆го́дное пред̾ собо́ю: |
|
9
|
9
|
| οὐ γὰρ ἥκατε ἕως τοῦ νῦν εἰς τὴν κατάπαυσιν καὶ εἰς τὴν κληρονομίαν ἣν Κύριος ὁ Θεὸς ἡμῶν δίδωσιν ὑμῖν. | не прїидо́сте бо до нн҃ѣ въ поко́й и҆ въ наслѣ́дїе, є҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ дае́тъ ва́мъ. |
|
10
|
10
|
| καὶ διαβήσεσθε τὸν ᾿Ιορδάνην, καὶ κατοικήσετε ἐπὶ τῆς γῆς, ἧς Κύριος ὁ Θεὸς ἡμῶν κατακληρονομεῖ ὑμῖν, καὶ καταπαύσει ὑμᾶς ἀπὸ πάντων τῶν ἐχθρῶν ὑμῶν τῶν κύκλῳ, καὶ κατοικήσετε μετὰ ἀσφαλείας. | И҆ є҆гда̀ пре́йдете і҆ѻрда́нъ и҆ вселите́сѧ на землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ да́стъ въ наслѣ́дїе ва́мъ, и҆ оу҆поко́итъ ва́съ ѿ всѣ́хъ вра̑гъ ва́шихъ, и҆̀же ѡ҆́крестъ ва́съ, и҆ вселите́сѧ со оу҆твержде́нїемъ: |
|
11
|
11
|
| καὶ ἔσται ὁ τόπος, ὃν ἂν ἐκλέξηται Κύριος ὁ Θεός σου ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ, ἐκεῖ οἴσετε πάντα, ὅσα ἐγὼ ἐντέλλομαι ὑμῖν σήμερον, τὰ ὁλοκαυτώματα ὑμῶν καὶ τὰ θυσιάσματα ὑμῶν καὶ τὰ ἐπιδέκατα ὑμῶν καὶ τὰς ἀπαρχὰς τῶν χειρῶν ὑμῶν καὶ πᾶν ἐκλεκτὸν τῶν δώρων ὑμῶν, ὅσα ἂν εὔξησθε Κυρίῳ τῷ Θεῷ ὑμῶν, | и҆ бꙋ́детъ мѣ́сто, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ призва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ, тꙋ̀ принесе́те всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю ва́мъ дне́сь: всесожжє́нїѧ ва̑ша и҆ жє́ртвы ва́шѧ, и҆ десѧти̑ны ва́шѧ и҆ нача́тки рꙋ́къ ва́шихъ, и҆ всѧ́къ и҆збра́нъ да́ръ ва́шъ, є҆ли̑ка ѡ҆бѣща́ете гдⷭ҇еви бг҃ꙋ ва́шемꙋ: |
|
12
|
12
|
| καὶ εὐφρανθήσεσθε ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ ὑμῶν, ὑμεῖς καὶ οἱ υἱοὶ ὑμῶν καὶ αἱ θυγατέρες ὑμῶν καὶ οἱ παῖδες ὑμῶν καὶ αἱ παιδίσκαι ὑμῶν καὶ ὁ Λευίτης ὁ ἐπὶ τῶν πυλῶν ὑμῶν, ὅτι οὐκ ἔστιν αὐτῷ μερὶς οὐδὲ κλῆρος μεθ᾿ ὑμῶν. | и҆ возвеселите́сѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ ва́шимъ вы̀ и҆ сы́нове ва́ши и҆ дщє́ри ва́ши, и҆ рабы̑ ва́ши и҆ рабы̑ни ва́ши, и҆ леѵі́ти, и҆̀же оу҆ вра́тъ ва́шихъ: ꙗ҆́кѡ нѣ́сть и҆̀мъ ча́сти ни жре́бїѧ съ ва́ми. |
|
13
|
13
|
| πρόσεχε σεαυτῷ, μὴ ἀνενέγκῃς τὰ ὁλοκαυτώματά σου ἐν παντὶ τόπῳ, οὗ ἐὰν ἴδῃς, | Внемлѝ себѣ̀, да не принесе́ши всесожже́нїй твои́хъ на всѧ́комъ мѣ́стѣ, є҆́же а҆́ще оу҆́зриши, |
|
14
|
14
|
| ἀλλ᾿ ἢ εἰς τὸν τόπον, ὃν ἂν ἐκλέξηται Κύριος ὁ Θεός σου αὐτὸν ἐν μιᾷ τῶν φυλῶν σου, ἐκεῖ ἀνοίσετε τὰ ὁλοκαυτώματα ὑμῶν καὶ ἐκεῖ ποιήσεις πάντα, ὅσα ἐγὼ ἐντέλλομαί σοι σήμερον. | то́кмѡ на мѣ́стѣ, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, въ є҆ди́нѣмъ ѿ племе́нъ твои́хъ, та́мѡ да принесе́ши всесожжє́нїѧ твоѧ̑ и҆ та́мѡ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ дне́сь. |
|
15
|
15
|
| ἀλλ᾿ ἢ ἐν πάσῃ ἐπιθυμίᾳ σου θύσεις καὶ φαγῇ κρέα κατὰ τὴν εὐλογίαν Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου, ἣν ἔδωκέ σοι ἐν πάσῃ πόλει· ὁ ἀκάθαρτος ἐν σοὶ καὶ ὁ καθαρὸς ἐπὶ τὸ αὐτὸ φάγεται αὐτό, ὡς δορκάδα ἢ ἔλαφον. | Но то́кмѡ всѣ́мъ жела́нїемъ дꙋшѝ твоеѧ̀ да пожре́ши, и҆ снѣ́си мѧса̀ по блгⷭ҇ве́нїю гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, є҆́же дадѐ тебѣ̀ во всѧ́комъ гра́дѣ: нечи́стый при тебѣ̀ и҆ чи́стый вкꙋ́пѣ да ꙗ҆́стъ ѧ҆̀, ꙗ҆́кѡ се́рнꙋ, и҆лѝ є҆лє́нѧ. |
|
16
|
16
|
| πλὴν τὸ αἷμα οὐ φάγεσθε, ἐπὶ τὴν γῆν ἐκχεεῖτε αὐτὸ ὡς ὕδωρ | То́кмѡ кро́ве да не снѣ́сте: на зе́млю пролїе́те ю҆̀, а҆́ки во́дꙋ. |
|
17
|
17
|
| οὐ δυνήσῃ φαγεῖν ἐν ταῖς πόλεσί σου τὸ ἐπιδέκατον τοῦ σίτου σου καὶ τοῦ οἴνου σου καὶ τοῦ ἐλαίου σου, τὰ πρωτότοκα τῶν βοῶν σου καὶ τῶν προβάτων σου καὶ πάσας τάς εὐχάς, ὅσας ἂν εὔξησθε, καὶ τὰς ὁμολογίας ὑμῶν καὶ τὰς ἀπαρχὰς τῶν χειρῶν ὑμῶν, | Не возмо́жеши ꙗ҆́сти въ градѣ́хъ твои́хъ десѧти́ны пшени́цы твоеѧ̀ и҆ вїна̀ твоегѡ̀ и҆ є҆ле́а твоегѡ̀, пе́рвенцѡвъ волѡ́въ твои́хъ и҆ ѻ҆ве́цъ твои́хъ, и҆ всѣ́хъ ѡ҆бѣ́тѡвъ, є҆ли̑ки ѡ҆бѣща́ете, и҆ и҆сповѣ́данїй ва́шихъ, и҆ нача́ткѡвъ рꙋ́къ ва́шихъ: |
|
18
|
18
|
| ἀλλ᾿ ἢ ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου φαγῇ αὐτὸ ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ἂν ἐκλέξηται Κύριος ὁ Θεός σου αὐτῷ, σὺ καὶ ὁ υἱός σου καὶ ἡ θυγάτηρ σου, ὁ παῖς σου καὶ ἡ παιδίσκη σου καὶ ὁ προσήλυτος ὁ ἐν ταῖς πόλεσιν ὑμῶν, καὶ εὐφρανθήσῃ ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου ἐπὶ πάντα, οὗ ἐὰν ἐπιβάλῃς τὴν χεῖρά σου. | то́кмѡ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ да снѣ́си ѧ҆̀ на мѣ́стѣ, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й себѣ̀, ты̀ и҆ сы́нъ тво́й и҆ дще́рь твоѧ̀, и҆ ра́бъ тво́й и҆ раба̀ твоѧ̀, и҆ леѵі́тъ, и҆ пришле́цъ и҆́же во градѣ́хъ твои́хъ, и҆ возвесели́шисѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ во всѣ́хъ, на нѧ́же возложи́ши рꙋ́кꙋ твою̀. |
|
19
|
19
|
| πρόσεχε σεαυτῷ, μὴ ἐγκαταλίπῃς τὸν Λευίτην πάντα τὸν χρόνον, ὅσον ἂν ζῇς ἐπὶ τῆς γῆς. | Внемлѝ себѣ̀, да не ѡ҆ста́виши леѵі́тина во всѐ вре́мѧ, до́ндеже є҆сѝ жи́въ на землѝ. |
|
20
|
20
|
| ᾿Εὰν δὲ ἐμπλατύνῃ Κύριος ὁ Θεός σου τὰ ὅριά σου, καθάπερ ἐλάλησέ σοι, καὶ ἐρεῖς· φάγομαι κρέα, ἐὰν ἐπιθυμήσῃ ἡ ψυχή σου ὥστε φαγεῖν κρέα, ἐν πάσῃ ἐπιθυμίᾳ τῆς ψυχῆς σου φαγῇ κρέα. | А҆́ще же разшири́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й предѣ́лы твоѧ̑, ꙗ҆́коже гл҃а тебѣ̀, и҆ рече́ши: снѣ́мъ мѧса̀, а҆́ще вожделѣ́етъ дꙋша̀ твоѧ̀, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́сти мѧса̀, во все́мъ жела́нїи дꙋшѝ твоеѧ̀ да снѣ́си мѧса̀. |
|
21
|
21
|
| ἐὰν δὲ μακρὰν ἀπέχῃ σου ὁ τόπος, ὃν ἂν ἐκλέξηται Κύριος ὁ Θεός σου ἐκεῖ ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ, καὶ θύσεις ἀπὸ τῶν βοῶν σου καὶ ἀπὸ τῶν προβάτων σου, ὧν ἂν δῷ ὁ Θεός σοι, ὃν τρόπον ἐνετειλάμην σοι καὶ φαγῇ ἐν ταῖς πόλεσί σου κατὰ τὴν ἐπιθυμίαν τῆς ψυχῆς σου· | А҆́ще же дале́че ѿстои́тъ мѣ́сто ѿ тебє̀, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ, и҆ зако́леши ѿ волѡ́въ твои́хъ и҆ ѿ ѻ҆ве́цъ твои́хъ, ꙗ҆̀же да́стъ тебѣ̀ бг҃ъ тво́й, ꙗ҆́коже заповѣ́дахъ тебѣ̀, и҆ снѣ́си во градѣ́хъ твои́хъ по жела́нїю дꙋшѝ твоеѧ̀. |
|
22
|
22
|
| ὡς ἔσθεται ἡ δορκὰς καὶ ἡ ἔλαφος, οὕτω φαγῇ αὐτό, ὁ ἀκάθαρτος ἐν σοὶ καὶ ὁ καθαρὸς ὡσαύτως ἔδεται. | Ꙗ҆́коже ꙗ҆́стсѧ се́рна и҆ є҆ле́нь, та́кѡ да снѣ́си є҆̀: нечи́стый при тебѣ̀, и҆ чи́стый та́кожде да снѣ́стъ. |
|
23
|
23
|
| πρόσεχε ἰσχυρῶς τοῦ μὴ φαγεῖν αἷμα, ὅτι τὸ αἷμα αὐτοῦ ψυχή· οὐ βρωθήσεται ψυχὴ μετὰ τῶν κρεῶν, | Вонмѝ крѣ́пцѣ, є҆́же не ꙗ҆́сти кро́ве: кро́вь бо є҆́сть дꙋша̀ є҆гѡ̀: да на снѣ́стсѧ дꙋша̀ съ мѧ́сы: |
|
24
|
24
|
| οὐ φάγεσθε, ἐπὶ τὴν γῆν ἐκχεεῖτε αὐτὸ ὡς ὕδωρ· | да не снѣ́сте є҆ѧ̀, на зе́млю пролїе́те ю҆̀ а҆́ки во́дꙋ: |
|
25
|
25
|
| οὐ φαγῇ αὐτό, ἵνα εὖ σοι γένηται καὶ τοῖς υἱοῖς σου μετὰ σέ, ἐὰν ποιήσῃς τὸ καλὸν καὶ τὸ ἀρεστὸν ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου. | да не снѣ́си ю҆̀, да бла́го тебѣ̀ бꙋ́детъ и҆ сынѡ́мъ твои̑мъ по тебѣ̀ во вѣ́ки, а҆́ще сотвори́ши сѐ, є҆́же добро̀ и҆ оу҆го́дно є҆́сть пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ. |
|
26
|
26
|
| πλὴν τὰ ἅγιά σου, ἐὰν γένηταί σοι, καὶ τὰς εὐχάς σου λαβὼν ἥξεις εἰς τὸν τόπον, ὃν ἂν ἐκλέξηται Κύριος ὁ Θεός σου ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ, | Ра́звѣ ст҃а̑ѧ твоѧ̑, ꙗ҆̀же а҆́ще бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀, и҆ ѡ҆бѣ́ты твоѧ̑ взе́мъ да прїи́деши на мѣ́сто, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѻ҆́ное себѣ̀ призва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ: |
|
27
|
27
|
| καὶ ποιήσεις τὰ ὁλοκαυτώματά σου· τὰ κρέα ἀνοίσεις ἐπὶ τὸ θυσιαστήριον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου, τὸ δὲ αἷμα τῶν θυσιῶν σου προσχεεῖς πρὸς τὴν βάσιν τοῦ θυσιαστηρίου Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου, τὰ δὲ κρέα φαγῇ. | и҆ сотвори́ши всесожжє́нїѧ твоѧ̑: мѧса̀ да вознесе́ши на ѻ҆лта́рь гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, кро́вь же же́ртвъ твои́хъ да пролїе́ши пред̾ степє́ни ѻ҆лтарѧ̀ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, мѧса́ же да снѣ́си. |
|
28
|
28
|
| φυλάσσου καὶ ἄκουε καὶ ποιήσεις πάντας τοὺς λόγους, οὓς ἐγὼ ἐντέλλομαί σοι, ἵνα εὖ σοι γένηται καὶ τοῖς υἱοῖς σου δι᾿ αἰῶνος, ἐὰν ποιήσῃς τὸ ἀρεστὸν καὶ τὸ καλὸν ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου. | Снабдѝ и҆ послꙋ́шай, и҆ да сотвори́ши всѧ̑ словеса̀, ꙗ҆̀же а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀, да бла́го тебѣ̀ бꙋ́детъ и҆ сынѡ́мъ твои̑мъ во вѣ́ки, а҆́ще сотвори́ши добро̀ и҆ оу҆го́дно пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ. |
|
29
|
29
|
| ᾿Εὰν δὲ ἐξολοθρεύσῃ Κύριος ὁ Θεός σου τὰ ἔθνη, εἰς οὓς εἰσπορεύῃ ἐκεῖ κληρονομῆσαι τὴν γῆν αὐτῶν, ἀπὸ προσώπου σου καὶ κατακληρονομήσῃς αὐτήν, καὶ κατοικήσῃς ἐν τῇ γῇ αὐτῶν, | А҆́ще же потреби́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ꙗ҆зы́ки, въ нѧ́же вхо́диши ты̀ та́мѡ, наслѣ́дити зе́млю и҆́хъ, ѿ лица̀ твоегѡ̀, и҆ прїи́меши ю҆̀ въ наслѣ́дїе, и҆ всели́шисѧ въ землѝ и҆́хъ: |
|
30
|
30
|
| πρόσεχε σεαυτῷ, μὴ ἐκζητήσῃς ἐπακολουθῆσαι αὐτοῖς μετὰ τὸ ἐξολοθρευθῆναι αὐτοὺς ἀπὸ προσώπου σου λέγων· πῶς ποιοῦσι τὰ ἔθνη ταῦτα τοῖς θεοῖς αὐτῶν, ποιήσω κἀγώ. | внемлѝ себѣ̀, да не взы́щеши послѣ́довати и҆̀мъ, по потребле́нїи и҆́хъ ѿ лица̀ твоегѡ̀, не взыщѝ богѡ́въ и҆́хъ, глаго́лѧ: ꙗ҆́коже творѧ́тъ ꙗ҆зы́цы сі́и богѡ́мъ свои̑мъ, сотворю̀ и҆ а҆́зъ: |
|
31
|
31
|
| οὐ ποιήσεις οὕτω τῷ Θεῷ σου· τὰ γὰρ βδελύγματα Κυρίου, ἃ ἐμίσησεν, ἐποίησαν ἐν τοῖς θεοῖς αὐτῶν, ὅτι τοὺς υἱοὺς αὐτῶν καὶ τὰς θυγατέρας αὐτῶν κατακαίουσιν ἐν πυρὶ τοῖς θεοῖς αὐτῶν. | да не сотвори́ши гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀ та́кѡ: ме́рзѡстна бо гдⷭ҇еви, ꙗ҆̀же возненави́дѣ, сотвори́ша богѡ́мъ свои̑мъ, ꙗ҆́кѡ сы́ны своѧ̑ и҆ дщє́ри своѧ̑ жгꙋ́тъ ѻ҆гне́мъ богѡ́мъ свои̑мъ. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.