Ікона Божої Матері, іменована «Призри на смирення», у Києві
Перші відомості про ікону Божої Матері «Призри на смирення» містяться у Псковському літописі під 1420 роком. За літописним переказом, святий образ явився поблизу Кам’яного озера у Псковській землі. На той час ця територія належала до Псковської вічової республіки — окремого середньовічного державного утворення Руси.
Первісна стародавня ікона до нашого часу не збереглася. Однак один із її списків перебуває у Київському Введенському чоловічому монастирі. Цей образ, написаний у XIX столітті, 1992 року передала обителі схимонахиня Феодора, яка відійшла до Господа 1994 року. До передання монастирю ікона зберігалася у неї протягом п’ятдесяти п’яти років.
Особливу увагу до образа привернула подія, що сталася в серпні 1993 року. Намісник монастиря ігумен Даміан, нині архієпископ Фастівський, помітив, що барви ікони, яка містилася в дерев’яній рамі під склом, здавалися потемнілими. Щоб з’ясувати причину можливих змін фарбового шару, було вирішено звернутися до фахівців-реставраторів.
1 серпня, у день пам’яті преподобного Серафима Саровського, раму обережно розібрали та зняли скло. Тоді з’ясувалося, що кольори самої ікони залишилися незмінними. Натомість на внутрішньому боці скла побачили сріблясте зображення, яке повторювало обриси Божої Матері та Немовляти Христа. При цьому між поверхнею ікони та склом залишався проміжок, тому образ не міг утворитися внаслідок безпосереднього дотику.
Вивченням незвичайного відбитка займалися київські науковці. За результатами проведених досліджень вони дійшли висновку, що речовина, з якої утворилося зображення, має органічне походження. Водночас установити природний механізм появи відбитка дослідникам не вдалося. Ще однією його особливістю є те, що на світлому тлі зображення сприймається як позитив, а на темному — як негатив.
Згодом скло з відображенням помістили в окремий кіот поруч з іконою. Віряни шанують як сам образ Божої Матері «Призри на смирення», так і його відбиток на склі. За свідченнями прочан, після молитов перед святинею багато людей отримували духовну допомогу та зцілення від недуг.
22 листопада 1995 року Священний синод Української Православної Церкви ухвалив визнати ікону Божої Матері «Призри на смирення», яка перебуває у Київському Введенському монастирі, чудотворною.
Первісна стародавня ікона до нашого часу не збереглася. Однак один із її списків перебуває у Київському Введенському чоловічому монастирі. Цей образ, написаний у XIX столітті, 1992 року передала обителі схимонахиня Феодора, яка відійшла до Господа 1994 року. До передання монастирю ікона зберігалася у неї протягом п’ятдесяти п’яти років.
Особливу увагу до образа привернула подія, що сталася в серпні 1993 року. Намісник монастиря ігумен Даміан, нині архієпископ Фастівський, помітив, що барви ікони, яка містилася в дерев’яній рамі під склом, здавалися потемнілими. Щоб з’ясувати причину можливих змін фарбового шару, було вирішено звернутися до фахівців-реставраторів.
1 серпня, у день пам’яті преподобного Серафима Саровського, раму обережно розібрали та зняли скло. Тоді з’ясувалося, що кольори самої ікони залишилися незмінними. Натомість на внутрішньому боці скла побачили сріблясте зображення, яке повторювало обриси Божої Матері та Немовляти Христа. При цьому між поверхнею ікони та склом залишався проміжок, тому образ не міг утворитися внаслідок безпосереднього дотику.
Вивченням незвичайного відбитка займалися київські науковці. За результатами проведених досліджень вони дійшли висновку, що речовина, з якої утворилося зображення, має органічне походження. Водночас установити природний механізм появи відбитка дослідникам не вдалося. Ще однією його особливістю є те, що на світлому тлі зображення сприймається як позитив, а на темному — як негатив.
Згодом скло з відображенням помістили в окремий кіот поруч з іконою. Віряни шанують як сам образ Божої Матері «Призри на смирення», так і його відбиток на склі. За свідченнями прочан, після молитов перед святинею багато людей отримували духовну допомогу та зцілення від недуг.
22 листопада 1995 року Священний синод Української Православної Церкви ухвалив визнати ікону Божої Матері «Призри на смирення», яка перебуває у Київському Введенському монастирі, чудотворною.
Тропар, глас 4
Необори́мая стіна́ о́браз Твой і істо́чник чуде́с, / я́коже дре́вле от него́ заступле́ніє Твоє́ гра́ду Пско́ву дарова́ла єси́, / та́ко і ни́ні нас от всіх бід і скорбе́й ми́лостивно ізба́ви, // і спаси́ ду́ші на́ша я́ко любвеоби́льная Ма́ти.
Кондак, глас 3
Пренепоро́чная Ді́во, / отображе́ніє Ли́ка Твоєго́ чту́щих благода́рния да́ри приє́млеши, / живи́м і ме́ртвим помога́єши, / град і страну́ на́шу заступа́ющи, / і к Си́ну Твоєму́ моли́тви прино́сиши // о спасе́нії душ на́ших.
Величання Пресвятій Богородиці перед її іконою «Призри на смирення»
Велича́єм Тя, / Пресвята́я Ді́во, / Богоізбра́нная Отрокови́це, / і чтем святи́я іко́ни Твоєя́ // чуде́сноє отображе́ніє.