Святитель Іоанн Златоуст, архієпископ Константинопольський
|
С™и1тель їwaннъ златоyстъ, ґрхіепcкпъ кwнстантjнz грaда
|
26 листопада (13 жовтня) |
Nктw~врій, въ Gi дeнь. |
Тропар, глас 8
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
У́ст твої́х, я́коже сві́тлость огня́, возсія́вши благода́ть, вселе́нную просвіти́; не сребролю́бія ми́рові сокро́вища сниска́, висоту́ нам смиренному́дрія показа́. Но твої́ми словеси́ наказу́я, о́тче Іоа́нне Златоу́сте, моли́ Сло́ва Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим. |
Ќстъ твои1хъ, ћкоже свётлость nгнS, возсіsвши бlгодaть, вселeнную просвэти2: не сребролю1біz мjрови сокрHвища снискA, высотY нaмъ смиреномyдріz показA. но твои1ми словесы2 наказyz, џтче їwaнне златоyсте, моли2 сл0ва хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Кондак, глас 6
|
Кондaкъ, глaсъ ѕ7. Под0бенъ: Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ:
|
От небе́с прия́л єси́ Боже́ственную благода́ть, і твої́ми устна́ми вся учи́ши покланя́тися в Тро́йці Єди́ному Бо́гу, Іоа́нне Златоу́сте, всеблаже́нне преподо́бне, досто́йно хва́лим тя: єси́ бо наста́вник, я́ко Боже́ственная явля́я. |
T нб7съ пріsлъ є3си2 бжcтвенную бlгодaть, и3 твои1ми ўстнaми вс‰ ўчи1ши покланsтисz въ трbцэ є3ди1ному бGу, їwaнне златоyсте, всебlжeнне прпdбне, дост0йнw хвaлимъ тS: є3си1 бо настaвникъ, ћкw бжcтвєннаz kвлsz. |