Чи1нъ молeніz њ лишeнныхъ кр0ва
|
Чин молебню за позбавлених домівки (за біженців)
|
|
Їерeй: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ: Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ. И# поeтъ ли1къ: ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz. Чтeцъ: С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Їерeй: Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Чтeцъ: Ґми1нь. Тaже, ГDи поми1луй [в7i.]Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.] Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.] Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]
|
Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́. І співає хор: Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша. Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго. Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Чтець: Амі́нь. Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон] Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон] Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]
|
Pал0мъ §г.
|
Псалом 93
|
|
БGъ tмщeній гDь, бGъ tмщeній не њбинyлсz є4сть. Вознеси1сz, судsй земли2, воздaждь воздаsніе гHрдымъ. Док0лэ грBшницы, гDи, док0лэ грBшницы восхвaлzтсz; провэщaютъ и3 возглаг0лютъ непрaвду, возглаг0лютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе; лю1ди тво‰, гDи, смири1ша, и3 достоsніе твоE њѕл0биша: вдови1цу и3 си1ра ўмори1ша, и3 пришeльца ўби1ша, и3 рёша: не ќзритъ гDь, нижE ўразумёетъ бGъ їaкwвль. Разумёйте же, безyмніи въ лю1дехъ, и3 бyіи нёкогда, ўмудри1тесz: насаждeй ќхо, не слhшитъ ли; и3ли2 создaвый џко, не сматрsетъ ли; наказyzй kзhки, не њбличи1тъ ли, ўчaй человёка рaзуму; гDь вёсть помышлє1ніz человёчєскаz, ћкw сyть сyєтна. Бlжeнъ человёкъ, є3г0же ѓще накaжеши, гDи, и3 t зак0на твоегw2 научи1ши є3го2: ўкроти1ти є3го2 t днjй лю1тыхъ, д0ндеже и3зрhетсz грёшному ћма. Ћкw не tри1нетъ гDь людeй свои1хъ, и3 достоsніz своегw2 не њстaвитъ: д0ндеже прaвда њбрати1тсz на сyдъ, и3 держaщіисz є3S вси2 прaвіи с®цемъ. Кто2 востaнетъ ми2 на лукaвнующыz; и3ли2 кто2 спредстaнетъ ми2 на дёлающыz беззак0ніе; ѓще не гDь пом0глъ бы ми2, вмaлэ всели1ласz бы во ѓдъ душA моS. Ѓще глаг0лахъ: подви1жесz ногA моS, млcть твоS, гDи, помогaше ми2: по мн0жеству болёзней мои1хъ въ сeрдцы моeмъ, ўтэшє1ніz тво‰ возвесели1ша дyшу мою2. Да не пребyдетъ тебЁ прест0лъ беззак0ніz, созидazй трyдъ на повелёніе. Ўловsтъ на дyшу првdничу, и3 кр0вь непови1нную њсyдzтъ. И# бhсть мнЁ гDь въ прибёжище, и3 бGъ м0й въ п0мощь ўповaніz моегw2: и3 воздaстъ и5мъ гDь беззак0ніе и4хъ, и3 по лукaвствію и4хъ погуби1тъ | гDь бGъ нaшъ.
|
Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть. Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим. Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться; провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє; лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша: вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́льця уби́ша, і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль. Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся: насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли? Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму? Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна. Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́: укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма. Я́ко не отри́неть Госпо́дь люде́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить, до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем. Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє? А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́. А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі: по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́. Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє. Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять. І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́; і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я* Госпо́дь Бог наш.
|
|
|
|
Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. [Три1жды.] Діaконъ: БGъ гDь и3 kви1сz нaмъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне. Ли1къ поeтъ БGъ гDь: на кjйждо стjхъ. Стjхъ: И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. Стjхъ: Њбышeдше њбыд0ша мS, и3 и4менемъ гDнимъ противлsхсz и5мъ. Стjхъ: Не ўмрY, но жи1въ бyду, и3 повёмъ дэлA гDнz. Стjхъ: Кaмень є3г0же небрег0ша зи1ждущіи, сeй бhсть во главY ќгла: t гDа бhсть сeй, и3 є4сть ди1венъ во nчесёхъ нaшихъ. И# поeтъ ли1къ тропари6 сі‰:
|
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі] Диякон: Бог Госпо́дь і яви́ся нам, благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє. Хор співає Бог Госпо́дь: на кожен стих. Стих: Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. Стих: Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. Стих: Не умру́, но жив бу́ду, і пові́м діла́ Госпо́дня. Стих: Ка́мень єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла: от Го́спода бисть сей і єсть ди́вен во очесі́х на́ших. Хор співає тропарі:
|
Тропaрь, глaсъ в7:
|
Тропар, глас 2
|
|
Къ тебЁ, сп7се, прибігaющыz и3 t твоеS всеси1льныz десни1цы п0мощи и3 бlгословeніz,* ћкw t творцA и3 вLки и4щущыz, не прeзри:* утэшeніе сердeчное дaруй рабHмъ твои6мъ,* ±же не своeю в0лею жили6ща сво‰ њстaвиша,* и3 подaждь и5мъ, ћкоже с™0му сэмeйству и3ногдA,* защищeніе всем0щное и3 ти1хое пристaнище* мlтвами бцdы,** є3ди1не чlвэколю1бче. Слaва: ВсE ўповaніе на тS возложи1вшымъ рабHмъ твои6мъ, сп7се,* бyди пом0щникъ и3 и3збaвитель,* путешeствующихъ же сaм бlгослови2* и3 t всsкіz бэды2 и3 напaсти сохрани2,* да вси2 слaвимъ тS,** є3ди1наго всёхъ блaгъ подaтелz. И# нhнэ: Под8 тв0й покр0въ прибэгaемъ, бцdе дв7о,* мlтвъ нaшихъ не прeзри въ ск0рбэхъ,* но t бёдъ и3збaви нaсъ,** є3ди1на чcтаz и3 бlгословeннаz. Діaконъ: В0нмемъ. Премyдрость. Прокjменъ, глaсъ д7: Ћкw не tри1нетъ гDь людeй свои1хъ, и3 достоsніz своегw2 не њстaвитъ. Стjхъ: Ѓще глаг0лахъ: подви1жесz ногA моS, млcть твоS, гDи, помогaше ми2 Діaконъ: ГDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Їерeй: Ћкw с™ъ є3си2, б9е нaшъ, и3 во с™hхъ почивaеши, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ: Всsкое дыхaніе да хвaлитъ гDа. Стjхъ: Хвали1те бGа во с™hхъ є3гw2, хвали1те є3го2 во ўтверждeніи си1лы є3гw2.
|
К Тебі́, Спа́се, прибіга́ющия і от Твоєя́ всеси́льния десни́ці по́мощі і благослове́нія,/ я́ко от Творця́ і Влади́ки і́щущия, не пре́зри;/ утіше́ніє серде́чноє да́руй рабо́м Твої́м,/ я́же не своє́ю во́лею жили́ща своя́ оста́виша,/ і пода́ждь їм, я́коже свято́му сіме́йству іногда́,/ защище́ніє всемо́щноє і ти́хоє приста́нище/ моли́твами Богоро́диці,// Єди́не Человіколю́бче. Сла́ва: Все упова́ніє на Тя возложи́вшим рабо́м Твої́м, Спа́се,/ бу́ди Помо́щник і Ізба́витель,/ путеше́ствующих же Сам благослови́/ і от вся́кия біди́ і напа́сти сохрани́,/ да всі сла́вим Тя,// Єди́наго всіх благ Пода́теля. І ни́ні: Под Твой покро́в прибіга́єм, Богоро́дице Ді́во,/ моли́тв на́ших не пре́зри в ско́рбіх,/ но от бід ізба́ви нас,// Єди́на Чи́стая і Благослове́нная. Диякон: Во́ньмем. Прему́дрость. Проки́мен, глас 4: Я́ко не отри́неть Госпо́дь люде́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить. Стих: А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі Диякон: Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. Священник: Я́ко Свят єси́, Бо́же наш, і во святи́х почива́єши, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Диякон: Вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода. Стих: Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, хвалі́те Єго́ во утвержде́нії си́ли Єго́.
|
Мf. зач. д7
|
Мф. 2:13-23
|
|
Діaконъ: Премyдрость, пр0сти, ўслhшимъ с™aгw є3ђліа. Їерeй: Ми1ръ всBмъ. Ли1къ: И# дyхови твоемY. Їерeй: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе. Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ. Діaконъ: В0нмемъ. [Мf. зач. д7]: Tшeдшымъ же и5мъ, сE, ѓгGлъ гDень во снЁ kви1сz їHсифу, глаг0лz: востaвъ поими2 nтрочA и3 м™рь є3гw2, и3 бэжи2 во є3гЂпетъ, и3 бyди тaмw, д0ндеже рекy ти: х0щетъ бо и4рwдъ и3скaти nтрочaте, да погуби1тъ є5. Џнъ же востaвъ, поsтъ nтрочA и3 м™рь є3гw2 н0щію, и3 tи1де во є3гЂпетъ, и3 бЁ тaмw до ўмeртвіz и4рwдова: да сбyдетсz речeнное t гDа прbр0комъ, глаг0лющимъ: t є3гЂпта воззвaхъ сн7а моего2. ТогдA и4рwдъ ви1дэвъ, ћкw порyганъ бhсть t волхвHвъ, разгнёвасz ѕэлw2 и3 послaвъ и3зби2 вс‰ дёти сyщыz въ виfлеeмэ и3 во всёхъ предёлэхъ є3гw2, t двою2 лёту и3 нижaйше, по врeмени, є4же и3звёстнw и3спытA t волхвHвъ. ТогдA сбhстсz речeнное їеремjемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: глaсъ въ рaмэ слhшанъ бhсть, плaчь и3 рыдaніе и3 в0пль мн0гъ: рахи1ль плaчущисz ч†дъ свои1хъ, и3 не хотsше ўтёшитисz, ћкw не сyть. Ўмeршу же и4рwду, сE, ѓгGлъ гDень во снЁ kви1сz їHсифу во є3гЂптэ, 0 глаг0лz: востaвъ поими2 nтрочA и3 м™рь є3гw2 и3 и3ди2 въ зeмлю ї}леву, и3зомр0ша бо и4щущіи дш7и2 nтрочaте. Џнъ же востaвъ, поsтъ nтрочA и3 м™рь є3гw2 и3 пріи1де въ зeмлю ї}леву. Слhшавъ же, ћкw ґрхелaй цaрствуетъ во їудeи вмёстw и4рwда nтцA своегw2, ўбоsсz тaмw и3ти2: вёсть же пріeмь во снЁ, tи1де въ предёлы галілє1йскіz. И# пришeдъ всели1сz во грaдэ нарицaемэмъ назарeтъ: ћкw да сбyдетсz речeнное прbрHки, ћкw назwрeй наречeтсz.
Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.
|
Диякон: Прему́дрость, про́сти, усли́шим свята́го Єва́нгелія. Священник: Мир всім. Хор: І ду́хові твоєму́. Священник: От Матфе́я свята́го Єва́нгелія чте́ніє. Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́. Диякон: Во́ньмем. Євангеліє від Матфея, [зачало 4, Мф. 2:13-23]: Отше́дшим же їм, се, А́нгел Госпо́день во сні яви́ся Іо́сифу, глаго́ля: воста́в поїми́ Отроча́ і Ма́тер Єго́, і біжи́ во Єги́пет, і бу́ди та́мо, до́ндеже реку́ ті: хо́щеть бо І́род іска́ти Отроча́те, да погуби́ть Є. Он же воста́в, поя́т Отроча́ і Ма́тер Єго́ но́щію, і оти́де во Єги́пет, і бі та́мо до уме́ртвія І́родова: да сбу́деться рече́нноє от Го́спода проро́ком, глаго́лющим: от Єги́пта воззва́х Си́на Моєго́. Тогда́ І́род ви́дів, я́ко пору́ган бисть от волхво́в, разгні́вася зіло́ і посла́в ізби́ вся ді́ти су́щия в Вифлеє́мі і во всіх преді́ліх єго́, от двою́ лі́ту і нижа́йше, по вре́мені, є́же ізві́стно іспита́ от волхво́в. Тогда́ сби́сться рече́нноє Ієремі́єм проро́ком, глаго́лющим: глас в ра́мі сли́шан бисть, плач і рида́ніє і вопль мног: Рахи́ль пла́чущися чад свої́х, і не хотя́ше уті́шитися, я́ко не суть. Уме́ршу же І́роду, се, А́нгел Госпо́день во сні яви́ся Іо́сифу во Єги́пті, о глаго́ля: воста́в поїми́ Отроча́ і Ма́тер Єго́ і іди́ в зе́млю Ізра́їлеву, ізомро́ша бо і́щущії душі́ Отроча́те. Он же воста́в, поя́т Отроча́ і Ма́тер Єго́ і при́йде в зе́млю Ізра́їлеву. Сли́шав же, я́ко Архела́й ца́рствуєть во Іуде́ї вмі́сто І́рода, отця́ своєго́, убоя́ся та́мо іти́: вість же приє́м во сні, оти́де в преді́ли Галіле́йськия. І прише́д всели́ся во гра́ді нарица́ємім Назаре́т: я́ко да сбу́деться рече́нноє проро́ки, я́ко Назоре́й нарече́ться.
Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.
|
Діaконъ глаг0летъ є3ктенію2 сугyбую:
|
Диякон виголошує сугубу ектенію:
|
|
Поми1луй нaсъ, б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй. Ли1къ: ГDи поми1луй. [Три1жды на к0еждо прошeніе.] Е#щE м0лимсz њ господи1нэ и3 nц7Ё нaшемъ, бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], и3 њ всeй во хrтЁ брaтіи нaшей. Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей У^^^краінэ, властёхъ и3 в0инствэ є3S, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsкомъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ.
|
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Хор: Го́споди поми́луй. [Тричі на кожне прохання.] Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем, Блаже́ннійшем Митрополи́ті [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], і о всей во Христі́ бра́тії на́шей. Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей Украї́ні, власті́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.
|
Прилагaетъ и3 сі‰:
|
Додай і це:
|
|
Е#щE м0лимсz њ рабёхъ б9іихъ, ћже не своeю в0лею д0мы и3 селeніа сво‰ њстaвиша, и3 њ є4же п0мощь твою2 и4мъ ниспослaти: нбдyгующимъ и3сцэлeніе, скорбsщымъ бlгодyшіе; кр0ва лишє1ннимъ жили1ще даровaти и3 вс‰ бlгопотрє1бнаz и5мъ всемёрно восп0лнити, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 млcтивнw поми1луй. При1зри ќбw, гDи, на скHрби, нyжды и3 рыд†ніа рабHвъ твои1хъ си1хъ, [и4м>къ], и3 вёру и4хъ во всебlгjй пр0мыслъ тв0й ўкрэпи2, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 млcтивнw поми1луй. Е#щE м0лимсz њ є4же сохранити и4хъ, ћкоже їHсифа првdнаго съ пребlгословeнною бцdею и3 бжcтвеннымъ млdцемъ хrст0мъ во є3гЂпетъ н0щію tшeдшихъ и3 дaже до ўмeртвіz и4рwдова тaмw бhвшихъ сохрани1лъ є3си2, вседержи1телю, и3ст0чниче жи1зни, ўслhши и3 млcтивнw поми1луй. Е#щE м0лимсz њ тёхъ, и5же ћкw самарzни1нъ милосeрдно пріsша и3 под8 кр0въ св01й введ0ша лю1ди бёдствующыz, и3 њ є4же ўмн0жити во бlгодeнствіи лёта животA и4хъ и3 бlгословє1ннымъ и5мъ во всBмъ бhти, б9е, ўслhши и3 млcтивнw поми1луй. Їерeй: Ўслhши ны2 б9е сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концє1въ земли2 и3 сyщихъ въ м0ри далeче, и3 млcтивъ, млcтивъ бyди, вLко, њ грэсёхъ нaшихъ, и3 поми1луй ны2. Млcтивъ бо и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. Діaконъ: ГDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй.
|
Єще́ мо́лимся о рабі́х Бо́жиїх, я́же не своє́ю во́лею до́ми і селе́нія своя́ оста́виша, і о є́же по́мощ Твою́ їм ниспосла́ти: неду́гующим ісціле́ніє, скорб'я́щим благоду́шіє; кро́ва лише́нним жили́ще дарова́ти і вся благопотре́бная їм всемі́рно воспо́лнити, мо́лим Ті ся, усли́ши і ми́лостивно поми́луй. При́зри у́бо, Го́споди, на ско́рби, ну́жди і рида́нія рабо́в Твої́х сих, [імена́], і ві́ру їх во Всеблаги́й Про́мисл Тво́й укріпи́, мо́лим Ті ся, усли́ши і ми́лостивно поми́луй. Єще́ мо́лимся о є́же сохранити їх, я́коже Іо́сифа пра́веднаго с Преблагослове́нною Богоро́дицею і Боже́ственним Младе́нцем Христо́м во Єги́пет но́щію отше́дших і да́же до уме́ртвія І́родова та́мо би́вших сохрани́л єси́, Вседержи́телю, Істо́чниче жи́зні, усли́ши і ми́лостивно поми́луй. Єще́ мо́лимся о тіх, і́же я́ко самаряни́н милосе́рдно прия́ша і под кров свой ввели́ лю́ди бі́дствующия, і о є́же умно́жити во благоде́нствії лі́та живота́ ї́х і благослове́нним їм во всім би́ти, Бо́же, усли́ши і ми́лостивно поми́луй. Священник: Усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́в землі́, і су́щих в мо́рі дале́че, і ми́лостив, ми́лостив бу́ди, Влади́ко, о грісі́х на́ших, і поми́луй ни. Ми́лостив бо і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Диякон: Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй.
|
Їерeй же со всsкимъ внимaніемъ и3 ўмилeніемъ глаг0летъ мlтву сію2:
|
Священник же з усією увагою та побожністю виголошує таку молитву:
|
|
ВLко гDи ї}се хrтE, б9е и4стинный, вс‰ стр0zй на сп7сeніе р0да нaшегw, и4же млdцъ бhвъ, со їHсифомъ првdны1мъ и3 съ приснодв7ою мRjею во є3гЂпетъ не своeю в0лею, но повелёніемъ ґрхaнгеловымъ путешeствовавий, во є4же сохранeнну бhти сэмeйству твоемY с™0му, п0слэжде бyрю на м0ри во ўкрэплeніе вёры ґпcлwвъ ўкроти1вый! При1зри, смирeннw пр0симъ тS, на мlтву нaшу и3 млcтивнw посэти2 рабHвъ твои1хъ [и3ли2: рабY твою2, и3ли2: рабA твоего2], ±же нyждею д0мы и3 селє1ніа сво‰ њстaвиша! Сaмъ, гDи, спутешeствуй рабHмъ твои6мъ си6мъ и3 всsкагw њбуревaніz и3 навёта врaжіz и3збaви, ми1ръ и3 бlгоoти1шіе пaки возврати2 и3 вс‰ бlгопотрє1бнаz и5мъ ниспосли2. Ћкw бeздна бlгосeрдіа твоегw2 неизслёдима, и3 млcть твоS безмёрна, и3 тебЁ слaву возсылaемъ со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ и3 съ прес™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь.
|
Влади́ко Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же І́стинний, вся стро́яй на спасе́ніє ро́да на́шего, І́же Младе́нець бив, со Іо́сифом пра́ведним і с Присноді́вою Марі́єю во Єги́пет не Своє́ю во́лею, но повелі́нієм Арха́нгеловим путеше́ствовавий, во є́же сохране́нну би́ти сіме́йству Твоєму́ свято́му, по́сліжде бу́рю на мо́рі во укріпле́ніє ві́ри апо́столов укроти́вий! При́зри, смире́нно про́сим Тя, на моли́тву на́шу і ми́лостивно посіти́ рабо́в Твої́х [або: рабу́ Твою́, або: раба́ Твоєго́], яже ну́ждею до́ми і селе́нія своя́ оста́виша! Сам, Го́споди, спутеше́ствуй рабо́м Твої́м сим і вся́каго обурева́нія і наві́та вра́жия ізба́ви, мир і благооти́шіє па́ки возврати́ і вся благопотре́бная їм ниспосли́. Яко бе́здна благосе́рдія Твоєго́ неізслі́дима, і ми́лость Твоя́ безмі́рна, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і с Пресвяти́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь.
|
Њкончаніе
|
Закінчення
|
|
Діaконъ: Премyдрость. Їерeй: Прес™az бцdе, сп7си2 нaсъ. Ли1къ: ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Їерeй: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ. Ли1къ: Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Гдcи, поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2.
|
Диякон: Прему́дрость. Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас. Хор: Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́. Хор: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Благослови́.
|
Їерeй же глаг0летъ tпyстъ сeй:
|
Священник виголошує відпуст:
|
|
Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ, прпdбнагw їHсифа њбрyчника и3 всёхъ с™hхъ свои1хъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw блaгъ и3 чlвэколю1бецъ. Ли1къ: Ґми1нь. ГDи поми1луй. [Три1жды.]
|
Христо́с, І́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол, преподо́бнаго Іо́сифа Обру́чника і всіх святи́х Свої́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець. Хор: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі]
|
