Молeбное пёніе њ недyжныхъ (рaненыхъ) мн0гихъ, и3ли2 њ є3ди1номъ
|
Молебний спів за недужних (поранених), одного чи багатьох
|
Їерeй: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ: Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ. И# поeтъ ли1къ: ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz. Чтeцъ: С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Їерeй: Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Чтeцъ: Ґми1нь. Тaже, ГDи поми1луй [в7i.]Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.] Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.] Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]
|
Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́. І співає хор: Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша. Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго. Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Чтець: Амі́нь. Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон] Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон] Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]
|
И# pал0мъ o7:
|
Псалом 70
|
На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ. Прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz: приклони2 ко мнЁ ќхо твоE и3 сп7си1 мz. бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ мёсто крёпко сп7сти1 мz: ћкw ўтверждeніе моE и3 прибёжище моE є3си2 ты2. Б9е м0й, и3збaви мS и3з8 руки2 грёшнагw, и3з8 руки2 законопрестyпнагw и3 њби1дzщагw: ћкw ты2 є3си2 терпёніе моE, гDи, гDи, ўповaніе моE t ю4ности моеS. въ тебЁ ўтверди1хсz t ўтр0бы, t чрeва мaтере моеS ты2 є3си2 м0й покрови1тель: њ тебЁ пёніе моE вhну. Ћкw чyдо бhхъ мнHгимъ: и3 ты2 пом0щникъ м0й крёпокъ. Да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE. Не tвeржи менE во врeмz стaрости: внегдA њскудэвaти крёпости моeй, не њстaви менE. Ћкw рёша врази2 мои2 мнЁ, и3 стрегyщіи дyшу мою2 совэщaша вкyпэ, глаг0люще: бGъ њстaвилъ є4сть є3го2, пожени1те и3 и3ми1те є3го2, ћкw нёсть и3збавлszй. Б9е м0й, не ўдали1сz t менE: б9е м0й, въ п0мощь мою2 вонми2. Да постыдsтсz и3 и3счeзнутъ њклеветaющіи дyшу мою2, да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ и4щущіи ѕл†z мнЁ. Ѓзъ же всегдA воз8уповaю на тS, и3 приложY на всsку похвалY твою2. ЎстA мо‰ возвэстsтъ прaвду твою2, вeсь дeнь сп7сeніе твоE, ћкw не познaхъ кни6жнаz. вни1ду въ си1лэ гDни: гDи, помzнY прaвду тебє2 є3ди1нагw. Б9е м0й, и5мже научи1лъ мS є3си2 t ю4ности моеS, и3 до нhнэ возвэщY чудесA тво‰. И# дaже до стaрости и3 престарёніz, б9е м0й, не њстaви менE, д0ндеже возвэщY мhшцу твою2 р0ду всемY грzдyщему, си1лу твою2 и3 прaвду твою2, б9е, дaже до вhшнихъ, ±же сотвори1лъ ми2 є3си2 вели6чіz: б9е, кто2 под0бенъ тебЁ; є3ли6ки kви1лъ ми2 є3си2 скHрби мнHги и3 ѕлы2; и3 њбрaщьсz њживотвори1лъ мS є3си2 и3 t бeзднъ земли2 возвeлъ мS є3си2. Ўмн0жилъ є3си2 на мнЁ вели1чествіе твоE, и3 њбрaщьсz ўтёшилъ мS є3си2, и3 t бeзднъ земли2 пaки возвeлъ мS є3си2. И$бо ѓзъ и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, въ сосyдэхъ pал0мскихъ и4стину твою2, б9е: воспою2 тебЁ въ гyслехъ, с™hй ї}левъ. возрaдуетэсz ўстнЁ мои2, є3гдA воспою2 тебЁ, и3 душA моS, ю4же є3си2 и3збaвилъ: є3щe же и3 љзhкъ м0й вeсь дeнь поучи1тсz прaвдэ твоeй, є3гдA постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущій ѕл†z мнЁ.
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік. Пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я; приклони́ ко мні у́хо Твоє́ і спаси́ м'я. Бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в мі́сто крі́пко спасти́ м'я. Я́ко утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти. Бо́же мой, ізба́ви м'я із руки́ грі́шнаго, із руки́ законопресту́пнаго і оби́дящаго. Я́ко Ти єси́ терпі́ніє моє́, Го́споди, Го́споди, упова́ніє моє́ от ю́ности моєя́. В Тебі́ утверди́хся от утро́би, от чре́ва ма́тере моєя́ Ти єси́ мой покрови́тель, о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну. Я́ко чу́до бих мно́гим, і Ти помо́щник мой крі́пок. Да іспо́лняться уста́ моя́ хвале́нія, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великолі́піє Твоє́. Не отве́ржи мене́ во вре́м'я ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крі́пости моє́й, не оста́ви мене́. Я́ко рі́ша вразі́ мої́ мні, і стрегу́щії ду́шу мою́ совіща́ша вку́пі, глаго́люще: Бог оста́вил єсть єго́, пожені́те і імі́те єго́, я́ко ність ізбавля́яй. Бо́же мой, не удали́ся от мене́. Бо́же мой, в по́мощ мою́ воньми́. Да постидя́ться і ісче́знуть оклевета́ющії ду́шу мою́, да облеку́ться во студ і срам і́щущії зла́я мні. Аз же всегда́ возупова́ю на Тя, і приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́. Уста́ моя́ возвістя́ть пра́вду Твою́, весь день спасе́ніє Твоє́, я́ко не позна́х кни́жная. Вни́ду в си́лі Госпо́дні: Го́споди, пом'яну́ пра́вду Тебе́ єди́наго. Бо́же мой, ї́мже научи́л м'я єси́ от ю́ности моєя́, і до ни́ні возвіщу́ чудеса́ Твоя́. І да́же до ста́рости і престарі́нія, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвіщу́ ми́шцю Твою́ ро́ду всему гряду́щему, си́лу Твою́ і пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до ви́шніх, яже сотвори́л мі єси́ вели́чія. Бо́же, кто подо́бен Тебі́? Єли́ки яви́л мі єси́ ско́рбі мно́гі і зли, і обра́щся оживотвори́л м'я єси́ і от бездн землі́ возве́л м'я єси́. Умно́жил єси́ на мні вели́чествіє Твоє́, і обра́щся уті́шил м'я єси́, і от бездн землі́ па́ки возве́л м'я єси́. І́бо аз іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́діх псало́мських і́стину Твою́, Бо́же. Воспою́ Тебі́ в гу́слех, Святи́й Ізра́їлев. Возра́дуєтіся устні́ мої́, єгда́ воспою́ Тебі́, і душа́ моя́, ю́же єси́ ізба́вил. Єще́ же і язи́к мой весь день поучи́ться пра́вді Твоє́й, єгда́ постидя́ться і посра́м'яться і́щущий зла́я мні.
|
|
|
Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. [Три1жды.]
|
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі]
|
Пот0мъ, ѓще м0жетъ, недyжный чтeтъ и3ли2 сщ7eнникъ:
|
Потім, якщо може, читає недужий, або ж священник:
|
[№] Вёрую во є3ди1наго бGа nц7A вседержи1телz, творцA нб7у и3 земли2, ви6димымъ же всBмъ и3 неви6димымъ.[в7] И# во є3ди1наго гDа ї}са хrтA, сн7а б9іz, є3динор0днаго, и4же t nц7A рождeннаго прeжде всёхъ вBкъ: свёта t свёта, бGа и4стинна t бGа и4стинна, рождeнна, не сотворeнна, є3диносyщна nц7Y, и4мже вс‰ бhша. [G] Нaсъ рaди человBкъ, и3 нaшегw рaди сп7сeніz сшeдшаго съ нб7съ, и3 воплоти1вшагосz t д¦а с™а и3 мRjи дв7ы, и3 вочlвёчшасz. [д7] Распsтаго же за ны2 при понтjйстэмъ пілaтэ, и3 страдaвша, и3 погребeна. [є7] И# воскrшаго въ трeтій дeнь, по писaніємъ. [ѕ7] И# возшeдшаго на нб7сA, и3 сэдsща њдеснyю nц7A. [з7] И# пaки грzдyщаго со слaвою суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ, є3гHже цrтвію не бyдетъ концA. [}] И# въ д¦а с™aго, гDа животворsщаго, и4же t nц7A и3сходsщаго, и4же со nц7eмъ и3 сн7омъ спокланsема и3 сслaвима, глаг0лавшаго прbр0ки. [f7] Во є3ди1ну с™yю, соб0рную и3 ґпcльскую цRковь. [‹] И#сповёдую є3ди1но кRщeніе, во њставлeніе грэхHвъ. [№i] Чaю воскrніz мeртвыхъ: [в7i] И# жи1зни бyдущагw вёка. Ґми1нь.
|
[1] Ві́рую во Єди́наго Бо́га Отця́, Вседержи́теля, Творця́ не́бу і землі́, ви́димим же всім і неви́димим.[2] І во Єди́наго Го́спода Ісу́са Христа́, Си́на Бо́жия, Єдиноро́днаго, І́же от Отця́ рожде́ннаго пре́жде всіх вік: Сві́та от Сві́та, Бо́га і́стинна от Бо́га і́стинна, рожде́нна, не сотворе́нна, єдиносу́щна Отцю́, І́мже вся би́ша. [3] Нас ра́ди челові́к і на́шего ра́ди спасе́нія сше́дшаго с Небе́с, і воплоти́вшагося от Ду́ха Свя́та і Марі́ї Ді́ви, і вочелові́чшася. [4] Расп’я́таго же за ни при Понті́йстім Пила́ті, і страда́вша, і погребе́нна. [5] І воскре́сшаго в тре́тій день по Писа́нієм. [6] І возше́дшаго на Небеса́, і сідя́ща одесну́ю Отця́. [7] І па́ки гряду́щаго со сла́вою суди́ти живи́м і ме́ртвим, Єго́же Ца́рствію не бу́деть конця́. [8] І в Ду́ха Свята́го, Го́спода, Животворя́щаго, І́же от Отця́ ісходя́щаго, І́же со Отце́м і Си́ном спокланя́єма і ссла́вима, глаго́лавшаго проро́ки. [9] Во Єди́ну Святу́ю, Собо́рную і Апо́стольськую Це́рков. [10] Іспові́дую єди́но креще́ніє во оставле́ніє гріхо́в. [11] Ча́ю воскресе́нія ме́ртвих, [12] І жи́зні бу́дущаго ві́ка. Амі́нь.
|
Тaже, є3ктеніA:
|
Далі ектенія:
|
Ми1ромъ гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. [на к0еждо прошeніе.] Њ свhшнэмъ ми1рэ, и3 спасeніи дyшъ нaшихъ, гDу пом0лимсz. Њ ми1рэ всегw2 мjра, бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквeй, и3 соединeніи всёхъ, гDу пом0лимсz. [ѓще въ хрaмэ: Њ с™ёмъ хрaмэ сeмъ, и3 съ вёрою, бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ входsщихъ в0нь, гDу пом0лимсz.] Њ господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ, бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], честнёмъ пресвЂтерствэ, во хrтЁ діaконствэ, њ всeмъ при1чтэ и3 лю1дехъ, гDу пом0лимсz. Њ богохрани1мэй странЁ нaшей У^^^краінэ, властёхъ и3 в0инствэ є3S, гDу пом0лимсz. Њ є4же пособи1ти и3 покори1ти под8 н0зэ нaша всsкаго врагa и3 супостaта, гDу пом0лимсz. Њ грaдэ сeмъ, [ѓще внЁ грaда: Њ мёстэ сeмъ], всsкомъ грaдэ, странЁ, и3 вёрою живyщихъ въ ни1хъ, гDу пом0лимсz. Њ бlгорастворeніи воздyхwвъ, њ и3з8oби1ліи плодHвъ земнhхъ, и3 врeменэхъ ми1рныхъ, гDу пом0лимсz. Њ плaвающихъ, путешeствующихъ, недyгующихъ, стрaждущихъ, плэнeнныхъ, и3 њ спасeніи и4хъ. гDу пом0лимсz.
|
Ми́ром Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. [на кожне прохання] О сви́шнім ми́рі, і спасе́нії душ на́ших Го́споду помо́лимся. О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церкве́й і соєдине́нії всіх Го́споду помо́лимся. [якщо в храмі: О святі́м хра́мі сем, і с ві́рою, благогові́нієм і стра́хом Божиїм входя́щих вонь Го́споду помо́лимся.] О господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], честні́м пресви́терстві, во Христі́ дия́констві, о всем при́чті і лю́дех Го́споду помо́лимся. О богохрани́мій страні́ на́шей Украї́ні, власті́х і во́їнстві єя́ Го́споду помо́лимся. О є́же пособи́ти і покори́ти под но́зі на́ша вся́каго врага́ і супоста́та, Го́споду помо́лимся. О гра́ді сем, [якщо за містом: О мі́сті сем], вся́ком гра́ді, страні́ і ві́рою живу́щих в них Го́споду помо́лимся. О благорастворе́нії возду́хов, о ізоби́лії плодо́в земни́х і вре́меніх ми́рних Го́споду помо́лимся. О пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних і о спасе́нії їх Го́споду помо́лимся.
|
Тaже приложи2 и3 сі‰:
|
Додай і це:
|
Њ є4же прости1ти всsкое прегрэшeніе в0льное и3 нев0льное рабHвъ свои1хъ, и3зрaненныхъ на п0лэ брaни в0иновъ [и3ли2: рабA своегw2, и3зрaненнаго на п0лэ брaни в0ина] [и4м>къ], и3 млcтиву бhти и5мъ [и3ли2: є3мY], гDу пом0лимсz. Њ є4же бlгосердіz рaди млcти своеS, грBхъ ю4ности и3 невёдэніz и4хъ [и3ли2: є3гw2] не помzнyти: но млcтивнw здрaвіе и5мъ [и3ли2: є3мY] даровaти, гDу пом0лимсz. Њ є4же не презрёти прилBжнаz молє1ніz рабHвъ свои1хъ, [и3ли2: рабA своегw2], нaми нhнэ молsщихсz [и3ли2: молsщагwсz]: но млcтивнw ўслhшати, и3 бlгоувётливу, и3 бlгопремэни1тельну, и3 чlвэколюби1ву и5мъ [и3ли2: є3мY] бhти и3 здрaвіе подaти гDу пом0лимсz. Њ є4же, ћкоже и3ногдA разслaбленнаго сл0вомъ б9eственныz своеS бlгодaти, ск0рw недyгующихъ рабHвъ свои1хъ [и3ли2: недyгующаго рабA своего2] t nдрA болёзни воздви1гнути, и3 здрaвыхъ [и3ли2: здрaва] сотвори1ти, гDу пом0лимсz. Њ є4же посэти1ти и5хъ [и3ли2: є3го2] посэщeніемъ с™агw своегw2 д¦а: и3 и3сцэли1ти всsкъ недyгъ, и3 всsку болёзнь в ни1хъ [и3ли2: въ нeмъ] гнэздsщуюсz, гDу пом0лимсz. Њ є4же млcтивнw, ћкоже хананeинъ ўслhшати глaсъ, мlтвы нaсъ недост0йныхъ рабHвъ свои1хъ къ немY вопію1щихъ, и3 ћкоже тоS дщeрь, поми1ловати и3 и3сцэли1ти больнhхъ рабHвъ свои1хъ, [и3ли2: больнaго рабA своего2], [и4м>къ], гDу пом0лимсz. Њ и3збaвитисz нaмъ t всsкіz ск0рби, гнёва и3 нyжды, гDу пом0лимсz. Заступи2, сп7си2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу, и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE и3 дрyгъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrту бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. Возглaсъ: Ћкw бGъ млcти, щедр0тъ и3 чlвэколю1біz є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь.
|
О є́же прости́ти вся́коє прегріше́ніє во́льноє і нево́льноє рабо́в Свої́х, ізра́ненних на по́лі бра́ні во́їнов [або: раба́ Своєго́, ізра́неннаго на по́лі бра́ні во́їна] [імена], і ми́лостиву би́ти їм [або: єму́], Го́споду помо́лимся. О є́же благосердія ра́ди ми́лости Своєя́, гріх ю́ности і неві́дінія їх [або: єго́] не пом'яну́ти, но ми́лостивно здра́віє їм [або: єму́] дарова́ти, Го́споду помо́лимся. О є́же не презрі́ти прилі́жная моле́нія рабо́в Свої́х, [або: раба́ Своєго́], на́ми ни́ні моля́щихся [або: моля́щагося]: но ми́лостивно усли́шати, і благоуві́тливу, і благопреміни́тельну, і человіколюби́ву їм [або: єму́] би́ти і здра́віє пода́ти, Го́споду помо́лимся. О є́же, я́коже іногда́ разсла́бленнаго сло́вом Бо́же́ственния Своєя́ благода́ті, ско́ро неду́гующих рабо́в Свої́х [або: неду́гующаго раба́ Своєго́] от одра́ болі́зні воздви́гнути, і здра́вих [або: здра́ва] сотвори́ти, Го́споду помо́лимся. О є́же посіти́ти їх [або: єго́] посіще́нієм Святаго Своєго́ Ду́ха, і ісціли́ти всяк неду́г, і вся́ку болі́знь в них [або: в нем] гніздя́щуюся, Го́споду помо́лимся. О є́же ми́лостивно, я́коже ханане́їн усли́шати глас, моли́тви нас, недосто́йних рабо́в Свої́х, к Нему́ вопію́щих, і я́коже тоя́ дщер, поми́ловати і ісціли́ти больни́х рабо́в Свої́х, [або: больна́го раба́ Своєго́], [імена], Го́споду помо́лимся. О ізба́витися нам от вся́кия ско́рби, гні́ва і ну́жди, Го́споду помо́лимся. Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію. Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю, і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м. Хор: Тебі́ Го́споди. Возгла́с: Я́ко Бог ми́лости, щедро́т і человіколю́бія єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь.
|
Тaже, по глaсу тропарs:
|
Далі на глас тропаря:
|
Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. [Три1жды.] Діaконъ: БGъ гDь и3 kви1сz нaмъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне. Ли1къ поeтъ БGъ гDь: на кjйждо стjхъ. Стjхъ: И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. Стjхъ: Њбышeдше њбыд0ша мS, и3 и4менемъ гDнимъ противлsхсz и5мъ. Стjхъ: Не ўмрY, но жи1въ бyду, и3 повёмъ дэлA гDнz. Стjхъ: Кaмень є3г0же небрег0ша зи1ждущіи, сeй бhсть во главY ќгла: t гDа бhсть сeй, и3 є4сть ди1венъ во nчесёхъ нaшихъ.
|
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі] Диякон: Бог Госпо́дь і яви́ся нам, благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє. Хор співає Бог Госпо́дь: на кожен стих. Стих: Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. Стих: Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. Стих: Не умру́, но жив бу́ду, і пові́м діла́ Госпо́дня. Стих: Ка́мень єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла: от Го́спода бисть сей і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
Ск0рый въ заступлeніи є3ди1нъ сhй хrтE, / ск0рое свhше покажи2 посэщeніе стрaждущымъ рабHмъ твои6мъ, [и3ли2 стрaждущему рабY твоемY], / и3 и3збaви t нед{гъ и3 г0рькихъ болёзней, / и3 воздви1гни є4же пёти тS, и3 слaвити непрестaннw, / мlтвами бцdы, є3ди1не чlвэколю1бче.
|
Ско́рий в заступле́нії єди́н сий Христе́, / ско́роє сви́ше покажи́ посіще́ніє стра́ждущим рабо́м Твої́м, [або стра́ждущему рабу́ Твоєму́], / і ізба́ви от неду́г і го́рких болі́зней, / і воздви́гни є́же пі́ти Тя, і сла́вити непреста́нно, / моли́твами Богоро́диці, єди́не Человіколю́бче.
|
Кондaкъ, глaсъ в7:
|
Кондак, глас 2
|
На nдрЁ болёзни лежaщихъ, [и3ли2: лежaщаго], / и3 смeртною рaною ўsзвленныхъ, [и3ли2: ўsзвленнаго], / ћкоже и3ногдA воздви1глъ є3си2 сп7се, петр0ву тeщу, / и3 разслaбленнаго на nдрЁ носи1маго: / си1це и3 нhнэ млcрде, / стрaждущихъ, [и3ли2: стрaждущаго], посэти2 и3 и3сцэли2: / тh бо є3ди1нъ є3си2 недyги и3 болBзни р0да нaшегw понесhй, / и3 вс‰ могjй ћкw многомлcтивъ.
|
На одрі́ болі́зні лежа́щих, [або: лежа́щаго], / і сме́ртною ра́ною уя́звленних, [або: уя́звленнаго], / я́коже іногда́ воздви́гл єси́, Спа́се, Петро́ву те́щу, / і разсла́бленнаго на одрі́ носи́маго; / си́це і ни́ні, Милосе́рде, / стра́ждущих, [або: стра́ждущаго], посіти́ і ісціли́; / Ти бо єди́н єси́ неду́ги і болі́зні ро́да на́шего понеси́й, / і вся моги́й я́ко Многоми́лостив.
|
Прокjменъ, глaсъ з7:
|
Прокимен, глас 7
|
Поми1луй мS, гDи, ћкw нeмощенъ є4смь, / и3сцэли2 мS, ћкw смzт0шасz кHсти мо‰. Стjхъ: Ћкw нёсть въ смeрти поминazй тебE.
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм, / ісціли́ м'я, я́ко см'ято́шася ко́сті моя́. Стих: Я́ко ність во сме́рті помина́яй Тебе́.
|
Соб0рнагw послaніz їaкwвлz чтeніе, [зачaло н7з]:
|
Соборного послання апостола Якова читання [зачало 57, 5:10-16]
|
Брaтіе, w4бразъ пріими1те ѕлострадaніz и3 долготерпёніz прbр0ки, и5же глаг0лаша и4менемъ гDнимъ. СE, блажи1мъ терпsщыz: терпёніе јwвле слhшасте, и3 кончи1ну гDню ви1дэсте, ћкw многомлcтивъ є4сть гDь и3 щeдръ. Прeжде же всёхъ, брaтіе мо‰, не клени1тесz ни нб7омъ, ни землeю, ни и3н0ю к0ею клsтвою: бyди же вaмъ є4же є4й, є4й, и3 є4же ни2, ни2: да не въ лицемёріе впадeте. Ѕлострaждетъ ли кто2 въ вaсъ; да моли1тву дёетъ. Благодyшствуетъ ли кто2: да поeтъ. Боли1тъ ли кто2 въ вaсъ, да призовeтъ пресвЂтеры церкHвныz, и3 да моли1тву сотворsтъ над8 ни1мъ, помaзавше є3го2 є3лeемъ во и4мz гDне: и3 мlтва вёры сп7сeтъ болsщаго, и3 воздви1гнетъ є3го2 гDь: и3 ѓще грэхи2 бyдетъ сотвори1лъ, tпyстzтсz є3мY. И#сповёдайте u5бо дрyгъ дрyгу согрэшє1ніz, и3 моли1тесz дрyгъ за дрyга, ћкw да и3сцэлёете: мн0гw бо м0жетъ мlтва првdнагw поспэшествyема.
|
Бра́тіє, о́браз приймі́те злострада́нія і долготерпі́нія проро́ки, і́же глаго́лаша і́менем Госпо́днім. Се, блажи́м терп'я́щия: терпі́ніє І́овле сли́шасте, і кончи́ну Госпо́дню ви́дісте, я́ко многоми́лостив єсть Госпо́дь і щедр. Пре́жде же всіх, бра́тіє моя́, не клені́теся ні не́бом, ні земле́ю, ні іно́ю ко́єю кля́твою, бу́ди же вам є́же єй, єй, і є́же ні, ні: да не в лицемі́ріє впаде́те. Злостра́ждеть ли кто в вас, да моли́тву ді́єть. Благоду́шствуєть ли кто, да поє́ть. Боли́ть ли кто в вас, да призове́ть пресві́тери церко́вния, і да моли́тву сотворя́ть над ним, пома́завше єго́ єле́ем во і́м'я Госпо́днє, і моли́тва ві́ри спасе́ть боля́щаго, і воздви́гнеть єго́ Госпо́дь, і а́ще гріхи́ бу́деть сотвори́л, отпу́стяться єму́. Іспові́дайте у́бо друг дру́гу согріше́нія, і молі́теся друг за дру́га, я́ко да ісцілі́єте, мно́го бо мо́жеть моли́тва пра́веднаго поспішеству́єма.
|
|
Аллилуя, глас 7
|
Ґллилyіа, глaсъ з7: ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE. Стjхъ: Сп7си2 мz рaди млcти твоеS. Діaконъ: Премyдрость, пр0сти, ўслhшимъ с™aгw є3ђліа. Їерeй: Ми1ръ всBмъ. Ли1къ: И# дyхови твоемY. Їерeй: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе. Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ. Діaконъ: В0нмемъ.
|
Аллилу́я, глас 7: Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́. Стих: Спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́. Диякон: Прему́дрость, про́сти, усли́шим свята́го Єва́нгелія. Священник: Мир всім. Хор: І ду́хові твоєму́. Священник: От Матфе́я свята́го Єва́нгелія чте́ніє. Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́. Диякон: Во́ньмем.
|
Е#ђліе t матfeа, [зачaло к7є]:
|
Євангеліє від Матфея, [зачало 25, 8:5-13]:
|
Во врeмz џно, вшeдшу ї}су въ капернаyмъ, приступи2 къ немY с0тникъ, молS є3го2, и3 глаг0лz: гDи, џтрокъ м0й лежи1тъ въ домY њслaбленъ, лю1тэ страждA. И# глаг0ла є3мY ї}съ: ѓзъ пришeдъ и3сцэлю2 є3го2. и3 tвэщaвъ с0тникъ, речE є3мY: гDи, нёсмь дост0инъ, да под8 кр0въ м0й вни1деши: но т0кмw рцы2 сл0во, и3 и3сцэлёетъ џтрокъ м0й. И$бо ѓзъ человёкъ є4смь под8 влaстію, и3мhй под8 соб0ю в0ины. И# глаг0лю семY: и3ди2, и3 и4детъ: и3 друг0му: пріиди2, и3 пріи1дитъ. И# рабY моемY: сотвори2 сіE, и3 сотвори1тъ. слhшавъ же ї}съ, ўдиви1сz, и3 речE грzдyщымъ по нeмъ: ґми1нь глаг0лю вaмъ: ни во ї}ли толи1ки вёры њбрэт0хъ. глаг0лю же вaмъ, ћкw мн0зи t востHкъ и3 з†падъ пріи1дутъ и3 возлsгутъ со ґвраaмомъ и3 їсаaкомъ и3 їaкwвомъ во цrтвіи нбcнэмъ. Сhнове же цaрствіz и3згнaни бyдутъ во тмY кромёшнюю: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ. И# речE ї}съ с0тнику: и3ди2, и3 ћкоже вёровалъ є3си2, бyди тебЁ. и3 и3сцэлЁ џтрокъ є3гw2 въ т0й чaсъ.
|
Во вре́м'я о́но, вше́дшу Ісу́су в Капернау́м, приступи́ к Нему́ со́тник, моля́ Єго́ і глаго́ля: Го́споди, о́трок мой лежи́ть в дому́ осла́блен, лю́ті стражда́. І глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз прише́д ісцілю́ Єго́. І отвіща́в со́тник, рече́ Єму́: Го́споди, нісьм досто́їн, да под кров мой вни́деши: но то́кмо рци сло́во, і ісцілі́єть о́трок мой. І́бо аз челові́к єсьм под вла́стію, іми́й под собо́ю во́їни. І глаго́лю сему́: іди́, і і́деть, і друго́му: прийди́, і при́йдить. І рабу́ моєму́: сотвори́ сіє́, і сотвори́ть. Сли́шав же Ісу́с, удиви́ся, і рече́ гряду́щим по Нем: амі́нь глаго́лю вам, ні во Ізра́їлі толи́ки ві́ри обріто́х. Глаго́лю же вам, я́ко мно́зі от восто́к і за́пад при́йдуть і возля́гуть со Авраа́мом і Ісаа́ком і Іа́ковом во Ца́рствії Небе́снім. Си́нове же ца́рствія ізгна́ни бу́дуть во тьму кромі́шнюю: ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м. І рече́ Ісу́с со́тнику: іди́, і я́коже ві́ровал єси́, бу́ди тебі́. І ісцілі́ о́трок єго́ в той час.
|
|
|
Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.
|
Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.
|
Діaконъ глаг0летъ є3ктенію2 сугyбую:
|
Диякон виголошує сугубу ектенію:
|
Поми1луй нaсъ, б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй. Ли1къ: ГDи поми1луй. [Три1жды на к0еждо прошeніе.] Е#щE м0лимсz њ господи1нэ и3 nц7Ё нaшемъ, бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], и3 њ всeй во хrтЁ брaтіи нaшей. Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей У^^^краінэ, властёхъ и3 в0инствэ є3S, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsкомъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ.
|
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі на кожне прохання.] Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем, Блаже́ннійшем Митрополи́ті [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], і о всей во Христі́ бра́тії на́шей. Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей Украї́ні, власті́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.
|
Прилагaетъ и3 сі‰:
|
Додай і це:
|
ВрачY дyшъ и3 тэлeсъ, со ўмилeніемъ въ сeрдцэ сокрушeнномъ къ тебЁ припaдаемъ, и3 стенsще вопіeмъ ти2: и3сцэли2 болBзни, ўврачyй стр†сти дyшъ и3 тэлeсъ рабHвъ твои1хъ, и3зрaненныхъ на п0лэ брaни в0иновъ [и3ли2: души2 и3 тёла рабA твоегw2, и3зрaненнагw на п0лэ брaни в0ина], [и4м>къ] и3 прости2 и5мъ, [и3ли2: є3мY], ћкw бlгосeрдъ, вс‰ прегрэшє1ніz, вHльнаz и3 невHльнаz, и3 ск0рw воздви1гни t nдрA болёзни, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй. Не хотsй смeрти грёшныхъ, но є4же њбрати1тисz, и3 живы6мъ и5мъ бhти, пощади2 и3 поми1луй рабHвъ твои1хъ, и3зрaненныхъ на п0лэ брaни в0иновъ [и3ли2: рабA твоего2, и3зрaненнагw на п0лэ брaни в0ина] [и4м>къ], млcтиве: запрети2 болёзни, tстaви всю2 стрaсть, и3 вeсь недyгъ, и3 простри2 крёпкую твою2 рyку, и3 ћкоже їаjрову дщeрь t nдрA болёзни воздви1гни, и3 здрaвыхъ [и3ли2: здрaва] сотвори2, м0лимъ ти сz ўслhши и3 поми1луй. Џгненную болёзнь петр0вой тeщи прикосновeніемъ твои1мъ и3сцэли1вый, и3 нhнэ лю1тэ стрaждущихъ рабHвъ твои1хъ, и3зрaненныхъ на п0лэ брaни в0иновъ [и3ли2 лю1тэ стрaждущагw рабA твоего2, и3зрaненнагw на п0лэ брaни в0ина], [и4м>къ], болёзнь бlгосeрдіемъ твои1мъ и3сцэли2, здрaвіе и5мъ [и3ли2: є3мY] ск0рw подавaz, прилёжнw м0лимъ ти сz, и3ст0чниче цэльбaмъ, ўслhши и3 поми1луй. Е#зек‡ины слeзы, манассjино и3 нінеvjтzнъ покаsніе, и3 дв7дово и3сповёданіе пріeмый и3 ск0рw тёхъ поми1ловавый: и3 нaшz во ўмилeніи приноси6мыz ти2 мольбы6 пріими2, всебlгjй цRю2, и3 ћкw щeдръ поми1луй лю1тэ болsщихъ рабHвъ твои1хъ, [и3ли2: болsщаго рабA твоего2] здрaвіе и5мъ [и3ли2: є3мY] дaруz, со слезaми м0лимъ ти сz, и3ст0чниче жи1зни и3 безсмeртіz, ўслhши и3 ск0рw поми1луй. Е#щE м0лимсz за всю2 брaтію и3 за вс‰ хrтіaны. Возглaсъ: Ўслhши ны2, б9е сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концє1въ земли2, и3 сyщихъ въ м0ри далeче, и3 млcтивъ млcтивъ бyди вLко, њ грэсёхъ нaшихъ и3 поми1луй ны2: млcтивъ бо и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь.
|
Врачу́ душ і тіле́с, со умиле́нієм в се́рдці сокруше́нном к Тебі́ припа́даєм і стеня́ще вопіє́м Ті: ісціли́ болі́зні, уврачу́й стра́сті душ і тіле́с рабо́в Твої́х, ізра́ненних на по́лі бра́ні во́їнов [або: душі́ і ті́ла раба́ Твоєго́, ізра́неннаго на по́лі бра́ні во́їна], [імена] і прости́ їм, [або: єму́], я́ко благосе́рд, вся прегріше́нія, во́льная і нево́льная, і ско́ро воздви́гни от одра́ болі́зні, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Не хотя́й сме́рти грі́шних, но є́же обрати́тися і живи́м їм би́ти, пощади́ і поми́луй рабо́в Твої́х, ізра́ненних на по́лі бра́ні во́їнов [або: раба́ Твоєго́, ізра́неннаго на по́лі бра́ні во́їна] [імена], Ми́лостиве; запрети́ болі́зні, отста́ви всю страсть, і весь неду́г, і простри́ крі́пкую Твою́ ру́ку, і я́коже Іаї́рову дщер от одра́ болі́зні воздви́гни, і здра́вих [або: здра́ва] сотвори́, мо́лим Ті ся усли́ши і поми́луй. Огненную болі́знь Петро́вой те́щі прикоснове́нієм Твої́м ісціли́вий, і ни́ні лю́ті стра́ждущих рабо́в Твої́х, ізра́ненних на по́лі бра́ні во́їнов [або: лю́ті стра́ждущаго раба́ Твоєго́, ізра́неннаго на по́лі бра́ні во́їна], [імена], болі́знь благосе́рдієм Твої́м ісціли́, здра́віє їм [або: єму́] ско́ро подава́я, прилі́жно мо́лим Ті ся, Істо́чниче цільба́м, усли́ши і поми́луй. Єзекі́їни сле́зи, Манассі́їно і ніневи́тян покая́ніє, і Дави́дово іспові́даніє приє́мий і ско́ро тіх поми́ловавий; і на́ша во умиле́нії приноси́мия Ті мольби́ прийми́, всеблаги́й Царю́, і я́ко щедр поми́луй лю́ті боля́щих рабо́в Твої́х, [або: боля́щаго раба́ Твоєго́] здра́віє їм [або: єму́] да́руя, со слеза́ми мо́лим Ті ся, Істо́чниче жи́зні і безсме́ртія, усли́ши і ско́ро поми́луй. Єще́ мо́лимся за всю бра́тію і за вся христия́ни. Возгла́с: Усли́ши ни, Бо́же Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́в землі́, і су́щих в мо́рі дале́че, і ми́лостив, ми́лостив бу́ди, Влади́ко, о грісі́х на́ших і поми́луй ни. Ми́лостив бо і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь.
|
Посeмъ мlтва:
|
Потім молитва:
|
Б9е си1льный и3 млcтивый, вс‰ стр0zй на сп7сeніе р0да нaшегw, при1зри, смирeннw м0лимъ тS, на смирeнную мольбY нaшу, и3 млcтивнw посэти2 рабA твоегw2, и3зрaненнаго на п0лэ брaни в0ина [и3ли2: р†бъ твои1хъ, и3зрaненнихъ на п0лэ брaни в0инwвъ] [и4м>къ], нарицaющаго [и3ли2: нарицaющихъ] и4мz хrтA твоегw2, и3 tпусти2 и3 прости2 є3мY [и3ли2: и5мъ] вс‰ согрэшє1ніz вHльнаz и3 невHльнаz, и4миже твою2 бlгодaть прогнёва (-ша), и3 твою2 ћрость раздражи2 (-ша): всsкъ же нед{гъ є3гw2 [и3ли2: и4хъ] тэлeсный и3сцэли2, и3 всsкое нашeствіе непріsзненное далeче t негw2 [и3ли2: t ни1хъ] сотвори2: воздви1гни є3го2 [и3ли2: и4хъ] t nдрA болёзненнагw, и3 дaруй є3го2 здрaва [и3ли2: и4хъ здрaвыхъ] душeю и3 тёломъ цRкви твоeй с™ёй, д0брыми дёлы, и3 словесы2 бlги1ми слaвzща [и3ли2: слaвzщихъ] со всёми вёрными твои1ми и4мz хrтA твоегw2: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2 съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь.
|
Бо́же си́льний і ми́лостивий, вся стро́яй на спасе́ніє ро́да на́шего, при́зри, смире́нно мо́лим Тя, на смире́нную мольбу́ на́шу, і ми́лостивно посіти́ раба́ Твоєго́, ізра́неннаго на по́лі бра́ні во́їна [або: раб Твої́х, ізра́ненних на по́лі бра́ні во́їнов] [ім'я], нарица́ющаго [або: нарица́ющих] і́м'я Христа́ Твоєго́, і отпусти́ і прости́ єму́ [або: їм] вся согріше́нія во́льная і нево́льная, ї́миже Твою́ благода́ть прогні́ва (-ша), і Твою́ я́рость раздражи́ (-ша): всяк же неду́г єго́ [або: їх] тіле́сний ісціли́, і вся́коє наше́ствіє неприя́зненноє дале́че от Него́ [або: от них] сотвори́: воздви́гни єго́ [або: їх] от одра́ болі́зненнаго, і да́руй єго́ здра́ва [або: їх здра́вих] душе́ю і ті́лом Це́ркві Твоє́й святі́й, до́брими ді́ли, і словеси́ благи́ми сла́в'яща [або: сла́в’ящих] со всі́ми ві́рними Твої́ми і́м'я Христа́ Твоєго́: с Ни́мже благослове́н єси́ с Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Духом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь.
|
|
|
Діaконъ: Премyдрость. Їерeй: Прес™az бцdе, сп7си2 нaсъ. Ли1къ: ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Їерeй: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ. Ли1къ: Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Гдcи, поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2.
|
Диякон: Прему́дрость. Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас. Хор: Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́. Хор: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Благослови́.
|
Tпyстъ:
|
Відпуст
|
ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.
|
Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших і всіх святи́х, поми́луй нас. Амі́нь.
|