|
Заупокійна літія (для звершення мирянами)
|
Заупок0йнаz літjz
|
|
Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради. Господи, помилуй (тричі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. |
Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь. С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчcти грэхи2 нaша: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си на нб7сёхъ: да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоs, ћко на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaша, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. |
|
Тропарі, глас 4:
|
Тропари3, глaсъ д7:
|
|
З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче. В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець. Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой. I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його. |
Со дyхи првdныхъ скончaвшихсz, дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], сп7се, ўпок0й, сохранsz ю55 во бlжeннэй жи1зни, ћже ў тебє2, чlвэколю1бче. Въ пок0ищи твоeмъ, гDи, и3дёже вси2 с™jи твои2 ўпокоевaютсz, ўпок0й и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], ћко є3ди1н є3си2 чlвэколю1бецъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у. Ты2 є3си2 бGъ, сошeдый во ѓдъ, и3 ќзы њковaнныхъ разрэши1вый, сaмъ и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] ўпок0й. И# нhнэ и3 пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Е#ди1на чcтаz и3 непор0чнаz дв7о, бGа без8 сёмене р0ждшаz, моли2 сп7сти1сz души2 єгw2 [и3ли2: єS]. ГDи поми1луй. [в7i.] |
|
Молитва
|
Мlтва
|
|
Помzни2 гDи б9е нaшъ, въ вёрэ и3 надeжди животA вёчнагw, престaвльшагосz рабA твоего2 [и3ли2: престAвльшуюсz рабу твою] [и4м>къ] и3 ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ, tпущazй грэхи2, и3 потреблszй непр†вды, њслaби, њстaви, и3 прости2 вс‰ вHльнаz є3гw2 [и3ли2: еS] согрэшє1ніz и3 невHльнаz: и3збaви є3го2 [и3ли2: ю5] вёчныz мyки, и3 nгнS геeнскагw, и3 дaруй є3мY [и3ли2: е4й] причaстіе и3 наслаждeніе вёчныхъ твои1хъ бlги1хъ, ўгот0ванныхъ лю1бzщымъ тS. Ѓще бо и3 согрэши2, но не tступи2 t тебE, и3 несумнённw во nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа тS въ трbцэ слaвимаго вёрова, и3 є3ди1ницу въ трbцэ, и3 трbцу во є3ди1нствэ, правослaвнw дaже до послёднzгw своегw2 и3здыхaніz и3сповёда. Тёмже млcтивъ томY [и3ли2: т0й] бyди, и3 вёру, ћже въ тS, вмёстw дёлъ вмэни2, и3 со с™hми твои1ми ћкw щeдръ ўпок0й: нёсть бо человёка, и4же поживeтъ и3 не согрэши1тъ: но ты2 є3ди1нъ є3си2 кромЁ всsкагw грэхA, и3 прaвда твоS, прaвда во вёки: и3 ты2 є3си2 є3ди1нъ бGъ млcти и3 щедр0тъ, и3 чlвэколю1біz: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
|
Честнійшую...
|
ЧCтнёйшую...
|
|
ЧCтнёйшую херув‡мъ и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz серафи6мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] ГDи, ї}се хrтE, сн7е б9ій, мlтвами пречcтыz твоеS м™ре, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ и3 всёхъ с™hхъ поми1луй и3 ўпок0й дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] [и4м>къ], в безконє1чныz вёки, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ. Ґми1нь. Вёчнаz пaмzть. [Три1жды.] |