|
Моли1тва вторaгw ґнтіфHна:
|
Молитва другого антифону
|
|
ГDи б9е нaшъ, сп7си2 лю1ди тво‰ и3 бlгослови2 достоsніе твоE, и3сполнeніе цRкве твоеS сохрани2, њст7и2 лю1бzщыz бlголёпіе д0му твоегw2: ты2 тёхъ воспрослaви бжcтвенною твоeю си1лою, и3 не њстaви нaсъ, ўповaющихъ на тS. Возглашeніе: Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A и3 сн7а и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. И# поeтсz вторhй ґнтіфHнъ: діaконъ же под0бнэ твори1тъ, ћкоже и3 въ пeрвой мlтвэ. |
Священник тихо читає молитву другого антифону: Господи Боже наш, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, охорони повноту Церкви Твоєї, освяти тих, що люблять красу дому Твого, прослав їх Твоєю Божественною силою і не залишай нас, що надіємось на Тебе. Священик: Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Хор: Амінь. І співають другий антифон. |
|
Вторhй ґнтіфHнъ, pал0мъ рм7є.
|
Антифон 2, зображальний (Пс. 145)
|
|
№ ли1къ. Хвали2 душE моS гDа, / восхвалю2 гDа въ животЁ моeмъ, / пою2 бGу моемY, д0ндеже є4смь. в7 ли1къ. Не надёйтесz на кнsзи, на сhны человёчєскіz, / въ ни1хже нёсть сп7сeніz. №. И#зhдетъ дyхъ є3гw2, / и3 возврати1тсz въ зeмлю свою2, / въ т0й дeнь поги1бнутъ вс‰ помышлє1ніz є3гw2. в7. Бlжeнъ, є3мyже бGъ їaкwвль пом0щникъ є3гw2, / ўповaніе є3гw2 на гDа бGа своего2: №. Сотв0ршаго нб7о и3 зeмлю, / м0ре, и3 вс‰ ±же въ ни1хъ: в7. Хранsщаго и4стину въ вёкъ, / творsщаго сyдъ њби6димымъ, / даю1щаго пи1щу ѓлчущымъ. №. ГDь рэши1тъ њков†нныz, / гDь ўмудрsетъ слэпцы2. в7. ГDь возв0дитъ низвeржєнныz, / гDь лю1битъ првdники. №. ГDь храни1тъ пришeльцы, / си1ра и3 вдовY пріи1метъ, / и3 пyть грёшныхъ погуби1тъ. в7. ВоцRи1тсz гDь во вёкъ, / бGъ тв0й сіHне, въ р0дъ и3 р0дъ. №. Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у. в7. И# нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Хвали, душе моя, Господа. Буду хвалити Господа, поки життя мого; співатиму Богові моєму, доки живу. Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння. Вийде дух його, і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його. Блажен, кому Бог Якова помічник його, у кого надія на Господа Бога свого, що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік, творить суд покривдженим, дає поживу голодним; Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців. Господь підносить повалених, Господь любить праведників, Господь охороняє пришельців, сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить. Воцариться Господь повік, Бог твій, Сіоне, з роду в рід. |
|
Е#динор0дный сн7е. Глaсъ ѕ7.
|
Єдинородний Сину. Глас 6
|
|
Ли1къ: Е#динор0дный сн7е и3 сл0ве б9ій, безсмeртенъ сhй, / и3 и3зв0ливый сп7сeніz нaшегw рaди / воплоти1тисz t с™hz бцdы, и3 приснодв7ы мRjи, / непрел0жнw вочlвёчивыйсz: / распнhйсz же, хrтE б9е, смeртію смeрть попрaвый, / є3ди1нъ сhй с™hz трbцы, // спрославлsемый nц7Y, и3 с™0му д¦у, сп7си2 нaсъ. |
Хор: Єдинородний Сину і Слово Боже, Безсмертний єси, і зволив ради нашого спасіння тіло прийняти від святої Богородиці і Вседіви Марії, без зміни ставши чоловіком. Ти ж розп’ятий був, Христе Боже, і смертю смерть подолав; Ти один у Святій Тройці, рівнославлений з Отцем і Святим Духом, спаси нас. |