|
Начaло ћкоже и3 въ пред8идyщей главЁ. По pалмёхъ же мlтва сіS:Б9е всемогjй, предвёчный, содержaй г0рстію всю2 твaрь, њбладazй нб7омъ и3 землeю, и3 всёми ±же на ни1хъ, всsкому же создaнію, є4же на п0льзу бhти щeдрw подаsй: ўмилeннw м0лимъ ти сz всебlже, ћкоже дрeвле ї}льтzнwмъ зeмлю мeдомъ и3 млек0мъ текyщую даровaти, въ пустhни їwaнна кrти1телz твоего2 ди1віимъ мeдомъ воспитaти бlгоизв0лилъ є3си2: тaкожде нhнэ призрёніz твоегw2 бlговолeніемъ къ живопитaнію нaшему. Сeй пчeльникъ и3 є3гw2 ќліz бlгослови2, ўмножaz преумн0жи въ нeмъ пчeлы, и3 бlгодaтію твоeю | соблюдaющи, тyчнагw нaсъ мeда и3сп0лни: да никaкw сeй пчeльникъ создaній твои1хъ пчeльныхъ лишeнъ, но всегдA преисп0лненъ сHты мeда бyдетъ: и3 по премн0гой бlгостhни и3 непобэди1мэй крёпости твоeй, да kви1тсz неподви1жимь мн0гими лукaвствы, и3 непоколеби1мь заз0рными њбаsніи, но твоeю всеси1льною њграждeнъ держaвою, и3 њстэнeнъ њполчeніемъ, t всsкагw ковaрства волшeбнагw сохранeнъ, и3 всегдA въ твоeй хrтE рукоsти невреди1мь пребyдетъ. Твоe бо є4сть, є4же ми1ловати и3 сп7сaти ны2 хrтE б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, во вёки, ґми1нь. И# кропи1тъ їерeй пчeлъ и3 ќліz вод0ю сщ7eнною: Во и4мz nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, ґми1нь. Посeмъ глаг0летъ nбhчный дневнhй tпyстъ.
|
Початок такий, як і в чині благословення бджіл. Після псалмів ця молитва:Бо́же Всемоги́й, Предві́чний, содержа́й го́рстію всю твар, облада́яй не́бом і земле́ю, і всі́ми яже на них, вся́кому же созда́нію, є́же на по́льзу би́ти ще́дро подая́й: умиле́нно мо́лим Ті ся, Всеблаже, я́коже дре́вле Ізра́їльтяном зе́млю ме́дом і млеко́м теку́щую дарова́ти, в пусти́ні Іоа́нна Крести́теля Твоєго́ ди́віїм ме́дом воспита́ти благоізво́лил єси́: тако́жде ни́ні призрі́нія Твоєго́ благоволе́нієм к живопита́нію на́шему. Сей пче́льник і єго́ у́лія благослови́, умножа́я преумно́жи в нем пче́ли, і благода́тію Твоє́ю я соблюда́ющи, ту́чнаго нас ме́да іспо́лни: да ніка́ко сей пче́льник созда́ній Твої́х пче́льних лише́н, но всегда́ преіспо́лнен со́ти ме́да бу́деть; і по премно́гой благости́ні і непобіди́мій крі́пості Твоє́й да яви́ться неподви́жим мно́гими лука́встви, і непоколеби́м зазо́рними обая́нії, но Твоє́ю всеси́льною огражде́н держа́вою, і остіне́н ополче́нієм, от вся́каго кова́рства волше́бнаго сохране́н, і всегда́ в Твоє́й, Христе́, рукоя́ті невреди́м пребу́деть. Твоє́ бо єсть, є́же ми́ловати і спаса́ти ни, Христе́ Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, со Отце́м і Святи́м Ду́хом, во ві́ки, амі́нь. І кропить священник бджіл і вулики водою свяченою: Во і́м'я Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, амі́нь. Після цього виголошує звичайний денний відпуст.
|
