Царице моя Преблагая, Надіє моя, Богородице! Заступнице сиріт і подорожніх Пристановище, скорботних Радосте, ображених Покровителько! Бачачи мою біду, бачачи мою скорботу, поможи мені як немічному, покермуй мною як подорожнім. Образу мою знаючи, розріши її, як бажаєш. Бо не маю іншої помочі, окрім Тебе, ані іншої заступниці, ані благої утішительниці, лише Тебе, о Богомати, що збереже й покриє мене по віки віків. Амінь.

Цари́це моя́ Преблага́я, Наде́ждо моя́, Богоро́дице, Прия́телище си́рих і стра́нних Предста́тельнице, скорб’я́щих Ра́досте, оби́димих Покрови́тельнице, зри́ши мою́ біду́, зри́ши мою́ скорб; помози́ мі я́ко не́мощну, окорми́ м'я я́ко стра́нна; оби́ду мою́ ві́си, разріши́ ту, я́ко во́лиши; я́ко не і́мам іни́я по́мощі ра́зві Тебе́, ні іни́я предста́тельниці, ні благи́я уті́шительниці, то́кмо Тебе́, о Богома́ти, я́ко да сохрани́ши м'я і покри́єши, во ві́ки віко́в. Амі́нь.