Просвітившись божественним хрещенням / і світлом Святого Духа осяяний, / ти в серце прийняв Христове Євангеліє, / слово Сина Божого ділами сповняючи, благовірний княже Ігорю. / Моли Всеблагого Спасителя нашого / мир дарувати і милість, і душ спасіння / нам, що чесну твою пам’ять шануємо.

Наста́ днесь всечестна́я па́м'ять страстоте́рпця, благові́рнаго кня́зя І́горя, созива́ющая лю́ди в пречи́стий храм Спа́сов, іді́же, ра́достно соше́дшеся, благочести́вих мно́жество моли́твенно пра́зднують святу́ю па́м'ять твою́ і с ві́рою взива́ють ті: моли́ся, свя́те, страні́ на́шей, гра́ду Черні́гову і всім правосла́вним христия́ном в ми́рі і благоде́нствії спасти́ся.

Княжий вінець обагрянив ти кров’ю твоєю, / страстотерпче богомудрий Ігоре. / Хреста як скипетр у руки взяши, переможцем явився / і в жертву непорочну приніс себе Владиці, / бо був убитий рабами, як незлобивий агнець; / і нині, з радістю стоячи перед Святою Тройцею, / молися, щоб спаслися душі наші.

Кня́жеськую діади́му обагри́л єси́ кро́вію твоє́ю, богому́дре страстоте́рпче І́горе, за скиптр Крест в руку́ приї́м, яви́лся єси́ побідоно́сець, і же́ртву непоро́чну Влади́ці прине́сл єси́ себе́. Я́ко бо а́гнець незло́бив, от раб убіє́н бил єси́, і ни́ні, ра́дуяся, предстої́ши Святі́й Тро́йці, моли́ся спасти́ся душа́м на́шим.