|
Κεφάλαιο 23
|
Глава́ к҃г
|
|
1
|
1
|
| ΚΑΙ εἶπε Βαλαὰμ τῷ Βαλάκ· οἰκοδόμησόν μοι ἐνταῦθα ἑπτὰ βωμοὺς καὶ ἑτοίμασόν μοι ἐνταῦθα ἑπτὰ μόσχους καὶ ἑπτὰ κριούς. | И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: сози́жди мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь тре́бищъ, и҆ оу҆гото́вай мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ. |
|
2
|
2
|
| καὶ ἐποίησε Βαλὰκ ὃν τρόπον εἶπεν αὐτῷ Βαλαάμ, καὶ ἀνήνεγκε μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν. | И҆ сотворѝ вала́къ, ꙗ҆́коже речѐ є҆мꙋ̀ валаа́мъ: и҆ вознесѐ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище. |
|
3
|
3
|
| καὶ εἶπε Βαλαὰμ πρὸς Βαλάκ· παράστηθι ἐπὶ τῆς θυσίας σου, καὶ πορεύσομαι εἴ μοι φανεῖται ὁ Θεὸς ἐν συναντήσει, καὶ ρῆμα, ὃ ἐάν μοι δείξῃ, ἀναγγελῶ σοι. καὶ παρέστη Βαλὰκ ἐπὶ τῆς θυσίας αὐτοῦ, καὶ Βαλαὰμ ἐπορεύθη ἐπερωτῆσαι τὸν Θεὸν καὶ ἐπορεύθη εὐθεῖαν. | И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: ста́ни оу҆ тре́бы своеѧ̀, и҆ пойдꙋ̀, а҆́ще ꙗ҆ви́тсѧ мнѣ̀ бг҃ъ въ срѣ́тенїе, и҆ сло́во, є҆́же мнѣ̀ оу҆ка́жетъ, повѣ́мъ тебѣ̀. И҆ ста̀ вала́къ оу҆ тре́бы своеѧ̀. |
|
4
|
4
|
| καὶ ἐφάνη ὁ Θεὸς τῷ Βαλαάμ, καὶ εἶπε πρὸς αὐτὸν Βαλαάμ· τοὺς ἑπτὰ βωμοὺς ἡτοίμασα καὶ ἀνεβίβασα μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν. | И҆ валаа́мъ и҆́де вопроси́ти бг҃а, и҆ и҆́де прѧ́мѡ: и҆ ꙗ҆ви́сѧ бг҃ъ валаа́мꙋ. И҆ речѐ къ немꙋ̀ валаа́мъ: се́дмь тре́бищъ и҆згото́вихъ и҆ возложи́хъ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище. |
|
5
|
5
|
| καὶ ἐνέβαλεν ὁ Θεὸς ρῆμα εἰς τὸ στόμα Βαλαὰμ καὶ εἶπεν· ἐπιστραφεὶς πρὸς Βαλὰκ οὕτω λαλήσεις. | И҆ вложѝ бг҃ъ сло́во во оу҆ста̀ валаа́мꙋ и҆ речѐ: возврати́всѧ къ вала́кꙋ та́кѡ глаго́ли. |
|
6
|
6
|
| καὶ ἀπεστράφη πρὸς αὐτόν, καὶ ὅδε ἐφειστήκει ἐπὶ τῶν ὁλοκαυτωμάτων αὐτοῦ, καὶ πάντες οἱ ἄρχοντες Μωὰβ μετ’ αὐτοῦ. καὶ ἐγενήθη πνεῦμα Θεοῦ ἐπ’ αὐτῷ, | И҆ возврати́сѧ къ немꙋ̀: ѻ҆́нъ же стоѧ́ше оу҆ всесожже́нїй свои́хъ, и҆ всѝ кнѧ̑зи мѡа̑вли съ ни́мъ: и҆ бы́сть дх҃ъ бж҃їй на не́мъ. |
|
7
|
7
|
| καὶ ἀναλαβὼν τὴν παραβολὴν αὐτοῦ εἶπεν· ἐκ Μεσοποταμίας μετεπέμψατό με Βαλάκ, βασιλεὺς Μωάβ, ἐξ ὀρέων ἀπ’ ἀνατολῶν λέγων· δεῦρο ἄρασαί μοι τὸν ᾿Ιακὼβ καὶ δεῦρο ἐπικατάρασαί μοι τὸν ᾿Ισραήλ. | И҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀ речѐ: ѿ месопота́мїи приведе́ мѧ вала́къ ца́рь мѡа́вль, ѿ го́ръ восто́чныхъ, глаго́лѧ: грѧдѝ, проклени́ ми і҆а́кѡва, и҆ грѧдѝ, проклени́ ми і҆и҃лѧ: |
|
8
|
8
|
| τί ἀράσωμαι ὃν μὴ ἀρᾶται Κύριος, ἢ τί καταράσωμαι ὃν μὴ καταρᾶται ὁ Θεός; | что̀ прокленꙋ̀, є҆гѡ́же не клене́тъ гдⷭ҇ь; и҆лѝ что̀ ѕло̀ рекꙋ̀, є҆гѡ́же не ѕлосло́витъ бг҃ъ; |
|
9
|
9
|
| ὅτι ἀπὸ κορυφῆς ὀρέων ὄψομαι αὐτὸν καὶ ἀπὸ βουνῶν προσνοήσω αὐτόν. ἰδοὺ λαὸς μόνος κατοικήσει καὶ ἐν ἔθνεσιν οὐ συλλογισθήσεται. | ꙗ҆́кѡ ѿ верха̀ го́ръ оу҆зрю̀ є҆го̀ и҆ ѿ хѡ́лмъ проꙋразꙋмѣ́ю є҆го̀: сѐ, лю́дїе є҆ди́ни населѧ́тсѧ и҆ со ꙗ҆зы̑ки не вмѣнѧ́тсѧ: |
|
10
|
10
|
| τίς ἐξηκριβάσατο τὸ σπέρμα ᾿Ιακώβ, καὶ τίς ἐξαριθμήσεται δήμους ᾿Ισραήλ; ἀποθάνοι ἡ ψυχή μου ἐν ψυχαῖς δικαίων, καὶ γένοιτο τὸ σπέρμα μου ὡς τὸ σπέρμα τούτων. | кто̀ и҆зслѣ́дитъ сѣ́мѧ і҆а́кѡвле; и҆ кто̀ и҆зочте́тъ со́нмы і҆и҃лѧ; да оу҆́мретъ дꙋша̀ моѧ̀ въ дꙋша́хъ првⷣныхъ, и҆ бꙋ́ди сѣ́мѧ моѐ, ꙗ҆́коже сѣ́мѧ и҆́хъ. |
|
11
|
11
|
| καὶ εἶπε Βαλὰκ πρὸς Βαλαάμ· τί πεποίηκάς μοι; εἰς κατάρασιν ἐχθρῶν μου κέκληκά σε, καὶ ἰδοὺ εὐλόγηκας εὐλογίαν. | И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: что̀ сотвори́лъ є҆сѝ мѝ; на проклѧ́тїе вра̑гъ мои́хъ призва́хъ тѧ̀, и҆ сѐ, благослови́лъ є҆сѝ (ѧ҆̀) благослове́нїемъ. |
|
12
|
12
|
| καὶ εἶπε Βαλαὰμ πρὸς Βαλάκ· οὐχὶ ὅσα ἂν ἐμβάλῃ ὁ Θεὸς εἰς τὸ στόμα μου, τοῦτο φυλάξω λαλῆσαι; | И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: не є҆ли̑ка ли вло́житъ бг҃ъ во оу҆ста̀ моѧ̑, сїѐ сохраню̀ глаго́лати; |
|
13
|
13
|
| Καὶ εἶπε πρὸς αὐτὸν Βαλάκ· δεῦρο ἔτι μετ’ ἐμοῦ εἰς τόπον ἄλλον, ἐξ οὗ οὐκ ὄψει αὐτὸν ἐκεῖθεν, ἀλλ’ ἢ μέρος τι αὐτοῦ ὄψει, πάντας δὲ οὐ μὴ ἴδῃς, καὶ κατάρασαί μοι αὐτὸν ἐκεῖθεν. | И҆ речѐ къ немꙋ̀ вала́къ: пойдѝ є҆щѐ со мно́ю на мѣ́сто и҆́но, съ негѡ́же не оу҆́зриши и҆́хъ ѿтꙋ́дꙋ, но ра́звѣ ча́сть нѣ́кꙋю и҆́хъ оу҆́зриши, всѣ́хъ же не оу҆́зриши, и҆ проклени́ ми и҆̀хъ ѿтꙋ́дꙋ. |
|
14
|
14
|
| καὶ παρέλαβεν αὐτὸν εἰς ἀγροῦ σκοπιὰν ἐπὶ κορυφὴν λελαξευμένου καὶ ᾠκοδόμησεν ἐκεῖ ἑπτὰ βωμοὺς καὶ ἀνεβίβασε μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν. | И҆ поѧ̀ є҆го̀ на стра́жꙋ села̀, на ве́рхъ и҆сте́санагѡ, и҆ созда̀ та́мѡ се́дмь тре́бищъ, и҆ возложѝ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище. |
|
15
|
15
|
| καὶ εἶπε Βαλαὰμ πρός Βαλάκ· παράστηθι ἐπὶ τῆς θυσίας σου, ἐγὼ δὲ πορεύσομαι ἐπερωτῆσαι τὸν Θεόν. | И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: ста́ни оу҆ тре́бы своеѧ̀, а҆́зъ же пойдꙋ̀ вопроси́ти бг҃а. |
|
16
|
16
|
| καὶ συνήντησεν ὁ Θεὸς τῷ Βαλαὰμ καὶ ἐνέβαλε ρῆμα εἰς τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ εἶπεν· ἀποστράφηθι πρὸς Βαλὰκ καὶ τάδε λαλήσεις. | И҆ срѣ́те бг҃ъ валаа́ма, и҆ вложѝ сло́во во оу҆ста̀ є҆мꙋ̀ и҆ речѐ: возврати́сѧ къ вала́кꙋ, и҆ рече́ши сїѧ̑. |
|
17
|
17
|
| καὶ ἀπεστράφη πρὸς αὐτόν, καὶ ὅδε ἐφειστήκει ἐπὶ τῆς ὁλοκαυτώσεως αὐτοῦ, καὶ πάντες οἱ ἄρχοντες Μωὰβ μετ’ αὐτοῦ. καὶ εἶπεν αὐτῷ Βαλάκ· τί ἐλάλησε Κύριος; | И҆ возврати́сѧ къ немꙋ̀: ѻ҆́нъ же стоѧ́ше оу҆ всесожже́нїй свои́хъ, и҆ всѝ кнѧ̑зи мѡа̑вли съ ни́мъ. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ вала́къ: что̀ гл҃а гдⷭ҇ь; |
|
18
|
18
|
| καὶ ἀναλαβὼν τὴν παραβολὴν αὐτοῦ εἶπεν· ἀνάστηθι Βαλάκ, καὶ ἄκουε· ἐνώτισαι μάρτυς, υἱὸς Σεπφώρ. | И҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀, речѐ: воста́ни, вала́къ, и҆ послꙋ́шай, внꙋшѝ свидѣ́тель, сы́не сепфѡ́ровъ: |
|
19
|
19
|
| οὐχ ὡς ἄνθρωπος ὁ Θεὸς διαρτηθῆναι, οὐδ’ ὡς υἱὸς ἀνθρώπου ἀπειληθῆναι· αὐτὸς εἴπας, οὐχὶ ποιήσει; λαλήσει, καὶ οὐχὶ ἐμμενεῖ; | не ꙗ҆́кѡ человѣ́къ бг҃ъ коле́блетсѧ, нижѐ ꙗ҆́кѡ сы́нъ человѣ́ческїй и҆змѣнѧ́етсѧ: то́й гл҃аше, не сотвори́тъ ли; рече́тъ, и҆ не пребꙋ́детъ ли; |
|
20
|
20
|
| ἰδοὺ εὐλογεῖν παρείλημμαι· εὐλογήσω καὶ οὐ μὴ ἀποστρέψω. | сѐ, благословлѧ́ти приведе́нъ є҆́смь: благословлю̀, и҆ не ѿвращꙋ̀: |
|
21
|
21
|
| οὐκ ἔσται μόχθος ἐν ᾿Ιακώβ, οὐδὲ ὀφθήσεται πόνος ἐν ᾿Ισραήλ· Κύριος ὁ Θεὸς αὐτοῦ μετ’ αὐτοῦ, τὰ ἔνδοξα ἀρχόντων ἐν αὐτῷ· | не бꙋ́детъ трꙋда̀ во і҆а́кѡвѣ, нижѐ оу҆́зритсѧ болѣ́знь во і҆и҃ли: гдⷭ҇ь бг҃ъ є҆гѡ̀ съ ни́мъ, сла́ва ца́рскаѧ на не́мъ: |
|
22
|
22
|
| Θεὸς ὁ ἐξαγαγὼν αὐτοὺς ἐξ Αἰγύπτου· ὡς δόξα μονοκέρωτος αὐτῷ. | бг҃ъ и҆зведы́й є҆го̀ и҆з̾ є҆гѵ́пта, ꙗ҆́коже сла́ва є҆диноро́га въ не́мъ: |
|
23
|
23
|
| οὐ γάρ ἐστιν οἰωνισμὸς ἐν ᾿Ιακώβ, οὐδὲ μαντεία ἐν ᾿Ισραήλ· κατὰ καιρὸν ρηθήσεται ᾿Ιακὼβ καὶ τῷ ᾿Ισραήλ, τί ἐπιτελέσει ὁ Θεός. | нѣ́сть бо вражбы̀ во і҆а́кѡвѣ, нижѐ волхвова́нїѧ во і҆и҃ли: во вре́мѧ нарече́тсѧ і҆а́кѡвꙋ и҆ і҆и҃лю, что̀ соверши́тъ бг҃ъ: |
|
24
|
24
|
| ἰδοὺ λαὸς ὡς σκύμνος ἀναστήσεται καὶ ὡς λέων γαυρωθήσεται· οὐ κοιμηθήσεται, ἕως φάγῃ θήραν, καὶ αἷμα τραυματιῶν πίεται. | сѐ, лю́дїе ꙗ҆́кѡ льви̑чища воста́нꙋтъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ле́въ вознесе́тсѧ: не оу҆́снетъ, до́ндеже снѣ́стъ ло́въ и҆ кро́вь посѣ́ченыхъ и҆спїе́тъ. |
|
25
|
25
|
| καὶ εἶπε Βαλὰκ πρὸς Βαλαάμ· οὔτε κατάραις καταράσῃ μοι αὐτὸν οὔτε εὐλογῶν μὴ εὐλογήσῃς αὐτόν. | И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: ни клѧ́твами мнѣ̀ кленѝ и҆̀хъ, нижѐ благослове́нїемъ благословѝ и҆̀хъ. |
|
26
|
26
|
| καὶ ἀποκριθεὶς Βαλαὰμ εἶπε τῷ Βαλάκ· οὐκ ἐλάλησά σοι λέγων, τὸ ρῆμα, ὃ ἐὰν λαλήσῃ ὁ Θεός, τοῦτο ποιήσω; | И҆ ѿвѣща́въ валаа́мъ, речѐ къ вала́кꙋ: не рѣ́хъ ли тѝ, глаго́лѧ: сло́во, є҆́же а҆́ще возгл҃етъ бг҃ъ, сїѐ сотворю̀; |
|
27
|
27
|
| Καὶ εἶπε Βαλὰκ πρὸς Βαλαάμ· δεῦρο παραλάβω σε εἰς τόπον ἄλλον, εἰ ἀρέσει τῷ Θεῷ, καὶ κατάρασαί μοι αὐτὸν ἐκεῖθεν. | И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: грѧдѝ, поймꙋ́ тѧ на мѣ́сто и҆́но, а҆́ще оу҆го́дно бꙋ́детъ бг҃ꙋ, и҆ проклени́ ми и҆̀хъ ѿтꙋ́дꙋ. |
|
28
|
28
|
| καὶ παρέλαβε Βαλὰκ τὸν Βαλαὰμ ἐπὶ κορυφὴν τοῦ Φογὼρ τὸ παρατεῖνον εἰς τὴν ἔρημον. | И҆ поѧ̀ вала́къ валаа́ма на ве́рхъ фогѡ́ра, простира́ющасѧ въ пꙋсты́ню. |
|
29
|
29
|
| καὶ εἶπε Βαλαὰμ πρὸς Βαλάκ· οἰκοδόμησόν μοι ὧδε ἑπτὰ βωμοὺς καὶ ἑτοίμασόν μοι ὧδε ἑπτὰ μόσχους καὶ ἑπτὰ κριούς. | И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: сози́жди мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь тре́бищъ, и҆ оу҆гото́вай мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ. |
|
30
|
30
|
| καὶ ἐποίησε Βαλὰκ καθάπερ εἶπεν αὐτῷ Βαλαάμ, καὶ ἀνήνεγκε μόσχον καὶ κριὸν ἐπὶ τὸν βωμόν. | И҆ сотворѝ вала́къ, ꙗ҆́коже речѐ є҆мꙋ̀ валаа́мъ: и҆ вознесѐ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.