Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
А҆ лѝ
А ли́
якщо, якщо ж
Гірський, освячений (євр.); перший первосвященник ізр. народу, який жив у 1638–1515 рр. до Р. Хр.; він був сином Амрама та Йохаведи, на 3 роки старшим за свого брата, пророка Мойсея
А҆аро́нь ро́дъ
Ааро́нь ро́д
Аарон — старший брат Мойсея, що говорив за нього перед фараоном, а після побудови скинії був помазаний у первосвященники. Первосвященницька гідність мала бути спадковою в роді. Тому «рід Ааронів» уживається в Писанні на позначення священничого стану
А҆ба́че
Аба́че
втім, однак, але
А҆бье
Аб'є
негайно, раптом
А҆бессинїѧ
Абессинія
Ефіопія
Абецадло
Абецадло
Сім латинських букв, що виражають звуки в музичній та співочій техніці
Абѝднын
Аби́днин
ображений (давньорус.)
Абызъ
Абиз
мусульманська духовна особа; у руських пам'ятках слово іноді вживається замість «мулла»
Абыхъ
Абих
щоб, якби, коли б
А҆́бїе
А́біє
невдовзі, негайно, раптом; до речі, сприятливо
А҆бланъ
Аблан
яблуня
чи
А҆бсида
Абсида
вівтарне півколо з горнім місцем
А҆въ
Ав
ав, юдейський місяць
А҆ва́ддѡнъ
Ава́ддон
Губитель (євр.), ангел безодні (грец.)
А҆ва́на
Ава́на
Річка в Сирії, що зрошує місто Дамаск
А҆вары
Авари
тюркське плем'я
А҆варі́мъ
Авари́м
Гора, пам'ятна тим, що на ній похований пророк Мойсей. Інакше називається вона Навав
А҆ватъ
Ават
абат, ігумен
А҆́вва
А́вва
Титул, який дається настоятелям обителі, як видно з житій святих. У Новому Завіті це слово стосується Отця Небесного. Воно виражає найвищий ступінь щирої любові, довіри, покірності, а також дружнього спілкування
восьмий із малих пророків, який провістив прихід Спасителя та полонення Єрусалиму
Аввакумовщина
Аввакумовщина
Особливий толк старообрядців, названий на ім'я їхнього вчителя
А҆ввама̀
Аввама́
висота, тобто жертовний вівтар безбожних юдеїв
А҆вва́тіа
Авва́тіа
архімандрія або ігуменство з належними йому доходами
А҆́вгꙋстъ
А́вгуст
серпень (місяць), 2. государ, 3. римський імператор Октавіан Август
А҆вгꙋстинъ
Августин
Августин Блаженний
А҆́вдїй
А́вдій
домоправитель Ахава
А҆вдо́нъ
Авдо́н
Авдон, суддя Ізраїльський
А҆ведда́ръ
Аведда́р
Аведдар, гефянин, у будинку якого деякий час зберігався Ковчег Завіту
А҆́вель
А́вель
Авель, другий син Адама та Єви
А҆ве́сса
Аве́сса
племінник Давида
третій син Давида
А҆веста
Авеста
зібрання священних книг у парсів чи гебрів
А҆вити
Авити
відкривати, оголювати, виявляти, робити явним, очевидним, показувати, висловлювати, розкривати
А҆вїа́нь
Авіа́нь
той, що належить Авії
А҆вїа́нѧ чреда̀
Авіа́ня чреда́
Авієва черга, тобто черга служіння при Єрусалимському храмі
А҆вїаѳа́ръ
Авіафа́р
Авіафар, десятий первосвященик
А҆ві́въ
Аві́в
авів, іудейський місяць, пізніше перейменований на нісан
А҆вїге́ѧ
Авіге́я
Авігея, дружина Навала
А҆вїлині́ѧ
Авілині́я
Авілінія, прилягає до Антилівану
А҆вїмеле́хъ
Авімеле́х
Авімелех, цар герарський
А҆вїнада́въ
Авінада́в
Авінадав, Левит, який зберігав у будинку Ковчег Завіту протягом 20 років
А҆вїса́га
Авіса́га
Авісага, служниця Давида
А҆вїꙋ́дъ
Авіу́д
Авіуд, син Аарона
Авія, цар
А҆влазе́ръ
Авлазе́р
Авлазер, самарійський ідол
А҆вленїе
Авленіє
явище, показ, бачення
А҆́ѵна́нъ
Авна́н
Онан
А҆вось
Авось
візьмемо, припустимо, можливо
А҆враа́мъ
Авраа́м
Авраам
А҆́враа́мль
Авраа́мль
той, що належить Аврааму
А҆враа́мово нѣ́дро
Авраа́мово ні́дро
ложе Авраамове, місце для душ праведників
А҆всень
Авсень
старовинне весняне руське свято
А҆́ѵситидїйскїй
А́вситидійський
земля Уц
А҆втокефальныѧ це́ркви
Автокефальния це́ркви
автокефальні церкви, які не підкоряються патріархам
А҆втокра́торъ
Автокра́тор
самодержець
А҆га́въ
Ага́в
апостол із 70
А҆га́гъ
Ага́г
Агаг, найменування амалікітських царів
А҆галматъ
Агалмат
статуя
А҆га́пы
Ага́пи
агапи – братні бенкети давніх християн
А҆га́рь
Ага́р
Агар, рабиня Авраама
А҆га́рѧне
Ага́ряне
нащадки Ізмаїла, сина Агарі
А҆гат-ониксъ
Агат-оникс
двошаровий агат, зручний для різьблення портретів
А҆гга́й
Агга́й
місто в Палестині
А҆гге́й
Агге́й
Аггей, десятий із найменших пророків Старого Завіту
А҆ггелогласѣнъ
Аггелогласін
той, що має ангельський голос
А҆гентъ
Агент
той, хто діє або говорить від чийогось імені
А҆гыосъ
Агиос
святий
А̑гїа́сма
Агіа́сма
Свята вода, освячена церквою напередодні свята Богоявлення (Хрещення) Господнього
А̑гїа́сма вели́каѧ
Агіа́сма вели́кая
вода, що залишається після хрещення немовляти, яку наказано виливати в місце, де не ходять
А҆гїологїѧ
Агіологія
вчення про святих
А҆гїомнисі́а
Агіомнисі́а
блаженне поминання покійних
А҆́гїосъ
А́гіос
Святий, це слово підписувалося на давніх іконах (грец.)
Ягня. 2) Старозавітна жертва 3) Ісус Христос
А҆́гница
А́гниця
Молода вівця
А҆́гнѡва вѣ́твь
А́гнова ві́тв
гілка гнучкого дерева: верби
А҆гонисовати
Агонисовати
агонувати, перебувати в агонії
А҆грі́ппа
Агрі́ппа
Агріппа, онук Ірода Великого
А҆́дъ
Ад
пекло
А҆дъ
Ад
пекло, шеол, могила
А҆дадримо́нъ
Ададримо́н
Гададріммон, місто
А҆да́мъ
Ада́м
Адам
А҆дама́нтъ
Адама́нт
алмаз
А҆дами́нь
Адами́нь
Адамін, Моавітська країна
А҆да́ръ
Ада́р
адар, єврейський місяць
А҆дельфотисъ
Адельфотис
назва першодрукованої граматики, виданої у Львові 1591 р.
А҆ди
Ади
їж (наказовий спосіб дієслова «їсти»)
А҆дите
Адіте
їжте (наказовий спосіб дієслова «їсти»)
А҆́довъ
А́дов
той, що належить пеклу; пекельний
А҆дозда́нный
Адозда́нний
зроблений у пеклі або такий, що походить із пекла
А҆дѡ́нъ
Адо́н
Адон, син критського царя Кініра
А҆дѡна́ї
Адона́ї
Господь
А҆дѡнаѝ
Адонай
ім'я Бога за пророком Ісаєю
А҆дѡнїседе́къ
Адоніседе́к
Адоніседек, цар Єрусалима
А҆до́нїѧ
Адо́нія
четвертий син Давида
А҆допи́санный
Адопи́санний
написаний у пеклі
А҆доте́чный
Адоте́чний
той, що тече в пекло
А҆драмѵ́тскїй
Адрами́тський
що належить місту Адраміту
А҆дрїа́тскаѧ пꙋчи́на
Адріа́тськая пучи́на
Адріатичне море