|
Њтирaетъ с™0ю гyбою ѕэлw2 д0брэ...
|
Перенесення Святих Таїн
|
|
Њтирaетъ с™0ю гyбою ѕэлw2 д0брэ, со внимaніемъ и3 бlгоговёніемъ, глаг0лz словесA сі‰: Tмhй, гDи, грэхи2 поминaвшихсz здЁ кр0вію твоeю чcтн0ю, мlтвами с™hхъ твои1хъ. Сщ7eнникъ же бlгословлsетъ лю1ди, возглашaz: Сп7си2, б9е, лю1ди тво‰ и3 бlгослови2 достоsніе твоE. И# њбращaетсz сщ7eнникъ къ с™ёй трапeзэ, и3 кади1тъ три1жды, глаг0лz въ себЁ: Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS. Ли1къ же поeтъ: Ви1дэхомъ свётъ и4стинный, пріsхомъ д¦а нбcнаго, њбрэт0хомъ вёру и4стинную, нераздёльнэй трbцэ покланsемсz: тa бо нaсъ сп7слA є4сть. Тaже взeмъ сщ7eнникъ с™hй дjскосъ, возлагaетъ на главY діaкона, и3 діaконъ пріeмь и3 со бlгоговёніемъ, зрS внЁ къ двeремъ, ничт0же глаг0лz, tх0дитъ въ предложeніе, и3 поставлsетъ и5. Сщ7eнникъ же поклони1всz, и3 пріeмь с™hй поти1ръ, и3 њбрaщсz къ двeремъ, зрS на лю1ди, глаг0летъ тaйнw: Бlгословeнъ бGъ нaшъ: И# возглaснw: ВсегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. И# tх0дитъ ко с™0му предложeнію, и3 поставлsетъ тaмw с™az. Ли1къ: Ґми1нь. Да и3сп0лнzтсz ўстA нaшz / хвалeніz твоегw2, гDи, / ћкw да поeмъ слaву твою2, / ћкw спод0билъ є3си2 нaсъ причасти1тисz / с™ы6мъ твои6мъ, бжcтвєннымъ, безсмє1ртнымъ и3 животворsщымъ тaйнамъ: / соблюди2 нaсъ во твоeй с™hни, / вeсь дeнь поучaтисz прaвдэ твоeй. / Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа. |
Після причастя вірних священник і диякон входять у вівтар і ставлять Святощі на святому престолі. Диякон згортає з дискоса до чаші часточки, обтирає губкою дискос уважно, пильно й побожно, а священник при тому стиха промовляє: Обмий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, Кров’ю Твоєю Чесною, молитвами святих Твоїх. Диякон малим покрівцем накриває святу чашу, а на святий дискос кладе звіздицю, копіє, ложечку і другий покрівець, і все те покриває складеним воздухом, а священник обертається лицем до людей і, благословляючи їх рукою, промовляє: Священник: Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє. Священник повертається до святого престолу і, взявши кадило, тричі кадить Чесні Дари, промовляючи: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя. Священник віддає кадило диякону. Хор: Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли Віру істинну, Нероздільній Тройці поклоняємось, бо Вона спасла нас. Диякон стає на праве коліно; священник ставить йому на голову святий дискос; диякон обома руками приймає його і, повернувшись до царських дверей, нічого не промовляючи, відходить до святого жертовника і ставить святий дискос. Священник, уклонившись, бере святу чашу, робить нею знак хреста над антимінсом, тихо промовляючи: Священник: Благословен Бог наш. Тоді священник повертається до царських дверей і, благословляючи святою чашею народ, виголошує: Завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Хор: Амінь. Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, безсмертних і животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй Святині ввесь день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя. |