Велелѣ́пота

Велелі́пота іменник, ж.р.

пишнота, велич

Форми слова

Церковнослов’янська форма; під нею — українська транслітерація.

Відмінок	однина
називний	велелѣ́пота велелі́пота
знахідний	велелѣ́потꙋ велелі́поту