Мlтвы на с0нъ грzдyщымъ.
|
Молитви на сон грядущим
|
Во и4мz nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а. Ґми1нь.ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.
ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz.
С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.
|
Во і́м'я Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха. Амі́нь.Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере і всіх святи́х поми́луй нас. Амі́нь.Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.
Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.
Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.
|
Тропари2, глaсъ ѕ7:
|
Тропарі, глас 6
|
Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ: всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію2 ти2 мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у. ГDи, поми1луй нaсъ, на тs бо ўповaхомъ: не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, нижE помzни2 беззак0ній нaшихъ, но при1зри и3 нhнэ ћкw бlгоутр0бенъ, и3 и3збaви ны2 t вр†гъ нaшихъ: тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе твои2, вси2 дэлA рукY твоє1ю, и3 и4мz твоE призывaемъ. И# нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Млcрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ, бlгословeннаz бцdе: надёющіисz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: тh бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw. ГDи, поми1луй. [в7i.]
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху. Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом; не прогні́вайся на ни зіло́, ніже́ пом'яни́ беззако́ній на́ших, но при́зри і ни́ні я́ко Благоутро́бен, і ізба́ви ни от враг на́ших; Ти бо єси́ Бог наш, і ми, лю́діє Твої́, всі діла́ руку́ Твоє́ю, і і́м'я Твоє́ призива́єм. І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Милос́ердія две́рі отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наді́ющіїся на Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от бід. Ти бо єси́ спасе́ніє ро́да христия́нськаго. Го́споди, поми́луй. [12 разів]
|
Мlтва №, с™aгw макaріа вели1кагw, къ бGу nц7Y:
|
Молитва 1, святого Макарія Великого до Бога Отця
|
Б9е вёчный и3 цRю2 всsкагw создaніz, спод0бивый мS дaже въ чaсъ сeй доспёти, прости1 ми грэхи2, ±же сотвори1хъ въ сeй дeнь, дёломъ, сл0вомъ и3 помышлeніемъ: и3 њчи1сти, гDи, смирeнную мою2 дyшу t всsкіz сквeрны пл0ти и3 дyха, и3 дaждь ми2, гDи, въ нощи2 сeй с0нъ прейти2 въ ми1рэ: да востaвъ t смирeннагw ми2 л0жа, бlгоугождY прес™0му и4мени твоемY во вс‰ дни6 животA моегw2, и3 поперY борю1щыz мS враги2, плотск‡z и3 безплHтныz: и3 и3збaви мS, гDи, t помышлeній сyетныхъ, њсквернsющихъ мS, и3 п0хотей лукaвыхъ. Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
|
Бо́же ві́чний і Царю́ вся́каго созда́нія, сподо́бивий м'я да́же в час сей доспі́ти, прости́ мі гріхи́, я́же сотвори́х в сей день ді́лом, сло́вом і помишле́нієм, і очи́сти, Го́споди, смире́нную мою́ ду́шу от вся́кия скве́рни пло́ті і ду́ха. І даждь мі, Го́споди, в нощі́ сей сон прейти́ в ми́рі, да воста́в от смире́ннаго мі ло́жа, благоугожду́ пресвято́му і́мені Твоєму́ во вся дні живота́ моєго́ і поперу́ борю́щия м'я враги́ плотські́я і безпло́тния. І ізба́ви м'я, Го́споди, от помишле́ній су́єтних, оскверня́ющих м'я, і по́хотей лука́вих. Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
|
Мlтва в7, с™aгw ґнті0ха, ко гDу нaшему ї}су хrтY:
|
Молитва 2, святого Антіоха до Господа нашого Ісуса Христа
|
Вседержи1телю, сл0во џ§ее, сaмъ совершeнъ сhй, ї}се хrтE, мн0гагw рaди млcрдіz твоегw2 никогдaже tлучaйсz менє2 рабA твоегw2, но всегдA во мнЁ почивaй. Ї}се, д0брый пaстырю твои1хъ nвeцъ, не предaждь менє2 крамолЁ ѕміи1нэ, и3 желaнію сатанинY не њстaви менє2, ћкw сёмz тли2 во мнЁ є4сть. Ты2 ќбw гDи б9е покланsемый, цRю2 с™hй ї}се хrтE, спsща мS сохрани2 немерцaющимъ свётомъ, д¦омъ твои1мъ с™hмъ, и4мже њс™и1лъ є3си2 тво‰ ў§нки2. Дaждь гDи и3 мнЁ, недост0йному рабY твоемY, сп7сeніе твоE на л0жи моeмъ: просвэти2 ќмъ м0й свётомъ рaзума с™aгw є3ђліа твоегw2, дyшу люб0вію кrтA твоегw2, сeрдце чcтот0ю словесE твоегw2, тёло моE твоeю стrтію безстрaстною: мhсль мою2 твои1мъ смирeніемъ сохрани2, и3 воздви1гни мS во врeмz под0бно на твоE славосл0віе. Ћкw препрослaвленъ є3си2 со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 съ прес™hмъ д¦омъ, во вёки. Ґми1нь.
|
Вседержи́телю, Сло́во О́тчеє, Сам соверше́н сий, Ісу́се Христе́, мно́гаго ра́ди милосе́рдія Твоєго́ нікогда́же отлуча́йся мене́, раба́ Твоєго́, но всегда́ во мні почива́й. Ісу́се, до́брий Па́стирю Твої́х ове́ць, не преда́ждь мене́ крамолі́ змії́ні і жела́нію сатанину́ не оста́ви мене́, я́ко сі́м'я тлі во мні єсть. Ти у́бо, Го́споди Бо́же покланя́ємий, Царю́ Святи́й, Ісу́се Христе́, сп'я́ща м'я сохрани́ немерца́ющим сві́том, Ду́хом Твої́м Святи́м, І́мже освяти́л єси́ Твоя́ ученики́. Даждь, Го́споди, і мні, недосто́йному рабу́ Твоєму́, спасе́ніє Твоє́ на ло́жі моє́м: просвіти́ ум мой сві́том ра́зума свята́го Єва́нгелія Твоєго́, ду́шу любо́вію Креста́ Твоєго́, се́рдце чистото́ю словесе́ Твоєго́, ті́ло моє́ Твоє́ю стра́стію безстра́стною, мисль мою́ Твої́м смире́нієм сохрани́ і воздви́гни м'я во вре́м'я подо́бно на Твоє́ славосло́віє. Я́ко препросла́влен єси́ со Безнача́льним Твої́м Отце́м і с Пресвяти́м Ду́хом во ві́ки. Амі́нь.
|
Мlтва G, ко прес™0му д¦у:
|
Молитва 3, до Святого Духа
|
ГDи, цRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, ўмлcрдисz, и3 поми1луй мS грёшнаго рабA твоего2, и3 tпусти1 ми недост0йному, и3 прости2 вс‰, є3ли6ка ти2 согрэши1хъ днeсь ћкw человёкъ, пaче же и3 не ћкw человёкъ, но и3 горёе скотA: вHльныz мо‰ грэхи2 и3 невHльныz, вёдwмыz и3 невёдwмыz, ±же t ю4ности, и3 t наyки ѕлы2, и3 ±же сyть t нaгльства и3 ўнhніz. Ѓще и4менемъ твои1мъ клsхсz, и3ли2 похyлихъ є5 въ помышлeніи моeмъ: и3ли2 кого2 ўкори1хъ, и3ли2 њклеветaхъ кого2 гнёвомъ мои1мъ, и3ли2 њпечaлихъ: и3ли2 њ чeмъ прогнёвахсz, и3ли2 солгaхъ, и3ли2 безг0днw спaхъ: и3ли2 ни1щъ пріи1де ко мнЁ, и3 презрёхъ є3го2: и3ли2 брaта моего2 њпечaлихъ, и3ли2 свaдихъ, и3ли2 кого2 њсуди1хъ: и3ли2 развеличaхсz, и3ли2 разгордёхсz, и3ли2 разгнёвахсz: и3ли2 стоsщу ми2 на мlтвэ, ќмъ м0й њ лукaвствіи мjра сегw2 подви1жесz: и3ли2 развращeніе помhслихъ, и3ли2 њб8zд0хсz, и3ли2 њпи1хсz, и3ли2 без8 ўмA смэsхсz: и3ли2 лукaвое помhслихъ, и3ли2 добр0ту чуждyю ви1дэвъ, и3 т0ю ўsзвленъ бhхъ сeрдцемъ: и3ли2 неподHбнаz глаг0лахъ, и3ли2 грэхY брaта моегw2 посмэsхсz, мо‰ же сyть безчи1слєннаz согрэшє1ніz: и3ли2 њ мlтвэ неради1хъ, и3ли2 и4но что2 содёzхъ лукaвое, не п0мню: т† бо вс‰ и3 бHльша си1хъ содёzхъ. Поми1луй мS тв0рче м0й вLко, ўнhлаго и3 недост0йнаго рабA твоего2: и3 њстaви ми2, и3 tпусти2, и3 прости1 мz, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ: да съ ми1ромъ лsгу, ўснY и3 почjю, блyдный, грёшный и3 nкаsнный ѓзъ: и3 поклоню1сz, и3 воспою2, и3 прослaвлю пречcтн0е и4мz твоE, со nц7eмъ, и3 є3динор0днымъ є3гw2 сн7омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки. Ґми1нь.
|
Го́споди, Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, умилосе́рдися і поми́луй м'я, грі́шнаго раба́ Твоєго́, і отпусти́ мі, недосто́йному, і прости́ вся, єли́ка Ті согріши́х днесь я́ко челові́к, па́че же і не я́ко челові́к, но і горі́є скота́: во́льния моя́ гріхи́ і нево́льния, ві́домия і неві́домия, я́же от ю́ности і от нау́ки зли, і я́же суть от на́гльства і уни́нія. А́ще і́менем Твої́м кля́хся, іли́ поху́лих є в помишле́нії моє́м; іли́ кого́ укори́х, іли́ оклевета́х кого́ гні́вом мої́м, іли́ опеча́лих; іли́ о чем прогні́вахся, іли́ солга́х, іли́ безго́дно спах; іли́ нищ при́йде ко мні, і презрі́х єго́; іли́ бра́та моєго́ опеча́лих, іли́ сва́дих*, іли́ кого́ осуди́х; іли́ развелича́хся, іли́ разгорді́хся, іли́ разгні́вахся; іли́ стоя́щу мі на моли́тві, ум мой о лука́вствії ми́ра сего́ подви́жеся; іли́ развраще́ніє поми́слих, іли́ об'ядо́хся, іли́ опи́хся*, іли́ без ума́ смія́хся; іли́ лука́воє поми́слих, іли́ добро́ту чужду́ю ви́дів, і то́ю уя́звлен бих се́рдцем; іли́ неподо́бная глаго́лах, іли́ гріху́ бра́та моєго́ посмія́хся, моя́ же суть безчи́сленная согріше́нія; іли́ о моли́тві неради́х, іли́ і́но что соді́ях лука́воє, не по́мню, та бо вся і бо́льша сих соді́ях. Поми́луй м'я, Тво́рче мой Влади́ко, уни́лаго і недосто́йнаго раба́ Твоєго́; і оста́ви мі, і отпусти́, і прости́ м'я, я́ко Благ і Человіколю́бець; да с ми́ром ля́гу, усну́ і почи́ю, блу́дний, грі́шний і окая́нний аз; і поклоню́ся, і воспою́, і просла́влю пречестно́є і́м'я Твоє́, со Отце́м, і Єдиноро́дним Єго́ Си́ном, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки. Амі́нь.
|
Мlтва д7, с™aгw макaріа вели1кагw:
|
Молитва 4, святого Макарія Великого
|
Чт0 ти принесY, и3ли2 чт0 ти воздaмъ, великодарови1тый безсмeртный цRю2, щeдре и3 чlвэколю1бче гDи; ћкw лэнsщасz менE на твоE ўгождeніе, и3 ничт0же бlго сотв0рша, привeлъ є3си2 на конeцъ мимошeдшагw днE сегw2, њбращeніе и3 сп7сeніе души2 моeй стр0z. Млcтивъ ми2 бyди грёшному, и3 њбнажeнному всsкагw дёла бlга: возстaви пaдшую мою2 дyшу, њскверни1вшуюсz въ безмёрныхъ согрэшeніихъ, и3 tими2 t менє2 вeсь п0мыслъ лукaвый ви1димагw сегw2 житіS. Прости2 мо‰ согрэшє1ніz, є3ди1не безгрёшне, ћже ти2 согрэши1хъ въ сeй дeнь, вёдэніемъ и3 невёдэніемъ, сл0вомъ, и3 дёломъ, и3 помышлeніемъ, и3 всёми мои1ми чyвствы. Ты2 сaмъ покрывaz сохрани1 мz t всsкагw сопроти1внагw њбстоsніz, бжcтвенною твоeю влaстію, и3 неизречeннымъ чlвэколю1біемъ, и3 си1лою. Њчи1сти б9е, њчи1сти мн0жество грэхHвъ мои1хъ. Бlговоли2 гDи и3збaвити мS t сёти лукaвагw, и3 сп7си2 стрaстную мою2 дyшу, и3 њсэни1 мz свётомъ лицA твоегw2, є3гдA пріи1деши во слaвэ: и3 неwсуждeнна нhнэ сн0мъ ўснyти сотвори2, и3 без8 мечтaніz: и3 несмущeнъ п0мыслъ рабA твоегw2 соблюди2, и3 всю2 сатанинY дётель tжени2 t менє2: и3 просвэти1 ми раз{мныz џчи сердє1чныz, да не ўснY въ смeрть. И# посли1 ми ѓгGла ми1рна, храни1телz и3 настaвника души2 и3 тёлу моемY, да и3збaвитъ мS t вр†гъ мои1хъ: да востaвъ со nдрA моегw2, принесy ти бlгодaрствєнныz мольбы6. Е$й гDи, ўслhши мS грёшнаго и3 ўб0гаго рабA твоего2, и3зволeніемъ и3 с0вэстію: дaруй ми2 востaвшу словесє1мъ твои6мъ поучи1тисz, и3 ўнhніе бэс0вское далeче t менє2 tгнaно бhти сотвори2 твои1ми ѓгGлы: да бlгословлю2 и4мz твоE с™0е, и3 прослaвлю, и3 слaвлю пречcтую бцdу мRjю, ю4же дaлъ є3си2 нaмъ грBшнымъ заступлeніе, и3 пріими2 сію2 молsщуюсz за ны2: вёмъ бо, ћкw подражaетъ твоE чlвэколю1біе, и3 молsщисz не престаeтъ. ТоS заступлeніемъ, и3 чcтнaгw кrтA знaменіемъ, и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ рaди, ўб0гую дyшу мою2 соблюди2 ї}се хrтE б9е нaшъ: ћкw с™ъ є3си2, и3 препрослaвленъ во вёки. Ґми1нь.
|
Что Ті принесу́, іли́ что Ті возда́м, великодарови́тий Безсме́ртний Царю́, ще́дре і Человіколю́бче Го́споди, я́ко ліня́щася мене́ на Твоє́ угожде́ніє і нічто́же бла́го сотво́рша, приве́л єси́ на коне́ць мимоше́дшаго дне сего́, обраще́ніє і спасе́ніє душі́ моє́й стро́я? Ми́лостив мі бу́ди грі́шному і обнаже́нному вся́каго ді́ла бла́га, возста́ви па́дшую мою́ ду́шу, оскверни́вшуюся в безмі́рних согріше́ніїх, і отими́ от мене́ весь по́мисл лука́вий ви́димаго сего́ житія́. Прости́ моя́ согріше́нія, єди́не Безгрі́шне, я́же Ті согріши́х в сей день, ві́дінієм і неві́дінієм, сло́вом, і ді́лом, і помишле́нієм, і всі́ми мої́ми чу́встви. Ти Сам, покрива́я, сохрани́ м'я от вся́каго сопроти́внаго обстоя́нія Боже́ственною Твоє́ю вла́стію, і неізрече́нним человіколю́бієм, і си́лою. Очи́сти, Бо́же, очи́сти мно́жество гріхо́в мої́х. Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м'я от сі́ті лука́ваго, і спаси́ стра́стную мою́ ду́шу, і осіни́ м'я сві́том лиця́ Твоєго́, єгда́ при́йдеши во сла́ві; і неосужде́нна ни́ні сном усну́ти сотвори́, і без мечта́нія*; і несмуще́н по́мисл раба́ Твоєго́ соблюди́, і всю сатанину́ ді́тель отжени́ от мене́; і просвіти́ мі разу́мния о́чі серде́чния, да не усну́ в смерть. І посли́ мі А́нгела ми́рна, храни́теля і наста́вника душі́ і ті́лу моєму́, да ізба́вить м'я от враг мої́х; да воста́в со одра́ моєго́, принесу́ Ті благода́рственния мольби́. Єй, Го́споди, усли́ши м'я, грі́шнаго і убо́гаго раба́ Твоєго́, ізволе́нієм і со́вістію; да́руй мі воста́вшу словесе́м Твої́м поучи́тися і уни́ніє бісо́вськоє дале́че от мене́ отгна́но би́ти сотвори́ Твої́ми А́нгели; да благословлю́ і́м'я Твоє́ свято́є, і просла́влю, і сла́влю Пречи́стую Богоро́дицю Марі́ю, Ю́же дал єси́ нам, грі́шним, заступле́ніє, і прийми́ Сію́ моля́щуюся за ни; вім бо, я́ко подража́єть Твоє́ человіколю́біє і моля́щися не престає́ть. Тоя́* заступле́нієм, і Честна́го Креста́ зна́менієм, і всіх святи́х Твої́х ра́ди, убо́гую ду́шу мою́ соблюди́, Ісу́се Христе́, Бо́же наш; я́ко Свят єси́ і препросла́влен во ві́ки. Амі́нь.
|
Мlтва є7:
|
Молитва 5
|
ГDи б9е нaшъ, є4же согрэши1хъ во дни2 сeмъ сл0вомъ, дёломъ и3 помышлeніемъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ прости1 ми. Ми1ренъ с0нъ и3 безмzтeженъ дaруй ми2, ѓгGла твоего2 храни1телz посли2, покрывaюща и3 соблюдaюща мS t всsкагw ѕлA: ћкw ты2 є3си2 храни1тель душaмъ и3 тэлесє1мъ нaшымъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
|
Го́споди Бо́же наш, є́же согріши́х во дні сем сло́вом, ді́лом і помишле́нієм, я́ко Благ і Человіколю́бець, прости́ мі. Ми́рен сон і безм'яте́жен да́руй мі, А́нгела Твоєго́ храни́теля посли́, покрива́юща і соблюда́юща м'я от вся́каго зла; я́ко Ти єси́ Храни́тель душа́м і тілесе́м на́шим, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
|
Мlтва ѕ7:
|
Молитва 6
|
ГDи б9е нaшъ, въ нег0же вёровахомъ, и3 є3гHже и4мz пaче всsкагw и4мене призывaемъ: дaждь нaмъ, ко снY tходsщымъ, њслaбу души2 и3 тёлу, и3 соблюди2 нaсъ t всsкагw мечтaніz, и3 тeмныz слaсти кромЁ: ўстaви стремлeніе страстeй, ўгаси2 разжжє1ніz востaніz тэлeснагw. Дaждь нaмъ цэломyдреннэ пожи1ти дёлы и3 словесы2: да добродётельное жи1тельство воспріeмлюще, њбэтовaнныхъ не tпадeмъ бlги1хъ твои1хъ, ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки. Ґми1нь.
|
Го́споди Бо́же наш, в Него́же ві́ровахом, і Єго́же і́м'я па́че вся́каго і́мене призива́єм, даждь нам, ко сну отходя́щим, осла́бу душі́ і ті́лу, і соблюди́ нас от вся́каго мечта́нія і те́мния сла́сти кромі́*; уста́ви стремле́ніє страсте́й, угаси́ разжже́нія воста́нія тіле́снаго. Даждь нам цілому́дренні пожи́ти ді́ли і словеси́; да доброді́тельноє жи́тельство восприє́млюще, обітова́нних не отпаде́м благи́х Твої́х, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки. Амі́нь.
|
Мlтва з7, с™aгw їwaнна златоyстагw: мlтвы молє1бныz, числ0мъ двaдесzтимъ четhремъ часHмъ, дневны6мъ и3 нощны6мъ.
|
Молитва 7, святого Іоанна Златоустого на всяку годину дня і ночі.
|
[№] ГDи, не лиши2 менє2 нбcныхъ твои1хъ бл†гъ. [в7] ГDи, и3збaви мS вёчныхъ мyкъ. [G] ГDи, ўм0мъ ли и3ли2 помышлeніемъ, сл0вомъ и3ли2 дёломъ согрэши1хъ, прости1 мz. [д7] ГDи, и3збaви мS всsкагw невёдэніz, и3 забвeніz, и3 малодyшіz, и3 њкаменeннагw нечyвствіz. [є7] ГDи, и3збaви мS t всsкагw и3скушeніz. [ѕ7] ГDи, просвэти2 моE сeрдце, є4же помрачи2 лукaвое похотёніе. [з7] ГDи, ѓзъ ћкw человёкъ согрэши1хъ, тh же ћкw бGъ щeдръ, поми1луй мS, ви1дz нeмощь души2 моеS. [}] ГDи, посли2 бlгодaть твою2 въ п0мощь мнЁ, да прослaвлю и4мz твоE с™0е. [f7] ГDи ї}се хrтE, напиши1 мz рабA твоего2 въ кни1зэ жив0тнэй, и3 дaруй ми2 конeцъ бlгjй. [‹] ГDи б9е м0й, ѓще и3 ничт0же бlго сотвори1хъ пред8 тоб0ю, но дaждь ми2 по бlгодaти твоeй, положи1ти начaло бlг0е. [№i] ГDи, њкропи2 въ сeрдцэ моeмъ р0су бlгодaти твоеS. [в7i] ГDи нб7сE и3 земли2, помzни1 мz грёшнаго рабA твоего2, стyднаго и3 нечи1стаго, во цrтвіи твоeмъ. Ґми1нь. [№] ГDи, въ покаsніи пріими1 мz. [в7] ГDи, не њстaви менє2. [G] ГDи, не введи2 менє2 въ напaсть. [д7] ГDи, дaждь ми2 мhсль бlгу. [є7] ГDи, дaждь ми2 слeзы, и3 пaмzть смeртную, и3 ўмилeніе. [ѕ7] ГDи, дaждь ми2 п0мыслъ и3сповёданіz грэхHвъ мои1хъ. [з7] ГDи, дaждь ми2 смирeніе, цэломyдріе и3 послушaніе. [}] ГDи, дaждь ми2 терпёніе, великодyшіе и3 кр0тость. [f7] ГDи, всели2 въ мS к0рень бlги1хъ, стрaхъ тв0й въ сeрдце моE. [‹] ГDи, спод0би мS люби1ти тS t всеS души2 моеS и3 помышлeніz, и3 твори1ти во всeмъ в0лю твою2. [№i] ГDи, покрhй мS t человBкъ нёкоторыхъ, и3 бэсHвъ, и3 страстeй, и3 t всsкіz и3нhz непод0бныz вeщи. [в7i] ГDи, вёси, ћкw твори1ши, ћкоже ты2 в0лиши, да бyдетъ в0лz твоS и3 во мнЁ грёшнэмъ: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки. Ґми1нь.
|
[1] Го́споди, не лиши́ мене́ небе́сних Твої́х благ. [2] Го́споди, ізба́ви м'я ві́чних мук. [3] Го́споди, умо́м ли іли́ помишле́нієм, сло́вом іли́ ді́лом согріши́х, прости́ м'я. [4] Го́споди, ізба́ви м'я вся́каго неві́дінія, і забве́нія, і малоду́шія, і окамене́ннаго нечу́вствія. [5] Го́споди, ізба́ви м'я от вся́каго іскуше́нія. [6] Го́споди, просвіти́ моє́ се́рдце, є́же помрачи́ лука́воє похоті́ніє. [7] Го́споди, аз я́ко челові́к согріши́х, Ти же я́ко Бог щедр, поми́луй м'я, ви́дя не́мощ душі́ моєя́. [8] Го́споди, посли́ благода́ть Твою́ в по́мощ мні, да просла́влю і́м'я Твоє́ свято́є. [9] Го́споди Ісу́се Христе́, напиши́ м'я, раба́ Твоєго́, в кни́зі живо́тній і да́руй мі коне́ць благи́й. [10] Го́споди Бо́же мой, а́ще і нічто́же бла́го сотвори́х пред Тобо́ю, но даждь мі по благода́ті Твоє́й положи́ти нача́ло благо́є. [11] Го́споди, окропи́ в се́рдці моє́м ро́су благода́ті Твоєя́. [12] Го́споди небесе́ і землі́, пом'яни́ м'я, грі́шнаго раба́ Твоєго́, сту́днаго і нечи́стаго, во Ца́рствії Твоє́м. Амі́нь. [1] Го́споди, в покая́нії прийми́ м'я. [2] Го́споди, не оста́ви мене́. [3] Го́споди, не введи́ мене́ в напа́сть. [4] Го́споди, даждь мі мисль бла́гу. [5] Го́споди, даждь мі сле́зи, і па́м'ять сме́ртную, і умиле́ніє. [6] Го́споди, даждь мі по́мисл іспові́данія гріхо́в мої́х. [7] Го́споди, даждь мі смире́ніє, цілому́дріє і послуша́ніє. [8] Го́споди, даждь мі терпі́ніє, великоду́шіє і кро́тость. [9] Го́споди, всели́ в м'я ко́рень благи́х, страх Твой в се́рдце моє́. [10] Го́споди, сподо́би м'я люби́ти Тя от всея́ душі́ моєя́ і помишле́нія, і твори́ти во всем во́лю Твою́. [11] Го́споди, покри́й м'я от челові́к ні́которих, і бісо́в, і страсте́й, і от вся́кия іни́я неподо́бния ве́щі. [12] Го́споди, ві́си, я́ко твори́ши, я́коже Ти во́лиши, да бу́деть во́ля Твоя́ і во мні, грі́шнім; я́ко благослове́н єси́ во ві́ки. Амі́нь.
|
Мlтва }, ко гDу нaшему ї}су хrтY:
|
Молитва 8, до Господа нашого Ісуса Христа
|
ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, рaди чcтнёйшіz м™ре твоеS, и3 безпл0тныхъ твои1хъ ѓгGлъ, прbр0ка же и3 п®тeчи и3 кrти1телz твоегw2, бGоглаг0ливыхъ же ґпcлъ, свётлыхъ и3 добропобёдныхъ м§нкъ, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ, и3 всёхъ с™hхъ мlтвами, и3збaви мS настоsщагw њбстоsніz бэс0вскагw. Е$й, гDи м0й и3 тв0рче, не хотsй смeрти грёшнагw, но ћкоже њбрати1тисz и3 жи1ву бhти є3мY, дaждь и3 мнЁ њбращeніе nкаsнному и3 недост0йному: и3зми1 мz t ќстъ пaгубнагw ѕмjz, зіsющагw пожрeти мS, и3 свести2 во ѓдъ жи1ва. Е$й, гDи м0й, ўтэшeніе моE, и4же менє2 рaди nкаsннагw въ тлённую пл0ть њболкjйсz, и3ст0ргни мS t nкаsнства, и3 ўтэшeніе подaждь души2 моeй nкаsннэй. Всади2 въ сeрдце моE твори1ти тво‰ повелBніz, и3 њстaвити лук†ваz дэ‰ніz, и3 получи1ти бlжє1нства тво‰: на тs бо гDи ўповaхъ, сп7си1 мz.
|
Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, ра́ди Честні́йшия Ма́тере Твоєя́, і безпло́тних Твої́х А́нгел, Проро́ка же і Предте́чі і Крести́теля Твоєго́, богоглаго́ливих же Апо́стол, сві́тлих і добропобі́дних му́ченик, преподо́бних і богоно́сних оте́ць, і всіх святи́х моли́твами ізба́ви м'я настоя́щаго обстоя́нія бісо́вськаго. Єй, Го́споди мой і Тво́рче, не хотя́й сме́рти грі́шнаго, но я́коже обрати́тися і жи́ву би́ти єму́, даждь і мні обраще́ніє окая́нному і недосто́йному; ізми́ м'я от уст па́губнаго змі́я, зія́ющаго пожре́ти м'я і свести́ во ад жи́ва. Єй, Го́споди мой, утіше́ніє моє́, І́же мене́ ра́ди окая́ннаго в тлі́нную плоть оболки́йся, істо́ргни м'я от окая́нства і утіше́ніє пода́ждь душі́ моє́й окая́нній. Всади́ в се́рдце моє́ твори́ти Твоя́ повелі́нія, і оста́вити лука́вая дія́нія, і получи́ти блаже́нства Твоя́; на Тя бо, Го́споди, упова́х, спаси́ м'я.
|
Мlтва f7, ко прес™ёй бцdэ, с™aгw петрA студjйскагw:
|
Молитва 9, святого Петра Студійського до Пресвятої Богородиці
|
Къ тебЁ пречтcэй б9іей м™ри ѓзъ nкаsнный припaдаz молю1сz: вёси, цRи1це, ћкw безпрестaни согрэшaю и3 прогнэвлsю сн7а твоего2 и3 бGа моего2, и3 мн0гажды ѓще кaюсz, л0жъ пред8 бGомъ њбрэтaюсz, и3 кaюсz трепeщz: не ўжeли гDь порази1тъ мS, и3 по часЁ пaки т†zжде творю2. Вёдущи сі‰, вLчце моS гпcжE бцdе, молю2, да поми1луеши, да ўкрэпи1ши, и3 бlг†z твори1ти да подaси ми2. Вёси бо, вLчце моS бцdе, ћкw tню1дъ и4мамъ въ нeнависти ѕл†z мо‰ дэлA, и3 всeю мhслію люблю2 зак0нъ бGа моегw2: но не вёмъ, гпcжE пречтcаz, tкyду ±же ненави1жду, т† и3 люблю2, ґ бlг†z преступaю. Не попущaй, пречтcаz, в0ли моeй совершaтисz, не ўг0дна бо є4сть: но да бyдетъ в0лz сн7а твоегw2 и3 бGа моегw2: да мS сп7сeтъ, и3 вразуми1тъ, и3 подaстъ бlгодaть с™aгw д¦а, да бhхъ ѓзъ tсeлэ престaлъ сквернодёйства, и3 пр0чее пожи1лъ бhхъ въ повелёніи сн7а твоегw2, є3мyже подобaетъ всsкаz слaва, чeсть и3 держaва, со безначaльнымъ є3гw2 nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ є3гw2 д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
|
К Тебі́, Пречи́стій Бо́жієй Ма́тері, аз окая́нний припа́дая молю́ся: ві́си, Цари́це, я́ко безпреста́ні согріша́ю і прогнівля́ю Си́на Твоєго́ і Бо́га моєго́. І мно́гажди а́ще ка́юся, лож пред Бо́гом обріта́юся*, і ка́юся трепе́ща: не уже́ли Госпо́дь порази́ть м'я? І по часі́ па́ки та́яжде творю́. Ві́дущи сія́, Влади́чице моя́ Госпоже́ Богоро́дице, молю́, да поми́луєши, да укріпи́ши і блага́я твори́ти да пода́си мі. Ві́си бо, Влади́чице моя́ Богоро́дице, я́ко отню́д і́мам в нена́висті зла́я моя́ діла́ і все́ю ми́слію люблю́ зако́н Бо́га моєго́; но не вім, Госпоже́ Пречи́стая, отку́ду я́же ненави́жду, та і люблю́, а блага́я преступа́ю. Не попуща́й, Пречи́стая, во́лі моє́й соверша́тися, не уго́дна бо єсть, но да бу́деть во́ля Си́на Твоєго́ і Бо́га моєго́, да м'я спасе́ть, і вразуми́ть, і пода́сть благода́ть Свята́го Ду́ха, да бих аз отсе́лі преста́л скверноді́йства і про́чеє пожи́л бих в повелі́нії Си́на Твоєго́, Єму́же подоба́єть вся́кая сла́ва, честь і держа́ва, со Безнача́льним Єго́ Отце́м, і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Єго́ Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
|
Мlтва ‹, ко прес™ёй бцdэ:
|
Молитва 10, до Пресвятої Богородиці
|
Бlгaгw цRS бlгaz м™и, пречcтаz и3 бlгословeннаz бцdе мRjе, млcть сн7а твоегw2 и3 бGа нaшегw и3злjй на стрaстную мою2 дyшу, и3 твои1ми мlтвами настaви мS на дэ‰ніz бlг†z: да пр0чее врeмz животA моегw2 без8 пор0ка прейдY, и3 тоб0ю рaй да њбрsщу, бцdе дв7о, є3ди1на чcтаz и3 бlгословeннаz.
|
Блага́го Царя́ Блага́я Ма́ти, Пречи́стая і Благослове́нная Богоро́дице Марі́є, ми́лость Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего ізли́й* на стра́стную мою́ ду́шу і Твої́ми моли́твами наста́ви м'я на дія́нія блага́я; да про́чеє вре́м'я живота́ моєго́ без поро́ка прейду́ і Тобо́ю рай да обря́щу, Богоро́дице Ді́во, єди́на Чи́стая і Благослове́нная.
|
Мlтва №i, ко с™0му ѓгGлу храни1телю:
|
Молитва 11, до святого Ангела Хранителя
|
ЃгGле хrт0въ, храни1телю м0й с™hй, и3 покрови1телю души2 и3 тёла моегw2, вс‰ ми2 прости2, є3ли6ка согрэши1хъ во днeшній дeнь, и3 t всsкагw лукaвствіz проти1внагw ми2 врагA и3збaви мS, да ни въ к0емже грэсЁ прогнёваю бGа моего2: но моли2 за мS грёшнаго и3 недост0йнаго рабA, ћкw да дост0йна мS покaжеши бlгости и3 млcти всес™hz трbцы, и3 м™ре гDа моегw2 ї}са хrтA, и3 всёхъ с™hхъ. Ґми1нь.
|
А́нгеле Христо́в, храни́телю мой святи́й і покрови́телю душі́ і ті́ла моєго́, вся мі прости́, єли́ка согріши́х во дне́шній день, і от вся́каго лука́вствія проти́внаго мі врага́ ізба́ви м'я, да ні в ко́ємже грісі́ прогні́ваю Бо́га моєго́; но моли́ за м'я, грі́шнаго і недосто́йнаго раба́, я́ко да досто́йна м'я пока́жеши бла́гості і ми́лості Всесвяти́я Тро́йці, і Ма́тере Го́спода моєго́ Ісу́са Христа́, і всіх святи́х. Амі́нь.
|
Кондaкъ бцdэ, глaсъ }:
|
Кондак Богородиці, глас 8
|
Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2, бцdе: но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, невёсто неневёстнаz.Преслaвнаz приснодв7о, м™и хrтA бGа, принеси2 нaшу мlтву сн7у твоемY и3 бGу нaшему, да сп7сeтъ тоб0ю дyшы нaшz. ВсE ўповaніе моE на тS возлагaю, м™и б9іz, сохрани1 мz под8 кр0вомъ твои1мъ. Бцdе дв7о, не прeзри менє2 грёшнагw, трeбующа твоеS п0мощи и3 твоегw2 заступлeніz: на тs бо ўповA душA моS, и3 поми1луй мS.
|
Взбра́нной* Воєво́ді побіди́тельная, я́ко ізба́вльшеся от злих, благода́рственная воспису́єм Ті, раби́ Твої́, Богоро́дице; но я́ко іму́щая держа́ву непобіди́мую, от вся́ких нас бід свободи́, да зове́м Ті: Ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.Пресла́вная Присноді́во, Ма́ти Христа́ Бо́га, принеси́ на́шу моли́тву Си́ну Твоєму́ і Бо́гу на́шему, да спасе́ть Тобо́ю ду́ші на́ша. Все упова́ніє моє́ на Тя возлага́ю, Ма́ти Бо́жия, сохрани́ м'я под кро́вом Твої́м. Богоро́дице Ді́во, не пре́зри мене́, грі́шнаго, тре́бующа Твоєя́ по́мощі і Твоєго́ заступле́нія; на Тя бо упова́ душа́ моя́, і поми́луй м'я.
|
Мlтва с™aгw їwаннjкіа:
|
Молитва святого Іоанникія
|
Ўповaніе моE nц7ъ, прибёжище моE сн7ъ, покр0въ м0й д¦ъ с™hй: трbце с™az, слaва тебЁ.
|
Упова́ніє моє́ Оте́ць, прибі́жище моє́ Син, покро́в мой Дух Святи́й: Тро́йце Свята́я, сла́ва Тебі́.
|
Њкончаніе мlтвъ:
|
Закінчення молитов
|
Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, приснобlжeнную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нaшегw. ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.
|
Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего. Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших і всіх святи́х поми́луй нас. Амі́нь.
|
Мlтва с™aгw їwaнна дамаски1на, ю4же ўказyz на џдръ тв0й, глаг0ли:
|
Молитва святого Іоанна Дамаскина
|
ВLко чlвэколю1бче, не ўжeли мнЁ џдръ сeй гр0бъ бyдетъ; и3ли2 є3щE nкаsнную мою2 дyшу просвэти1ши днeмъ; Сe ми гр0бъ предлежи1тъ, сe ми смeрть предстои1тъ. СудA твоегw2 гDи бою1сz, и3 мyки безконeчныz, ѕл0е же творS не престаю2: тебE гDа бGа моего2 всегдA прогнэвлsю, и3 пречcтую твою2 м™рь, и3 вс‰ нбcныz си6лы, и3 с™aго ѓгGла храни1телz моего2. Вёмъ u5бо гDи, ћкw недост0инъ є4смь чlвэколю1біz твоегw2, но дост0инъ є4смь всsкагw њсуждeніz и3 мyки. Но гDи, и3ли2 хощY, и3ли2 не хощY, сп7си1 мz. Ѓще бо прaведника сп7сeши, ничт0же вeліе, и3 ѓще чи1стаго поми1луеши, ничт0же ди1вно: дост0йни бо сyть млcти твоеS. Но на мнЁ грёшнэмъ ўдиви2 млcть твою2: њ сeмъ kви2 чlвэколю1біе твоE, да не њдолёетъ моS ѕл0ба твоeй неизглаг0ланнэй бlгости и3 млcрдію: и3 ћкоже х0щеши, ўстр0й њ мнЁ вeщь.
|
Вказуючи на постіль свою, промовляй: Влади́ко Человіколю́бче, не уже́ли мні одр сей гроб бу́деть іли́ єще́ окая́нную мою́ ду́шу просвіти́ши днем? Се мі гроб предлежи́ть, се мі смерть предстої́ть. Суда́ Твоєго́, Го́споди, бою́ся, і му́ки безконе́чния, зло́є же творя́ не престаю́; Тебе́, Го́спода Бо́га моєго́, всегда́ прогнівля́ю, і Пречи́стую Твою́ Ма́тер, і вся небе́сния си́ли, і свята́го А́нгела храни́теля моєго́. Вім у́бо, Го́споди, я́ко недосто́їн єсьм человіколю́бія Твоєго́, но досто́їн єсьм вся́каго осужде́нія і му́ки. Но, Го́споди, іли́ хощу́, іли́ не хощу́, спаси́ м'я. А́ще бо пра́ведника спасе́ши, нічто́же ве́ліє, і а́ще чи́стаго поми́луєши, нічто́же ди́вно: досто́йнії бо суть ми́лости Твоєя́. Но на мні, грі́шнім, удиви́ ми́лость Твою́, о сем яви́ человіколю́біє Твоє́, да не одолі́єть моя́ зло́ба Твоє́й неізглаго́ланній бла́гості і милос́ердію, і я́коже хо́щеши, устро́й о мні вещ.
|
И# тaкw хотsй возлещи2 на постeлю, глаг0ли тропари2 сі‰, глaсъ в7:
|
І перед тим, як ляжеш у постіль, промовляй ще:
|
Просвэти2 џчи мои2 хrтE б9е: да не когдA ўснY въ смeрть, да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у. Застyпникъ души2 моеS бyди б9е, ћкw посредЁ хождY сэтeй мн0гихъ: и3збaви мS t ни1хъ, и3 сп7си1 мz бlже, ћкw чlвэколю1бецъ. И# нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Преслaвную б9ію м™рь, и3 с™hхъ ѓгGлъ с™ёйшую, нем0лчнw воспои1мъ сeрдцемъ и3 ўсты2, бцdу сію2 и3сповёдающе, ћкw вои1стинну р0ждшую нaмъ бGа воплощeнна, и3 молsщуюсz непрестaннw њ душaхъ нaшихъ.
|
Просвіти́ о́чі мої́, Христе́ Бо́же, да не когда́ усну́ в смерть, да не когда́ рече́ть враг мой: укріпи́хся на него́. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху. Засту́пник душі́ моєя́ бу́ди, Бо́же, я́ко посреді́ хожду́ сіте́й мно́гих; ізба́ви м'я от них і спаси́ м'я, Бла́же, я́ко Человіколю́бець. І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Пресла́вную Бо́жию Ма́тер і святи́х А́нгел святі́йшую, немо́лчно воспої́м се́рдцем і усти́, Богоро́дицю сію́ іспові́дающе, я́ко воі́стину ро́ждшую нам Бо́га воплоще́нна і моля́щуюся непреста́нно о душа́х на́ших.
|
|
|
Тaже цэлyй кrтъ тв0й, и3 прекрести2 кrт0мъ мёсто твоE t главы2 и3 до н0гъ, тaкожде и3 t всёхъ стрaнъ, глаг0лz:
|
Також, поцілувавши хрест свій, осіняй себе хрестом і постіль свою від голови до ніг, а також усі чотири сторони світу, читаючи:
|
Мlтва чcтн0му кrтY:
|
Молитва Чесному Хресту
|
Да воскrнетъ бGъ, и3 расточaтсz врази2 є3гw2, и3 да бэжaтъ t лицA є3гw2 ненави1дzщіи є3го2. Ћкw и3счезaетъ дhмъ, да и3счeзнутъ, ћкw тaетъ в0скъ t лицA nгнS, тaкw да поги1бнутъ бёси t лицA лю1бzщихъ бGа, и3 знaменующихсz кrтнымъ знaменіемъ, и3 въ весeліи глаг0лющихъ: рaдуйсz, пречcтнhй и3 животворsщій кrте гDень, прогонszй бёсы си1лою на тебЁ пропsтагw гDа нaшегw ї}са хrтA, во ѓдъ сшeдшагw, и3 попрaвшагw си1лу діaволю, и3 даровaвшагw нaмъ тебE, кrтъ св0й чcтнhй, на прогнaніе всsкагw супостaта. Q пречcтнhй и3 животворsщій кrте гDень! помогaй ми2 со с™0ю гпcжeю дв7ою бцdею, и3 со всёми с™hми во вёки. Ґми1нь.
|
Да воскре́снеть Бог і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́. Я́ко ісчеза́єть дим, да ісче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть бі́си от лиця́ лю́б’ящих Бо́га, і зна́менующихся кре́стним зна́менієм, і в весе́лії глаго́лющих: ра́дуйся, Пречестни́й і Животворя́щий Кре́сте Госпо́день, прогоня́яй бі́си си́лою на тебі́ проп'я́таго Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, во ад сше́дшаго, і попра́вшаго си́лу дия́волю, і дарова́вшаго нам тебе́, Крест Свой Честни́й, на прогна́ніє вся́каго супоста́та. О Пречестни́й і Животворя́щий Кре́сте Госпо́день! Помога́й мі со Свято́ю Госпоже́ю Ді́вою Богоро́дицею і со всі́ми святи́ми во ві́ки. Амі́нь.
|
И#ли крaткw:
|
Або коротко:
|
Њгради1 мz гDи си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw твоегw2 кrтA, и3 сохрани1 мz t всsкагw ѕлA.
|
Огради́ м'я, Го́споди, си́лою Честна́го і Животворя́щаго Твоєго́ Креста́ і сохрани́ м'я от вся́каго зла.
|
Тaже, вмёстw прощeніz:
|
Потім замість прощення:
|
Њслaби, њстaви, прости2 б9е прегрэшє1ніz н†ша, вHльнаz и3 невHльнаz, ±же въ сл0вэ и3 въ дёлэ, ±же въ вёдэніи и3 не въ вёдэніи, ±же во дни2 и3 въ нощи2, ±же во ўмЁ и3 въ помышлeніи: вс‰ нaмъ прости2, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.
|
Осла́би, оста́ви, прости́, Бо́же, прегріше́нія на́ша, во́льная і нево́льная, я́же в сло́ві і в ді́лі, я́же в ві́дінії і не в ві́дінії, я́же во дні і в нощі́, я́же во умі́ і в помишле́нії: вся нам прости́, я́ко Благ і Человіколю́бець.
|
Мlтва:
|
Молитва
|
Ненави1дzщихъ и3 њби1дzщихъ нaсъ прости2, гDи чlвэколю1бче. Бlготворsщымъ бlгосотвори2. Брaтіzмъ и3 ср0дникwмъ нaшымъ дaруй ±же ко сп7сeнію прошє1ніz, и3 жи1знь вёчную. Въ нeмощехъ сyщыz посэти2, и3 и3сцэлeніе дaруй. Я%же въ м0ри ўпрaви. Путешeствующымъ спутешeствуй. Хrтіaнwмъ споб0рствуй. Служaщымъ и3 ми1лующымъ нaсъ грэхHвъ њставлeніе дaруй. Заповёдавшихъ нaмъ недостHйнымъ моли1тисz њ ни1хъ, поми1луй по вели1цэй твоeй млcти. Помzни2 гDи, прeжде ўс0пшихъ nтє1цъ и3 брaтій нaшихъ, и3 ўпок0й и5хъ, и3дёже присэщaетъ свётъ лицA твоегw2. Помzни2 гDи, брaтій нaшихъ плэнeнныхъ, и3 и3збaви | t всsкагw њбстоsніz. Помzни2 гDи, плодоносsщихъ и3 добродёлающихъ во с™hхъ твои1хъ цRквахъ, и3 дaждь и5мъ ћже ко сп7сeнію прошє1ніz, и3 жи1знь вёчную. Помzни2 гDи и3 нaсъ, смирeнныхъ, и3 грёшныхъ, и3 недост0йныхъ р†бъ твои1хъ, и3 просвэти2 нaшъ ќмъ свётомъ рaзума твоегw2, и3 настaви нaсъ на стезю2 зaповэдей твои1хъ: мlтвами пречcтыz вLчцы нaшеz бцdы и3 приснодв7ы мRjи, и3 всёхъ твои1хъ с™hхъ, ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
|
Ненави́дящих і оби́дящих нас прости́, Го́споди Человіколю́бче. Благотворя́щим благосотвори́. Бра́тіям і сро́дником на́шим да́руй, я́же ко спасе́нію проше́нія і жизнь ві́чную. В не́мощех су́щия посіти́ і ісціле́ніє да́руй. Я́же в мо́рі упра́ви. Путеше́ствующим спутеше́ствуй. Христия́ном спобо́рствуй. Служа́щим і ми́лующим нас гріхо́в оставле́ніє да́руй. Запові́давших нам, недосто́йним, моли́тися о них поми́луй по вели́цій Твоє́й ми́лості. Пом'яни́, Го́споди, пре́жде усо́пших оте́ць і бра́тій на́ших і упоко́й їх, іді́же* присіща́єть світ лиця́ Твоєго́. Пом'яни́, Го́споди, бра́тій на́ших пліне́нних і ізба́ви я от вся́каго обстоя́нія. Пом'яни́, Го́споди, плодонося́щих і доброді́лающих во святи́х Твої́х Це́рквах і даждь їм я́же ко спасе́нію проше́нія і жизнь ві́чную. Пом'яни́, Го́споди, і нас, смире́нних, і грі́шних, і недосто́йних раб Твої́х, і просвіти́ наш ум сві́том ра́зума Твоєго́, і наста́ви нас на стезю́ за́повідей Твої́х; моли́твами Пречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї, і всіх Твої́х святи́х, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. Амі́нь.
|
И#сповёданіе грэхHвъ повседнeвное:
|
Щоденне сповідання гріхів
|
И#сповёдаю тебЁ гDу бGу моемY и3 творцY, во с™ёй трbцэ є3ди1ному, слaвимому и3 покланsемому, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, вс‰ мо‰ грэхи2, ±же содёzхъ во вс‰ дни6 животA моегw2, и3 на всsкій чaсъ, и3 въ настоsщее врeмz, и3 въ прешeдшыz дни6 и3 нHщи: дёломъ, сл0вомъ, помышлeніемъ, њб8zдeніемъ, піsнствомъ, тайноzдeніемъ, праздносл0віемъ, ўнhніемъ, лёностію, прекосл0віемъ, непослушaніемъ, њклеветaніемъ, њсуждeніемъ, небрежeніемъ, самолю1біемъ, многостzжaніемъ, хищeніемъ, неправдоглаг0ланіемъ, скверноприбhтчествомъ, мшелои1мствомъ, ревновaніемъ, зaвистію, гнёвомъ, памzтоѕл0біемъ, нeнавистію, лихои1мствомъ, и3 всёми мои1ми чyвствы: зрёніемъ, слyхомъ, њбонsніемъ, вкyсомъ, њсzзaніемъ, и3 пр0чими мои1ми грэхи6, душeвными вкyпэ и3 тэлeсными, и4миже тебE бGа моего2 и3 творцA прогнёвахъ, и3 бли1жнzго моего2 њнепрaвдовахъ. Њ си1хъ жалёz, ви1нна себE тебЁ, бGу моемY, представлsю, и3 и3мёю в0лю кazтисz: т0чію, гDи б9е м0й, помози1 ми, со слезaми смирeннw молю1 тz: прешє1дшаz же согрэшє1ніz мо‰ млcрдіемъ твои1мъ прости1 ми, и3 разрэши2 t всёхъ си1хъ, ±же и3зглаг0лахъ пред8 тоб0ю, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.
|
Іспові́даю Тебі́, Го́споду Бо́гу моєму́ і Творцю́, во Святі́й Тро́йці Єди́ному, сла́вимому і покланя́ємому, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, вся моя́ гріхи́, я́же соді́ях во вся дні живота́ моєго́, і на вся́кий час, і в настоя́щеє вре́м'я, і в преше́дшия дні і но́щі: ді́лом, сло́вом, помишле́нієм, об'яде́нієм, пія́нством*, тайнояде́нієм*, праздносло́вієм, уни́нієм, лі́ностію, прекосло́вієм, непослуша́нієм, оклевета́нієм, осужде́нієм, небреже́нієм, самолю́бієм, многостяжа́нієм, хище́нієм, неправдоглаго́ланієм, скверноприби́тчеством*, мшелої́мством*, ревнова́нієм, за́вистію, гні́вом, пам'ятозло́бієм, не́навистію, лихої́мством* і всі́ми мої́ми чу́встви: зрі́нієм, слу́хом, обоня́нієм, вку́сом, осяза́нієм і про́чими мої́ми гріхи́, душе́вними вку́пі і тіле́сними, ї́миже Тебе́, Бо́га моєго́ і Творця́, прогні́вах і бли́жняго моєго́ онепра́вдовах. О сих жалі́я, ви́нна себе́ Тебі́, Бо́гу моєму́, представля́ю і імі́ю во́лю ка́ятися; то́чію*, Го́споди Бо́же мой, помози́ мі, со слеза́ми смире́нно молю́ Тя. Преше́дшая же согріше́нія моя́ милосе́рдієм Твої́м прости́ мі і разріши́ от всіх сих, я́же ізглаго́лах пред Тобо́ю, я́ко Благ і Человіколю́бець.
|
Е#гдA tх0диши ко снY, глаг0ли:
|
Коли лягаєш спати, промовляй:
|
Въ рyцэ твои2, гDи ї}се хrтE б9е м0й, предаю2 дyхъ м0й: тh же мS бlгослови2, ты2 мS поми1луй, и3 жив0тъ вёчный дaруй ми2. Ґми1нь.
|
В ру́ці Твої́, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же мой, предаю́ дух мой: Ти же м'я благослови́, Ти м'я поми́луй і живо́т ві́чний да́руй мі. Амі́нь.
|