|
Моли1тва вх0да:
|
Молитва входу
|
|
ВLко гDи б9е нaшъ, ўстaвивый на нб7сёхъ чи1ны и3 вHинства ѓгGлъ и3 ґрх†гGлъ, въ служeніе твоеS слaвы: сотвори2 со вх0домъ нaшимъ вх0ду с™hхъ ѓгGлwвъ бhти, сослужaщихъ нaмъ и3 сославосл0вzщихъ твою2 бlгость. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Діaконъ: Ґми1нь. Мlтвэ же скончaвшейсz, діaконъ глаг0летъ ко сщ7eннику, показyzй къ вост0ку десни1цею, держS вкyпэ и3 nрaрь треми2 пє1рсты: Бlгослови2, владhко, с™hй вх0дъ. И# сщ7eнникъ, бlгословлsz, глаг0летъ: Бlгословeнъ вх0дъ с™hхъ твои1хъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Діaконъ: Ґми1нь. Посeмъ діaконъ подаeтъ є3vgліе сщ7eннику, и3 целyетъ сщ7eнникъ є3vgліе. И#сп0лньшусz же конeчному тропарю2, вх0дитъ діaконъ посредЁ, и3 стaвъ пред8 їерeемъ возвышaетъ мaлw рyцэ, и3 показyzй с™0е є3ђліе, глаг0летъ велеглaснw: Премyдрость, пр0сти. Тaже, сотвори1въ поклонeніе, вх0дитъ во с™hй nлтaрь діaконъ и3 созади2 є3гw2 сщ7eнникъ, и3 діaконъ ќбw полагaетъ с™0е є3ђліе на с™ёй трапeзэ. Пэвцh же пою1тъ: Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ ко хrтY. Спаси1 ны, сн7е б9ій, во с™hхъ ди1венъ сhй, пою1щыz ти2: ґллилyіа. Ѓще же недёлz: Воскресhй и3з8 мeртвыхъ, пою1щыz ти2, ґллилyіа [є3ди1ножды]. Тaже, nбы6чныz тропари6. Сщ7eнникъ же глаг0летъ мlтву сію2: |
Влади́ко, Го́споди Бо́же наш, уста́вивий на небесі́х чи́ни і во́їнства а́нгел і арха́нгел в служе́ніє Твоєя́ сла́ви, сотвори́ со вхо́дом на́шим вхо́ду святи́х а́нгелов би́ти, сослужа́щих нам і сославосло́в'ящих Твою́ бла́гость. Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Диякон: Амі́нь. Після молитви диякон промовляє до священника, показуючи орарем на схід: Благослови́, влади́ко, святи́й вход. І священник, благословляючи, промовляє: Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Диякон: Амі́нь. Після цього диякон дає священникові цілувати Євангеліє. Після закінчення останнього тропаря стає в Царських вратах попереду священника, підносить Євангеліє вгору й виголошує: Прему́дрость, про́сті. Потім поклонившись, сам і священник позаду нього, входить у святий вівтар; диякон кладе святе Євангеліє на святій трапезі. Співці ж співають: Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м ко Христу́. Спаси́ ни, Си́не Бо́жий, во святи́х ди́вен сий, пою́щия Ті, аллилу́я. Якщо неділя: Воскреси́й із ме́ртвих, пою́щия Ті, аллилу́я [один раз]. Потім, звичайні тропарі. Священник тихо промовляє молитву Трисвятого: |