И#кHна б9іz м™ре, и3менµ1емаz «При1зри на смирeніе», въ Кjевэ
Перші відомості про ікону Божої Матері «Призри на смирення» містяться у Псковському літописі під 1420 роком. За літописним переказом, святий образ явився поблизу Кам’яного озера у Псковській землі. На той час ця територія належала до Псковської вічової республіки — окремого середньовічного державного утворення Руси.
Первісна стародавня ікона до нашого часу не збереглася. Однак один із її списків перебуває у Київському Введенському чоловічому монастирі. Цей образ, написаний у XIX столітті, 1992 року передала обителі схимонахиня Феодора, яка відійшла до Господа 1994 року. До передання монастирю ікона зберігалася у неї протягом п’ятдесяти п’яти років.
Особливу увагу до образа привернула подія, що сталася в серпні 1993 року. Намісник монастиря ігумен Даміан, нині архієпископ Фастівський, помітив, що барви ікони, яка містилася в дерев’яній рамі під склом, здавалися потемнілими. Щоб з’ясувати причину можливих змін фарбового шару, було вирішено звернутися до фахівців-реставраторів.
1 серпня, у день пам’яті преподобного Серафима Саровського, раму обережно розібрали та зняли скло. Тоді з’ясувалося, що кольори самої ікони залишилися незмінними. Натомість на внутрішньому боці скла побачили сріблясте зображення, яке повторювало обриси Божої Матері та Немовляти Христа. При цьому між поверхнею ікони та склом залишався проміжок, тому образ не міг утворитися внаслідок безпосереднього дотику.
Вивченням незвичайного відбитка займалися київські науковці. За результатами проведених досліджень вони дійшли висновку, що речовина, з якої утворилося зображення, має органічне походження. Водночас установити природний механізм появи відбитка дослідникам не вдалося. Ще однією його особливістю є те, що на світлому тлі зображення сприймається як позитив, а на темному — як негатив.
Згодом скло з відображенням помістили в окремий кіот поруч з іконою. Віряни шанують як сам образ Божої Матері «Призри на смирення», так і його відбиток на склі. За свідченнями прочан, після молитов перед святинею багато людей отримували духовну допомогу та зцілення від недуг.
22 листопада 1995 року Священний синод Української Православної Церкви ухвалив визнати ікону Божої Матері «Призри на смирення», яка перебуває у Київському Введенському монастирі, чудотворною.
Первісна стародавня ікона до нашого часу не збереглася. Однак один із її списків перебуває у Київському Введенському чоловічому монастирі. Цей образ, написаний у XIX столітті, 1992 року передала обителі схимонахиня Феодора, яка відійшла до Господа 1994 року. До передання монастирю ікона зберігалася у неї протягом п’ятдесяти п’яти років.
Особливу увагу до образа привернула подія, що сталася в серпні 1993 року. Намісник монастиря ігумен Даміан, нині архієпископ Фастівський, помітив, що барви ікони, яка містилася в дерев’яній рамі під склом, здавалися потемнілими. Щоб з’ясувати причину можливих змін фарбового шару, було вирішено звернутися до фахівців-реставраторів.
1 серпня, у день пам’яті преподобного Серафима Саровського, раму обережно розібрали та зняли скло. Тоді з’ясувалося, що кольори самої ікони залишилися незмінними. Натомість на внутрішньому боці скла побачили сріблясте зображення, яке повторювало обриси Божої Матері та Немовляти Христа. При цьому між поверхнею ікони та склом залишався проміжок, тому образ не міг утворитися внаслідок безпосереднього дотику.
Вивченням незвичайного відбитка займалися київські науковці. За результатами проведених досліджень вони дійшли висновку, що речовина, з якої утворилося зображення, має органічне походження. Водночас установити природний механізм появи відбитка дослідникам не вдалося. Ще однією його особливістю є те, що на світлому тлі зображення сприймається як позитив, а на темному — як негатив.
Згодом скло з відображенням помістили в окремий кіот поруч з іконою. Віряни шанують як сам образ Божої Матері «Призри на смирення», так і його відбиток на склі. За свідченнями прочан, після молитов перед святинею багато людей отримували духовну допомогу та зцілення від недуг.
22 листопада 1995 року Священний синод Української Православної Церкви ухвалив визнати ікону Божої Матері «Призри на смирення», яка перебуває у Київському Введенському монастирі, чудотворною.
Тропaрь, глaсъ д7:
Неwбори1маz стэнA џбразъ тв0й и3 и3ст0чникъ чудeсъ, / ћкоже дрeвле t негw2 заступлeніе твоE грaду пск0ву даровaла є3си2 / , тaкw и3 нhнэ нaсъ t всёхъ бёдъ и3 скорбeй млcтивнw и3збaви, // и3 сп7си2 дyшы нaшz ћкw любвеoби1льнаz м™и.
Кондaкъ, глaсъ G:
Пренепор0чнаz дв7о, / toбражeніе ли1ка твоегw2 чтyщихъ бл7год†рныz дaры пріeмлеши, / живы6мъ и3 мє1ртвымъ помогaеши, / грaдъ и3 странY нaшу заступaющи / и3 къ сн7у твоемY мlтвы прин0сиши, // w3 сп7сeніи дyшъ нaшихъ.
Величaніе
Величaемъ тz, / прес™az дв7о, / бGоизбрaннаz nтрокови1це, / и3 чтeмъ с™hz їкHны твоеS // чудeсное њтображeніе.
