Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого (ім'я) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини його вільні й невільні, визволи його від вічної муки і вогню геєнського і даруй йому причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо він хоч і згрішив, але не відступив від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірував, у Тройці славимого Бога, і Єдиницю в Тройці і Тройцю в Єдинстві православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостивим будь до нього, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, що б жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пом'яни́, Го́споди Бо́же наш, в ві́рі і наде́жді живота́ ві́чнаго преста́вльшагося раба́ Твоєго́ [ім'я] і, я́ко Благ і Человіколю́бець, отпуща́яй гріхи́ і потребля́яй непра́вди, осла́би, оста́ви, і прости́ вся во́льная єго́ согріше́нія і нево́льная, ізба́ви єго́ ві́чния му́ки і огня́ геє́нськаго, і да́руй єму́ прича́стіє і наслажде́ніє ві́чних Твої́х благи́х, угото́ванних лю́б'ящим Тя. А́ще бо і согріши́, но не отступи́ от Тебе́, і несумні́нно во Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, Бо́га Тя в Тро́йці сла́вимаго, ві́рова, і Єди́ницю в Тро́йці і Тро́йцю во Єди́нстві, правосла́вно да́же до послі́дняго своєго́ іздиха́нія іспові́да. Ті́мже ми́лостив тому́ бу́ди, і ві́ру я́же в Тя вмі́сто діл вміни́, і со святи́ми Твої́ми я́ко щедр упоко́й, ність бо челові́ка, і́же поживе́ть і не согріши́ть; но Ти єди́н єси́ кромі́ вся́каго гріха́, і пра́вда Твоя́, пра́вда во ві́ки, і Ти єси́ єди́н Бог ми́лости і щедро́т, і человіколю́бія, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.