Молeбенъ въ нашeствіи и3ноплемeнныхъ и3 њ побёдэ в0йска µ3краінскагw
|
Молебень у час нашестя чужинців та за перемогу війська українського
|
|
Їерeй: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ: Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ. И# поeтъ ли1къ: ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz. Чтeцъ: С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Їерeй: Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Чтeцъ: Ґми1нь. Тaже, ГDи поми1луй [в7i.]Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.] Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.] Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]
|
Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́. І співає хор: Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша. Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго. Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Чтець: Амі́нь. Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон] Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон] Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]
|
Чтeцъ же, pал0мъ рм7в:
|
Чтець же, Псалом 142:
|
|
ГDи, ўслhши мlтву мою2, внуши2 молeніе моE во и4стинэ твоeй, ўслhши мS въ прaвдэ твоeй. И# не вни1ди въ сyдъ съ раб0мъ твои1мъ, ћкw не њправди1тсz пред8 тоб0ю всsкъ живhй. Ћкw погнA врaгъ дyшу мою2, смири1лъ є4сть въ зeмлю жив0тъ м0й: посади1лъ мS є4сть въ тeмныхъ, ћкw мє1ртвыz вёка. И# ўны2 во мнЁ дyхъ м0й, во мнЁ смzтeсz сeрдце моE. Помzнyхъ дни6 дрє1вніz: поучи1хсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, въ творeніихъ рукY твоє1ю поучaхсz. Воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2, душA моS ћкw землS безв0днаz тебЁ. Ск0рw ўслhши мS гDи, и3счезE дyхъ м0й: не tврати2 лицA твоегw2 t менE, и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ. Слhшану сотвори2 мнЁ заyтра млcть твою2, ћкw на тS ўповaхъ: скажи2 мнЁ гDи, пyть, в0ньже пойдY, ћкw къ тебЁ взsхъ дyшу мою2. И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, гDи, къ тебЁ прибэг0хъ. Научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й: д¦ъ тв0й бlгjй настaвитъ мS на зeмлю прaву. И$мене твоегw2 рaди, гDи, живи1ши мS: прaвдою твоeю и3зведeши t печaли дyшу мою2. И# млcтію твоeю потреби1ши враги2 мо‰, и3 погуби1ши вс‰ стужaющыz души2 моeй, ћкw ѓзъ рaбъ тв0й є4смь.
|
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й. І не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й. Я́ко погна́ враг ду́шу мою́, смири́л єсть в зе́млю живо́т мой; посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка. І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́. Пом'яну́х дні дре́внія: поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в Творе́ніїх ру́ку Твоє́ю поуча́хся. Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́, душа́ моя́ я́ко земля́ безво́дная Тебі́. Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ісчезе́ дух мой; не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров. Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х; скажи́ мні, Го́споди, путь, во́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́. Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х. Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой; Дух Твой благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву. І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я; пра́вдою Твоє́ю ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́. І ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия ду́ші моє́й, я́ко аз раб Твой єсьм.
|
Слaва...
|
Слава...
|
|
Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. [Три1жды.] Діaконъ: БGъ гDь и3 kви1сz нaмъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне. Ли1къ поeтъ БGъ гDь: на кjйждо стjхъ. Стjхъ: И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. Стjхъ: Њбышeдше њбыд0ша мS, и3 и4менемъ гDнимъ противлsхсz и5мъ. Стjхъ: Не ўмрY, но жи1въ бyду, и3 повёмъ дэлA гDнz. Стjхъ: Кaмень є3г0же небрег0ша зи1ждущіи, сeй бhсть во главY ќгла: t гDа бhсть сeй, и3 є4сть ди1венъ во nчесёхъ нaшихъ.
|
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі] Диякон: Бог Госпо́дь і яви́ся нам, благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє. Хор співає Бог Госпо́дь: на кожен стих. Стих: Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. Стих: Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. Стих: Не умру́, но жив бу́ду, і пові́м діла́ Госпо́дня. Стих: Ка́мень єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла: от Го́спода бисть сей і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
|
Тропaрь:
|
Тропар
|
|
Сп7си2, гDи, лю1ди тво‰, и3 бlгослови2 достоsніе твоE, побBды правосл†внымъ хrтіaнwмъ на сопроти6вныz дaруz, и3 твоE сохранsz кrт0мъ твои1мъ жи1тельство.
|
Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́, побі́ди правосла́вним христия́ном на сопроти́вния да́руя і Твоє́ сохраня́я Кресто́м Твої́м жи́тельство.
|
Слaва, и3 нhнэ, БGор0диченъ, глaсъ ѕ7:
|
Слава, і нині, Богородичен, глас 6:
|
|
Предстaтельство хrтіaнъ непостhдное, ходaтайство ко творцY непрел0жное, не прeзри грёшныхъ молeній глaсы, но предвари2 ћкw бlгaz на п0мощь нaсъ, вёрнw зовyщихъ ти2: ўскори2 на мlтву, и3 потщи1сz на ўмолeніе, предстaтельствующи при1снw бцdе, чтyщихъ тS.
|
Предста́тельство христия́н непости́дноє, хода́тайство ко Творцю́ непрело́жноє, не пре́зри грі́шних моле́ній гла́си, но предвари́, я́ко Блага́я, на по́мощ нас, ві́рно зову́щих Ті: ускори́ на моли́тву і потщи́ся на умоле́ніє, предста́тельствующи при́сно, Богоро́дице, чту́щих Тя.
|
И# канHнъ, во глaсъ и7.
|
і канон, во глас 8
|
|
|
|
Пёснь №.
|
Пісня 1
|
|
Їрм0съ: Колесницегони1телz фараHнz погрузи2, чудотворsй и3ногдA мwmсeйскій жeзлъ, кrтоwбрaзнw порази1въ и3 раздэли1въ м0ре: ї}лz же бэглецA пэшех0дца сп7сE, пёснь бGови воспэвaюща. Припёвъ: Многомлcтиве гDи, сокруши2 враги2 п0д8 н0ги нaшz. ГрBхъ рaди нaшихъ и3 беззак0ній попусти1лъ є3си2, правосyде, врагHмъ нaшымъ њѕл0бити нaсъ: но милосeрдіz рaди твоегw2, чlвэколю1бче, tврати2 t нaсъ прaведный гнёвъ тв0й, и3 поми1луй нaсъ. Ћкоже дрeвле на ґмали1ка побёду ўг0днику твоемY мwmсeю даровaлъ є3си2, млcтиве б9е: тaкw и3 нhнэ м0лимъ тS, побёду на враги2 нaмъ дaруй. Слaва: Кrтоwбрaзнw простeртыма рукaма мwmсeовыма ґмали1кову си1лу низложи1лъ є3си2, всеси1льне: и3 нhнэ м0лимъ тS, подaждь нaмъ си1лу на сокрушeніе и3 попрaніе возстаю1щихъ на ны2. И# нhнэ: Си1лою неизречeнною твоeю многомлcтиве хrтE, защити2 лю1ди тво‰ t всsкіz напaсти, побёду дaруz на враги2 правослaвному нар0ду нaшему, рaди пречcтыz м™ре и3 всёхъ с™hхъ.
|
Ірмо́с: Колесницегони́теля фарао́ня погрузи́, чудотворя́й іногда́ Моїсе́йський жезл, крестообра́зно порази́в і разділи́в мо́ре; Ізра́їля же біглеця́ пішехо́дця, Спа́се, піснь Бо́гові воспіва́юща. Приспів: Многоми́лостиве Го́споди, сокруши́ враги́ под но́ги на́ша. Гріх ра́ди на́ших і беззако́ній попусти́л єси́, правосу́де, враго́м на́шим озло́бити нас, но милосе́рдія ра́ди Твоєго́, Человіколю́бче, отврати́ от нас пра́ведний гнів Твой і поми́луй нас. Я́коже дре́вле на Амали́ка побі́ду уго́днику Твоєму Моїсе́ю дарова́л єси́, ми́лостиве Бо́же, та́ко і ни́ні мо́лим Тя, побі́ду на враги́ нам да́руй. Сла́ва: Крестообра́зно просте́ртима рука́ма Моїсе́йовима Амали́кову си́лу низложи́л єси́, всеси́льне: і ни́ні мо́лим Тя, пода́ждь нам си́лу на сокруше́ніє і попра́ніє возстаю́щих на ни. І ни́ні: Си́лою неізрече́нною Твоє́ю, Многоми́лостиве Христе́, защити́ лю́ди Твоя́ от вся́кия напа́сти, побі́ду да́руя на враги́ правосла́вному наро́ду на́шему, ра́ди Пречи́стия Ма́тере і всіх святи́х.
|
Пёснь G.
|
Пісня 3
|
|
Їрм0съ: Нбcнагw крyга верхотв0рче, гDи, и3 цRкве зижди1телю, ты2 менE ўтверди2 въ любви2 твоeй, желaній крaю, вёрныхъ ўтверждeніе, є3ди1не чlвэколю1бче. Неизречeннымъ млcрдіемъ твои1мъ защити2, хrтE, лю1ди тво‰, и3 низложи2 дeрзость врагHвъ нaшихъ. Ћкоже дрeвле прeдалъ є3си2, б9е, и3ноплемeнникwвъ вёрному рабY твоемY Їисyсу наvи1ну: тaкw нhнэ, многомлcтиве, предaждь сопроти6вныz пHлчища въ рyки нaшz. Слaва: Не предaждь нaсъ вLко, грBхъ рaди нaшихъ и3 беззак0ній въ рyки врагHвъ, но преложи2 прaведный гнёвъ тв0й на млcть, и3 подaждь ўтэшeніе рабHмъ твои6мъ. И# нhнэ: М™и б9іz, сохрани2 п0д8 кр0вомъ твои1мъ хrтолюби1вое в0инство и3 держaву нaшу У^^^краіну, и3 свои1мъ предстaтельствомъ ў сн7а своегw2, хrтA бGа нaшегw, и3спроси2 нaмъ побёду на враги2 и3 супостaты нaшz. И#збaви t бёдъ рабы6 тво‰, многомлcтиве, ћкw мы2 ўсeрднw къ тебЁ прибэгaемъ, млcтивому и3збaвителю, всёхъ вLцэ, гDу ї}су.
|
Ірмо́с: Небе́снаго кру́га Верхотво́рче, Го́споди, і Це́ркве Зижди́телю, Ти мене́ утверди́ в любві́ Твоє́й, жела́ній кра́ю*, ві́рних утвержде́ніє, єди́не Человіколю́бче. Неізрече́нним милосе́рдієм Твої́м защити́, Христе́, лю́ди Твоя́ і низложи́ де́рзость враго́в на́ших. Я́коже дре́вле пре́дал єси́, Бо́же, іноплеме́нников ві́рному рабу́ Твоєму Ісу́су Нави́ну: та́ко ни́ні, Многоми́лостиве, преда́ждь сопроти́вния по́лчища в руки́ на́ша. Сла́ва: Не преда́ждь нас, Влади́ко, гріх ра́ди на́ших і беззако́ній в руки́ враго́в, но преложи́ пра́ведний гнів Твой на ми́лость і пода́ждь утіше́ніє рабо́м Твої́м. І ни́ні: Ма́ти Бо́жия, сохрани́ под кро́вом Твої́м Христолюби́воє во́їнство і держа́ву на́шу Украї́ну, і свої́м предста́тельством у Си́на Своєго́, Христа́ Бо́га на́шего, іспроси́ нам побі́ду на враги́ і супоста́ти на́ша. Ізба́ви от бід раби́ Твоя́, Многоми́лостиве, я́ко ми усе́рдно к Тебі́ прибіга́єм, ми́лостивому Ізба́вителю, всіх Влади́ці, Го́споду Ісу́су.
|
Е#ктеніA:
|
Ектенія
|
|
Поми1луй нaсъ, б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.
Ли1къ: ГDи поми1луй. [Три1жды на к0еждо прошeніе.] Е#щE м0лимсz њ господи1нэ и3 nц7Ё нaшемъ, бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], и3 њ всeй во хrтЁ брaтіи нaшей. Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей У^^^краінэ, властёхъ и3 в0инствэ є3S, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsкомъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ. Не на лyкъ нaшъ ўповaемъ, ни nрyжіе нaше спасeтъ нaсъ, гDи, но твоеS всемогyщіz п0мощи пр0симъ, и3 на твою2 си1лу дерзaюще, на врaги нaшz њполчaемсz, и3 и4мz твоE вёрнw призывaемъ: со ўмилeніемъ м0лимъ ти сS, всемогjй гDи, млcтивнw ўслhши и3 поми1луй.Во вёки пребывazй, милосeрде гDи, запрети2 kзhкwмъ, въ достоsніе твоE приходsщымъ, посzгaющымъ на своб0ду и3 предёлы страны2 нaшеz и3 њсквернsющымъ цRковь с™yю твою2, пожени2 и4хъ бyрею твоeю, и3 гнёвомъ твои1мъ смути2 и4хъ: и3сп0лни ли1ца и4хъ безчeстіz, да постыдsтсz, и3 си1лою судeбъ твои1хъ г0рдость и4хъ да сокруши1тсz, и4мz же твоE с™0е да прослaвитсz въ нaсъ, прилёжнw м0лимъ ти сS, ўслhши и3 поми1луй. Њ є4же непреwбори1му и3 побэди1тельну всегдA над8 враги2 бhти правовёрному в0инству µ3краінскому, и3 ми1ръ и3 слaву ўтверди1ти въ земли2 нaшей, прилёжнw м0лимъ ти сS, гDи, ўслhши и3 поми1луй. Њ є4же ўслhшати t цRкве с™hz своеS в0пль и3 воздыхaніе є3диновёрныхъ нaшихъ, и3 t врагHвъ и3 супост†тъ порабощeнныхъ рабHвъ свои1хъ, въ печaли и3 ск0рби своeй къ тебЁ вопію1щихъ, и3 и3звести2 t тли2 жив0тъ и4хъ, прилёжнw м0лимъ ти сS гDи, ўслhши и3 поми1луй. Їерeй: Ћкw млcтивъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь.
|
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.
Хор: Го́споди поми́луй. [Тричі на кожне прохання.] Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем, Блаже́ннійшем Митрополи́ті [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], і о всей во Христі́ бра́тії на́шей. Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей Україні, власті́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́. Не на лук наш упова́єм, ні ору́жіє на́ше спасе́ть нас, Го́споди, но Твоєя́ всемогу́щия по́мощі про́сим і на Твою́ си́лу дерза́юще, на вра́ги на́ша ополча́ємся і і́м'я Твоє́ ві́рно призива́єм: со умиле́нієм мо́лим Ті ся, всемоги́й Го́споди, ми́лостивно усли́ши і поми́луй.Во ві́ки пребива́яй, милосе́рде Го́споди, запрети́ язи́ком, в достоя́ніє Твоє́ приходя́щим, посяга́ющим на свобо́ду і преді́ли страни́ на́шея і оскверня́ющим Це́рков святу́ю Твою́, пожени́ їх бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м смути́ їх; іспо́лни лиця́ їх безче́стія, да постидя́ться, і си́лою суде́б Твої́х го́рдость їх да сокруши́ться, і́м'я же Твоє́ святоє да просла́виться в нас, прилі́жно мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. О є́же непреобори́му і побіди́тельну всегда́ над враги́ би́ти правові́рному во́їнству украї́нському, і мир, і сла́ву утверди́ти в землі́ на́шей, прилі́жно мо́лим Ті ся, Го́споди, усли́ши і поми́луй. О є́же усли́шати от Це́ркве святи́я Своєя́ вопль і воздиха́ніє єдинові́рних на́ших, і от враго́в і супоста́т порабоще́нних рабо́в свої́х, в печа́лі і ско́рбі своє́й к Тебі́ вопію́щих, і ізвести́ от тлі живо́т їх, прилі́жно мо́лим Ті ся, Го́споди, усли́ши і поми́луй. Священник: Я́ко ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь.
|
Сэдaленъ:
|
Сідален
|
|
ЦRковь вопіeтъ ти2, хrтE б9е: си1лою кrтA твоегw2 ўкрэпи2 вёрныхъ рабHвъ твои1хъ, и3 подaждь нaмъ побёды на сопроти6вныz.
|
Це́рков вопіє́ть Ті, Христе́ Бо́же: си́лою Креста́ Твоєго́ укріпи́ ві́рних рабо́в Твої́х і пода́ждь нам побі́ди на сопроти́вния.
|
БGор0диченъ:
|
Богородичен
|
|
БGор0дице дв7о, ск0раz мjру пом0щнице, твоегw2 предстaтельства и3 заступлeніz пр0симъ: ўмоли2 млcтиваго сн7а твоего2 и3 бGа, t належaщихъ бёдъ и3збaвити ны2.
|
Богоро́дице Ді́во, ско́рая ми́ру Помо́щнице, Твоєго́ предста́тельства і заступле́нія про́сим: умоли́ ми́лостиваго Си́на Твоєго́ і Бо́га от належа́щих бід ізба́вити ни.
|
Пёснь д7.
|
Пісня 4
|
|
Їрм0съ: Ты2 моS крёпость, гDи, ты2 моS и3 си1ла, ты2 м0й бGъ, ты2 моE рaдованіе, не њстaвль нёдра џ§а, и3 нaшу нищетY посэти1въ. тёмъ съ прbр0комъ ґввакyмомъ зовY ти2: си1лэ твоeй слaва, чlвэколю1бче. ВLко б9е, милосeрдіемъ щадsй лю1ди тво‰, напaстьми же и3 скорбьми2 њбращazй и4хъ пaки къ себЁ, tврати2 гнёвъ тв0й, и3 преложи2 ск0рбь нaшу на рaдость, побёду нар0ду µ3краінскому на сопроти6вныz дaруz. Не вни1ди въ сyдъ съ рабы6 твои1ми, правосyде, занE никт0же постои1тъ пред8 тоб0ю: но призирaz ми1лостивнw на смирeніе нaше, поми1луй нaсъ, и3 подaждь нaмъ ўтэшeніе. Слaва: ВLко гDи, рук0ю твоeю всеси1льною во глубинЁ погрузи1вый фараHна, ты2 и3 нhнэ дeрзость супостaтwвъ нaшихъ си1лою кrтA твоегw2 низложи2, презирaz согрэшє1ніz н†ша, ћкw є3ди1нъ бlгоутр0бенъ. И# нhнэ: Вели1кое дерзновeніе и4маши къ р0ждшемусz и3з8 тебE, ћкw никт0же и4нъ: тёмже, вLчце, моли1сz њ рабёхъ твои1хъ, и3збaвитисz держaвэ нaшей У^^^краінэ t нашeствіz и3ноплемeнникwвъ.
|
Ірмо́с: Ти моя́ крі́пость, Го́споди, Ти моя́ і си́ла, Ти мой Бог, Ти моє́ ра́дованіє, не оста́вль ні́дра О́тча і на́шу нищету́ посіти́в. Тім с проро́ком Авваку́мом зову́ Ті: си́лі Твоє́й сла́ва, Человіколю́бче. Влади́ко Бо́же, милосе́рдієм щадя́й лю́ди Твоя́, напа́стьми же і скорбми́ обраща́яй їх па́ки к себі́, отврати́ гнів Твой, і преложи́ скорб на́шу на ра́дость, побі́ду наро́ду украї́нському на сопроти́вния да́руя. Не вни́ди в суд с раби́ Твої́ми, Правосу́де, зане́ нікто́же постої́ть пред Тобо́ю: но призира́я ми́лостивно на смире́ніє на́ше, поми́луй нас, і пода́ждь нам утіше́ніє. Сла́ва: Влади́ко Го́споди, руко́ю Твоє́ю всеси́льною во глубині́ погрузи́вий фарао́на, Ти і ни́ні де́рзость супоста́тов на́ших си́лою Креста́ Твоєго́ низложи́, презира́я согріше́нія на́ша, я́ко єди́н Благоутро́бен. І ни́ні: Вели́коє дерзнове́ніє і́маши к Ро́ждшемуся із Тебе, я́ко нікто́же ін: Ті́мже, Влади́чице, моли́ся о рабі́х Твої́х, ізба́витися держа́ві на́шей Украї́ні от наше́ствія іноплеме́нников.
|
Пёснь є7.
|
Пісня 5
|
|
Їрм0съ: Вскyю мS tри1нулъ є3си2 t лицA твоегw2, свёте незаходи1мый, и3 покрhла мS є4сть чуждaz тьмA nкаsннаго: но њбрати1 мS, и3 къ свёту зaповэдей твои1хъ пути6 мо‰ напрaви, молю1сz. Не поминaй, вLко, безчи1слєнныz соблaзны нaшz: но вск0рэ преложи1въ гнёвъ тв0й на милосeрдіе, низложи2 враги2 нaшz, и3 лю1ди тво‰ сохрани2 млcтію твоeю. При1зри, млcтиве, на лю1ди тво‰, сyщыz въ ск0рбехъ, и3 подaждь нaмъ свhше п0мощь твою2 на њдолёніе врагHвъ нaшихъ. Слaва: Ўкрэпи1вый дрeвле на г0рдаго голіafа мhшцу кр0ткагw дв7да, и3 нhнэ, вLко, ўкрэпи2 нaсъ, побёду даS нaмъ на супостaты. И# нhнэ: Тz є3ди1ну пречcтую застyпницу и4мамы непобэди1мую, и3 на тS ўповaюще вопіeмъ ти2: и3збaви нaсъ, вLчце, t всёхъ бёдъ и3 ѕHлъ.
|
Ірмо́с: Вску́ю* м'я отри́нул єси́ от лиця́ Твоєго́, Сві́те незаходи́мий, і покри́ла м'я єсть чужда́я тьма окая́ннаго? Но обрати́ м'я, і к сві́ту за́повідей Твої́х путі́ моя́ напра́ви, молю́ся. Не помина́й, Влади́ко, безчи́сленния собла́зни на́ша: но вско́рі преложи́в гнів Твой на милосе́рдіє, низложи́ враги́ на́ша і лю́ди Твоя́ сохрани́ ми́лостію Твоє́ю. При́зри, Ми́лостиве, на лю́ди Твоя́, су́щия в ско́рбех, і пода́ждь нам сви́ше по́мощ Твою́ на одолі́ніє враго́в на́ших. Сла́ва: Укріпи́вий дре́вле на го́рдаго Голіа́фа ми́шцю кро́ткаго Дави́да, і ни́ні, Влади́ко, укріпи́ нас, побі́ду дая́ нам на супоста́ти. І ни́ні: Тя Єди́ну Пречи́стую засту́пницю і́мами непобіди́мую і на Тя упова́юще вопіє́м Ті: ізба́ви нас, Влади́чице, от всіх бід і зол.
|
Пёснь ѕ7.
|
Пісня 6
|
|
Їрм0съ: Њчи1сти мS, сп7се, мнHга бо беззакHніz мо‰, и3 и3з8 глубины2 ѕHлъ возведи2, молю1сz: къ тебё бо возопи1хъ, ўслhши мS, б9е сп7сeніz моегw2. И#збавлeй, вLко, въ ск0рби сyщыz лю1ди є3врє1йскіz, и3 самpHну подaвый крёпость твоeю си1лою: ты2 и3 нhнэ, ми1лостиве, и3збaви лю1ди тво‰ t сопроти1вныхъ, и3 побори2 борю1щыz ны2. Ди1венъ є3си2, б9е, твоeю всеси1льною десни1цею спасazй ўповaющыz на тS: вс‰ бо рукA твоS м0жетъ. тёмже и3 нhнэ м0лимъ тS, и3збaви нaсъ t вр†гъ нaшихъ. Слaва: Џкомъ твои1мъ всеви1дzщимъ, ви1дz наслёдіе твоE, б9е, t сопроти1вныхъ њѕлоблsемо, ўмилосeрдисz, вLко, на лю1ди тво‰, и3 низложи2 врaжію дeрзость. И# нhнэ: П0д8 твоE бlгоутр0біе прибэгaемъ, бGор0дице дв7о, молє1ніz н†ша не прeзри во њбстоsніи: но t бёдъ и3збaви ны2, є3ди1на чcтаz и3 бlгословeннаz.
|
Ірмо́с: Очи́сти м'я, Спа́се, мно́га бо беззако́нія моя́, і із глубини́ зол возведи́, молю́ся: к Тебі́ бо возопи́х, усли́ши м'я, Бо́же спасе́нія моєго́. Ізбавле́й, Влади́ко, в ско́рбі су́щия лю́ди євре́йськия, і Сампсо́ну пода́вий крі́пость Твоє́ю си́лою: Ти і ни́ні, ми́лостиве, ізба́ви лю́ди Твоя́ от сопроти́вних і побори́ борю́щия ни. Ди́вен єси́, Бо́же, Твоє́ю всеси́льною десни́цею спаса́яй упова́ющия на Тя: вся бо рука́ Твоя́ мо́жеть. Ті́мже і ни́ні мо́лим Тя, ізба́ви нас от враг на́ших. Сла́ва: О́ком Твої́м всеви́дящим ви́дя наслі́діє Твоє́, Бо́же, от сопроти́вних озлобля́ємо, умилосе́рдися, Влади́ко, на лю́ди Твоя́ і низложи́ вра́жию де́рзость. І ни́ні: Под Твоє́ благоутро́біє прибіга́єм, Богоро́дице Ді́во, моле́нія на́ша не пре́зри во обстоя́нії; но от бід ізба́ви ни, єди́на Чи́стая і Благослове́нная.
|
Кондaкъ, глaсъ д7.
|
Кондак, глас 4
|
|
Вознесhйсz на кrтъ в0лею, тезоимени1тому твоемY н0вому жи1тельству щедр0ты тво‰ дaруй, хrтE б9е: возвесели2 нaсъ си1лою твоeю, побBды даS нaмъ на супостaты, пос0біе и3мyщымъ твоE nрyжіе ми1ра, непобэди1мую побёду.
|
Вознеси́йся на Крест во́лею, тезоімени́тому Твоєму но́вому жи́тельству щедро́ти Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же. Возвесели́ нас си́лою Твоє́ю, побі́ди дая́ нам на супоста́ти, посо́біє іму́щим Твоє́ ору́жіє ми́ра, непобіди́мую побі́ду.
|
Прокjменъ, глaсъ з7.
|
Прокимен, глас 7
|
|
ГDь крёпость лю1демъ свои6мъ дaстъ, гDь бlгослови1тъ лю1ди сво‰ ми1ромъ. Стjхъ: Принеси1те гDеви, сhнове б9іи, принеси1те гDеви сhны џвни, принеси1те гDеви слaву и3 чeсть.
|
Госпо́дь крі́пость лю́дем Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть лю́ди своя́ ми́ром. Стих: Принесі́те Го́сподеві, си́нове Бо́жії, принесі́те Го́сподеві сини́ о́вні, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь.
|
Ко є3врeємъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе
|
Ко Євре́єм посла́нія свята́го апо́стола Па́вла чте́ніє
|
|
[зачaло тк7f t полY, ™л и3 тlа]:Брaтіе, не достaнетъ бо ми2 повэствyющу врeмене њ гедеHнэ, варaцэ же и3 СамpHнэ и3 їефfaи, њ дв7дэ же и3 самуи1лэ, и3 њ (други1хъ) прbр0цэхъ, и5же вёрою побэди1ша ц†рствіz, содёzша прaвду, получи1ша њбэтов†ніz, загради1ша ўстA львHвъ, ўгаси1ша си1лу џгненную, и3збэг0ша џстреz мечA, возмог0ша t нeмощи, бhша крёпцы во бранeхъ, њбрати1ша въ бёгство полки2 чужди1хъ: пріsша жєны2 t воскресeніz мeртвыхъ свои1хъ: и3нjи же и3збіeни бhша, не пріeмше и3збавлeніz, да лyчшее воскrніе ўлучaтъ: друзjи же ругaніемъ и3 рaнами и3скушeніе пріsша, є3щe же и3 ќзами и3 темни1цею, кaменіемъ побіeни бhша, претрeни бhша, и3скушeни бhша, ўбjйствомъ мечA ўмр0ша, проид0ша въ ми1лwтехъ (и3) въ к0зіzхъ к0жахъ, лишeни, скорбsще, њѕл0блени: и4хже не бЁ дост0инъ (вeсь) мjръ, въ пустhнzхъ скитaющесz и3 въ горaхъ и3 въ вертeпахъ и3 въ пр0пастехъ земнhхъ. И# сjи вси2 послyшествани бhвше вёрою, не пріsша њбэтовaніz, бGу лyчшее что2 њ нaсъ предзрёвшу, да не без8 нaсъ совершeнство пріи1мутъ. Тёмже u5бо и3 мы2, толи1къ и3мyще њблежaщь нaсъ w4блакъ свидётелей, г0рдость всsку (брeмz всsко) tл0жше и3 ўд0бь њбстоsтельный грёхъ, терпёніемъ да течeмъ на предлежaщій нaмъ п0двигъ, взирaюще на начaльника вёры и3 соверши1телz ї}са.
|
[зачало 329, Євр. 11:32-12:2]:Бра́тіє, не доста́неть бо мі повіству́ющу вре́мене о Гедео́ні, Вара́ці же і Сампсо́ні і Ієффа́ї, о Дави́ді же і Самуї́лі, і о (други́х) проро́ціх, і́же ві́рою побіди́ша ца́рствія, соді́яша пра́вду, получи́ша обітова́нія, загради́ша уста́ львов, угаси́ша си́лу о́гненную, ізбіго́ша о́стрея меча́, возмого́ша от не́мощі, би́ша крі́пці во бране́х, обрати́ша в бі́гство полки́ чужди́х: прия́ша жени́ от воскресе́нія ме́ртвих свої́х: іні́ї же ізбіє́ни би́ша, не приє́мше ізбавле́нія, да лу́чшеє воскресеніє улуча́ть: друзі́ї же руга́нієм і ра́нами іскуше́ніє прия́ша, єще́ же і у́зами і темни́цею, ка́менієм побіє́ни би́ша, претре́ни би́ша, іскуше́ни би́ша, уби́йством меча́ умро́ша, пройдо́ша в ми́лотех (і) в ко́зіях ко́жах, лише́ни, скорб'я́ще, озло́блени: ї́хже не бі досто́їн (весь) мир, в пусти́нях скита́ющеся і в гора́х і в верте́пах і в про́пастех земни́х. І сі́ї всі послу́шествани би́вше ві́рою, не прия́ша обітова́нія, Бо́гу лу́чшеє что о нас предзрі́вшу, да не без нас соверше́нство при́ймуть. Ті́мже у́бо і ми, толи́к іму́ще облежа́щ нас о́блак свиді́телей, го́рдость вся́ку (бре́м'я вся́ко) отло́жше і удо́б обстоя́тельний гріх, терпі́нієм да тече́м на предлежа́щий нам по́двиг, взира́юще на Нача́льника ві́ри і Соверши́теля Ісу́са.
|
є3ђліе t матfeа
|
Євангеліє від Матфея
|
|
Їерeй: Ми1ръ ти2. Чтeцъ: И# дyхови твоемY. Діaконъ: Премyдрость, пр0сти, ўслhшимъ с™aгw є3ђліа. Їерeй: Ми1ръ всBмъ. Ли1къ: И# дyхови твоемY. Їерeй: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе. Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ. Діaконъ: В0нмемъ. Їерeй чтeтъ є3ђліе t матfeа, [зачaло к7 t полY.] РечE гDь: проси1те, и3 дaстсz вaмъ: и3щи1те, и3 њбрsщете: толцhте, и3 tвeрзетсz вaмъ: Всsкъ бо просsй пріeмлетъ, и3 и3щsй њбрэтaетъ, и3 толкyщему tвeрзетсz. И#ли2 кто2 є4сть t вaсъ человёкъ, є3г0же ѓще воспр0ситъ сhнъ є3гw2 хлёба, є3дA кaмень подaстъ є3мY: И#ли2 ѓще рhбы пр0ситъ, є3дA ѕмію2 подaстъ є3мY: ще u5бо вы2, лукaви сyще, ўмёете да‰ніz бл†га даsти чaдwмъ вaшымъ, кольми2 пaче nц7ъ вaшъ нбcный дaстъ бл†га просsщымъ ў негw2. Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ. Слaва, глaсъ ѕ7: Џ§е, сл0ве, и3 дш7е, трbце с™az, њчи1сти мн0жєства согрэшeній нaшихъ. И# нhнэ: Мlтвами бцdы, ми1лостиве, њчи1сти мн0жєства согрэшeній нaшихъ. Поми1луй мS, б9е, по вели1цэй млcти твоeй и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ, њчи1сти беззак0ніе моE.
|
Священник: Мир ті. Чтець: І ду́хові твоєму́. Диякон: Прему́дрость, про́сти, усли́шим свята́го Єва́нгелія. Священник: Мир всім. Хор: І ду́хові твоєму́. Священник: От Матфе́я свята́го Єва́нгелія чте́ніє. Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́. Диякон: Во́ньмем. Священник читає Євангеліє від Матфея, [зачало 20, Мф. 7-7:11]. Рече́ Госпо́дь: просі́те, і да́сться вам; іщі́те, і обря́щете; толці́те, і отве́рзеться вам; всяк бо прося́й приє́млеть, і іщя́й обріта́єть, і толку́щему отве́рзеться. Або кто єсть от вас челові́к, єго́же а́ще воспро́сить син єго́ хлі́ба, єда́ ка́мень пода́сть єму́? Або а́ще ри́би про́сить, єда́ змію́ пода́сть єму́? Ще у́бо ви, лука́ви су́ще, умі́єте дая́нія бла́га дая́ти ча́дом ва́шим, кольми́ па́че Оте́ць ваш Небе́сний дасть бла́га прося́щим у Него́. Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́. Сла́ва, глас 6: О́тче, Сло́ве і Ду́ше, Тро́йце Свята́я, очи́сти мно́жества согріше́ній на́ших. І ни́ні: моли́твами Богоро́диці, Ми́лостиве, очи́сти мно́жества согріше́ній на́ших. Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́.
|
Стіхи1ра, глaсъ д7:
|
Стихира, глас 4
|
|
Пособи1вый, гDи, кр0ткому дв7ду побэди1ти и3ноплемeнника, и3 вёрнымъ рабHмъ твои1мъ спос0бствуй nрyжіемъ кrтA низложи1ти враги2 нaшz: покажи2, милосeрдіе, на нaсъ дрє1вніz тво‰ ми1лwсти, да разумёютъ вои1стинну, ћкw ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и3 тS призывaюще побэждaемъ.
|
Пособи́вий, Го́споди, кро́ткому Дави́ду побіди́ти іноплеме́нника, і ві́рним рабо́м Твої́м спосо́бствуй ору́жієм Креста́ низложи́ти враги́ на́ша: покажи́, милосе́рдіє, на нас дре́внія Твоя́ ми́лості, да разумі́ють воі́стинну, я́ко Ти єси́ Бог наш і Тя призива́юще побіжда́єм.
|
Пёснь з7.
|
Пісня 7
|
|
Їрм0съ: Б9іz снизхождeніz џгнь ўстыдёсz въ вавmлHнэ и3ногдA, сегw2 рaди џтроцы въ пещи2 рaдованною ног0ю, ћкw во цвётницэ ликyюще, поsху: бlгословeнъ є3си2, б9е nтє1цъ нaшихъ. Престaни t гнёва, и3 при1зри млcтивнw на ск0рбь нaшу, и3 не предaждь нaсъ врагHмъ нaшымъ, nтцє1въ б9е. Согрэши1хомъ, гDи, пред8 тоб0ю: но вёмы, ћкw нёсть грёхъ побэждaющь милосeрдіе твоE, и3 сегw2 рaди во ўмилeніи взывaемъ къ тебЁ: поми1луй нaсъ, nтцє1въ б9е. Слaва: Вёмы гDи, ћкw наказyеши нaсъ, ћкw nтeцъ сhны, да скорбьми2 њбрати1ши ны2 къ тебЁ, тёмже въ покаsніи зовeмъ ти2: њстaви нaмъ д0лги нaшz, и3 и3збaви нaсъ t вр†гъ нaшихъ, nтцє1въ б9е. И# нhнэ: Подви1гни, вLчце, ѓгGлы и3 ґрхaгGлы, ли1ки же прор0кwвъ, ґп0стwлъ и3 мyчєникъ, соглaснw ўмоли1ти сн7а твоего2 и3 бGа, да и3збaвитъ ны2 t всёхъ врaжескихъ навётwвъ и3 нахождeній.
|
Ірмо́с: Бо́жия снизхожде́нія огнь устиді́ся в Вавило́ні іногда́, сего́ ра́ди о́троци в пещі́ ра́дованною ного́ю, я́ко во цві́тниці лику́юще, поя́ху: благослове́н єси́, Бо́же оте́ць на́ших. Преста́ни от гні́ва, і при́зри ми́лостивно на скорб на́шу, і не преда́ждь нас враго́м на́шим, отце́в Бо́же. Согріши́хом, Го́споди, пред Тобо́ю, но ві́ми, я́ко ність гріх побіжда́ющ милосе́рдіє Твоє́, і сего́ ра́ди во умиле́нії взива́єм к Тебі́: поми́луй нас, отце́в Бо́же. Сла́ва: Ві́ми Го́споди, я́ко наказу́єши нас, я́ко оте́ць сини́, да скорбми́ обрати́ши ни к Тебі́, ті́мже в покая́нії зове́м Ті: оста́ви нам до́лги на́ша і ізба́ви нас от враг на́ших, отце́в Бо́же. І ни́ні: Подви́гни, Влади́чице, а́нгели і арха́нгели, ли́ки же проро́ков, апо́стол і му́ченик, согла́сно умоли́ти Си́на Твоєго́ і Бо́га, да ізба́вить ни от всіх вра́жеських наві́тов і нахожде́ній.
|
Пёснь }.
|
Пісня 8
|
|
Їрм0съ: Седмери1цею пeщь халдeйскій мучи1тель бGочести6вымъ неи1стовнw разжжE, си1лою же лyчшею спасeны сі‰ ви1дэвъ, творцY и3 и3збaвителю вопіsше: џтроцы бlгослови1те, сщ7eнницы восп0йте, лю1діе превозноси1те во вс‰ вёки. Кто2 и3зочтeтъ, хrтE, неизречє1нныz тво‰ ми1лwсти: презирaеши бо грэхи2 кaющихсz, болBзни же и3сцэлsеши, и3 бр†ни вс‰ tвращaеши, и3 без{мныz ўкрощaеши стр†сти: тёмже м0лимсz тебЁ: чlвэколю1бче гDи, њбрати2 гнёвъ тв0й на милосeрдіе къ нaмъ. Разжени2 враги2 нaшz рук0ю твоeю, гDи, и3 защити2 нaсъ лю1ди тво‰: побёду, ћкоже дрeвле давjду и3 їисyсу нави1ну на и3ноплемeнники, подаS нhнэ нaмъ, на вс‰ возстаю1щыz на ны2 супостaты. Слaва: Прbр0цы со ґпcлы, м§ницы со с™и1тели, и3 прпdбніи nтцы2 со всёми с™hми, мlтву твори1те ко хrтY за ны2 прилёжнw: да преложи1тъ гнёвъ на млcть, побёду подаS на сопроти6вныz враги2. И# нhнэ: Бцdе всепётаz, ты2 вс‰ м0жеши ў превёчнагw сн7а твоегw2: моли2 u5бо є3го2, ћкw милосeрдаz м™и, и3збaвити ны2 t всёхъ ѕHлъ, да тS непрестaннw величaемъ.
|
Ірмо́с: Седмери́цею пещ халде́йський мучи́тель Богочесті́вим неі́стовно разжже́, си́лою же лу́чшею спасе́ни сія́ ви́дів, Творцю́ і Ізба́вителю вопія́ше: о́троци, благослові́те, свяще́нници, воспо́йте, лю́діє, превозносі́те во вся ві́ки. Кто ізочте́ть, Христе́, неізрече́нния Твоя́ ми́лості: презира́єши бо гріхи́ ка́ющихся, болі́зні же ісціля́єши, і бра́ни вся отвраща́єши, і безу́мния укроща́єши стра́сті; ті́мже мо́лимся Тебі́: Человіколю́бче Го́споди, обрати́ гнів Твой на милосе́рдіє к нам. Разжени́ враги́ на́ша руко́ю Твоє́ю, Го́споди, і защити́ нас, лю́ди Твоя́; побі́ду, я́коже дре́вле Дави́ду і Ісу́су Нави́ну на іноплеме́нники, подая́ ни́ні нам, на вся возстаю́щия на ни супоста́ти. Сла́ва: Проро́ци со апо́столи, му́ченици со святи́телі і преподо́бнії отці́ со всі́ми святи́ми, моли́тву Творі́те ко Христу́ за ни прилі́жно: да преложи́ть гнів на ми́лость, побі́ду подая́ на сопроти́вния враги́. І ни́ні: Богоро́дице Всепі́тая, Ти вся мо́жеши у Преві́чнаго Си́на Твоєго́: моли́ у́бо Єго́, я́ко милосе́рдая Ма́ти, ізба́вити ни от всіх зол, да Тя непреста́нно велича́єм.
|
Пёснь f7.
|
Пісня 9
|
|
Їрм0съ: Ўжасeсz њ сeмъ нб7о, и3 земли2 ўдиви1шасz концы2, ћкw бGъ kви1сz человёкwмъ пл0тски, и3 чрeво твоE бhсть прострaннэйшее нб7съ: тёмъ тS бцdу, ѓгGлwвъ и3 человBкъ чинонач†ліz величaютъ. Ўдиви1шасz, хrтE, щедрHты твоS, ћже на согрёшшыz тебЁ показaлъ є3си2 и3спeрва nби1льнw: на нsже ўповaюще, и3 мы2 грёшніи припaдаемъ ти2 и3 м0лимсz: и3 нaмъ нhнэ kви2 бlгоутр0біе и3 щедрHты тво‰, да тS непрестaннw величaемъ. При1зри ми1лостивнw, гDи, на смирє1нныz рабы6 тво‰ ко твоемY бlгоутр0бію припaдающыz, и3 на тS є3ди1наго всE ўповaніе возлагaющыz, и3 подaждь нaмъ си1лу и3 крёпость на њдолёніе всёхъ врагHвъ нaшихъ, да тS, всеси1льнаго пом0щника, непрестaннw величaемъ. Слaва: Ћкw џчи рабHвъ въ рукY госп0дій свои1хъ: тaкw всегдA џчи нaши къ тебЁ, многоми1лостиве гDи б9е нaшъ: при1зри u5бо ми1лостивнw на ны2, и3 низложи2 си1лою твоeю гордhню врагHвъ нaшихъ, и3 под8 н0зэ нaмъ тёхъ покори2, да тS непрестaннw величaемъ. И# нhнэ: М™и б9іz, принеси2 ўсє1рдныz моли6твы нaши сн7у твоемY и3 бGу нaшему, да спасeтъ ны2 тоб0ю t всёхъ врагHвъ нaшихъ. Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, приснобlжeнную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нaшегw. ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Їерeй: Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.
|
Ірмо́с: Ужасе́ся о сем не́бо, і землі́ удиви́шася конці́, я́ко Бог яви́ся челові́ком пло́тськи, і чре́во Твоє́ бисть простра́ннійшеє Небе́с; тім Тя, Богоро́дицю, а́нгелов і челові́к чинонача́лія велича́ють. Удиви́шася, Христе́, щедро́ти Твоя́, я́же на согрі́шшия Тебі́ показа́л єси́ іспе́рва оби́льно; на ня́же упова́юще, і ми грі́шнії припа́даєм Ті і мо́лимся: і нам ни́ні яви́ благоутро́біє і щедро́ти Твоя́, да Тя непреста́нно велича́єм. При́зри ми́лостивно, Го́споди, на смире́нния раби́ Твоя́ ко Твоєму благоутро́бію припа́дающия, і на Тя єди́наго все упова́ніє возлага́ющия, і пода́ждь нам си́лу і крі́пость на одолі́ніє всіх враго́в на́ших, да Тя, всеси́льнаго Помо́щника, непреста́нно велича́єм. Сла́ва: Я́ко о́чі рабо́в в ру́ку госпо́дій свої́х, та́ко всегда́ о́чі на́ші к Тебі́, многоми́лостиве Го́споди Бо́же наш: при́зри у́бо ми́лостивно на ни, і низложи́ си́лою Твоє́ю горди́ню враго́в на́ших, і под но́зі нам тіх покори́, да Тя непреста́нно велича́єм. І ни́ні: Ма́ти Бо́жия, принеси́ усе́рдния моли́тви на́ші Си́ну Твоєму і Бо́гу на́шему, да спасе́ть ни Тобо́ю от всіх враго́в на́ших. Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего. Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго. Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
|
Тропари2:
|
Тропарі
|
|
Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ: всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію1 ти мlтву, ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ.Слaва: ГDи, поми1луй нaсъ, на тS бо ўповaхомъ, не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, нижE помzни2 беззак0ній нaшихъ, но при1зри и3 нhнэ kкw бlгоутр0бенъ, и3 и3збaви ны2 t вр†гъ нaшихъ: ты2 бо є3си2 бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе твои2, вси2 дэлA рукY твоє1ю, и3 и4мz твоE призывaемъ. И# нhнэ: Млcрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ, бlгословeннаz бцdе, надёющіисz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: тh бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву, я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас.Сла́ва: Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом, не прогні́вайся на ни зіло́, ніже́ пом'яни́ беззако́ній на́ших, но при́зри і ни́ні, яко Благоутро́бен, і ізба́ви ни от враг на́ших; Ти бо єси́ Бог наш, і ми, лю́діє Твої́, всі діла́ ру́ку Твоє́ю, і і́м'я Твоє́ призива́єм. І ни́ні: Милос́ердія две́рі отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наді́ющіїся на Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от бід; Ти бо єси́ спасе́ніє ро́да христия́нськаго.
|
Е#ктеніA:
|
Ектенія
|
|
Поми1луй нaсъ, б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти2 сS, ўслhши и3 поми1луй. Ли1къ: ГDи, поми1луй. [Три1жды на к0еждо прошeніе.] Е#щE м0лимсz, њ є4же сохрани1тисz держaвэ Украінстэй t глaда, губи1тельства, трyса, пот0па, nгнS, мечA, нашeствіz и3ноплемeнникwвъ и3 междоус0бныz брaни: њ є4же млcтиву и3 бlгоувётливу бhти бlг0му и3 чlвэколюби1вому бGу нaшему, tврати1ти всsкій гнёвъ на ны2 дви1жимый, и3 и3збaвити ны2 t належaщагw и3 прaведнагw своегw2 прещeніz, и3 поми1ловати ны2. Е#щE м0лимсz, и3 њ є4же ўслhшати гDу бGу глaсъ молeніz нaсъ грёшныхъ, и3 поми1ловати нaсъ. Їерeй: Ўслhши ны2, б9е сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концє1въ земли2, и3 сyщихъ въ м0ри далeче, и3 ми1лостивъ, ми1лостивъ бyди, вLко, њ грэсёхъ нaшихъ, и3 поми1луй ны2: ми1лостивъ бо и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ: В0нмемъ, и3 во ўмилeніи сeрдца колBна дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ прекл0ньше, гDу пом0лимсz.
|
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі на кожне прохання.] Єще́ мо́лимся, о є́же сохрани́тися держа́ві Украї́нстій от гла́да, губи́тельства, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствія іноплеме́нников і междоусо́бния бра́ні; о є́же ми́лостиву і благоуві́тливу би́ти Благо́му і Человіколюби́вому Бо́гу на́шему, отврати́ти вся́кий гнів на ни дви́жимий, і ізба́вити ни от належа́щаго і пра́веднаго Своєго́ преще́нія, і поми́ловати ни. Єще́ мо́лимся і о є́же усли́шати Го́споду Бо́гу глас моле́нія нас грі́шних і поми́ловати нас. Священник: усли́ши ни, Бо́же Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́в землі́, і су́щих в мо́рі дале́че, і ми́лостив, ми́лостив бу́ди, Влади́ко, о грісі́х на́ших, і поми́луй ни; Ми́лостив бо і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Диякон: Во́ньмем, і во умиле́нії сердця́ колі́на душ і тіле́с на́ших прекло́ньше, Го́споду помо́лимся.
|
Їерeй чтeтъ моли1тву:
|
Священник читає молитву:
|
|
ГDи б9е си1лъ, б9е спасeніz нaшегw, б9е, творsй чудесA є3ди1нъ, при1зри въ ми1лости и3 щедр0тахъ на смирє1нныz рабы6 тво‰, и3 человэколю1бнw ўслhши и3 поми1луй нaсъ: сe бо врази2 нaши собрaшасz на ны2, во є4же погуби1ти нaсъ и3 разори1ти с™ы6ни нaшz. Тh же, вс‰ вёдый, вёси, ћкw непрaведнw востaша на ны2, и3 ћкw не возм0жемъ мы2 противостaти мн0жеству и4хъ, ѓще не ты2 kви1ши п0мощь нaмъ. Тёмже грёшніи и3 недост0йніи въ покаsніи со слезaми м0лимсz ти2: помози2 нaмъ, б9е сп7си1телю нaшъ, и3 и3збaви нaсъ слaвы рaди и4мене твоегw2, да не когдA рекyтъ врази2 нaши: бGъ њстaвилъ є4сть и5хъ, и3 нёсть и3збавлszй и3 спасazй и5хъ: но да ўвёдzтъ вси2 kзhцы, ћкw ты2 бGъ нaшъ и3 мы2 лю1ди твои2, п0д8 держaвою твоeю всегдA храни1міи. Kви2 нaмъ, гDи, ми1лость твою2 и3 да приложaтсz къ нaмъ словесA, речє1ннаz мwmсeемъ къ лю1демъ ї}льскимъ: дерзaйте, ст0йте, и3 ќзрите спасeніе t гDа, гDь бо поб0ретъ по нaсъ. Сотвори2 съ нaми знaменіе во бlго, ћкw да ви1дzтъ ненави1дzщіи нaсъ и3 правослaвную вёру нaшу, ю4же козаки2 запорHжскіz соблюдaли свsтw, и3 посрaмzтсz и3 смирsтсz. Е$й, гDи б9е сп7си1телю нaшъ, крёпосте и3 ўповaніе и3 заступлeніе нaше, не помzни2 беззак0ній и3 непрaвдъ людeй твои1хъ, и3 не tврати1сz t нaсъ гнёвомъ свои1мъ, но въ ми1лости и3 щедр0тахъ твои1хъ посэти2 смирє1нныz рабы6 тво‰, ко твоемY бlгоутр0бію припaдающыz: возвесели2 сeрдца нaши њ ми1лости твоeй, и3 ўкрэпи2 нaсъ си1лою твоeю: востaни въ п0мощь нaшу и3 разруши2 лукaвые совёты мhслzщихъ нaмъ ѕл†z: суди2 њби1дzщыz и3 побори2 борю1щыz ны2, и3 њбрати2 нечести1вое дерзновeніе и4хъ въ стрaхъ и3 бёгство: правослaвному же в0инству нaшему, на тS ўповaющему, подaждь во мн0зэмъ дерзновeніи и3 мyжествэ погнaти и3 пости1гнути и4хъ, и3 њ и4мени твоeмъ побэди1ти: ґ и5мже суди1лъ є3си2, положи1ти на брaни дyши сво‰ за вёру и3 Украіну, nтeчество нaше, тBмъ прости2 согрэшє1ніz и4хъ, и3 въ дeнь прaведнагw воздaніz твоегH воздaй вэнцы2 нетлёніz. Тh бо є3си2 заступлeніе и3 побёда и3 спасeніе ўповaющымъ на тS, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.
|
Го́споди Бо́же сил, Бо́же спасе́нія на́шего, Бо́же, Творя́й чудеса́ єди́н, при́зри в ми́лості і щедро́тах на смире́нния раби́ Твоя́, і человіколю́бно усли́ши і поми́луй нас; се бо вразі́ на́ші собра́шася на ни, во є́же погуби́ти нас і разори́ти святи́ні на́ша. Ти же, вся ві́дий, ві́си, я́ко непра́ведно воста́ша на ни, і я́ко не возмо́жем ми противоста́ти мно́жеству їх, а́ще не Ти яви́ши по́мощ нам. Ті́мже грі́шнії і недосто́йнії в покая́нії со слеза́ми мо́лимся Ті: помози́ нам, Бо́же Спаси́телю наш, і ізба́ви нас сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́, да не когда́ реку́ть вразі́ на́ші: Бог оста́вил єсть їх, і ність ізбавля́яй і спаса́яй їх; но да уві́дять всі язи́ци, я́ко Ти Бог наш і ми лю́ди Твої́, под держа́вою Твоє́ю всегда́ храни́мії. Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і да приложа́ться к нам словеса́, рече́нная Моїсе́єм к лю́дем Ізра́їльським: дерза́йте, сто́йте і у́зрите спасе́ніє от Го́спода, Госпо́дь бо побо́реть по нас. Сотвори́ с на́ми зна́меніє во бла́го, я́ко да ви́дять ненави́дящії нас і правосла́вную ві́ру на́шу, ю́же козаки́ запоро́жськія соблюда́ли свя́то, і посра́м'яться і смиря́ться. Єй, Го́споди Бо́же Спаси́телю наш, крі́посте і упова́ніє і заступле́ніє на́ше, не пом'яни́ беззако́ній і непра́вд люде́й Твої́х, і не отврати́ся от нас гні́вом свої́м, но в ми́лості і щедро́тах Твої́х посіти́ смире́нния раби́ Твоя́, ко Твоєму благоутро́бію припа́дающия. Возвесели́ сердця́ на́ші о ми́лості Твоє́й і укріпи́ нас си́лою Твоє́ю; воста́ни в по́мощ на́шу і разруши́ лука́виє сові́ти ми́слящих нам зла́я; суди́ оби́дящия і побори́ борю́щия ни, і обрати́ нечести́воє дерзнове́ніє їх в страх і бі́гство; правосла́вному же во́їнству на́шему, на Тя упова́ющему, пода́ждь во мно́зім дерзнове́нії і му́жестві погна́ти і пости́гнути їх, і о і́мені Твоє́м побіди́ти; а ї́мже суди́л єси́ положи́ти на бра́ні ду́ші своя́ за ві́ру і Украї́ну, Оте́чество на́ше, тім прости́ согріше́нія їх і в день пра́веднаго возда́нія Твоєго́ возда́й вінці́ нетлі́нія. Ти бо єси́ заступле́ніє, і побі́да, і спасе́ніє упова́ющим на Тя, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
|
|
Закінчення
|
|
Їерeй: Премyдрость. Прес™az бцdе, сп7си2 нaсъ. Ли1къ: ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Їерeй: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ. Ли1къ: Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Гдcи, поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2. Їерeй, tпyстъ: ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.
|
Священник: Прему́дрость. Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас. Хор: Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́. Хор: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Благослови́. Священник, відтпуст: Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших і всіх святи́х, поми́луй нас. Амі́нь.
|
