Поноръ
Понормісце, де потік йде в землю, 2. вир, безодня
Форми слова
Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.
поноше́нїе
поноше́ніє
поноше́нїѧ
поноше́нія
поноси́ша
поноси́ша
поно́сѧтъ
поно́сять
поно́съ
поно́с
поноша́ющымъ
поноша́ющим
поноша́хꙋ
поноша́ху
поношє́нїѧ
поноше́нія
поносѧ́щихъ
понося́щих
Поноше́нїе
Поноше́ніє
поноша́ющагѡ
поноша́ющаго
поноси́лъ
поноси́л
поно́ситъ
поно́сить
поносѝ
поноси́